Изменения в Порядке исчисления средней заработной платыЗміни у Порядку обчислення середньої заробітної плати

12 сентября 2023 года вступило в силу постановление Кабинета Министров Украины «О внесении изменений в порядки, утвержденные постановлениями Кабинета Министров Украины от 8 февраля 1995 г. № 100 и от 8 августа 2016 г. № 500» от 08.09.2023 № 957 (далее — Постановление № 957). Этим Постановлением внесены изменения в:

– Порядок исчисления средней заработной платы, утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 № 100 (далее — Порядок № 100);

– Порядок предоставления государственным служащим материальной помощи для решения социально-бытовых вопросов, утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины от 08.08.2016 № 500 (далее — Порядок № 500).

Постановлением № 957 в Порядок № 500 внесены изменения только в один абзац. Так, в пункте 2 Порядка № 500 теперь указано, что государственным служащим материальная помощь может предоставляться один раз в год в размере, не превышающем среднемесячную заработную плату, на основании личного заявления в порядке, утвержденном руководителем государственной службы (ранее было — в размере среднемесячной заработной платы на основании личного заявления).

Таким образом, материальная помощь государственным служащим может выплачиваться как в размере среднемесячной заработной платы, так и в размере, который меньше среднемесячной заработной платы. Конкретный размер материальной помощи определяет руководитель государственной службы в соответствии с утвержденным его приказом порядком в пределах установленного фонда оплаты труда.

Изменения, внесенные Постановлением № 957 в Порядок № 100, касаются исчисления средней заработной платы для предоставления материальной (денежной) помощи (на оздоровление, для решения социально-бытовых вопросов и т. п.) и выплаты денежной компенсации за неиспользованные отпуска. При этом Министерство экономики Украины предоставило разъяснение от 15.09.2023 по применению новых норм Порядка № 100.

Поскольку Постановление № 957 вступило в силу 12 сентября 2023 года, то все изменения, внесенные в Порядок № 100, применяются к материальной (денежной) помощи и денежной компенсации за неиспользованные отпуска, которые предоставляются (выплачиваются) начиная с 12 сентября 2023 года.

Для определения точной даты применения обновленных норм Порядка № 100 следует учитывать, что датой предоставления материальной (денежной) помощи для решения социально-бытовых вопросов следует считать дату издания приказа о предоставлении такой помощи (независимо от фактической даты ее выплаты). Если законодательством или коллективным договором (другим внутренним документом работодателя) определено, что материальная помощь на оздоровление выплачивается к ежегодному отпуску, то событием, с которым связана выплата помощи, является отпуск, а датой выплаты помощи считается первый день отпуска (независимо от даты издания приказа о предоставлении отпуска (помощи) и фактической даты выплаты помощи).¹

При увольнении работника датой выплаты компенсации за неиспользованные отпуска следует считать дату увольнения работника (независимо от даты издания приказа об увольнении работника и фактической даты выплаты компенсации). В случае выплаты компенсации за неиспользованные отпуска без увольнения работника датой выплаты компенсации следует считать дату издания приказа о выплате компенсации (независимо от фактической даты ее выплаты).

Изменения в расчете суммы материальной (денежной) помощи

Абзац первый пункта 2 Порядка № 100 изложен в следующей новой редакции (дополнения выделены жирным шрифтом):

«2. Исчисление средней заработной платы для оплаты времени отпусков, предоставления материальной (денежной) помощи или выплаты компенсации за неиспользованные отпуска осуществляется исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска, предоставления материальной (денежной) помощи или выплаты компенсации за неиспользованные отпуска.».

В абзац третий пункта 2 Порядка № 100 внесено дополнение, вследствие чего теперь работнику, проработавшему у работодателя меньше года, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактическое время работы, то есть с первого числа месяца после оформления на работу до первого числа месяца, в котором предоставляется материальная (денежная) помощь.

Таким образом, изменился расчетный период при исчислении средней заработной платы для определения суммы материальной (денежной) помощи. Теперь если работник состоит в трудовых отношениях год и более, расчетный период составляет не последние 2 календарных месяца, а последние 12 календарных месяцев, предшествующих месяцу предоставления материальной (денежной) помощи. Если работник состоит в трудовых отношениях меньше года, расчетный период включает полностью отработанные календарные месяцы (с 1-го числа месяца после оформления на работу до 1-го числа месяца, в котором предоставляется материальная (денежная) помощь). То есть теперь расчетный период для предоставления материальной (денежной) помощи определяется так же, как и расчетный период для начисления отпускных.

Кроме того, в абзац второй пункта 4 Порядка № 100 внесено дополнение, вследствие чего указанный абзац теперь имеет следующую редакцию:

«При исчислении средней заработной платы за последние два месяца и для начисления материальной (денежной) помощи, кроме вышеперечисленных выплат, также не учитываются выплаты за время, в течение которого сохраняется средний заработок работника (за время выполнения государственных и общественных обязанностей, ежегодного и дополнительного отпуска, командировки, вынужденного прогула и т. п.) и пособие в связи с временной нетрудоспособностью.».

Следовательно, при исчислении средней заработной платы для начисления материальной (денежной) помощи, кроме выплат, указанных в пунктах «а» – «о» абзаца первого пункта 4 Порядка № 100, также не учитываются «среднезарплатные» выплаты и «больничные» («декретные»). То есть с 12 сентября 2023 года перечень учитываемых и не учитываемых выплат при исчислении средней заработной платы для начисления материальной (денежной) помощи остался без изменений (остался таким же, каким был при исчислении суммы материальной помощи исходя из выплат за последние 2 календарных месяца).

В то же время изменился механизм исчисления среднемесячной заработной платы для определения суммы материальной (денежной) помощи.

Так, пункт 7 Порядка № 100 дополнен новыми тремя абзацами (третьим – пятым) следующего содержания:

«В случае когда средняя месячная заработная плата определена законодательством как расчетная величина для начисления материальной (денежной) помощи, она исчисляется путем умножения среднедневной заработной платы на среднемесячное число рабочих дней в расчетном периоде.

Среднедневная заработная плата определяется путем деления заработной платы за фактически отработанные в течение 12 месяцев рабочие дни на число отработанных рабочих дней. При исчислении средней заработной платы за 12 месяцев исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы среднедневная заработная плата определяется путем деления суммы, рассчитанной в соответствии с абзацем двадцать третьим пункта 4 этого Порядка, на число рабочих дней за последние 12 календарных месяцев, предшествующих месяцу, в котором происходит событие, с которым связана соответствующая выплата, согласно графику работы предприятия, учреждения, организации.

Среднемесячное число рабочих дней рассчитывается путем деления на 12 суммарного числа рабочих дней за последние 12 календарных месяцев согласно графику работы предприятия, учреждения, организации, установленному с соблюдением требований законодательства.».

Таким образом, исчисление среднемесячной заработной платы для начисления материальной (денежной) помощи осуществляется в том же порядке, что и исчисление среднемесячной заработной платы для начисления выходного пособия, но исходя из расчетного периода — последние 12 календарных месяцев.

Приведенный в пункте 7 Порядка № 100 механизм определения суммы материальной (денежной) помощи касается работодателей, которые согласно законодательству или коллективному договору (другому внутреннему документу) выплачивают работникам материальную (денежную) помощь в размере среднемесячной заработной платы.²

Если согласно коллективному договору (другому внутреннему документу) сумма материальной (денежной) помощи выплачивается работникам в размере средней (не среднемесячной) заработной платы, то работодатель должен установить, на какую величину необходимо умножать среднедневную заработную плату. Это может быть как количество рабочих дней в месяце выплаты материальной (денежной) помощи, так и другая величина. Но желательно внести изменения в коллективный договор (другой внутренний документ) и установить, что материальная (денежная) помощь выплачивается работникам в размере не средней, а среднемесячной заработной платы, после чего должен применяться механизм определения суммы материальной (денежной) помощи, приведенный в пункте 7 Порядка № 100.

Рассмотрим на конкретных примерах расчет суммы материальной (денежной) помощи.

ПРИМЕР 1

Определение суммы материальной помощи, если в расчетном периоде работа,
отпуск, болезнь и приостановление трудового договора

Коллективным договором предприятия предусмотрено предоставление работникам материальной помощи на оздоровление к ежегодному отпуску в размере среднемесячной заработной платы. Одному из работников с 18 сентября 2023 года предоставляется ежегодный основной отпуск полной продолжительности, поэтому предприятие начисляет ему указанную материальную помощь и выплачивает ее перед отпуском вместе с отпускными 15 сентября 2023 года.

Коллективным договором также определено, что событием, с которым связано предоставление материальной помощи на оздоровление, является ежегодный отпуск, а расчет среднемесячной заработной платы для определения суммы материальной помощи на оздоровление осуществляется согласно Порядку № 100.

Следовательно, расчетным периодом для исчисления среднемесячной заработной платы являются последние 12 календарных месяцев работы, предшествующие месяцу предоставления материальной помощи (отпуска), а именно: сентябрь 2022 года – август 2023 года.

Оклад работника — 9000 грн. Заработная плата начисляется работнику только из оклада (премии, надбавки, доплаты и т. п. работнику не выплачиваются). На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье.

В расчетном периоде (сентябрь 2022 года – август 2023 года) работник отработал все предусмотренные графиком работы рабочие дни (далее — р. д.), кроме таких периодов:

– с 5 по 28 сентября 2022 года — ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня за предыдущий рабочий год с начислением отпускных в сумме 7203,15 грн.;

– с 1 марта по 30 апреля 2023 года — приостановление действия трудового договора из-за уничтожения врагом производственных мощностей предприятия (ст. 13 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» от 15.03.2022 № 2136-IX; далее — Закон № 2136);

– с 7 по 18 августа 2023 года — болезнь продолжительностью 12 календарных дней с начислением «больничных» в сумме 3563,51 грн.

Поскольку из расчетного периода исключается время, в течение которого работник согласно законодательству не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично (абз. седьмой п. 2 Порядка № 100), то период приостановления действия трудового договора (с 1 марта по 30 апреля 2023 года) исключается из расчетного периода.

Средняя заработная плата, которая начислялась работнику за период ежегодного основного отпуска, и «больничные», которые начислялись работнику за период болезни, не учитываются при исчислении средней заработной платы для начисления материальной помощи (абз. второй п. 4 Порядка № 100).

Количество отработанных дней (далее — отраб. д.) работником в расчетном периоде:

4 отраб. д. (сентябрь) + 21 отраб. д. (октябрь) + 22 отраб. д. (ноябрь) + 22 отраб. д. (декабрь) + 22 отраб. д. (январь) + 20 отраб. д. (февраль) + 23 отраб. д. (май) + 22 отраб. д. (июнь) + 21 отраб. д. (июль) + 13 отраб. д. (август) = 190 отраб. д.

Сумма выплат, учитываемых в расчетном периоде при исчислении средней заработной платы для начисления материальной помощи:

9000 грн. : 23 р. д. х 4 отраб. д. (зарплата за сентябрь) + 9000 грн. х 8 месяцев (оклад за октябрь, ноябрь, декабрь, январь, февраль, май, июнь, июль) + 9000 грн. : 23 р. д. х 13 отраб. д. (зарплата за август) = 1565,22 + 72 000 + 5086,96 = 78 652,18 грн.

Среднедневная заработная плата:

78 652,18 грн. : 190 отраб. д. = 413,96 грн.

Среднемесячное число рабочих дней за последние 12 календарных месяцев согласно графику работы предприятия:

(23 р. д. (сентябрь) + 21 р. д. (октябрь) + 22 р. д. (ноябрь) + 22 р. д. (декабрь) + 22 р. д. (январь) + 20 р. д. (февраль) + 23 р. д. (март) + 20 р. д. (апрель) + 23 р. д. (май) + 22 р. д. (июнь) + 21 р. д. (июль) + 23 р. д. (август)) : 12 = 262 р. д. : 12 = 21,83 р. д.

Сумма материальной помощи:

413,96 грн. х 21,83 р. д. = 9036,75 грн.

ПРИМЕР 2

Определение суммы материальной помощи, если в расчетном периоде нет отработанных дней и заработной платы

Работнице патронатной службы государственного органа на основании поданного заявления по решению руководителя государственного органа 25 сентября 2023 года выплачивается материальная помощь для решения социально-бытовых вопросов в размере среднемесячной заработной платы. Работница с 2020 года по 07 сентября 2023 года находилась в отпуске по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста, а 08 сентября 2023 года вышла на работу. Должностной оклад работницы в сентябре 2023 года составляет 9500 грн.

В расчетном периоде — последние 12 календарных месяцев (сентябрь 2022 года – август 2023 года) у работницы нет отработанных дней и заработной платы, поэтому исчисление среднемесячной заработной платы для начисления материальной помощи осуществляется с установленного работнице должностного оклада. Если размер должностного оклада меньше размера минимальной заработной платы, средняя заработная плата рассчитывается из минимальной заработной платы на время расчета. Если средняя заработная плата исчисляется исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы, то ее начисление осуществляется путем умножения должностного оклада или минимальной заработной платы на количество месяцев расчетного периода (абз. третий – пятый п. 4 Порядка № 100).

При исчислении средней заработной платы за 12 месяцев исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы среднедневная заработная плата определяется путем деления суммы, рассчитанной в соответствии с абзацем четвертым пункта 4 Порядка № 100, на число рабочих дней за последние 12 календарных месяцев, предшествующих месяцу, в котором выплачивается материальная помощь согласно графику работы предприятия, учреждения, организации (абз. четвертый п. 7 Порядка № 100).

Учитывая, что должностной оклад работницы в сентябре 2023 года превышает размер минимальной заработной платы (9500 грн. > 6700 грн.), исчисление средней заработной платы осуществляется из должностного оклада — 9500 грн.

Поскольку в учреждении установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье, то на последние 12 календарных месяцев (расчетный период: сентябрь 2022 года – август 2023 года) приходится 261 рабочий день согласно графику работы учреждения.

Условная заработная плата работницы в расчетном периоде:

9500 грн. х 12 месяцев = 114 000 грн.

Среднедневная заработная плата:

114 000 грн. : 261 р. д.= 436,78 грн.

Среднемесячное число рабочих дней за последние 12 календарных месяцев согласно графику работы учреждения:

261 р. д. : 12 = 21,75 р. д.

Сумма материальной помощи:

436,78 грн. х 21,75 р. д.= 9499,97 грн.³

Обращаем внимание, если бы у работницы размер должностного оклада составлял, например, 6500 грн., то есть был меньше размера минимальной заработной платы (6500 грн. < 6700 грн.), то для расчета условной заработной платы в расчетном периоде необходимо было бы использовать размер минимальной заработной платы — 6700 грн.

_____________________________________________________________________________

Изменения в расчете суммы «отпускной» компенсации

В вышепроцитированном абзаце первом пункта 2 Порядка № 100 указано, в частности, что исчисление средней заработной платы для оплаты времени отпусков или для выплаты компенсации за неиспользованные отпуска осуществляется исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска или выплаты компенсации за неиспользованные отпуска.

Если работник отработал у работодателя меньше года, средняя заработная плата исчисляется исходя из выплат за фактическое время работы, то есть с первого числа месяца после оформления на работу до первого числа месяца, в котором предоставляется отпуск или выплачивается компенсация за неиспользованный отпуск (абз. третий п. 2 Порядка № 100).

До 12 сентября 2023 года вышеприведенный порядок исчисления средней заработной платы для выплаты отпускных и компенсации за неиспользованные отпуска был одинаковым.⁴

Но с 12 сентября 2023 года порядок исчисления средней заработной платы для выплаты компенсации за неиспользованные отпуска изменился.

Так, Постановлением № 957 пункт 2 Порядка № 100 дополнен новым абзацем вторым следующего содержания:

«Исчисление средней заработной платы для выплаты компенсации за неиспользованные отпуска, на которые работник получил право до 31 декабря 2023 г., осуществляется исходя из выплат, начисленных в 2023 году.».

Таким образом, вместо нормы абзаца первого пункта 2 Порядка № 100, устанавливающей расчетный период в 12 календарных месяцев, при начислении компенсации за неиспользованные ежегодный отпуск и социальный дополнительный отпуск работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка – лицо с инвалидностью с детства подгруппы А I группы (далее вместе — отпуска), на которые работник получил право до 31 декабря 2023 года (включительно), необходимо применять специальную норму абзаца второго пункта 2 Порядка № 100, то есть расчетный период при исчислении средней заработной платы для начисления «отпускной» компенсации включает только календарные месяцы 2023 года.

Например, если работник, работающий на предприятии несколько лет, увольняется 22 сентября 2023 года и имеет не использованные дни отпусков (в том числе за предыдущие рабочие или календарные годы), то расчетный период для начисления «отпускной» компенсации включает 8 месяцев: январь – август 2023 года.

Если работник, принятый на работу 20 марта 2023 года, увольняется 13 октября 2023 года и имеет неиспользованные дни отпусков, то расчетный период для начисления «отпускной» компенсации включает 6 месяцев: апрель – сентябрь 2023 года.

Вышеуказанный новый порядок определения расчетного периода (только из месяцев 2023 года) применяется для всех случаев выплаты «отпускной» компенсации, предусмотренных статьей 24 Закона Украины «Об отпусках» от 15.11.96 № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках), а именно как в случае увольнения работника, так и в случае, когда работник продолжает работать (использовал за рабочий год 24 календарных дня ежегодного отпуска, а за оставшиеся неиспользованные календарные дни ежегодного отпуска за этот же рабочий год желает получить компенсацию).⁵

Кроме расчетного периода, в остальном порядок исчисления средней заработной платы для начисления «отпускной» компенсации не изменился.

Если у работника нет заработной платы в 2023 году или нет расчетного периода, то средняя заработная плата исчисляется из должностного оклада или минимальной заработной платы в зависимости от того, какая величина больше (абзацы третий – пятый п. 4 Порядка № 100), при этом месяцами расчетного периода могут быть только месяцы 2023 года.

Премии и другие поощрительные выплаты, начисленные в 2022 году (например, премия за IV квартал 2022 года, годовое вознаграждение за 2022 год) и относящиеся к расчетному периоду — месяцам 2023 года, учитываются согласно механизму, определенному в абзаце третьем пункта 3 Порядка № 100.⁶

Рассмотрим на конкретных примерах порядок расчета суммы «отпускной» компенсации.

ПРИМЕР 3

Выплата компенсации за неиспользованный отпуск при увольнении работника,
если в расчетном периоде не отработан один месяц

Работник, принятый на работу в 2020 году, увольняется 22 сентября 2023 года. В день увольнения ему выплачивается компенсация за неиспользованные 10 календарных дней ежегодного основного отпуска.⁷ Оклад работника — 12 000 грн.

Поскольку работник увольняется («отпускная» компенсация выплачивается) после 12 сентября 2023 года, то расчетный период для начисления «отпускной» компенсации составляет не 12, а 8 календарных месяцев (январь – август) 2023 года.

В этом расчетном периоде работник весь май находился в простое не по своей вине (по решению работодателя), за период которого ему начислена заработная плата в размере 2/3 оклада. Во всех остальных месяцах расчетного периода работник отработал все рабочие дни, предусмотренные графиком работы, и получил в этих месяцах заработную плату в размере оклада (12 000 грн.).

Поскольку из расчетного периода исключается время, в течение которого работник согласно законодательству не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично (абз. седьмой п. 2 Порядка № 100), то период простоя (с 1 по 31 мая 2023 года), оплаченного в размере 2/3 оклада, исключается из расчетного периода, а оплата простоя не учитывается при исчислении средней заработной платы.

Следовательно, поскольку из-за простоя весь май исключается из расчетного периода, последний включает 7 полностью отработанных календарных месяцев (январь – апрель, июнь – август 2023 года).

Суммарная заработная плата в расчетном периоде:

12 000 грн. х 7 месяцев = 84 000 грн.

Количество календарных дней в расчетном периоде (из этого периода не исключаются праздничные и нерабочие дни, установленные статьей 73 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ), поскольку расчетный период полностью приходится на период военного положения, в котором приостановлено действие статьи 73 КЗоТ):

31 к. д. (январь) + 28 к. д. (февраль) + 31 к. д. (март) + 30 к. д. (апрель) + 30 к. д. (июнь) + 31 к. д. (июль) + 31 к. д. (август) = 212 к. д.

Среднедневная заработная плата:

84 000 грн. : 212 к. д. = 396,23 грн.

Сумма компенсации за неиспользованный отпуск:

396,23 грн. х 10 к. д. = 3962,30 грн.

ПРИМЕР 4

Выплата компенсации за неиспользованный отпуск при увольнении работника,
если в расчетном периоде нет отработанных дней и заработной платы

Работница, работающая на предприятии с 2018 года, по собственному желанию увольняется 29 сентября 2023 года и в день увольнения ей выплачивается компенсация за неиспользованные 16 календарных дней ежегодного основного отпуска и 20 календарных дней социального дополнительного отпуска на детей, то есть всего компенсация выплачивается за 36 календарных дней неиспользованных отпусков. Оклад работницы — 6500 грн.

Расчетный период для начисления отпускной компенсации включает 8 календарных месяцев: январь – август 2023 года.

В этом расчетном периоде работница не работала, поскольку с ней с 1 мая 2022 года по день увольнения был приостановлен трудовой договор (ст. 13 Закона № 2136) или с 1 мая 2022 года по день увольнения она находилась в отпуске без сохранения заработной платы в связи с военным положением (ч. 3 ст. 12 Закона № 2136, ст. 26 Закона об отпусках).

Учитывая, что из расчетного периода исключается время, в течение которого работник согласно законодательству не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично (абз. седьмой п. 2 Порядка № 100), то период приостановления действия трудового договора или период отпуска без сохранения заработной платы (с 1 января по 31 августа 2023 года) исключается из расчетного периода.

Из-за приостановления действия трудового договора или отпуска без сохранения заработной платы у работницы нет отработанных дней и заработной платы в расчетном периоде, поэтому исчисление средней заработной платы для начисления «отпускной» компенсации осуществляется из установленного работнице должностного оклада. Если размер должностного оклада меньше размера минимальной заработной платы, средняя заработная плата рассчитывается из минимальной заработной платы на время расчета. Если средняя заработная плата исчисляется исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы, то ее начисление осуществляется путем умножения должностного оклада или минимальной заработной платы на количество месяцев расчетного периода (абз. третий – пятый п. 4 Порядка № 100).

Поскольку должностной оклад работницы в сентябре 2023 года меньше размера минимальной заработной платы (6500 грн. < 6700 грн.), то исчисление средней заработной платы для начисления «отпускной» компенсации осуществляется исходя из минимальной заработной платы — 6700 грн.

Условная заработная плата работницы в расчетном периоде (январь – август 2023 года):

6700 грн. х 8 месяцев = 53 600 грн.

Количество календарных дней в расчетном периоде:

31 к. д. (январь) + 28 к. д. (февраль) + 31 к. д. (март) + 30 к. д. (апрель) + 31 к. д. (май) + 30 к. д. (июнь) + 31 к. д. (июль) + 31 к. д. (август) = 243 к. д.

Среднедневная заработная плата:

53 600 грн. : 243 р. д.= 220,58 грн.

Сумма компенсации за неиспользованные отпуска:

220,58 грн. х 36 к. д. = 7940,88 грн.

ПРИМЕР 5

Выплата компенсации за неиспользованный отпуск при увольнении работника,
отработавшего меньше календарного месяца

Работник был принят на работу 28 августа 2023 года, а уже 29 сентября 2023 года он увольняется по собственному желанию. В день увольнения работнику выплачивается компенсация за не использованные 2 календарных дня ежегодного основного отпуска. Оклад работника — 7500 грн.

Поскольку у работника нет полностью отработанного календарного месяца, то у него нет расчетного периода.

Абзацем восьмым пункта 2 Порядка № 100 установлено, что если у работника отсутствует расчетный период, то средняя заработная плата исчисляется в соответствии с абзацами третьим – пятым пункта 4 этого Порядка.

Согласно абзацам третьему – пятому пункта 4 Порядка № 100 если в расчетном периоде у работника не было заработной платы, расчеты осуществляются из установленного ему в трудовом договоре должностного оклада. Если размер должностного оклада меньше предусмотренного законодательством размера минимальной заработной платы, средняя заработная плата рассчитывается из установленного размера минимальной заработной платы на время расчета. Если средняя заработная плата исчисляется исходя из должностного оклада или минимальной заработной платы, то ее начисление осуществляется путем умножения должностного оклада или минимальной заработной платы на количество месяцев расчетного периода.

Учитывая, что начисление компенсации за неиспользованные отпуска, на которые работник получил право до 31 декабря 2023 года, осуществляется исходя из расчетного периода, который включает только месяцы 2023 года (абз. второй п. 2 Порядка № 100), то у работника условным расчетным периодом для начисления «отпускной» компенсации являются 8 месяцев (январь – август) 2023 года, то есть все месяцы 2023 года, предшествующие месяцу увольнения.

Поскольку должностной оклад работника превышает размер минимальной заработной платы (7500 грн. > 6700 грн.), исчисление средней заработной платы для начисления отпускной компенсации осуществляется из должностного оклада — 7500 грн.

Условная заработная плата работника в условном расчетном периоде (январь – август 2023 года):

7500 грн. х 8 месяцев = 60 000 грн.

Количество календарных дней в условном расчетном периоде:

31 к. д. (январь) + 28 к. д. (февраль) + 31 к. д. (март) + 30 к. д. (апрель) + 31 к. д. (май) + 30 к. д. (июнь) + 31 к. д. (июль) + 31 к. д. (август) = 243 к. д.

Среднедневная заработная плата:

60 000 грн. : 243 к. д.= 246,91 грн.

Сумма компенсации за неиспользованные дни отпуска:

246,91 грн. х 2 к. д. = 493,82 грн.

ПРИМЕР 6

Выплата компенсации за неиспользованный отпуск
при увольнении работника, если ему начислялись годовые вознаграждения

Работник, отработавший на предприятии несколько лет, увольняется 23 сентября 2023 года. В день увольнения ему выплачивается компенсация за неиспользованные 20 календарных дней ежегодного основного отпуска. Оклад работника в 2022 –2023 годах составляет 10 000 грн., в 2021 году составлял 9000 грн. На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье.

Поскольку работник увольняется («отпускная» компенсация выплачивается) после 12 сентября 2023 года, то расчетный период для начисления «отпускной» компенсации включает только 8 календарных месяцев (январь – август) 2023 года.

В этом расчетном периоде работник весь апрель (с 1 по 30 число) находился в отпуске без сохранения заработной платы на период военного положения (ч. 3 ст. 12 Закона № 2136, ст. 26 Закона об отпусках), поэтому апрель исключается из расчетного периода (абз. седьмой п. 2 Порядка № 100).

В каждом месяце расчетного периода, кроме апреля, работник отработал все рабочие дни, предусмотренные графиком работы, и получил в этих месяцах заработную плату в размере оклада (10 000 грн.).

Кроме того, работнику в расчетном периоде и за его пределами выплачивались годовые вознаграждения, предусмотренные коллективным договором предприятия:

– в феврале 2023 года работнику начислено и выплачено годовое вознаграждение за 2022 год, в котором он отработал 214 из 257 рабочих дней по графику работы предприятия (в 2022 году не отработано 43 рабочих дня, поскольку работнику с 24 февраля по 31 марта (36 к. д. или 25 р. д.) предоставлялся отпуск без сохранения заработной платы на период карантина, а с 4 по 27 июля (24 к. д. или 18 р. д.) предоставлялся ежегодный основной отпуск). Учитывая, что согласно коллективному договору годовое вознаграждение выплачивается в текущем году по итогам работы в предыдущем году в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном году, работнику за 2022 год выплачено годовое вознаграждение в сумме 8326,85 грн. (10 000 грн. : 257 р. д. х 214 отраб. д.);

– в марте 2022 года работнику начислено и выплачено годовое вознаграждение за 2021 год, в котором он отработал 187 из 249 рабочих дней по графику работы предприятия (в 2021 году не отработано 62 рабочих дня, поскольку работнику с 1 января по 28 февраля (59 к. д. или 39 р. д.) предоставлялся отпуск без сохранения заработной платы на период карантина, с 5 по 28 июля (24 к. д. или 18 р. д.) — ежегодный основной отпуск, а с 25 по 29 октября (5 к. д. или 5 р. д.) работник болел). Поскольку согласно коллективному договору годовое вознаграждение выплачивается в текущем году по итогам работы в предыдущем году в размере оклада пропорционально отработанному времени в отчетном году, то работнику за 2021 год выплачено годовое вознаграждение в сумме 6759,04 грн. (9000 грн. : 249 р. д. х 187 отраб. д.).

Учитывая, что годовое вознаграждение за 2022 год, включающий 12 месяцев (с января по декабрь), работнику начислено и выплачено в феврале 2023 года, такое годовое вознаграждение с целью исчисления средней заработной платы включается в заработок 12 месяцев, начиная с месяца, в котором оно начислено — февраля 2023 года, а именно включается в заработок февраля 2023 года – января 2024 года (абз. третий п. 3 Порядка № 100).

Поскольку годовое вознаграждение за 2021 год, включающий 12 месяцев (с января по декабрь), работнику начислено и выплачено в марте 2022 года, то такое годовое вознаграждение включается в заработок 12 месяцев, начиная с месяца, в котором оно начислено, — марта 2022 года, а именно включается в заработок марта 2022 года – февраля 2023 года.

Учитывая вышеизложенное, в заработок расчетного периода (январь – август 2023 года) включаются:

– части годового вознаграждения за 2022 год, относящиеся к февралю – августу 2023 года;

– части годового вознаграждения за 2021 год, относящиеся к январю – февралю 2023 года.

Для определения части годового вознаграждения, включаемой в расчет, необходимо сначала сумму такого вознаграждения разделить на количество отработанных рабочих дней в году, за который оно начислено, а затем полученный результат (дневное вознаграждение) умножить на количество отработанных рабочих дней в месяцах, к которым относится годовое вознаграждение (которые включаются в расчетный период), начиная с месяца начисления годового вознаграждения. При этом если год, за который начислено годовое вознаграждение, отработан неполностью, а общая расчетная сумма годового вознаграждения, относящаяся к месяцам расчетного периода (независимо от количества таких месяцев), больше фактически начисленной суммы годового вознаграждения, то учитывается не общая расчетная, а фактически начисленная сумма годового вознаграждения.

Исчислим части годовых вознаграждений за 2022 и 2021 годы, которые включаются в заработок расчетного периода, а затем определим сумму компенсации за неиспользованные дни ежегодного отпуска.

1. Учет годового вознаграждения за 2022 год.

Для определения частей годового вознаграждения за 2022 год, которые включаются в заработок февраля – августа 2023 года, необходимо сначала сумму этого вознаграждения разделить на количество отработанных рабочих дней в 2022 году:

8326,85 грн. : 214 отраб. д. = 38,91 грн.

Теперь эту сумму (дневное вознаграждение) необходимо умножить на количество отработанных рабочих дней отдельно в феврале, марте, мае, июне, июле, августе 2023 года, поскольку эти месяцы включаются в расчетный период.

Работник отработал: в феврале — 20 рабочих дней (далее — р. д.), в марте — 23 р. д., в апреле — 0 р. д. (весь месяц — 30 к. д. работник находился в отпуске без сохранения заработной платы), в мае — 23 р. д., в июне — 22 р. д., в июле — 21 р. д., в августе — 23 р. д.

Исходя из размера дневного вознаграждения (38,91 грн.) и количества отработанных дней (далее — отраб. д.) работником в феврале – августе 2023 года, годовое вознаграждение за 2022 год относится к указанным месяцам следующим образом:

– к февралю: 38,91 грн. х 20 отраб. д. = 778,20 грн.;

– к марту: 38,91 грн. х 23 отраб. д. = 894,93 грн.;

– к апрелю: 38,91 грн. х 0 отраб. д. = 0 грн.;

– к маю: 38,91 грн. х 23 отраб. д. = 894,93 грн.;

– к июню: 38,91 грн. х 22 отраб. д. = 856,02 грн.;

– к июлю: 38,91 грн. х 21 отраб. д. = 817,11 грн.;

– к августу: 38,91 грн. х 23 отраб. д. = 894,93 грн.

Общая расчетная сумма частей годового вознаграждения за 2022 год, относящихся к февралю – августу 2023 года:

778,20 + 894,93 + 0 + 894,93 + 856,02 + 817,11 + 894,93 = 5136,12 грн.

Работник отработал 2022 год частично (214 из 257 рабочих дней по графику работы), но общая расчетная сумма годового вознаграждения не превышает фактически начисленную сумму этого вознаграждения (5136,12 грн. < 8326,85 грн.), поэтому при исчислении средней заработной платы для начисления «отпускной» компенсации в сентябре 2023 года учитывается не фактически начисленная, а общая расчетная сумма годового вознаграждения — 5136,12 грн.

2. Учет годового вознаграждения за 2021 год.

Для определения частей годового вознаграждения за 2021 год, которые включаются в заработок января – февраля 2023 года, необходимо сначала сумму этого вознаграждения разделить на количество отработанных рабочих дней в 2021 году:

6759,04 грн. : 187 отраб. д. = 36,14 грн.

Теперь эту сумму дневного вознаграждения необходимо умножить на количество отработанных рабочих дней отдельно в январе и феврале 2023 года, поскольку эти месяцы включаются в расчетный период.

Работник отработал: в январе 2023 года — 22 р. д., в феврале — 20 р. д.

Исходя из размера дневного вознаграждения (36,14 грн.) и отработанного времени работником в январе – феврале 2023 года, годовое вознаграждение за 2021 год относится к указанным месяцам следующим образом:

– к январю: 36,14 грн. х 22 отраб. д. = 795,08 грн.;

– к февралю: 36,14 грн. х 20 отраб. д. = 722,80 грн.

Общая расчетная сумма частей годового вознаграждения за 2021 год, относящихся к январю – февралю 2023 года:

795,08 + 722,80 = 1517,88 грн.

Работник отработал 2021 год частично (187 из 249 рабочих дней по графику работы), а общая расчетная сумма годового вознаграждения не превышает фактически начисленную сумму этого вознаграждения (1517,88 грн. < 6759,04 грн.), поэтому при исчислении средней заработной платы для начисления «отпускной» компенсации в сентябре 2023 года учитывается не фактически начисленная, а общая расчетная сумма годового вознаграждения — 1517,88 грн.

3. Расчет суммы «отпускной» компенсации.

Общая сумма дохода расчетного периода, учитываемая при исчислении средней заработной платы для начисления «отпускной» компенсации:

10 000 грн. х 7 месяцев (зарплата за месяцы 2023 года без вознаграждений) + 5136,12 грн. (часть годового вознаграждения за 2022 год) + 1517,88 грн. (часть годового вознаграждения за 2021 год) = 76 654 грн.

Количество календарных дней расчетного периода (январь – август 2023 года), учитываемых при исчислении средней заработной платы для начисления «отпускной» компенсации:

31 к. д. (январь) + 28 к. д. (февраль) + 31 к. д. (март) + 0 к. д. (апрель) + 31 к. д. (май) + 30 к. д. (июнь) + 31 к. д. (июль) + 31 к. д. (август) = 213 к. д.

Среднедневная заработная плата:

76 654 грн. : 213 к. д. = 359,88 грн.

Сумма компенсации за неиспользованные дни отпуска:

359,88 грн. х 20 к. д. = 7197,60 грн.

_____________________________________________________________________________

Если работодатель, начиная с 12 сентября 2023 года, выплатил материальную (денежную) помощь или «отпускную» компенсацию без учета новых норм Порядка № 100 (т. е. допустил ошибку при расчете суммы выплаты), то необходимо осуществить перерасчет и доплатить работнику причитающуюся ему сумму или отчислить излишне выплаченную сумму из заработной платы работника на основании приказа работодателя. Приказ об отчислении излишне выплаченной суммы издается не позднее одного месяца со дня выплаты неправильно исчисленной суммы (п. 1 ч. второй ст. 127 КЗоТ).

Если работнику в день увольнения была выплачена меньшая сумма «отпускной» компенсации (из-за неучета новых норм Порядка № 100), а впоследствии доначислена и выплачена надлежащая сумма компенсации, то за задержку окончательного расчета при увольнении работнику необходимо также начислить средний заработок за все рабочие дни такой задержки, но не более чем за 6 месяцев (ст. 117 КЗоТ).

Если уволенный работник не желает возвращать работодателю излишне полученную сумму «отпускной» компенсации (из-за ошибки бухгалтера), то она, как сумма причиненного ущерба работодателю по вине работника (бухгалтера), может быть отчислена из заработной платы бухгалтера на основании приказа работодателя, но только в размере, не превышающем среднего месячного заработка бухгалтера (п. 3 ч. второй ст. 127, ст. 136 КЗоТ).

Что касается исчисления средней заработной платы для выплаты работникам «отпускной» компенсации за отпуска, на которые работник получит право с 1 января 2024 года, то такое исчисление должно осуществляться в общем порядке, то есть расчетный период будет определяться в соответствии с нормами абзацев первого и третьего пункта 2 Порядка № 100 (исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу выплаты «отпускной» компенсации, а если работник отработал у работодателя меньше года — исходя из выплат за полностью отработанные календарные месяцы перед месяцем выплаты «отпускной» компенсации). При этом начисление «отпускной» компенсации в 2024 году и следующих годах за дни отпуска, на которые работник получил право до 31 декабря 2023 года (включительно), будет осуществляться согласно нормам абзаца второго пункта 2 Порядка № 100.

ПРИМЕР 7

Выплата «отпускной» компенсации при увольнении работника в 2024 году,
если у него имеются неиспользованные отпуска за месяцы 2023 и 2024 годов

Работник, отработавший на предприятии несколько лет, увольняется 2 февраля 2024 года. Продолжительность ежегодного основного отпуска работника составляет 24 календарных дня. У работника текущий рабочий год, за который он не использовал ежегодный отпуск, начался с 5 марта 2023 года.

На день увольнения стаж работы, дающий право на ежегодный основной отпуск (далее — «отпускной» стаж), у работника составляет 335 календарных дней (с 5 марта 2023 года по 2 февраля 2024 года), поэтому работник имеет право на 22 календарных дня (24 к. д. : 365 к. д. х 335 к. д.) ежегодного основного отпуска⁸, за которые при увольнении ему должна быть выплачена «отпускная» компенсация.

За период работы с 5 марта по 31 декабря 2023 года «отпускной» стаж работника составляет 302 календарных дня, поэтому работник в 2023 году получил право на 20 календарных дней (24 к. д. : 365 к. д. х 302 к. д.) ежегодного основного отпуска.

За период работы с 1 января по 2 февраля 2024 года «отпускной» стаж работника составляет 33 календарных дня, поэтому работник в 2024 году получил право на 2 календарных дня (24 к. д. : 365 к. д. х 33 к. д.) ежегодного основного отпуска.

Абзацами первым и вторым пункта 2 Порядка № 100 установлены различные механизмы определения расчетного периода для выплаты «отпускной» компенсации, на которые работник получил право до 31 декабря 2023 года (включительно) и с 1 января 2024 года.

Поскольку из неиспользованных 22 календарных дней ежегодного основного отпуска за текущий рабочий год работник получил право на 20 календарных дней отпуска за период работы с 5 марта по 31 декабря 2023 года и на 2 календарных дня отпуска за период работы с 1 января по 2 февраля 2024 года, то «отпускная» компенсация за 20 календарных дней отпуска, заработанных в 2023 году, начисляется согласно абзацу второму пункта 2 Порядка № 100 исходя из расчетного периода, включающего 12 календарных месяцев 2023 года (январь – декабрь 2023 года), а «отпускная» компенсация за 2 календарных дня отпуска, заработанных в 2024 году, начисляется в общем порядке согласно абзацу первому пункта 2 Порядка № 100 исходя из расчетного периода, включающего последние 12 календарных месяцев (февраль 2023 года – январь 2024 года).

Оклад работника в 2023 году — 12 000 грн., в 2024 году — 14 000 грн. В период с 1 января 2023 года по 31 января 2024 года работник отработал все рабочие дни, предусмотренные графиком работы, поэтому у него нет периодов, которые исключаются из расчетного периода. Заработная плата в указанном периоде начислялась работнику только в размере оклада.

Определим части компенсации за неиспользованные дни ежегодного отпуска отдельно за 2023 и 2024 годы, а затем определим общую сумму компенсации за неиспользованные 22 календарных дня ежегодного отпуска.

1. Исчисление «отпускной» компенсации за 20 календарных дней отпуска, заработанных в 2023 году.

Для исчисления «отпускной» компенсации за 20 календарных дней отпуска, заработанных в 2023 году, применяется специальная норма абзаца второго пункта 2 Порядка № 100, поэтому расчетный период включает 12 месяцев: январь – декабрь 2023 года.

Суммарная заработная плата в расчетном периоде:

12 000 грн. х 12 месяцев = 144 000 грн.

Расчетный период (январь – декабрь 2023 года) включает 365 календарных дней.

Среднедневная заработная плата:

144 000 грн. : 365 к. д. = 394,52 грн.

Сумма компенсации за неиспользованные 20 календарных дней отпуска:

394,52 грн. х 20 к. д. = 7890,40 грн.

2. Исчисление «отпускной» компенсации за 2 календарных дня отпуска, заработанных в 2024 году.

Для исчисления «отпускной» компенсации за 2 календарных дня отпуска, заработанных в 2024 году, применяются общие правила абзаца первого пункта 2 Порядка № 100, поэтому расчетный период включает 12 месяцев: февраль 2023 года – январь 2024 года.

Суммарная заработная плата в расчетном периоде:

12 000 грн. х 11 месяцев (зарплата за февраль – декабрь 2023 года) + 14 000 грн. х 1 месяц (зарплата за январь 2024 года) = 146 000 грн.

Расчетный период (февраль 2023 года – январь 2024 года) включает 365 календарных дней.

Среднедневная заработная плата:

146 000 грн. : 365 к. д. = 400 грн.

Сумма компенсации за неиспользованные 2 календарных дня отпуска:

400 грн. х 2 к. д. = 800 грн.

3. Определение общей суммы «отпускной» компенсации.

Общая сумма «отпускной» компенсации за неиспользованные 22 календарных дня отпуска, подлежащая выплате работнику при увольнении, составляет:

7890,40 грн. (компенсация за 20 к. д. отпуска, заработанных в 2023 году) + 800 грн. (компенсация за 2 к. д. отпуска, заработанных в 2024 году) = 8690,40 грн.

Таким образом, работнику при увольнении необходимо выплатить «отпускную» компенсацию в сумме 8690,40 грн.

_____________________________________________________________________________

В завершение, отметим, что дополнение новым абзацем вторым пункта 2 Порядка № 100 обусловлено тем, что с 1 января 2024 года Законом о Госбюджете–2024 планируется повышение минимальной заработной платы и должностных окладов в бюджетной сфере с одновременным сокращением численности работников государственных органов и бюджетных организаций. Для предотвращения выплаты «отпускной» компенсации работникам исходя из повышенных окладов и с целью недопущения дополнительной нагрузки на бюджет как раз и было введено с 12 сентября 2023 года исчисление средней заработной платы для выплаты «отпускной» компенсации за отпуска, на которые работник получил право до 31 декабря 2023 года, исходя из выплат, начисленных в 2023 году.

12 вересня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 і від 8 серпня 2016 р. № 500» від 08.09.2023 № 957 (далі — Постанова № 957). Цією Постановою внесено зміни до:

– Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100);

– Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2016 № 500 (далі — Порядок № 500).

Постановою № 957 до Порядку № 500 внесено зміни лише до одного абзацу. Так, у пункті 2 Порядку № 500 тепер зазначено, що державним службовцям матеріальна допомога може надаватися один раз на рік у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати, на підставі особистої заяви у порядку, затвердженому керівником державної служби (раніше було — у розмірі середньомісячної заробітної плати на підставі особистої заяви).

Таким чином, матеріальна допомога державним службовцям може виплачуватися як у розмірі середньомісячної заробітної плати, так і у розмірі, який менше середньомісячної заробітної плати. Конкретний розмір матеріальної допомоги визначає керівник державної служби згідно із затвердженим його наказом порядком в межах встановленого фонду оплати праці.

Зміни, внесені Постановою № 957 до Порядку № 100, стосуються обчислення середньої заробітної плати для надання матеріальної (грошової) допомоги (на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань тощо) та виплати грошової компенсації за невикористані відпустки. При цьому Міністерство економіки України надало роз’яснення від 15.09.2023 щодо застосування нових норм Порядку № 100.

Оскільки Постанова № 957 набрала чинності 12 вересня 2023 року, то всі зміни, внесені до Порядку № 100, застосовуються до матеріальної (грошової) допомоги та грошової компенсації за невикористані відпустки, які надаються (виплачуються) починаючи з 12 вересня 2023 року. Для визначення точної дати застосування оновлених норм Порядку № 100 слід враховувати, що датою надання матеріальної (грошової) допомоги для вирішення соціально-побутових питань слід вважати дату видання наказу про надання такої допомоги (незалежно від фактичної дати її виплати). Якщо законодавством або колективним договором (іншим внутрішнім документом роботодавця) визначено, що матеріальна допомога на оздоровлення виплачується до щорічної відпустки, то подією, з якою пов’язана виплата допомоги, є відпустка, а датою виплати допомоги вважається перший день відпустки (незалежно від дати видання наказу про надання відпустки (допомоги) та фактичної дати виплати допомоги).¹

У разі звільнення працівника датою виплати компенсації за невикористані відпустки слід вважати дату звільнення працівника (незалежно від дати видання наказу про звільнення працівника і фактичної дати виплати компенсації). У разі виплати компенсації за невикористані відпустки без звільнення працівника датою виплати компенсації слід вважати дату видання наказу про виплату компенсації (незалежно від фактичної дати її виплати).

Зміни в розрахунку суми матеріальної (грошової) допомоги

Абзац перший пункту 2 Порядку № 100 викладено в такій новій редакції (доповнення виділено жирним шрифтом):

«2. Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.».

До абзацу третього пункту 2 Порядку № 100 внесено доповнення, внаслідок чого тепер працівникові, який пропрацював у роботодавця менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається матеріальна (грошова) допомога.

Таким чином, змінився розрахунковий період при обчисленні середньої заробітної плати для визначення суми матеріальної (грошової) допомоги. Тепер якщо працівник перебуває у трудових відносинах рік і більше, розрахунковий період становить не останні 2 календарні місяці, а останні 12 календарних місяців, що передують місяцю надання матеріальної (грошової) допомоги. Якщо працівник перебуває у трудових відносинах менше року, розрахунковий період включає повністю відпрацьовані календарні місяці (з 1-го числа місяця після оформлення на роботу до 1-го числа місяця, в якому надається матеріальна (грошова) допомога). Тобто тепер розрахунковий період для надання матеріальної (грошової) допомоги визначається так само, як і розрахунковий період для нарахування відпускних.

Також до абзацу другого пункту 4 Порядку № 100 внесено доповнення, внаслідок чого вказаний абзац тепер має наступну редакцію:

«При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці та для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.».

Отже, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, крім виплат, зазначених у пунктах «а» – «о» абзацу першого пункту 4 Порядку № 100, також не враховуються «середньозарплатні» виплати та «лікарняні» («декретні»). Тобто з 12 вересня 2023 року перелік виплат, які враховуються і не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, залишився без змін (залишився таким самим, як і був при обчисленні суми матеріальної допомоги виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці).

Водночас змінився механізм обчислення середньомісячної заробітної плати для визначення суми матеріальної (грошової) допомоги.

Так, пункт 7 Порядку № 100 доповнено новими трьома абзацами (третім – п’ятим) такого змісту:

«У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування матеріальної (грошової) допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 12 місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів. Під час обчислення середньої заробітної плати за 12 місяців виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу двадцять третього пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації.

Середньомісячне число робочих днів розраховується шляхом ділення на 12 сумарного числа робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.».

Таким чином, обчислення середньомісячної заробітної плати для нарахування матеріальної (грошової) допомоги здійснюється у тому ж порядку, що і обчислення середньомісячної заробітної плати для нарахування вихідної допомоги, але виходячи з розрахункового періоду — останні 12 календарних місяців.

Наведений у пункті 7 Порядку № 100 механізм визначення суми матеріальної (грошової) допомоги стосується роботодавців, які згідно із законодавством або колективним договором (іншим внутрішнім документом) виплачують працівникам матеріальну (грошову) допомогу в розмірі середньомісячної заробітної плати.²

Якщо згідно з колективним договором (іншим внутрішнім документом) сума матеріальної (грошової) допомоги виплачується працівникам в розмірі середньої (не середньомісячної) заробітної плати, то роботодавець має встановити, на яку величину потрібно множити середньоденну заробітну плату. Це може бути як кількість робочих днів в місяці виплати матеріальної (грошової) допомоги, так й інша величина. Але бажано внести зміни до колективного договору (іншого внутрішнього документа) та встановити, що матеріальна (грошова) допомога виплачується працівникам в розмірі не середньої, а середньомісячної заробітної плати, після чого має застосовуватися механізм визначення суми матеріальної (грошової) допомоги, наведений у пункті 7 Порядку № 100.

Розглянемо на конкретних прикладах розрахунок суми матеріальної (грошової) допомоги.

ПРИКЛАД 1

Визначення суми матеріальної допомоги, якщо в розрахунковому періоді робота,
відпустка, хвороба і призупинення трудового договору

Колективним договором підприємства передбачено надання працівникам матеріальної допомоги на оздоровлення до щорічної відпустки в розмірі середньомісячної заробітної плати. Одному з працівників з 18 вересня 2023 року надається щорічна основна відпустка повної тривалості, тому підприємство нараховує йому зазначену матеріальну допомогу і виплачує її напередодні відпустки разом з відпускними 15 вересня 2023 року.

Колективним договором також визначено, що подією, з якою пов’язане надання матеріальної допомоги на оздоровлення, є щорічна відпустка, а розрахунок середньомісячної заробітної плати для визначення суми матеріальної допомоги на оздоровлення здійснюється згідно з Порядком № 100.

Отже, розрахунковим періодом для обчислення середньомісячної заробітної плати є останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання матеріальної допомоги (відпустки), а саме: вересень 2022 року – серпень 2023 року.

Оклад працівника — 9000 грн. Заробітна плата нараховується працівнику лише з окладу (премії, надбавки, доплати тощо працівнику не виплачуються). На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

У розрахунковому періоді (вересень 2022 року – серпень 2023 року) працівник відпрацював усі передбачені графіком роботи робочі дні (далі — р. д.), крім таких періодів:

• з 5 по 28 вересня 2022 року — щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні за попередній робочий рік з нарахуванням відпускних в сумі 7203,15 грн.;
• з 1 березня по 30 квітня 2023 року — призупинення дії трудового договору через знищення ворогом виробничих потужностей підприємства (ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX; далі — Закон № 2136);
• з 7 по 18 серпня 2023 року — хвороба тривалістю 12 календарних днів з нарахуванням «лікарняних» в сумі 3563,51 грн.

Оскільки з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100), то період призупинення дії трудового договору (з 1 березня по 30 квітня 2023 року) виключається з розрахункового періоду.

Середня заробітна плата, яка нараховувалася працівнику за період щорічної основної відпустки, та «лікарняні», які нараховувались працівнику за період хвороби, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування матеріальної допомоги (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Кількість відпрацьованих днів (далі — відпрац. д.) працівником в розрахунковому періоді:

4 відпрац. д. (вересень) + 21 відпрац. д. (жовтень) + 22 відпрац. д. (листопад) + 22 відпрац. д. (грудень) + 22 відпрац. д. (січень) + 20 відпрац. д. (лютий) + 23 відпрац. д. (травень) + 22 відпрац. д. (червень) + 21 відпрац. д. (липень) + 13 відпрац. д. (серпень) = 190 відпрац. д.

Сума виплат, що враховуються в розрахунковому періоді при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування матеріальної допомоги:

9000 грн. : 23 р. д. х 4 відпрац. д. (зарплата за вересень) + 9000 грн. х 8 місяців (оклад за жовтень, листопад, грудень, січень, лютий, травень, червень, липень) + 9000 грн. : 23 р. д. х 13 відпрац. д. (зарплата за серпень) = 1565,22 + 72 000 + 5086,96 = 78 652,18 грн.

Середньоденна заробітна плата:

78 652,18 грн. : 190 відпрац. д. = 413,96 грн.

Середньомісячне число робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи підприємства:

(23 р. д. (вересень) + 21 р. д. (жовтень) + 22 р. д. (листопад) + 22 р. д. (грудень) + 22 р. д. (січень) + 20 р. д. (лютий) + 23 р. д. (березень) + 20 р. д. (квітень) + 23 р. д. (травень) + 22 р. д. (червень) + 21 р. д. (липень) + 23 р. д. (серпень)) : 12 = 262 р. д. : 12 = 21,83 р. д.

Сума матеріальної допомоги:

413,96 грн. х 21,83 р. д. = 9036,75 грн.

ПРИКЛАД 2

Визначення суми матеріальної допомоги, якщо в розрахунковому періоді
немає відпрацьованих днів і заробітної плати

Працівниці патронатної служби державного органу на підставі поданої заяви за рішенням керівника державного органу 25 вересня 2023 року виплачується матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати. Працівниця з 2020 року по 7 вересня 2023 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а 8 вересня 2023 року вийшла на роботу. Посадовий оклад працівниці у вересні 2023 року становить 9500 грн.

У розрахунковому періоді — останні 12 календарних місяців (вересень 2022 року – серпень 2023 року) у працівниці немає відпрацьованих днів і заробітної плати, тому обчислення середньомісячної заробітної плати для нарахування матеріальної допомоги проводиться з установленого працівниці посадового окладу. Якщо розмір посадового окладу є меншим від розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з мінімальної заробітної плати на час розрахунку. Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду (абз. третій – п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Під час обчислення середньої заробітної плати за 12 місяців виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу четвертого пункту 4 Порядку № 100, на число робочих днів за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому виплачується матеріальна допомога, згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації (абз. четвертий п. 7 Порядку № 100).

Враховуючи, що посадовий оклад працівниці у вересні 2023 року перевищує розмір мінімальної заробітної плати (9500 грн. > 6700 грн.), обчислення середньої заробітної плати здійснюється з посадового окладу — 9500 грн.

Оскільки в установі встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, то на останні 12 календарних місяців (розрахунковий період: вересень 2022 року – серпень 2023 року) припадає 261 робочий день згідно з графіком роботи установи.

Умовна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді:

9500 грн. х 12 місяців = 114 000 грн.

Середньоденна заробітна плата:

114 000 грн. : 261 р. д. = 436,78 грн.

Середньомісячне число робочих днів за останні 12 календарних місяців згідно з графіком роботи установи:

261 р. д. : 12 = 21,75 р. д.

Сума матеріальної допомоги:

436,78 грн. х 21,75 р. д. = 9499,97 грн.³

Звертаємо увагу, якби у працівниці розмір посадового окладу становив, наприклад, 6500 грн., тобто був меншим від розміру мінімальної заробітної плати (6500 грн. < 6700 грн.), то для розрахунку умовної заробітної плати в розрахунковому періоді необхідно було б використовувати розмір мінімальної заробітної плати — 6700 грн.

_____________________________________________________________________________

Зміни в розрахунку суми «відпускної» компенсації

У вищепроцитованому абзаці першому пункту 2 Порядку № 100 зазначено, зокрема, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Якщо працівник пропрацював у роботодавця менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку (абз. третій п. 2 Порядку № 100).

До 12 вересня 2023 року вищенаведений порядок обчислення середньої заробітної плати для виплати відпускних і компенсації за невикористані відпустки був однаковий.⁴

Але з 12 вересня 2023 року порядок обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки змінився.

Так, Постановою № 957 пункт 2 Порядку № 100 доповнено новим абзацом другим такого змісту:

«Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.».

Таким чином, замість норми абзацу першого пункту 2 Порядку № 100, яка встановлює розрахунковий період у 12 календарних місяців, при нарахуванні компенсації за невикористані щорічну відпустку та соціальну додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі разом — відпустки), на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року (включно), потрібно застосовувати спеціальну норму абзацу другого пункту 2 Порядку № 100, тобто розрахунковий період при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «відпускної» компенсації включає лише календарні місяці 2023 року.

Наприклад, якщо працівник, який працює на підприємстві декілька років, звільняється 22 вересня 2023 року і має не використані дні відпусток (в тому числі за попередні робочі чи календарні роки), то розрахунковий період для нарахування «відпускної» компенсації включає 8 місяців: січень – серпень 2023 року.⁵

Якщо працівник, прийнятий на роботу 20 березня 2023 року, звільняється 13 жовтня 2023 року і має невикористані дні відпусток, то розрахунковий період для нарахування «відпускної» компенсації включає 6 місяців: квітень – вересень 2023 року.

Вищезазначений новий порядок визначення розрахункового періоду (лише з місяців 2023 року) застосовується для всіх випадків виплати «відпускної» компенсації, передбачених статтею 24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), а саме як у випадку звільнення працівника, так і у випадку, коли працівник продовжує працювати (використав за робочий рік 24 календарних дні щорічної відпустки, а за решту невикористаних календарних днів щорічної відпустки за цей же робочий рік бажає отримати компенсацію).⁶

Крім розрахункового періоду, в іншому порядок обчислення середньої заробітної плати для нарахування «відпускної» компенсації не змінився.

Якщо у працівника немає заробітної плати у 2023 році або немає розрахункового періоду, то середня заробітна плата обчислюється з посадового окладу або мінімальної заробітної плати залежно від того, яка величина більше (абзаци третій – п’ятий п. 4 Порядку № 100), при цьому місяцями розрахункового періоду можуть бути тільки місяці 2023 року.

Премії та інші заохочувальні виплати, які нараховані у 2022 році (наприклад, премія за IV квартал 2022 року, річна винагорода за 2022 рік) і відносяться до розрахункового періоду — місяців 2023 року, враховуються за механізмом, визначеним в абзаці третьому пункту 3 Порядку № 100.⁷

Розглянемо на конкретних прикладах порядок розрахунку суми «відпускної» компенсації.

ПРИКЛАД 3

Виплата компенсації за невикористану відпустку при звільненні працівника,
якщо в розрахунковому періоду не відпрацьований один місяць

Працівник, прийнятий на роботу у 2020 році, звільняється 22 вересня 2023 року. В день звільнення йому виплачується компенсація за невикористані 10 календарних днів щорічної основної відпустки.⁸ Оклад працівника — 12 000 грн.

Оскільки працівник звільняється («відпускна» компенсація виплачується) після 12 вересня 2023 року, то розрахунковий період для нарахування «відпускної» компенсації становить не 12, а 8 календарних місяців (січень – серпень) 2023 року.

В цьому розрахунковому періоді працівник весь травень перебував у простої не зі своєї вини (за рішенням роботодавця), за період якого йому нараховано заробітну плату в розмірі 2/3 окладу. У всіх інших місяцях розрахункового періоду працівник відпрацював всі робочі дні, передбачені графіком роботи, і отримав в цих місяцях заробітну плату в розмірі окладу (12 000 грн.).

Оскільки з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100), то період простою (з 1 по 31 травня 2023 року), оплаченого в розмірі 2/3 окладу, виключається з розрахункового періоду, а оплата простою не враховується при обчисленні середньої заробітної плати.

Отже, оскільки через простій весь травень виключається з розрахункового періоду, то останній включає 7 повністю відпрацьованих календарних місяців (січень – квітень, червень – серпень 2023 року).

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:

12 000 грн. х 7 місяців = 84 000 грн.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (з цього періоду не виключаються святкові та неробочі дні, встановлені статтею 73 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), оскільки весь розрахунковий період припадає на період воєнного стану, в якому зупинено дію статті 73 КЗпП):

31 к. д. (січень) + 28 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 30 к. д. (червень) + 31 к. д. (липень) + 31 к. д. (серпень) = 212 к. д.

Середньоденна заробітна плата:

84 000 грн. : 212 к. д. = 396,23 грн.

Сума компенсації за невикористану відпустку:

396,23 грн. х 10 к. д. = 3962,30 грн.

ПРИКЛАД 4

Виплата компенсації за невикористану відпустку при звільненні працівника,
якщо в розрахунковому періоді немає відпрацьованих днів і заробітної плати

Працівниця, яка працює на підприємстві з 2018 року, за власним бажанням звільняється 29 вересня 2023 року і в день звільнення їй виплачується компенсація за невикористані 16 календарних днів щорічної основної відпустки та 20 календарних днів соціальної додаткової відпустки на дітей, тобто всього компенсація виплачується за 36 календарних днів невикористаних відпусток. Оклад працівниці — 6500 грн.

Розрахунковий період для нарахування «відпускної» компенсації включає 8 календарних місяців: січень – серпень 2023 року.

В цьому розрахунковому періоді працівниця не працювала, оскільки з 1 травня 2022 року по день звільнення з нею був призупинений трудовий договір (ст. 13 Закону № 2136) або вона перебувала у відпустці без збереження заробітної плати (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, ст. 26 Закону про відпустки).

Враховуючи, що з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100), то період призупинення дії трудового договору або період відпустки без збереження заробітної плати (з 1 січня по 31 серпня 2023 року) виключається з розрахункового періоду.

Через призупинення дії трудового договору або відпустку без збереження заробітної плати у працівниці немає відпрацьованих днів і заробітної плати в розрахунковому періоді, тому обчислення середньої заробітної плати для нарахування «відпускної» компенсації проводиться з установленого працівниці посадового окладу. Якщо розмір посадового окладу є меншим від розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з мінімальної заробітної плати на час розрахунку. Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду (абз. третій – п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Оскільки посадовий оклад працівниці у вересні 2023 року є меншим від розміру мінімальної заробітної плати (6500 грн. < 6700 грн.), то обчислення середньої заробітної плати для нарахування «відпускної» компенсації здійснюється виходячи з мінімальної заробітної плати — 6700 грн.

Умовна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді (січень – серпень 2023 року):

6700 грн. х 8 місяців = 53 600 грн.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді:

31 к. д. (січень) + 28 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) + 30 к. д. (червень) + 31 к. д. (липень) + 31 к. д. (серпень) = 243 к. д.

Середньоденна заробітна плата:

53 600 грн. : 243 р. д. = 220,58 грн.

Сума компенсації за невикористані відпустки:

220,58 грн. х 36 к. д. = 7940,88 грн.

ПРИКЛАД 5

Виплата компенсації за невикористану відпустку при звільненні працівника,
який відпрацював менше календарного місяця

Працівника було прийнято на роботу 28 серпня 2023 року, а вже 29 вересня 2023 року він звільняється. В день звільнення працівнику виплачується компенсація за не використані 2 календарних дні щорічної основної відпустки. Оклад працівника — 7500 грн.

Оскільки у працівника немає повністю відпрацьованого календарного місяця, то в нього немає розрахункового періоду.

Абзацом восьмим пункту 2 Порядку № 100 встановлено, що якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 цього Порядку.

Згідно з абзацами третім – п’ятим пункту 4 Порядку № 100 якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі посадового окладу. Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.

Враховуючи, що нарахування компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, проводиться виходячи з розрахункового періоду, який включає лише місяці 2023 року (абз. другий п. 2 Порядку № 100), то у працівника умовним розрахунковим періодом для нарахування «відпускної» компенсації є 8 місяців (січень – серпень) 2023 року, тобто всі місяці 2023 року, що передують місяцю звільнення.

Оскільки посадовий оклад працівника перевищує розмір мінімальної заробітної плати (7500 грн. > 6700 грн.), обчислення середньої заробітної плати для нарахування «відпускної» компенсації здійснюється з посадового окладу — 7500 грн.

Умовна заробітна плата працівника в умовному розрахунковому періоді (січень – серпень 2023 року):

7500 грн. х 8 місяців = 60 000 грн.

Кількість календарних днів в умовному розрахунковому періоді:

31 к. д. (січень) + 28 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 30 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) + 30 к. д. (червень) + 31 к. д. (липень) + 31 к. д. (серпень) = 243 к. д.

Середньоденна заробітна плата:

60 000 грн. : 243 к. д. = 246,91 грн.

Сума компенсації за невикористані дні відпустки:

246,91 грн. х 2 к. д. = 493,82 грн.

ПРИКЛАД 6

Виплата компенсації за невикористану відпустку при звільненні працівника,
якщо йому нараховувалися річні винагороди

Працівник, який відпрацював на підприємстві декілька років, звільняється 23 вересня 2023 року. В день звільнення йому виплачується компенсація за невикористані 20 календарних днів щорічної основної відпустки. Оклад працівника у 2022–2023 роках становить 10 000 грн., у 2021 році становив 9000 грн. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Оскільки працівник звільняється («відпускна» компенсація виплачується) після 12 вересня 2023 року, то розрахунковий період для нарахування «відпускної» компенсації включає лише 8 календарних місяців (січень – серпень) 2023 року.

В цьому розрахунковому періоді працівник весь квітень (з 1 по 30 число) перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період воєнного стану (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136, ст. 26 Закону про відпустки), тому квітень виключається з розрахункового періоду (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100).

В кожному місяці розрахункового періоду, крім квітня, працівник відпрацював всі робочі дні, передбачені графіком роботи, і отримав в цих місяцях заробітну плату в розмірі окладу (10 000 грн.).

Крім того, працівнику в розрахунковому періоді та за його межами виплачувалися річні винагороди, передбачені колективним договором підприємства:

– в лютому 2023 року працівнику нараховано та виплачено річну винагороду за 2022 рік, в якому він відпрацював 214 з 257 робочих днів за графіком роботи підприємства (у 2022 році не відпрацьовано 43 робочих дні, оскільки працівнику з 24 лютого по 31 березня (36 к. д. або 25 р. д.) надавалася відпустка без збереження заробітної плати на період карантину, а з 4 по 27 липня (24 к. д. або 18 р. д.) надавалася щорічна основна відпустка). Оскільки згідно з колективним договором річна винагорода виплачується в поточному році за підсумками роботи у попередньому році в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному році, то працівнику за 2022 рік виплачено річну винагороду в сумі 8326,85 грн. (10 000 грн. : 257 р. д. х 214 відпрац. д.);

– в березні 2022 року працівнику нараховано та виплачено річну винагороду за 2021 рік, в якому він відпрацював 187 з 249 робочих днів за графіком роботи підприємства (у 2021 році не відпрацьовано 62 робочих дні, оскільки працівнику з 1 січня по 28 лютого (59 к. д. або 39 р. д.) надавалася відпустка без збереження заробітної плати на період карантину, з 5 по 28 липня (24 к. д. або 18 р. д.) — щорічна основна відпустка, а з 25 по 29 жовтня (5 к. д. або 5 р. д.) працівник хворів). Оскільки згідно з колективним договором річна винагорода виплачується в поточному році за підсумками роботи у попередньому році в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному році, то працівнику за 2021 рік виплачено річну винагороду в сумі 6759,04 грн. (9000 грн. : 249 р. д. х 187 відпрац. д.).

Враховуючи, що річну винагороду за 2022 рік, який включає 12 місяців (з січня по грудень), працівнику нараховано і виплачено в лютому 2023 року, то така річна винагорода з метою обчислення середньої заробітної плати включається до заробітку 12 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — лютого 2023 року, а саме включається до заробітку лютого 2023 року – січня 2024 року (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Оскільки річну винагороду за 2021 рік, який включає 12 місяців (з січня по грудень), працівнику нараховано і виплачено у березні 2022 року, то така річна винагорода включається до заробітку 12 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — березня 2022 року, а саме включається до заробітку березня 2022 року – лютого 2023 року.

Враховуючи вищевикладене, до заробітку розрахункового періоду (січень – серпень 2023 року) включаються:

– частини річної винагороди за 2022 рік, що відносяться до лютого – серпня 2023 року;

– частини річної винагороди за 2021 рік, що відносяться до січня – лютого 2023 року.

Для визначення частини річної винагороди, яка включається до розрахунку, необхідно спочатку суму такої винагороди розділити на кількість відпрацьованих робочих днів у році, за який вона нарахована, а потім отриманий результат (денну винагороду) помножити на кількість відпрацьованих робочих днів у місяцях, до яких відноситься річна винагорода (які включаються до розрахункового періоду), починаючи з місяця нарахування річної винагороди. При цьому якщо рік, за який нараховано річну винагороду, відпрацьовано неповністю, а загальна розрахункова сума річної винагороди, що відноситься до місяців розрахункового періоду (незалежно від кількості таких місяців), більша за фактично нараховану суму річної винагороди, то враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума річної винагороди.

Обчислимо частини річних винагород за 2022 та 2021 роки, які включаються до заробітку розрахункового періоду, а потім визначимо суму компенсації за невикористані дні щорічної відпустки.

1. Врахування річної винагороди за 2022 рік.

Для визначення частин річної винагороди за 2022 рік, які включаються до заробітку лютого – серпня 2023 року, необхідно спочатку суму цієї винагороди розділити на кількість відпрацьованих робочих днів у 2022 році:

8326,85 грн. : 214 відпрац. д. = 38,91 грн.

Тепер цю суму (денну винагороду) необхідно помножити на кількість відпрацьованих робочих днів окремо в лютому, березні, травні, червні, липні, серпні 2023 року, оскільки ці місяці включаються до розрахункового періоду.

Працівник відпрацював: у лютому — 20 робочих днів (далі — р. д.), у березні — 23 р. д., у квітні — 0 р. д. (весь місяць — 30 к. д. працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати), у травні — 23 р. д., у червні — 22 р. д., у липні — 21 р. д., у серпні — 23 р. д.

Виходячи з розміру денної винагороди (38,91 грн.) та кількості відпрацьованих днів (далі — відпрац. д.) працівником у лютому – серпні 2023 року, річна винагорода за 2022 рік відноситься до зазначених місяців наступним чином:

– до лютого: 38,91 грн. х 20 відпрац. д. = 778,20 грн.;

– до березня: 38,91 грн. х 23 відпрац. д. = 894,93 грн.;

– до квітня: 38,91 грн. х 0 відпрац. д. = 0 грн.;

– до травня: 38,91 грн. х 23 відпрац. д. = 894,93 грн.;

– до червня: 38,91 грн. х 22 відпрац. д. = 856,02 грн.;

– до липня: 38,91 грн. х 21 відпрац. д. = 817,11 грн.;

– до серпня: 38,91 грн. х 23 відпрац. д. = 894,93 грн.

Загальна розрахункова сума частин річної винагороди за 2022 рік, що відносяться до лютого – серпня 2023 року:

778,20 + 894,93 + 0 + 894,93 + 856,02 + 817,11 + 894,93 = 5136,12 грн.

Працівник відпрацював 2022 рік частково (214 з 257 робочих днів за графіком роботи), але загальна розрахункова сума річної винагороди не перевищує фактично нараховану суму цієї винагороди (5136,12 грн. < 8326,85 грн.), тому при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «відпускної» компенсації у вересні 2023 року враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума річної винагороди — 5136,12 грн.

2. Врахування річної винагороди за 2021 рік.

Для визначення частин річної винагороди за 2021 рік, які включаються до заробітку січня – лютого 2023 року, необхідно спочатку суму цієї винагороди розділити на кількість відпрацьованих робочих днів у 2021 році:

6759,04 грн. : 187 відпрац. д. = 36,14 грн.

Тепер цю суму денної винагороди необхідно помножити на кількість відпрацьованих робочих днів окремо в січні та лютому 2023 року, оскільки ці місяці включаються до розрахункового періоду.

Працівник відпрацював: у січні 2023 року — 22 р. д., у лютому — 20 р. д.

Виходячи з розміру денної винагороди (36,14 грн.) та відпрацьованого часу працівником у січні – лютому 2023 року, річна винагорода за 2021 рік відноситься до зазначених місяців наступним чином:

– до січня: 36,14 грн. х 22 відпрац. д. = 795,08 грн.;

– до лютого: 36,14 грн. х 20 відпрац. д. = 722,80 грн.

Загальна розрахункова сума частин річної винагороди за 2021 рік, що відносяться до січня – лютого 2023 року:

795,08 + 722,80 = 1517,88 грн.

Працівник відпрацював 2021 рік частково (187 з 249 робочих днів за графіком роботи), але загальна розрахункова сума річної винагороди не перевищує фактично нараховану суму цієї винагороди (1517,88 грн. < 6759,04 грн.), тому при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «відпускної» компенсації у вересні 2023 року враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума річної винагороди — 1517,88 грн.

3. Розрахунок суми «відпускної» компенсації.

Загальна сума доходу розрахункового періоду, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «відпускної» компенсації:

10 000 грн. х 7 місяців (зарплата за місяці 2023 року без винагород) + 5136,12 грн. (частина річної винагороди за 2022 рік) + 1517,88 грн. (частина річної винагороди за 2021 рік) = 76 654 грн.

Кількість календарних днів розрахункового періоду (січень – серпень 2023 року), що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «відпускної» компенсації:

31 к. д. (січень) + 28 к. д. (лютий) + 31 к. д. (березень) + 0 к. д. (квітень) + 31 к. д. (травень) + 30 к. д. (червень) + 31 к. д. (липень) + 31 к. д. (серпень) = 213 к. д.

Середньоденна заробітна плата:

76 654 грн. : 213 к. д. = 359,88 грн.

Сума компенсації за невикористані дні відпустки:

359,88 грн. х 20 к. д. = 7197,60 грн.

_____________________________________________________________________________

Якщо роботодавець, починаючи з 12 вересня 2023 року, виплатив матеріальну (грошову) допомогу або компенсацію за невикористані відпустки без урахування нових норм Порядку № 100 (тобто допустив помилку при розрахунку суми виплати), то потрібно зробити перерахунок і доплатити працівнику належну суму або відрахувати надміру виплачену суму із заробітної плати працівника на підставі наказу роботодавця. Наказ про відрахування надміру виплаченої суми видається не пізніше одного місяця з дня виплати неправильно обчисленої суми (п. 1 ч. другої ст. 127 КЗпП).

Якщо працівнику в день звільнення була виплачена менша сума «відпускної» компенсації (через неврахування нових норм Порядку № 100), а згодом донараховано і виплачено належну суму компенсації, то за затримку остаточного розрахунку при звільненні працівнику потрібно також нарахувати середній заробіток за всі робочі дні такої затримки, але не більш як за 6 місяців (ст. 117 КЗпП).

Якщо звільнений працівник не бажає повертати роботодавцю надміру отриману суму «відпускної» компенсації (через помилку бухгалтера), то вона, як сума завданої шкоди роботодавцю з вини працівника (бухгалтера), може бути відрахована із заробітної плати бухгалтера на підставі наказу роботодавця, але лише в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку бухгалтера (п. 3 ч. другої ст. 127, ст. 136 КЗпП).

Що стосується обчислення середньої заробітної плати для виплати працівникам «відпускної» компенсації за відпустки, на які працівник набуде право з 1 січня 2024 року, то таке обчислення має проводитися в загальному порядку, тобто розрахунковий період буде визначатися згідно з нормами абзаців першого і третього пункту 2 Порядку № 100 (виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати «відпускної» компенсації, а якщо працівник пропрацював у роботодавця менше року — виходячи з виплат за повністю відпрацьовані календарні місяці перед місяцем виплати «відпускної» компенсації). При цьому нарахування «відпускної» компенсації у 2024 році та наступних роках за дні відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року (включно), здійснюватиметься згідно з нормами абзацу другого пункту 2 Порядку № 100.

ПРИКЛАД 7

Виплата «відпускної» компенсації при звільненні працівника у 2024 році,
якщо в нього є невикористані відпустки за місяці 2023 та 2024 років

Працівник, який відпрацював на підприємстві декілька років, звільняється 2 лютого 2024 року. Тривалість щорічної основної відпустки працівника становить 24 календарних дні. У працівника поточний робочий рік, за який він не використав щорічну основну відпустку, розпочався з 5 березня 2023 року.

На день звільнення стаж роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (далі — «відпускний» стаж), у працівника становить 335 календарних днів (з 5 березня 2023 року по 2 лютого 2024 року), тому працівник має право на 22 календарних дні (24 к. д. : 365 к. д. х 335 к. д.) щорічної основної відпустки⁹, за які при звільнення йому має бути виплачена «відпускна» компенсація.

За період роботи з 5 березня по 31 грудня 2023 року відпускний» стаж працівника становить 302 календарних дні, тому працівник у 2023 році набув права на 20 календарних днів (24 к. д. : 365 к. д. х 302 к. д.) щорічної основної відпустки.

За період роботи з 1 січня по 2 лютого 2024 року відпускний» стаж працівника становить 33 календарних дні, тому працівник у 2024 році набув права на 2 календарних дні (24 к. д. : 365 к. д. х 33 к. д.) щорічної основної відпустки.

Абзацами першим і другим пункту 2 Порядку № 100 встановлено різні механізми визначення розрахункового періоду для виплати «відпускної» компенсації, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року (включно) і з 1 січня 2024 року.

Оскільки з невикористаних 22 календарних днів щорічної основної відпустки за поточний робочий рік працівник набув право на 20 календарних днів відпустки за період роботи з 5 березня по 31 грудня 2023 року і на 2 календарних дні відпустки за період роботи з 1 січня по 2 лютого 2024 року, то «відпускна» компенсація за 20 календарних днів відпустки, зароблених у 2023 році, нараховується згідно з абзацом другим пункту 2 Порядку № 100 виходячи з розрахункового періоду, який включає 12 календарних місяців 2023 року (січень – грудень 2023 року), а «відпускна» компенсація за 2 календарних дні відпустки, зароблених у 2024 році, нараховується в загальному порядку згідно з абзацом першим пункту 2 Порядку № 100 виходячи з розрахункового періоду, який включає останні 12 календарних місяців (лютий 2023 року – січень 2024 року).

Оклад працівника у 2023 році — 12 000 грн., у 2024 році – 14 000 грн. В період з 1 січня 2023 року по 31 січня 2024 року працівник відпрацював всі робочі дні, передбачені графіком роботи, тому в нього немає періодів, які виключаються з розрахункового періоду. Заробітна плата у вказаному періоді нараховувалась працівнику лише у розмірі окладу.

Обчислимо частини компенсації за невикористані дні щорічної відпустки окремо за 2023 та 2024 роки, а потім визначимо загальну суму компенсації за невикористані 22 календарних дні щорічної відпустки.

1. Обчислення «відпускної» компенсації за 20 календарних днів відпустки, зароблених у 2023 році.

Для обчислення «відпускної» компенсації за 20 календарних днів відпустки, зароблених у 2023 році, застосовується спеціальна норма абзацу другого пункту 2 Порядку № 100, тому розрахунковий період включає 12 місяців: січень – грудень 2023 року.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:

12 000 грн. х 12 місяців = 144 000 грн.

Розрахунковий період (січень – грудень 2023 року) включає 365 календарних днів.

Середньоденна заробітна плата:

144 000 грн. : 365 к. д. = 394,52 грн.

Сума компенсації за невикористані 20 календарних днів відпустки:

394,52 грн. х 20 к. д. = 7890,40 грн.

2. Обчислення «відпускної» компенсації за 2 календарних дні відпустки, зароблених у 2024 році.

Для обчислення «відпускної» компенсації за 2 календарних дні відпустки, зароблених у 2024 році, застосовуються загальні правила абзацу першого пункту 2 Порядку № 100, тому розрахунковий період включає 12 місяців: лютий 2023 року – січень 2024 року.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:

12 000 грн. х 11 місяців (зарплата за лютий – грудень 2023 року) + 14 000 грн. х 1 місяць (зарплата за січень 2024 року) = 146 000 грн.

Розрахунковий період (лютий 2023 року – січень 2024 року) включає 365 календарних днів.

Середньоденна заробітна плата:

146 000 грн. : 365 к. д. = 400 грн.

Сума компенсації за невикористані 2 календарних дні відпустки:

400 грн. х 2 к. д. = 800 грн.

3. Визначення загальної суми «відпускної» компенсації.

Загальна сума «відпускної» компенсації за невикористані 22 календарних дні відпустки, яка підлягає виплаті працівнику при звільненні, становить:

7890,40 грн. (компенсація за 20 к. д. відпустки, зароблених у 2023 році) + 800 грн. (компенсація за 2 к. д. відпустки, зароблених у 2024 році) = 8690,40 грн.

Таким чином, працівнику при звільненні необхідно виплатити «відпускну» компенсацію в сумі 8690,40 грн.

_____________________________________________________________________________

На завершення, відзначимо, що доповнення новим абзацом другим пункту 2 Порядку № 100 обумовлено тим, що з 1 січня 2024 року Законом про Держбюджет–2024  планується підвищення мінімальної заробітної плати та посадових окладів в бюджетній сфері з одночасним скороченням чисельності працівників державних органів і бюджетних організацій. Для запобігання виплати «відпускної» компенсації працівникам виходячи з підвищених окладів та з метою недопущення додаткового навантаження на бюджет й було запроваджено з 12 вересня 2023 року обчислення середньої заробітної плати для виплати «відпускної» компенсації за відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.