Новшества в Порядке исчисления средней заработной платы для расчета страховых выплатНововведення в Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат

Одновременно со вступлением в силу новой редакции Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.99 № 1105-XIV (далее — новый Закон № 1105)¹ с 1 января 2023 года вступит в силу постановление Кабинета Министров Украины «О внесении изменений в некоторые постановления Кабинета Министров Украины относительно обеспечения реализации отдельных функций Пенсионного фонда Украины и признании утратившими силу некоторых постановлений Кабинета Министров Украины» от 02.12.2022 № 1350 (далее — Постановление № 1350). Этим документом Кабмин вносит изменения в ряд своих постановлений с целью приведения их норм в соответствие с нормами нового Закона № 1105, в частности, по обеспечению реализации новых функций Пенсионного фонда Украины, в том числе по осуществлению страховых выплат застрахованным лицам.

Для работодателей наиболее важными являются изменения, которые вносятся Постановлением № 1350 в постановление Кабинета Министров Украины «Об исчислении средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию» от 26.09.2001 № 1266 (далее — Постановление № 1266) и постановление Кабинета Министров Украины «Об утверждении Порядка оплаты первых пяти дней временной нетрудоспособности вследствие заболевания или травмы, не связанной с несчастным случаем на производстве, за счет денежных средств работодателя» от 26.06.2015 № 440 (далее — Постановление № 440).

Напомним, что Постановлением № 1266 утвержден Порядок исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию (далее — Порядок № 1266), а Постановлением № 440 утвержден Порядок оплаты первых пяти дней временной нетрудоспособности вследствие заболевания или травмы, не связанной с несчастным случаем на производстве, за счет денежных средств работодателя (далее — Порядок № 440).

Изменения в Постановлении № 1266 и Порядке № 1266

Во вступительной части Постановления № 1266 слова и цифры «статей 33 и 42» заменены словами и цифрами «статей 25 и 36», поскольку с 1 января 2023 года именно частью 2 статьи 25 нового Закона № 1105 будет предусмотрено, что порядок исчисления средней заработной платы для предоставления пособия по временной нетрудоспособности, по беременности и родам определяется Кабинетом Министров Украины, а частью 8 статьи 36 нового Закона № 1105 будет установлено, что среднемесячная заработная плата для исчисления суммы страховых выплат потерпевшему в связи с утраченной им заработной платой (или соответствующей ее частью) определяется согласно порядку исчисления средней заработной платы для выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, который утверждается Кабинетом Министров Украины.

Таким образом, теперь во вступительной части Постановления № 1266 указано, что в соответствии со статьей 23 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании на случай безработицы» и статьями 25 и 36 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» Кабинетом Министров Украины утвержден Порядок № 1266.

Также в Постановлении № 1266 исключен пункт 4, которым предоставлено право Министерству социальной политики давать разъяснения по применению Порядка исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию. Следовательно, теперь не Минсоцполитики, а вероятнее всего Пенсионный фонд Украины (далее — ПФУ) как уполномоченный орган управления в системе общеобязательного государственного социального страхования в связи с временной утратой трудоспособности и от несчастного случая будет предоставлять разъяснения по применению положений Порядка № 1266.

Часть изменений, вносимых в Порядок № 1266, имеет организационный характер, но есть и те, которые влияют на исчисление средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета страховых выплат.

К организационным изменениям в Порядке № 1266 относится замена текста, где упоминаются права и обязанности Фонда социального страхования Украины, на текст с указанием тех же прав и обязанностей Пенсионного фонда Украины.

Так, в абзаце первом пункта 14 Порядка № 1266 уточнили, что в случае когда на дату установления медико-социальной экспертной комиссией степени утраты застрахованным лицом профессиональной трудоспособности или когда со дня смерти потерпевшего до наступления права на страховые выплаты прошло более года со дня наступления страхового случая, средняя заработная плата исчисляется исходя из размера заработной платы застрахованного лица перед наступлением несчастного случая на производстве или перед увольнением с работы (переходом на другую работу), с которой связано профессиональное заболевание, с учетом ее корректировки, проводимой территориальным органом Пенсионного фонда Украины (было — рабочим органом исполнительной дирекции Фонда социального страхования), по формуле, приведенной в этом пункте.

Пункт 18 Порядка № 1266 изложен в новой редакции, согласно которой сведения о средней заработной плате работников, занятых в экономике Украины, по годам и месяцам соответствующего года Пенсионный фонд Украины доводит до сведения своих территориальных органов (было — доводятся до сведения рабочих органов Фонда социального страхования исполнительной дирекцией указанного Фонда) на основании данных Госстата.

Что касается изменений, влияющих на исчисление средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для начисления страховых выплат («больничных», «декретных» и т. д.), то рассмотрим их в хронологическом порядке внесения в Порядок № 1266.

1. Поскольку резиденты Дия Сити являются работодателями (страхователями) для своих работников и гиг-специалистов (застрахованных лиц), то в абзац первый пункта 1 Порядка № 1266 внесено дополнение. В этом абзаце теперь указано, что Порядок № 1266 определяет механизм исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию на случай безработицы, от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности, в связи с временной утратой трудоспособности (далее — страховые выплаты), в случае наступления страхового случая, а также оплаты первых пяти дней временной нетрудоспособности за счет денежных средств предприятия, учреждения, организации, в том числе резидента Дия Сити, или физического лица, использующего труд наемных работников (далее — работодатели).

2. В абзаце третьем пункта 2 Порядка № 1266 исправили некорректную норму, и теперь в нем указано, что сумма пособия по беременности и родам в расчете на месяц не должна превышать размера максимальной величины базы начисления единого взноса и не может быть меньше размера пособия, исчисленного из минимальной заработной платы (было — не может быть меньше размера минимальной заработной платы), установленного на момент наступления страхового случая.

Аналогичную норму содержат часть 2 статьи 26 действующего Закона № 1105 и часть 2 статьи 19 нового Закона № 1105.

3. Также пункт 2 Порядка № 1266 дополнен абзацем четвертым следующего содержания:

«Сумма пособия по временной нетрудоспособности (включая уход за больным ребенком или больным членом семьи), пособия по беременности и родам в расчете на месяц, которая выплачивается работникам и гиг-специалистам резидентов Дия Сити, не должна превышать размера заработной платы (дохода) таких лиц, с которого фактически уплачены страховые взносы (единый взнос).».

Аналогичную норму (ограничение суммы «больничных» и «декретных» для работников и гиг-специалистов резидентов Дия Сити) содержат абзац второй части 3 статьи 24, абзац второй части 1 статьи 26 действующего Закона № 1105 и часть 3 статьи 17, часть 1 статьи 19 нового Закона № 1105.

4. Пункт 3 Порядка № 1266 изложен в следующей новой редакции:

«3. Среднедневная заработная плата (доход, денежное обеспечение) исчисляется путем деления начисленной за расчетный период (12 календарных месяцев) заработной платы (дохода, денежного обеспечения), на которую начислен единый взнос и/или страховые взносы на соответствующие виды общеобязательного государственного социального страхования (далее — страховые взносы), на количество календарных дней занятости (в соответствии с видами страхования — период пребывания в трудовых отношениях, выполнения работ (предоставления услуг) по гражданско-правовым договорам, прохождения службы, ведения предпринимательской или другой деятельности, связанной с получением дохода непосредственно от такой деятельности) в расчетном периоде без учета календарных дней, не отработанных по уважительным причинам, — временная нетрудоспособность, отпуск в связи с беременностью и родами, отпуск по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста и шестилетнего возраста по медицинскому заключению, отпуск без сохранения заработной платы, приостановление действия трудового договора в связи с военной агрессией Российской Федерации против Украины (далее — уважительные причины). В таком же порядке исчисляется среднедневная сумма заработной платы (дохода) застрахованного лица, являющегося работником или гиг-специалистом резидента Дия Сити, с которой фактически уплачены страховые взносы.».

Таким образом, в пункте 3 Порядка № 1266 добавлена еще одна уважительная причина — приостановление действия трудового договора в связи с военной агрессией Российской Федерации против Украины, период которого исключается из расчетного периода. О том, что период приостановления действия трудового договора может считаться периодом, не отработанным по уважительным причинам, и соответственно должен исключаться из расчетного периода, сообщало и Минсоцполитики в письме от 07.07.2022 № 53/0/248-22 (см. ВТЗ № 5/2022, стр. 107), но теперь, а именно с 1 января 2023 года, для этого есть законные основания. Поэтому если страховой случай наступит 1 января 2023 года и позднее, работодатель при исчислении средней заработной платы для начисления страховых выплат обязан исключить из расчетного периода все календарные дни, не отработанные работником из-за приостановления действия трудового договора.

Еще одним новшеством пункта 3 Порядка № 1266 является распространение его норм по исчислению среднедневной заработной платы (дохода) на работников и гиг-специалистов резидента Дия Сити.

Одновременно пункт 3 Порядка № 1266 в новой редакции не содержит следующих норм своего предшественника:

– месяцы расчетного периода (с первого до первого числа), в которых застрахованное лицо не работало по уважительным причинам, исключаются из расчетного периода (отмена этой нормы, которая была в абзаце втором пункта 3 Порядка № 1266, фактически ни на что не повлияла, поскольку эта норма прямо следовала из абзаца первого пункта 3 Порядка № 1266);

– для военнослужащих, лиц рядового и начальствующего состава и других лиц, получающих денежное обеспечение, календарные дни временной нетрудоспособности и отпуска в связи с беременностью и родами из расчетного периода не исключаются (отмена этой нормы означает, что у таких лиц календарные дни временной нетрудоспособности и отпуска в связи с беременностью и родами теперь исключаются из расчетного периода).

5. Пункт 30 Порядка № 1266 изложен в следующей новой редакции:

«30. В случае, когда на момент наступления страхового случая застрахованное лицо работает по совместительству, на условиях гражданско-правового договора, осуществляет предпринимательскую или другую деятельность, связанную с получением дохода непосредственно от такой деятельности, исчисление средней заработной платы (суммы заработной платы) осуществляется страхователями отдельно по основному месту работы, по совместительству и по месту (местам) осуществления другого вида (видов) деятельности. Расчетный период в таком случае определяется по каждому месту работы отдельно.

Страховые выплаты и оплата первых пяти дней временной нетрудоспособности за счет денежных средств работодателя осуществляются на основании выданного в установленном порядке листка нетрудоспособности (при выдаче листка нетрудоспособности в форме документа на бумаге — на основании его копии, удостоверенной подписью руководителя и скрепленной печатью (при ее наличии) по основному месту работы) и справки о средней заработной плате по основному месту работы. Если лицо работает на нескольких работах по совместительству, дополнительно прилагаются справки о средней заработной плате по местам работы по совместительству.

В таком случае суммарная заработная плата, с которой рассчитываются выплаты, по месяцам расчетного периода по основному месту работы и по месту (местам) работы по совместительству не может превышать размера максимальной величины базы начисления единого взноса.».

Таким образом, особенности исчисления средней заработной платы, установленные для совместителей², теперь распространили и на лиц, которые выполняют работы (предоставляют услуги) на условиях гражданско-правового договора, осуществляют предпринимательскую или другую деятельность, связанную с получением дохода непосредственно от такой деятельности, то есть исчисление средней заработной платы осуществляется по каждому месту работы или деятельности отдельно. О таком подходе сообщало ранее и Минсоцполитики в письме от 17.12.2017 № 571/0/86-17/218 (см. ВТЗ № 2/2018, стр. 111).

Кроме того, в связи с введением электронных листков нетрудоспособности (далее — ЛН) уточнили, что страховые выплаты начисляются на основании выданного в установленном порядке ЛН (фактически — на основании ЛН, сформированного согласно медицинскому заключению в Электронном реестре листков нетрудоспособности), а если вместо оформления электронного ЛН выдается бумажный ЛН, то, как и ранее, начисление страховых выплат в случае работы по совместительству, по трудовому договору (контракту) одновременно с осуществлением предпринимательской или другой деятельности осуществляется на основании копии бумажного ЛН, удостоверенной подписью руководителя и скрепленной печатью (при ее наличии) по основному месту работы.³ Такую норму содержат также часть 1 статьи 31 действующего Закона № 1105 и часть 1 статьи 23 нового Закона № 1105. Для застрахованных лиц, которые одновременно осуществляют предпринимательскую и другую деятельность и не работают на условиях трудового договора (контракта), копию бумажного ЛН удостоверяет учреждение здравоохранения, которое его выдает (ч. 1 ст. 31 действующего Закона № 1105, ч. 1 ст. 23 нового Закона № 1105).

6. В пункте 34 Порядка № 1266 исключен абзац второй, которым было установлено, что примеры исчисления средней заработной платы (дохода) по видам общеобязательного государственного социального страхования утверждаются Минсоцполитики.

Следовательно, не исключено, что будет отменен приказ Минсоцполитики от 21.10.2015 № 1022, которым утверждены Примеры исчисления средней заработной платы (дохода) по видам общеобязательного государственного социального страхования (далее — Примеры № 1022). В то же время аналогичные Примеры могут быть утверждены постановлением ПФУ, но до этого события рекомендуем руководствоваться Примерами № 1022.

7. В приложении к Порядку № 1266, где приведена форма Справки о заработной плате (денежном обеспечении, вознаграждении по гражданско-правовому договору) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, в названии приложения (Справки) слова «(денежное обеспечение, вознаграждение по гражданско-правовому договору)» заменены словами «(доход, денежное обеспечение)», вследствие чего теперь имеем Справку о заработной плате (доходе, денежном обеспечении) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию.

Аналогичное изменение внесено и в текст приложения (Справки), где в третьей графе таблицы теперь отражается «Заработная плата (доход, денежное обеспечение), на которую начислен единый взнос и/или страховые взносы». Также в тексте приложения (Справки) слова «Фонда социального страхования Украины» заменены словами «Пенсионного фонда Украины», вследствие чего во второй графе таблицы теперь отражается «Количество календарных (по требованию Пенсионного фонда Украины — рабочих) дней в расчетном периоде, за исключением календарных дней, не отработанных по уважительным причинам».

Изменения в Постановлении № 440 и Порядке № 440

Во вступительной части Постановления № 440 слова и цифры «части второй статьи 22» заменены словами и цифрами «части второй статьи 15», поскольку с 1 января 2023 года именно частью 2 статьи 15 нового Закона № 1105 будет предусмотрено, что оплата первых пяти дней временной нетрудоспособности в случаях, указанных в пунктах 1 и 7 части первой этой статьи, осуществляется за счет денежных средств работодателя в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.

В пункте 4 Порядка № 440 слово и цифры «статьей 23» заменены словом и цифрами «статьей 16», вследствие чего в этом пункте будет указано, что дни временной нетрудоспособности не оплачиваются по основаниям, предусмотренным статьей 16 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании». Это объясняется тем, что именно статьей 16 нового Закона № 1105 определены основания для отказа в предоставлении пособия по временной нетрудоспособности.

В абзаце первом пункта 5 Порядка № 440 слова и цифры «частью первой статьи 24» заменены словами и цифрами «частью первой статьи 17», вследствие чего в этом абзаце будет указано, что дни временной нетрудоспособности оплачиваются в зависимости от страхового стажа в размерах, определенных частью первой статьи 17 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании». Это объясняется тем, что именно в части первой статьи 17 нового Закона № 1105 будет предусмотрено, каким образом размер пособия по временной нетрудоспособности зависит от страхового стажа застрахованного лица.

В абзаце третьем пункта 5 Порядка № 440 исключены слова «в Фонд социального страхования». Напомним, что до 1 января 2023 года согласно абзацу третьему пункта 5 Порядка № 440 сумма оплаты дней временной нетрудоспособности в расчете на месяц не должна превышать размера максимальной величины базы начисления единого взноса, с которой уплачивались страховые взносы в Фонд социального страхования.

Поскольку Фонд социального страхования Украины (далее — ФССУ) с 1 января 2023 года прекращается путем присоединения к ПФУ, то вместо уплаты страховых взносов в ФССУ страхователи уплачивают ЕСВ, который с 1 января 2023 года в полном объеме будет перечисляться ПФУ и распределяться на соответствующие виды социального страхования.

Изменения в Порядке расследования и учета несчастных случаев

Постановлением № 1350 внесены также изменения в постановление Кабинета Министров Украины «Об утверждении Порядка расследования и учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве» от 17.04.2019 № 337, которым утвержден Порядок расследования и несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве (далее — Порядок № 337).

Так, в пунктах 6, 63, 65, 69 и других пунктах Порядка № 337 предусмотрена замена текста, где упоминаются права и обязанности Фонда социального страхования Украины и его рабочих органов, на текст с указанием тех же прав и обязанностей Пенсионного фонда Украины и его территориальных органов.

В частности, в абзаце третьем пункта 63 Порядка № 337 будет указано, что учет несчастных случаев и/или острых профессиональных заболеваний (отравлений), аварий ведут территориальные органы Пенсионного фонда Украины (было — рабочие органы Фонда) — всех несчастных случаев и/или острых профессиональных заболеваний (отравлений), в расследовании которых принимали участие представители Пенсионного фонда Украины (было — представители Фонда).

Одночасно з набуттям чинності новою редакцією Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — новий Закон № 1105)¹ з 1 січня 2023 року набере чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення реалізації окремих функцій Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 02.12.2022 № 1350 (далі — Постанова № 1350). Цим документом Кабмін вносить зміни до низки своїх постанов з метою приведення їхніх норм у відповідність з нормами нового Закону № 1105, зокрема, щодо забезпечення реалізації нових функцій Пенсійного фонду України, в тому числі із здійснення страхових виплат застрахованим особам.

Для роботодавців найбільш важливими є зміни, що вносяться Постановою № 1350 до постанови Кабінету Міністрів України «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 26.09.2001 № 1266 (далі — Постанова № 1266) та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця» від 26.06.2015 № 440 (далі — Постанова № 440).

Нагадаємо, що Постановою № 1266 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (далі — Порядок № 1266), а Постановою № 440 затверджено Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця (далі — Порядок № 440).

Зміни до Постанови № 1266 та Порядку № 1266

У вступній частині Постанови № 1266 слова і цифри «статей 33 та 42» замінено словами і цифрами «статей 25 та 36», оскільки з 1 січня 2023 року саме частиною 2 статті 25 нового Закону № 1105 буде передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України, а частиною 8 статті 36 нового Закону № 1105 буде встановлено, що середньомісячна заробітна плата для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв’язку із втраченою ним заробітною платою (або відповідною її частиною) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Отже, тепер у вступній частині Постанови № 1266 зазначено, що відповідно до статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» і статей 25 та 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок № 1266.

Крім того, у Постанові № 1266 виключено пункт 4, яким надано право Міністерству соціальної політики давати роз’яснення щодо застосування Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням. Отже, тепер не Мінсоцполітики, а найімовірніше Пенсійний фонд України (далі — ПФУ) як уповноважений орган управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку буде надавати роз’яснення щодо застосування положень Порядку № 1266.

Частина змін, що вносяться до Порядку № 1266, має організаційний характер, але є й такі, що впливають на обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку страхових виплат.

До організаційних змін у Порядку № 1266 належить заміна тексту, де згадуються права та обов’язки Фонду соціального страхування України, на текст із зазначенням тих самих прав та обов’язків Пенсійного фонду України.

Так, в абзаці першому пункту 14 Порядку № 1266 уточнили, що у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності або коли з дня смерті потерпілого до настання права на страхові виплати минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов’язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України (було — робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування), за формулою, наведеною в цьому пункті.

Пункт 18 Порядку № 1266 викладено в новій редакції, згідно з якою відомості про середню заробітну плату працівників, зайнятих в економіці України, за роками та місяцями відповідного року Пенсійний фонд України доводить до відома своїх територіальних органів (було — доводяться до відома робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування виконавчою дирекцією зазначеного Фонду) на підставі даних Держстату.

Що стосується змін, які впливають на обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для нарахування страхових виплат («лікарняних», «декретних» тощо), то розглянемо їх в хронологічному порядку внесення до Порядку № 1266.

1. Оскільки резиденти Дія Сіті є роботодавцями (страхувальниками) для своїх працівників та гіг-спеціалістів (застрахованих осіб), то до абзацу першого пункту 1 Порядку № 1266 внесено доповнення. В цьому абзаці тепер зазначено, що Порядок № 1266 визначає механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (далі — страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації, у тому числі резидента Дія Сіті, або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників (далі — роботодавці).

2. В абзаці третьому пункту 2 Порядку № 1266 виправили некоректну норму, і тепер в ньому зазначено, що сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати (було — не може бути меншою ніж розмір мінімальної заробітної плати), встановлений на час настання страхового випадку.

Аналогічну норму містять частина 2 статті 26 чинного Закону № 1105 та частина 2 статті 19 нового Закону № 1105.

3. Також пункт 2 Порядку № 1266 доповнено абзацом четвертим такого змісту:

«Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не повинна перевищувати розміру заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески (єдиний внесок).».

Аналогічну норму (обмеження суми «лікарняних» та «декретних» для працівників та гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті) містять абзац другий частини 3 статті 24, абзац другий частини 1 статті 26 чинного Закону № 1105 та частина 3 статті 17, частина 1 статті 19 нового Закону № 1105.

4. Пункт 3 Порядку № 1266 викладено в такій новій редакції:

«3. Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування — період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі — поважні причини). В такому ж порядку обчислюється середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, з якої фактично сплачено страхові внески.».

Таким чином, в пункті 3 Порядку № 1266 додано ще одну поважну причину — призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період якого виключається з розрахункового періоду. Про те, що період призупинення дії трудового договору може вважатися періодом, не відпрацьованим з поважних причин, і, відповідно, має виключатися з розрахункового періоду, повідомляло і Мінсоцполітики в листі від 07.07.2022 № 53/0/248-22 (див. ВПЗ № 5/2022, стор. 107), але тепер, а саме з 1 січня 2023 року, для цього є законні підстави. Тому якщо страховий випадок настане 1 січня 2023 року і пізніше, роботодавець при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування страхових виплат зобов’язаний виключити з розрахункового періоду всі календарні дні, не відпрацьовані працівником через призупинення дії трудового договору.

Ще одним нововведенням пункту 3 Порядку № 1266 є поширення його норм стосовно обчислення середньоденної заробітної плати (доходу) на працівників та гіг-спеціалістів резидента Дія Сіті.

Одночасно пункт 3 Порядку № 1266 в новій редакції не містить таких норм свого попередника:

– місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду (скасування цієї норми, яка була в абзаці другому пункту 3 Порядку № 1266, фактично ні на що не вплинуло, оскільки ця норма прямо випливала з абзацу першого пункту 3 Порядку № 1266);

– для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та інших осіб, які отримують грошове забезпечення, календарні дні тимчасової непрацездатності і відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами з розрахункового періоду не виключаються (скасування цієї норми означає, що у вказаних осіб календарні дні тимчасової непрацездатності і відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами тепер виключаються з розрахункового періоду).

5. Пункт 30 Порядку № 1266 викладено в такій новій редакції:

«30. У разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, на умовах цивільно-правового договору, провадить підприємницьку або іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності, обчислення середньої заробітної плати (суми заробітної плати) здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи, за сумісництвом та за місцем (місцями) провадження іншого виду (видів) діяльності. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності (у разі видачі листка непрацездатності у формі документа на папері — на підставі його копії, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою (у разі наявності) за основним місцем роботи) та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.

У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.».

Таким чином, особливості обчислення середньої заробітної плати, які були встановлені для сумісників², тепер поширили й на осіб, які виконують роботи (надають послуги) на умовах цивільно-правового договору, провадять підприємницьку або іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності, тобто обчислення середньої заробітної плати здійснюється за кожним місцем роботи чи діяльності окремо. Про такий підхід повідомляло раніше і Мінсоцполітики в листі від 17.12.2017 № 571/0/86-17/218 (див. ВПЗ № 2/2018, стор. 111).

Крім того, у зв’язку із запровадженням електронних листків непрацездатності (далі — ЛН) уточнили, що страхові виплати нараховуються на підставі виданого в установленому порядку ЛН (фактично — на підставі електронного ЛН), а якщо замість оформлення електронного ЛН видається паперовий ЛН, то, як і раніше, нарахування страхових виплат у разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності здійснюється на підставі копії паперового ЛН, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою (у разі наявності) за основним місцем роботи.³ Таку норму містять також частина 1 статті 31 чинного Закону № 1105 і частина 1 статті 23 нового Закону № 1105. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контрасту), копію паперового ЛН засвідчує установа охорони здоров’я, яка його видає (ч. 1 ст. 31 чинного Закону № 1105, ч. 1 ст. 23 нового Закону № 1105).

6. В пункті 34 Порядку № 1266 виключено абзац другий, яким було встановлено, що приклади обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування затверджуються Мінсоцполітики.

Отже, не виключено, що буде скасовано наказ Мінсоцполітики від 21.10.2015 № 1022, яким затверджено Приклади обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Приклади № 1022). Водночас аналогічні Приклади можуть бути затверджені постановою ПФУ, але до цієї події радимо керуватися Прикладами № 1022.

7. У додатку до Порядку № 1266, де наведено форму Довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, у назві додатка (Довідки) слова «(грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором)» замінено словами «(дохід, грошове забезпечення)», внаслідок чого тепер маємо Довідку про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням. Аналогічну зміну внесено і до тексту додатка (Довідки), де у третій графі таблиці тепер відображається «Заробітна плата (дохід, грошове забезпечення), на яку нараховано єдиний внесок та/або страхові внески». Також у тексті додатка (Довідки) слова «Фонду соціального страхування України» замінено словами «Пенсійного фонду України», внаслідок чого у другій графі таблиці тепер відображається «Кількість календарних (на вимогу Пенсійного фонду України — робочих) днів у розрахунковому періоді, за винятком календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин».

Зміни до Постанови № 440 та Порядку № 440

У вступній частині Постанови № 440 слова і цифри «частини другої статті 22» замінено словами і цифрами «частини другої статті 15», оскільки з 1 січня 2023 року саме частиною 2 статті 15 нового Закону № 1105 буде передбачено, що оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У пункті 4 Порядку № 440 слово і цифри «статтею 23» замінено словом і цифрами «статтею 16», внаслідок чого в цьому пункті буде зазначено, що дні тимчасової непрацездатності не оплачуються з підстав, передбачених статтею 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Це пояснюється тим, що саме статтею 16 нового Закону № 1105 визначено підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності.

В абзаці першому пункту 5 Порядку № 440 слова і цифри «частиною першою статті 24» замінено словами і цифрами «частиною першою статті 17», внаслідок чого в цьому абзаці буде зазначено, що дні тимчасової непрацездатності оплачуються залежно від страхового стажу в розмірах, визначених частиною першою статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Це пояснюється тим, що саме частиною першою статті 17 нового Закону № 1105 буде передбачено, яким чином розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від страхового стажу застрахованої особи.

В абзаці третьому пункту 5 Порядку № 440 виключено слова «до Фонду соціального страхування». У зв’язку з цим, нагадаємо, що до 1 січня 2023 року згідно з абзацом третім пункту 5 Порядку № 440 сума оплати днів тимчасової непрацездатності в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду соціального страхування.

Оскільки Фонд соціального страхування України (далі — ФССУ) з 1 січня 2023 року припиняється шляхом приєднання до ПФУ, то замість сплати страхових внесків до ФССУ страхувальники сплачують ЄСВ, який з 1 січня 2023 року в повному обсязі буде перераховуватися ПФУ та розподілятиметься на відповідні види соціального страхування.

Зміни до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків

Постановою № 1350 внесено також зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» від 17.04.2019 № 337, якою затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі — Порядок № 337).

Так, у пунктах 6, 63, 65, 69 та інших пунктах Порядку № 337 відбудеться заміна тексту, де згадуються права і обов’язки Фонду соціального страхування України та його робочих органів, на текст із зазначенням тих самих прав і обов’язків Пенсійного фонду України та його територіальних органів.

Зокрема, в абзаці третьому пункту 63 Порядку № 337 буде зазначено, що облік нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій ведуть територіальні органи Пенсійного фонду України (було — робочі органи Фонду) — усіх нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), у розслідуванні яких брали участь представники Пенсійного фонду України (було — представники Фонду).