Оподаткування та відображення у звітності доходів працівників в умовах воєнного стану

У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, в України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Після закінчення цього періоду воєнний стан в Україні був продовжений спочатку з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, а потім з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року ще на 30 діб. Таким чином, воєнний стан в Україні продовжено до 05 години 30 хвилин 25 травння 2022 року.

Після введення воєнного стану Верховною Радою України були прийняті та набрали чинності декілька законодавчих актів, які регулюють деякі аспекти сплати податків, зборів, внесків та інших обов’язкових платежів, зокрема:

– Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 № 2118-IX (далі — Закон № 2118), який набрав чинності 07 березня 2022 року;

– Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX (далі — Закон № 2120), який набрав чинності 17 березня 2022 року;

– Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 № 2142-IX (далі — Закон № 2142), який набрав чинності 05 квітня 2022 року;

– Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» від 01.04.2022 № 2173-IX (далі — Закон № 2173), який набрав чинності 16 квітня 2022 року.

Деякі зміни, передбачені Законом № 2118, в подальшому були відкориговані Законом № 2120 та Законом № 2142.

Законом № 2118, Законом № 2120, Законом № 2142 та Законом № 2173 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі — ПКУ), Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ) та інших законодавчих актів.

Зміни направлені на зниження податкового тиску на суб’єктів господарювання (платників податків) в період дії воєнного стану і протягом певного періоду після його закінчення, зокрема, щодо сплати податку на додану вартість, акцизного податку, єдиного податку тощо.

Що стосується змін в оподаткуванні доходів фізичних осіб, то встановлено пільгове оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) та військовим збором (далі — ВЗ) деяких видів благодійної допомоги, на час воєнного стану та протягом певного періоду після скасування воєнного стану звільнено від сплати єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) доходи деяких осіб та не застосовується відповідальність до платників за несплату ПДФО, ВЗ і ЄСВ. Зупинимося на цих змінах детально.

Сплата податків, подання податкової звітності
та проведення податкових перевірок під час воєнного стану

Змін в оподаткуванні ПДФО і ВЗ заробітної плати та інших доходів, які найчастіше виплачуються працівникам, не відбулося.

Оновлено порядок оподаткування ПДФО і ВЗ деяких видів благодійної допомоги, яку можуть надавати юридичні особи, фізичні особи – підприємці та фізичні особи. Це пов’язано з тим, що наразі багато суб’єктів господарювання надають благодійну допомогу нашим воїнам або громадянам, які мешкають на території населених пунктів, де проводяться бойові дії, та вимушено покинули місце проживання. Також роботодавці надають благодійну допомогу своїм працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення оборони нашої країни, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій, а також волонтерам.

Нововведення в оподаткуванні благодійної допомоги

Законом № 2120 підпункт 165.1.54 ПКУ, який визначає неоподатковувані види благодійної допомоги, доповнено підпунктом «в», а Законом № 2173 в абзаці першому підпункту «а», підпункті «б» та абзаці тринадцятому підпункту 165.1.54 ПКУ виключено текст «у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС)», оскільки наразі через військову агресію російської федерації бойові дії відбуваються не тільки у Донецькій та Луганській областях, де проводиться операція Об’єднаних сил (ООС), але й в інших областях України.

Внаслідок цих змін відтепер згідно з підпунктом 165.1.54 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги:

а) виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI (далі — Закон № 5073), на користь:

– учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України (далі — ЗСУ), Національної гвардії України (далі — НГУ), Служби безпеки України (далі — СБУ), Служби зовнішньої розвідки України (далі — СЗРУ), Державної прикордонної служби України (далі — Держприкордонслужба), осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України (далі — МВС), Управління державної охорони України (далі — Управління держохорони), Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (далі — Держспецзв’язку), інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України (далі — Нацполіція), які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції (далі — АТО), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (далі — заходи ООС), перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в АТО в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів ООС, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в АТО, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів ООС, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в АТО, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів ООС, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;

– учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;

– фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) АТО, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням АТО в таких населених пунктах;

– фізичних осіб, які мешкали на території АР Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;

б) отриманої благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в порядку, визначеному Законом № 5073, для надання благодійної допомоги на користь осіб, визначених у підпункті «а» цього підпункту (безпосередньо таким особам або через Міністерство оборони України, Головне управління НГУ, СБУ, СЗРУ, Адміністрацію Держприкордонслужби, МВС, Нацполіцію, Управління держохорони, Адміністрацію Держспецзв’язку, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги. Положення цього підпункту застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками – фізичними особами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

в) виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом № 5073, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на користь:

– учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників ЗСУ, НГУ, СБУ, СЗРУ, Держприкордонслужби, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників МВС, Управління держохорони, Держспецзв’язку, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Нацполіції, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності в період дії воєнного, надзвичайного стану, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів;

– працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей;

– фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.

Для цілей цього підпункту до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать: дружина, чоловік, які не одружилися вдруге, батьки, дід та баба (якщо батьки померли), неповнолітні діти, повнолітні діти з інвалідністю.

Зазначені у цьому підпункті доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня (включно) року, наступного за роком, у якому завершено проведення АТО та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Крім того, Законом № 2120 підпункт 165.1.56 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума (вартість) благодійної допомоги, яка виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на користь фізичних осіб, які мешкають (мешкали) у населених пунктах, на території яких проводяться (проводилися) бойові дії під час дії воєнного, надзвичайного стану, та/або вимушено покинули місце проживання (тимчасово переміщені особи), у зв’язку з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), у тому числі у зв’язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, підтвердженими у встановленому законом порядку.

Також Законом № 2120 внесено зміни до пункту 170.7 «Оподаткування благодійної допомоги» статті 170 ПКУ.

Так, підпункт 170.7.2 ПКУ доповнено підпунктом «в», згідно з яким не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

У зв’язку із доповненням підпункту 165.1.54 ПКУ підпунктом «в» (див. вище) внесено також доповнення до підпункту «а» підпункту 170.7.8 ПКУ, тому ним тепер встановлено, що не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, яка надається згідно з підпунктом 165.1.54 ПКУ у будь-якій сумі (вартості), що надається:

– платникам податку, визначеним абзацом другим підпункту «а», підпунктом «б» та абзацом другим підпункту «в» (тобто учасникам бойових дій) підпункту 165.1.54 ПКУ, — для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;

– платникам податку, визначеним абзацами третім – п’ятим підпункту «а», абзацами третім і четвертим підпункту «в» (тобто працівникам та фізичним особам) підпункту 165.1.54 ПКУ, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі — для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення.

Таким чином, розширено види благодійної допомоги, що не оподатковується ПДФО і ВЗ, та розширено перелік фізичних осіб, які отримують неоподатковувану благодійну допомогу.

В додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Податковий розрахунок) відображаються:

– благодійна допомога, зазначена у підпункті «а» пп. 165.1.54 ПКУ (тобто виплачена благодійниками), — за ознакою доходу 187;

– благодійна допомога, зазначена у підпункті «б» пп. 165.1.54 ПКУ (тобто отримана благодійниками – фізичними особами для надання на користь осіб, визначених у підпункті «а» пп. 165.1.54 ПКУ), — за ознакою доходу 188;

– благодійна (цільова або нецільова) допомога, зазначена у підпункті «в» пп. 165.1.54 ПКУ та пункті 170.7 ПКУ (тобто яка надходить у вигляді коштів або майна на користь платника податку, який постраждав внаслідок збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану), — за ознакою доходу 169.

Сплата податків, подання податкової звітності та проведення перевірок

Законом № 2118 з 07 березня 2022 року підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ був доповнений пунктом 69, після чого Законом № 2120 з 17 березня 2022 року його підпункт 69.2 був викладений в новій редакції, а Законом № 2142 з 05 квітня 2022 року до підпунктів 69.1 та 69.2 і Законом № 2173 з 16 квітня 2022 року до підпункту 69.2 були внесені зміни, внаслідок чого наразі редакція підпунктів 69.1, 69.2 та 69.3 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ має такий текст:

«69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

69.1. У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

– камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням товарів (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.2-1 та 215.3.3-1 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

Така камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, — за днем їх фактичного подання;

– камеральних перевірок податкових декларацій платників єдиного податку IV групи.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення камеральних перевірок оформлюється акт перевірки, який направляється контролюючим органом шляхом надіслання документа до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Перебіг строків подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення зупиняється.

Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

– фактичних перевірок.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення фактичних перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу.

69.3. Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених цим пунктом термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків.».

Таким чином, якщо в період воєнного стану роботодавці (податкові агенти), які не мають можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, а саме сплатити ПДФО, ВЗ з доходів фізичних осіб і подати Податковий розрахунок, то на підставі підпункту 69.1 ПКУ вони звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Якщо протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану роботодавці (податкові агенти) не сплатять ПДФО і ВЗ з доходів фізичних осіб, то вони можуть бути притягнені до відповідальності у вигляді сплати штрафу в розмірі, встановленому статтею 125-1 ПКУ.

Нагадаємо, що згідно з пунктом 125-1.1 статті 125-1 ПКУ ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125-1.2 ст. 125-1 ПКУ).

Діяння, передбачені пунктом 125-1.2 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125-1.3 ст. 125-1 ПКУ).

Діяння, передбачені пунктом 125-1.2 ПКУ, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 125-1.4 ст. 125-1 ПКУ).

Що стосується відповідальності за неподання Податкового розрахунку протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, то згідно з пунктом 119.1 статті 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, — тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.

В підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Крім того, згідно з підпунктом 69.26 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ на період дії воєнного, надзвичайного стану платники податків мають право подавати до контролюючого органу податкову декларацію та інші документи в паперовій формі.

У зв’язку з доповненням підрозділу 10 розділу XX ПКУ пунктом 69, який на період воєнного стану регулює, як зазначалось вище, питання проведення податкових перевірок, Законом № 2120 зупинено дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ на період дії воєнного, надзвичайного стану. Нагадаємо, що пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (наразі карантин встановлено до 31 травня 2022 року), крім:

– документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

– документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 ПКУ.

Законом № 2120 статтю 102 ПКУ доповнено пунктом 102.9, відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Аналогічну норму містить підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Отже, зупиняється, зокрема, строк, встановлений пунктом 102.1 ПКУ, згідно з яким контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня — у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання.

Сплата ЄСВ, відповідальність та перевірки платників ЄСВ під час воєнного стану

Законом № 2120 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ доповнено новими пунктами 9-19 – 9-23, які встановлюють порядок сплати ЄСВ окремими платниками та з окремих доходів, відповідальність та порядок проведення перевірок платників ЄСВ під час воєнного стану.

Сплата ЄСВ окремими платниками та з окремих доходів

Абзацом першим пункту 9-19 розділу VIII Закону про ЄСВ визначено, що тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4 (фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність) та 5-1 (члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄСВ за себе. При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини 1 статті 7 цього Закону, згідно з яким сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

Вищезазначеними особами розрахунок ЄСВ у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту ЄСВ не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абц. другий п. 9-19 р. VIII Закону про ЄСВ).

Згідно з пунктом 9-20 розділу VIII Закону про ЄСВ під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування — фізичні особи – підприємці, які належать до ІІ та ІІІ груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до ІІІ групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати ЄСВ за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України. Суми ЄСВ, нараховані та не сплачені вказаними роботодавцями, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких зазначені наймані працівники отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено ЄСВ за рахунок державного бюджету. Для визначення суми ЄСВ, що підлягає сплаті за рахунок державного бюджету, платник ЄСВ розраховує та відображає у звітності суму ЄСВ за таких найманих працівників у розмірах, передбачених частинами 5 і 14 статті 8 Закону про ЄСВ (тобто за ставками: в загальному випадку — 22%, для інваліда — 8,41%, для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю — 5,3%, для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, — 5,5% бази нарахування ЄСВ). Для розрахунку використовуються дані звітності стосовно найманих працівників щодо суми нарахованого доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується ЄСВ, суми нарахованого ЄСВ, суми донарахованого та зменшеного нарахування ЄСВ таких найманих працівників. На підставі зазначеного розрахунку Державна податкова служба України формує бюджетні запити на отримання коштів на покриття сум несплаченого роботодавцями ЄСВ. Вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) за останній календарний місяць (включно), у якому відбулася фактична демобілізація такого працівника.

Таким чином, роботодавці — юридичні особи, які належать до ІІІ групи платників єдиного податку, та фізичні особи – підприємці, які належать до ІІ та ІІІ груп платників єдиного податку, мають право не сплачувати ЄСВ з середнього заробітку мобілізованих працівників¹ (ЄСВ за таких осіб буде сплачуватися за рахунок держбюджету). Але у Податковому розрахунку зазначеними роботодавцями відображаються не тільки нарахований мобілізованому працівнику середній заробіток, а й нарахований на нього ЄСВ. При цьому якщо в повних місяцях проходження військової служби (крім місяця, в якому працівника демобілізовано) сума середнього заробітку (база нарахування ЄСВ) за основним місцем роботи менше мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), то ЄСВ обчислюється з МЗП. І лише в місяці демобілізації працівника не застосовується вимога абзацу другого частини 5 статті 8 Закону про ЄСВ щодо сплати ЄСВ з МЗП.

Відповідальність платників ЄСВ

Відповідно до пункту 9-21 розділу VIII Закону про ЄСВ тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом 3 місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 Закону про ЄСВ, не застосовуються.

Нагадаємо, що частиною 11 статті 25 Закону про ЄСВ передбачено штрафні санкції, зокрема, за:

– несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ — у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум;

– несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), — у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;

– донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ — у розмірі 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого ЄСВ;

– неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування ЄСВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) — у розмірах та порядку, встановлених статтею 119 ПКУ (див. вище);

– неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ, — у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, в період воєнного стану та протягом 3 місяців після скасування воєнного стану за вищенаведені порушення штрафні санкції на платника ЄСВ накладатися не будуть, що формально дає право в цей період не сплачувати ЄСВ та не подавати Податковий розрахунок. Але якщо платник ЄСВ не виконає свої обов’язки (не усуне порушення) протягом 3 місяців після скасування воєнного стану, то він буде притягнений до вищевказаної відповідальності.

Згідно з пунктом 9-22 розділу VIII Закону про ЄСВ тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом 3 місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам ЄСВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Отже, у разі несплати або неповної сплати ЄСВ з нарахованих доходів в період воєнного стану та протягом 3 місяців після скасування воєнного стану пеня платникам ЄСВ не нараховується.

Перевірки платників ЄСВ

Відповідно до пункту 9-23 розділу VIII Закону про ЄСВ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом 3 місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ. Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, розпочаті до 24 лютого 2022 року та не завершені, зупиняються по останній календарний день третього місяця з дня припинення (скасування) воєнного, надзвичайного стану.

Таким чином, розпочаті до 24 лютого 2022 року і не завершені документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ можуть розпочатися лише з 1 числа четвертого місяця з дня припинення (скасування) воєнного, надзвичайного стану.

Подання неподаткової звітності під час воєнного стану

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону № 2118 встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, будь-яка звітність, крім податкової, подання якої вимагається відповідно до норм чинного законодавства, подається з урахування строків, визначених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (див. вище).

Крім того, 07 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 03.03.2022 № 2115-IX (далі — Закон № 2115). Цей Закон не поширюється на податкові правовідносини.

Законом № 2115 передбачено, що:

– юридичні особи, фізичні особи – підприємці, фізичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом 3 місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи;

– у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом 3 місяців після його завершення до юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання вищезазначених звітності та/або документів;

– особи, які не мають фізичної можливості протягом строку, визначеного Законом № 2115, подати вищезазначені звітність чи документи у зв’язку з безпосередніми наслідками їх участі у бойових діях, звільняються від адміністративної та/або кримінальної відповідальності та подають звітність чи документи протягом одного місяця з дня закінчення наслідків, які унеможливлювали їх подання;

– у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються.

Таким чином, якщо в період воєнного стану суб’єкти господарювання не подали будь-яку неподаткову звітність або документи, подання яких передбачено законодавством, зокрема не подали фінансову звітність, статистичну звітність, повідомлення про прийняття працівника на роботу, то вони не можуть бути притягнені до фінансової відповідальності, а їхні посадові особи — до адміністративної та/або кримінальної відповідальності. Але суб’єкти господарювання зобов’язані подати такі звітність і документи протягом 3 місяців після припинення воєнного стану за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи. Інакше вони будуть притягнені до фінансової відповідальності, а їхні посадові особи — до адміністративної та/або кримінальної відповідальності, передбаченої законодавством.

Відображення окремих доходів фізичних осіб
в Податковому розрахунку під час воєнного стану

Якщо під час воєнного стану суб’єкти господарювання продовжують здійснювати господарську діяльність, а їхні працівники продовжують працювати у звичайному режимі, то жодних особливостей відображення доходів працівників в Податковому розрахунку немає.

Як і раніше, якщо за основним місцем роботи у працівника в повному місяці перебування у трудових відносинах є база нарахування ЄСВ, яка менше МЗП, то ЄСВ за такого працівника сплачується з МЗП, тобто в січні – вересні 2022 року в сумі 1430 грн. (6500 грн. х 22%). Це правило діє навіть в тому випадку, якщо база нарахування ЄСВ становить лише 0,01 грн. До бази нарахування ЄСВ включаються заробітна плата, в тому числі середній заробіток за час відпустки, відрядження, перебування на військовій службі в особливий період, виконання державних або громадських обов’язків тощо, «лікарняні», «декретні».

Наприклад, якщо працівнику було надано щорічну відпустку з 14 лютого по 01 березня 2022 року з виплатою відпускних, а з 02 березня 2022 року йому надано відпустку без збереження заробітної плати (наприклад, до кінця карантину, а починаючи з 24 березня 2022 року до кінця воєнного стану), то у працівника в березні 2022 року є база нарахування ЄСВ, яка включає відпускні, що припадають на один день відпустки 01 березня 2022 року. Відповідно, якщо сума відпускних, нарахованих за цей день відпустки, менше МЗП, то ЄСВ за працівника за березень сплачується з МЗП в сумі 1430 грн.

Якщо в період воєнного стану працівника призвали (прийняли за контрактом) на військову службу під час мобілізації або прийняли за контрактом до добровольчого формування територіальної громади (далі — доброволець тероборони)², а також якщо суб’єкт господарювання не може здійснювати господарську діяльність в повному обсязі, внаслідок чого працівникам надаються відпустки без збереження заробітної плати або призупиняються трудові договори з працівниками або вводиться простій³, то потрібно враховувати деякі особливості відображення працівників в Податковому розрахунку, на яких зупинимося нижче.

Працівника мобілізовано або прийнято в тероборону

Якщо у суб’єкта господарювання працівник призваний на військову службу під час мобілізації, то середній заробіток, що зберігається за таким працівником на підставі частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП)⁴, відображається у Податковому розрахунку у складі заробітної плати в місяці (кварталі) його нарахування (виплати) у додатку 4ДФ за ознакою доходу 101 і в додатку Д1 з кодом категорії застрахованої особи 47 (для інваліда — 66).

Середній заробіток працівника – добровольця тероборони, що зберігається за ним на підставі частини першої статті 119 КЗпП за період виконання державних та/або громадських обов’язків у робочий час⁴, у Податковому розрахунку відображається у складі заробітної плати в місяці (кварталі) його нарахування (виплати) у додатку 4ДФ за ознакою доходу 101 і в додатку Д1 з кодом категорії застрахованої особи 1 (для інваліда — 2).

З мобілізованим працівником і працівником – добровольцем тероборони в період служби не припиняються трудові відносини⁴, тому роботодавець не відображає їх у додатку Д5 до Податкового розрахунку.

⁴ Про трудові гарантії мобілізованих працівників та працівників, прийнятих до тероборони, детально йдеться у статті «Трудові гарантії працівників, призваних на військову службу або прийнятих до тероборони під час воєнного стану» цього номера.

Якщо в повному місяці проходження військової служби (служби в теробороні) сума середнього заробітку (база нарахування ЄСВ) працівника (не інваліда) за основним місцем роботи менше МЗП, то ЄСВ за такий місяць сплачується з МЗП в сумі 1430 грн. (6500 грн. х 22%), при цьому в додатку Д1 за цей місяць працівник відображається у двох рядках, де зазначаються:

– в першому рядку — заробітна плата (середній заробіток) і нарахований на неї ЄСВ, при цьому зазначаються в реквізиті 08 — 47, в реквізиті 14 «Кількість календарних днів перебування у трудових … відносинах … протягом звітного місяця» — кількість календарних днів місяця (працівник весь місяць перебував у трудових відносинах);

– в другому рядку — різниця між МЗП і заробітною платою (в реквізиті 18) та нарахований на неї ЄСВ, при цьому зазначаються в реквізиті 08 — 47, в реквізиті 09 «Код типу нарахувань» — 13, в реквізиті 14 — прочерк (кількість календарних днів перебування у трудових відносинах протягом місяця зазначається тільки в першому рядку по працівнику, де відображається нарахована заробітна плата або інший дохід).

Працівнику надано відпустку без збереження заробітної плати

Якщо роботодавець у звітному кварталі надав працівнику відпустку без збереження заробітної плати, передбачену статтями 25 та 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) та іншими нормативно-правовими актами (крім відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку на підставі медичного висновку), то такий працівник не відображається у додатку Д5 до Податкового розрахунку.⁴

⁴ Докладно про відображення відпусток в Податковому розрахунку йдеться у статті «Відпускні, «лікарняні» та «декретні» в новому Податковому розрахунку» журналу «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 89.

Якщо працівник протягом місяця працював і отримав заробітну плату в розмірі не менше МЗП, а також перебував у відпустці без збереження заробітної плати, то в додатку Д1 за цей місяць він відображається в одному рядку, де зазначаються нарахована заробітна плата і нарахований на неї ЄСВ, при цьому в реквізиті 13 «Кількість календарних днів без збереження заробітної плати» зазначається кількість календарних днів відпустки без збереження заробітної плати.

Якщо за основним місцем роботи працівник протягом місяця працював і отримав заробітну плату в розмірі менше МЗП, а також перебував у відпустці без збереження заробітної плати, то в додатку Д1 за цей місяць він відображається у двох рядках, де зазначаються:

– в першому рядку — заробітна плата і нарахований на неї ЄСВ, при цьому в реквізиті 13 зазначається кількість календарних днів відпустки без збереження заробітної плати, в реквізиті 14 — кількість календарних днів місяця, а в реквізиті 09 «Код типу нарахувань» проставляється прочерк (код типу нарахувань 10 зазначається лише при наданні оплачуваних відпусток, а саме в рядку з відпускними);

– в другому рядку — різниця між МЗП і заробітною платою (в реквізиті 18) та нарахований на неї ЄСВ, при цьому в реквізиті 09 зазначається код типу нарахувань 13, а реквізит 14 не заповнюється.

Якщо працівник весь місяць перебував у відпустці без збереження заробітної плати і не отримав за цей місяць дохід, який є базою нарахування ЄСВ, то він все одно відображається в додатку Д1 за цей місяць в одному рядку, де в реквізиті 13 зазначається кількість календарних днів відпустки без збереження заробітної плати, а в реквізиті 14 — кількість календарних днів місяця (працівник весь місяць перебував у трудових відносинах).

З працівником призупинено трудовий договір

Якщо роботодавець у звітному кварталі призупинив дію трудового договору з працівником, то останній не відображається у додатку Д5 до Податкового розрахунку, оскільки немає факту припинення трудових відносин (вони продовжуються).⁵

Якщо працівник відпрацював частину місяця і отримав заробітну плату в розмірі не менше МЗП, після чого з ним в цьому місяці було призупинено трудовий договір, то в додатку Д1 за цей місяць працівник відображається в одному рядку. В ньому зазначаються нарахована заробітна плата і нарахований на неї ЄСВ, при цьому реквізит 13 «Кількість календарних днів без збереження заробітної плати» не заповнюється (призупинення трудового договору не є відпусткою без збереження заробітної плати), а в реквізиті 14 зазначається кількість календарних днів місяця (працівник весь місяць перебував у трудових відносинах).

Якщо за основним місцем роботи працівник відпрацював частину місяця і отримав заробітну плату в розмірі менше МЗП, після чого з ним в цьому місяці призупинено трудовий договір, то в додатку Д1 за цей місяць працівник відображається у двох рядках, де зазначаються:

– в першому рядку — заробітна плата і нарахований на неї ЄСВ, при цьому реквізит 13 не заповнюється, а в реквізиті 14 зазначається кількість календарних днів місяця;

– в другому рядку — різниця між МЗП і заробітною платою (в реквізиті 18) та нарахований на неї ЄСВ, при цьому в реквізиті 09 зазначається код типу нарахувань 13, а реквізит 14 не заповнюється.

Якщо на весь квартал з працівником було призупинено трудовий договір, однак є підстави для відображення працівника у Податковому розрахунку за цей квартал (наприклад, працівнику в одному з місяців кварталу виплачено «лікарняні», нараховані в попередньому кварталі, які відображаються в додатку 4ДФ за цей місяць), то працівник відображається в додатках Д1 і 4ДФ за кожний місяць кварталу в одному рядку без сум доходу (крім відображення виплачених сум «лікарняних» в додатку 4ДФ за відповідний місяць), при цьому в додатку Д1 у рядку по працівнику в реквізиті 14 зазначається кількість календарних днів місяця (працівник весь місяць перебував у трудових відносинах).

Якщо на весь квартал з працівником було призупинено трудовий договір, при цьому немає підстав для відображення працівника у Податковому розрахунку за звітний квартал (в жодному місяці кварталу йому доходи не нараховувались і не виплачувались), то він не відображається у Податковому розрахунку за цей квартал (по аналогії з працівниками, які перебувають весь квартал у відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного віку, якщо доходи в цьому кварталі їм не нараховуються і не виплачуються).

В аналогічному порядку рекомендуємо відображати (не відображати) у Податковому розрахунку працівника, який з певної дати зник (не виходить на роботу і не виходить з роботодавцем на зв’язок).

Для працівника введено простій

Якщо роботодавець у звітному кварталі запровадив для працівника (його структурного підрозділу, всього підприємства) простій, то працівник не відображається у додатку Д5 до Податкового розрахунку, оскільки немає факту припинення трудових відносин з працівником.

Оплата простою, яка нараховується працівнику в розмірі, встановленому статтею 113 КЗпП, для цілей відображення в додатках Д1 і 4ДФ до Податкового розрахунку є звичайною заробітною платою.

Якщо працівник протягом місяця працював і отримав заробітну плату за відпрацьований час, а також йому в цьому місяці запроваджено простій і нараховано оплату за час простою, при цьому загальна місячна заробітна плата працівника не менше МЗП, то в додатку Д1 за цей місяць він відображається в одному рядку, де зазначаються нарахована загальна місячна заробітна плата і нарахований на неї ЄСВ, при цьому реквізит 13 не заповнюється, а в реквізиті 14 зазначається кількість календарних днів місяця (працівник весь місяць перебував у трудових відносинах).

Якщо працівник за основним місцем роботи протягом місяця працював, був у простої і його загальна місячна заробітна плата менше МЗП, то в додатку Д1 за цей місяць він відображається у двох рядках, де зазначаються:

– в першому рядку — загальна місячна заробітна плата і нарахований на неї ЄСВ, при цьому реквізит 13 не заповнюється, а в реквізиті 14 зазначається кількість календарних днів місяця;

– в другому рядку — різниця між МЗП і загальною місячною заробітною платою (в реквізиті 18) та нарахований на неї ЄСВ, при цьому в реквізиті 09 зазначається код типу нарахувань 13, а реквізит 14 не заповнюється.

Якщо за основним місцем роботи працівник весь місяць перебував у простої, за час якого йому нарахована оплата простою в розмірі менше МЗП, то в додатку Д1 за цей місяць він відображається у двох рядках, де зазначаються:

– в першому рядку — заробітна плата (оплата простою) і нарахований на неї ЄСВ, при цьому реквізит 13 не заповнюється, а в реквізиті 14 зазначається кількість календарних днів місяця;

– в другому рядку — різниця між МЗП і заробітною платою (в реквізиті 18) та нарахований на неї ЄСВ, при цьому в реквізиті 09 зазначається код типу нарахувань 13, а реквізит 14 не заповнюється.

Якщо за основним місцем роботи працівник частину місяця перебував у простої з нарахуванням оплати за час простою в розмірі менше МЗП, а іншу частину місяця перебував у відпустці без збереження заробітної плати, то в додатку Д1 за цей місяць він відображається у двох рядках, де зазначаються:

– в першому рядку — заробітна плата (оплата простою) і нарахований на неї ЄСВ, при цьому в реквізиті 13 зазначається кількість календарних днів відпустки без збереження заробітної плати, а в реквізиті 14 — кількість календарних днів місяця;

– в другому рядку — різниця між МЗП і заробітною платою (в реквізиті 18) та нарахований на неї ЄСВ, при цьому в реквізиті 09 зазначається код типу нарахувань 13, а реквізит 14 не заповнюється.

Якщо за основним місцем роботи працівник частину місяця перебував у простої з нарахуванням оплати за час простою в розмірі менше МЗП, а на іншу частину місяця з ним було призупинено трудовий договір, то в додатку Д1 за цей місяць він відображається у двох рядках, де зазначаються:

– в першому рядку — заробітна плата (оплата простою) і нарахований на неї ЄСВ, при цьому реквізит 13 не заповнюється, а в реквізиті 14 зазначається кількість календарних днів місяця;

– в другому рядку — різниця між МЗП і заробітною платою (в реквізиті 18) та нарахований на неї ЄСВ, при цьому в реквізиті 09 зазначається код типу нарахувань 13, а реквізит 14 не заповнюється.

Працівнику змінено режим роботи

Якщо працівника переведено на дистанційну або надомну роботу або йому встановлено гнучкий режим робочого часу, то ці події жодним чином в Податковому розрахунку не відображаються, а нарахований працівнику дохід відображається в загальному порядку.

Якщо працівник частину місяця відпрацював на умовах повної зайнятості, а потім за наказом керівника йому було встановлено неповний робочий час і працівник іншу частину місяця відпрацював з таким режимом роботи, при цьому місячна заробітна плата працівника не менше МЗП, то в додатку Д1 за цей місяць він відображається в одному рядку, де зазначаються нарахована місячна заробітна плата і нарахований на неї ЄСВ, при цьому в реквізиті 22 «Ознака неповного робочого часу (1 – так, 0 – ні)» зазначається ознака 1.

Якщо за основним місцем роботи працівник частину місяця відпрацював на умовах повної зайнятості, а іншу частину місяця працював з неповним робочим часом, при цьому місячна заробітна плата працівника менше МЗП, то в додатку Д1 за цей місяць він відображається у двох рядках, де зазначаються:

– в першому рядку — заробітна плата і нарахований на неї ЄСВ, при цьому в реквізиті 14 зазначається кількість календарних днів місяця, а в реквізиті 22 зазначається ознака 1.

– в другому рядку — різниця між МЗП і заробітною платою (в реквізиті 18) та нарахований на неї ЄСВ, при цьому в реквізиті 09 зазначається код типу нарахувань 13, реквізит 14 не заповнюється, а в реквізиті 22 зазначається ознака 1.

Працівника переведено на іншу роботу

Якщо працівника протягом звітного кварталу переміщено з одного структурного підрозділу до іншого, переведено на іншу постійну посаду або роботу у того самого роботодавця, призначено на нову посаду, то він відображається у додатку Д5 до Податкового розрахунку за цей квартал з відображенням дати початку роботи на новій посаді (інформація про роботу на попередній посаді не зазначається).

Наприклад, якщо працівника переведено з посади «технік-електрик» на посаду «технік електрозв’язку» з 21 березня 2022 року, то він відображається у додатку Д5 до Податкового розрахунку за І квартал 2022 року в одному рядку, при цьому зазначаються, зокрема:

– у графі «дата початку» реквізиту 10 «Період трудових … відносин …» — 21.03.2022 (перший день роботи на новій посаді);

– в реквізиті 12 «Переведено, призначено на іншу посаду або роботу, переміщено до іншого підрозділу (1 – так, 0 – ні)» — 1;

– в реквізитах 13 «Професійна назва роботи» та 15 «Посада» — «технік електрозв’язку»;

– в реквізиті 14 «Код класифікатора професій» — 4211;

– в реквізиті 16 «Документ-підстава про … переведення на іншу посаду …» — «наказ № 40 від 17.03.2022»;

– в реквізитах 17–20 — прочерк.

Облікова та середньооблікова кількість штатних працівників

Заповнення рядків 101 «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період» та 104 «Облікова кількість штатних працівників» заголовної частини Податкового розрахунку здійснюється з урахуванням положень Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 (далі — Інструкція № 286).

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції № 286 в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору (п. 2.3 Інструкції № 286). До них належать й працівники, що призвані на військову службу під час мобілізації.

Не включаються до облікової кількості штатних працівників працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (зовнішні сумісники). Працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), або менше однієї ставки, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа (пп. 2.6.1 п. 2.6 Інструкції № 286).

Таким чином, до показника рядка 104 «Облікова кількість штатних працівників» заголовної частини Податкового розрахунку не включаються зовнішні сумісники, а внутрішній сумісник враховується як одна фізична особа. Працівники, які весь місяць перебувають у відпустці незалежно від її виду, включаються до показника рядка 104 «Облікова кількість штатних працівників». Але, на нашу думку, до цього показника не включаються працівники, з якими призупинено трудовий договір.

Згідно з підпунктом 3.2.2 Інструкції № 286 при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 Інструкції № 286 (тобто враховуються всі категорії працівників, які включаються до облікової кількості штатних працівників), крім працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (пп. 2.5.8 – 2.5.9 п. 2.5 Інструкції № 286).

Отже, працівники, які весь місяць перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку на підставі медичного висновку, відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустці у зв’язку з усиновленням дитини, не включаються до показника рядка 101 «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період».

Працівники, які весь місяць перебувають у відпустках без збереження заробітної плати, передбачених статтями 25 та 26 Закону про відпустки та іншими нормативно-правовими актами (крім відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку на підставі медичного висновку), включаються до показника рядка 101 «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період».

Рядок 105 «Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату (крім осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення)» (далі — рядок 105) заголовної частини Податкового розрахунку включає кількість працівників, інформація по яких відображена в додатку Д1 до Податкового розрахунку.

Проте, до рядка 105 не включаються працівники або інші фізичні особи, по яких у зв’язку з відпусткою без збереження заробітної плати, перебуванням повний місяць на лікарняному, який буде оплачений в наступному місяці, чи відсутністю нарахованого доходу (оскільки відпускні були нараховані в попередньому місяці) у додатку Д1 зазначається тільки кількість днів.