Налогообложение выплат работникам – 2021Оподаткування виплат працівникам — 2021

1 января 2021 года вступил в силу Закон Украины «О Государственном бюджете Украины на 2021 год» от 15.12.2020 г. № 1082-ІХ (далее — Закон о Госбюджете-2021).

Статьей 7 Закона о Госбюджете-2021 определено, что прожиточный минимум для трудоспособных лиц (далее — ПМТЛ) в течение 2021 года составляет: с 1 января — 2270 грн., с 1 июля — 2379 грн., с 1 декабря — 2481 грн.

Таким образом, ПМТЛ, установленный на 1 января 2021 года, увеличился по сравнению с ПМТЛ, установленным на 1 января 2020 года, с 2102 грн. до 2270 грн., соответственно, в 2021 году увеличились размер налоговой социальной льготы и предельный размер дохода, к которому она применяется, а также сумма, не облагаемая налогом на доходы физических лиц (далее — НДФЛ) и военным сбором (далее — ВС), по отдельным видам дохода.

В соответствии со статьей 8 Закона о Госбюджете-2021 в течение 2021 года минимальная заработная плата в месячном размере составляет с 1 января — 6000 грн., с 1 декабря — 6500 грн., что больше, чем в 2020 году (с 1 января — 4723 грн., с 1 сентября — 5000 грн.), соответственно, увеличилась не облагаемая НДФЛ и ВС сумма по отдельным видам дохода.

Остановимся детально на всех новшествах текущего года в налогообложении доходов работников (физических лиц) и начнем с налоговой социальной льготы.

Налоговая социальная льгота

Применение налоговой социальной льготы (далее — НСЛ) регламентируется статьей 169 Налогового кодекса Украины (далее — НКУ). Поскольку ПМТЛ на 1 января 2021 года установлен в размере 2270 грн., размеры НСЛ и предельный размер дохода, дающий право на применение НСЛ, в 2021 году составляют (см. таблицу ниже):

Налоговая социальная льгота в 2021 году

Размер налоговой социальной льготы
предоставляемая в размере 100% (пп. 169.1.1 НКУ)	1135 грн. (50% х 2270 грн.)
предоставляемая в размере 100% на каждого ребенка работнику, содержащему двоих и более детей (пп. 169.1.2 НКУ)	произведение 1135 грн. и количества детей
предоставляемая в размере 150% (пп. 169.1.3 НКУ)	1702,50 грн. (50% х 2270 грн. х 150%)
предоставляемая в размере 150% на каждого ребенка (пп. «а» и «б» пп. 169.1.3 НКУ)	произведение 1702,50 грн. и количества детей
предоставляемая в размере 200% (пп. 169.1.4 НКУ)	2270 грн. (50% х 2270 грн. х 200%)
Предельный доход, дающий право на применение налоговой социальной льготы
Общий случай	3180 грн. (2270 грн. х 1,4)
Для одного из родителей в случае и в размере, предусмотренных подпунктом 169.1.2 (т. е. для лица, содержащего двоих или более детей в возрасте до 18 лет), подпунктами «а» (для одинокой матери (отца), вдовы (вдовца) или опекуна, попечителя) и «б» (для лица, содержащего ребенка-инвалида) подпункта 169.1.3 НКУ	произведение 3180 грн. и количества детей (т. е. при наличии, в частности: – двоих детей — 6360 грн. (3180 грн. х 2); – троих детей — 9540 грн. (3180 грн. х 3); – четверых детей — 12 720 грн. (3180 грн. х 4); – пятерых детей — 15 900 грн. (3180 грн. х 5) и т. д.)

Рассмотрим применение вышеуказанных показателей на конкретных примерах.

ПРИМЕР 1

Определение права на применение НСЛ,
если работнику за месяц выплачивается минимальная заработная плата

Работник имеет оклад 3100 грн. (полная занятость). В январе 2021 года он выполнил месячную норму труда, поэтому ему начислена заработная плата в размере оклада — 3100 грн. Но поскольку эта сумма меньше минимальной заработной платы, ему в январе 2021 года начисляется доплата до минимальной заработной платы в сумме 2900 грн. (6000 – 3100). В результате общая сумма начисленной работнику заработной платы за январь составляет 6000 грн. Эта сумма превышает предельный размер дохода, дающий право на применение НСЛ (6000 грн. > 3180 грн.), поэтому работник в январе не имеет права на применение НСЛ.

Сумма НДФЛ, подлежащая удержанию из заработной платы работника:

6000 грн. х 18% = 1080 грн.

Сумма ВС, подлежащая удержанию из заработной платы работника:

6000 грн. х 1,5% = 90 грн.

Сумма заработной платы, подлежащая выплате работнику «на руки»:

6000 – 1080 – 90 = 4830 грн.

ПРИМЕР 2

Применение НСЛ к заработной плате работника-инвалида,
работающего на условиях неполного рабочего времени

Работник, который является инвалидом ІІ группы, работает на условиях неполного рабочего дня — 4 часа в день. В январе 2021 года он выполнил установленную для него норму рабочего времени — отработал 19 рабочих дней (далее — р. д.) по 4 рабочих часа (далее — р. ч.), т. е. всего отработал 76 часов (далее — отраб. ч.), но не выполнил месячную норму труда, установленную для его «полной» должности, которая в этом месяце составляет 152 рабочих часа (19 р. д. х 8 р. ч.; сокращение рабочего дня 6 января не учитываем¹). Оклад по «полной» должности работника — 5000 грн. За отработанное время в январе работнику начислена заработная плата в размере 2500 грн. (5000 грн. : 152 р. ч. х 76 отраб. ч.).

Поскольку работник работает на условиях неполного рабочего времени, для него минимальная заработная плата определяется пропорционально выполненной норме труда (ч. пятая ст. 3-1 Закона Украины «Об оплате труда»). Учитывая, что работник в январе из-за работы на условиях неполного рабочего дня не выполнил месячную норму труда, определим для него «пропорциональную» минимальную заработную плату в этом месяце:

6000 грн. : 152 р. ч. х 76 отраб. ч. = 3000 грн.

Сумма доплаты до «пропорциональной» минимальной заработной платы:

3000 – 2500 = 500 грн.

Общая сумма начисленной работнику заработной платы в январе:

2500 грн. (оплата отработанного времени) + 500 грн. (доплата до минимальной заработной платы) = 3000 грн.

Эта сумма месячной заработной платы меньше предельного размера дохода, дающего право на применение НСЛ (3000 грн. < 3180 грн.), поэтому работник в январе имеет право на применение НСЛ.

Поскольку работник является инвалидом ІІ группы, то на основании пп. «ґ» пп. 169.1.3 НКУ он имеет право на НСЛ в размере 150% общей НСЛ, т. е. на НСЛ в размере 1702,50 грн.

Сумма НДФЛ, подлежащая удержанию из заработной платы работника:

(3000 грн. – 1702,50 грн.) х 18% = 233,55 грн.

Сумма ВС, подлежащая удержанию из заработной платы работника:

3000 грн. х 1,5% = 45 грн.

Сумма заработной платы, подлежащая выплате работнику «на руки»:

3000 – 233,55 – 45 = 2721,45 грн.

ПРИМЕР 3

Применение НСЛ к заработной плате работницы, имеющей двоих детей

У работницы двое детей в возрасте до 18 лет, поэтому она еще в 2016 году подала заявление на применение НСЛ согласно пп. 169.1.2 НКУ как лицо, содержащее двоих и более детей, в размере общей НСЛ в расчете на каждого ребенка. В 2021 году суммарный размер указанной НСЛ составляет 2270 грн. (1135 грн. х 2 детей). Оклад и начисленная заработная плата работницы в январе 2021 года составляют 6200 грн.

На основании нормы абзаца второго пп. 169.4.1 НКУ предельный размер дохода, дающий право на применение НСЛ, у работницы в январе 2021 года составляет 6360 грн. (3180 грн. х 2 детей). Муж работницы по месту своей работы не пользуется правом на увеличение предельного размера дохода, дающего право на применение НСЛ, кратно количеству детей (к его заработной плате НСЛ по месту работы не применяется).

Поскольку заработная плата работницы в январе меньше вышеуказанного предельного размера дохода (6200 грн. < 6360 грн.), она в этом месяце имеет право на применение НСЛ.

Сумма НДФЛ, подлежащая удержанию из заработной платы работницы в январе:

(6200 грн. – 2270 грн.) х 18% = 707,40 грн.

Сумма ВС, подлежащая удержанию из заработной платы работницы:

6200 грн. х 1,5% = 93 грн.

Сумма заработной платы, подлежащая выплате работнице «на руки»:

6200 – 707,40 – 93 = 5399,60 грн.

Обращаем внимание, если бы работнице с 1 января 2021 года увеличили оклад (заработную плату) до 6400 грн., то она утратила бы право на применение НСЛ, поскольку размер заработной платы превысит предельный размер дохода, дающий право на применение НСЛ (6400 грн. > 6360 грн.). В этом случае удержания и заработная плата «на руки» будут следующими:

– НДФЛ: 6400 грн. х 18% = 1152 грн.

– ВС: 6400 грн. х 1,5% = 96 грн.

– заработная плата «на руки»:

6400 – 1152 – 96 = 5152 грн.

Как видно, не всегда увеличение размера оклада (заработной платы) выгодно работнику, поскольку утрата права на применение НСЛ может привести к тому, что заработная плата «на руки» у работника будет меньше (5152 грн. < 5399,60 грн.).

ПРИМЕР 4

Применение НСЛ к заработной плате одинокой матери,
имеющей троих детей, один из которых является инвалидом

У работницы – одинокой матери, имеющей и содержащей троих детей в возрасте до 18 лет, один из которых является инвалидом, оклад и начисленная заработная плата в январе 2021 года составляют 9300 грн. Этой работнице может быть предоставлена НСЛ по одному из следующих оснований:

1) согласно пп. 169.1.2 НКУ как лицу, содержащему двоих и более детей, в размере общей НСЛ (1135 грн.) в расчете на каждого ребенка, т. е. НСЛ в суммарном размере 3405 грн. (1135 грн. х 3 детей);

2) согласно пп. «а» пп. 169.1.3 НКУ как одинокой матери в размере 150% общей НСЛ (1702,50 грн.) в расчете на каждого ребенка, т. е. НСЛ в суммарном размере 5107,50 грн. (1702,50 грн. х 3 детей);

3) согласно пп. 169.3.1 НКУ одновременно (суммарно) две НСЛ: первая — согласно пп. 169.1.2 НКУ на двоих детей-неинвалидов, т. е. НСЛ в размере 2270 грн. (1135 грн. х 2 детей); вторая —  согласно пп. «б» пп. 169.1.3 НКУ на одного ребенка-инвалида в размере 150% общей НСЛ, т. е. НСЛ в размере 1702,50 грн. Суммарная НСЛ в этом случае составляет 3972,50 грн. (2270 + 1702,50).

Таким образом, при применении НСЛ по основанию 2 — согласно пп. «а» пп. 169.1.3 НКУ у работницы получается наибольший размер НСЛ — 5107,50 грн.

Что касается предельного размера дохода, дающего право на применение НСЛ, то он у работницы составляет 9540 грн. (3180 грн. х 3 детей) при применении НСЛ по всем вышеуказанным основаниям (абз. второй пп. 169.4.1 НКУ). Поскольку доход работницы в январе меньше указанного предельного размера дохода (9300 грн. < 9540 грн.), в этом месяце она имеет право на применение НСЛ.

Если работница выберет вариант применения НСЛ по основанию 2 — согласно пп. «а» пп. 169.1.3 НКУ (как одинокая мать), когда общий размер НСЛ составляет 5107,50 грн., то об этом ей необходимо указать в заявлении на применение НСЛ.

Сумма НДФЛ, подлежащая удержанию из заработной платы работницы в январе:

(9300 грн. – 5107,50 грн.) х 18% = 754,65 грн.

Сумма ВС, подлежащая удержанию из заработной платы работницы:

9300 грн. х 1,5% = 139,50 грн.

Сумма заработной платы, подлежащая выплате работнице «на руки»:

9300 – 754,65 – 139,50 = 8405,85 грн.

____________________________________________________________________________

Налогообложение отдельных доходов работников в 2021 году

Доходы, налогообложение которых зависит от размера минимальной заработной платы

Поскольку налогообложение некоторых доходов работников (физических лиц) зависит от размера минимальной заработной платы, а она в 2021 году составляет с 1 января — 6000 грн., с 1 декабря — 6500 грн., налоговым агентам необходимо учитывать следующее.

1. В cоответствии с подпунктом 165.1.39 НКУ в налогооблагаемый доход налогоплательщика не включается стоимость подарков (а также призов победителям и призерам спортивных соревнований) — в части, которая не превышает 25% одной минимальной заработной платы (в расчете на месяц), установленной на 1 января отчетного налогового года, за исключением денежных выплат в любой сумме.

Учитывая вышеизложенное, в 2021 году не подлежит обложению НДФЛ и ВС стоимость неденежных подарков (а также призов победителям и призерам спортивных соревнований), которая в расчете на месяц не превышает 1500 грн. (6000 грн. х 25%). Сумма превышения указанной величины (при ее наличии) в 2021 году подлежит обложению НДФЛ и ВС как дополнительное благо на основании подпункта «е» пп. 164.2.17 НКУ (стоимость бесплатно полученных товаров) и пункта 174.6 НКУ. При этом в целях определения базы обложения НДФЛ сумма указанного превышения увеличивается на «натуральный» коэффициент (п. 164.5 НКУ).

2. Согласно абзацу второму подпункта 165.1.35 НКУ в налогооблагаемый доход налогоплательщика не включается стоимость путевок на отдых, оздоровление и лечение, в том числе на реабилитацию инвалидов, на территории Украины налогоплательщика и/или членов его семьи первой степени родства, которые предоставляются его работодателем – плательщиком налога на прибыль предприятий бесплатно или со скидкой (в размере такой скидки) один раз на календарный год, при условии, что стоимость путевки (размер скидки) не превышает 5 размеров минимальной заработной платы, установленной на 1 января налогового (отчетного) года.

Следовательно, в 2021 году не облагается НДФЛ и ВС вышеуказанная путевка, если ее стоимость не превышает 30 000 грн. (6000 грн. х 5). Если же стоимость такой путевки в 2021 году превышает 30 000 грн., то вся (полная) стоимость такой путевки (а не сумма превышения 30 000 грн.) подлежит обложению НДФЛ и ВС как дополнительное благо на основании пп. «е» пп. 164.2.17 НКУ (стоимость бесплатно полученных товаров (услуг), определенная по правилам обычной цены, а также сумма скидки обычной цены (стоимости) товаров (услуг), индивидуально предназначенной для такого налогоплательщика). При этом в целях определения базы обложения НДФЛ вся (полная) стоимость такой налогооблагаемой путевки увеличивается на «натуральный» коэффициент (п. 164.5 НКУ), поскольку работник получает доход в неденежной форме (в виде услуг оздоровления).

Касательно налогообложения путевок ГФСУ разъяснила², что подпунктом 165.1.35 НКУ не установлено ограничение по количеству налогоплательщиков и/или членов его семьи первой степени родства (к ним относятся родители, супруг, дети, в том числе усыновленные, — пп. 14.1.263 НКУ), которым работодатель предоставляет путевки.

Таким образом, из норм пп. 165.1.35 НКУ и разъяснений ГФСУ следует, что не облагаются НДФЛ и ВС предоставленные работодателем – плательщиком налога на прибыль бесплатно или со скидкой (в размере такой скидки) в течение 2021 года:

– одна путевка работнику или члену его семьи первой степени родства, если стоимость этой путевки не превышает 30 000 грн. (5 х 6000 грн.);

– две путевки, предоставленные по одной на календарный год работнику и одному члену его семьи первой степени родства, если стоимость каждой такой путевки не превышает 30 000 грн.;

– три (четыре и т. д.) путевки, предоставленные по одной на календарный год работнику и разным членам его семьи первой степени родства, если стоимость каждой такой путевки не превышает 30 000 грн.;

– две (три, четыре и т. д.) путевки, предоставленные по одной на календарный год разным членам семьи работника первой степени родства, если стоимость каждой такой путевки не превышает 30 000 грн.

Если же по предоставленной путевке не выполняется хотя бы одно из требований, установленных подпунктом 165.1.35 НКУ, то вся (полная) стоимость путевки или скидки облагается НДФЛ и ВС.

Например, если в течение календарного года работодателем предоставляются две путевки работнику или две путевки одному и тому же члену его семьи первой степени родства, при этом стоимость первой путевки работника (члена его семьи) не превышает в 2021 году 30 000 грн., то стоимость второй путевки независимо от стоимости облагается НДФЛ и ВС.

В то же время если работодатель предоставляет работнику путевку, стоимость которой в 2021 году превышает 30 000 грн., например составляет 35 000 грн., но работник возвращает работодателю (путем внесения денежных средств в кассу или перечисления на текущий счет предприятия) часть стоимости путевки в виде превышения стоимости путевки, которая не облагается НДФЛ (ВС), т. е. возвращает сумму, равную 5000 грн. (35 000 – 30 000), то считается, что работодатель предоставил работнику путевку стоимостью 30 000 грн., поэтому такая путевка не облагается НДФЛ (ВС).

3. Из подпункта «в» пп. 164.2.16 НКУ следует, что предельная сумма не облагаемых НДФЛ и ВС пенсионных взносов в рамках негосударственного пенсионного обеспечения в расчете на месяц, которая уплачивается работодателем-резидентом за свой счет по договорам негосударственного пенсионного обеспечения налогоплательщика (работника), составляет 2,5 размера минимальной заработной платы.

Следовательно, в 2021 году освобождается от налогообложения сумма указанных пенсионных взносов, если она не превышает 15% начисленной этим работодателем суммы заработной платы работнику в течение каждого отчетного налогового месяца, за который уплачивается пенсионный взнос, взносов в фонды банковского управления, но не более в январе – ноябре — 15 000 грн. (6000 грн. х 2,5), в декабре — 16 250 грн. (6500 грн. х 2,5) в расчете за месяц по совокупности таких взносов.

4. Подпунктом 165.1.21 НКУ определено, что не включается в налогооблагаемый доход сумма, уплаченная любым юридическим или физическим лицом в пользу отечественных высших и профессионально-технических учебных заведений за получение образования, за подготовку или переподготовку налогоплательщика, но не выше 3-кратного размера минимальной заработной платы, установленной законом на 1 января отчетного (налогового) года за каждый полный или неполный месяц обучения, подготовки или переподготовки такого физического лица.

Таким образом, не облагаемая НДФЛ и ВС стоимость вышеуказанного обучения в 2021 году в расчете на месяц составляет 18 000 грн. (6000 грн. х 3). Сумма превышения 18 000 грн. в 2021 году облагается НДФЛ и ВС как дополнительное благо на основании подпункта «е» пп. 164.2.17 НКУ (стоимость бесплатно полученных услуг). При этом в целях определения базы обложения НДФЛ сумма указанного превышения увеличивается на «натуральный» коэффициент (п. 164.5 НКУ), поскольку работник получает доход в неденежной форме (в виде услуг образования или обучения).

5. В соответствии с абзацем пятым подпункта «а» пп. 170.9.1 НКУ в налогооблагаемый доход налогоплательщика (работника) не включаются расходы на командировку, не подтвержденные документально, на питание и финансирование прочих личных нужд физического лица (суточные расходы), понесенные в связи с такой командировкой в пределах территории Украины, но не более чем 0,1 размера минимальной заработной платы, установленной законом на 1 января налогового (отчетного) года, в расчете за каждый календарный день такой командировки.

Следовательно, в 2021 году при командировках в пределах Украины не облагаются НДФЛ и ВС суточные расходы, если их размер не превышает 600 грн. (0,1 х 6000 грн.) за каждый календарный день командировки. Если сумма суточных расходов превышает 600 грн. в расчете на календарный день командировки в пределах Украины, то сумма превышения включается в налогооблагаемый доход налогоплательщика (работника) на основании подпункта 164.2.11 НКУ.

6. Согласно подпункту «д» пп. 164.2.17 и подпункту 165.1.55 НКУ не облагаемая НДФЛ (ВС) основная сумма долга (кредита) налогоплательщика, прощенного (аннулированного) кредитором по его самостоятельному решению, не связанному с процедурой банкротства, до окончания срока исковой давности составляет 25% одной минимальной заработной платы (в расчете на год), установленной на 1 января отчетного налогового года.

Учитывая вышеизложенное, в 2021 году освобожденная от налогообложения сумма прощенного (аннулированного) долга (кредита) в расчете на год составляет 1500 грн. (6000 грн. х 25%). Кредитор обязан уведомить должника о прощении (аннулировании) долга путем направления заказного письма с уведомлением о вручении или путем заключения соответствующего договора или предоставления уведомления должнику под подпись лично и отразить сумму такого долга в Налоговом расчете за квартал, в котором такой долг был прощен (должник самостоятельно уплачивает НДФЛ и ВС с такого дохода и отражает его в годовой налоговой декларации). Если кредитор не уведомляет должника о прощении (аннулировании) долга, не превышающего 25% одной минимальной заработной платы, то такой доход отражается кредитором в Налоговом расчете и с его суммы кредитор, как налоговый агент, уплачивает НДФЛ и ВС. Кроме того, НДФЛ и ВС уплачиваются кредитором как налоговым агентом из суммы прощенного (аннулированного) долга в виде суммы превышения 25% одной минимальной заработной платы в расчете на год (в 2021 году — суммы превышения 1500 грн.), которое является дополнительным благом должника.

Доходы, налогообложение которых зависит от предельного размера дохода,
к которому применяется НСЛ

Порядок обложения НДФЛ и ВС отдельных доходов, предоставляемых (выплачиваемых) работодателями работникам (физическим лицам), зависит от предельного размера дохода, дающего право на применение НСЛ. Поскольку, как отмечалось выше, предельный размер дохода, дающий право на применение НСЛ, по состоянию на 1 января и в течение 2021 года составляет 3180 грн., то налоговым агентам (работодателям) необходимо учитывать следующее.

1. В cоответствии с подпунктом 170.7.3 НКУ не включается в налогооблагаемый доход сумма нецелевой благотворительной помощи, в том числе материальной, предоставляемой резидентами – юридическими или физическими лицами в пользу налогоплательщика в течение отчетного налогового года совокупно в размере, который не превышает сумму предельного размера дохода, определенного согласно абзацу первому подпункта 169.4.1 НКУ, установленного на 1 января такого года (далее — предельный размер дохода, дающий право на применение НСЛ).

Следовательно, в 2021 году не облагается НДФЛ и ВС сумма нецелевой благотворительной (материальной) помощи, которая совокупно в течение года не превышает 3180 грн. Сумма превышения 3180 грн. (при ее наличии) облагается НДФЛ и ВС во время ее начисления (выплаты) как прочие доходы, кроме указанных в статье 165 НКУ (пп. 164.2.20 НКУ).

2. Подпунктом 165.1.47 НКУ установлено, что не включается в налогооблагаемый доход сумма выплат или возмещений (кроме заработной платы или других выплат и возмещений по гражданско-правовым договорам), осуществляемых по решению профессионального союза, его объединения и/или организации профсоюза, принятому в установленном порядке, в пользу члена такого профсоюза в течение года совокупно в размере, который не превышает сумму предельного размера дохода, дающего право на применение НСЛ.

Таким образом, в 2021 году не облагается НДФЛ и ВС сумма выплат или возмещений, предоставленных профсоюзом своему члену в течение года совокупно в размере, не превышающем 3180 грн. Сумма превышения 3180 грн. (при ее наличии) подлежит обложению НДФЛ и ВС во время ее начисления (выплаты) как прочие доходы, кроме указанных в статье 165 НКУ (пп. 164.2.20 НКУ).

3. Не включается в налогооблагаемый доход сумма стипендии (включая сумму ее индексации, начисленную в cоответствии с законом), которая выплачивается ученику, студенту, курсанту военных учебных заведений, ординатору, аспиранту или адъюнкту, но не выше предельного размера дохода, дающего право на применение НСЛ. Сумма превышения при ее наличии подлежит налогообложению во время ее начисления (выплаты) (пп. 165.1.26 НКУ). Следовательно, в 2021 году не облагается НДФЛ и ВС сумма стипендии (включая сумму ее индексации) независимо от источника финансирования в расчете на месяц в размере, не превышающем 3180 грн. Сумма превышения 3180 грн. подлежит обложению НДФЛ и ВС во время ее начисления (выплаты) как прочие доходы, кроме указанных в статье 165 НКУ (пп. 164.2.20 НКУ).

4. На основании пп. «б» пп. 165.1.22 НКУ в размере двойного предельного размера дохода, к которому применяется НСЛ, т. е. в 2021 году в пределах 6360 грн. (2 х 3180 грн.), не облагаются НДФЛ и ВС денежные средства или стоимость имущества (услуг), предоставляемые как помощь на погребение налогоплательщика (бывшего работника) по его последнему месту работы (в т. ч. перед выходом на пенсию) работодателем такого умершего налогоплательщика. Сумма превышения 6360 грн. в 2021 году облагается НДФЛ и ВС во время начисления (выплаты) помощи на погребение ее получателю как прочие доходы, кроме указанных в статье 165 НКУ (пп. 164.2.20 НКУ).

Уплата НДФЛ, ВС и отчетность

С 1 января 2021 года налоговые агенты получили право уплачивать НДФЛ и ВС на единый счет (ст. 35-1, пп. 168.1.2 НКУ).³

Начиная с отчетного периода — І квартал 2021 года, налоговым агентам необходимо подавать Налоговый расчет по новой форме (п. 51.1, пп. «б» п. 176.2 НКУ), имеющей приложение 4ДФ — аналог формы № 1ДФ (см. в этом номере).³

1 січня 2021 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 р. № 1082-ІХ (далі — Закон про Держбюджет-2021).

Статтею 7 Закону про Держбюджет-2021 визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб (далі — ПМПО) протягом 2021 року становить: з 1 січня — 2270 грн., з 1 липня — 2379 грн., з 1 грудня — 2481 грн.

Таким чином, ПМПО, встановлений на 1 січня 2021 року, збільшився в порівнянні з ПМПО, встановленим на 1 січня 2020 року, з 2102 грн. до 2270 грн., відповідно, у 2021 році збільшилися розмір податкової соціальної пільги і граничний розмір доходу, до якого вона застосовується, а також сума, що не обкладається податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовим збором (далі — ВЗ), з окремих видів доходу.

Відповідно до статті 8 Закону про Держбюджет-2021 протягом 2021 року мінімальна заробітна плата в місячному розмірі становить з 1 січня — 6000 грн., з 1 грудня — 6500 грн., що більше, ніж у 2020 році (з 1 січня — 4173 грн., з 1 вересня — 5000 грн.), внаслідок чого збільшилася сума, що не обкладається ПДФО і ВЗ, з окремих видів доходу.

Зупинимося детально на всіх нововведеннях поточного року в оподаткуванні доходів працівників (фізичних осіб) і почнемо з податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга

Застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП) регламентується статтею 169 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Враховуючи, що за станом на 1 січня 2021 року ПМПО становить 2270 грн., розміри ПСП і граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, у 2021 році становлять (див. таблицю нижче):

Податкова соціальна пільга у 2021 році

Розмір податкової соціальної пільги
що надається в розмірі 100% (пп. 169.1.1 ПКУ)	1135 грн. (50% х 2270 грн.)
що надається в розмірі 100% на кожну дитину працівнику, який утримує двох чи більше дітей (пп. 169.1.2 ПКУ)	добуток 1135 грн. та кількості дітей
що надається в розмірі 150% (пп. 169.1.3 ПКУ)	1702,50 грн. (50% х 2270 грн. х 150%)
що надається в розмірі 150% на кожну дитину (пп. «а» та «б» пп. 169.1.3 ПКУ)	добуток 1702,50 грн. та кількості дітей
що надається в розмірі 200% (пп. 169.1.4 ПКУ)	2270 грн. (50% х 2270 грн. х 200%)
Граничний розмір доходу, що дає право на застосування податкової соціальної пільги
Загальний випадок	3180 грн. (2270 грн. х 1,4)
Для одного з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 169.1.2 (тобто для особи, яка утримує двох чи більше дітей віком до 18 років), підпунктами «а» (для одинокої матері (батька), вдови (вдівця) або опікуна, піклувальника) та «б» (для особи, яка утримує дитину-інваліда) підпункту 169.1.3 ПКУ	добуток 3180 грн. та кількості дітей (тобто за наявності, зокрема: – двох дітей — 6360 грн. (3180 грн. х 2); – трьох дітей — 9540 грн. (3180 грн. х 3); – чотирьох дітей — 12 720 грн. (3180 грн. х 4); – п’ятьох дітей — 15 900 грн. (3180 грн. х 5) і т. д.)

Розглянемо застосування вищевказаних показників на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 1

Визначення права на застосування ПСП,
якщо працівнику за місяць виплачується мінімальна заробітна плата

Працівник має оклад 3100 грн. (повна зайнятість). У січні 2021 року він виконав місячну норму праці, тому йому нараховано заробітну плату в розмірі окладу — 3100 грн. Але оскільки ця сума менше мінімальної заробітної плати, працівнику в січні 2021 року нараховується доплата до мінімальної заробітної плати в сумі 2900 грн. (6000 – 3100). В результаті загальна сума нарахованої працівнику заробітної плати за січень становить 6000 грн. Ця сума перевищує граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП (6000 грн. > 3180 грн.), тому працівник в січні не має права на застосування ПСП.

Сума ПДФО, що утримується із заробітної плати працівника:

6000 грн. х 18% = 1080 грн.

Сума ВЗ, що утримується із заробітної плати працівника:

6000 грн. х 1,5% = 90 грн.

Сума заробітної плати, що виплачується працівнику «на руки»:

6000 – 1080 – 90 = 4830 грн.

ПРИКЛАД 2

Застосування ПСП до заробітної плати працівника-інваліда,
який працює на умовах неповного робочого часу

Працівник, який є інвалідом ІІ групи, працює на умовах неповного робочого дня — 4 години на день. У січні 2021 року працівник виконав встановлену для нього норму робочого часу — відпрацював 19 робочих днів (далі — р. д.) по 4 робочі години (далі — р. г.), тобто всього відпрацював 76 годин (далі — відпрац. г.), але не виконав місячну норму праці, встановлену для його «повної» посади, яка в цьому місяці становить 152 робочі години (19 р. д. х 8 р. г.; скорочення робочого дня 6 січня на 1 годину не враховуємо).¹ Оклад по «повній» посаді працівника — 5000 грн. За відпрацьований час у січні працівнику нарахована заробітна плата в розмірі 2500 грн. (5000 грн. : 152 р. г. х 76 відпрац. г.).¹

Оскільки працівник працює на умовах неповного робочого часу, для нього мінімальна заробітна плата визначається пропорційно виконаній нормі праці (ч. п’ята ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці»). Враховуючи, що працівник у січні через роботу на умовах неповного робочого дня не виконав місячну норму праці, визначимо для нього «пропорційну» мінімальну заробітну плату в цьому місяці:

6000 грн. : 152 р. г. х 76 відпрац. г. = 3000 грн.

Сума доплати до «пропорційної» мінімальної заробітної плати:

3000 – 2500 = 500 грн.

Загальна сума нарахованої працівнику заробітної плати в січні:

2500 грн. (оплата відпрацьованого часу) + 500 грн. (доплата до мінімальної заробітної плати) = 3000 грн.

Ця сума місячної заробітної плати менше граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП (3000 грн. < 3180 грн.), тому працівник в січні має право на застосування ПСП.

Оскільки працівник є інвалідом ІІ групи, на підставі пп. «ґ» пп. 169.1.3 ПКУ він має право на ПСП у розмірі 150% загальної ПСП, тобто на ПСП у розмірі 1702,50 грн.

Сума ПДФО, що утримується із заробітної плати працівника:

(3000 грн. – 1702,50 грн.) х 18% = 233,55 грн.

Сума ВЗ, що утримується із заробітної плати працівника:

3000 грн. х 1,5% = 45 грн.

Сума заробітної плати, що виплачується працівнику «на руки»:

3000 – 233,55 – 45 = 2721,45 грн.

ПРИКЛАД 3

Застосування ПСП до заробітної плати працівниці, яка має двох дітей

У працівниці двоє дітей віком до 18 років, тому вона ще у 2016 році подала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 ПКУ як особа, яка утримує двох чи більше дітей, у розмірі загальної ПСП у розрахунку на кожну дитину. У 2021 році сумарний розмір зазначеної ПСП становить 2270 грн. (1135 грн. х 2 дітей). Оклад і нарахована заробітна плата працівниці в січні 2021 року становлять 6200 грн.

На підставі норми абзацу другого пп. 169.4.1 ПКУ граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, у працівниці в січні 2021 року становить 6360 грн. (3180 грн. х 2 дітей). Чоловік працівниці за місцем своєї роботи не користується правом на збільшення граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП, кратно кількості дітей (до його заробітної плати ПСП за місцем роботи не застосовується).

Оскільки заробітна плата працівниці в січні менше вищевказаного граничного розміру доходу (6200 грн. < 6360 грн.), вона в цьому місяці має право на застосування ПСП.

Сума ПДФО, що утримується із заробітної плати працівниці в січні:

(6200 грн. – 2270 грн.) х 18% = 707,40 грн.

Сума ВЗ, що утримується із заробітної плати працівниці:

6200 грн. х 1,5% = 93 грн.

Сума заробітної плати, що виплачується працівниці «на руки»:

6200 – 707,40 – 93 = 5399,60 грн.

Зауважимо, якби працівниці з 1 січня 2021 року збільшили оклад (заробітну плату) до 6400 грн., то вона втратила б право на застосування ПСП, оскільки розмір заробітної плати перевищить граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП (6400 грн. > 6360 грн.). В цьому випадку утримання і заробітна плата «на руки» будуть такими:

– ПДФО: 6400 грн. х 18% = 1152 грн.

– ВЗ: 6400 грн. х 1,5% = 96 грн.

– заробітна плата «на руки»: 6400 – 1152 – 96 = 5152 грн.

Як видно, не завжди збільшення розміру окладу (заробітної плати) вигідно працівнику, оскільки втрата права на застосування ПСП може привести до того, що заробітна плата «на руки» у працівника буде менше (5152 грн. < 5399,60 грн.).

ПРИКЛАД 4

Застосування ПСП до заробітної плати одинокої матері, яка має трьох дітей, один з яких є інвалідом

У працівниці — одинокої матері, яка має і утримує трьох дітей віком до 18 років, один з яких є інвалідом, оклад та нарахована заробітна плата в січні 2021 року становлять 9300 грн. Цій працівниці може бути надана ПСП за однією з таких підстав:

1) відповідно до пп. 169.1.2 ПКУ як особі, що утримує двох чи більше дітей, у розмірі загальної ПСП (1135 грн.) в розрахунку на кожну дитину, тобто ПСП в сумарному розмірі 3405 грн. (1135 грн. х 3 дітей);

2) відповідно до пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ як одинокій матері в розмірі 150% загальної ПСП (1702,50 грн.) в розрахунку на кожну дитину, тобто ПСП в сумарному розмірі 5107,50 грн. (1702,50 грн. х 3 дітей);

3) відповідно до пп. 169.3.1 ПКУ одночасно (сумарно) дві ПСП: перша — згідно з пп. 169.1.2 ПКУ на двох дітей-неінвалідів, тобто ПСП в розмірі 2270 грн. (1135 грн. х 2 дітей); друга — згідно з пп. «б» пп. 169.1.3 ПКУ на одну дитину-інваліда в розмірі 150% загальної ПСП, тобто ПСП в розмірі 1702,50 грн. Сумарна ПСП в цьому випадку становить 3972,50 грн. (2270 + 1702,50).

З вищенаведених підстав найбільший розмір ПСП у працівниці виходить при застосуванні ПСП за підставою 2 — згідно з пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ (як одинокій матері в розмірі 150% загальної ПСП в розрахунку на кожну дитину), коли розмір ПСП становить 5107,50 грн.

Що стосується граничного розміру доходу, який дає право на застосування ПСП, то він у працівниці становить 9540 грн. (3180 грн. х 3 дітей) при застосуванні ПСП за всіма вищевказаними підставами (абз. другий пп. 169.4.1 ПКУ). Оскільки дохід працівниці в січні менше зазначеного граничного розміру доходу (9300 грн. < 9540 грн.), в цьому місяці вона має право на застосування ПСП.

Якщо працівниця вибере варіант застосування ПСП за підставою 2 — згідно з пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ (як одинока мати), коли загальний розмір ПСП становить 5107,50 грн., то про це їй потрібно вказати в заяві на застосування ПСП, яка подається роботодавцю.

Сума ПДФО, що утримується із заробітної плати працівниці в січні:

(9300 грн. – 5107,50 грн.) х 18% = 754,65 грн.

Сума ВЗ, що утримується із заробітної плати працівниці:

9300 грн. х 1,5% = 139,50 грн.

Сума заробітної плати, що виплачується працівниці «на руки»:

9300 – 754,65 – 139,50 = 8405,85 грн.

____________________________________________________________________________

Оподаткування окремих доходів працівників у 2021 році

Доходи, оподаткування яких залежить від розміру мінімальної заробітної плати

Оподаткування деяких доходів, що надаються (виплачуються) роботодавцями (податковими агентами) працівникам (фізичним особам), залежить від розміру мінімальної заробітної плати. Оскільки вона протягом 2021 року становить з 1 січня — 6000 грн., з 1 грудня — 6500 грн., роботодавцям (податковим агентам) потрібно враховувати наступне.

1. Відповідно до підпункту 165.1.39 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) — у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Враховуючи вищевикладене, у 2021 році не підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ вартість негрошових подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), яка у розрахунку на місяць не перевищує 1500 грн. (6000 грн. х 25%). Сума перевищення зазначеної величини (за її наявності) у 2021 році підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ як додаткове благо на підставі підпункту «е» пп. 164.2.17 ПКУ (вартість безоплатно отриманих товарів) і пункту 174.6 ПКУ. При цьому з метою визначення бази оподаткування ПДФО сума зазначеного перевищення збільшується на «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ).

2. Згідно з абзацом другим підпункту 165.1.35 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, у 2021 році не обкладається ПДФО і ВЗ вищевказана путівка, якщо її вартість не перевищує 30 000 грн. (6000 грн. х 5). Якщо ж вартість такої путівки у 2021 році перевищує 30 000 грн., то вся (повна) вартість такої путівки (а не сума перевищення 30 000 грн.) підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ як додаткове благо на підставі підпункту «е» пп. 164.2.17 ПКУ (вартість безоплатно отриманих товарів (послуг), визначена за правилами звичайної ціни, а також сума знижки звичайної ціни (вартості) товарів (послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку). При цьому з метою визначення бази оподаткування ПДФО вся (повна) вартість такої оподатковуваної путівки збільшується на «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ), оскільки працівник отримує дохід у негрошовій формі (у вигляді послуг оздоровлення).

Стосовно оподаткування путівок ДФСУ роз’яснила², що підпунктом 165.1.35 ПКУ не встановлено обмеження щодо кількості платників податків та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення (до них належать батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені, — пп. 14.1.263 ПКУ), яким роботодавець надає путівки.

Таким чином, з норм підпункту 165.1.35 ПКУ та роз’яснень ДФСУ випливає, що не оподатковуються ПДФО і ВЗ надані роботодавцем – платником податку на прибуток безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) протягом 2021 року:

– одна путівка працівнику або члену його сім’ї першого ступеня споріднення, якщо вартість такої путівки не перевищує 30 000 грн.;

– дві путівки, надані по одній на календарний рік працівнику і одному члену його сім’ї першого ступеня споріднення, якщо вартість кожної наданої путівки не перевищує 30 000 грн.;

– три (чотири і т. д.) путівки, надані по одній на календарний рік працівнику і різним членам його сім’ї першого ступеня споріднення, якщо вартість кожної путівки не перевищує 30 000 грн.;

– дві (три, чотири і т. д.) путівки, надані по одній на календарний рік різним членам сім’ї працівника першого ступеня споріднення, якщо вартість кожної путівки не перевищує 30 000 грн.

Якщо за наданою путівкою не виконується хоча б одна з вимог, встановлених підпунктом 165.1.35 ПКУ, то вся (повна) вартість путівки або знижки обкладається ПДФО і ВЗ.

Наприклад, якщо протягом календарного року роботодавцем надаються безоплатно дві путівки працівнику або дві путівки одному і тому ж члену його сім’ї першого ступеня споріднення, при цьому вартість першої путівки працівника (члена його сім’ї першого ступеня споріднення) не перевищує у 2021 році 30 000 грн., то вартість другої путівки незалежно від її суми обкладається ПДФО і ВЗ.²

Водночас якщо роботодавець надає працівнику путівку, вартість якої у 2021 році перевищує 30 000 грн., наприклад становить 35 000 грн., але працівник повертає роботодавцю (шляхом внесення грошових коштів до каси або перерахування на поточний рахунок підприємства) частину вартості путівки у вигляді перевищення неоподатковуваної вартості путівки, тобто повертає суму, що дорівнює 5000 грн. (35 000 – 30 000), то вважається, що роботодавець надав працівникові путівку вартістю 30 000 грн., тому така путівка не обкладається ПДФО (ВЗ).

3. З підпункту «в» пп. 164.2.16 ПКУ випливає, що гранична сума не оподатковуваних ПДФО (ВЗ) пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення у розрахунку за місяць, що сплачується роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку (працівника), становить 15% нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку (працівнику) протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок,  внесків до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом про держбюджет на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.

Отже, у 2021 році звільняється від оподаткування сума зазначених пенсійних внесків, якщо вона не перевищує 15% нарахованої роботодавцем суми заробітної плати працівнику протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більше в січні – листопаді — 15 000 грн. (6000 грн. х 2,5), в грудні — 16 250 грн. (6500 грн. х 2,5) у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.

4. Підпунктом 165.1.21 ПКУ визначено, що не включається до оподатковуваного доходу сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище 3-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.

Таким чином, неоподатковувана ПДФО і ВЗ вартість вищевказаного профнавчання у 2021 році в розрахунку на місяць становить 18 000 грн. (6000 грн. х 3). Сума перевищення 18 000 грн. у 2021 році обкладається ПДФО і ВЗ як додаткове благо на підставі підпункту «е» пп. 164.2.17 ПКУ (вартість безоплатно отриманих послуг). При цьому з метою визначення бази оподаткування ПДФО сума зазначеного перевищення збільшується на «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ), оскільки працівник отримує дохід у негрошовій формі (у вигляді послуг освіти або навчання).

5. Відповідно до абзацу п’ятого підпункту «а» пп. 170.9.1 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку (працівника) не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

Отже, при відрядженнях у межах України у 2021 році не обкладаються ПДФО і ВЗ добові витрати, якщо їх розмір не перевищує 600 грн. (0,1 х 6000 грн.) за кожен календарний день відрядження. Відповідно, якщо у 2021 році сума добових витрат при відрядженнях в межах території України перевищує 600 грн. в розрахунку на календарний день відрядження, то сума перевищення включається до оподатковуваного доходу платника податку (працівника) на підставі підпункту 164.2.11 ПКУ.

6. Згідно з підпунктом «д» пп. 164.2.17 та підпунктом 165.1.55 ПКУ неоподатковувана основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності становить не більше 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Враховуючи вищевикладене, у 2021 році звільнена від оподаткування сума прощеного (анульованого) боргу (кредиту) становить 1500 грн. (6000 грн. х 25%) в розрахунку на рік. При цьому кредитор зобов’язаний повідомити платника податку –боржника про прощення (анулювання) боргу шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто і відобразити суму такого боргу в Податковому розрахунку за звітний період (квартал), в якому такий борг було прощено (боржник самостійно сплачує ПДФО і ВЗ з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації).

Якщо кредитор не повідомляє боржника про прощення (анулювання) боргу, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати, то такий дохід відображається кредитором в Податковому розрахунку і з його суми кредитор, як податковий агент, сплачує ПДФО і ВЗ. Крім того, ПДФО і ВЗ сплачуються кредитором як податковим агентом з суми прощеного (анульованого) боргу у вигляді суми перевищення 25% однієї мінімальної заробітної плати в розрахунку на рік (у 2021 році з суми перевищення 1500 грн.), яка є додатковим благом боржника.

Доходи, оподаткування яких залежить від граничного розміру доходу, до якого застосовується ПСП

Порядок оподаткування ПДФО і ВЗ окремих доходів, що надаються (виплачуються) роботодавцями (податковими агентами) працівникам (фізичним особам), залежить від граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП.

Оскільки, як зазначалося вище, граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, за станом на 1 січня і протягом всього 2021 року становить 3180 грн., то податковим агентам (роботодавцям) необхідно враховувати наступне.

1. Відповідно до підпункту 170.7.3 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (далі — граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП).

Отже, у 2021 році не обкладається ПДФО і ВЗ сума нецільової благодійної (матеріальної) допомоги, яка сукупно протягом року не перевищує 3180 грн. Сума перевищення 3180 грн. (за її наявності) підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ під час її нарахування (виплати) як інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

2. Підпунктом 165.1.47 ПКУ встановлено, що не включається до оподатковуваного доходу сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої профспілки протягом року сукупно у розмірі, який не перевищує граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП.

Таким чином, у 2021 році не обкладається ПДФО і ВЗ сума виплат чи відшкодувань, наданих профспілкою своєму члену протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує 3180 грн. Сума перевищення 3180 грн. (за її наявності) підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ під час її нарахування (виплати) як інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

3. Не включається до оподатковуваного доходу сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП. Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) (пп. 165.1.26 ПКУ).

Таким чином, у 2021 році не обкладається ПДФО і ВЗ сума стипендії (включаючи суму її індексації) незалежно від джерела фінансування у розмірі, що не перевищує 3180 грн. у розрахунку на місяць. Сума перевищення 3180 грн. за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) як інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

4. На підставі підпункту «б» пп. 165.1.22 ПКУ в розмірі подвійного граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП, тобто у 2021 році в межах 6360 грн. (2 х 3180 грн.), не обкладаються ПДФО і ВЗ кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку (колишнього працівника) за його останнім місцем роботи (у т. ч. перед виходом на пенсію) роботодавцем такого померлого платника податку. Сума перевищення 6360 грн. (за її наявності) у 2021 році обкладається ПДФО і ВЗ під час нарахування (виплати) допомоги на поховання її одержувачу як інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

Сплата ПДФО, ВЗ і звітність

З 1 січня 2021 року податкові агенти отримали право сплачувати ПДФО і ВЗ на єдиний рахунок (ст. 35-1, пп. 168.1.2 ПКУ).³

Починаючи зі звітного періоду — І квартал 2021 року податковим агентам необхідно подавати Податковий розрахунок за новою формою (п. 51.1, пп. «б» п. 176.2 ПКУ), що має додаток 4ДФ —аналог форми № 1ДФ (див. в цьому номері).³