Лист Міністерства економіки України «Працівника мобілізовано під час перебування у щорічній відпустці: чи переноситься така відпустка» від 15.07.2024 № 4701-05/50341-09

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 15.07.2024  № 4701-05/50341-09

Працівника мобілізовано під час перебування
у щорічній відпустці: чи переноситься така відпустка

(Витяг)

Мінекономіки розглянуло <…> звернення <…> та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Пунктами 2 частин других статті 80 КЗпП та статті 11 Закону України «Про відпустки» встановлено, що щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена, зокрема, у разі виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати.

Враховуючи зазначене, оскільки за мобілізованим працівником зберігаються тільки місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову, не виконується умова щодо перенесення щорічної основної відпустки на інший період.

Додатково зазначаємо, що згідно з частиною другою статті 83 КЗпП працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу.

Частиною другою статті 21 КЗпП визначено, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Ця норма закону дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.

Сумісництво визначається як виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж чи на іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.¹

Працівник, який уклав трудовий договір на роботу за сумісництвом, перебуває у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, або роботодавцем – фізичною особою і на нього поширюються всі норми законодавства про працю, зокрема і в частині надання і перенесення щорічних відпусток.

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційно-рекомендаційний характер.

<…>

Заступник Міністра економіки України                                                Тетяна БЕРЕЖНА

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: У першій частині вищенаведеного листа Мінекономіки відповідало на запитання: чи можна перенести або продовжити щорічну відпустку працівника, якого під час перебування у такій відпустці мобілізовано?

Нагадаємо, що з 19.07.2022 до частини третьої статті 119 КЗпП були внесені зміни, якими скасовано збереження середнього заробітку за працівниками, призваними або прийнятими за контрактом на військову службу під час дії особливого періоду. За такими працівниками з 19.07.2022 зберігаються лише місце роботи і посада на підприємстві.

Вичерпний перелік випадків, коли надана працівнику щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена, наведено в частинах других статті 80 КЗпП та статті 11 Закону України «Про відпустки» (далі — Закон про відпустки). До таких випадків належить, зокрема, виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно із законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати (п. 2 ч. другої ст. 80 КЗпП, п. 2 ч. другої ст. 11 Закону про відпустки). Цей випадок для нашої ситуації не підходить, оскільки наразі за працівниками, призваними або прийнятими за контрактом на військову службу під час дії особливого періоду, заробітна плата (середній заробіток) не зберігається.

Таким чином, якщо працівника під час перебування у щорічній відпустці було мобілізовано (залучено до виконання державних обов’язків без збереження заробітної плати), то невикористана частина щорічної відпустки не може бути перенесена або продовжена після демобілізації працівника.

Також підприємство не має права відрахувати з доходу працівника суму відпускних, виплачених за дні щорічної відпустки, які не використані працівником через мобілізацію, оскільки відрахування відпускних можливе лише у разі відкликання працівника з відпустки за його згодою в установлених випадках (ч. восьма ст. 79 КЗпП, ч. третя ст. 12 Закону про відпустки) та у разі звільнення працівника до закінчення робочого року за дні відпустки, що були надані йому в рахунок невідпрацьованої частини робочого року (п. 2 ч. другої ст. 127 КЗпП, ч. перша ст. 22 Закону про відпустки).

Отже, наразі законодавство з одного боку не дозволяє перенести на інший період або продовжити щорічну відпустку, якщо під час перебування в ній працівника було мобілізовано, а з іншого боку не визначає, що робити з днями щорічної відпустки, які не використані працівником через мобілізацію, та з відпускними, які виплачені працівнику за дні щорічної відпустки, що не використані ним по вказаній причині.

На жаль, Мінекономіки в коментованому листі не надало рекомендацій, як діяти роботодавцям в такій ситуації. Тому сподіваємося, що законодавці врегулюють це питання шляхом внесення відповідних змін до КЗпП та Закону про відпустки.

А поки цього не відбулося, у роботодавців є два основних варіанти подальших дій:

1. Вважати, що працівник перебуває у щорічній відпустці до використання ним всіх днів такої відпустки, визначених у виданому раніше наказі про надання щорічної відпустки. В останній робочий день перебування працівника у щорічній відпустці видати наказ про увільнення працівника від виконання трудових обов’язків у зв’язку з призовом на військову службу з дня, наступного за останнім днем щорічної відпустки.

2. Видати два накази: перший — про припинення щорічної відпустки працівника у зв’язку з призовом на військову службу (датою припинення щорічної відпустки визначити день, що передує дню призову на військову службу); другий — про увільнення працівника від виконання трудових обов’язків у зв’язку з призовом на військову службу з дня, наступного за останнім днем припиненої щорічної відпустки.

У другому варіанті проблемним є питання повернення працівником відпускних, які йому виплачено за не використані через мобілізацію дні щорічної відпустки. Для відрахування таких відпускних законних підстав немає, тому рекомендуємо дочекатися демобілізації працівника. Можливо, до того часу будуть внесені відповідні зміни до КЗпП та Закону про відпустки. Якщо ні, то, як варіант, після демобілізації можна надати працівнику не використані через мобілізацію дні щорічної відпустки без оплати (оскільки за такі дні відпустки він вже отримав відпускні раніше) або відкоригувати суму відпускних виходячи з нового розрахункового періоду з урахуванням раніше виплаченої суми відпускних (як це робиться при перенесенні невикористаної частини відпустки).

Якщо працівнику згідно з наказом про надання щорічної відпустки було надано дні щорічної відпустки, які він заробив на момент мобілізації (має відповідний «відпускний» стаж), або працівник має право на більшу кількість днів щорічної відпустки, ніж йому надано згідно з наказом про надання щорічної відпустки, а також він має право на додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, то такий мобілізований працівник на підставі частин других статті 83 КЗпП та статті 24 Закону про відпустки може не пізніше останнього дня місяця, в якому його увільнено від роботи у зв’язку з призовом на військову службу, написати заяву про виплату грошової компенсації за всі не використані ним дні зазначених відпусток. В цьому випадку за невикористані дні щорічної відпустки, за які працівник вже отримав відпускні, грошова компенсація йому не виплачується.