Збільшення мінімальної зарплати з 1 вересня: що потрібно врахувати роботодавцям

1 вересня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 25.08.2020 р. № 822-IX (далі — Закон № 822). Цим Законом внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 р. № 294-IX (далі — Закон про Держбюджет-2020), якими збільшено доходну та видаткову частини Держбюджету-2020, а також збільшено розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року. Останній факт впливає не тільки на розмір заробітної плати працівників, а й на ряд інших показників, важливих для роботодавців.

Зупинимося детально на нових розмірах мінімальної заробітної плати, а також на кожному важливому для роботодавця показнику, розмір якого прямо або побічно залежить від розміру мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2020 року

Відповідно до оновленої статті 8 Закону про Держбюджет-2020 мінімальна заробітна плата у 2020 році становить:

– у місячному розмірі: з 1 січня — 4723 грн., з 1 вересня — 5000 грн.;

– у погодинному розмірі: з 1 січня — 28,31 грн., з 1 вересня — 29,20 грн.

Таким чином, з 1 вересня 2020 року розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі збільшено на 277 грн. (на 5,86%), у погодинному розмірі — на 0,89 грн. (на 3,14%).

Нагадаємо, що мінімальна заробітна плата (далі — МЗП) — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах (ст. 95 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), ст. 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, далі — Закон № 108).

Згідно зі статтею 3-1 Закону № 108 якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір МЗП, роботодавець проводить доплату до рівня МЗП, яка виплачується щомісяця одночасно з виплатою заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір МЗП, проводиться доплата до рівня МЗП.¹

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці МЗП виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

МЗП у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, (далі разом — роботодавці) у разі застосування погодинної оплати праці.

Таким чином, з 1 вересня 2020 року працівникам, яким встановлено посадові оклади (місячні тарифні ставки) з нормою праці — місяць, за повністю виконану місячну норму праці роботодавці повинні виплачувати заробітну плату в розмірі не менше МЗП у місячному розмірі — 5000 грн., а працівникам, яким встановлено погодинну оплату праці, за повністю виконану годинну норму праці — заробітну плату не менше МЗП у погодинному розмірі — 29,20 грн.²

При невиконанні працівником в повному обсязі місячної (годинної) норми праці роботодавці повинні виплачувати заробітну плату в розмірі МЗП, розрахованої пропорційно до виконаної норми праці (далі — «пропорційна» МЗП). При цьому якщо з будь-яких причин заробітна плата за відпрацьований час є нижчою за «пропорційну» МЗП, працівникові нараховується доплата до «пропорційної» МЗП.

ПРИКЛАД 1

Визначення місячного доходу працівника, якщо він виконав місячну норму праці,
але оплата за відпрацьований час менше мінімальної заробітної плати

Працівнику, який працює на умовах повної зайнятості, встановлено оклад у розмірі 4800 грн. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю з 8-годинним робочим днем. Норма робочого часу працівника у вересні 2020 року — 22 робочі дні або 176 робочих годин (22 р. д. х 8 р. г.).

У вересні 2020 року працівник виконав місячну норму праці, тому за відпрацьований час в цьому місяці йому нараховано заробітну плату в розмірі окладу — 4800 грн. (премії, надбавки, доплати та інші виплати у вересні працівнику не нараховуються).

Оскільки працівник у вересні виконав місячну норму праці — відпрацював 22 робочі дні (176 робочих годин), передбачених графіком роботи, але його місячна заробітна плата менше МЗП у місячному розмірі, встановленої на вересень 2020 року, то працівнику в цьому місяці необхідно нарахувати доплату до МЗП в сумі:

5000 – 4800 = 200 грн.

Загальна сума заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику за вересень:

4800 грн. (зарплата за відпрацьований час) + 200 грн. (доплата до МЗП) = 5000 грн.

ПРИКЛАД 2

Визначення місячного доходу працівника, якщо протягом місяця
він перебував у щорічній відпустці, хворів, працював і мав прогул

Працівнику, який працює на умовах повної зайнятості, встановлено оклад у розмірі 4700 грн. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю з 8-годинним робочим днем. Норма робочого часу працівника у вересні 2020 року — 22 робочі дні або 176 робочих годин (22 р. д. х 8 р. г.).

Протягом вересня 2020 року у працівника відбулися наступні події і йому було нараховано:

– в період з 1 по 14 вересня (14 к. д.) працівник перебував у щорічній відпустці, за яку йому нараховано відпускні в сумі 2240 грн. (160 грн. х 14 к. д.);

– 15 вересня (1 р. д.) працівник на роботу не вийшов зі своєї вини — оформлено прогул;

– в період з 16 по 27 вересня він відпрацював 8 робочих днів, за які йому нараховано заробітну плату в сумі 1709,09 грн. (4700 грн. : 22 р. д. х 8 відпрац. д.);

– в період з 28 по 30 вересня (3 к. д.) працівник хворів, тому за період хвороби йому нараховано «лікарняні» в сумі 462 грн. (154 грн. х 3 к. д.).

Періоди (календарні або робочі дні) відпустки, прогулу і хвороби є невідпрацьованим часом, тому відпускні і «лікарняні», нараховані за вказаний невідпрацьований час, не враховуються у складі заробітної плати працівника для її порівняння з МЗП. Відповідно, з МЗП порівнюється тільки нарахована працівнику заробітна плата за відпрацьований час (1709,09 грн.).

Оскільки працівник у вересні через відпустку, прогул і хворобу не виконав місячну норму праці — відпрацював лише 8 з 22 робочих днів (64 з 176 робочих годин), передбачених графіком роботи, визначимо для нього МЗП пропорційно виконаній нормі праці (відпрацьованому часу) в цьому місяці.

Розмір «пропорційної» МЗП працівника у вересні:

5000 грн. : 22 р. д. х 8 відпрац. д. = 1818,18 грн.

або

5000 грн. : 176 р. г. х 64 відпрац. г. = 1818,18 грн.

Фактично нарахована працівникові заробітна плата за відпрацьований час у вересні є нижчою за «пропорційну» МЗП (1709,09 грн. < 1818,18 грн.), тому визначимо суму доплати до «пропорційної» МЗП:

1818,18 – 1709,09 = 109,09 грн.

Загальна сума доходу, нарахованого працівникові у вересні:

1709,09 грн. (зарплата за відпрацьований час) + 109,09 грн. (доплата до «пропорційної» МЗП) + 2240 грн. (відпускні) + 462 грн. («лікарняні») = 4520,18 грн.

ПРИКЛАД 3

Визначення місячного доходу працівника з погодинною оплатою праці,
який виконав місячну норму праці

На підприємстві з 40-годинним 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю працівнику встановлена погодинна оплата праці з годинною тарифною ставкою — 29,50 грн. Працівник у жовтні 2020 року виконав норму робочого часу, встановлену в цьому місяці, — 167 робочих годин.

Розмір заробітної плати працівника в жовтні:

167 відпрац. г. х 29,50 грн. = 4926,50 грн.

Місячна заробітна плата працівника у жовтні 2020 року є нижчою за МЗП у місячному розмірі (4926,50 грн. < 5000 грн.), однак це не є порушенням і не є підставою для нарахування працівнику доплати до МЗП у місячному розмірі, оскільки виконана інша державна соціальна гарантія — годинна ставка працівника з погодинною оплатою праці встановлена у розмірі не менше МЗП у погодинному розмірі (29,50 грн. > 29,20 грн.).

_____________________________________________________________________________

Мінімальний посадовий оклад у 2020 році

Госпрозрахункові підприємства

Збільшення МЗП з 1 вересня 2020 року не вплинуло на розмір мінімального посадового окладу у госпрозрахункових підприємств, оскільки відповідно до частин шостих статті 96 КЗпП і статті 6 Закону № 108 мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб (далі — ПМПО) на 1 січня календарного року.

Оскільки статтею 7 Закону про Держбюджет-2020 ПМПО на 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2102 грн., протягом всього 2020 року мінімальний посадовий оклад (місячна тарифна ставка) становить 2102 грн.

Якщо в колективному договорі (іншому внутрішньому «зарплатному» документі) госпрозрахункового підприємства визначено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) встановлюється на рівні ПМПО (без прив’язки до його розміру, встановленого на 1 січня), то на такому підприємстві мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) повинен становити з 1 липня 2020 року — не менше 2197 грн., з 1 грудня 2020 року — не менше 2270 грн.

Підприємства, які через своїх представників (як зі сторони роботодавця, так і зі сторони профспілки підприємства, що представляє трудовий колектив) брали участь у підписанні Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019 – 2021 роки від 14.05.2019 р., повинні дотримуватися норми пункту 2.3 цього документа, згідно з якою на підприємствах небюджетної тарифна ставка робітника I розряду встановлюється відповідною галузевою (міжгалузевою), територіальною угодою та на їх основі колективним договором. Для підприємств галузей, в яких не укладено галузеві угоди або положення укладених угод не регулюють розмір тарифної ставки робітника I розряду, її розмір встановлюється на рівні, що не менше як на 10% вище встановленого на законодавчому рівні розміру ПМПО.

Отже, для підприємств зазначених галузей розмір тарифної ставки робітника I розряду у 2020 році має становити: з 1 січня — не менше 2312 грн. (2102 грн. х 110%); з 1 липня — не менше 2417 грн. (2197 грн. х 110%); з 1 грудня — не менше 2497 грн. (2270 грн. х 110%);

Якщо в колективному договорі (іншому внутрішньому «зарплатному» документі) підприємства встановлено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) встановлюється на рівні МЗП у місячному розмірі, то на такому підприємстві мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) з 1 вересня 2020 року має становити 5000 грн.

Бюджетні установи

Частинами п’ятими статті 96 КЗпП і статті 6 Закону № 108 визначено, що схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету (далі — бюджетні установи), формується на основі:

– мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

– міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 28.12.2016 р. № 1037 і пунктом 1 приміток до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі — ЄТС), наведеної у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298 (далі — Постанова № 1298), встановлено, що з 1 січня 2017 року посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі ПМПО на 1 січня календарного року.

Отже, оскільки ПМПО на 1 січня 2020 року становив 2102 грн., то спочатку передбачалось, що протягом усього 2020 року посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1 тарифного розряду ЄТС мав становити 2102 грн.

Але пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 822 доручено Кабінету Міністрів України забезпечити з 1 вересня 2020 року підвищення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС для забезпечення збереження співвідношення між розмірами посадового окладу працівника 1 тарифного розряду цієї ЄТС та МЗП.

На виконання вищенаведеної норми Закону № 822 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери» від 26.08.2020 р. № 750 (далі — Постанова № 750).

Підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 750 встановлено, що з 1 вересня по 31 грудня 2020 року посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1 тарифного розряду ЄТС, затвердженої Постановою № 1298, визначається у розмірі 2225 грн. (тобто підвищення склало 123 грн. (2225 – 2102) або 5,86%).

Внаслідок цього як до 1 вересня 2020 року, так і з зазначеної дати співвідношення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС з розміром МЗП становить 44,5% (до 1 вересня — 2102 грн./4723 грн.; з 1 вересня — 2225 грн./5000 грн.).

Оскільки згідно з пунктом 1 приміток додатка 1 до Постанови № 1298 розміри посадових окладів (тарифних ставок) за розрядами ЄТС визначаються шляхом множення посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідні тарифні коефіцієнти, які для всіх тарифних розрядів ЄТС наведені у додатку 1 до Постанови № 1298, то в підпункті 2 пункту 1 Постанови № 750, крім розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду (2225 грн.), наведено нові (збільшені) розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників 2 – 25 тарифних розрядів ЄТС, що діють з 1 вересня по 31 грудня 2020 року і підлягають встановленню у штатному розписі бюджетних установ (див. таблицю 1 нижче).

Пунктом 2 Постанови № 750 доручено керівникам установ, закладів та організацій бюджетної сфери забезпечити:

– внесення змін до штатного розпису установ, закладів та організацій з урахуванням нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), визначених підпунктами 1 і 2 пункту 1 цієї Постанови;

– диференціацію заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи.

Таким чином, в бюджетних установах протягом січня – серпня 2020 року на підставі норм Постанови № 1298 мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка, ставка заробітної плати), що відповідає розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС, становив 2102 грн. (розмір ПМПО, встановлений на 1 січня 2020 року), а з 1 вересня 2020 року Постановою № 750 передбачено підвищення посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС до 2225 грн. і разом з ним підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників 2 – 25 тарифних розрядів ЄТС (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Розміри посадових окладів працівників бюджетної сфери згідно розрядами Єдиної тарифної сітки у 2020 році

Тарифні розряди	Тарифні коефіцієнти	Розміри посадових окладів, грн.
		с 01.01.2020 р.	с 01.09.2020 р.
1	1,00	2102	2225
2	1,09	2291	2425
3	1,18	2480	2626
4	1,27	2670	2826
5	1,36	2859	3026
6	1,45	3048	3226
7	1,54	3237	3427
8	1,64	3447	3649
9	1,73	3636	3849
10	1,82	3826	4050
11	1,97	4141	4383
12	2,12	4456	4717
13	2,27	4772	5051
14	2,42	5087	5385
15	2,58	5423	5741
16	2,79	5865	6208
17	3,00	6306	6675
18	3,21	6747	7142
19	3,42	7189	7610
20	3,64	7651	8099
21	3,85	8093	8566
22	4,06	8534	9034
23	4,27	8976	9501
24	4,36	9165	9701
25	4,51	9480	10035

Якщо у вересні – грудні 2020 року працівнику бюджетної установи за виконану місячну норму праці буде нарахована місячна заробітна плата, розмір якої менше МЗП у місячному розмірі, то такому працівнику нараховується доплата до МЗП у місячному розмірі (до 5000 грн.).

Індексація заробітної плати

Відповідно до частини шостої статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII та пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі — Порядок № 1078), індексація заробітної плати, у тому числі працюючим пенсіонерам, здійснюється у межах ПМПО. Отже, збільшення МЗП з 1 вересня 2020 року не вплинуло на розмір заробітної плати, що підлягає індексації. Тобто за наявності підстав індексації підлягає сума заробітної плати, яка у 2020 році становить: в січні – червні — 2102 грн.; в липні – листопаді — 2197 грн.; в грудні — 2270 грн.

Разом з тим, слід пам’ятати, що підвищення окладів (тарифних ставок) призводить до зміни «базового» місяця. Тому якщо у зв’язку зі збільшенням МЗП або посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС з 1 вересня 2020 року на госпрозрахунковому підприємстві або в бюджетній установі відбулося підвищення окладів (тарифних ставок), то цей місяць стає «базовим». Зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення окладів (тарифних ставок), не є підставою для зміни «базового» місяця.³

Сума індексації в «базовому» місяці — місяці підвищення окладу (тарифної ставки) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу (в частині постійних складових заробітної плати — надбавки, доплати, премії) перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення окладу (тарифної ставки).³

Якщо розмір підвищення грошового доходу (в частині постійних складових заробітної плати) не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення окладу (тарифної ставки), сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу (п. 5 Порядку № 1078).³

ПРИКЛАД 4

Нарахування індексації в місяці підвищення окладу працівнику,
який відпрацював повний місяць

Працівнику госпрозрахункового підприємства востаннє підвищували оклад в липні 2017 року («базовий» місяць). Протягом січня – серпня 2020 року йому щомісяця виплачували:

– оклад в розмірі 4500 грн.;

– виробничу премію в розмірі 20% окладу — 900 грн. (4500 грн. х 20%);

– надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 15% окладу — 675 грн. (4500 грн. х 15%);

– доплату за вислугу років у розмірі 10% окладу — 450 грн. (4500 грн. х 10%);

– суму індексації, яка в січні – травні становила 378,36 грн. (2102 грн. х 18%), в червні — 454,03 грн. (2102 грн. х 21,6%), в липні – серпні — 474,55 грн. (2197 грн. х 21,6%).

У зв’язку зі збільшенням МЗП з 1 вересня 2020 року на підприємстві з цієї дати відбулося підвищення окладів, в тому числі працівнику збільшили оклад на 300 грн. з 4500 грн. до 4800 грн., внаслідок чого збільшилися розміри: премії — до 960 грн. (4800 грн. х 20%), надбавки — до 720 грн. (4800 грн. х 15%), доплати — до 480 грн. (4800 грн. х 10%). У вересні працівник відпрацював всі робочі дні, передбачені графіком роботи на цей місяць.

Визначимо, чи має право працівник на нарахування індексації у вересні 2020 року, і якщо має, то обчислимо суму індексації.

Виробнича премія, надбавка за високі досягнення у праці та доплата за вислугу років мають постійний характер, тому вони є об’єктом індексації і включаються до загального доходу, який індексується.

У загальній сумі підвищення доходу працівника у вересні 2020 року, яка порівнюється з сумою індексації, що склалася в цьому місяці, враховуються суми підвищення окладу, премії, надбавки і доплати.

Загальна сума підвищення доходу працівника у вересні 2020 року в частині постійних складових:

4800 – 4500 (збільшення окладу) + 960 – 900 (збільшення премії) + 720 – 675 (збільшення надбавки) + 480 – 450 (збільшення доплати) = 300 + 60 + 45 + 30 = 435 грн.

При виплаті заробітної плати за вересень 2020 року працівникам, в яких останнє підвищення заробітної плати відбулося в липні 2017 року («базовий» місяць), величина приросту індексу споживчих цін (далі — ІСЦ) становить 21,6%.⁴

Сума індексації, що склалася у вересні 2020 року:

2197 грн. х 21,6% = 474,55 грн.

Оскільки у вересні 2020 року сума підвищення заробітної плати працівника в частині постійних складових є меншою, ніж сума індексації, що склалася (435 грн. < 474,55 грн.), то в цьому місяці сума індексації, яка підлягає нарахуванню, визначається як різниця між сумою індексації, що склалася, та сумою підвищення заробітної плати:

474,55 – 435 = 39,55 грн.

Вказану фіксовану суму індексації (39,55 грн.) необхідно виплачувати працівнику до місяця, в якому відбудеться чергове підвищення окладу. При цьому з жовтня 2020 року розпочинається нове обчислення ІСЦ наростаючим підсумком.

ПРИКЛАД 5

Нарахування індексації та мінімальної заробітної плати працівнику,
який працює на умовах неповного робочого часу

На підприємстві штатним розписом передбачено посаду, за якою оклад останній раз підвищувався до 4300 грн. з 1 квітня 2017 року («базовий» місяць). Працівник, який обіймає цю посаду, працює на умовах неповного робочого тижня (три робочі дні на тиждень: понеділок, середа, п’ятниця).

За графіком роботи підприємства у вересні 2020 року — 22 робочі дні, а відповідно до індивідуального графіка роботи працівника — 13 робочих днів.

Заробітна плата працівника у вересні 2020 року, обчислена виходячи з окладу пропорційно до відпрацьованого часу:

4300 грн. : 22 р. д. х 13 відпрац. д. = 2540,91 грн.

При виплаті заробітної плати за вересень 2020 року величина приросту ІСЦ для працівників, у яких «базовий» місяць — квітень 2017 року, становить 25,4%.

Сума індексації, що склалася у вересні 2020 року, за умови відпрацювання повного місяця:

2197 грн. х 25,4% = 558,04 грн.

Сума індексації у вересні 2020 року, обчислена пропорційно до відпрацьованого часу працівником в цьому місяці:

558,04 грн. : 22 р. д. х 13 відпрац. д. = 329,75 грн.

Заробітна плата працівника у вересні 2020 року, обчислена пропорційно до відпрацьованого часу в цьому місяці:

2540,91 грн. (зарплата виходячи з окладу) + 329,75 грн. (індексація) = 2870,66 грн.

Оскільки МЗП у вересні становить 5000 грн., визначимо «пропорційну» МЗП працівника, обчислену пропорційно до відпрацьованого часу в цьому місяці:

5000 грн. : 22 р. д. х 13 відпрац. д. = 2954,55 грн.

Як видно, заробітна плата працівника у вересні є меншою за «пропорційну» МЗП (2870,66 грн. < 2954,55 грн.), тому працівникові у вересні необхідно нарахувати доплату до зазначеної «пропорційної» МЗП в наступному розмірі:

2954,55 – 2870,66 = 83,89 грн.

Загальна заробітна плата працівника у вересні:

2540,91 грн. (зарплата виходячи з окладу) + 329,75 грн. (індексація) + 83,89 грн. (доплата до МЗП) = 2954,55 грн.

____________________________________________________________________________

Коригування середнього заробітку в разі збільшення окладів у вересні

За станом на 1 вересня 2020 року ще діє пункт 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), хоча вже розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України (розміщений на сайті Мінекономіки), якою будуть внесені зміни до Порядку № 100, зокрема, планується скасувати пункт 10 цього Порядку, що встановлює порядок проведення коригування.

Наразі пунктом 10 Порядку № 100 передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, визначається середньоденний (годинний) заробіток.

У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Таким чином, якщо у зв’язку зі збільшенням МЗП або посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС з 1 вересня 2020 року на госпрозрахунковому підприємстві або в бюджетній установі відбулося підвищення окладів (тарифних ставок), а за працівником у вересні зберігається середній заробіток, то останній коригується з дня підвищення окладів (тарифних ставок) — з 1 вересня 2020 року.

Коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення окладу (тарифної ставки), встановленого працівнику після підвищення, на оклад (тарифну ставку), який був встановлений до підвищення.⁵

ПРИКЛАД 6

Коригування суми відпускних, якщо підвищення окладу працівника
відбулося у місяці перебування у відпустці

Працівнику госпрозрахункового підприємства надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 18 серпня по 11 вересня 2020 року (святковий день 24 серпня — День незалежності України до тривалості відпустки не включається). На підставі обчисленої в розрахунковому періоді (серпень 2019 року – липень 2020 року) середньоденної заробітної плати, яка дорівнює 250 грн., працівнику перед відпусткою нараховані та виплачені відпускні в сумі 6000 грн. (250 грн. х 24 к. д.), в тому числі за 13 к. д. відпустки, що припадають на серпень, — 3250 грн. (250 грн. х 13 к. д.), і за 11 к. д. відпустки, що припадають на вересень, — 2750 грн. (250 грн. х 11 к. д.).

На підприємстві у зв’язку зі збільшенням МЗП на законодавчому рівні та відповідно до колективного договору з 1 вересня 2020 року відбулося підвищення окладів за всіма посадами на 6%, в тому числі за посадою працівника оклад підвищився з 7500 грн. до 7950 грн. (7500 грн. х 106%). На підприємстві коефіцієнт коригування дорівнює фактичному коефіцієнту (відсотку) збільшення окладів, тому для коригування заробітної плати розрахункового періоду і середнього заробітку з 1 вересня 2020 року коефіцієнт коригування становить 1,06.

Оскільки підвищення заробітної плати відбулося під час щорічної основної відпустки працівника — з 1 вересня 2020 року, необхідно провести коригування частини суми відпускних, нарахованих за дні відпустки, що припадають на вересень 2020 року.

Первісна сума відпускних, що припадають на вересень (за 11 календарних днів відпустки, що припадають на період з 1 по 11 вересня):

250 грн. х 11 к. д. = 2750 грн.

Відкоригована сума відпускних, що припадають на вересень:

250 грн. х 1,06 х 11 к. д. = 2915 грн.

або

2750 грн. х 1,06 = 2915 грн.

Сума відпускних, яку необхідно доплатити працівнику до первісної суми відпускних у зв’язку з підвищенням окладу з 1 вересня 2020 року:

2915 – 2750 = 165 грн.

________________________________________________________________________

Єдиний соціальний внесок

У зв’язку зі збільшенням МЗП з 1 вересня 2020 року збільшилися розміри і деяких інших показників, які обчислюються виходячи з поточного розміру МЗП.

Зокрема, максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ), яка згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі — Закон про ЄСВ) дорівнює 15 розмірам МЗП, з 1 вересня 2020 року становить 75 000 грн. (15 х 5000 грн.). Відповідно, якщо з 1 вересня 2020 року ЄСВ буде сплачуватися з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, то сума ЄСВ повинна становити 16 500 грн. (75 000 грн. х 22%).

Нагадаємо, що в період з січня по серпень 2020 року максимальна величина бази нарахування ЄСВ становила 70 845 грн. (15 х 4723 грн.), а сума ЄСВ, що підлягала сплаті з неї, становила 15 585,90 грн. (70 845 грн. х 22%).

Розмір мінімального страхового внеску (далі — МСВ), який згідно з пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону про ЄСВ визначається як добуток розміру МЗП та ставки ЄСВ, з 1 вересня 2020 року становить 1100 грн. (5000 грн. х 22%). У період з січня по серпень 2020 року МСВ становив 1039,06 грн. (4723 грн. х 22%). Нагадаємо, що суму ЄСВ в розрахунку на місяць не менше МСВ мають сплачувати: фізособи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування; фізособи – підприємці, які є платниками єдиного податку; особи, які провадять незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 2, 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Сума ЄСВ, яка згідно з частиною 5 статті 8 Закону про ЄСВ і пунктом 9 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449 (далі — Інструкція № 449), підлягає сплаті з МЗП (визначається як добуток розміру МЗП і ставки ЄСВ) в разі, якщо за основним місцем роботи база нарахування ЄСВ у звітному місяці не перевищує розміру МЗП за умови перебування працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, з 1 вересня 2020 року становить 1100 грн. (5000 грн. х 22%). Нагадаємо, що в період з січня по серпень 2020 року зазначена сума ЄСВ становила 1039,06 грн. (4723 грн. х 22%).

Звертаємо увагу, що згідно з абзацом другим підпункту 2 пункту 3 розділу IV Інструкції № 449, застосування максимальної величини бази нарахування ЄСВ при нарахуванні ЄСВ на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності (далі — «лікарняні»), допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретні»), оплати щорічної відпустки (далі — відпускні), період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Отже, якщо працівнику нараховуються «декретні», а також «лікарняні», відпускні, що переходять з одного місяця на інший (зокрема, з серпня на вересень 2020 року), то такі виплати з метою визначення бази нарахування ЄСВ у конкретному місяці повинні бути віднесені до місяців, за які вони нараховані. Після такого віднесення визначається остаточний місячний дохід працівника для його порівняння як з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ, так і з розміром МЗП у відповідному місяці.⁶

Оподаткування доходів працівників

Згідно з нормами статей 164 і 165 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовим збором (далі — ВЗ) окремих доходів фізичних осіб, в т. ч. працівників, залежить від розміру МЗП. Але порядок оподаткування переважної більшості таких доходів залежить не від розміру МЗП в конкретному місяці, а від розміру МЗП, встановленого на 1 січня календарного (звітного податкового) року. Тому збільшення МЗП з 1 вересня 2020 року не вплинуло на порядок оподаткування таких доходів. Це стосується, зокрема, оподаткування подарунків у негрошовій формі (пп. 165.1.39 ПКУ), путівок, що надаються роботодавцем працівнику і членам його сім’ї першого ступеня споріднення (пп. 165.1.35 ПКУ), вартості навчання (підготовки, перепідготовки) у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах (пп. 165.1.21 ПКУ), добових витрат при відрядженнях у межах території України (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ), основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеної (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (пп. «д» пп. 164.2.17, пп. 165.1.55 ПКУ).⁷

Водночас ПКУ передбачено один вид доходу, оподаткування якого залежить від розміру МЗП, встановленого в поточному місяці.

Так, згідно з підпунктом «в» пп. 164.2.16 ПКУ не обкладається ПДФО і ВЗ сума пенсійних внесків, що сплачується роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку (працівника), якщо така сума не перевищує 15% нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку (працівнику) протягом місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внески до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру МЗП у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.

Отже, з 1 вересня 2020 року звільняється від оподаткування сума зазначених пенсійних внесків, якщо вона не перевищує 15% нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати працівнику за місяць, за який сплачується пенсійний внесок, внески до фондів банківського управління, але не більше 12 500 грн. (5000 грн. х 2,5) у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків. У січні – серпні 2020 року ця гранична сума становила 11 807,50 грн. (4723 грн. х 2,5).

Крім прив’язки оподатковуваних сум доходів до МЗП, оподаткування заробітної плати залежить від розміру ПМПО, встановленого на 1 січня календарного (звітного податкового) року, оскільки від цього показника залежить розмір податкової соціальної пільги (далі — ПСП) і граничний розмір доходу, до якого вона застосовується. У свою чергу від граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП, залежить оподатковувана сума цілої низки інших доходів. На порядок оподаткування таких доходів і на порядок застосування ПСП збільшення МЗП з 1 вересня 2020 року не вплинуло.⁸

Страхові виплати працівникам

Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) та Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), для сум страхових виплат («лікарняних» і «декретних») встановлено низку обмежень, застосування яких залежить від розміру МЗП.⁹

Оскільки з 1 вересня 2020 року МЗП збільшилась до 5000 грн., а максимальна величина бази нарахування ЄСВ збільшилась до 75 000 грн. (див. вище), розглянемо обмеження в наданні страхових виплат («лікарняних» і «декретних») працівникам у 2020 році з урахуванням зазначених показників (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Обмеження при наданні страхових виплат працівникам

грн.

Місяці, в яких настав страховий випадок (почалися тимчасова непрацездатність або відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами)
Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень
Максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомог по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах 1
2056,34 (62 595 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2463,86 (75 000 : 30,44)	2463,86 (75 000 : 30,44)	2463,86 (75 000 : 30,44)
Максимальна сума допомоги в розрахунку на повний місяць 2
62 595	70 845	70 845	70 845	70 845	70 845	70 845	70 845	70 845	75 000	75 000	75 000
Максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців, і мінімальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги по вагітності та пологах 3
155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	164,26 (5000 : 30,44)	164,26 (5000 : 30,44)	164,26 (5000 : 30,44)	164,26 (5000 : 30,44)
Максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги по вагітності та пологах, якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців 4
310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	328,52 (5000 х 2 : 30,44)	328,52 (5000 х 2 : 30,44)	328,52 (5000 х 2 : 30,44)	328,52 (5000 х 2 : 30,44)

¹ Обчислюється шляхом ділення максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (місяця, що передує місяцю настання страхового випадку) на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 4 Порядку № 1266, ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105).

² Відповідає максимальній величині бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (місяця, що передує місяцю настання страхового випадку) (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105, п. 2, 4 Порядку № 1266).

³ Обчислюється шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 5, 29 Порядку № 1266, п. 1 ч. 4 ст. 19, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105).

⁴ Обчислюється шляхом ділення двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 5, 29 Порядку № 1266, п. 2 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105).

Відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю

Оскільки встановлені частиною другою статті 265 КЗпП розміри штрафів для роботодавців за порушення трудового законодавства «прив’язані» до розміру МЗП в конкретному місяці (місяці виявлення порушення), то збільшення МЗП з 1 вересня 2020 року призвело до збільшення з вказаної дати розмірів зазначених штрафів.

Так, згідно з частиною другою статті 265 КЗпП роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ та податків — у 10-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (з 1 вересня 2020 року зазначений штраф становить 50 000 грн. (10 х 5000 грн.)), а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження. Але вчинення цих порушень повторно протягом двох років з дня виявлення порушення (незалежно від категорій роботодавців) тягне за собою накладення штрафу у 30-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (з 1 вересня 2020 року зазначений штраф становить 150 000 грн. (30 х 5000 грн.)) (абз. другий, третій ч. другої ст. 265 КЗпП);

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплати їх не в повному обсязі — у 3-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 вересня 2020 року зазначений штраф становить 15 000 грн. (3 х 5000 грн.)) (абз. четвертий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у 2-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (з 1 вересня 2020 року зазначений штраф становить 10 000 грн. (2 х 5000 грн.)) (абз. п’ятий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», — у 4-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (з 1 вересня 2020 року зазначений штраф становить 20 000 грн. (4 х 5000 грн.)), а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження (абз. шостий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — у 3-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 вересня 2020 року зазначений штраф становить 15 000 грн. (3 х 5000 грн.)) (абз. сьомий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– недопущення до проведення перевірки з питань виявлення порушень у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ та податків, — у 16-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 вересня 2020 року зазначений штраф становить 80 000 грн. (16 х 5000 грн.)) (абз. восьмий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – восьмим цієї частини, — у розмірі МЗП за кожне таке порушення (з 1 вересня 2020 року зазначений штраф становить 5000 грн.) (абз. дев’ятий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– вчинення вищевказаного порушення (інших вимог законодавства про працю) повторно протягом року з дня виявлення порушення тягне за собою накладення штрафу у 2-кратному розмірі МЗП за кожне таке порушення (з 1 вересня 2020 року зазначений штраф становить 10 000 грн. (2 х 5000 грн.)) (абз. десятий ч. другої ст. 265 КЗпП).

У разі виконання припису органу Державної служби України з питань праці (далі — Держпраці) та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим – шостим, дев’ятим частини другої статті 265 КЗпП, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення роботодавця до відповідальності не застосовуються (ч. шоста ст. 265 КЗпП).

Таким чином, в разі своєчасного виконання припису Держпраці та усунення виявлених порушень, що стосуються обсягів (розмірів) виплаченої заробітної плати, мінімальних гарантій в оплаті праці, гарантій працівників, які є військовослужбовцями і військовозобов’язаними, та інших вимог законодавства про працю (крім зазначених в абзацах другому, третьому, сьомому, восьмому, десятому частини другої статті 265 КЗпП), відповідальність роботодавця не настає.

У той же час заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої статті 265 КЗпП, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень (ч. сьома ст. 265 КЗпП).

Отже, штрафи застосовуються відразу за фактичний допуск до роботи неоформлених працівників, оформлення працівника на неповний робочий час у разі виконання роботи повний робочий час, виплату заробітної плати без сплати ЄСВ, податків і повторне вчинення цих видів порушень протягом двох років з дня виявлення першого такого порушення, за недопущення інспекторів праці до проведення перевірки, за повторне порушення інших вимог законодавства про працю протягом року з дня виявлення першого порушення.

У разі сплати роботодавцем 50% розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого статтею 265 КЗпП, така постанова вважається виконаною (ч. п’ята ст. 265 КЗпП).

Наприклад, якщо роботодавцю за результатами перевірки органом Держпраці вручено постанову про накладення штрафу за допуск до роботи неоформленого працівника в розмірі 50 000 грн. (10 х 5000 грн.), то в разі сплати роботодавцем половини цієї суми — 25 000 грн. (50 000 грн. х 50%) протягом 10 банківських днів, постанова вважається виконаною.

Сплата штрафу не звільняє роботодавця від усунення порушень законодавства про працю (ч. десята ст. 265 КЗпП).

Вищезазначені штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509.