Увеличение минимальной зарплаты с 1 сентября: что необходимо учесть работодателямЗбільшення мінімальної зарплати з 1 вересня: що потрібно врахувати роботодавцям

1 сентября 2020 года вступил в силу Закон Украины «О внесении изменений в Закон Украины «О Государственном бюджете Украины на 2020 год» от 25.08.2020 г. № 822-IX (далее — Закон № 822). Этим Законом внесены изменения в Закон Украины «О Государственном бюджете Украины на 2020 год» от 14.11.2019 г. № 294-IX (далее — Закон о Госбюджете-2020), которыми увеличены доходная и расходная части Госбюджета-2020, а также увеличен размер минимальной заработной платы с 1 сентября 2020 года. Последний факт влияет не только на размер заработной платы работников, но и на ряд других показателей, важных для работодателей.

Остановимся детально на новых размерах минимальной заработной платы, а также на каждом важном для работодателя показателе, размер которого прямо или косвенно зависит от размера минимальной заработной платы.

Минимальная заработная плата с 1 сентября 2020 года

В соответствии с обновленной статьей 8 Закона о Госбюджете-2020 минимальная заработная плата в 2020 году составляет:

– в месячном размере: с 1 января — 4723 грн., с 1 сентября — 5000 грн.;

– в почасовом размере: с 1 января — 28,31 грн., с 1 сентября — 29,20 грн.

Таким образом, с 1 сентября 2020 года минимальная заработная плата в месячном размере увеличена на 277 грн. (на 5,86%), в почасовом размере — на 0,89 грн. (на 3,14%).

Напомним, что согласно статье 95 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) и статье 3 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.95 г. № 108/95-ВР ( далее — Закон № 108) минимальная заработная плата (далее – МЗП) — это установленный законом минимальный размер оплаты труда за выполненную работником месячную (часовую) норму труда.

В соответствии со статьей 3-1 Закона № 108 если начисленная заработная плата работника, выполнившего месячную норму труда, ниже законодательно установленного размера МЗП, работодатель проводит доплату до уровня МЗП, которая выплачивается ежемесячно одновременно с выплатой заработной платы.

Если размер заработной платы в связи с периодичностью выплаты ее составляющих ниже размера МЗП, осуществляется доплата до уровня МЗП.¹

В случае работы на условиях неполного рабочего времени, а также при невыполнении работником в полном объеме месячной (часовой) нормы труда МЗП выплачивается пропорционально выполненной норме труда.

МЗП в почасовом размере применяется работодателями в случае применения почасовой оплаты труда.

Таким образом, с 1 сентября 2020 года работникам, которым установлены должностные оклады (месячные тарифные ставки) с нормой труда — месяц, за полностью выполненную месячную норму труда работодатели должны выплачивать заработную плату в размере не меньше МЗП в месячном размере — 5000 грн., а работникам, которым установлена почасовая оплата труда, за полностью выполненную часовую норму труда — заработную плату не меньше МЗП в почасовом размере — 29,20 грн.²

При невыполнении работником в полном объеме месячной (часовой) нормы труда работодатели должны выплачивать заработную плату в размере МЗП, рассчитанной пропорционально выполненной норме труда (далее — «пропорциональная» МЗП). При этом если по каким-то причинам заработная плата за отработанное время оказывается меньше «пропорциональной» МЗП, работнику начисляется доплата до «пропорциональной» МЗП.

ПРИМЕР 1

Определение месячного дохода работника, если он выполнил месячную норму труда,
но оплата за отработанное время меньше минимальной заработной платы

Работнику, работающему на условиях полной занятости, установлен оклад в размере 4800 грн. На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье с 8-часовым рабочим днем. Норма рабочего времени работника в сентябре 2020 года — 22 рабочих дня или 176 рабочих часов (22 р. д. х 8 р. ч.).

В сентябре 2020 года работник выполнил месячную норму труда, поэтому за отработанное время в этом месяце ему начислена заработная плата в размере оклада — 4800 грн. (премии, надбавки, доплаты и прочие выплаты в сентябре работнику не начисляются).

Поскольку работник в сентябре выполнил месячную норму труда — отработал 22 рабочих дня (176 рабочих часов), предусмотренных графиком работы, но его месячная заработная плата меньше МЗП в месячном размере, установленной на сентябрь 2020 года, то работнику в этом месяце необходимо начислить доплату до МЗП в сумме:

5000 – 4800 = 200 грн.

Общая сумма заработной платы, подлежащая выплате работнику за сентябрь:

4800 грн. (зарплата за отработанное время) + 200 грн. (доплата до МЗП) = 5000 грн.

ПРИМЕР 2

Определение месячного дохода работника, если в течение месяца
он находился в ежегодном отпуске, болел, работал и имел прогул

Работнику, работающему на условиях полной занятости, установлен оклад в размере 4700 грн. На предприятии установлена 5-дневная рабочая неделя с выходными днями в субботу и воскресенье с 8-часовым рабочим днем. Норма рабочего времени работника в сентябре 2020 года — 22 рабочих дня или 176 рабочих часов (22 р. д. х 8 р. ч.).

В течение сентября 2020 года у работника произошли следующие события и ему были начислены:

– в период с 1 по 14 сентября (14 к. д.) работник находился в ежегодном отпуске, за который ему начислены отпускные в сумме 2240 грн. (160 грн. х 14 к. д.);

– 15 сентября (1 р. д.) работник на работу не вышел по своей вине — оформлен прогул;

– в период с 16 по 27 сентября он отработал 8 рабочих дней, за которые ему начислена заработная плата в сумме 1709,09 грн. (4700 грн. : 22 р. д. х 8 отраб. д.);

– в период с 28 по 30 сентября (3 к. д.) работник болел, поэтому за период болезни ему начислены «больничные» в сумме 462 грн. (154 грн. х 3 к. д.).

Периоды (календарные дни) отпуска, прогула и болезни являются неотработанным временем, поэтому отпускные и «больничные», начисленные за указанное неотработанное время, не учитываются в составе заработной платы работника для ее сравнения с МЗП. Соответственно, с МЗП сравнивается только начисленная работнику заработная плата за отработанное время (1709,09 грн.).

Поскольку работник в сентябре из-за отпуска, прогула и болезни не выполнил месячную норму труда — отработал только 8 из 22 рабочих дней (64 из 176 рабочих часов), предусмотренных графиком работы, определим для него МЗП пропорционально выполненной норме труда (отработанному времени) в этом месяце.

Размер «пропорциональной» МЗП работника в сентябре:

5000 грн. : 22 р. д. х 8 отраб. д. = 1818,18 грн.

или

5000 грн. : 176 р. ч. х 64 отраб. ч. = 1818,18 грн.

Фактически начисленная работнику заработная плата за отработанное время в сентябре оказалась меньше «пропорциональной» МЗП (1709,09 грн. < 1818,18 грн.), поэтому определим сумму доплаты до «пропорциональной» МЗП:

1818,18 – 1709,09 = 109,09 грн.

Общая сумма дохода, начисленного работнику в сентябре:

1709,09 грн. (зарплата за отработанное время) + 109,09 грн. (доплата до «пропорциональной» МЗП) + 2240 грн. (отпускные) + 462 грн. («больничные») = 4520,18 грн.

ПРИМЕР 3

Определение месячного дохода работника с почасовой оплатой труда,
который выполнил месячную норму труда

На предприятии с 40-часовой 5-дневной рабочей неделей с выходными днями в субботу и воскресенье работнику установлена почасовая оплата труда с часовой тарифной ставкой — 29,50 грн. Работник в октябре 2020 года выполнил норму рабочего времени, установленную в этом месяце — 167 рабочих часов.

Размер заработной платы работника в октябре:

167 отраб. ч. х 29,50 грн. = 4926,50 грн.

Месячная заработная плата работника в октябре 2020 года меньше МЗП в месячном размере (4926,50 грн. < 5000 грн.), однако это не является нарушением и не является основанием для начисления работнику доплаты до МЗП в месячном размере, поскольку выполнена другая государственная социальная гарантия — часовая ставка работника с почасовой оплатой труда установлена в размере не меньше МЗП в почасовом размере (29,50 грн. > 29,20 грн.).

Минимальный должностной оклад в 2020 году

Хозрасчетные предприятия

Увеличение МЗП с 1 сентября 2020 года не повлияло на размер минимального должностного оклада у хозрасчетных предприятий, поскольку в соответствии с частями шестыми статьи 96 КЗоТ и статьи 6 Закона № 108 минимальный должностной оклад (тарифная ставка) устанавливается в размере не меньше прожиточного минимума для трудоспособных лиц (далее — ПМТЛ), установленного на 1 января календарного года.

Поскольку статьей 7 Закона о Госбюджете-2020 ПМТЛ на 1 января 2020 года установлен в размере 2102 грн., в течение всего 2020 года минимальный должностной оклад (месячная тарифная ставка) составляет 2102 грн.

Если в коллективном договоре (другом внутреннем «зарплатном» документе) хозрасчетного предприятия установлено, что минимальный должностной оклад (тарифная ставка рабочего І тарифного разряда) устанавливается на уровне ПМТЛ (без привязки к его размеру по состоянию на 1 января), то на таком предприятии минимальный должностной оклад (тарифная ставка рабочего І тарифного разряда) должен составлять с 1 июля 2020 года — не менее 2197 грн., с 1 декабря 2020 года — не менее 2270 грн.

Предприятия, которые через своих представителей (как со стороны работодателя, так и со стороны профсоюза предприятия, представляющего трудовой коллектив) участвовали в подписании Генерального соглашения о регулировании основных принципов и норм реализации социально-экономической политики и трудовых отношений в Украине на 2019 – 2021 годы от 14.05.2019 г., должны соблюдать норму пункта 2.3 этого документа, согласно которой для предприятий отраслей, в которых не заключены отраслевые соглашения или положения заключенных соглашений не регулируют размер тарифной ставки рабочего I разряда, ее размер устанавливается не менее чем на 10% выше установленного на законодательном уровне размера ПМТЛ.

Следовательно, для предприятий указанных отраслей размер тарифной ставки рабочего I разряда в 2020 году должен составлять: с 1 января — не менее 2312 грн. (2102 грн. х 110%); с 1 июля — не менее 2416,70 грн. (2197 грн. х 110%); с 1 декабря — не менее 2497 грн. (2270 грн. х 110%);

Если в коллективном договоре (другом внутреннем «зарплатном» документе) предприятия установлено, что минимальный должностной оклад (тарифная ставка рабочего І тарифного разряда) устанавливается на уровне МЗП в месячном размере, то на таком предприятии минимальный должностной оклад (тарифная ставка рабочего І тарифного разряда) с 1 сентября 2020 года должен составлять 5000 грн.

Бюджетные учреждения

Частями пятыми статьи 96 КЗоТ и статьи 6 Закона № 108 определено, что схема должностных окладов (тарифных ставок) работников учреждений, заведений и организаций, которые финансируются из бюджета (далее — бюджетные учреждения), формируется на основе:

– минимального размера должностного оклада (тарифной ставки), установленного Кабинетом Министров Украины;

– междолжностных (межквалификационных) соотношений размеров должностных окладов (тарифных ставок) и тарифных коэффициентов.

Постановлением Кабинета Министров Украины «Об оплате труда работников учреждений, заведений и организаций отдельных отраслей бюджетной сферы» от 28.12.2016 г. № 1037 и пунктом 1 примечаний к Единой тарифной сетке разрядов и коэффициентов по оплате труда работников учреждений, заведений и организаций отдельных отраслей бюджетной сферы (далее — ЕТС), приведенной в приложении 1 к постановлению Кабинета Министров Украины «Об оплате труда работников на основе Единой тарифной сетки разрядов и коэффициентов по оплате труда работников учреждений, заведений и организаций отдельных отраслей бюджетной сферы» от 30.08.2002 г. № 1298 (далее — Постановление № 1298), установлено, что с 1 января 2017 года должностные оклады (тарифные ставки, ставки заработной платы) рассчитываются исходя из размера должностного оклада (тарифной ставки) работника 1 тарифного разряда, установленного в размере ПМТЛ на 1 января календарного года.

Следовательно, поскольку ПМТЛ на 1 января 2020 года составлял 2102 грн., то первоначально в течение всего 2020 года должностной оклад (тарифная ставка) работника 1 тарифного разряда ЕТС должен был составлять 2102 грн.

Но пунктом 2 раздела II «Заключительные положения» Закона № 822 поручено Кабинету Министров Украины обеспечить с 1 сентября 2020 года повышение размера должностного оклада (тарифной ставки) работника 1 тарифного разряда ЕТС для обеспечения сохранения соотношения между размерами должностного оклада работника 1 тарифного разряда этой ЕТС и МЗП.

Во исполнение вышеприведенной нормы Закона № 822 Кабинет Министров Украины принял постановление «О повышении оплаты труда работников учреждений, заведений и организаций бюджетной сферы» от 26.08.2020 г. № 750 (далее — Постановление № 750).

Подпунктом 1 пункта 1 Постановления № 750 установлено, что с 1 сентября по 31 декабря 2020 года должностной оклад (тарифная ставка) работника 1 тарифного разряда ЕТС, утвержденной Постановлением № 1298, составляет 2225 грн. (т. е. повышение составило 123 грн. (2225 – 2102) или 5,86%).

В результате как до 1 сентября 2020 года, так и с указанной даты соотношение размера должностного оклада (тарифной ставки) работника 1 тарифного разряда ЕТС с размером МЗП в месячном размере составляет 44,5% (до 1 сентября — 2102 грн./4723 грн.; с 1 сентября — 2225 грн./5000 грн.).

Поскольку согласно пункту 1 примечаний приложения 1 к Постановлению № 1298 размеры должностных окладов (тарифных ставок) по разрядам ЕТС определяются путем умножения должностного оклада (тарифной ставки) работника 1 тарифного разряда на соответствующие тарифные коэффициенты, которые для всех тарифных разрядов ЕТС приведены в приложении 1 к Постановлению № 1298, то в подпункте 2 пункта 1 Постановления № 750, кроме размера должностного оклада (тарифной ставки) работника 1 тарифного разряда (2225 грн.), приведены новые (увеличенные) размеры должностных окладов (тарифных ставок) работников 2 – 25 тарифных разрядов ЕТС, действующие с 1 сентября по 31 декабря 2020 года и подлежащие установлению в штатном расписании бюджетных учреждений (см. таблицу 1 ниже).

Пунктом 2 Постановления № 750 поручено руководителям учреждений, заведений и организаций бюджетной сферы обеспечить:

– внесение изменений в штатное расписание учреждений и организаций с учетом новых размеров должностных окладов (тарифных ставок, ставок заработной платы), определенных подпунктами 1 и 2 пункта 1 этого Постановления;

– дифференциацию заработной платы работников, получающих заработную плату на уровне минимальной в пределах фонда оплаты труда, путем установления доплат, надбавок, премий с учетом сложности, ответственности и условий выполняемой работы, квалификации работника, результатов его работы.

Таким образом, в бюджетных учреждениях в течение января – августа 2020 года на основании норм Постановления № 1298 минимальный должностной оклад (тарифная ставка, ставка заработной платы), соответствующий размеру должностного оклада (тарифной ставки) работника 1 тарифного разряда ЕТС, составлял 2102 грн. (размер ПМТЛ, установленный на 1 января 2020 года), а с 1 сентября 2020 года Постановлением № 750 предусмотрено повышение должностного оклада (тарифной ставки) работника 1 тарифного разряда ЕТС до 2225 грн. и вместе с ним повышение должностных окладов (тарифных ставок) работников 2 – 25 тарифных разрядов ЕТС (см. таблицу 1).

Таблица 1

Размеры должностных окладов работников бюджетной сферы
согласно разрядам Единой тарифной сетки в 2020 году

Тарифные разряды	Тарифные коэффициенты	Размеры должностных окладов, грн.
		с 01.01.2020 г.	с 01.09.2020 г.
1	1,00	2102	2225
2	1,09	2291	2425
3	1,18	2480	2626
4	1,27	2670	2826
5	1,36	2859	3026
6	1,45	3048	3226
7	1,54	3237	3427
8	1,64	3447	3649
9	1,73	3636	3849
10	1,82	3826	4050
11	1,97	4141	4383
12	2,12	4456	4717
13	2,27	4772	5051
14	2,42	5087	5385
15	2,58	5423	5741
16	2,79	5865	6208
17	3,00	6306	6675
18	3,21	6747	7142
19	3,42	7189	7610
20	3,64	7651	8099
21	3,85	8093	8566
22	4,06	8534	9034
23	4,27	8976	9501
24	4,36	9165	9701
25	4,51	9480	10035

Если в сентябре – декабре 2020 года работнику бюджетного учреждения за выполненную месячную норму труда начислена месячная заработная плата, размер которой меньше МЗП в месячном размере, то такому работнику начисляется доплата до МЗП в месячном размере (до 5000 грн.).

Индексация заработной платы

Индексация заработной платы осуществляется в пределах ПМТЛ, поэтому увеличение МЗП с 1 сентября 2020 года не повлияло на размер заработной платы, подлежащей индексации. То есть индексации в 2020 году подлежит сумма заработной платы, которая составляет: в январе – июне — 2102 грн.; в июле – ноябре — 2197 грн.; в декабре — 2270 грн.

В то же время необходимо помнить, что увеличение окладов (тарифных ставок) приводит к изменению «базового» месяца. Поэтому если в связи с увеличением МЗП или должностного оклада (тарифной ставки) работника 1 тарифного разряда ЕТС с 1 сентября 2020 года на хозрасчетном предприятии или в бюджетном учреждении состоялось увеличение окладов (тарифных ставок), то этот месяц становится «базовым».³

Напомним, что сумма индексации в «базовом» месяце — месяце повышения оклада (тарифной ставки) не начисляется, если размер повышения денежного дохода (в части постоянных составляющих заработной платы — надбавки, доплаты, премии) превышает сумму индексации, которая сложилась в месяце повышения оклада (тарифной ставки).³

Если размер повышения денежного дохода (в части постоянных составляющих заработной платы) не превышает сумму индексации, которая сложилась в месяце повышения оклада (тарифной ставки), сумма индексации в этом месяце определяется с учетом размера повышения дохода и рассчитывается как разность между суммой индексации и размером повышения дохода (п. 5 Порядка проведения индексации денежных доходов населения, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 17.07.2003 г. № 1078).³

ПРИМЕР 4

Начисление индексации в месяце увеличения оклада работнику, отработавшему полный месяц

Работнику хозрасчетного предприятия последний раз повышали оклад в июле 2017 года («базовый» месяц). В течение января – августа 2020 года ему ежемесячно выплачивали:

– оклад в размере 4500 грн.;

– производственную премию в размере 20% оклада — 900 грн. (4500 грн. х 20%);

– надбавку за высокие достижения в труде в размере 15% оклада — 675 грн. (4500 грн. х 15%);

– доплату за выслугу лет в размере 10% оклада — 450 грн. (4500 грн. х 10%);

– сумму индексации, которая в январе – мае составляла 378,36 грн. (2102 грн. х 18%), в июне — 454,03 грн. (2102 грн. х 21,6%), в июле – августе — 474,55 грн. (2197 грн. х 21,6%).

В связи с увеличением МЗП с 1 сентября 2020 года на предприятии с этой даты состоялось повышение окладов, в том числе работнику увеличили оклад на 300 грн. с 4500 грн. до 4800 грн., вследствие чего увеличились размеры: премии — до 960 грн. (4800 грн. х 20%), надбавки — до 720 грн. (4800 грн. х 15%), доплаты — до 480 грн. (4800 грн. х 10%). В сентябре работник отработал все рабочие дни, предусмотренные графиком работы на этот месяц.

Определим, имеет ли право работник на начисление индексации в сентябре 2020 года, и если имеет, то исчислим сумму индексации.

Производственная премия, надбавка за высокие достижения в труде и доплата за выслугу лет имеют постоянный характер, поэтому они являются объектом индексации и включаются в общий доход, который индексируется.

В общей сумме повышения дохода работника в сентябре 2020 года, которая сравнивается с суммой сложившейся индексации в этом месяце, учитываются суммы повышения оклада, премии, надбавки и доплаты.

Общая сумма повышения дохода работника в сентябре 2020 года в части постоянных составляющих:

4800 – 4500 (увеличение оклада) + 960 – 900 (увеличение премии) + 720 – 675 (увеличение надбавки) + 480 – 450 (увеличение доплаты) = 300 + 60 + 45 + 30 = 435 грн.

При выплате заработной платы за сентябрь 2020 года для работников, у которых последнее повышение заработной платы состоялось в июле 2017 года («базовый» месяц), величина прироста индекса потребительских цен (далее — ИПЦ) составляет 21,6%.⁴

Сумма сложившейся индексации в сентябре 2020 года:

2197 грн. х 21,6% = 474,55 грн.

Поскольку в сентябре 2020 года сумма повышения заработной платы работника в части постоянных составляющих (оклад, премия, надбавка и доплата) оказалась меньше суммы сложившейся индексации (435 грн. < 474,55 грн.), то в этом месяце сумма подлежащей начислению индексации определяется как разность между суммой сложившейся индексации и суммой повышения заработной платы:

474,55 – 435 = 39,55 грн.

Указанную фиксированную сумму индексации (39,55 грн.) необходимо выплачивать работнику до месяца, в котором произойдет очередное повышение оклада. При этом с октября 2020 года начинается новое исчисление ИПЦ нарастающим итогом.

ПРИМЕР 5

Начисление индексации и минимальной заработной платы сотруднику,
работающему на условиях неполного рабочего времени

На предприятии штатным расписанием предусмотрена должность, оклад по которой последний раз увеличен до 4300 грн. с 1 апреля 2017 года («базовый» месяц). Работник, который занимает эту должность, работает на условиях неполной рабочей недели (три рабочих дня в неделю: понедельник, среда, пятница).

По графику работы предприятия в сентябре 2020 года — 22 рабочих дня, а согласно индивидуальному графику работы работника — 13 рабочих дней.

Заработная плата работника в сентябре 2020 года, исчисленная исходя из оклада пропорционально отработанному времени:

4300 грн. : 22 р. д. х 13 отраб. д. = 2540,91 грн.

При выплате зарплаты за сентябрь 2020 года величина прироста ИПЦ для работников, у которых «базовый» месяц — апрель 2017 года, составляет 25,4%.

Сумма сложившейся индексации в сентябре 2020 года при условии отработки полного месяца:

2197 грн. х 25,4% = 558,04 грн.

Сумма индексации в сентябре 2020 года, исчисленная пропорционально отработанному времени работником в этом месяце:

558,04 грн. : 22 р. д. х 13 отраб. д. = 329,75 грн.

Заработная плата работника в сентябре 2020 года, исчисленная пропорционально отработанному в этом месяце времени:

2540,91 грн. (зарплата исходя из оклада) + 329,75 грн. (индексация) = 2870,66 грн.

Поскольку МЗП в сентябре составляет 5000 грн., определим «пропорциональную» МЗП работника, исчисленную пропорционально отработанному времени в этом месяце:

5000 грн. : 22 р. д. х 13 отраб. д. = 2954,55 грн.

Как видно, заработная плата работника в сентябре оказалась меньше «пропорциональной» МЗП (2870,66 грн. < 2954,55 грн.), поэтому работнику в сентябре необходимо выплатить доплату до указанной «пропорциональной» МЗП в следующем размере:

2954,55 – 2870,66 = 83,89 грн.

Общая заработная плата работника в сентябре:

2540,91 грн. (зарплата исходя из оклада) + 329,75 грн. (индексация) + 83,89 грн. (доплата до МЗП) = 2954,55 грн.

____________________________________________________________________________

Корректировка среднего заработка в случае увеличения окладов в сентябре

По состоянию на 1 сентября 2020 года еще действует пункт 10 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100 (далее — Порядок № 100), хотя уже разработан проект постановления Кабинета Министров Украины (размещен на сайте Минэкономики), которым будут внесены изменения в Порядок № 100, в частности, планируется отменить пункт 10 этого Порядка, устанавливающий порядок проведения корректировки.

Пунктом 10 Порядка № 100 предусмотрено, что в случаях повышения тарифных ставок и должностных окладов на предприятии, в учреждении, организации в соответствии с актами законодательства, а также по решениям, предусмотренным в коллективных договорах, как в расчетном периоде, так и в периоде, в течение которого за работником сохраняется средний заработок, заработная плата, включая премии и прочие выплаты, учитываемые при исчислении средней заработной платы, за промежуток времени до повышения корректируется на коэффициент их повышения.

Исходя из откорректированной таким образом заработной платы в расчетном периоде, определяется среднедневной (часовой) заработок.

В случаях, когда повышение тарифных ставок и окладов состоялось в периоде, в течение которого за работником сохранялся средний заработок, по этому заработку осуществляются начисления только в части, касающейся дней сохранения средней заработной платы со дня повышения тарифных ставок (окладов).

Таким образом, если в связи с увеличением МЗП или должностного оклада (тарифной ставки) работника 1 тарифного разряда ЕТС с 1 сентября 2020 года на хозрасчетном предприятии или в бюджетном учреждении состоялось повышение окладов (тарифных ставок), а за работником в сентябре сохраняется средний заработок, то последний корректируется со дня повышения окладов (тарифных ставок) — с 1 сентября 2020 года.

Коэффициент корректировки определяется путем деления оклада (тарифной ставки), установленного работнику после повышения, на оклад (тарифную ставку), который был установлен до повышения.⁵

ПРИМЕР 6

Корректировка суммы отпускных, если повышение оклада работника
состоялось в месяце пребывания в отпуске

Работнику хозрасчетного предприятия предоставлен ежегодный основной отпуск продолжительностью 24 календарных дня с 18 августа по 11 сентября 2020 года (праздничный день 24 августа — День независимости Украины в продолжительность отпуска не включается). На основании исчисленной в расчетном периоде (август 2019 года – июль 2020 года) среднедневной заработной платы, равной 250 грн., работнику перед отпуском начислены и выплачены отпускные в сумме 6000 грн. (250 грн. х 24 к. д.), в том числе за 13 к. д. отпуска, приходящихся на август, — 3250 грн. (250 грн. х 13 к. д.), и за 11 к. д. отпуска приходящихся на сентябрь, — 2750 грн. (250 грн. х 11 к. д.).

На предприятии в связи с увеличением МЗП и согласно коллективному договору с 1 сентября 2020 года состоялось повышение окладов по всем должностям на 6%, в том числе по должности работника оклад повысился с 7500 грн. до 7950 грн. (7500 грн. х 106%). На предприятии коэффициент корректировки соответствует фактическому коэффициенту (проценту) увеличения окладов, поэтому для корректировки заработной платы расчетного периода и среднего заработка с 1 сентября 2020 года коэффициент корректировки составляет 1,06.

Поскольку повышение заработной платы состоялось во время ежегодного основного отпуска работника — с 1 сентября 2020 года, необходимо провести корректировку части суммы отпускных, начисленных за дни отпуска, приходящиеся на сентябрь 2020 года.

Первоначальная сумма отпускных, приходящихся на сентябрь (за 11 календарных дней отпуска, приходящихся на период с 1 по 11 сентября):

250 грн. х 11 к. д. = 2750 грн.

Откорректированная сумма отпускных, приходящихся на сентябрь:

250 грн. х 1,06 х 11 к. д. = 2915 грн.

или

2750 грн. х 1,06 = 2915 грн.

Сумма отпускных, которую необходимо доплатить работнику до первоначальной суммы отпускных в связи с повышением оклада с 1 сентября 2020 года:

2915 – 2750 = 165 грн.

________________________________________________________________________

Единый социальный взнос

В связи с увеличением МЗП с 1 сентября 2020 года увеличились размеры и ряда других показателей, которые исчисляются исходя из текущего размера МЗП.

В частности, максимальная величина базы начисления единого социального взноса (далее — ЕСВ), которая согласно пункту 4 части 1 статьи 1 Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» от 08.07.2010 г. № 2464-VІ (далее — Закон о ЕСВ) равна 15 размерам МЗП, с 1 сентября 2020 года составляет 75 000 грн. (15 х 5000 грн.). Соответственно, если с 1 сентября 2020 года ЕСВ будет уплачиваться с максимальной величины базы начисления ЕСВ, то сумма ЕСВ должна составлять 16 500 грн. (75 000 грн. х 22%).

Напомним, что в период с января по август 2020 года максимальная величина базы начисления ЕСВ составляла 70 845 грн. (15 х 4723 грн.), а сумма подлежащего уплате с нее ЕСВ была равна 15 585,90 грн. (70 845 грн. х 22%).

Размер минимального страхового взноса (далее — МСВ), который согласно пункту 5 части 1 статьи 1 Закона о ЕСВ определяется как произведение размера МЗП на размер ставки ЕСВ, с 1 сентября 2020 года составляет 1100 грн. (5000 грн. х 22%). В период с января по август 2020 года МСВ составлял 1039,06 грн. (4723 грн. х 22%).

Напомним, что сумму ЕСВ в расчете на месяц не меньше МСВ должны уплачивать: физлица – предприниматели, находящиеся на общей системе налогообложения; физлица – предприниматели, являющиеся плательщиками единого налога; лица, осуществляющие независимую профессиональную деятельность; члены фермерского хозяйства, если они не относятся к лицам, которые подлежат страхованию на других основаниях (п. 2, 3 ч. 1 ст. 7 Закона о ЕСВ).

Сумма ЕСВ, которая согласно части 5 статьи 8 Закона о ЕСВ и пункту 9 раздела III Инструкции о порядке начисления и уплаты единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование, утвержденной приказом Министерства финансов Украины от 20.04.2015 г. № 449 (далее — Инструкция № 449), подлежит уплате с МЗП (определяется как произведение размера МЗП на размер ставки ЕСВ) в случае, если по основному месту работы база начисления ЕСВ в отчетном месяце не превышает МЗП при условии пребывания работника в трудовых отношениях полный календарный месяц или отработки всех рабочих дней отчетного месяца, с 1 сентября 2020 года составляет 1100 грн. (5000 грн. х 22%). Напомним, что в период с января по август 2020 года указанная сумма ЕСВ составляла 1039,06 грн. (4723 грн. х 22%).

Обращаем внимание, что согласно абзацу второму подпункта 2 пункта 3 раздела IV Инструкции № 449, применение максимальной величины при начислении ЕСВ на суммы пособия по временной нетрудоспособности (далее — «больничные»), пособия в связи с беременностью и родами (далее — «декретные»), оплаты ежегодного отпуска (далее — отпускные), период которых больше одного месяца, осуществляется отдельно за каждый месяц.

Следовательно, если работнику начисляются «декретные», а также «больничные», отпускные, переходящие с одного месяца на другой (например, с августа на сентябрь 2020 года), то такие выплаты с целью определения базы начисления ЕСВ в конкретном месяце должны быть отнесены к месяцам, за которые они начислены. После такого отнесения определяется окончательный месячный доход работника для его сравнения как с максимальной величиной базы начисления ЕСВ, так и с МЗП в соответствующем месяце.⁶

Налогообложение доходов работников

Согласно нормам статей 164 и 165 Налогового кодекса Украины (далее — НКУ) обложение налогом на доходы физических лиц (далее — НДФЛ) и военным сбором (далее — ВС) отдельных доходов физических лиц, в т. ч. работников, зависит от размера МЗП. Но порядок налогообложения подавляющего большинства таких доходов зависит не от размера МЗП в конкретном месяце, а от размера МЗП, установленного на 1 января календарного года. Поэтому увеличение МЗП с 1 сентября 2020 года не повлияло на порядок налогообложения таких доходов. Это касается, в частности, налогообложения неденежных подарков (пп. 165.1.39 НКУ), путевок, предоставляемых работодателем работнику и членам его семьи (пп. 165.1.35 НКУ), стоимости обучения в отечественных высших и профессионально-технических учебных заведениях (пп. 165.1.21 НКУ), суточных расходов при командировках в пределах Украины (пп. «а» пп. 170.9.1 НКУ), основной суммы долга (кредита) налогоплательщика, прощенного (аннулированного) кредитором по его самостоятельному решению, не связанному с процедурой банкротства, до истечения срока исковой давности (пп. «д» пп. 164.2.17, пп. 165.1.55 НКУ).⁷

В то же время НКУ предусмотрен один вид дохода, налогообложение которого зависит от размера МЗП, установленного в текущем месяце.

Так, согласно подпункту «в» пп. 164.2.16 НКУ не облагается НДФЛ и ВС сумма пенсионных взносов в рамках негосударственного пенсионного обеспечения, которая уплачивается работодателем-резидентом за свой счет по договорам негосударственного пенсионного обеспечения налогоплательщика (работника), если такая сумма не превышает 15% начисленной этим работодателем суммы заработной платы налогоплательщику (работнику) в течение месяца, за который уплачивается пенсионный взнос, взносы в фонды банковского управления, но не более 2,5 размера МЗП в расчете за месяц по совокупности таких взносов.

Следовательно, с 1 сентября 2020 года освобождается от налогообложения сумма указанных пенсионных взносов, если она не превышает 15% начисленной этим работодателем суммы заработной платы работнику в течение месяца, за который уплачивается пенсионный взнос, взносы в фонды банковского управления, но не более 12 500 грн. (5000 грн. х 2,5) в расчете за месяц по совокупности таких взносов. В январе – августе 2020 года указанная предельная сумма составляла 11 807,50 грн. (4723 грн. х 2,5).

Кроме привязки налогооблагаемых сумм доходов к МЗП, налогообложение заработной платы зависит от размера ПМТЛ, установленного на 1 января календарного года, поскольку от этого показателя зависит размер налоговой социальной льготы (далее — НСЛ) и предельный размер дохода, к которому она применяется. В свою очередь от предельного размера дохода, дающего право на применение НСЛ, зависит налогооблагаемая сумма целого ряда других доходов. На порядок налогообложения таких доходов и на порядок применения НСЛ увеличение МЗП с 1 сентября 2020 года не повлияло.⁸

Страховые выплаты работникам

Законом Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.99 г. № 1105-XIV и (далее — Закон № 1105) и Порядком исчисления средней заработной платы (дохода, денежного обеспечения) для расчета выплат по общеобязательному государственному социальному страхованию, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 26.09.2001 г. № 1266 (далее — Порядок № 1266), для сумм страховых выплат («больничных» и «декретных») установлен ряд ограничений, применение которых зависит от размера МЗП⁹

Поскольку с 1 сентября 2020 года МЗП увеличилась до 5000 грн., а максимальная величина базы начисления ЕСВ увеличилась до 75 000 грн. (см. выше), рассмотрим ограничения в предоставлении страховых выплат («больничных» и «декретных») работникам в 2020 году с учетом указанных показателей (см. таблицу 2).

Таблица 2

Ограничения при предоставлении страховых выплат работникам

грн.

Месяцы, в которых наступил страховой случай (начались временная нетрудоспособность или отпуск в связи с беременностью и родами)
Январь	Февраль	Март	Апрель	Май	Июнь	Июль	Август	Сентябрь	Октябрь	Ноябрь	Декабрь
Максимальная среднедневная заработная плата для начисления пособий по временной нетрудоспособности, по беременности и родам 1
2056,34 (62 595 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2463,86 (75 000 : 30,44)	2463,86 (75 000 : 30,44)	2463,86 (75 000 : 30,44)
Максимальная сумма пособия в расчете на полный месяц 2
62 595	70 845	70 845	70 845	70 845	70 845	70 845	70 845	70 845	75 000	75 000	75 000
Максимальная среднедневная заработная плата для начисления пособия по временной нетрудоспособности, если страховой стаж составляет менее 6 месяцев за последние 12 месяцев, и минимальная среднедневная заработная плата для начисления пособия по беременности и родам 3
155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	164,26 (5000 : 30,44)	164,26 (5000 : 30,44)	164,26 (5000 : 30,44)	164,26 (5000 : 30,44)
Максимальная среднедневная заработная плата для начисления пособия по беременности и родам, если страховой стаж составляет менее 6 месяцев за последние 12 месяцев 4
310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	328,52 (5000 х 2 : 30,44)	328,52 (5000 х 2 : 30,44)	328,52 (5000 х 2 : 30,44)	328,52 (5000 х 2 : 30,44)

Исчисляется путем деления максимальной величины базы начисления ЕСВ в последнем месяце расчетного периода (месяце, предшествующем месяцу наступления страхового случая) на среднемесячное количество календарных дней — 30,44 (п. 4 Порядка № 1266, ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закона № 1105).

² Соответствует максимальной величине базы начисления ЕСВ в последнем месяце расчетного периода (месяце, предшествующем месяцу наступления страхового случая) (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закона № 1105, п. 2, 4 Порядка № 1266).

³ Исчисляется путем деления размера минимальной заработной платы, установленной в месяце наступления страхового случая, на среднемесячное количество календарных дней — 30,44 (п. 5, 29 Порядка № 1266, п. 1 ч. 4 ст. 19, ч. 2 ст. 26 Закона № 1105).

⁴ Исчисляется путем деления двукратного размера минимальной заработной платы, установленной в месяце наступления страхового случая, на среднемесячное количество календарных дней — 30,44 (п. 5, 29 Порядка № 1266, п. 2 ч. 4 ст. 19 Закона № 1105).

Ответственность за нарушение законодательства о труде

Поскольку установленные частью второй статьи 265 КЗоТ размеры штрафов для работодателей за нарушение трудового законодательства «привязаны» к размеру МЗП в конкретном месяце (месяце выявления нарушения), то увеличение МЗП с 1 сентября 2020 года привело к увеличению с этой даты размеров указанных штрафов.

Так, согласно части второй статьи 265 КЗоТ работодатели несут ответственность в виде штрафа в случае:

– фактического допуска работника к работе без оформления трудового договора (контракта), оформления работника на неполное рабочее время в случае фактического выполнения работы полное рабочее время, установленное на предприятии, и выплаты заработной платы (вознаграждения) без начисления и уплаты ЕСВ и налогов — в 10-кратном размере МЗП, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение (с 1 сентября 2020 года указанный штраф составляет 50 000 грн. (10 х 5000 грн.)), а к юридическим лицам и физическим лицам – предпринимателям, которые используют наемный труд и являются плательщиками единого налога первой – третьей групп, применяется предупреждение. Но совершение этих нарушений повторно в течение двух лет со дня выявления нарушения (независимо от категорий работодателей) влечет наложение штрафа в 30-кратном размере МЗП, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение (с 1 сентября 2020 года указанный штраф составляет 150 000 грн. (30 х 5000 грн.)) (абз. второй, третий ч. второй ст. 265 КЗоТ);

– нарушения установленных сроков выплаты заработной платы работникам, других выплат, предусмотренных законодательством о труде, более чем за один месяц, выплату их не в полном объеме — в 3-кратном размере МЗП, установленной законом на момент выявления нарушения (с 1 сентября 2020 года указанный штраф составляет 15 000 грн. (3 х 5000 грн.)) (абз. четвертый ч. второй ст. 265 КЗоТ);

– несоблюдения минимальных государственных гарантий в оплате труда — в 2-кратном размере МЗП, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение (с 1 сентября 2020 года указанный штраф составляет 10 000 грн. (2 х 5000 грн.)) (абз. пятый ч. второй ст. 265 КЗоТ);

– несоблюдения установленных законом гарантий и льгот работникам, привлекаемым к выполнению обязанностей, предусмотренных законами Украины «О воинской обязанности и военной службе», «Об альтернативной (невоенной) службе», «О мобилизационной подготовке и мобилизации», — в 4-кратном размере МЗП, установленной законом на момент выявления нарушения, за каждого работника, в отношении которого совершено нарушение нарушение (с 1 сентября 2020 года указанный штраф составляет 20 000 грн. (4 х 5000 грн.)), а к юридическим лицам и физическим лицам – предпринимателям, которые используют наемный труд и являются плательщиками единого налога первой – третьей групп, применяется предупреждение (абз. шестой ч. второй ст. 265 КЗоТ);

– недопуска к проведению проверки по вопросам соблюдения законодательства о труде, создания препятствий в ее проведении — в 3-кратном размере МЗП, установленной законом на момент выявления нарушения (с 1 сентября 2020 года указанный штраф составляет 15 000 грн. (3 х 5000 грн.)) (абз. седьмой ч. второй ст. 265 КЗоТ);

– недопуска к проведению проверки по вопросам выявления нарушений в виде фактического допуска работника к работе без оформления трудового договора (контракта), оформления работника на неполное рабочее время в случае фактического выполнения работы полное рабочее время, установленное на предприятии, и выплаты заработной платы (вознаграждения) без начисления и уплаты ЕСВ и налогов, — в 16-кратном размере МЗП, установленной законом на момент выявления нарушения (с 1 сентября 2020 года указанный штраф составляет 80 000 грн. (16 х 5000 грн.)) (абз. восьмой ч. второй ст. 265 КЗоТ);

– нарушения прочих требований законодательства о труде, кроме предусмотренных абзацами вторым – девятым этой части, — в размере МЗП за каждое такое нарушение (с 1 сентября 2020 года указанный штраф составляет 5000 грн.) (абз. девятый ч. второй ст. 265 КЗоТ);

– совершения вышеуказанного нарушения (прочих требований законодательства о труде) повторно в течение года со дня выявления нарушения влечет наложение штрафа в 2-кратном размере МЗП за каждое такое нарушение (с 1 сентября 2020 года указанный штраф составляет 10 000 грн. (2 х 5000 грн.)) (абз. десятый ч. второй ст. 265 КЗоТ).

В случае выполнения предписания органа Государственной службы Украины по вопросам труда (далее — Гоструда) и устранения выявленных нарушений, предусмотренных абзацами четвертым – шестым, девятым части второй статьи 265 КЗоТ, в определенные предписанием сроки меры по привлечению работодателя к ответственности не применяются (ч. шестая ст. 265 КЗоТ).

Таким образом, в случае своевременного выполнения предписания Гоструда и устранения выявленных нарушений, касающихся объемов (размеров) выплаченной заработной платы, минимальных гарантий в оплате труда, гарантий работников-военнослужащих и прочих требований законодательства о труде (кроме указанных в абзацах втором, третьем, седьмом, восьмом, десятом части второй статьи 265 КЗоТ), ответственность работодателя не наступает.

В то же время меры по привлечению к ответственности за совершение нарушения, предусмотренного абзацами вторым, третьим, седьмым, восьмым, десятым части второй статьи 265 КЗоТ, применяются одновременно с вынесением предписания независимо от факта устранения выявленных при проведении проверки нарушений (ч. седьмая ст. 265 КЗоТ).

Следовательно, штрафы применяются сразу (независимо от факта и времени устранения нарушения) за допуск к работе неоформленных работников, оформление работника на неполное рабочее время в случае выполнения работы полное рабочее время, выплату заработной платы без уплаты ЕСВ, налогов и повторное совершение этих видов нарушений в течение двух лет со дня выявления первого такого нарушения, недопуск инспекторов труда к проведению проверки, за повторное нарушение прочих требований законодательства о труде в течение года со дня выявления первого нарушения.

В случае уплаты работодателем 50% размера штрафа в течение 10 банковских дней со дня вручения постановления о наложении штрафа за нарушение требований законодательства о труде, предусмотренного статьей 265 КЗоТ, такое постановление считается выполненным (ч. пятая ст. 265 КЗоТ).

Например, если работодателю по результатам проверки органом Гоструда вручено постановление о наложении штрафа за допуск к работе неоформленного работника в размере 50 000 грн. (10 х 5000 грн.), то в случае уплаты работодателем половины этой суммы — 25 000 грн. (50 000 грн. х 50%) в течение 10 банковских дней, постановление считается выполненным.

Уплата штрафа не освобождает работодателя от устранении нарушений законодательства о труде (ч. десятая ст. 265 КЗоТ).

Вышеуказанные штрафы налагаются Председателем Гоструда, его заместителями, руководителями территориальных органов Гоструда и их заместителями, руководителями исполнительных органов городских советов городов областного значения, сельских, поселковых, городских советов объединенных территориальных общин и их заместителями в соответствии с Порядком наложения штрафов за нарушение законодательства о труде и занятости населения, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 17.07.2013 г. № 509.

1 вересня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 25.08.2020 р. № 822-IX (далі — Закон № 822). Цим Законом внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 р. № 294-IX (далі — Закон про Держбюджет-2020), якими збільшено доходну та видаткову частини Держбюджету-2020, а також збільшено розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року. Останній факт впливає не тільки на розмір заробітної плати працівників, а й на ряд інших показників, важливих для роботодавців.

Зупинимося детально на нових розмірах мінімальної заробітної плати, а також на кожному важливому для роботодавця показнику, розмір якого прямо або побічно залежить від розміру мінімальної заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата з 1 вересня 2020 року

Відповідно до оновленої статті 8 Закону про Держбюджет-2020 мінімальна заробітна плата у 2020 році становить:

– у місячному розмірі: з 1 січня — 4723 грн., з 1 вересня — 5000 грн.;

– у погодинному розмірі: з 1 січня — 28,31 грн., з 1 вересня — 29,20 грн.

Таким чином, з 1 вересня 2020 року розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі збільшено на 277 грн. (на 5,86%), у погодинному розмірі — на 0,89 грн. (на 3,14%).

Нагадаємо, що мінімальна заробітна плата (далі — МЗП) — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах (ст. 95 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), ст. 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, далі — Закон № 108).

Згідно зі статтею 3-1 Закону № 108 якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір МЗП, роботодавець проводить доплату до рівня МЗП, яка виплачується щомісяця одночасно з виплатою заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір МЗП, проводиться доплата до рівня МЗП.¹

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці МЗП виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

МЗП у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, (далі разом — роботодавці) у разі застосування погодинної оплати праці.

Таким чином, з 1 вересня 2020 року працівникам, яким встановлено посадові оклади (місячні тарифні ставки) з нормою праці — місяць, за повністю виконану місячну норму праці роботодавці повинні виплачувати заробітну плату в розмірі не менше МЗП у місячному розмірі — 5000 грн., а працівникам, яким встановлено погодинну оплату праці, за повністю виконану годинну норму праці — заробітну плату не менше МЗП у погодинному розмірі — 29,20 грн.²

При невиконанні працівником в повному обсязі місячної (годинної) норми праці роботодавці повинні виплачувати заробітну плату в розмірі МЗП, розрахованої пропорційно до виконаної норми праці (далі — «пропорційна» МЗП). При цьому якщо з будь-яких причин заробітна плата за відпрацьований час є нижчою за «пропорційну» МЗП, працівникові нараховується доплата до «пропорційної» МЗП.

ПРИКЛАД 1

Визначення місячного доходу працівника, якщо він виконав місячну норму праці,
але оплата за відпрацьований час менше мінімальної заробітної плати

Працівнику, який працює на умовах повної зайнятості, встановлено оклад у розмірі 4800 грн. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю з 8-годинним робочим днем. Норма робочого часу працівника у вересні 2020 року — 22 робочі дні або 176 робочих годин (22 р. д. х 8 р. г.).

У вересні 2020 року працівник виконав місячну норму праці, тому за відпрацьований час в цьому місяці йому нараховано заробітну плату в розмірі окладу — 4800 грн. (премії, надбавки, доплати та інші виплати у вересні працівнику не нараховуються).

Оскільки працівник у вересні виконав місячну норму праці — відпрацював 22 робочі дні (176 робочих годин), передбачених графіком роботи, але його місячна заробітна плата менше МЗП у місячному розмірі, встановленої на вересень 2020 року, то працівнику в цьому місяці необхідно нарахувати доплату до МЗП в сумі:

5000 – 4800 = 200 грн.

Загальна сума заробітної плати, що підлягає виплаті працівнику за вересень:

4800 грн. (зарплата за відпрацьований час) + 200 грн. (доплата до МЗП) = 5000 грн.

ПРИКЛАД 2

Визначення місячного доходу працівника, якщо протягом місяця
він перебував у щорічній відпустці, хворів, працював і мав прогул

Працівнику, який працює на умовах повної зайнятості, встановлено оклад у розмірі 4700 грн. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю з 8-годинним робочим днем. Норма робочого часу працівника у вересні 2020 року — 22 робочі дні або 176 робочих годин (22 р. д. х 8 р. г.).

Протягом вересня 2020 року у працівника відбулися наступні події і йому було нараховано:

– в період з 1 по 14 вересня (14 к. д.) працівник перебував у щорічній відпустці, за яку йому нараховано відпускні в сумі 2240 грн. (160 грн. х 14 к. д.);

– 15 вересня (1 р. д.) працівник на роботу не вийшов зі своєї вини — оформлено прогул;

– в період з 16 по 27 вересня він відпрацював 8 робочих днів, за які йому нараховано заробітну плату в сумі 1709,09 грн. (4700 грн. : 22 р. д. х 8 відпрац. д.);

– в період з 28 по 30 вересня (3 к. д.) працівник хворів, тому за період хвороби йому нараховано «лікарняні» в сумі 462 грн. (154 грн. х 3 к. д.).

Періоди (календарні або робочі дні) відпустки, прогулу і хвороби є невідпрацьованим часом, тому відпускні і «лікарняні», нараховані за вказаний невідпрацьований час, не враховуються у складі заробітної плати працівника для її порівняння з МЗП. Відповідно, з МЗП порівнюється тільки нарахована працівнику заробітна плата за відпрацьований час (1709,09 грн.).

Оскільки працівник у вересні через відпустку, прогул і хворобу не виконав місячну норму праці — відпрацював лише 8 з 22 робочих днів (64 з 176 робочих годин), передбачених графіком роботи, визначимо для нього МЗП пропорційно виконаній нормі праці (відпрацьованому часу) в цьому місяці.

Розмір «пропорційної» МЗП працівника у вересні:

5000 грн. : 22 р. д. х 8 відпрац. д. = 1818,18 грн.

або

5000 грн. : 176 р. г. х 64 відпрац. г. = 1818,18 грн.

Фактично нарахована працівникові заробітна плата за відпрацьований час у вересні є нижчою за «пропорційну» МЗП (1709,09 грн. < 1818,18 грн.), тому визначимо суму доплати до «пропорційної» МЗП:

1818,18 – 1709,09 = 109,09 грн.

Загальна сума доходу, нарахованого працівникові у вересні:

1709,09 грн. (зарплата за відпрацьований час) + 109,09 грн. (доплата до «пропорційної» МЗП) + 2240 грн. (відпускні) + 462 грн. («лікарняні») = 4520,18 грн.

ПРИКЛАД 3

Визначення місячного доходу працівника з погодинною оплатою праці,
який виконав місячну норму праці

На підприємстві з 40-годинним 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю працівнику встановлена погодинна оплата праці з годинною тарифною ставкою — 29,50 грн. Працівник у жовтні 2020 року виконав норму робочого часу, встановлену в цьому місяці, — 167 робочих годин.

Розмір заробітної плати працівника в жовтні:

167 відпрац. г. х 29,50 грн. = 4926,50 грн.

Місячна заробітна плата працівника у жовтні 2020 року є нижчою за МЗП у місячному розмірі (4926,50 грн. < 5000 грн.), однак це не є порушенням і не є підставою для нарахування працівнику доплати до МЗП у місячному розмірі, оскільки виконана інша державна соціальна гарантія — годинна ставка працівника з погодинною оплатою праці встановлена у розмірі не менше МЗП у погодинному розмірі (29,50 грн. > 29,20 грн.).

_____________________________________________________________________________

Мінімальний посадовий оклад у 2020 році

Госпрозрахункові підприємства

Збільшення МЗП з 1 вересня 2020 року не вплинуло на розмір мінімального посадового окладу у госпрозрахункових підприємств, оскільки відповідно до частин шостих статті 96 КЗпП і статті 6 Закону № 108 мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб (далі — ПМПО) на 1 січня календарного року.

Оскільки статтею 7 Закону про Держбюджет-2020 ПМПО на 1 січня 2020 року встановлено у розмірі 2102 грн., протягом всього 2020 року мінімальний посадовий оклад (місячна тарифна ставка) становить 2102 грн.

Якщо в колективному договорі (іншому внутрішньому «зарплатному» документі) госпрозрахункового підприємства визначено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) встановлюється на рівні ПМПО (без прив’язки до його розміру, встановленого на 1 січня), то на такому підприємстві мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) повинен становити з 1 липня 2020 року — не менше 2197 грн., з 1 грудня 2020 року — не менше 2270 грн.

Підприємства, які через своїх представників (як зі сторони роботодавця, так і зі сторони профспілки підприємства, що представляє трудовий колектив) брали участь у підписанні Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019 – 2021 роки від 14.05.2019 р., повинні дотримуватися норми пункту 2.3 цього документа, згідно з якою на підприємствах небюджетної тарифна ставка робітника I розряду встановлюється відповідною галузевою (міжгалузевою), територіальною угодою та на їх основі колективним договором. Для підприємств галузей, в яких не укладено галузеві угоди або положення укладених угод не регулюють розмір тарифної ставки робітника I розряду, її розмір встановлюється на рівні, що не менше як на 10% вище встановленого на законодавчому рівні розміру ПМПО.

Отже, для підприємств зазначених галузей розмір тарифної ставки робітника I розряду у 2020 році має становити: з 1 січня — не менше 2312 грн. (2102 грн. х 110%); з 1 липня — не менше 2417 грн. (2197 грн. х 110%); з 1 грудня — не менше 2497 грн. (2270 грн. х 110%);

Якщо в колективному договорі (іншому внутрішньому «зарплатному» документі) підприємства встановлено, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) встановлюється на рівні МЗП у місячному розмірі, то на такому підприємстві мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка робітника І тарифного розряду) з 1 вересня 2020 року має становити 5000 грн.

Бюджетні установи

Частинами п’ятими статті 96 КЗпП і статті 6 Закону № 108 визначено, що схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету (далі — бюджетні установи), формується на основі:

– мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

– міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 28.12.2016 р. № 1037 і пунктом 1 приміток до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі — ЄТС), наведеної у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298 (далі — Постанова № 1298), встановлено, що з 1 січня 2017 року посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі ПМПО на 1 січня календарного року.

Отже, оскільки ПМПО на 1 січня 2020 року становив 2102 грн., то спочатку передбачалось, що протягом усього 2020 року посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1 тарифного розряду ЄТС мав становити 2102 грн.

Але пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 822 доручено Кабінету Міністрів України забезпечити з 1 вересня 2020 року підвищення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС для забезпечення збереження співвідношення між розмірами посадового окладу працівника 1 тарифного розряду цієї ЄТС та МЗП.

На виконання вищенаведеної норми Закону № 822 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери» від 26.08.2020 р. № 750 (далі — Постанова № 750).

Підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 750 встановлено, що з 1 вересня по 31 грудня 2020 року посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1 тарифного розряду ЄТС, затвердженої Постановою № 1298, визначається у розмірі 2225 грн. (тобто підвищення склало 123 грн. (2225 – 2102) або 5,86%).

Внаслідок цього як до 1 вересня 2020 року, так і з зазначеної дати співвідношення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС з розміром МЗП становить 44,5% (до 1 вересня — 2102 грн./4723 грн.; з 1 вересня — 2225 грн./5000 грн.).

Оскільки згідно з пунктом 1 приміток додатка 1 до Постанови № 1298 розміри посадових окладів (тарифних ставок) за розрядами ЄТС визначаються шляхом множення посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду на відповідні тарифні коефіцієнти, які для всіх тарифних розрядів ЄТС наведені у додатку 1 до Постанови № 1298, то в підпункті 2 пункту 1 Постанови № 750, крім розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду (2225 грн.), наведено нові (збільшені) розміри посадових окладів (тарифних ставок) працівників 2 – 25 тарифних розрядів ЄТС, що діють з 1 вересня по 31 грудня 2020 року і підлягають встановленню у штатному розписі бюджетних установ (див. таблицю 1 нижче).

Пунктом 2 Постанови № 750 доручено керівникам установ, закладів та організацій бюджетної сфери забезпечити:

– внесення змін до штатного розпису установ, закладів та організацій з урахуванням нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), визначених підпунктами 1 і 2 пункту 1 цієї Постанови;

– диференціацію заробітної плати працівників, які отримують заробітну плату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи.

Таким чином, в бюджетних установах протягом січня – серпня 2020 року на підставі норм Постанови № 1298 мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка, ставка заробітної плати), що відповідає розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС, становив 2102 грн. (розмір ПМПО, встановлений на 1 січня 2020 року), а з 1 вересня 2020 року Постановою № 750 передбачено підвищення посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС до 2225 грн. і разом з ним підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників 2 – 25 тарифних розрядів ЄТС (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Розміри посадових окладів працівників бюджетної сфери згідно розрядами Єдиної тарифної сітки у 2020 році

Тарифні розряди	Тарифні коефіцієнти	Розміри посадових окладів, грн.
		с 01.01.2020 р.	с 01.09.2020 р.
1	1,00	2102	2225
2	1,09	2291	2425
3	1,18	2480	2626
4	1,27	2670	2826
5	1,36	2859	3026
6	1,45	3048	3226
7	1,54	3237	3427
8	1,64	3447	3649
9	1,73	3636	3849
10	1,82	3826	4050
11	1,97	4141	4383
12	2,12	4456	4717
13	2,27	4772	5051
14	2,42	5087	5385
15	2,58	5423	5741
16	2,79	5865	6208
17	3,00	6306	6675
18	3,21	6747	7142
19	3,42	7189	7610
20	3,64	7651	8099
21	3,85	8093	8566
22	4,06	8534	9034
23	4,27	8976	9501
24	4,36	9165	9701
25	4,51	9480	10035

Якщо у вересні – грудні 2020 року працівнику бюджетної установи за виконану місячну норму праці буде нарахована місячна заробітна плата, розмір якої менше МЗП у місячному розмірі, то такому працівнику нараховується доплата до МЗП у місячному розмірі (до 5000 грн.).

Індексація заробітної плати

Відповідно до частини шостої статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-XII та пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 (далі — Порядок № 1078), індексація заробітної плати, у тому числі працюючим пенсіонерам, здійснюється у межах ПМПО. Отже, збільшення МЗП з 1 вересня 2020 року не вплинуло на розмір заробітної плати, що підлягає індексації. Тобто за наявності підстав індексації підлягає сума заробітної плати, яка у 2020 році становить: в січні – червні — 2102 грн.; в липні – листопаді — 2197 грн.; в грудні — 2270 грн.

Разом з тим, слід пам’ятати, що підвищення окладів (тарифних ставок) призводить до зміни «базового» місяця. Тому якщо у зв’язку зі збільшенням МЗП або посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС з 1 вересня 2020 року на госпрозрахунковому підприємстві або в бюджетній установі відбулося підвищення окладів (тарифних ставок), то цей місяць стає «базовим». Зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення окладів (тарифних ставок), не є підставою для зміни «базового» місяця.³

Сума індексації в «базовому» місяці — місяці підвищення окладу (тарифної ставки) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу (в частині постійних складових заробітної плати — надбавки, доплати, премії) перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення окладу (тарифної ставки).³

Якщо розмір підвищення грошового доходу (в частині постійних складових заробітної плати) не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення окладу (тарифної ставки), сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу (п. 5 Порядку № 1078).³

ПРИКЛАД 4

Нарахування індексації в місяці підвищення окладу працівнику,
який відпрацював повний місяць

Працівнику госпрозрахункового підприємства востаннє підвищували оклад в липні 2017 року («базовий» місяць). Протягом січня – серпня 2020 року йому щомісяця виплачували:

– оклад в розмірі 4500 грн.;

– виробничу премію в розмірі 20% окладу — 900 грн. (4500 грн. х 20%);

– надбавку за високі досягнення у праці в розмірі 15% окладу — 675 грн. (4500 грн. х 15%);

– доплату за вислугу років у розмірі 10% окладу — 450 грн. (4500 грн. х 10%);

– суму індексації, яка в січні – травні становила 378,36 грн. (2102 грн. х 18%), в червні — 454,03 грн. (2102 грн. х 21,6%), в липні – серпні — 474,55 грн. (2197 грн. х 21,6%).

У зв’язку зі збільшенням МЗП з 1 вересня 2020 року на підприємстві з цієї дати відбулося підвищення окладів, в тому числі працівнику збільшили оклад на 300 грн. з 4500 грн. до 4800 грн., внаслідок чого збільшилися розміри: премії — до 960 грн. (4800 грн. х 20%), надбавки — до 720 грн. (4800 грн. х 15%), доплати — до 480 грн. (4800 грн. х 10%). У вересні працівник відпрацював всі робочі дні, передбачені графіком роботи на цей місяць.

Визначимо, чи має право працівник на нарахування індексації у вересні 2020 року, і якщо має, то обчислимо суму індексації.

Виробнича премія, надбавка за високі досягнення у праці та доплата за вислугу років мають постійний характер, тому вони є об’єктом індексації і включаються до загального доходу, який індексується.

У загальній сумі підвищення доходу працівника у вересні 2020 року, яка порівнюється з сумою індексації, що склалася в цьому місяці, враховуються суми підвищення окладу, премії, надбавки і доплати.

Загальна сума підвищення доходу працівника у вересні 2020 року в частині постійних складових:

4800 – 4500 (збільшення окладу) + 960 – 900 (збільшення премії) + 720 – 675 (збільшення надбавки) + 480 – 450 (збільшення доплати) = 300 + 60 + 45 + 30 = 435 грн.

При виплаті заробітної плати за вересень 2020 року працівникам, в яких останнє підвищення заробітної плати відбулося в липні 2017 року («базовий» місяць), величина приросту індексу споживчих цін (далі — ІСЦ) становить 21,6%.⁴

Сума індексації, що склалася у вересні 2020 року:

2197 грн. х 21,6% = 474,55 грн.

Оскільки у вересні 2020 року сума підвищення заробітної плати працівника в частині постійних складових є меншою, ніж сума індексації, що склалася (435 грн. < 474,55 грн.), то в цьому місяці сума індексації, яка підлягає нарахуванню, визначається як різниця між сумою індексації, що склалася, та сумою підвищення заробітної плати:

474,55 – 435 = 39,55 грн.

Вказану фіксовану суму індексації (39,55 грн.) необхідно виплачувати працівнику до місяця, в якому відбудеться чергове підвищення окладу. При цьому з жовтня 2020 року розпочинається нове обчислення ІСЦ наростаючим підсумком.

ПРИКЛАД 5

Нарахування індексації та мінімальної заробітної плати працівнику,
який працює на умовах неповного робочого часу

На підприємстві штатним розписом передбачено посаду, за якою оклад останній раз підвищувався до 4300 грн. з 1 квітня 2017 року («базовий» місяць). Працівник, який обіймає цю посаду, працює на умовах неповного робочого тижня (три робочі дні на тиждень: понеділок, середа, п’ятниця).

За графіком роботи підприємства у вересні 2020 року — 22 робочі дні, а відповідно до індивідуального графіка роботи працівника — 13 робочих днів.

Заробітна плата працівника у вересні 2020 року, обчислена виходячи з окладу пропорційно до відпрацьованого часу:

4300 грн. : 22 р. д. х 13 відпрац. д. = 2540,91 грн.

При виплаті заробітної плати за вересень 2020 року величина приросту ІСЦ для працівників, у яких «базовий» місяць — квітень 2017 року, становить 25,4%.

Сума індексації, що склалася у вересні 2020 року, за умови відпрацювання повного місяця:

2197 грн. х 25,4% = 558,04 грн.

Сума індексації у вересні 2020 року, обчислена пропорційно до відпрацьованого часу працівником в цьому місяці:

558,04 грн. : 22 р. д. х 13 відпрац. д. = 329,75 грн.

Заробітна плата працівника у вересні 2020 року, обчислена пропорційно до відпрацьованого часу в цьому місяці:

2540,91 грн. (зарплата виходячи з окладу) + 329,75 грн. (індексація) = 2870,66 грн.

Оскільки МЗП у вересні становить 5000 грн., визначимо «пропорційну» МЗП працівника, обчислену пропорційно до відпрацьованого часу в цьому місяці:

5000 грн. : 22 р. д. х 13 відпрац. д. = 2954,55 грн.

Як видно, заробітна плата працівника у вересні є меншою за «пропорційну» МЗП (2870,66 грн. < 2954,55 грн.), тому працівникові у вересні необхідно нарахувати доплату до зазначеної «пропорційної» МЗП в наступному розмірі:

2954,55 – 2870,66 = 83,89 грн.

Загальна заробітна плата працівника у вересні:

2540,91 грн. (зарплата виходячи з окладу) + 329,75 грн. (індексація) + 83,89 грн. (доплата до МЗП) = 2954,55 грн.

____________________________________________________________________________

Коригування середнього заробітку в разі збільшення окладів у вересні

За станом на 1 вересня 2020 року ще діє пункт 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), хоча вже розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України (розміщений на сайті Мінекономіки), якою будуть внесені зміни до Порядку № 100, зокрема, планується скасувати пункт 10 цього Порядку, що встановлює порядок проведення коригування.

Наразі пунктом 10 Порядку № 100 передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, визначається середньоденний (годинний) заробіток.

У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Таким чином, якщо у зв’язку зі збільшенням МЗП або посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС з 1 вересня 2020 року на госпрозрахунковому підприємстві або в бюджетній установі відбулося підвищення окладів (тарифних ставок), а за працівником у вересні зберігається середній заробіток, то останній коригується з дня підвищення окладів (тарифних ставок) — з 1 вересня 2020 року.

Коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення окладу (тарифної ставки), встановленого працівнику після підвищення, на оклад (тарифну ставку), який був встановлений до підвищення.⁵

ПРИКЛАД 6

Коригування суми відпускних, якщо підвищення окладу працівника
відбулося у місяці перебування у відпустці

Працівнику госпрозрахункового підприємства надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 18 серпня по 11 вересня 2020 року (святковий день 24 серпня — День незалежності України до тривалості відпустки не включається). На підставі обчисленої в розрахунковому періоді (серпень 2019 року – липень 2020 року) середньоденної заробітної плати, яка дорівнює 250 грн., працівнику перед відпусткою нараховані та виплачені відпускні в сумі 6000 грн. (250 грн. х 24 к. д.), в тому числі за 13 к. д. відпустки, що припадають на серпень, — 3250 грн. (250 грн. х 13 к. д.), і за 11 к. д. відпустки, що припадають на вересень, — 2750 грн. (250 грн. х 11 к. д.).

На підприємстві у зв’язку зі збільшенням МЗП на законодавчому рівні та відповідно до колективного договору з 1 вересня 2020 року відбулося підвищення окладів за всіма посадами на 6%, в тому числі за посадою працівника оклад підвищився з 7500 грн. до 7950 грн. (7500 грн. х 106%). На підприємстві коефіцієнт коригування дорівнює фактичному коефіцієнту (відсотку) збільшення окладів, тому для коригування заробітної плати розрахункового періоду і середнього заробітку з 1 вересня 2020 року коефіцієнт коригування становить 1,06.

Оскільки підвищення заробітної плати відбулося під час щорічної основної відпустки працівника — з 1 вересня 2020 року, необхідно провести коригування частини суми відпускних, нарахованих за дні відпустки, що припадають на вересень 2020 року.

Первісна сума відпускних, що припадають на вересень (за 11 календарних днів відпустки, що припадають на період з 1 по 11 вересня):

250 грн. х 11 к. д. = 2750 грн.

Відкоригована сума відпускних, що припадають на вересень:

250 грн. х 1,06 х 11 к. д. = 2915 грн.

або

2750 грн. х 1,06 = 2915 грн.

Сума відпускних, яку необхідно доплатити працівнику до первісної суми відпускних у зв’язку з підвищенням окладу з 1 вересня 2020 року:

2915 – 2750 = 165 грн.

________________________________________________________________________

Єдиний соціальний внесок

У зв’язку зі збільшенням МЗП з 1 вересня 2020 року збільшилися розміри і деяких інших показників, які обчислюються виходячи з поточного розміру МЗП.

Зокрема, максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ), яка згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі — Закон про ЄСВ) дорівнює 15 розмірам МЗП, з 1 вересня 2020 року становить 75 000 грн. (15 х 5000 грн.). Відповідно, якщо з 1 вересня 2020 року ЄСВ буде сплачуватися з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, то сума ЄСВ повинна становити 16 500 грн. (75 000 грн. х 22%).

Нагадаємо, що в період з січня по серпень 2020 року максимальна величина бази нарахування ЄСВ становила 70 845 грн. (15 х 4723 грн.), а сума ЄСВ, що підлягала сплаті з неї, становила 15 585,90 грн. (70 845 грн. х 22%).

Розмір мінімального страхового внеску (далі — МСВ), який згідно з пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону про ЄСВ визначається як добуток розміру МЗП та ставки ЄСВ, з 1 вересня 2020 року становить 1100 грн. (5000 грн. х 22%). У період з січня по серпень 2020 року МСВ становив 1039,06 грн. (4723 грн. х 22%). Нагадаємо, що суму ЄСВ в розрахунку на місяць не менше МСВ мають сплачувати: фізособи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування; фізособи – підприємці, які є платниками єдиного податку; особи, які провадять незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 2, 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Сума ЄСВ, яка згідно з частиною 5 статті 8 Закону про ЄСВ і пунктом 9 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449 (далі — Інструкція № 449), підлягає сплаті з МЗП (визначається як добуток розміру МЗП і ставки ЄСВ) в разі, якщо за основним місцем роботи база нарахування ЄСВ у звітному місяці не перевищує розміру МЗП за умови перебування працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, з 1 вересня 2020 року становить 1100 грн. (5000 грн. х 22%). Нагадаємо, що в період з січня по серпень 2020 року зазначена сума ЄСВ становила 1039,06 грн. (4723 грн. х 22%).

Звертаємо увагу, що згідно з абзацом другим підпункту 2 пункту 3 розділу IV Інструкції № 449, застосування максимальної величини бази нарахування ЄСВ при нарахуванні ЄСВ на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності (далі — «лікарняні»), допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретні»), оплати щорічної відпустки (далі — відпускні), період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Отже, якщо працівнику нараховуються «декретні», а також «лікарняні», відпускні, що переходять з одного місяця на інший (зокрема, з серпня на вересень 2020 року), то такі виплати з метою визначення бази нарахування ЄСВ у конкретному місяці повинні бути віднесені до місяців, за які вони нараховані. Після такого віднесення визначається остаточний місячний дохід працівника для його порівняння як з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ, так і з розміром МЗП у відповідному місяці.⁶

Оподаткування доходів працівників

Згідно з нормами статей 164 і 165 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовим збором (далі — ВЗ) окремих доходів фізичних осіб, в т. ч. працівників, залежить від розміру МЗП. Але порядок оподаткування переважної більшості таких доходів залежить не від розміру МЗП в конкретному місяці, а від розміру МЗП, встановленого на 1 січня календарного (звітного податкового) року. Тому збільшення МЗП з 1 вересня 2020 року не вплинуло на порядок оподаткування таких доходів. Це стосується, зокрема, оподаткування подарунків у негрошовій формі (пп. 165.1.39 ПКУ), путівок, що надаються роботодавцем працівнику і членам його сім’ї першого ступеня споріднення (пп. 165.1.35 ПКУ), вартості навчання (підготовки, перепідготовки) у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах (пп. 165.1.21 ПКУ), добових витрат при відрядженнях у межах території України (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ), основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеної (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (пп. «д» пп. 164.2.17, пп. 165.1.55 ПКУ).⁷

Водночас ПКУ передбачено один вид доходу, оподаткування якого залежить від розміру МЗП, встановленого в поточному місяці.

Так, згідно з підпунктом «в» пп. 164.2.16 ПКУ не обкладається ПДФО і ВЗ сума пенсійних внесків, що сплачується роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку (працівника), якщо така сума не перевищує 15% нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку (працівнику) протягом місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внески до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру МЗП у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.

Отже, з 1 вересня 2020 року звільняється від оподаткування сума зазначених пенсійних внесків, якщо вона не перевищує 15% нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати працівнику за місяць, за який сплачується пенсійний внесок, внески до фондів банківського управління, але не більше 12 500 грн. (5000 грн. х 2,5) у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків. У січні – серпні 2020 року ця гранична сума становила 11 807,50 грн. (4723 грн. х 2,5).

Крім прив’язки оподатковуваних сум доходів до МЗП, оподаткування заробітної плати залежить від розміру ПМПО, встановленого на 1 січня календарного (звітного податкового) року, оскільки від цього показника залежить розмір податкової соціальної пільги (далі — ПСП) і граничний розмір доходу, до якого вона застосовується. У свою чергу від граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП, залежить оподатковувана сума цілої низки інших доходів. На порядок оподаткування таких доходів і на порядок застосування ПСП збільшення МЗП з 1 вересня 2020 року не вплинуло.⁸

Страхові виплати працівникам

Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) та Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), для сум страхових виплат («лікарняних» і «декретних») встановлено низку обмежень, застосування яких залежить від розміру МЗП.⁹

Оскільки з 1 вересня 2020 року МЗП збільшилась до 5000 грн., а максимальна величина бази нарахування ЄСВ збільшилась до 75 000 грн. (див. вище), розглянемо обмеження в наданні страхових виплат («лікарняних» і «декретних») працівникам у 2020 році з урахуванням зазначених показників (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Обмеження при наданні страхових виплат працівникам

грн.

Місяці, в яких настав страховий випадок (почалися тимчасова непрацездатність або відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами)
Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень
Максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомог по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах 1
2056,34 (62 595 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2327,37 (70 845 : 30,44)	2463,86 (75 000 : 30,44)	2463,86 (75 000 : 30,44)	2463,86 (75 000 : 30,44)
Максимальна сума допомоги в розрахунку на повний місяць 2
62 595	70 845	70 845	70 845	70 845	70 845	70 845	70 845	70 845	75 000	75 000	75 000
Максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців, і мінімальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги по вагітності та пологах 3
155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	155,16 (4723 : 30,44)	164,26 (5000 : 30,44)	164,26 (5000 : 30,44)	164,26 (5000 : 30,44)	164,26 (5000 : 30,44)
Максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування допомоги по вагітності та пологах, якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців 4
310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	310,32 (4723 х 2 : 30,44)	328,52 (5000 х 2 : 30,44)	328,52 (5000 х 2 : 30,44)	328,52 (5000 х 2 : 30,44)	328,52 (5000 х 2 : 30,44)

¹ Обчислюється шляхом ділення максимальної величини бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (місяця, що передує місяцю настання страхового випадку) на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 4 Порядку № 1266, ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105).

² Відповідає максимальній величині бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду (місяця, що передує місяцю настання страхового випадку) (ч. 3 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105, п. 2, 4 Порядку № 1266).

³ Обчислюється шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 5, 29 Порядку № 1266, п. 1 ч. 4 ст. 19, ч. 2 ст. 26 Закону № 1105).

⁴ Обчислюється шляхом ділення двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 5, 29 Порядку № 1266, п. 2 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105).

Відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю

Оскільки встановлені частиною другою статті 265 КЗпП розміри штрафів для роботодавців за порушення трудового законодавства «прив’язані» до розміру МЗП в конкретному місяці (місяці виявлення порушення), то збільшення МЗП з 1 вересня 2020 року призвело до збільшення з вказаної дати розмірів зазначених штрафів.

Так, згідно з частиною другою статті 265 КЗпП роботодавці несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

– фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ та податків — у 10-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (з 1 вересня 2020 року зазначений штраф становить 50 000 грн. (10 х 5000 грн.)), а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження. Але вчинення цих порушень повторно протягом двох років з дня виявлення порушення (незалежно від категорій роботодавців) тягне за собою накладення штрафу у 30-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (з 1 вересня 2020 року зазначений штраф становить 150 000 грн. (30 х 5000 грн.)) (абз. другий, третій ч. другої ст. 265 КЗпП);

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплати їх не в повному обсязі — у 3-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 вересня 2020 року зазначений штраф становить 15 000 грн. (3 х 5000 грн.)) (абз. четвертий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у 2-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (з 1 вересня 2020 року зазначений штраф становить 10 000 грн. (2 х 5000 грн.)) (абз. п’ятий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», — у 4-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (з 1 вересня 2020 року зазначений штраф становить 20 000 грн. (4 х 5000 грн.)), а до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження (абз. шостий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– недопущення до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні — у 3-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 вересня 2020 року зазначений штраф становить 15 000 грн. (3 х 5000 грн.)) (абз. сьомий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– недопущення до проведення перевірки з питань виявлення порушень у вигляді фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати ЄСВ та податків, — у 16-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 1 вересня 2020 року зазначений штраф становить 80 000 грн. (16 х 5000 грн.)) (абз. восьмий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – восьмим цієї частини, — у розмірі МЗП за кожне таке порушення (з 1 вересня 2020 року зазначений штраф становить 5000 грн.) (абз. дев’ятий ч. другої ст. 265 КЗпП);

– вчинення вищевказаного порушення (інших вимог законодавства про працю) повторно протягом року з дня виявлення порушення тягне за собою накладення штрафу у 2-кратному розмірі МЗП за кожне таке порушення (з 1 вересня 2020 року зазначений штраф становить 10 000 грн. (2 х 5000 грн.)) (абз. десятий ч. другої ст. 265 КЗпП).

У разі виконання припису органу Державної служби України з питань праці (далі — Держпраці) та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим – шостим, дев’ятим частини другої статті 265 КЗпП, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення роботодавця до відповідальності не застосовуються (ч. шоста ст. 265 КЗпП).

Таким чином, в разі своєчасного виконання припису Держпраці та усунення виявлених порушень, що стосуються обсягів (розмірів) виплаченої заробітної плати, мінімальних гарантій в оплаті праці, гарантій працівників, які є військовослужбовцями і військовозобов’язаними, та інших вимог законодавства про працю (крім зазначених в абзацах другому, третьому, сьомому, восьмому, десятому частини другої статті 265 КЗпП), відповідальність роботодавця не настає.

У той же час заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої статті 265 КЗпП, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень (ч. сьома ст. 265 КЗпП).

Отже, штрафи застосовуються відразу за фактичний допуск до роботи неоформлених працівників, оформлення працівника на неповний робочий час у разі виконання роботи повний робочий час, виплату заробітної плати без сплати ЄСВ, податків і повторне вчинення цих видів порушень протягом двох років з дня виявлення першого такого порушення, за недопущення інспекторів праці до проведення перевірки, за повторне порушення інших вимог законодавства про працю протягом року з дня виявлення першого порушення.

У разі сплати роботодавцем 50% розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого статтею 265 КЗпП, така постанова вважається виконаною (ч. п’ята ст. 265 КЗпП).

Наприклад, якщо роботодавцю за результатами перевірки органом Держпраці вручено постанову про накладення штрафу за допуск до роботи неоформленого працівника в розмірі 50 000 грн. (10 х 5000 грн.), то в разі сплати роботодавцем половини цієї суми — 25 000 грн. (50 000 грн. х 50%) протягом 10 банківських днів, постанова вважається виконаною.

Сплата штрафу не звільняє роботодавця від усунення порушень законодавства про працю (ч. десята ст. 265 КЗпП).

Вищезазначені штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. № 509.