Розрахунок середнього заробітку за останні 2 місяці роботи для нарахування «середньозарплатних» виплат згідно з Порядком № 100

Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП) та низкою інших нормативно-правових актів передбачені випадки, коли за працівниками, які працюють на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи (далі разом — підприємство), зберігається середній заробіток (середня заробітна плата).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці) порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищенаведеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі — Порядок № 100).

Випадки, коли зберігається середній заробіток
або здійснюється виплата середньомісячного заробітку

Виходячи з норм пункту 1 Порядку № 100, КЗпП і інших нормативно-правових актів, Порядок № 100 застосовується, зокрема, у випадках:

• надання працівникам оплачуваних відпусток і компенсації за невикористані відпустки (згідно зі статтями 74, 77, 77-1, 77-2, 77-3, 182, 182-1, 217 КЗпП та статтями 2, 21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) за працівниками зберігається середня заробітна плата на період надання щорічної, творчої відпусток, відпустки у зв’язку з навчанням, для підготовки та участі в змаганнях, додаткової відпустки окремим категоріям громадян (учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, реабілітованим особам, яких було піддано репресіям у формі позбавлення або обмеження волі чи примусового поміщення здорової людини до психіатричного закладу) і постраждалим учасникам Революції Гідності, відпустки у зв’язку з усиновленням дитини, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи, відпустки при народженні дитини);¹

  ¹ Детально про розрахунок середньої заробітної плати для нарахування відпускних йдеться у статті «Відпускні: порядок нарахування та виплати» журналу «Все про працю і зарплату» № 3/2021, стор. 38.

• переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров’я (згідно з частиною другою статті 170 КЗпП при переведенні за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням);²
• тимчасового переведення працівника при виробничій необхідності на іншу менш оплачувану роботу (згідно з частиною другою статті 33 КЗпП роботодавець має право у встановлених випадках перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою);²
• переведення працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу (згідно зі статтею 114 КЗпП при переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення (фактично нараховується оплата за виконану роботу і доплата до попереднього середнього заробітку). У тих випадках, коли в результаті переміщення працівника (ч. друга ст. 32 КЗпП) зменшується заробіток з не залежних від працівника причин, здійснюється доплата до попереднього середнього заробітку протягом 2 місяців з дня переміщення);²
• переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей до 3 років, на іншу легшу роботу (згідно зі статтею 178 КЗпП вагітні жінки відповідно до медичного висновку переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. До вирішення питання про надання вагітній жінці іншої роботи вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства. Жінки, які мають дітей віком до 3 років, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку 3 років);²

  ² Докладно про трудові гарантії працівників, яких переводять або переміщують на іншу роботу, розказано у статті «Переміщення та переведення працівників на іншу роботу» журналу «Все про працю і зарплату» № 6/2021, стор. 22.

• надання жінкам додаткових перерв для годування дитини (згідно з частинами першою та п’ятою статті 183 КЗпП жінкам, які мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини, що включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком);
• виплати вихідної допомоги (згідно зі статтею 44 КЗпП при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39 КЗпП) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку, а у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 КЗпП (припинення повноважень посадових осіб) — у розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку);
• службового відрядження (відповідно до частини четвертої статті 121 КЗпП працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку);³

  ³ Докладно про розрахунок заробітної плати за час відрядження йшлося у статті «Заробітна плата працівника за час відрядження: порядок розрахунку та виплати» журналу «Все про працю і зарплату» № 3/2020, стор. 24.

• виконання державних або громадських обов’язків у робочий час (згідно з частиною першою статті 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку);
• залучення працівників до виконання військових обов’язків (згідно з частинами третьою – четвертою статті 119 КЗпП і частиною 2 статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі — Закон про військовий обов’язок) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Зазначені гарантії зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими);
• направлення працівників на обстеження до медичних закладів (відповідно до статті 123 КЗпП за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов’язаними проходити таке обстеження (статті 169, 191 КЗпП), зберігається середній заробіток за місцем роботи);
• звільнення працівників-донорів від роботи (згідно зі статтею 124 КЗпП і статтею 20 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» від 30.09.2020 № 931-IX у дні медичного обстеження та донації крові та/або компонентів крові особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, звільняється від роботи на підприємстві із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника підприємства або уповноваженого органу (далі — роботодавець). Такій особі безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки);⁴

  ⁴ Про трудові гарантії працівників-донорів детально йшлося у статті «Працівники-донори на підприємстві: оновлені трудові гарантії» журналу «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 100.

• звільнення від роботи працівників, які навчаються в середніх загальноосвітніх школах (згідно зі статтею 209 КЗпП для працівників, які успішно навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, на період навчального року встановлюється скорочений робочий тиждень на один робочий день або на відповідну йому кількість робочих годин (при скороченні робочого дня протягом тижня). Ці особи звільняються від роботи протягом навчального року не більш як на 36 робочих днів при 6-денному робочому тижні або на відповідну їм кількість робочих годин, а при 5-денному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни при збереженні кількості вільних від роботи годин. Цим працівникам за час звільнення від роботи виплачується 50% середньої заробітної плати за основним місцем роботи, але не нижче мінімального розміру заробітної плати);
• звільнення від роботи працівників, які навчаються в аспірантурі (згідно з частиною четвертою статті 218 КЗпП працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, за їх бажанням протягом 4 років навчання надається один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50% середньої заробітної плати працівника);
• виконання працівником громадських обов’язків в інтересах трудового колективу (відповідно до частин шостої – сьомої статті 252 КЗпП членам виборних профспілкових органів, не звільненим від своїх виробничих чи службових обов’язків, надається на умовах, передбачених колективним договором, вільний від роботи час із збереженням середньої заробітної плати для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших громадських обов’язків в інтересах трудового колективу, а також на час участі в роботі виборних профспілкових органів, але не менше 2 годин на тиждень. На час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, надається додаткова відпустка тривалістю до 6 календарних днів із збереженням середньої заробітної плати за рахунок роботодавця);
• підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва (згідно зі статтею 122 КЗпП та підпунктом «а» пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.1997 № 695 (далі — Постанова № 695) за працівниками, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій з відривом від виробництва, зберігається середня заробітна плата за основним місцем роботи за час навчання. За вчителями та іншими працівниками освіти, які направляються на курси і до інститутів удосконалення вчителів, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи);
• простою (згідно з частинами третьою і п’ятою статті 113 КЗпП за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або оточуючих його людей і навколишнього середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. На період освоєння нового виробництва (продукції) роботодавець може провадити робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більше 6 місяців);⁵

  ⁵ Детально про оплату часу простою йшлося у статтях «Робота вдома, простій та відпустки в умовах карантину: трудові гарантії працівників» та «Простій на підприємстві: документальне оформлення та виплати працівникам» журналу «Все про працю і зарплату» № 3/2020, стор. 8, та № 8/2019, стор. 52.

• затримки розрахунку з працівником при його звільненні (згідно зі статтею 117 КЗпП у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП (в день звільнення, а якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок), при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку);
• непрацевлаштування звільнених з ініціативи роботодавця жінок певних категорій (згідно з частиною третьою статті 184 і статтею 186-1 КЗпП на період працевлаштування звільнених з ініціативи роботодавця вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років — ч. шоста ст. 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю, батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів, за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше 3 місяців з дня закінчення строкового трудового договору);
• вимушеного прогулу (згідно з частинами другою – п’ятою статті 235 КЗпП у разі поновлення на роботі при незаконному звільненні працівникові виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Якщо неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв’язку із здійсненим ним або його близькою особою повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому грошової компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку, а у випадку неможливості поновлення — у розмірі дворічного середнього заробітку. У разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу;
• затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір (згідно зі статтею 236 КЗпП у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку за час затримки);
• інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

До інших випадків, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати, належать, зокрема, такі випадки:

• згідно з частиною другою статті 275 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) за особами, яких викликають як потерпілих, свідків, експертів і перекладачів, зберігається середній заробіток за місцем роботи за час їхньої відсутності у зв’язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення;
• відповідно до частини 2 статті 21 Закону про військовий обов’язок громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональним органом Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати;
• згідно з частиною 11 статті 29 Закону про військовий обов’язок за призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, займана посада і середня заробітна плата на підприємстві;⁶

  ⁶ Див. також статтю «Трудові гарантії працівників, призваних на військові збори» в цьому номері.

• відповідно до частини 6 статті 43 Закону про військовий обов’язок за членами комісій з питань приписки до призовних дільниць, призовних та військово-лікарських комісій при відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, лікарями і середнім медичним персоналом, технічними працівниками та обслуговуючим персоналом, які направляються для роботи на призовних дільницях і збірних пунктах під час взяття допризовників на військовий облік і призову громадян на військову службу або на збори для проведення медичного огляду і повторного огляду громадян, а також для відправлення призваних на збірні пункти, на весь час виконання цих обов’язків зберігаються займана посада та середня заробітна плата за основним місцем роботи;
• згідно з частиною 2 статті 32 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 р. № 93-IV у разі здійснення депутатських повноважень у робочий час депутату місцевої ради за основним місцем роботи відшкодовується середній заробіток за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету;
• відповідно до статті 132 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов’язків, працівники (крім працівників, які є посадовими особами), з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку;⁷

  ⁷ Див. статтю «Матеріальна відповідальність працівників» в журналі «Все про працю і зарплату» № 9/2019, стор. 55.

• відповідно до частини другої статті 252-8 КЗпП збитки, заподіяні підприємству випуском неякісної продукції з вини бригади, відшкодовуються з її колективного заробітку в межах середнього місячного заробітку бригади;
• відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 № 268, підпункту 3 пункту 3 та пункту 4 Умов оплати праці працівників патронатних служб в державних органах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1112, та підпункту 3 пункту 3 та пункту 4 Умов оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, і працівників Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Управління адміністративними будинками Державного управління справами, Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1112, керівники державних органів, на які поширюється дія цих документів, в межах затвердженого фонду оплати праці (далі — ФОП) мають право надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника;⁸

  ⁸ Див. статті «Матеріальна допомога працівникам» та «Матеріальна допомога на оздоровлення до щорічної відпустки» в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 5/2019, стор. 46, та № 5/2018, стор. 64.

• відповідно до статті 57 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі — Закон про держслужбу) державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати. Згідно з частиною 2 статті 54 Закону про держслужбу та Порядком надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2016 № 500, державним службовцям на підставі особистої заяви може надаватися один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати в межах затвердженого ФОП.

Крім перерахованих вище випадків, коли надання працівникам «середньозарплатних» виплат передбачено законодавством, госпрозрахункові підприємства в колективному договорі (іншому «зарплатному» локальному документі) можуть встановити й інші виплати, що розраховуються виходячи із середньої заробітної плати, яку можна обчислити за Порядком № 100. Наприклад, в розмірі середньомісячної заробітної плати можуть виплачуватися виробничі премії за підсумками роботи за рік (півріччя, квартал), щорічна матеріальна допомога на оздоровлення⁸, одноразова допомога при звільненні працівникам, які виходять на пенсію, тощо.

Далі розглянемо механізм обчислення середньої заробітної плати для нарахування всіх вищерозглянутих виплат (далі — «середньозарплатні» виплати), що розраховуються за Порядком № 100, крім обчислення середньої заробітної плати для оплати днів відпустки і виплати «відпускної» грошової компенсації за невикористані дні відпустки (далі разом — відпускні).⁹

Алгоритм розрахунку середнього заробітку

Виходячи з норм Порядку № 100 алгоритм розрахунку сум всіх «середньозарплатних» виплат однаковий і включає декілька наступних етапів:

Визначення розрахункового періоду

↓

Визначення сукупної заробітної плати в розрахунковому періоді

↓

Обчислення середньоденної (середньогодинної) заробітної плати

↓

 Визначення кількості днів (годин), які підлягають оплаті

↓

Визначення суми виплати

Розглянемо детально порядок нарахування «середньозарплатних» виплат працівникам, в тому числі кожен з вищевказаних етапів такого нарахування.

Визначення розрахункового періоду

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку № 100 у всіх випадках (крім нарахування відпускних) середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.¹⁰

Наприклад, якщо працівник, прийнятий на роботу у 2020 році, 07 жовтня 2021 року проходив обов’язковий медичний огляд в медичній установі, то розрахунковим періодом для нарахування середнього заробітку за день проходження медичного огляду будуть останні 2 календарні місяці роботи: період з 1 серпня по 30 вересня 2021 року (див. приклад 1 нижче).

Якщо працівника прийнято на роботу 09 серпня 2021 року, а 18 жовтня його залучили до виконання державних обов’язків у робочий час, то розрахунковим періодом для нарахування середнього заробітку за час виконання таких обов’язків буде відпрацьований період протягом останніх 2 календарних місяців, а саме період з 09 серпня по 30 вересня 2021 року (див. приклад 2 нижче).

Якщо працівника прийнято на роботу 07 вересня 2021 року, а 25 жовтня його призвали на військові збори як військовозобов’язаного, то розрахунковим періодом для нарахування середнього заробітку за час перебування на військових зборах буде відпрацьований період протягом останніх 2 календарних місяців, а саме період з 07 по 30 вересня 2021 року (див. приклад 3 нижче).

Порядком № 100 не передбачено, що місяці розрахункового періоду мають бути повністю відпрацьовані. Якщо протягом розрахункового періоду відпрацьовано хоча б один день, обчислення середньої заробітної плати буде здійснюватися виходячи з нарахувань за цей день (див. приклад 15 нижче).¹¹

Наприклад, якщо працівника прийнято на роботу 30 вересня 2021 року, а 01 жовтня він здавав кров як донор, то розрахунковим періодом для нарахування середнього заробітку за день здачі крові буде відпрацьований період протягом останніх 2 календарних місяців, а саме відпрацьований один день 30 вересня 2021 року.

Якщо протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював (наприклад, хворів, перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину), середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи (абз. четвертий п. 2 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівника направляють у відрядження 18 жовтня 2021 року, а в період з 26 липня по 01 жовтня 2021 року він хворів, тобто протягом останніх 2 календарних місяців (серпень – вересень) перед місяцем направлення у відрядження (жовтень) не працював, то розрахунковим періодом для обчислення середнього заробітку за період відрядження будуть попередні 2 місяці роботи: червень – липень (див. приклад 4 нижче).

Якщо протягом останніх 2 календарних місяців, а також протягом попередніх їм 2 календарних місяців, тобто протягом останніх 4 календарних місяців, працівник не працював, то у нього відсутній розрахунковий період. У цьому випадку середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку № 100 (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100), а саме виходячи з установлених працівнику в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. третій п. 4 Порядку № 100).

Якщо у вищевказаному випадку розмір посадового окладу (місячної тарифної ставки) є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку (абз. четвертий п. 4 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівника з 25 жовтня 2021 року залучають до виконання державних обов’язків, і за ним на цей період на підставі частини першої статті 119 КЗпП зберігається середній заробіток, а в період з 24 травня 2021 року по 04 жовтня 2021 року працівник хворів, тобто не працював протягом останніх 4 календарних місяців (червень – вересень 2021 року), то розрахункового періоду в нього не буде, а середній заробіток обчислюється виходячи з установленого працівнику посадового окладу (місячної тарифної ставки) або мінімальної заробітної плати (на цьому нюансі зупинимося нижче) (див. приклади 5, 6, 7, 14 нижче).

Працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, середній заробіток може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців (абз. п’ятий п. 2 Порядку № 100). Рішення про те, який розрахунковий період використовувати для нарахування «середньозарплатних» виплат зазначеним працівникам, підприємство має відобразити в колективному договорі (іншому «зарплатному» локальному документі, затвердженому наказом керівника підприємства). Це узгоджується з нормами статті 97 КЗпП і статті 15 Закону про оплату праці, згідно з якими госпрозрахункові підприємства порядок оплати праці встановлюють самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами.

Звертаємо увагу на важливу норму, наведену в абзаці шостому пункту 2 Порядку № 100: час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. До цього часу, який виключається з розрахункового періоду, належать, зокрема:

– період простою не з вини працівника, який відповідно до статті 113 КЗпП оплачується частково — з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу);¹²

– період перебування у відпустках без збереження заробітної плати, передбачених статтями 25 і 26 Закону про відпустки, в тому числі період перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».¹³

Наприклад, якщо працівника з 01 листопада 2021 року переміщують в інший підрозділ зі зменшенням заробітку (з не залежних від працівника причин), внаслідок чого йому здійснюється доплата до попереднього середнього заробітку протягом 2 місяців з дня переміщення, а в розрахунковому періоді (вересень – жовтень 2021 року) для підрозділу працівника був введений простій з 20 вересня по 31 жовтня 2021 року з оплатою в розмірі 2/3 окладу, то зазначений період частково оплаченого простою виключається з розрахункового періоду, тому останній включає лише період з 01 по 19 вересня.

Якщо працівника з 22 листопада 2021 року призивають в особливий період на строкову військову службу, за час якої за працівником зберігається середній заробіток, а в розрахунковому періоді (вересень – жовтень 2021 року) він з 14 по 28 вересня 2021 року (15 к. д.) перебував у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки), то період такої неоплачуваної відпустки виключається з розрахункового періоду, тому останній включає лише періоди з 01 по 13 вересня і з 29 вересня по 31 жовтня.

Також слід пам’ятати, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. другий п. 4 Порядку № 100). Отже, з розрахункового періоду виключаються:

– період (робочі дні), протягом якого зберігається середній заробіток (див. приклади 8, 10, 11, 13 нижче);

– період, за який нараховуються допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах (див. приклади 4, 5, 8, 9, 14 нижче).¹⁴

Наприклад, якщо працівника звільняють 29 жовтня 2021 року за скороченням штату (за п. 1 ст. 40 КЗпП), і при звільненні йому на підставі норм статті 44 КЗпП виплачується вихідна допомога в розмірі середнього місячного заробітку, а в розрахунковому періоді (серпень – вересень 2021 року) працівник перебував у щорічній основній відпустці з 09 по 22 серпня (14 к. д.), за час якої йому нараховано відпускні (середній заробіток), а також хворів в період з 13 по 22 вересня 2021 року, при цьому за час хвороби йому нараховано «лікарняні», то періоди таких відпустки і хвороби виключаються з розрахункового періоду, тому останній включає лише періоди з 01 по 08 і з 23 по 31 серпня, з 01 по 12 і з 23 по 30 вересня.

Визначення сукупної заробітної плати в розрахунковому періоді

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку № 100 у редакції, чинній з 04 вересня 2021 року¹⁵, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Отже, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються виплати, які є заробітною платою, тобто належать до основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат (ст. 2 Закону про оплату праці), крім зазначених у пункті 4 Порядку № 100 (див. таблицю).

Таблиця

Перелік виплат, що враховуються і не враховуються
при обчисленні середньої заробітної плати виходячи з 2 календарних місяців

Виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати	Виплати, що НЕ враховуються при обчисленні середньої заробітної плати виходячи з 2 календарних місяців (п. 4 Порядку № 100)
Основна заробітна плата	• Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; • Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); • Заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму; • Виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника, допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах.
Додаткова заробітна плата, в тому числі: – доплати і надбавки (за надурочну роботу; за роботу в нічний (вечірній) час; за суміщення професій і посад; за розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт; за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника; за високі досягнення у праці; за високу професійну майстерність; за інтенсивність праці; за керівництво бригадою; за вислугу років; оплата за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні; доплата до мінімальної заробітної плати тощо); – виробничі премії; – індексація.	• Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); • Виплати, пов’язані з святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; • Одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); • Премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності); • Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі: – винагорода за підсумками річної роботи; – винагорода за вислугу років тощо.	• Грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків; • Винагороди державним виконавцям; • Грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; • Доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства • Компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); • Вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; • Вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; • Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку • Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; • Пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку № 100 у редакції, чинній з 04 вересня 2021 року, суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Наприклад, якщо індексація за вересень 2021 року помилково не була нарахована (виплачена) працівнику у вересні 2021 року, а була нарахована (виплачена) у місяці виявлення помилки — жовтні 2021 року, то при обчисленні середньої заробітної плати сума такої індексації відноситься до виплат за вересень (місяць, за який вона нарахована).

Якщо доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника за липень 2021 року помилково не була працівнику нарахована (виплачена) у липні 2021 року, а була нарахована (виплачена) у місяці виявлення помилки — листопаді 2021 року, то при обчисленні середньої заробітної плати сума такої доплати відноситься до виплат за липень.

Врахування премій та винагород

Конкретні показники та умови нарахування премій і винагород, їхні розміри, терміни виплати (місячні, квартальні, піврічні, річні) встановлюються у Положенні про преміювання, яке розробляється підприємствами самостійно. Положенням про преміювання, як правило, встановлюється, що премія (винагорода) нараховується пропорційно відпрацьованому часу (тобто за час відпустки, тимчасової непрацездатності та інші невідпрацьовані періоди премії та винагороди не нараховуються).

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються тільки премії (винагороди), що відносяться до заробітної плати, а премії (винагороди), які вказані в пункті 4 Порядку № 100, не враховуються. Крім того, основним критерієм включення премії (винагороди) у розрахунок є сталість виплати (для місячних премій — щомісяця, для квартальних премій — щокварталу, для піврічних премій — кожне півріччя, для річних — щороку) незалежно від її розміру та порядку обчислення. Такі постійні премії (винагороди) обов’язково передбачаються колективним договором (Положенням про преміювання). Постійними преміями є, зокрема, виробничі премії, що відносяться до додаткової заробітної плати, а постійними винагородами є, зокрема, винагороди за підсумками роботи за рік, за вислугу років, що відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних виплат ФОП (пп. 2.2.2, 2.3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5).¹⁶

У разі якщо колективним договором (Положенням про преміювання) передбачена виплата премії щомісяця при наявності фінансових можливостей, але у зв’язку з фінансовими труднощами місячна премія була виплачена тільки в одному місяці розрахункового періоду, то зазначена премія повинна враховуватися при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки вона не відноситься до одноразових виплат.¹⁶

Якщо премія не має постійного характеру (Положенням про преміювання передбачено, що за виконання окремих доручень може виплачуватися одноразова премія) або не передбачена колективним договором (Положенням про преміювання), але виплачується згідно з окремим наказом керівника підприємства за виконання разового доручення, то вона вважається одноразовою виплатою, яка на підставі підпункту «б» пункту 4 Порядку № 100 не враховується при обчисленні середньої заробітної плати.¹⁶

Що стосується механізму врахування премій і винагород при обчисленні середньої заробітної плати, то він з 04 вересня 2021 року змінився, тому для випадків (подій), початок (перший день) яких припадає на 04 вересня 2021 року і пізніше, необхідно застосовувати новий механізм, викладений в абзаці третьому пункту 3 Порядку № 100.¹⁷

Відповідно до абзацу третього пункту 3 Порядку № 100 в редакції, чинній з 04 вересня 2021 року, премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

Таким чином, премії (винагороди) відносяться до місяця, в якому вони нараховані, а також до наступних місяців, якщо вони нараховувалися за період, що перевищує один місяць (квартал, півріччя, рік тощо). Тобто премії, нараховані (виплачені) в поточному місяці за попередній період (місяць, квартал, півріччя, рік тощо), не потрібно відносити до місяців, за які вони нараховані, а для розрахунку частин сум премії (винагороди), які відносяться до поточного і наступних місяців, необхідно використовувати кількість відпрацьованих робочих днів у періоді (місяці, кварталі, півріччі, році), за який вони нараховані, і в місяцях, до яких відноситься сума премії (винагороди). При цьому спочатку необхідно обчислити суму премії (винагороди), що припадає на один відпрацьований день у періоді, за який премія (винагорода) нарахована (місяць, квартал, півріччя, рік тощо), а потім така денна премія (денна винагорода) множиться на кількість відпрацьованих робочих днів у місяці, який включається до розрахункового періоду, починаючи з місяця нарахування премії (винагороди) (див. приклади 8–11 нижче).

Розглянемо детально порядок врахування премій (винагород) залежно від періоду, за який вони виплачуються.

1. Врахування місячних премій (винагород).

Якщо місячна премія нараховується в поточному місяці — жовтні за поточний місяць — жовтень, то вона включається в заробіток поточного місяця — жовтня (в якому вона нарахована). При цьому оскільки місяць нарахування премії і місяць, за який нараховано премію, збігаються — жовтень, то зазначена премія в повній сумі включається в заробіток жовтня. Тобто місячні премії, які нараховуються (виплачуються) місяць в місяць, завжди будуть враховуватися в місяці нарахування всією сумою незалежно від відпрацьованого часу в такому місяці.

Якщо місячна премія нараховується в поточному місяці — жовтні за попередній місяць — вересень, то вона включається в заробіток поточного місяця — жовтня (в якому вона нарахована). Для визначення частини зазначеної премії, яка включається в заробіток жовтня, необхідно спочатку суму премії розділити на кількість відпрацьованих днів місяця, за який вона нарахована, — вересня, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів місяця, в якому вона нарахована, — жовтня.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачена виплата виробничої премії за звітний місяць в наступному місяці в розмірі 25% окладу, при цьому працівник цього підприємства відпрацював у вересні 22 робочих дні, в жовтні — 20 робочих днів (виконав місячну норму праці в зазначених місяцях), і йому в жовтні нарахована місячна премія за вересень в сумі 2000 грн. (8000 грн. х 25%), то частина зазначеної місячної премії, яка включається в заробіток жовтня, становить:

2000 грн. : 22 відпрац. д. (вересень) х 20 відпрац. д. (жовтень) = 1818,18 грн.

Як видно, фактично нарахована сума премії — 2000 грн. не дорівнює сумі премії, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати, — 1818,18 грн. Така розбіжність між сумою фактично нарахованої премії та сумою премії, що враховується, матиме місце завжди, якщо кількість відпрацьованих робочих днів у місяці, за який вона нарахована, буде відрізнятися від кількості відпрацьованих робочих днів у місяці, в якому вона нарахована.

Якщо вищевказаному працівнику в листопаді буде нарахована місячна премія за жовтень в сумі 2000 грн. (8000 грн. х 25%), при цьому працівник в листопаді відпрацює тільки 10 робочих днів (з 17 по 30 листопада він буде в щорічній відпустці), то частина зазначеної місячної премії, яка включається в заробіток листопада, становить:

2000 грн. : 20 відпрац. д. (жовтень) х 10 відпрац. д. (листопад) = 1000 грн.

Якщо цього працівника в грудні направлять у відрядження, то при обчисленні середнього заробітку за час відрядження в розрахунковому періоді (жовтень – листопад) враховуються частина місячної премії за вересень, яка відноситься до жовтня, в сумі 1818,18 грн. і частина місячної премії за жовтень, яка відноситься до листопада, в сумі 1000 грн.

2. Врахування квартальних премій (винагород).

Якщо премія за ІІ квартал, що включає 3 місяці — квітень, травень і червень, нарахована в червні (останній місяць ІІ кварталу), то така премія включається в заробіток 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — червня, а саме включається в заробіток червня, липня і серпня.

Якщо премія за ІІІ квартал, що включає 3 місяці — липень, серпень і вересень, нарахована в першому місяці наступного кварталу — жовтні, то така премія включається в заробіток 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — жовтня, а саме включається в заробіток жовтня, листопада і грудня.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачена виплата виробничої премії за звітний квартал в першому місяці наступного кварталу в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі, при цьому працівник відпрацював у ІІІ кварталі 2021 року 60 з 65 робочих днів за графіком роботи в цьому кварталі (5 робочих днів не відпрацьовано в серпні через хворобу), а також відпрацював в жовтні 20 робочих днів, листопаді — 22 робочих дні, грудні — 14 робочих днів (в період з 1 по 10 грудня працівник перебував у відпустці), і йому в жовтні нараховано премію за ІІІ квартал (за 3 місяці: липень, серпень, вересень) в сумі 6923,08 грн. (7500 грн. : 65 р. д. х 60 відпрац. д.), то зазначена квартальна премія включається в заробіток 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — жовтня, а саме включається в заробіток жовтня, листопада і грудня. При цьому денна премія у відпрацьованому ІІІ кварталі становить 115,38 грн. (6923,08 грн. : 60 відпрац. д.), а частини квартальної премії включаються до відповідних місяців наступним чином:

– до жовтня: 115,38 грн. х 20 відпрац. д. = 2307,60 грн.;

– до листопада: 115,38 грн. х 22 відпрац. д. = 2538,36 грн.;

– до грудня: 115,38 грн. х 14 відпрац. д. = 1615,32 грн.

Якщо вказаний працівник як донор здасть кров у жовтні 2021 року, то при обчисленні середнього заробітку для оплати «донорських» днів у жовтні премія за ІІІ квартал не буде враховуватися взагалі, оскільки до розрахункового періоду (серпень – вересень) не включаються місяці, до яких відноситься премія за ІІІ квартал (жовтень, листопад, грудень).

Якщо цей працівник буде проходити обов’язковий медичний огляд у листопаді 2021 року, то при розрахунку середнього заробітку за день проходження медогляду в заробіток розрахункового періоду (вересень – жовтень) буде включатися тільки частина премії за ІІІ квартал, яка відноситься до місяця розрахункового періоду — жовтня в сумі 2307,60 грн. Частини премії за ІІІ квартал, які відносяться до листопада — 2538,36 грн. і грудня — 1153,80 грн., не враховуватимуться, оскільки ці місяці не включаються до розрахункового періоду.

Якщо цей же працівник буде направлений підприємством на курси підвищення кваліфікації у грудні 2021 року, то при обчисленні середнього заробітку за час перебування на таких курсах в заробіток розрахункового періоду (жовтень – листопад) будуть включатися тільки частини премії за ІІІ квартал, які відносяться до місяців розрахункового періоду: жовтня — 2307,60 грн. і листопада — 2538,36 грн., тобто в розрахунок буде включатися частина квартальної премії в загальній сумі 4845,96 грн. (2307,60 + 2538,36). Частина премії за ІІІ квартал, яка відноситься до грудня — 1153,80 грн., не враховуватиметься, оскільки грудень не включається до розрахункового періоду.

Якщо премія за ІІІ квартал, що включає 3 місяці — липень, серпень і вересень, нарахована у вересні, але працівник весь серпень (другий місяць ІІІ кварталу) був у щорічній відпустці та в цьому місяці не має відпрацьованих днів, відповідно, за серпень квартальна премія не нараховувалася (вона нараховується пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі), тобто фактично премія нараховувалася за відпрацьовані дні тільки у 2 місяцях ІІІ кварталу — липні і вересні, то така квартальна премія все одно включається в заробіток 3 місяців (не 2 місяців), починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — вересня, а саме включається в заробіток вересня, жовтня та листопада.

3. Врахування піврічних премій (винагород).

Якщо премія за I півріччя, що включає 6 місяців з січня по червень, нарахована в червні (останній місяць I півріччя), то така премія включається в заробіток 6 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — червня, а саме включається в заробіток червня, липня, серпня, вересня, жовтня та листопада.

Якщо виробнича премія за I півріччя, що включає 6 місяців з січня по червень, нарахована в липні, але працівник весь березень і весь квітень хворів і в цих місяцях не має відпрацьованих днів, відповідно, за березень і квітень піврічна премія не нараховувалася (вона нараховується пропорційно відпрацьованому часу у звітному півріччі), тобто фактично премія нараховувалася за відпрацьовані дні тільки в 4 місяцях I півріччя — січень, лютий, травень і червень, то така піврічна премія все одно включається в заробіток 6 місяців (не 4 місяців), починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — липня, а саме включається в заробіток липня, серпня, вересня, жовтня, листопада і грудня.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачена виплата виробничої премії за звітне півріччя в першому місяці наступного півріччя в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному півріччі, при цьому працівник відпрацював в I півріччі 2021 року 79 з 121 робочого дня за графіком роботи в цьому півріччі (весь лютий (20 робочих днів) не відпрацьований через хворобу і весь квітень (22 робочих дні) не відпрацьований через перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину), а також відпрацював в липні 22 робочих дні, серпні — 21 робочий день, вересні — 0 робочих днів (в період з 1 по 30 вересня працівник перебував у щорічній відпустці), жовтні — 20 робочих днів, листопаді — 12 робочих днів (в період з 15 по 26 листопада працівник хворів), грудні — 22 робочих дні, і йому в липні нарахована премія за I півріччя (за 6 місяців з січня по червень) в сумі 5549,59 грн. (8500 грн. : 121 р. д. х 79 відпрац. д.), то зазначена піврічна премія включається в заробіток 6 місяців (не зважаючи на те що в I півріччі відпрацьовано лише 4 місяці), починаючи з місяця, в якому премія нарахована, — липня, а саме включається в заробіток липня, серпня, вересня, жовтня, листопада і грудня. При цьому денна премія у відпрацьованому I півріччі становить 70,25 грн. (5549,59 грн. : 79 відпрац. д.), а частини піврічної премії включаються до відповідних місяців наступним чином:

– до липня: 70,25 грн. х 22 відпрац. д. = 1545,50 грн.;

– до серпня: 70,25 грн. х 21 відпрац. д. = 1475,25 грн.;

– до вересня: 70,25 грн. х 0 відпрац. д. = 0 грн.;

– до жовтня: 70,25 грн. х 20 відпрац. д. = 1405 грн.;

– до листопада: 70,25 грн. х 12 відпрац. д. = 843 грн.;

– до грудня: 70,25 грн. х 22 відпрац. д. = 1545,50 грн.

Якщо цей працівник буде залучений до виконання державних обов’язків у жовтні 2021 року, то при обчисленні середнього заробітку за період виконання зазначених обов’язків в заробіток розрахункового періоду (серпень – вересень) буде включатися тільки частина премії за I півріччя, яка відноситься до місяця розрахункового періоду — серпня в сумі 1475,25 грн. Оскільки у вересні у працівника немає відпрацьованих днів (весь цей місяць працівник був у відпустці), до цього місяця частина піврічної премії не відноситься. Частини піврічної премії, які належать до липня, жовтня, листопада і грудня, не враховуватимуться, оскільки ці місяці не включаються до розрахункового періоду.

4. Врахування річної винагороди.

Якщо в січні 2021 року працівнику нарахована річна винагорода за 2020 рік, який включає 12 місяців з січня по грудень 2020 року, то така річна винагорода включається в заробіток 12 місяців, починаючи з місяця, в якому її нараховано, — січня 2021 року, а саме включається в заробіток січня – грудня 2021 року (див. лист Мінекономіки від 21.09.2021  № 4711-06/46416-07  в цьому номері).

Якщо в березні 2021 року працівнику нарахована річна винагорода за 2020 рік, який включає 12 місяців з січня по грудень 2020 року, то така річна винагорода включається в заробіток 12 місяців, починаючи з місяця, в якому її нараховано, — березня 2021 року, а саме включається в заробіток березня 2021 року – лютого 2022 року.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачена виплата річної винагороди за звітний рік в наступному році в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному році, при цьому працівник відпрацював у 2020 році 197 з 251 робочого дня за графіком роботи (не відпрацьовано період з 18 березня по 11 травня (36 робочих днів) через перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину та період з 1 по 24 липня (18 робочих днів) через перебування у щорічній відпустці), а також протягом 2021 року відпрацьовано, зокрема, в серпні — 11 робочих днів (з 9 по 20 серпня працівник хворів), вересні — 22 робочих дні, і цьому працівникові в лютому 2021 року нарахована річна винагорода за 2020 рік (за 12 місяців з січня по грудень) в сумі 7063,75 грн. (9000 грн. : 251 р. д. х 197 відпрац. д.), то вказана річна винагорода включається в заробіток 12 місяців (незважаючи на те що у 2020 році працівник працював лише в 11 місяцях — у квітні в нього немає відпрацьованих днів), починаючи з місяця, в якому річна винагорода нарахована, — лютого 2021 року, а саме включається в заробіток лютого 2021 року – січня 2022 року. При цьому денна винагорода у відпрацьованому 2020 році становить 35,86 грн. (7063,75 грн. : 197 відпрац. д.), а частини річної винагороди відносяться, зокрема, до серпня і вересня 2021 року наступним чином:

– до серпня: 35,86 грн. х 11 відпрац. д. = 394,46 грн.;

– до вересня: 35,86 грн. х 22 відпрац. д. = 788,92 грн.

Якщо цьому працівнику в жовтні 2021 року введено простій не з його вини зі збереженням середнього заробітку (виробнича ситуація, небезпечна для життя — ч. третя ст. 113 КЗпП), то при обчисленні середнього заробітку за період зазначеного простою в заробіток розрахункового періоду (серпень – вересень) включаються тільки частини річної винагороди за 2020 рік, які відносяться до місяців розрахункового періоду: серпня — 394,46 грн. і вересня — 788,92 грн., тобто в розрахунок буде включатися частина річної винагороди в загальній сумі 1183,38 грн. (394,46 + 788,92).

Врахування матеріальної допомоги

Якщо колективним договором підприємства або законодавством передбачена виплата працівникам матеріальної допомоги або допомоги на оздоровлення (наприклад, при наданні щорічної основної відпустки), в тому числі яка включається до фонду оплати праці, а також у разі виплати працівникові разової матеріальної допомоги, яка не передбачена законодавством або локальним документом підприємства, така матеріальна допомога (незалежно від її видів) не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «середньозарплатних» виплат, оскільки згідно з підпунктом «б» пункту 4 Порядку № 100 одноразові виплати, в т. ч. матеріальна допомога, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (див. приклад 11 нижче).

Відсутність виплат у розрахунковому періоді

Згідно з абзацом третім пункту 4 Порядку № 100 якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунок «середньозарплатних» виплат проводиться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо у вищевказаній ситуації розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (абз. четвертий п. 4 Порядку № 100).

Вищевказані норми застосовуються у разі, коли у працівника протягом останніх 4 календарних місяців не було виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, або коли у нього відсутній розрахунковий період.

Наприклад, якщо працівника, оклад якого становить 7000 грн., залучають до виконання державних обов’язків з 25 жовтня 2021 року, і за ним в цей період зберігається середній заробіток (ч. перша ст. 119 КЗпП), а протягом останніх 4 календарних місяців (червень – вересень) він хворів, і йому за цей період нараховувалися тільки «лікарняні», які не враховуються при обчисленні середнього заробітку (абз. другий п. 4 Порядку № 100), то розрахунок середнього заробітку за період виконання державних обов’язків здійснюється з установленого працівникові посадового окладу — 7000 грн., оскільки його розмір у жовтні 2021 року більше мінімальної заробітної плати, яка становить 6000 грн. (див. приклад 5 нижче).

Якщо працівниця, оклад якої становить 5500 грн., 11 жовтня 2021 року вийшла на роботу після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (з відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною на підставі медичного висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною 6 років), а з наступного дня — з 12 жовтня її направляють на обов’язковий медичний огляд (ст. 123 КЗпП), при цьому протягом останніх 4 місяців у неї не було заробітної плати і немає розрахункового періоду, то обчислення середнього заробітку за день медичного огляду здійснюється виходячи з мінімальної заробітної плати — 6000 грн., оскільки вона більше встановленого працівниці посадового окладу — 5500 грн. (див. приклад 6 нижче).

Аналогічний підхід застосовується, коли працівниця після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами або під час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років виходить на роботу, і їй надаються перерви для годування дитини (ст. 183 КЗпП), а протягом останніх 4 місяців у неї немає заробітку. В цьому випадку для розрахунку середньої заробітної плати використовують тарифну ставку (посадовий оклад), що діє на день надання перерв для годування дитини, а якщо вона менше мінімальної заробітної плати, то для розрахунків використовується остання (див. приклад 16 нижче).

Звертаємо увагу, що для осіб, які працюють на умовах повної зайнятості, порівнюються посадовий оклад по повній посаді та мінімальна заробітна плата в місячному розмірі. Для осіб, які працюють на умовах неповного робочого часу, після вищезазначеного порівняння посадовий оклад або мінімальна заробітна плата обчислюються пропорційно індивідуальному графіку роботи працівника (див. приклад 7 нижче).

Якщо середня заробітна плата обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100). Отже, при нарахуванні «середньозарплатних» виплат, які обчислюються виходячи з виплат за 2 місяці, умовний сумарний заробіток розрахункового періоду визначається множенням посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на 2 (див. приклади 5, 6, 7 нижче).

Обчислення середньоденної (середньогодинної) заробітної плати

Згідно з пунктом 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

При розрахунку сум «середньозарплатних» виплат середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період (абз. перший п. 8 Порядку № 100).

До кількості відпрацьованих робочих днів розрахункового періоду включаються також вихідні дні, в які працівник був залучений до роботи на підставі наказу (розпорядження) роботодавця і працював, а оплата за роботу у вихідний день, нарахована в одинарному або подвійному розмірі, враховується в сумарний заробіток розрахункового періоду¹⁸ (див. приклад 12 нижче).

Таким чином, середньоденна заробітна плата для нарахування «середньозарплатних» виплат визначається діленням заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. Середньоденна заробітна плата застосовується, зокрема, при оплаті днів відрядження за середнім заробітком, днів перебування на курсах підвищення кваліфікації, днів давання крові, тобто коли законодавством передбачена оплата днів відсутності працівника на роботі, при цьому працівник відсутній на роботі цілий день.¹⁹

Середньогодинна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді, на кількість відпрацьованих робочих годин у розрахунковому періоді. Середньогодинна заробітна плата застосовується при відсутності на роботі кілька годин протягом робочого дня¹⁹, зокрема, при оплаті годин відвідування суду (за викликом), військкомату (взяття на облік тощо), годин проходження медобстеження (медогляду), годин додаткових перерв, що надаються жінкам для годування дитини (див. приклади 16, 17 нижче).

Оскільки Порядком № 100 чітко не визначено, в яких випадках при обчисленні середнього заробітку за останні 2 календарні місяці роботи необхідно застосовувати середньоденну, а в яких середньогодинну заробітну плату, рекомендуємо у внутрішньому документі (наприклад, колективному договорі або Положенні про оплату праці на підприємстві, затвердженому наказом керівника) встановити всі випадки, коли нараховується середньогодинний заробіток за робочі години відсутності на роботі. Такий механізм можна також передбачити для працівників, які працюють позмінно, в яких години однієї зміни припадають на різні (суміжні) календарні дні, зокрема, для позмінно працюючих працівників, призваних (прийнятих) на військову службу в особливий період, за якими зберігається середній заробіток відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП (див. приклад 18 нижче), або призваних на військові збори, якщо в наказі про проходження навчальних зборів не вказано, що військовозобов’язані проходять військову підготовку в усі календарні дні таких зборів.

При обчисленні середньої заробітної плати за 2 місяці виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 Порядку № 100 (див. вище), на число робочих днів за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Таким чином, у випадках, коли в розрахунковому періоді працівник не мав заробітної плати або у нього немає розрахункового періоду, середньоденна заробітна плата обчислюється таким чином: спочатку визначається умовний сумарний заробіток в умовному розрахунковому періоді — останні 2 календарних місяці шляхом множення посадового окладу або мінімальної заробітної плати на 2 (календарних місяці), після чого отриманий результат ділиться на кількість робочих днів за останні 2 календарних місяці згідно з графіком роботи підприємства. Водночас, на думку Мінекономіки²⁰, якщо працівнику встановлено індивідуальний графік роботи (неповний робочий тиждень), то при визначенні кількості робочих днів необхідно враховувати індивідуальний графік роботи працівника.

Звертаємо увагу на один аспект, який стосується обчислення середньоденної (годинної) заробітної плати працівникам, які проходять військову службу в особливий період. Так, згідно з абзацом шостим пункту 4 Порядку № 100 працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень цього Порядку. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.

Застосовуючи цю норму, слід пам’ятати, що за працівником-військовослужбовцем зберігається середня заробітна плата не нижче тієї, яка зберігалася за ним протягом попереднього періоду військової служби, тільки в разі, якщо працівник відразу після звільнення з військової служби одного виду (наприклад, зі строкової військової служби) приймається на військову службу іншого виду (наприклад, за контрактом) або після закінчення одного контракту відразу укладає новий контракт на проходження військової служби. Якщо ж працівник був звільнений з військової служби і не відразу, а через деякий час (тиждень, місяць тощо) знову вступив на військову службу, то середня (середньоденна) заробітна плата обчислюється по-новому²¹ з урахуванням положень Порядку № 100, а вищепроцитована гарантія про збереження середньої заробітної плати не нижче тієї, яка зберігалася за ним протягом попереднього періоду військової служби, на такого працівника-військовослужбовця не поширюється.

Визначення сум «середньозарплатних» виплат

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число (кількість) робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Аналіз чинного законодавства свідчить про те, що на сьогодні немає нормативно-правових актів, які прямо встановлюють, що за працівниками середній заробіток, який обчислюється за 2 місяці, зберігається за календарні дні відсутності на роботі. Однак таке може випливати з локальних документів відповідних державних органів, установ, організацій або з суті виконання певних обов’язків. Наприклад, оплаті будуть підлягати всі календарні дні перебування працівника на військових зборах, якщо згідно з наказом про призов на такі збори виконання військових обов’язків передбачено для військовозобов’язаних в усі календарні дні перебування на військових зборах (в тому числі у вихідні дні за графіком роботи працівника). Також необхідно оплачувати за середнім заробітком й календарні дні професійного навчання (підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання іншим професіям з відривом від виробництва — ст. 122 КЗпП), якщо таке навчання проходить у вихідні (неробочі) дні за графіком роботи працівника (наприклад, у суботу).

Звертаємо увагу, що якщо оплаті підлягають робочі дні (години) відсутності працівника на роботі, то оплачуються робочі дні (години), встановлені графіком роботи саме для працівника, якому нараховується середній заробіток.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число (кількість) робочих днів у розрахунковому періоді (абз. третій п. 8 Порядку № 100). Цей принцип розрахунку застосовується, зокрема, для нарахування вихідної допомоги, визначення суми відшкодування шкоди працівником підприємству, нарахування державним службовцям і працівникам державних органів (місцевих рад) допомоги на оздоровлення.

Середньомісячне число (кількість) робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа (кількості) робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. четвертий п. 8 Порядку № 100). Якщо працівнику встановлено індивідуальний режим роботи, наприклад неповний робочий тиждень, то, на думку Мінекономіки²², середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з індивідуальним графіком роботи працівника (див. приклад 13 нижче).

Округлення середньомісячного числа (кількості) робочих днів у розрахунковому періоді здійснюється до одного знаку після коми²³ (див. приклад 13 нижче).

Тепер розглянемо застосування вищевикладених норм про обчислення середнього заробітку на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 1

Обчислення середньої заробітної плати, якщо розрахунковий період,
що становить 2 календарні місяці, відпрацьований повністю

Працівниця з 2020 року працює на підприємстві, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Ця працівниця весь робочий день 07 жовтня 2021 року (четвер) проходила обов’язкове медичне обстеження (медогляд) в медичній установі (згідно з вимогами до її професії).²⁴ За такий день на підставі статті 123 КЗпП їй нараховується середня заробітна плата. У розрахунковому періоді (серпень – вересень) у працівниці згідно з графіком її роботи було 43 робочих дні (далі — р. д.), в т. ч. в серпні — 21 р. д., у вересні — 22 р. д. Працівниця відпрацювала всі встановлені графіком її роботи робочі дні в зазначених місяцях, тому має в розрахунковому періоді 43 відпрацьованих дні (далі — відпрац. д.).

Оклад працівниці — 5500 грн. У кожному місяці розрахункового періоду їй нарахована заробітна плата в розмірі 6000 грн., яка включає оклад в розмірі 5500 грн., індексацію в розмірі 80,89 грн. (2379 грн. х 3,4%; «базовий» місяць — січень 2021 року) і доплату до мінімальної заробітної плати в розмірі 419,11 грн. (6000 – 5500 – 80,89).

Обчислимо середньоденну заробітну плату працівниці:

(6000 грн. х 2 міс.) : 43 відпрац. д. = 279,07 грн.

Оскільки медичне обстеження проходило протягом одного дня, що припадає на робочий день працівниці, то їй за такий день необхідно виплатити середній заробіток у розмірі середньоденної заробітної плати, тобто 279,07 грн.

ПРИКЛАД 2

Обчислення середньої заробітної плати, якщо працівник
відпрацював на підприємстві менше 2 календарних місяців

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, прийнятий на роботу 09 серпня 2021 року, а в період з 18 по 29 жовтня його залучали до виконання державних обов’язків у робочий час. За цей період, що включає 11 робочих днів, на підставі частини першої статті 119 КЗпП працівникові нараховується середній заробіток. Оклад працівника — 8000 грн.

Протягом останніх 2 календарних місяців (серпень – вересень) працівник перебував у трудових відносинах і працював лише в період з 09 серпня по 30 вересня 2021 року, тому цей відпрацьований період є для нього розрахунковим періодом (абз. третій п. 2 Порядку № 100).

У розрахунковому періоді (з 09 серпня по 30 вересня) працівник в серпні відпрацював лише 16 робочих днів з 21 робочого дня, передбаченого графіком роботи підприємства на цей місяць, а у вересні відпрацював всі 22 робочих дні, передбачених графіком роботи підприємства на вересень.

Загальна кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

16 відпрац. д. (серпень) + 22 відпрац. д. (вересень) = 38 відпрац. д.

Заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

8000 грн. : 21 р. д. х 16 відпрац. д. (серпень) + 8000 грн. (вересень) = 13 714,29 грн.

Середньоденна заробітна плата:

13 714,29 грн. : 38 відпрац. д. = 360,90 грн.

Середній заробіток за період виконання державних обов’язків, на який припадає 11 робочих днів:

360,90 грн. х 11 р. д. = 3969,90 грн.

ПРИКЛАД 3

Обчислення середньої заробітної плати, якщо працівник
відпрацював на підприємстві менше одного календарного місяця

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, прийнятий на роботу 07 вересня 2021 року, а в період з 25 жовтня по 24 грудня його призвали на військові збори як військовозобов’язаного. За цей період, що включає 45 робочих днів (5 р. д. в жовтні, 22 р. д. в листопаді, 18 р. д. в грудні), за працівником зберігається середній заробіток на підставі частини 11 статті 29 Закону про військовий обов’язок. Оклад працівника — 8500 грн.

Згідно з пунктом 8 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 12.03.2007 № 80, особам, призваним на військові збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв’язку з від’їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на військових зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, встановлені на підприємстві, де працює військовозобов’язаний.²⁵

Протягом останніх 2 календарних місяців (серпень – вересень) працівник перебував у трудових відносинах і працював лише в період з 07 по 30 вересня 2021 року, тому цей відпрацьований період є для нього розрахунковим періодом (абз. третій п. 2 Порядку № 100).

У вересні та в розрахунковому періоді (з 07 по 30 вересня) працівник відпрацював 18 робочих днів, при цьому за графіком роботи підприємства у вересні 22 робочих дні.

Заробітна плата працівника у вересні та в розрахунковому періоді:

8500 грн. : 22 р. д. х 18 відпрац. д. = 6954,55 грн.

Середньоденна заробітна плата:

6954,55 грн. : 18 відпрац. д. = 386,36 грн.

Середня заробітна плата за весь період перебування на військових зборах з 25 жовтня по 24 грудня, на який припадає 45 робочих днів:

386,36 грн. х 45 р. д. = 17 386,20 грн.

ПРИКЛАД 4

Обчислення середньої заробітної плати,
якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю працівник перебував у відрядженні з 18 по 23 жовтня 2021 року (6 робочих днів). У період з 26 липня по 01 жовтня 2021 року працівник хворів, тому протягом останніх 2 календарних місяців (серпень – вересень) перед місяцем направлення у відрядження (жовтень) у нього немає відпрацьованих днів. Оклад за посадою працівника — 9000 грн.

Оскільки протягом останніх 2 календарних місяців перед місяцем направлення у відрядження працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи: червень – липень (абз. четвертий п. 2 Порядку № 100).

У розрахунковому періоді (червень – липень) працівник відпрацював:

– в червні — 20 робочих днів (всі робочі дні цього місяця згідно з графіком роботи);

– в липні — 17 з 22 робочих днів, оскільки з 26 по 31 липня хворів.

Загальна кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

20 відпрац. д. (червень) + 17 відпрац. д. (липень) = 37 відпрац. д.

Заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

– в червні — 9000 грн. (оклад), оскільки відпрацьовані всі 20 робочих днів, передбачених графіком роботи в цьому місяці;

– в липні за 17 відпрацьованих робочих днів:

9000 грн. : 22 р. д. х 17 відпрац. д. = 6954,55 грн.

«Лікарняні», нараховані за період хвороби з 26 по 31 липня, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Сума виплат, що враховуються в розрахунковому періоді:

9000 грн. (червень) + 6954,55 грн. (липень) = 15 954,55 грн.

Середньоденний заробіток:

15 954,55 грн. : 37 відпрац. д. = 431,20 грн.

Працівникам, які направлені у відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку (ст. 121 КЗпП). Тому, крім середньоденного заробітку, визначимо розмір денного заробітку працівника в місяці направлення у відрядження (в жовтні) і порівняємо ці величини.²⁶

Оскільки оклад працівника в жовтні становить 9000 грн., а норма робочого часу в цьому місяці — 20 робочих днів, денний заробіток працівника в жовтні становить:

9000 грн. : 20 р. д. = 450 грн.

Як видно, денний заробіток працівника в жовтні є більшим за середньоденний заробіток (450 грн. > 431,20 грн.), тому працівникові за період відрядження, на який припадає 6 робочих днів, виплачується звичайний (не середній) заробіток в розмірі:

450 грн. х 6 р. д. = 2700 грн.

Якби сталося навпаки — середньоденний заробіток працівника дорівнював, наприклад, 451,78 грн., і був більшим за денний заробіток в жовтні (451,78 грн. > 450 грн.), то працівникові за період відрядження необхідно було б виплатити середній заробіток у розмірі:

451,78 грн. х 6 р. д. = 2710,68 грн.

ПРИКЛАД 5

Обчислення середньої заробітної плати, якщо протягом останніх 4 місяців
працівник не працював, а його оклад більше мінімальної заробітної плати

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю працівника залучають до виконання державних обов’язків з 25 жовтня по 05 листопада 2021 року (на цей період припадає 10 робочих днів). За працівником в цей період зберігається середній заробіток на підставі частини першої статті 119 КЗпП. Оклад працівника — 7000 грн. В період з 24 травня по 04 жовтня 2021 року працівник хворів, тому протягом останніх 4 календарних місяців (червень – вересень) в нього немає відпрацьованих днів і заробітної плати.

В цьому випадку середній заробіток обчислюється виходячи з установленого працівникові посадового окладу чи мінімальної заробітної плати залежно від того, яка з цих величин більше (абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100).

Оскільки в жовтні 2021 року розмір посадового окладу працівника більше розміру мінімальної заробітної плати (7000 грн. > 6000 грн.), для розрахунку середнього заробітку використовується розмір посадового окладу — 7000 грн.

З огляду на те, що середній заробіток обчислюється з посадового окладу, умовний сумарний заробіток розрахункового періоду визначається шляхом множення посадового окладу на кількість місяців розрахункового періоду, тобто на 2 (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Для визначення середньоденної заробітної плати використовується кількість робочих днів за графіком роботи працівника протягом останніх 2 календарних місяців (серпень – вересень) перед місяцем залучення до виконання державних обов’язків (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата в умовному розрахунковому періоді (серпень – вересень):

(7000 грн. х 2 міс.) : (21 р. д. (серпень) + 22 р. д. (вересень)) = 14 000 грн. : 43 р. д. = 325,58 грн.

Середній заробіток за період виконання державних обов’язків (з 25 жовтня по 05 листопада), на який припадає 10 робочих днів:

325,58 грн. х 10 р. д. = 3255,80 грн.

ПРИКЛАД 6

Обчислення середньої заробітної плати, якщо протягом останніх 4 місяців
працівник не працював, а його оклад менше мінімальної заробітної плати

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю працівниця з 2018 року по 02 листопада 2021 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку і відразу після її закінчення 03 листопада вийшла на роботу. На наступний день — 04 листопада вона проходила обов’язковий медичний огляд протягом всього робочого дня, тому за цей день їй необхідно нарахувати середній заробіток (ст. 123 КЗпП). Оклад працівниці — 5500 грн.

Враховуючи, що через перебування у вищевказаній відпустці у працівниці протягом останніх 4 календарних місяців (липень – жовтень) перед місяцем проходження медогляду не було відпрацьованих днів і заробітної плати, обчислення середнього заробітку за день проходження медогляду здійснюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати залежно від того, яка з цих величин більше (абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100).

У листопаді 2021 року розмір посадового окладу працівниці менше розміру мінімальної заробітної плати (5500 грн. < 6000 грн.), тому для розрахунку середнього заробітку використовується розмір мінімальної заробітної плати — 6000 грн.

Оскільки середній заробіток обчислюється з мінімальної заробітної плати, умовний сумарний заробіток розрахункового періоду визначається шляхом множення мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду, тобто на 2 (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Для визначення середньоденної заробітної плати використовується кількість робочих днів за графіком роботи працівниці протягом останніх 2 календарних місяців (вересень – жовтень) перед місяцем проходження медогляду (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата в умовному розрахунковому періоді (вересень – жовтень):

(6000 грн. х 2 міс.) : (22 р. д. (вересень) + 20 р. д. (жовтень)) = 12 000 грн. : 42 р. д. = 285,71 грн.

Середній заробіток за один день проходження медогляду:

285,71 грн. х 1 р. д. = 285,71 грн.

ПРИКЛАД 7

Нарахування середнього заробітку за період строкової військової служби працівнику,
який працює з неповним робочим днем, якщо оклад за повною посадою
менше мінімальної заробітної плати

Працівника призивають на строкову військову службу 22 листопада 2021 року, тому за ним зберігається середній заробіток за весь період такої служби до закінчення особливого періоду або до демобілізації (ч. третя ст. 119 КЗпП). Працівнику в трудовому договорі встановлено неповний робочий день — 5 робочих годин на день при 8-годинному робочому дні на підприємстві. Оклад за повною посадою працівника — 5700 грн. Індивідуальна норма робочого часу працівника в листопаді — 110 робочих годин (22 р. д. х 5 р. г.) при повній нормі робочого часу на підприємстві в цьому місяці — 176 робочих годин (22 р. д. х 8 р. г.).

Протягом останніх 4 календарних місяців (вересень – жовтень, липень – серпень) працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, тому в зазначеному періоді в нього немає відпрацьованих днів і нарахованої заробітної плати.

В цьому випадку середній заробіток обчислюється виходячи з установленого працівникові посадового окладу чи мінімальної заробітної плати (залежно від того, яка з цих величин більше), обчислених пропорційно умовам укладеного трудового договору, тобто пропорційно встановленому режиму роботи працівника (абз. четвертий п. 4 Порядку № 100).

Оскільки в листопаді 2021 року оклад за повною посадою працівника є меншим від мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (5700 грн. < 6000 грн.), при цьому працівник працює на умовах неповного робочого дня, обчислимо для нього «пропорційну» мінімальну заробітну плату в листопаді 2021 року виходячи з індивідуальної норми робочого часу працівника в цьому місяці:

6000 грн. : 176 р. г. х 110 відпрац. г. = 3750 грн.

Саме ця «пропорційна» мінімальна заробітна плата працівника в листопаді використовується при розрахунку середнього заробітку за період проходження строкової військової служби.

Враховуючи, що середній заробіток обчислюється з «пропорційної» мінімальної заробітної плати, умовний сумарний заробіток розрахункового періоду визначається шляхом множення «пропорційної» мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду, тобто на 2 (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Для визначення середньоденної заробітної плати використовується кількість робочих днів за графіком роботи працівника протягом останніх 2 календарних місяців (вересень – жовтень) перед місяцем призову на строкову військову службу (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата в умовному розрахунковому періоді (вересень – жовтень):

(3750 грн. х 2 міс.) : (22 р. д. (вересень) + 20 р. д. (жовтень)) = 7500 грн. : 42 р. д. = 178,57 грн.

Середній заробіток працівника за період проходження строкової військової служби в листопаді (з 22 по 30 листопада), на який припадає 7 робочих днів за графіком роботи працівника:

178,57 грн. х 7 р. д. = 1249,99 грн.

Середній заробіток працівника за період проходження строкової військової служби в грудні (з 01 по 31 грудня), на який припадає 22 робочих дні за графіком роботи працівника:

178,57 грн. х 22 р. д. = 3928,54 грн.

Звертаємо увагу, що у вищерозглянутому випадку, коли у працівника, який працює з неповним робочим днем, відсутні відпрацьований час і заробітна плата в розрахунковому періоді (тобто коли розрахунки здійснюються з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати — абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100), для обчислення середнього заробітку застосовується не середньогодинна заробітна плата, а середньоденна заробітна плата, яка обчислюється шляхом ділення умовного сумарного заробітку за останні 2 календарні місяці, на кількість робочих днів у зазначеному розрахунковому періоді згідно з графіком роботи працівника, оскільки це прямо передбачено абзацом другим пункту 8 Порядку № 100, і, відповідно, оплачуються робочі дні відсутності працівника на роботі. Якщо ж у працівника, якому встановлено неповний робочий день, в розрахунковому періоді будуть відпрацьований час і заробітна плата, нарахована пропорційно відпрацьованому часу (ч. друга ст. 56 КЗпП), то в колективному договорі (іншому локальному документі підприємства, затвердженому наказом керівника) можна передбачити для обчислення середнього заробітку такого працівника застосування середньогодинної заробітної плати з оплатою робочих годин відсутності на роботі. Таку ж норму можна прописати і для позмінно працюючих працівників (див. приклад 18 нижче).

ПРИКЛАД 8

Обчислення середньої заробітної плати, якщо працівнику виплачено «лікарняні»
та місячні премії в розрахунковому періоді, який відпрацьований неповністю

На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Працівник підприємства два повних робочих дні — 19 і 20 жовтня 2021 року (вівторок і середа) як військовозобов’язаний за направленням міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі — військкомат) проходив медичний огляд у закладі охорони здоров’я, тому за ці дні за ним зберігається середній заробіток (ч. 2 ст. 21 Закону про військовий обов’язок).

У розрахунковому періоді (серпень – вересень) працівником в серпні відпрацьовано лише 11 з 21 робочого дня, передбаченого графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник в період з 02 по 15 серпня (14 к. д.) перебував у щорічній відпустці, за період якої йому нараховано відпускні. У вересні працівником відпрацьовано лише 15 з 22 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник хворів у період з 6 по 14 вересня. Оклад працівника — 8000 грн. Колективним договором підприємства для посади працівника передбачено нарахування виробничих премій за відпрацьований місяць в цьому ж місяці в розмірі 20% посадового окладу пропорційно відпрацьованому часу в такому місяці.

У розрахунковому періоді (серпень – вересень) працівникові було нараховано та виплачено:

в серпні:

• – заробітну плату за серпень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в сумі 4190,48 грн. (8000 грн. : 21 р. д. х 11 відпрац. д.);

– премію за серпень, обчислену пропорційно відпрацьованому часу, в сумі 838,10 грн. (8000 грн. х 20% : 21 р. д. х 11 відпрац. д.);

– відпускні в сумі 3785,92 грн. за дні відпустки з 02 по 15 серпня;

у вересні:

• – заробітну плату за вересень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в сумі 5454,55 грн. (8000 грн. : 22 р. д. х 15 відпрац. д.);

– премію за вересень, обчислену пропорційно відпрацьованому часу, в сумі 1090,91 грн. (8000 грн. х 20% : 22 р. д. х 15 відпрац. д.);

– «лікарняні» в сумі 2367,14 грн. за дні хвороби з 6 по 14 вересня.

Відпускні та «лікарняні» не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100), а премії враховуються в фактично нарахованому розмірі, оскільки нараховані в поточному місяці за поточний місяць і обчислені пропорційно відпрацьованому часу (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді:

11 відпрац. д. (серпень) + 15 відпрац. д. (вересень) = 26 відпрац. д.

Сума виплат, що враховуються в розрахунковому періоді:

4190,48 + 838,10 + 5454,55 + 1090,91 = 11 574,04 грн.

Середньоденна заробітна плата:

11 574,04 грн. : 26 відпрац. д. = 445,16 грн.

Середній заробіток за 2 робочих дні (19 і 20 жовтня), в які працівник проходив медичний огляд за направленням військкомату:

445,16 грн. х 2 р. д. = 890,32 грн.

ПРИКЛАД 9

Обчислення середньої заробітної плати,
якщо працівнику виплачено квартальні та місячні премії,
а розрахунковий період відпрацьований неповністю

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, направлений на курси підвищення кваліфікації з 18 жовтня по 12 листопада 2021 року (на період курсів припадає 21 робочий день). За період перебування на зазначених курсах за працівником зберігається середня заробітна плата (ст. 122 КЗпП, Постанова № 695). Оскільки курси проводилися з понеділка по п’ятницю (тільки в робочі дні за графіком роботи працівника), то середня заробітна плата нараховується за всі робочі дні працівника, що припадають на період зазначених курсів.

У розрахунковому періоді (серпень – вересень) працівником в серпні відпрацьовано лише 16 з 21 робочого дня, передбаченого графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник хворів у період з 9 по 13 серпня. У вересні працівником відпрацьовано лише 11 з 22 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник в період з 01 по 15 вересня (15 к. д.) перебував у відпустці без збереження заробітної плати (ст. 26 Закону про відпустки).

Оклад працівника — 7000 грн. Колективним договором підприємства передбачено нарахування виробничої премії за відпрацьований місяць в наступному місяці в розмірі 25% окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному місяці, а також нарахування виробничої премії за квартал в першому місяці наступного кварталу в розмірі 75% окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі.

За межами розрахункового періоду працівникові нараховано та виплачено, зокрема:

– в липні 2021 року виробничу премію за ІІ квартал в розмірі 4812,50 грн. (7000 грн. х 75% : 60 р. д. х 50 відпрац. д.);

– в жовтні 2021 року виробничу премію за ІІІ квартал в розмірі 3957,69 грн. (7000 грн. х 75% : 65 р. д. х 49 відпрац. д.);

– в жовтні 2021 року виробничу премію за вересень в розмірі 875 грн. (7000 грн. х 25% : 22 р. д. х 11 відпрац. д.).

У розрахунковому періоді (серпень – вересень) працівникові було нараховано та виплачено:

• в серпні:

– заробітну плату за серпень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 5333,33 грн. (7000 грн. : 21 р. д. х 16 відпрац. д.);

– виробничу премію за липень в розмірі 1500 грн. (7000 грн. х 25%);

– «лікарняні» в сумі 1150,68 грн. за дні хвороби з 9 по 13 серпня;

• у вересні:

– заробітну плату за вересень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 3500 грн. (7000 грн. : 22 р. д. х 11 відпрац. д.);

– виробничу премію за серпень в розмірі 1333,33 грн. (7000 грн. х 25% : 21 р. д. х 16 відпрац. д.).

«Лікарняні» не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Премія за ІІ квартал, нарахована за 3 місяці цього кварталу в липні 2021 року, відноситься до 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — липня, тобто включається в заробіток липня, серпня і вересня. Оскільки липень не включається до розрахункового періоду (серпень – вересень), то частина зазначеної премії, що відноситься до липня, не враховується при обчисленні середньої заробітної плати. Серпень і вересень включаються до розрахункового періоду, тому частини премії за ІІ квартал, що відносяться до серпня і вересня, враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Визначимо розмір денної премії за ІІ квартал, враховуючи, що працівник відпрацював у цьому кварталі 50 робочих днів:

4812,50 грн. : 50 відпрац. д. = 96,25 грн.

Частини премії за ІІ квартал для цілей обчислення середньої заробітної плати відносяться до місяців розрахункового періоду — серпня та вересня (виходячи з кількості відпрацьованих робочих днів у зазначених місяцях) наступним чином:

– до серпня: 96,25 грн. х 16 відпрац. д. = 1540 грн.;

– до вересня: 96,25 грн. х 11 відпрац. д. = 1058,75 грн.

Таким чином, при обчисленні середньої заробітної плати враховується частина премії за ІІ квартал в загальній сумі 2598,75 грн. (1540 + 1058,75).

Премія за ІІІ квартал, нарахована за 3 місяці цього кварталу в жовтні 2021 року, відноситься до 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — жовтня, тобто включається в заробіток жовтня, листопада і грудня. Оскільки ці 3 місяці не включаються до розрахункового періоду (серпень – вересень), то зазначена премія не враховується при обчисленні середньої заробітної плати (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Премія за вересень, нарахована в жовтні, відноситься до місяця, в якому вона нарахована, — жовтня (абз. третій п. 3 Порядку № 100). Оскільки жовтень не включається до розрахункового періоду (серпень – вересень), то зазначена премія не враховується при обчисленні середньої заробітної плати.

Премія за липень, нарахована в серпні в сумі 1500 грн., відноситься до місяця, в якому вона нарахована, — серпня (абз. третій п. 3 Порядку № 100). Оскільки серпень включається до розрахункового періоду (серпень – вересень), то зазначена премія враховується при обчисленні середньої заробітної плати.

Визначимо частину премії за липень, яка включається в заробіток серпня для цілей обчислення середньої заробітної плати, враховуючи, що працівник відпрацював в липні 22 робочих дні, в серпні — 16 робочих днів:

1500 грн. : 22 відпрац. д. (липень) х 16 відпрац. д. (серпень) = 1090,91 грн.

Премія за серпень, нарахована у вересні в сумі 1333,33 грн., відноситься до місяця, в якому вона нарахована, — вересня (абз. третій п. 3 Порядку № 100). Оскільки вересень включається до розрахункового періоду (серпень – вересень), то зазначена премія враховується при обчисленні середньої заробітної плати.

Визначимо частину премії за серпень, яка включається в заробіток вересня для цілей обчислення середньої заробітної плати, враховуючи, що працівник відпрацював в серпні 16 робочих днів, у вересні — 11 робочих днів:

1333,33 грн. : 16 відпрац. д. (серпень) х 11 відпрац. д. (вересень) = 916,66 грн.

Визначимо сумарну заробітну плату в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати:

5333,33 грн. (зарплата за серпень) + 1090,91 грн. (частина премії за липень) + 3500 грн. (зарплата за вересень) + 916,66 грн. (частина премії за серпень) + 2598,75 грн. (частина премії за ІІ квартал) = 13 439,65 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

16 відпрац. д. (серпень) + 11 відпрац. д. (вересень) = 27 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

13 439,65 грн. : 27 відпрац. д. = 497,76 грн.

Середня заробітна плата за період перебування на курсах підвищення кваліфікації (з 18 жовтня по 12 листопада), на який припадає 21 робочий день:

497,76 грн. х 21 р. д. = 10 452,96 грн.

ПРИКЛАД 10

Обчислення середньої заробітної плати,
якщо працівнику виплачено відпускні, середній заробіток за час відрядження і піврічна премія,
а розрахунковий період відпрацьований неповністю

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, у 2021 році як донор проходив медичне обстеження в закладі охорони здоров’я 26 жовтня (вівторок), здавав кров 28 жовтня (четвер), а 29 жовтня (п’ятниця) використав додатковий день відпочинку, що надається після дня здачі крові.²⁷ Всього працівник був відсутній на роботі в жовтні зазначених 3 робочих дні, за які йому повинен бути нарахований середній заробіток відповідно до статті 124 КЗпП.

У розрахунковому періоді (серпень – вересень) працівник перебував у щорічній основній відпустці з 02 по 26 серпня (24 к. д.), тому в серпні відпрацював тільки 4 з 21 робочого дня, передбаченого графіком роботи в цьому місяці. У період з 20 по 24 вересня (включає 5 робочих днів) працівник перебував у відрядженні з його оплатою за середнім заробітком, тому у вересні він відпрацював лише 17 з 22 робочих днів, передбачених графіком роботи в цьому місяці. Оклад працівника — 8500 грн. Колективним договором підприємства для посади працівника передбачено нарахування виробничої премії за півріччя в першому місяці наступного півріччя в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному півріччі.

В липні 2021 року працівнику була виплачена виробнича премія за І півріччя в сумі 7586,78 грн. (8500 грн. : 121 р. д. х 108 відпрац. д.).

У розрахунковому періоді (серпень – вересень) працівникові було нараховано та виплачено:

• в серпні:

– заробітну плату за серпень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 1619,05 грн. (8500 грн. : 21 р. д. х 4 відпрац. д.);

– відпускні в розмірі 6895,73 грн.;

• у вересні:

– заробітну плату за вересень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 6568,18 грн. (8500 грн. : 22 р. д. х 17 відпрац. д.);

– середній заробіток за час відрядження в розмірі 2023,80 грн.

Відпускні та середній заробіток за час відрядження не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Премія за І півріччя, нарахована за 6 місяців цього півріччя в липні 2021 року, відноситься до 6 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — липня, тобто включається в заробіток липня, серпня, вересня, жовтня, листопада і грудня. Оскільки липень, жовтень, листопад і грудень не включаються до розрахункового періоду (серпень – вересень), то частини зазначеної премії, що відносяться до липня, жовтня, листопада і грудня не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати. Серпень і вересень включаються до розрахункового періоду, тому частини премії за І півріччя, що відносяться до серпня і вересня, враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Визначимо розмір денної премії за І півріччя, враховуючи, що працівник відпрацював у цьому півріччі 108 робочих днів:

7586,78 грн. : 108 відпрац. д. = 70,25 грн.

Частини премії за І півріччя для цілей обчислення середньої заробітної плати відносяться до місяців розрахункового періоду — серпня та вересня (виходячи з кількості відпрацьованих робочих днів у зазначених місяцях) наступним чином:

– до серпня: 70,25 грн. х 4 відпрац. д. = 281 грн.;

– до вересня: 70,25 грн. х 17 відпрац. д. = 1194,25 грн.

Таким чином, при обчисленні середньої заробітної плати враховується частина премії за І півріччя в загальній сумі 1475,25 грн. (281 + 1194,25).

Визначимо сумарну заробітну плату в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати:

1619,05 грн. (зарплата за серпень) + 6568,18 грн. (зарплата за вересень) + 1475,25 грн. (частина премії за І півріччя) = 9662,48 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

4 відпрац. д. (серпень) + 17 відпрац. д. (вересень) = 21 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

9662,48 грн. : 21 відпрац. д. = 460,12 грн.

Середня заробітна плата працівника-донора за період відсутності на роботі у зв’язку з донацією (3 робочих дні — 26, 28 і 29 жовтня):

460,12 грн. х 3 р. д. = 1380,36 грн.

Звертаємо увагу, якби день проходження медичного обстеження припав на один місяць, наприклад на 29 жовтня, а день здачі крові та додатковий день відпочинку, що надається після дня здачі крові, — на інший місяць, наприклад на 1 і 2 листопада, то для оплати дня проходження медичного обстеження розрахунковий період включає серпень – вересень, а для оплати дня здачі крові та додаткового дня відпочинку, що надається після дня здачі крові, розрахунковий період включає вересень – жовтень, тобто розрахункові періоди відрізняються, відповідно, будуть відрізнятися і середньоденні заробітки для оплати зазначених «донорських» днів.

ПРИКЛАД 11

Обчислення середньої заробітної плати при прийнятті на військову службу за контрактом,
якщо працівнику виплачено річну винагороду, матеріальну допомогу,
одноразову премію і середній заробіток, а розрахунковий період відпрацьований неповністю

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, з 01 листопада 2021 року прийнятий на військову службу за контрактом. За час проходження військової служби за контрактом в особливий період за працівником зберігається середній заробіток (ч. третя ст. 119 КЗпП). Оклад працівника — 7000 грн. Колективним договором підприємства для посади працівника передбачено нарахування річної винагороди за звітний рік на початку наступного року в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному році.

У лютому 2021 року працівнику було виплачено річну винагороду за 2020 рік у сумі 6219,12 грн. (7000 грн. : 251 р. д. х 223 відпрац. д.).

У розрахунковому періоді (вересень – жовтень) працівнику нараховано та виплачено:

у вересні:

• – заробітну плату за 22 відпрацьованих робочих дні, передбачених графіком роботи в цьому місяці, в розмірі окладу — 7000 грн.;

– премію за виконання окремого доручення разового характеру в розмірі 1200 грн.;

– матеріальну допомогу в розмірі 3000 грн.;

у жовтні:

• – заробітну плату за відпрацьовані 18 з 20 робочих днів, передбачених графіком роботи в цьому місяці, виходячи з окладу — 6300 грн. (7000 грн. : 20 р. д. х 18 відпрац. д.);

– середня заробітна плата за час проходження медичного обстеження за направленням військкомату 18 і 19 жовтня (2 робочих дні) в розмірі 651,16 грн.

Премія за виконання окремого доручення разового характеру і матеріальна допомога як одноразова виплата не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (пп. «а», «б» п. 4 Порядку № 100). Середня заробітна плата за час проходження медичного обстеження також не враховується при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Оскільки річну винагороду за 2020 рік, який включає 12 місяців з січня по грудень, працівникові нараховано і виплачено в лютому 2021 року, то з метою обчислення середньої заробітної плати така річна винагорода включається в заробіток 12 місяців, починаючи з місяця, в якому її нараховано, — лютого 2021 року, а саме включається в заробіток лютого 2021 року – січня 2022 року. З цих місяців в розрахунковому періоді є тільки два місяці — вересень і жовтень 2021 року, тому в заробіток розрахункового періоду (вересень – жовтень) включаються частини річної винагороди за 2020 рік, які відносяться до вересня і жовтня 2021 року.

Визначимо розмір денної річної винагороди за 2020 рік, враховуючи, що працівник у 2020 році відпрацював 223 робочих дні:

6219,12 грн. : 223 відпрац. д. = 27,89 грн.

Частини річної винагороди за 2020 рік для цілей обчислення середньої заробітної плати відносяться до місяців розрахункового періоду — вересня і жовтня (виходячи з кількості відпрацьованих робочих днів у зазначених місяцях) наступним чином:

– до вересня: 27,89 грн. х 22 відпрац. д. = 613,58 грн.;

– до жовтня: 27,89 грн. х 18 відпрац. д. = 502,02 грн.

Таким чином, при обчисленні середньої заробітної плати враховується частина річної винагороди за 2020 рік у загальній сумі 1115,60 грн. (613,58 + 502,02).

Визначимо сумарну заробітну плату в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати:

7000 грн. (зарплата за вересень) + 6300 грн. (зарплата за жовтень) + 1115,60 грн. (частина річної винагороди за 2020 рік) = 14 415,60 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

22 відпрац. д. (вересень) + 18 відпрац. д. (жовтень) = 40 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

14 415,60 грн. : 40 відпрац. д. = 360,39 грн.

Середній заробіток працівника за період проходження військової служби в листопаді (з 01 по 30 число), на який припадає 22 робочих дні за графіком роботи працівника:

360,39 грн. х 22 р. д. = 7928,58 грн.

ПРИКЛАД 12

Нарахування середнього заробітку за час відрядження,
якщо в розрахунковому періоді робота у святковий день і виплачено одноразові винагороди

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, перебував у відрядженні з 01 по 12 листопада 2021 року (12 календарних днів, з них 10 робочих днів). У листопаді за графіком роботи працівника (підприємства) — 22 робочих дні. Оклад працівника — 9000 грн. Індексація заробітної плати нараховується виходячи з «базового» місяця — січень 2021 року.

У розрахунковому періоді (вересень – жовтень) працівникові було нараховано та виплачено:

у вересні:

• – заробітну плату за 22 відпрацьованих робочих дні, передбачених графіком роботи в цьому місяці, в розмірі окладу — 9000 грн.;

– індексацію в розмірі 80,89 грн. (2379 грн. х 3,4%);

– винагороду до Дня народження в розмірі 1000 грн.;

– грошову винагороду за призове місце в спортивних змаганнях, що проводилися підприємством, в сумі 1200 грн.;

у жовтні:

• – заробітну плату за 20 відпрацьованих робочих днів, передбачених графіком роботи в цьому місяці, в розмірі окладу — 9000 грн.;

– оплату за відпрацьовані 7 годин у святковий день 14 жовтня (День захисників і захисниць України), оскільки працівник залучався до роботи в цей день на підставі наказу керівника для ліквідації наслідків виробничої аварії, в розмірі 792,45 грн. (9000 грн. : 159 р. г. х 7 відпрац. г. х 2);

– індексацію в розмірі 80,89 грн. (2379 грн. х 3,4%);

– премію за раціоналізаторську пропозицію в сумі 2000 грн.;

– винагороду до Дня захисників і захисниць України в розмірі 1000 грн.;

– винагороду в натуральній формі за призове місце в огляді художньої самодіяльності, проведеному підприємством, в сумі 1500 грн.

Оплата за роботу у святковий день 14 жовтня як оплата за відпрацьований час враховується при обчисленні середньої заробітної плати. Крім того, оскільки працівник залучався до роботи у святковий день 14 жовтня на підставі наказу керівника, цей день для нього вважається робочим і відпрацьованим днем в розрахунковому періоді (жовтні).

Винагорода до Дня народження і винагорода до святкового дня — Дня захисників і захисниць України як одноразові виплати не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (пп. «и» п. 4 Порядку № 100).

Премія за раціоналізаторську пропозицію, грошова винагорода за призове місце в спортивних змаганнях і винагорода в натуральній формі за призове місце в огляді художньої самодіяльності не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (пп. «г», «д» п. 4 Порядку № 100).

Оскільки оплата праці за час відрядження здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку (ч. четверта ст. 121 КЗпП), то у працівників, яким встановлено оклади (посадові оклади, місячні тарифні ставки), необхідно порівняти денний заробіток в місяці відрядження з середньоденним заробітком в розрахунковому періоді. Якщо денний заробіток працівника в місяці відрядження, який обчислюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, не менше середньоденного заробітку, то для оплати робочих днів відрядження застосовується денний заробіток. Якщо середньоденний заробіток вище денного заробітку, працівникові за кожний робочий день відрядження виплачується середньоденний заробіток, а за весь час відрядження — середній заробіток.²⁸

До денного заробітку працівника включаються усі елементи заробітної плати, які працівник отримує відповідно до умов трудового (колективного) договору в місяці, в якому його направляють у відрядження (оклад, постійні надбавки, доплати, премії, індексація тощо).

Для визначення оплати за дні відрядження обчислимо середньоденний заробіток працівника в розрахунковому періоді та його денний заробіток в місяці відрядження, а потім їх порівняємо.

І. Обчислення середньоденного заробітку в розрахунковому періоді.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді (вересень – жовтень), що враховується при обчисленні середнього заробітку:

9000 грн. (оклад у вересні) + 80,89 грн. (індексація у вересні) + 9000 грн. (оклад у жовтні) + 792,45 грн. (оплата роботи у святковий день у жовтні) + 80,89 грн. (індексація у жовтні) = 18 954,23 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (з урахуванням відпрацьованого дня 14 жовтня):

22 відпрац. д. (вересень) + 21 відпрац. д. (жовтень) = 43 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

18 954,23 грн. : 43 відпрац. д. = 440,80 грн.

ІІ. Визначення денного заробітку в листопаді.

Заробітна плата працівника в листопаді відповідно до умов трудового (колективного) договору:

9000 грн. (оклад) + 80,89 грн. (індексація) = 9080,89 грн.

Денний заробіток працівника в листопаді, в якому за графіком роботи працівника (підприємства) 22 робочих дні, становить:

9080,89 грн. : 22 р. д. = 412,77 грн.

ІІІ. Визначення оплати за час відрядження.

З проведених розрахунків видно, що денний заробіток в листопаді менше середньоденного заробітку в розрахунковому періоді (412,77 грн. < 440,80 грн.), тому працівникові за кожний з 10 робочих днів відрядження (з 01 по 12 листопада) нараховується середньоденний заробіток — 440,80 грн., а за весь час відрядження виплачується середній заробіток.

Сума середнього заробітку за час відрядження:

440,80 грн. х 10 р. д. = 4408 грн.

ПРИКЛАД 13

Обчислення середньомісячної заробітної плати для визначення суми вихідної допомоги,
якщо в розрахунковому періоді робота на умовах неповного робочого тижня

Працівника звільняють 31 жовтня 2021 року у зв’язку зі скороченням штату (п. 1 ст. 40 КЗпП) і виплачують згідно з нормами колективного договору вихідну допомогу в розмірі двох середньомісячних заробітків. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, але для працівника встановлено режим роботи — неповний робочий тиждень з 2 робочими днями: вівторок і четвер. Норма робочого часу працівника відповідно до індивідуального графіка роботи в серпні — 8 робочих днів, у вересні — 9 робочих днів, а норма робочого часу на підприємстві в серпні — 21 робочий день, у вересні — 22 робочих дні. Оклад за повною посадою працівника — 7500 грн., а місячна заробітна плата працівника визначається пропорційно до відпрацьованого часу в місяці (ч. друга ст. 56 КЗпП).

У розрахунковому періоді (серпень – вересень) працівникові було нараховано та виплачено:

– заробітну плату за серпень за 8 відпрацьованих днів, передбачених індивідуальним графіком роботи працівника в цьому місяці, в розмірі 2857,14 грн. (7500 грн. : 21 р. д. х 8 відпрац. д.);

– відпускні в розмірі 2135,79 грн. за 14 календарних днів щорічної основної відпустки, наданої з 6 по 19 вересня;

– заробітну плату за вересень за 5 відпрацьованих днів з 9 робочих днів, передбачених індивідуальним графіком роботи на цей місяць, — 1704,55 грн. (7500 грн. : 22 р. д. х 5 відпрац. д.).

Відпускні не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

8 відпрац. д. (серпень) + 5 відпрац. д. (вересень) = 13 відпрац. д.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати:

2857,14 грн. (зарплата за серпень) + 1704,55 грн. (зарплата за вересень) = 4561,69 грн.

Середньоденна заробітна плата:

4561,69 грн. : 13 відпрац. д. = 350,90 грн.

Для визначення суми вихідної допомоги середньоденну заробітну плату необхідно помножити на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді (абз. третій п. 8 Порядку № 100).

Середньомісячна кількість робочих днів у розрахунковому періоді, встановлена відповідно до індивідуального графіка роботи працівника:

(8 р. д. (серпень) + 9 р. д. (вересень)) : 2 міс. = 8,5 р. д.

Середньомісячний заробіток:

350,90 грн. х 8,5 р. д. = 2982,65 грн.

Сума вихідної допомоги (два середньомісячних заробітки):

2982,65 грн. х 2 = 5965,30 грн.²⁹

ПРИКЛАД 14

Обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,
якщо протягом останніх 4 календарних місяців працівник не працював

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, хворів з 25 січня 2021 року. Не дочекавшись його виходу на роботу, керівник підприємства наказом звільнив працівника 30 червня 2021 року згідно з пунктом 5 статті 40 КЗпП (нез’явлення на роботу протягом більш як 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності). Однак звільнений працівник звернувся до суду, який 05 жовтня 2021 року виніс рішення про визнання звільнення працівника незаконним і поновив його на роботі, зобов’язавши підприємство виплатити йому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу — з 01 липня по 05 жовтня. Посадовий оклад працівника — 6500 грн.

Оскільки протягом останніх 4 календарних місяців (березень – червень 2021 року) перед місяцем початку вимушеного прогулу (липень) працівник через хворобу не працював, розрахунок середнього заробітку здійснюється виходячи з установленого працівникові посадового окладу чи мінімальної заробітної плати (абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100). Враховуючи, що посадовий оклад працівника в липні більше мінімальної заробітної плати (6500 грн. > 6000 грн.), середня заробітна плата обчислюється з посадового окладу.

Для розрахунку використовується кількість робочих днів за графіком роботи працівника протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень 2021 року), що передують місяцю початку вимушеного прогулу (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата:

(6500 грн. х 2 міс.) : (18 р. д. (травень) + 20 р. д. (червень)) = 13 000 грн. : 38 р. д. = 342,11 грн.

Кількість робочих днів за графіком роботи працівника, що припадають на період вимушеного прогулу (з 01 липня по 05 жовтня):

22 р. д. (липень) + 21 р. д. (серпень) + 22 р. д. (вересень) + 3 р. д. (жовтень) = 68 р. д.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу:

342,11 грн. х 68 р. д. = 23 263,48 грн.

ПРИКЛАД 15

Обчислення середньої заробітної плати при переведенні на легшу нижчеоплачувану роботу

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю працівника у зв’язку з погіршенням здоров’я на підставі медичного висновку перевели на легшу нижчеоплачувану роботу (посаду) з 11 жовтня 2021 року, тому за ним зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, тобто з 11 по 24 жовтня його заробітна плата повинна бути не менше попереднього середнього заробітку (ст. 170 КЗпП). Оклад працівника на попередній посаді становив 7500 грн., на новій посаді — 6500 грн.

У період з 02 червня по 06 жовтня 2021 року працівник хворів, тому протягом останніх 2 календарних місяців (серпень – вересень) перед переведенням у нього немає відпрацьованих днів.

Оскільки протягом останніх 2 календарних місяців перед місяцем переведення на іншу посаду працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи: червень – липень (абз. четвертий п. 2 Порядку № 100).

У розрахунковому періоді (червень – липень) працівник відпрацював тільки один робочий день 01 червня з 20 робочих днів за графіком роботи підприємства в червні, тому за цей відпрацьований день йому була нарахована заробітна плата виходячи з окладу в сумі:

7500 грн. : 20 р. д. х 1 відпрац. д. = 375 грн.

Крім того, працівникові за червень була нарахована індексація виходячи з «базового» місяця — січень 2021 року пропорційно відпрацьованому часу в цьому місяці в сумі:

2270 грн. х 3,4% : 20 р. д. х 1 відпрац. д. = 3,86 грн.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді (червень – липень):

375 грн. + 3,86 = 378,86 грн.

Середньоденна заробітна плата у розрахунковому періоді:

378,86 грн. : 1 відпрац. д. = 378,86 грн.

Середній заробіток за два тижні з дня переведення (з 11 по 24 жовтня), на який припадає 9 робочих днів:

378,86 грн. х 9 р. д. = 3409,74 грн.

До заробітної плати на новій посаді протягом двох тижнів з дня переведення, яка порівнюється із середнім заробітком за цей період, включається фактично нарахована заробітна плата, в тому числі оклад, доплати, надбавки, премії, винагороди, індексація тощо.

На новій посаді заробітна плата працівника за 9 відпрацьованих робочих днів, що припадають на два тижні з дня переведення (з 11 по 24 жовтня), яка обчислена виходячи з окладу на новій посаді (6500 грн.) та норми робочого часу в жовтні за графіком роботи — 20 робочих днів, становить:

6500 грн. : 20 р. д. х 9 відпрац. д. = 2925 грн.

Крім того, працівнику в жовтні за 9 відпрацьованих робочих днів, що припадають на два тижні з дня переведення (з 11 по 24 жовтня), повинна бути нарахована індексація виходячи з «базового» місяця — січень 2021 року в сумі:

2379 грн. х 3,4% : 20 р. д. х 9 відпрац. д. = 36,40 грн.

Сумарна заробітна плата працівника на новій посаді за період — два тижні з дня переведення (з 11 по 24 жовтня):

2925 грн. + 36,40 = 2961,40 грн.

Оскільки заробітна плата працівника за відпрацьований період на новій посаді — два тижні з дня переведення (з 11 по 24 жовтня) є меншою ніж середній заробіток за вказаний період (2961,40 грн. < 3409,74 грн.), то працівникові, крім заробітної плати за відпрацьовані дні, нараховується доплата до середнього заробітку за період роботи з 11 по 24 жовтня в розмірі:

3409,74 – 2961,40 = 448,34 грн.

ПРИКЛАД 16

Обчислення середньогодинної заробітної плати для оплати працівниці часу годування дитини,
якщо відсутній заробіток в розрахунковому періоді

Працівниця, оклад якої становить 10 000 грн., перервала відпустку для догляду за дитиною, якій виповнився 1 рік, і вийшла на роботу 04 жовтня 2021 року. На підставі заяви працівниці наказом керівника підприємства їй встановлено протягом робочого дня 2 перерви по 1 робочій годині щодня для годування дитини на період роботи з 04 по 31 жовтня 2021 року (загальна тривалість перерв в день — 2 робочих години). Ці перерви, що надаються крім загальної перерви для відпочинку і харчування, включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком (ст. 183 КЗпП). На підприємстві та для працівниці встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю з 8-годинним робочим днем.

На період з 04 по 31 жовтня 2021 року за графіком роботи припадає 19 робочих днів, тому загальна тривалість перерв працівниці для годування дитини в цьому місяці становить:

19 р. д. х 2 р. г. = 38 р. г.

Протягом останніх 4 календарних місяців у працівниці немає відпрацьованих днів і заробітної плати, тому середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленого їй посадового окладу — 10 000 грн., оскільки він більше мінімальної заробітної плати — 6000 грн. (абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100).

Враховуючи, що працівниці необхідно оплатити робочі години відсутності на роботі, для розрахунку використовується кількість робочих годин, встановлених за графіком роботи працівниці протягом останніх 2 календарних місяців (серпень – вересень), що передують місяцю виходу на роботу (жовтень).

Норма робочого часу в годинах за графіком роботи працівниці в умовному розрахунковому періоді (серпень – вересень):

167 р. г. (серпень) + 176 р. г. (вересень) = 343 р. г.

Середньогодинна заробітна плата:

(10 000 грн. х 2 міс.) : 343 р. г. = 58,31 грн.

Середній заробіток працівниці за час перерв для годування дитини в жовтні:

58,31 грн. х 38 р. г. = 2215,78 грн.

ПРИКЛАД 17

Обчислення середнього заробітку, якщо встановлена погодинна оплата праці працівнику,
який декілька годин був відсутній на роботі у зв’язку з його викликом в державний орган
як свідка по справі про адміністративне правопорушення

Працівник підприємства 02 листопада 2021 року (вівторок) був викликаний як свідок до державного органу, в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, тому 5 робочих годин був відсутній на роботі. За цей час за ним зберігається середній заробіток (ст. 275 КпАП). Працівникові встановлена погодинна оплата праці з годинною ставкою 50 грн. Також йому щомісячно виплачується премія в розмірі 10% основної заробітної плати за відпрацьований у місяці час.

У розрахунковому періоді (вересень – жовтень) працівнику нараховано та виплачено:

у вересні:

• – заробітну плату за 176 відпрацьованих робочих годин (норма робочого часу у вересні) в розмірі 8800 грн. (50 грн. х 176 відпрац. г.);

– премію за вересень у розмірі 880 грн. (8800 грн. х 10%);

у жовтні:

• – «лікарняні» за дні хвороби з 01 по 06 жовтня, на які припадають 4 робочих дні або 32 робочих години;

– заробітну плату за 127 відпрацьованих годин з 159 робочих годин, передбачених графіком роботи в жовтні, в розмірі 6350 грн. (50 грн. х 127 відпрац. г.);

– премію за жовтень у розмірі 635 грн. (6350 грн. х 10%).

«Лікарняні» не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100), а премії враховуються в фактично нарахованому розмірі, оскільки нараховані в поточному місяці за поточний місяць і обчислені пропорційно відпрацьованому часу (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Кількість відпрацьованих годин у розрахунковому періоді:

176 відпрац. г. (вересень) + 127 відпрац. г. (жовтень) = 303 відпрац. г.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середнього заробітку:

8800 + 880 + 6350 + 635 = 16 665 грн.

Середньогодинна заробітна плата:

16 665 грн. : 303 відпрац. г. = 55 грн.

Середній заробіток за час відсутності на роботі у зв’язку з викликом до державного органу, в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення:

55 грн. х 5 р. г. = 275 грн.

ПРИКЛАД 18

Нарахування середнього заробітку за період строкової військової служби працівнику,
який працює позмінно, виходячи із середньогодинної заробітної плати

Працівник підприємства призваний на строкову військову службу в особливий період з 15 грудня 2021 року. За період перебування на строковій військовій службі за працівником зберігається середній заробіток до закінчення особливого періоду або до демобілізації (ч. третя ст. 119 КЗпП). Працівник, оклад якого становить 7000 грн., працює позмінно за графіками змінності, які складаються щомісяця. В розрахунковому періоді (жовтень – листопад) працівник відпрацював всі робочі години, передбачені графіком змінності: в жовтні — 159 робочих годин (далі — р. г.), в листопаді — 176 р. г., тому за ці місяці отримав заробітну плату в розмірі окладу. Згідно з колективним договором підприємства середній заробіток працівникам, які працюють позмінно, обчислюється виходячи із середньогодинної заробітної плати.

Згідно з графіком змінності на грудень норма робочого часу працівника — 174 р. г., при цьому на період з 01 по 14 грудня (період роботи на підприємстві) припадає 84 р. г., а на період з 15 по 31 грудня (період військової служби) — 92 р. г.

Кількість відпрацьованих працівником годин у розрахунковому періоді:

159 відпрац. г. (жовтень) + 176 відпрац. г. (листопад) = 335 відпрац. г.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді:

7000 грн. (жовтень) + 7000 грн. (листопад) = 14 000 грн.

Середньогодинна заробітна плата:

14 000 грн. : 335 відпрац. г. = 41,79 грн.

Середній заробіток працівника за період проходження строкової військової служби з 15 по 31 грудня 2021 року, на який припадає 92 робочих години за графіком роботи працівника:

41,79 грн. х 92 р. г. = 3844,68 грн.

В подальшому для нарахування працівнику середнього заробітку за період військової служби використовується норма робочого часу в годинах за графіком роботи (змінності) працівника. Наприклад, якщо в січні 2022 року ця норма становить 151 р. г., то середній заробіток складе:

41,79 грн. х 151 р. г. = 6310,29 грн.