В умовах карантину, зокрема під час введення червоної зони, багато підприємств змушені зупиняти чи обмежувати господарську діяльність, запроваджуючи простій окремих структурних підрозділів або працівників. Крім того, частково чи повністю зупиняти виробництво підприємства можуть за відсутності поставок сировини для виготовлення продукції або ринків збуту для виготовленої продукції. Також простої трапляються через вихід з ладу обладнання, форс-мажорні обставини та з інших причин. Який порядок повідомлення працівників про введення простою? Як документально оформляється простій на підприємстві? Які виплати здійснюються працівникам під час простою? Чи враховується оплата простою при нарахуванні «середньозарплатних» і страхових виплат? Який порядок оподаткування оплати простою? Чи нараховується індексація в період простою?
Простій виробництва: види, документальне оформлення, трудові гарантії працівників
Трудові гарантії працівників під час простою, а також деякі інші аспекти цього негативного у виробничому плані явища регламентуються двома статтями головного трудового документа — Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). «Зарплатні» питання простою врегульовані статтею 113 КЗпП, а поняття простою та деякі організаційні аспекти простою викладені у статті 34 цього документа.
Згідно зі статтею 34 КЗпП простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Тобто під простоєм розуміється ситуація, коли всі працівники підприємства, організації, установи (далі — підприємство) або працівники структурного підрозділу підприємства або ж окремі працівники тимчасово не можуть виконувати свої трудові обов’язки.
Винуватці, причини та види простою
Простій на підприємстві, в його структурному підрозділі або у працівника може бути:
- з вини підприємства;
- з вини працівника;
- через форс-мажорні обставини.
З вини підприємства можливі такі два основні види простою:
1) простій на одному або декількох робочих місцях, який стався з технічних та інших причин (незабезпечення технологічною та іншою необхідною документацією, несправність обладнання, модернізація виробництва). Наприклад, простій на робочому місці токаря можливий через відсутність у підприємства технічного опису нового токарного обладнання, у оператора комп’ютерного набору — внаслідок поломки комп’ютера (виходу з ладу програмного забезпечення), у тракториста — через відсутність на підприємстві необхідних запчастин для ремонту несправного двигуна або інших агрегатів трактора;
2) простій окремого структурного підрозділу чи всього підприємства, який стався з економічних або інших причин. Наприклад, простій переробного підприємства можливий через відсутність сировини, трикотажної фабрики — через відсутність замовлень і збуту готової продукції.
З вини працівника простій можливий у випадках:
1) самовільної відсутності працівника на робочому місці;
2) недотримання працівником заходів безпеки, внаслідок чого виведено з ладу обладнання, на якому він працював;
3) умисного зіпсуття працівником знарядь (з