Трудові гарантії працівників, призваних на військові збори

Законодавчим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв’язку з виконанням ними конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, є Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі — Закон № 2232).

Згідно зі статтею 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов’язком громадян України. Військовий обов’язок установлюється з метою, зокрема, підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України (далі — ЗСУ), інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Військовий обов’язок включає, зокрема: прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов’язку в запасі; проходження служби у військовому резерві.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232 щодо військового обов’язку громадяни України поділяються на такі категорії:

– допризовники — особи, які підлягають приписці до призовних ділянок;

– призовники — особи, приписані до призовних дільниць;

– військовослужбовці — особи, які проходять військову службу;

– військовозобов’язані — особи, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

– резервісти — особи, які проходять службу у військовому резерві ЗСУ, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Окрім призову на військову службу, можливий призов військовозобов’язаних та резервістів на збори, під час яких громадяни відновлюють свої колишні (за потреби — здобувають нові) навички та вміння у військовій справі. Порядок проходження зборів регламентується статтею 29 «Проходження зборів військовозобов’язаними та резервістами» Закону № 2232.

Частиною 1 статті 29 Закону № 2232 встановлено, що військовозобов’язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори (далі — збори). Резервисти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов’язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.

Час і строки проведення навчальних зборів військовозобов’язаних та резервістів визначаються Генеральним штабом ЗСУ та органами управління іншими військовими формуваннями відповідно до Закону № 2232 (ч. 4 ст. 29 Закону № 2232).

Військовозобов’язані (крім резервістів) можуть бути призвані відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональними органами Служби безпеки України, відповідним підрозділом Служби зовнішньої розвідки України (далі разом — військкомат) на навчальні збори до 5 разів строком до двох місяців кожного разу (ч. 3 ст. 29 Закону № 2232).

Загальний строк зборів під час перебування військовозобов’язаних (крім резервістів) у запасі не може перевищувати 10 місяців, при цьому час перебування на перевірочних зборах зараховується до загального строку перебування на навчальних зборах. Загальний строк виконання обов’язків служби у військовому резерві (тобто резервістами) не може перевищувати 3 місяців на рік, якщо інше не визначено законом. У разі прийняття Президентом України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов’язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше 2 місяців (ч. 6–8 ст. 29 Закону № 2232).

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону № 2232 громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі ЗСУ, СБУ, СЗРУ чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані, зокрема, прибувати за викликом районного (міського) військкомату для призову на військову службу або збори військовозобов’язаних та резервістів.

Військовозобов’язані та резервісти, яким надійшла повістка відповідного районного (міського) військкомату на прибуття для призову на збори, зобов’язані прибути в пункт і в строк, зазначені у повістці. Керівники підприємств, установ, організацій та закладів освіти (далі — підприємства) на вимогу військкоматів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов’язаних та резервістів до визначених пунктів збору (ч. 9 ст. 29 Закону № 2232).

Трудові гарантії працівників у разі призову на військові збори

Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП) встановлено гарантії для працівників, які залучаються до виконання державних обов’язків.

Відповідно до статті 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Отже, трудові гарантії працівників, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених Законом № 2232, у тому числі трудові гарантії військовозобов’язаних та резервістів, що викликаються на збори, визначені вказаним Законом.

Згідно з частиною 11 статті 29 Закону № 2232 за призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві незалежно від підпорядкування і форм власності.

Виплата середньої заробітної плати військовозобов’язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 13 ст. 29 Закону № 2232).

Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов’язаних з проходженням служби у військовому резерві, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у держбюджеті на утримання Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями. Порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних і резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями (ч. 8 ст. 26-1 Закону № 2232).

На виконання вищенаведених норм Закону № 2232 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам» від 23.11.2006 № 1644 (далі — Постанова № 1644). Пунктом 2 цього документа встановлено, що виплата середнього заробітку військовозобов’язаним та резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, на яких працюють призвані на збори громадяни, з наступним відшкодуванням цих видатків за рахунок коштів, передбачених у держбюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Детально трудові гарантії працівників, призваних на збори, та процедуру розрахунків між їхніми роботодавцями та військкоматами (Міністерством оборони) визначено Інструкцією про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженою наказом Міністра оборони України від 02.03.2007 № 80 (далі — Інструкція № 80).

Пунктом 6 Інструкції № 80 визначено, що витрати на проїзд до місця проведення зборів і назад до місця проживання військовозобов’язаних та резервістів (далі разом — військовозобов’язані) у розмірі фактичних витрат, але не більше встановлених норм відшкодовуються військкоматами.

Відповідно до пункту 7 Інструкції № 80 за військовозобов’язаними, призваними на збори, зберігається на весь період зборів, уключаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, місце роботи, посада та середній заробіток як на основній, так і на сумісних роботах (тобто у сумісників — по всіх місцях роботи).

Зазначені особи не підлягають звільненню з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (далі — роботодавець) незалежно від підпорядкування і форм власності з дня отримання повістки про призов і до повернення, крім випадків ліквідації підприємства, де вони працювали.

У разі реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділу, відокремлення), на якому працює військовозобов’язаний, за період зборів виплати (у т. ч. нарахування середнього заробітку) йому здійснюють:

• у разі злиття підприємства з іншим підприємством — підприємство, що виникло в результаті злиття;
• у разі приєднання одного підприємства до іншого підприємства — останнє;
• у разі поділу підприємства або відокремлення від нього — нове підприємство, що утворилося в результаті цього поділу, в якому залишився працювати військовозобов’язаний;
• у разі перетворення одного підприємства в інше — підприємство, яке в результаті виникло.

Особам, зайнятим на сезонних роботах, які працюють за трудовим договором на визначений строк, установлений за погодженням сторін, а також тимчасовим працівникам, призваним на збори, за місцем роботи виплачується середня заробітна плата протягом усього часу тривалості зборів та перебування в дорозі до військової частини і назад. Займана посада (місце роботи) за ними зберігається на час цих робіт, обумовлених трудовим договором.

Згідно з пунктом 8 Інструкції № 80 особам, призваним на збори, виплачується заробітна плата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв’язку з від’їздом на збори, а також середня заробітна плата за перші півмісяця зборів.

За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, встановлені на підприємстві, де працює військовозобов’язаний.

Таким чином, якщо працівник подав підприємству повістку військкомату про призов на збори, наприклад, з 11 листопада, то підприємство зобов’язане 10 листопада виплатити працівникові заробітну плату за відпрацьований час у листопаді, а також нарахувати та виплатити середній заробіток за період з 11 по 25 листопада (15 календарних днів — перші півмісяця зборів), тобто фактично середній заробіток за вказаний період виплачується авансом. Надалі середній заробіток за період з 26 по 30 листопада (друга половина місяця) виплачується працівникові в день, встановлений на підприємстві для виплати заробітної плати працівникам за другу половину місяця, а середній заробіток за період з 1 по 15 грудня виплачується в день, встановлений на підприємстві для виплати заробітної плати працівникам за першу половину місяця, і так далі.

Підставою для увільнення працівника від роботи у зв’язку із призовом на збори військовозобов’язаних та нарахування йому середнього заробітку за час зборів є наказ керівника підприємства, в якому зазначаються причина (призов на збори) та підстава для такого увільнення (повістка військкомату про призов на збори із зазначенням номера і дати, надана працівником для ознайомлення роботодавцю), дата, з якої працівник увільняється від виконання трудових обов’язків, а також доручення бухгалтерії розрахуватися з працівником по останній день роботи та нарахувати йому середній заробіток авансом за перші півмісяця зборів з наступним нарахуванням середнього заробітку по останній день зборів.

Відповідно до пункту 13 Інструкції № 80 середній заробіток військовозобов’язаних, призваних на збори, розраховується підприємствами, де працюють (працювали) призвані на збори відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Наразі нормативно-правовим актом, який визначає механізм розрахунку середнього заробітку, є Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100). У підпункті «ї» пункту 1 Порядку № 100 зазначено, що цей Порядок застосовується у випадку залучення працівників до виконання військових обов’язків.

Обчислення середнього заробітку для оплати часу зборів здійснюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю призову на збори (див. приклад нижче).¹

ПРИКЛАД

Обчислення середнього заробітку за час перебування на військових зборах

Працівник підприємства з 11.11.2021 призваний повісткою військкомату на збори як військовозобов’язаний. Оклад працівника — 8000 грн. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. У розрахунковому періоді (вересень – жовтень) працівник відпрацював усі робочі дні (далі — відпрац. д.) за графіком роботи підприємства: у вересні — 22 робочих дні, у жовтні — 20 робочих днів. Крім окладу, працівнику щомісяця виплачується доплата за високу професійну майстерність у розмірі 10% посадового окладу пропорційно відпрацьованому часу. У вересні та жовтні працівнику виплачено цю доплату в сумі 800 грн. за кожний місяць, а також у вересні виплачено разову матеріальну допомогу в сумі 3000 грн.

Визначимо суму, що підлягає виплаті працівникові 10 листопада 2021 року (останній день роботи перед зборами) та середній заробіток за час перебування на зборах.

Оскільки в період з 1 по 10 листопада працівник відпрацював 8 робочих днів, а в листопаді за графіком роботи підприємства (працівника) 22 робочих дні, заробітна плата працівника за відпрацьований час у листопаді становить:

(8000 грн. (оклад) + 800 грн. (доплата)) : 22 р. д. х 8 відпрац. д. = 3200 грн.

Заробітна плата в розрахунковому періоді, що враховується при обчисленні середньої заробітної плати (матеріальна допомога не враховується — пп. «б» п. 4 Порядку № 100):

(8000 грн. + 800 грн. (вересень)) + (8000 грн. + 800 грн. (жовтень)) = 17 600 грн.

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

22 відпрац. д. (вересень) + 20 відпрац. д. (жовтень) = 42 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

17 600 грн. : 42 відпрац. д. = 419,05 грн.

Середній заробіток працівника за перші півмісяця (15 календарних днів) зборів — з 11 по 25 листопада, на які припадає 11 робочих днів за графіком роботи підприємства:

419,05 грн. х 11 р. д. = 4609,55 грн.

Загальна сума, яку підприємство має виплатити працівнику 10 листопада 2021 року:

3200 грн. (заробітна плата за період роботи з 1 по 10 листопада) + 4609,55 грн. (середній заробіток за період зборів з 11 по 25 листопада) = 7809,55 грн.

Середній заробіток працівника за період зборів з 26 по 30 листопада (на цей період припадають 3 робочих дні за графіком роботи підприємства), який необхідно виплатити працівнику при виплаті на підприємстві заробітної плати за другу половину листопада:

419,05 грн. х 3 р. д. = 1257,15 грн.

Середній заробіток працівника за період зборів з 1 по 15 грудня (на цей період припадає 11 робочих днів за графіком роботи підприємства), який необхідно виплатити працівнику при виплаті на підприємстві заробітної плати за першу половину грудня:

419,05 грн. х 11 р. д. = 4609,55 грн.

Середній заробіток працівника за період зборів з 16 по 31 грудня (на цей період припадає 11 робочих днів за графіком роботи підприємства), який необхідно виплатити працівнику при виплаті на підприємстві заробітної плати за другу половину грудня:

419,05 грн. х 11 р. д. = 4609,55 грн.

Звертаємо увагу, якщо згідно з наказом про проходження зборів військовозобов’язані виконують військові обов’язки кожного календарного дня зборів (у т. ч. в суботу і неділю), то середній заробіток виплачується їм за кожний календарний (не робочий) день перебування на зборах, а середньоденна заробітна плата розраховується виходячи з кількості відпрацьованих календарних днів у розрахунковому періоді (абз. перший п. 8 Порядку № 100).

_____________________________________________________________________________

Особи, які проходять збори з відривом від виробництва, використовують вихідні, святкові та неробочі дні згідно з розпорядком, установленим командуванням, що провадить збори (п. 9 Інструкції № 80).

У пункті 11 Інструкції № 80 (як і у вище процитованому пункті 2 Постанови № 1644) визначено, що виплата середнього заробітку військовозобов’язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військкоматами.

Відповідно до пункту 12 Інструкції № 80 підприємства для покриття витрат на виплату середньої заробітної плати військовозобов’язаним, призваним на збори, подають до районного військкомату, в якому перебувають на обліку військовозобов’язані, рахунки, котрі акцептуються і передаються до обласного військкомату для оплати. До рахунків додаються відомості на виплату середньої заробітної плати, нарахованої військовозобов’язаним, призваним на збори, в яких зазначаються у відповідних графах щодо кожного працівника: ПІБ; середня зарплата на місяць; період перебування на зборах; сума витрат, яка підлягає відшкодуванню за період перебування на зборах, у тому числі і єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ). Відомості підписуються керівником підприємства та головним бухгалтером. Відшкодуванню підлягають всі витрати, пов’язані з виплатою середнього заробітку (у тому числі ЄСВ).

Таким чином, роботодавець повинен нарахувати та виплатити працівникові як військовозобов’язаному, призваному на збори, середній заробіток за весь період перебування на зборах, а для отримання компенсації понесених витрат роботодавцю необхідно надати у військкомат рахунки (із зазначенням суми понесених витрат: середнього заробітку та нарахованого на нього ЄСВ), які мають бути сплачені йому Міністерством оборони України.

При виплаті працівникові середнього заробітку, який є додатковою заробітною платою, роботодавець зобов’язаний у загальному порядку нарахувати та сплатити з нього ПДФО, військовий збір та ЄСВ². У місяці виплати сума середнього заробітку включається до витрат (як оплата невідпрацьованого часу відображається на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності»), а в місяці отримання коштів з держбюджету (компенсації) необхідно збільшити доходи.

Якщо військовозобов’язаний був призваний на збори зі щорічної чи додаткової відпустки, остання підлягає продовженню після закінчення зборів або перенесенню на інший строк (п. 10 Інструкції № 80).

Якщо військовозобов’язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів у разі тимчасової непрацездатності замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону (ч. 14 ст. 29 Закону № 2232).

Усі інші виплати, передбачені Інструкцією № 80 для військовозобов’язаних та резервістів за час зборів (добові, грошове забезпечення тощо) здійснюються військовими частинами за місцем проведення зборів (п.п. 1, 2, 4, 14, 15 Інструкції № 80).

Що стосується табелювання працівників у період перебування на зборах військовозобов’язаних, то в табелі обліку використання робочого часу типової форми № П-5, яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489, дні відсутності працівника на роботі через перебування на зборах відображаються за кодом «ІН» або «22» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством: військові збори).