Лист Мінекономіки «Щодо надання додаткової соціальної відпустки на дітей» від 01.07.2021 р. № 4712-06/34401-07
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 01.07.2021 р. № 4712-06/34401-07
Щодо надання додаткової соціальної відпустки на дітей
(Витяг)
Міністерство економіки України розглянуло лист <…> і в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).
З норм зазначеної статті вбачається, що один з батьків має право на додаткову соціальну відпустку за умови, що інший з подружжя в поточному календарному році не скористався своїм правом на цю відпустку.
Чинним законодавством не визначено конкретного переліку документів, які слід пред’явити одному з батьків для підтвердження того, що він не скористався правом на додаткову соціальну відпустку.
Тому, на нашу думку, роботодавцю може бути надано будь-який належно оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що іншому з батьків дитини не надавалася така соціальна відпустка.
Стосовно надання додаткової соціальної відпустки жінці в період її перебування у відпустці для догляду за дитиною та/або у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами повідомляємо, що законодавством про працю не передбачено надання двох відпусток одночасно.
Водночас повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.
<…>
Заступник Міністра економіки України – Світлана ГЛУЩЕНКО
_____________________________________________________________________________
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Поява вищенаведеного листа викликана змінами, внесеними з 09.05.2021 р. до статті 182-1 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), про які ми докладно повідомляли (див. ВПЗ № 3/2021, стор. 3). Вказаними статтями встановлено порядок надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі — відпустка на дітей).
Нагадаємо, що в частинах перших статті 182-1 КЗпП і статті 19 Закону про відпустки до 09.05.2021 р. було зазначено, що відпустка на дітей надається «жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину …». З 09.05.2021 р. замість вказаного тексту в частинах перших статті 182-1 КЗпП і статті 19 Закону про відпустки зазначено, що відпустка на дітей надається «одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину …».
Виключення слова «працює» з частин перших статті 182-1 КЗпП і статті 19 Закону про відпустки призвело до того, що відпустка на дітей тепер надається одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, за календарний рік незалежно від того, чи працювали вони в такому календарному році, в тому числі надається за календарний рік, в якому працівник повністю перебував у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку.
Звертаємо увагу, що відпустка на дітей може бути використана не обов’язково в календарному році, за який вона надається, тобто працівник має право використати цю відпустку за попередні роки в наступних роках, зокрема, після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку. Але Мінекономіки в коментованому листі чомусь про таке право працівника не згадало, а лише зазначило, що законодавством про працю не передбачено надання двох відпусток одночасно (навіть за цієї аксіоми на підставі заяви працівника можна в будь-який час перервати неоплачувану відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку та надати оплачувану відпустку на дітей). Тобто Мінекономіки з якихось причин відмовилось прямо зазначити, що відпустка на дітей одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, тепер надається й за календарний рік, в якому працівник повністю перебував у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку.
Після внесення змін до статті 182-1 КЗпП і статті 19 Закону про відпустки виникла проблема із підтвердженням права на відпустку на дітей, оскільки зазначені та інші статті КЗпП і Закону про відпустки, а також інші нормативно-правові акти не визначають, яким чином один з батьків має підтвердити той факт, що інший з батьків не використав відпустку на дітей за календарний рік. Тому в цій ситуації можливі два варіанти:
1. Один з батьків, який бажає отримати відпустку на дітей, в заяві про надання цієї відпустки зазначає, що інший з батьків за місцем (місцями) своєї роботи не отримував відпустку на дітей за цей календарний рік або взагалі не працює за трудовими договорами (наприклад, перебуває на обліку в центрі зайнятості як безробітний або є фізичною особою – підприємцем), при цьому жодних довідок з місця (місць) роботи іншого з батьків або з будь-яких державних органів не надає своєму роботодавцю, оскільки це не передбачено законодавством (листи Мінекономіки та інших міністерств, як зазначено в останньому абзаці коментованого листа, не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний (рекомендаційний) характер і не встановлюють нових правових норм).
2. Один з батьків, який бажає отримати відпустку на дітей, крім подання заяви про надання цієї відпустки, надає своєму роботодавцю, як рекомендовано в листі Мінекономіки, будь-який належно оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується, що іншому з батьків не надавалася відпустка на дітей, зокрема:
– довідку з місця (довідки з місць) роботи іншого з батьків, що останній за місцем (місцями) своєї роботи не отримував відпустку на дітей за цей календарний рік. Але тут можлива ситуація, за якої інший з батьків надасть довідку з місця роботи за сумісництвом, що за таким місцем роботи він відпустку на дітей не отримував, а за основним місцем роботи, з якої не надасть довідки, може вже використати відпустку на дітей;
– копію документа (свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця), який підтверджує, що інший з батьків є фізичною особою – підприємцем, тобто не має права на отримання будь-яких відпусток. Але й тут можлива ситуація, за якої інший з батьків надасть довідку, що він ФОП, але одночасно може мати місце роботи за трудовим договором, де вже використав відпустку на дітей;
– довідку з центру зайнятості, що інший з батьків перебуває на обліку як безробітний (не працює за трудовим договором).
Про надання відпустки на дітей за варіантом 2 (з наданням працівником документа, в якому підтверджується, що іншому з батьків не надавалася відпустка на дітей) має бути зазначено в локальному документі підприємства, наприклад в Положенні про надання соціальних відпусток на підприємстві. Але найкращий варіант — внести зміни до статті 182-1 КЗпП і статті 19 Закону про відпустки, якими зобов’язати Кабмін встановити порядок надання відпустки на дітей, в тому числі затвердити виключний перелік документів, які мають надавати працівники для отримання зазначеної відпустки (по аналогії із затвердженням вичерпного переліку документів для надання відпустки при народженні дитини, передбаченої статтею 77-3 КЗпП і статтею 19-1 Закону про відпустки, — див. постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання відпустки при народженні дитини» від 07.07.2021 р. № 693 на стор. 90 цього номера).