Надурочна робота: порядок залучення, обліку та оплати

Чинне законодавство не дає визначення терміну «робочий час», хоча різним аспектам встановлення робочого часу присвячена глава IV «Робочий час» (статті 50 – 65) Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).

Виходячи з норм чинного трудового законодавства і сформованої практики, можна зробити висновок, що робочий час — це час, протягом якого працівник відповідно до умов колективного договору, трудового договору та правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи або організації (далі — підприємство) повинен перебувати на робочому місці і виконувати доручену йому роботу (трудові обов’язки), а також інші періоди часу, які відповідно до законодавства відносяться до робочого часу.

КЗпП передбачає два види робочого часу: нормований і ненормований. У свою чергу, нормований робочий час поділяється на:

• нормальний робочий час (ст. 50, 52, 53 КЗпП);
• скорочений робочий час (ст. 51 КЗпП);
• неповний робочий час (ст. 56 КЗпП).

Для правильної оплати виконаної роботи роботодавець зобов’язаний організувати облік робочого часу, фактично відпрацьованого працівником.

Існує три види обліку робочого часу:

• щоденний (ст. 52, 53 КЗпП);
• щотижневий (ст. 50, 52 КЗпП);
• підсумований (ст. 61 КЗпП).

Щоденний (поденний) облік застосовується, коли працівнику встановлена однакова тривалість роботи протягом кожного робочого дня. Одним з різновидів щоденного обліку робочого часу є гнучкий облік робочого часу.

Щотижневий облік використовується, коли тривалість щоденної роботи може бути різною, але за тиждень працівник виконує встановлену йому норму робочого часу (наприклад, 40, 39 або 36 годин), яка не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП). У цьому випадку встановлена норма робочого часу враховується за календарний тиждень.

Підсумовуваним обліком робочого часу є такий облік відпрацьованого часу, при якому час роботи підсумовується за певний період (місяць, квартал, півріччя, рік), що називається обліковим.

Статтею 61 КЗпП визначено, що на безперервно діючих підприємствах, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51 КЗпП).

Різні аспекти підсумованого обліку робочого часу розглянуті в Методичних рекомендаціях щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 р. № 138 (далі — Методрекомендації № 138).

Яка робота вважається надурочною

Надурочна робота — це робота, яка виконується понад встановлену роботодавцем тривалість робочого дня (ст. 62 КЗпП). Тобто надурочною вважається робота, яка виконується понад нормальну тривалість робочого дня, встановлену з урахуванням вимог статей 52 і 53 КЗпП, а також понад норму робочого часу за обліковий період, якщо працівникам встановлено підсумований облік робочого часу у випадках, передбачених статтею 61 КЗпП.

Звертаємо увагу, що надурочною роботою іноді помилково вважають роботу з ненормованим робочим днем. Під останньою слід розуміти роботу з особливим режимом робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. Міра праці при такому режимі роботи визначається не стільки тривалістю робочого часу, скільки колом обов’язків і обсягом виконуваних робіт (навантаженням). У разі необхідності працівники з ненормованим робочим днем виконують роботу понад нормальну тривалість робочого дня, але така робота не вважається надурочною (п. 1 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.97 р. № 7).

При цьому роботодавці не ведуть облік наднормативно відпрацьованих годин зазначеної категорії працівників, а як компенсація за роботу з таким режимом їм надаються щорічні додаткові відпустки тривалістю до 7 календарних днів, що передбачено пунктом 2 частини першої статті 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), і може бути встановлена доплата за ненормований робочий день.

Пленум Верховного Суду України в пункті 16 постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13 (далі — Постанова ВСУ № 13) роз’яснив, що не вважається надурочною:

• робота з неповним робочим днем понад передбачений трудовим договором час, але в межах установленої на підприємстві тривалості повного робочого дня;
• робота з ненормованим робочим днем понад установлену норму робочого часу, крім випадків виконання за дорученням роботодавця роботи, що не входила до кола його обов’язків.

Відповідно, вважається надурочною робота, якщо роботодавець залучив працівника, якому встановлено:

• неповний робочий день — до роботи понад передбачений трудовим договором час і встановлену на підприємстві тривалість повного робочого дня;

• ненормований робочий день — до роботи, що не входить до кола його посадових (трудових) обов’язків, в неробочий час (після закінчення робочого дня).

У працівників, яким установлено підсумований облік робочого часу, надурочно відпрацьовані години визначаються тільки в кінці облікового періоду. Якщо в окремі дні (тижні, місяці) облікового періоду працівник відпрацював за графіком роботи (змінності) більше робочих годин (днів), але за обліковий період норма робочого часу не перевищена, то такий відпрацьований час (години, дні) не є надурочним. Переробіток норми робочого часу, що може виникнути в окремі дні при підсумованому обліку робочого часу, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду (п. 10 Методрекомендацій № 138). Тобто наявні дні (години) переробітку в обліковому періоді компенсуються днями (годинами) відпочинку в цьому ж обліковому періоді.

Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за обліковий період. При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов’язків, наприклад, перебував у відпустці, виконував державні або громадські обов’язки, хворів тощо (п. 12 Методрекомендацій № 138).

Таким чином, для визначення кількості надурочно відпрацьованих годин в обліковому періоді необхідно з кількості фактично відпрацьованих працівником годин в такому періоді відняти кількість робочих годин згідно з нормою робочого часу, встановленою графіком роботи (яку повинен відпрацювати працівник). Якщо в обліковому періоді працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов’язків, то для визначення кількості надурочно відпрацьованих годин в обліковому періоді необхідно з кількості фактично відпрацьованих працівником годин в такому періоді відняти нормальну тривалість робочого часу, яку повинен відпрацювати працівник. Нормальна тривалість робочого часу визначається шляхом вирахування з норми тривалості робочого часу, розрахованої за графіком 6-денного (5-денного) робочого тижня, в обліковому періоді часу, протягом якого працівник був відсутній на роботі відповідно до законодавства — перебував у відпустці, на лікарняному, виконував державні і громадські обов’язки тощо  (див. приклади 5, 7 і 8 нижче).

Підстави та порядок залучення до надурочної роботи

Згідно зі статтею 62 КЗпП надурочні роботи, як правило, не допускаються. Власник або уповноважений ним орган (далі — роботодавець) може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, які визначені законодавством і в частині третій цієї статті.

Відповідно до частини третьої статті 62 КЗпП роботодавець може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках:

1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їхніх наслідків;

2) при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку — для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують їхнє правильне функціонування;

3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли її припинення може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли їхня несправність викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;

4) при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;

5) для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви (в цьому випадку роботодавець зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником).

Надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства (ст. 64, п. 4 ч. першої ст. 247 КЗпП).

Крім того, статтею 63 КЗпП встановлено обмеження щодо залучення до надурочних робіт працівників окремих категорій. Згідно з цією статтею до роботи в надурочний час забороняється залучати:

• вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (ст. 176 КЗпП);

• осіб, молодших 18 років (ст. 192 КЗпП);

• працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять (ст. 220 КЗпП).

Статтею 186-1 КЗпП визначено, що гарантії, встановлені, зокрема, статтею 176 цього Кодексу, поширюються також на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів. Отже, працівників цих категорій (як і зазначених у статті 176 КЗпП вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років) забороняється залучати до роботи в надурочний час.

Законодавством можуть бути передбачені й інші категорії працівників, яких забороняється залучати до надурочних робіт (ч. друга ст. 63 КЗпП).

Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину з інвалідністю, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою (ч. третя ст. 63, 177 КЗпП). Ця ж гарантія поширюється на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів (ст. 186-1 КЗпП).

Залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ч. четверта ст. 63, ч. друга ст. 172 КЗпП).

Крім того, статтею 13 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.93 р. № 3721-XII (далі — Закон № 3721) встановлено, що залучення громадян похилого віку до надурочної роботи допускається тільки за їх згодою і за умови, що це не протипоказано їм за станом здоров’я. Нагадаємо, що громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (тобто особи, які досягли 60 років, і жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними певного віку, що дає право на пенсію за віком, за наявності відповідного страхового стажу), а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року (ст. 10 Закону № 3721).

Враховуючи вищевикладені норми, залучення роботодавцем працівників до надурочної роботи у випадках, не зазначених у статті 62 КЗпП та/або не передбачених законодавством, а також працівників, яких заборонено залучати до такої роботи, або ж працівників без їх згоди, якщо отримання такої згоди передбачено законодавством, є порушенням законодавства про працю, за яке на роботодавців (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців) може бути накладено штраф у розмірі мінімальної заробітної плати на підставі абзацу дев’ятого частини другої статті 265 КЗпП (порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – восьмим цієї частини), а на винних посадових осіб підприємства та фізичних осіб – підприємців — штраф у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг), тобто від 510 до 1700 грн., на підставі статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП).

Для залучення працівників до надурочної роботи за наявності вищевказаних підстав (умов) і після погодження з профспілкою (його представником) керівник підприємства повинен видати наказ (розпорядження), в якому зазначаються підстава для проведення надурочної роботи, дата і час її проведення, а також поіменно працівники, які залучаються до такої роботи. Наказ необхідний для належного врегулювання обов’язку працівника виконати надурочну роботу і є підставою для оплати його праці в підвищеному розмірі.

Наказ про залучення до надурочної роботи необхідно довести до відома кожного працівника, який залучається до такої роботи (під підпис). При цьому якщо зазначений наказ видано керівником підприємства в межах його повноважень, працівник зобов’язаний його виконати. Невиконання такого наказу може бути кваліфіковано як порушення трудової дисципліни, за що працівник може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, в тому числі може бути звільнений (ст. 147 КЗпП).

Максимальна тривалість і облік надурочної роботи

Зідно зі статтею 65 КЗпП надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом 2 днів підряд і 120 годин на рік. Роботодавець повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.

Якщо у будь-якого працівника кількість надурочних робіт перевищила 4 години протягом 2 днів підряд або 120 годин на рік, то це є порушенням законодавства про працю, за яке роботодавець і його посадові особи можуть бути притягнуті до вищерозглянутої відповідальності у вигляді штрафу на підставі абзацу дев’ятого частини другої статті 265 КЗпП та статті 41 КпАП.

Щоб уникнути перевищення вищевказаного обмеження в кількості відпрацьованих надурочних годин, а також для нарахування оплати в підвищеному розмірі за надурочну роботу роботодавець повинен організувати і вести облік надурочних робіт (надурочно відпрацьованих годин) по кожному працівнику (ч. друга ст. 65 КЗпП). Це узгоджується з нормою статті 30 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці), згідно з якою роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи.

Облік часу, відпрацьованого працівниками надурочно, може здійснюватися в спеціальному журналі або в спеціально розробленій формі (ведення таких журналу або форми може бути актуально для підприємств, на яких часто виконуються надурочні роботи або багато працівників залучаються до надурочних робіт). Хоча підприємство може обмежитися і відображенням надурочно відпрацьованих годин в типовій формі № П-5 «Табель обліку використання робочого часу», затвердженій наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. № 489. Надурочні години роботи відображаються в табелі по літерному коду «НУ» або цифровому коду «05».

Відображені в табелі обліку використання робочого часу надурочні години роботи є підставою для нарахування працівнику відповідної оплати.

Порядок оплати надурочної роботи

Статтею 106 КЗпП заборонена компенсація надурочної роботи шляхом надання відгулу, але передбачена підвищена оплата роботи в надурочний час (див. таблицю).

Розміри оплати надурочної роботи

Система оплати праці (вид обліку робочого часу)	Розмір оплати роботи в надурочний час
Погодинна система оплати праці	У подвійному розмірі годинної ставки
Відрядна система оплати праці	Доплата у розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, — за всі відпрацьовані надурочні години
Підсумований облік робочого часу	Оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому для застосовуваної системи оплати праці (погодинної або відрядної)

При залученні до надурочної роботи працівників, яким встановлена почасова система оплати праці (посадовий оклад, місячна або годинна тарифна ставка), в подвійному розмірі годинної ставки оплачуються всі надурочно відпрацьовані години в робочий день незалежно від того, виконана чи ні працівником норма робочого часу на місяць (див. приклади 1 і 2 нижче).

Якщо працівнику, який залучався до роботи надурочно, встановлена відрядна розцінка (конкретна сума за виготовлений виріб), то розмір оплати за роботу в надурочний час визначається шляхом підсумовування оплати за всі виготовлені вироби в надурочний час згідно з відрядною розцінкою і доплати в розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, за всі відпрацьовані надурочні години (див. приклад 5 нижче).

При підсумованому обліку робочого часу оплата за всі години надурочної роботи, відпрацьовані працівником понад норму тривалості робочого часу за обліковий період, провадиться в кінці облікового періоду (п. 10 Методрекомендацій № 138).

При підсумованому обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні за графіком роботи включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними (п. 11 Методрекомендацій № 138). Тобто при визначенні годин надурочної роботи години, які в обліковому періоді були відпрацьовані у святковий (неробочий) день за графіком роботи, виключати з кількості відпрацьованих годин в обліковому періоді не потрібно (оскільки це був звичайний робочий день згідно з графіком виходу на роботу).  Але під час підрахунку надурочних годин, які підлягають оплаті, робота у святкові та неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу за обліковий період, не враховується і як надурочна не оплачується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП як робота у святкові і неробочі дні  (п. 11 Методрекомендацій № 138).

Таким чином, якщо працівники з підсумованим обліком робочого часу залучалися до роботи у святкові або неробочі дні, яка не передбачалася графіком їхньої роботи (працівників залучали до роботи в їхній вихідний день на підставі наказу керівника підприємства), то години такої роботи, що перевищують норму робочого часу за обліковий період, не підлягають оплаті в подвійному розмірі відповідно до статті 106 КЗпП (як надурочні години, які визначаються після закінчення облікового періоду), оскільки повинні бути вже оплачені в подвійному розмірі як години роботи у святкові (неробочі) дні згідно зі статтею 107 КЗпП ¹⁵ (див. приклад 8 нижче).

Якщо на відповідні роботи встановлена денна тарифна ставка або працівнику встановлено посадовий оклад (місячну тарифну ставку), то розмір оплати за 1 годину (годинна ставка) визначається виходячи з норми робочого часу на день або місяць.

Для визначення годинної ставки з метою оплати надурочно відпрацьованих годин працівникам, яким встановлено посадовий оклад (місячну тарифну ставку) і щоденний (поденний) облік робочого часу або підсумований облік робочого часу з обліковим періодом — місяць, необхідно посадовий оклад (місячну тарифну ставку) працівника розділити на місячну норму робочого часу, встановлену з дотриманням вимог статті 50 КЗпП (нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень), а для працівників, яким встановлено скорочений робочий час — з дотриманням вимог статті 51 КЗпП (див. приклади 2 і 6 нижче).

Годинна ставка для оплати надурочної роботи працівникам з підсумованим обліком робочого часу при обліковому періоді — квартал обчислюється виходячи з середньомісячної кількості годин за обліковий період (квартал), яка повинна розраховуватися з урахуванням норми тривалості робочого часу за квартал, встановленої з дотриманням вимог статті 50 КЗпП, відповідно до якої, як зазначалося вище, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень   (див. приклади 8 і 10 нижче). Аналогічний підхід застосовується і при визначенні годинної ставки для оплати надурочної роботи при підсумованому обліку робочого часу, якщо обліковий період дорівнює півріччю або року (див. приклади 9 і 12 нижче).

Що стосується оплати годин, відпрацьованих понад встановлену норму робочого часу на місяць, у випадках, коли працівники, яким встановлено поденний (не підсумований) облік робочого часу, за наказом керівника підприємства залучаються до роботи у святковий (неробочий) день, що є їхнім вихідним днем, то оплата відпрацьованих годин в такий святковий (неробочий) день повинна здійснюватися в подвійному (а не четвертному) розмірі годинної ставки, тобто тільки як робота у святковий (неробочий) день в порядку, встановленому статтею 107 КЗпП, без додаткового нарахування оплати за надурочну роботу згідно зі статтею 106 КЗпП (див. приклад 4 нижче).

Якщо працівник на підставі наказу керівника підприємства залучався до роботи у свій вихідний день (який не є святковим або неробочим днем), то за роботу в такий день (в тому числі якщо вона виконувалася понад місячну норму робочого часу) надається компенсація, встановлена статтею 72 КЗпП, тобто за згодою сторін у вигляді іншого дня відпочинку (так званого відгулу) або в грошовій формі в подвійному розмірі. Якщо обирається оплатний спосіб компенсації, то оплата відпрацьованих годин у вихідний день повинна здійснюватися в подвійному (а не четвертному) розмірі годинної ставки, тобто тільки як за роботу у вихідний день в порядку, встановленому статтею 107 КЗпП, без додаткового нарахування оплати за надурочну роботу згідно зі статтею 106 КЗпП (див. приклад 7 нижче).

Якщо працівнику в будь-якому місяці нараховується оплата за надурочну роботу, то така оплата не включається до мінімальної заробітної плати (виплачується понад неї), оскільки згідно з частиною другою статті 3-1 Закону про оплату праці при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці і підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний і надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових та ювілейних дат (див. приклад 3 нижче).

З огляду на вищевикладені норми, розглянемо порядок оплати надурочних робіт на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 1

Оплата надурочної роботи, якщо працівнику встановлена годинна тарифна ставка

Працівник, якому встановлено 39-годинний робочий тиждень (з понеділка по четвер — 8-годинний робочий день, в п’ятницю — 7-годинний робочий день), в лютому 2020 року виконав місячну норму робочого часу, що дорівнює 156 робочим годинам (далі — р. г.), тобто відпрацював 16 робочих днів (далі — р. д.) по 8 р. г. і 4 р. д. по 7 р. г. Крім того, в один з робочих днів цього місяця — в п’ятницю 21 лютого він залучався надурочно до проведення робіт, необхідних для оборони держави (спецзамовлення Міноборони). У цей день він відпрацював надурочно 3 години (далі — відпрац. г.). Працівнику встановлено тарифну ставку за 1 годину роботи в розмірі 45 грн.

Оплата відпрацьованих годин в лютому, передбачених нормою робочого часу:

156 відпрац. г. х 45 грн. = 7020 грн.

Оплата надурочно відпрацьованих годин в лютому:

3 відпрац. г. х 45 грн. х 2 = 270 грн.

Заробітна плата працівника в лютому:

7020 + 270 = 7290 грн.

ПРИКЛАД 2

Оплата надурочної роботи, якщо працівнику встановлено посадовий оклад

На підприємстві встановлено 40-годинний робочий тиждень з 8-годинним робочим днем і вихідними днями в суботу та неділю, тому норма робочого часу в лютому 2020 року становить 160 робочих годин (20 р. д. х 8 р. г.). Працівник, оклад якого 7000 грн., з метою закінчення початої роботи, яка внаслідок непередбачених обставин не була закінчена в нормальний робочий час, а її припинення може призвести до знищення майна, залучався до надурочних робіт 25 і 26 лютого. У кожен з цих робочих днів, крім планових годин роботи, він відпрацював по 2 години надурочно. Всього в лютому працівник відпрацював 158 робочих годин з 160 робочих годин, установлених графіком роботи (13 лютого працівник запізнився на роботу на 2 години, тобто не відпрацював їх зі своєї вини), і, крім того, надурочно відпрацював 4 години (2 р. д. х 2 відпрац. г.).

Годинна ставка працівника в лютому:

7000 грн. : 160 р. г. = 43,75 грн.

Розмір оплати за відпрацьовані години, передбачені графіком роботи:

7000 грн. : 160 р. г. х 158 відпрац. г. = 6912,50 грн.

Розмір оплати за надурочно відпрацьований час:

4 відпрац. г. х 43,75 грн. х 2 = 350 грн.

Заробітна плата працівника в лютому:

6912,50 + 350 = 7262,50 грн.

ПРИКЛАД 3

Оплата надурочної роботи, якщо місячна заробітна плата
за відпрацьований час менше мінімальної заробітної плати

Працівникові, зайнятому на роботах із шкідливими умовами праці, встановлено 30-годинний робочий тиждень з 6-годинним робочим днем і вихідними днями в суботу та неділю, тому норма робочого часу працівника в лютому 2020 року становить 120 робочих годин (20 р. д. х 6 р. г.). У лютому цей працівник, оклад якого 4500 грн., виконав зазначену місячну норму робочого часу. Крім того, для ліквідації наслідків виробничої аварії на підставі наказу керівника підприємства працівник залучався до надурочної роботи 28 лютого і відпрацював в цей день надурочно 2 години.

Оскільки працівник в лютому виконав місячну норму робочого часу, йому за відпрацьований час в цьому місяці виплачується заробітна плата в розмірі окладу — 4500 грн., що менше мінімальної заробітної плати, яка становить 4723 грн.

Визначимо годинну ставку працівника в лютому для оплати надурочної роботи:

4500 грн. : 120 р. г. = 37,50 грн.

Розмір оплати за надурочно відпрацьований час:

2 відпрац. г. х 37,50 грн. х 2 = 150 грн.

Оскільки зазначена оплата за надурочну роботу не включається до мінімальної заробітної плати (ч. друга ст. 3-1 Закону про оплату праці), а виплачується понад неї, працівнику в лютому виплачується доплата до мінімальної заробітної плати в наступному розмірі:

4723 – 4500 = 223 грн.

Заробітна плата працівника в лютому:

4500 грн. (оклад) + 223 грн. (доплата до мінімальної зарплати) + 150 грн. (оплата надурочної роботи) = 4873 грн.

ПРИКЛАД 4

Оплата понаднормативної роботи у святковий день, якщо працівнику встановлено посадовий оклад

Працівник підприємства з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю в березні 2020 року відпрацював передбачені графіком роботи 21 робочий день або 168 робочих годин (21 р. д. х 8 р. г.). Крім того, для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення простою рухомого складу на підставі наказу керівника підприємства працівник залучався до роботи у святковий день 8 березня — Міжнародний жіночий день і відпрацював в цей день 6 годин. Оклад працівника — 6500 грн.

Хоча години роботи у святковий день відпрацьовано працівником у березні понад норму робочого часу, встановлену графіком роботи на цей місяць, їхня оплата здійснюється не відповідно до статті 106 КЗпП (як за надурочно відпрацьовані години), а згідно зі статтею 107 КЗпП (як за роботу у святковий день, яка проводилася понад місячну норму робочого часу).

Статтею 107 КЗпП визначено, що працівникам, які одержують місячний оклад, оплата роботи у святковий день здійснюється в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму робочого часу.

Годинна ставка працівника в березні:

6500 грн. : 168 р. г. = 38,69 грн.

Розмір оплати за роботу у святковий день згідно зі статтею 107 КЗпП:

6 відпрац. г. х 38,69 грн. х 2 = 464,28 грн.

Заробітна плата працівника за березень:

6500 + 464,28 = 6964,28 грн.

ПРИКЛАД 5

Оплата надурочної роботи, якщо працівнику встановлена відрядна система оплати праці

Працівник (токар), що працює позмінно, у зв’язку з неявкою змінника вимушений був відпрацювати після закінчення своєї зміни 2 години надурочно. Працівнику встановлена відрядна система оплати праці з відрядною розцінкою — 20 грн. за виготовлену деталь. Працівник за 2 години надурочної роботи виготовив 4 деталі.

Доплата за роботу в надурочний час виплачується працівнику в розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою. Тарифна ставка працівника-погодинника за 1 годину роботи такої кваліфікації становить 45 грн.

Сума оплати працівнику виготовлених в надурочний час деталей згідно з відрядною розцінкою:

4 дет. х 20 грн. = 80 грн.

Сума доплати працівнику за надурочну роботу згідно з годинною тарифною ставкою:

45 грн. х 2 відпрац. г. = 90 грн.

Сумарна оплата за виконання роботи в надурочний час:

80 + 90 = 170 грн.

ПРИКЛАД 6

Оплата надурочної роботи, якщо встановлено підсумований облік робочого часу
з обліковим періодом — місяць, в якому працівник хворів

На підприємстві для працівників, які працюють позмінно, встановлено підсумований облік робочого часу з обліковим періодом — місяць. Норма робочого часу на підприємстві обчислюється виходячи з 40-годинного робочого тижня (5-денний робочий тиждень з 8-годинним робочим днем). У працівника, оклад якого 5500 грн., норма робочого часу за графіком змінності в лютому — 160 р. г. (20 змін по 8 годин). У зв’язку з хворобою працівник не працював в період з 17 по 21 лютого, на який згідно з графіком змінності припадає 40 робочих годин (5 змін по 8 годин).

Всього в лютому (з 1 по 16 і з 22 по 29 лютого) працівник відпрацював 125 годин, в тому числі:

– 120 годин згідно з графіком роботи (15 змін по 8 годин);

– 3 години після закінчення робочої зміни 13 лютого у зв’язку із залученням до роботи для ліквідації наслідків виробничої аварії на підставі наказу керівника підприємства;

– 2 години після закінчення робочої зміни 24 лютого у зв’язку з несвоєчасним виходом на роботу змінника.

При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком припадають на час, протягом якого працівник хворів (п. 12 Методрекомендацій № 138). Оскільки працівник в обліковому періоді, що дорівнює місяцю, — лютому не відпрацював через хворобу 40 годин, передбачених графіком роботи (змінності), нормальна тривалість робочого часу працівника в обліковому періоді (лютому) становить:

160 р. г. – 40 р. г. = 120 р. г.

Кількість надурочно відпрацьованих годин в лютому:

125 відпрац. г. – 120 р. г. = 5 відпрац. г.

Зазначена кількість надурочно відпрацьованих годин має бути оплачена в подвійному розмірі годинної ставки згідно зі статтею 106 КЗпП.

Розмір годинної ставки працівника в обліковому періоді (лютому):

5500 грн. : 160 р. г. = 34,38 грн.

Оплата праці працівника за відпрацьовані години в лютому згідно з графіком роботи:

120 відпрац. г. х 34,38 грн. = 4125,60 грн.

Оплата надурочно відпрацьованих годин в обліковому періоді (лютому):

5 відпрац. г. х 34,38 грн. х 2 = 343,80 грн.

Сумарна заробітна плата працівника в лютому (без урахування «лікарняних»):

4125,60 + 343,80 = 4469,40 грн.

Звертаємо увагу, що доплату до мінімальної заробітної плати працівнику в лютому нараховувати не потрібно, оскільки ним в цьому місяці не виконано місячну норму праці через хворобу, а мінімальна заробітна плата, розрахована пропорційно відпрацьованому часу в лютому, у працівника становить 3542,25 грн . (4723 грн. : 160 р. г. х 120 відпрац. г.), що менше оплати праці працівника за відпрацьовані години в лютому згідно з графіком роботи (4125,60 грн.).

ПРИКЛАД 7

Оплата надурочної роботи при підсумованому обліку робочого часу з обліковим періодом — місяць,
якщо працівнику надавалась відпустка і виконувалася робота у вихідний день

Працівнику встановлено підсумований облік робочого часу з обліковим періодом — місяць. Норма робочого часу обчислюється виходячи з 40-годинного 6-денного робочого тижня (тривалість робочого дня з понеділка по п’ятницю — 7 годин, в суботу — 5 годин).

У працівника, оклад якого 6000 грн., норма робочого часу за графіком роботи в лютому становить 165 р. г. (20 р. д. х 7 р. г. + 5 р. д. х 5 р. г.). У зв’язку із сімейними обставинами працівнику в період з 20 по 29 лютого було надано відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 10 календарних днів (ст. 26 Закону про відпустки), на яку згідно з графіком роботи припадає 59 робочих годин (7 р. д. х 7 р. г. + 2 р. д. х 5 р. г.).

Всього в лютому (з 1 по 19 число) працівник відпрацював 112 годин, в тому числі:

– 106 годин (13 р. д. х 7 р. г. + 3 р. д. х 5 р. г.) згідно з графіком роботи;

– 2 години після закінчення робочого часу 3 лютого (понеділок) у зв’язку із залученням до роботи на підставі наказу керівника підприємства для завершення невідкладного ремонту обладнання, несправність якого призводить до зупинки робіт для значної кількості працюючих на підприємстві;

– 4 години у вихідний день — неділю 16 лютого у зв’язку з ліквідацією наслідків аварії на підставі наказу керівника підприємства (за згодою сторін за роботу у вихідний день працівнику нараховується оплата в подвійному розмірі).

При підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду виключаються дні, які за графіком припадають на час, протягом якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов’язків, в тому числі у зв’язку з наданням відпустки (п. 12 Методрекомендацій № 138).

Оскільки працівник в обліковому періоді (лютому) через відпустку не відпрацював 59 робочих годин, передбачених графіком роботи, нормальна тривалість робочого часу працівника в обліковому періоді (лютому) становить:

165 р. г. – 59 р. г. = 106 р. г.

Кількість годин, відпрацьованих понад зазначену нормальну тривалість робочого часу працівника в обліковому періоді (лютому):

112 відпрац. г. – 106 р. г. = 6 відпрац. г.

Оскільки працівник у свій робочий день 3 лютого на підставі наказу керівника підприємства відпрацював 2 години понад тривалість робочого дня, то цей час є відпрацьованим надурочно і оплачується згідно зі статтею 106 КЗпП у подвійному розмірі годинної ставки.

Години, відпрацьовані працівником у свій вихідний день 16 лютого на підставі наказу керівника підприємства, підлягають оплаті згідно зі статтею 107 КЗпП як відпрацьовані у вихідний день (а не надурочно) в подвійному розмірі годинної ставки.

Розмір годинної ставки працівника в лютому:

6000 грн. : 165 р. г. = 36,36 грн.

Оплата праці працівника за відпрацьовані години в лютому згідно з графіком роботи:

106 відпрац. г. х 36,36 грн. = 3854,16 грн.

Оплата надурочно відпрацьованих годин 3 лютого:

2 відпрац. г. х 36,36 грн. х 2 = 145,44 грн.

Оплата за роботу у вихідний день 16 лютого:

4 відпрац. г. х 36,36 грн. х 2 = 290,88 грн.

Сумарна заробітна плата працівника в лютому:

3854,16 + 145,44 + 290,88 = 4290,48 грн.

Звертаємо увагу, що доплату до мінімальної заробітної плати працівнику в лютому нараховувати не потрібно, оскільки ним в цьому місяці не виконано місячну норму праці через відпустку, а мінімальна заробітна плата, розрахована пропорційно відпрацьованому часу в лютому, у працівника становить 3034,17 грн. (4723 грн. : 165 р. г. х 106 відпрац. г.), що менше оплати праці працівника за відпрацьовані години в лютому згідно з графіком роботи (3854,16 грн.).

ПРИКЛАД 8

Оплата надурочної роботи при підсумованому обліку робочого часу з обліковим періодом — квартал,
якщо працівник хворів і працював у святкові дні

Працівнику з підсумованим обліком робочого часу встановлено обліковий період — квартал. Норма тривалості робочого часу за обліковий період, розрахована згідно з графіком 40-годинного робочого тижня (5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю з тривалістю кожного робочого дня 8 годин з урахуванням скорочення робочого часу напередодні святкових і неробочих днів), в І кварталі 2020 року становить 495 робочих годин (січень — 167 р. г.; лютий — 160 р. г.; березень — 168 р. г.). Оклад працівника — 7000 грн.

У I кварталі 2020 року норма робочого часу працівника згідно з графіком роботи (змінності) по місяцях становить:

175 р. г. (січень) + 156 р. г. (лютий) + 164 р. г. (березень) = 495 р. г.

В період з 29 січня по 4 лютого працівник хворів, при цьому на період хвороби припадає 40 робочих годин (5 р. д. х 8 р. г.) згідно з графіком роботи працівника.

Оскільки працівник в обліковому періоді хворів (був відсутній на роботі відповідно до чинного законодавства), і на період хвороби припадає 40 робочих годин (24 р. г. — в січні та 16 р. г. — в лютому), передбачених графіком роботи, то нормальна тривалість робочого часу працівника в обліковому періоді (І кварталі) становить:

495 р. г. – 40 р. г. = 455 р. г.

або по місяцях:

151 р. г. (січень: 175 – 24) + 140 р. г. (лютий: 156 – 16) + 164 р. г. (березень) = 455 р. г.

В обліковому періоді (І кварталі) працівник на підставі наказів керівника підприємства залучався до роботи у позаробочий час, в тому числі для ліквідації наслідків виробничих аварій:

– у святковий день 7 січня (Різдво Христове), що є вихідним днем для працівника, в який відпрацював 4 години;

– після закінчення зміни в робочий день 20 лютого, в який відпрацював додатково 2 години;

– у святковий день 8 березня (Міжнародний жіночий день), що є вихідним днем для працівника, в який відпрацював 5 годин.

Фактично в обліковому періоді (І кварталі) працівник відпрацював:

155 відпрац. г. (січень: 151 + 4) + 142 відпрац. г. (лютий: 140 + 2) + 169 відпрац. г. (березень: 164 + 5) = 466 відпрац. г.

Кількість годин, відпрацьованих понад нормальну тривалість робочого часу працівника в обліковому періоді (І кварталі):

466 відпрац. г. – 455 р. г. = 11 відпрац. г.

Робота у святкові дні (7 січня і 8 березня) виконувалася працівником в дні, які не були його робочими днями згідно з графіком роботи в січні і березні, тому 9 (4 + 5) годин роботи у святкові дні, відпрацьовані понад нормальну тривалість робочого часу в січні і понад місячну норму робочого часу в березні, оплачуються відповідно до статті 107 КЗпП у розмірі подвійної годинної ставки зверх окладу.

Годинна ставка працівника в січні для оплати роботи у святковий день 7 січня:

7000 грн. : 175 р. г. = 40 грн.

Оплата за роботу у святковий день в січні згідно зі статтею 107 КЗпП:

4 відпрац. г. х 40 грн. х 2 = 320 грн.

Годинна ставка працівника в березні для оплати роботи у святковий день 8 березня:

7000 грн. : 164 р. г. = 42,68 грн.

Оплата за роботу у святковий день в березні відповідно до статті 107 КЗпП:

5 відпрац. г. х 42,68 грн. х 2 = 426,80 грн.

Оскільки 9 годин роботи у святкові дні (далі — святк. г.), що відпрацьовані працівником понад нормальну тривалість робочого часу в січні і понад місячну норму робочого часу в березні, оплачуються відповідно до статті 107 КЗпП, то при підрахунку надурочних годин за обліковий період (І квартал) ці години не враховуються (п. 11 Методрекомендацій № 138).

Кількість надурочно відпрацьованих годин в обліковому періоді:

11 відпрац. г. – 9 святк. г. = 2 відпрац. г.

Годинна ставка для оплати надурочної роботи працівникам з підсумованим обліком робочого часу при обліковому періоді — квартал обчислюється виходячи з середньомісячної кількості годин за обліковий період (квартал).

Середньомісячна кількість годин за обліковий період (І квартал):

495 р. г. : 3 міс. = 165 р. г.

Годинна ставка для оплати надурочної роботи:

7000 грн. : 165 р. г. = 42,42 грн.

Оплата надурочно відпрацьованих годин в обліковому періоді (І кварталі):

2 відпрац. г. х 42,42 грн. х 2 = 169,68 грн.

Заробітна плата працівника в січні за відпрацьований час (без урахування «лікарняних»), враховуючи, що норма робочого часу в цьому місяці згідно з графіком роботи становить 175 р. г., а відпрацьовано працівником 151 годину за нормою і 4 години у святковий день:

7000 грн. : 175 р. г. х 151 відпрац. г. (оплата відпрацьованого часу згідно з графіком роботи) + 320 грн. (оплата 4 годин роботи у святковий день 7 січня) = 6360 грн.

Заробітна плата працівника в лютому за відпрацьований час згідно з графіком роботи в цьому місяці (без оплати надурочних годин, що виплачується в кінці облікового періоду, і «лікарняних»), враховуючи, що норма робочого часу в цьому місяці згідно з графіком роботи становить 156 р. г., з яких працівником відпрацьовано 140 р. г.:

7000 грн. : 156 р. г. х 140 відпрац. г. = 6282,05 грн.

Сумарний дохід працівника в березні, що включає оклад (оплата відпрацьованих годин, установлених графіком роботи на березень, оскільки працівником в цьому місяці виконана норма робочого часу — 164 р. г.), оплату 5 годин роботи у святковий день 8 березня і оплату 2 надурочно відпрацьованих годин в обліковому періоді:

7000 + 426,80 + 169,68 = 7596,48 грн.

ПРИКЛАД 9

Оплата надурочної роботи при підсумованому обліку робочого часу з обліковим періодом — півріччя,
якщо працівнику надавалась відпустка

Працівнику встановлено підсумований облік робочого часу з обліковим періодом — півріччя. Норма тривалості робочого часу за обліковий період, що розрахована згідно з графіком 37,5-годинного робочого тижня (5-денний робочий тиждень з тривалістю кожного робочого дня 7,5 годин), в І півріччі 2020 року становить 915 робочих годин (122 р. д. х 7,5 р. г.). Оклад працівника в січні – травні становить 6500 грн., в червні — 7000 грн.

У I півріччі 2020 року норма робочого часу працівника по місяцях становить:

157,5 р. г. (січень) + 150 р. г. (лютий) + 157,5 р. г. (березень) + 157,5 р. г. (квітень) + 142,5 р. г. (травень) + 150 р. г. (червень) = 915 р. г.

У період з 18 березня по 10 квітня (24 календарні дні) працівник перебував у щорічній основній відпустці, на яку припадає 135 робочих годин (18 р. д. х 7,5 р. г.), передбачених графіком роботи, в тому числі в березні — 75 р. г. (10 р. д. х 7,5 р. г.), в квітні — 60 р. г. (8 р. д. х 7,5 р. г.).

Оскільки працівник через відпустку (звільнення від виконання трудових обов’язків відповідно до законодавства) в обліковому періоді не відпрацював 135 робочих годин, нормальна тривалість робочого часу працівника в обліковому періоді (І півріччі) становить:

915 р. г. – 135 р. г. = 780 р. г.

або по місяцях:

157,5 р. г. (січень) + 150 р. г. (лютий) + 82,5 р. г. (березень: 157,5 – 75) + 97,5 р. г. (квітень: 157,5 – 60) + 142,5 р. г. (травень) + 150 р. г. (червень) = 780 р. г.

Фактично в I півріччі 2020 року працівник відпрацював:

159 відпрац. г. (січень) + 151 відпрац. г. (лютий) + 83,5 відпрац. г. (березень) + 98,5 відпрац. г. (квітень) + 143,5 відпрац. г. (травень) + 150 відпрац. г. (червень) = 785,5 відпрац. г.

Оскільки працівником в січні, лютому і травні була виконана встановлена на місяць норма робочого часу, то за роботу в цих місцях йому виплачується оклад (6500 грн.), а відпрацьовані в таких місяцях години роботи понад норму робочого часу (в січні — 1,5 відпрац. г. (159 – 157,5), в лютому — 1 відпрац. г. (151 – 150), в травні — 1 відпрац. г. (143,5 – 142,5)) не оплачуються, оскільки вони враховуються при визначенні кількості надурочних годин в кінці облікового періоду і оплачуються при виплаті заробітної плати за червень — останній місяць облікового періоду.

У березні та квітні норму робочого часу не виконано у зв’язку з тим, що працівник перебував у відпустці, тому заробітна плата за ці місяці нараховується за відпрацьований час, встановлений графіком роботи (в березні — 82,5 відпрац. г., у квітні — 97,5 відпрац. г.), а відпрацьовані в цих місяцях години роботи понад нормальну тривалість робочого часу (в березні — 1 відпрац. г. (83,5 – 82,5), в квітні — 1 відпрац. г. (98,5 – 97,5)) оплачуються в кінці облікового періоду.

Розмір заробітної плати працівника в березні (без урахування відпускних):

6500 грн. : 157,5 р. г. х 82,5 відпрац. г. = 3404,76 грн.

Розмір заробітної плати працівника в квітні (без урахування відпускних):

6500 грн. : 157,5 р. г. х 97,5 відпрац. г. = 4023,81 грн.

У червні, який є останнім місяцем облікового періоду (I півріччя), визначається кількість надурочно відпрацьованих годин в обліковому періоді, тому заробітна плата за цей місяць включає не тільки оплату відпрацьованих годин, передбачених графіком роботи цього місяця (150 відпрац. г.), але й оплату надурочно відпрацьованих годин в обліковому періоді, в тому числі оплату відпрацьованих годин понад норму (нормальну тривалість) робочого часу в інших місяцях облікового періоду (січні – травні).

Кількість надурочно відпрацьованих годин в обліковому періоді:

785,5 відпрац. г. – 780 р. г. = 5,5 відпрац. г.

Середньомісячна кількість робочих годин в обліковому періоді (I півріччі):

915 р. г. : 6 міс. = 152,5 р. г.

Годинна ставка працівника в обліковому періоді (I півріччі) для оплати надурочної роботи, що обчислюється з окладу, встановленого працівнику в місяці нарахування такої оплати (червні 2020 року):

7000 грн. : 152,5 р. г. = 45,90 грн.

Оплата надурочно відпрацьованих годин в обліковому періоді:

5,5 відпрац. г. х 45,90 грн. х 2 = 504,90 грн.

Розмір заробітної плати працівника в червні:

7000 грн. (оклад) + 504,90 грн. (оплата надурочно відпрацьованих годин в обліковому періоді) = 7504,90 грн.

ПРИКЛАД 10

Оплата надурочної роботи при підсумованому обліку робочого часу з обліковим періодом — квартал,
якщо працівника прийнято на роботу не з початку облікового періоду

Працівника прийнято на роботу з 21 квітня 2020 року в структурний підрозділ підприємства, працівникам якого встановлено підсумований облік робочого часу з обліковим періодом — квартал. Для структурного підрозділу працівника норма робочого часу за обліковий період, що розраховується згідно з графіком 35-годинного робочого тижня (5-денний робочий тиждень з тривалістю кожного робочого дня — 7 р. г.), у ІІ кварталі 2020 року становить 420 робочих годин (60 р. д. х 7 р. г.), в тому числі в квітні — 147 р. г., в травні — 133 р. г., в червні — 140 р. г. Оклад працівника — 7500 грн.

Оскільки працівника прийнято на роботу тільки з 21 квітня 2020 року, нормальна тривалість робочого часу в ІІ кварталі у нього становить:

56 р. г. (квітень: 8 р. д. х 7 р. г.) + 133 р. г. (травень) + 140 р. г. (червень) = 329 р. г.

Фактично у ІІ кварталі 2020 року працівник відпрацював:

56 відпрац. г. (квітень) + 135 відпрац. г. (травень) + 147 відпрац. г. (червень) = 338 відпрац. г.

Розмір заробітної плати працівника за квітень, що обчислюється пропорційно відпрацьованому часу в цьому місяці:

7500 грн. : 147 р. г. х 56 відпрац. г. = 2857,14 грн.

До кількості відпрацьованих робочих годин в травні включено тривалість роботи у святкові дні 1 та 9 травня (День праці і День перемоги), які є робочими днями згідно з графіком роботи працівника. Оскільки робота у святкові дні загальною тривалістю 14 робочих годин (2 святк. д. х 7 відпрац. г.) проводилася в межах місячної норми робочого часу, то працівнику згідно зі статтею 107 КЗпП здійснюється доплата за відпрацьовані години у святкові дні в розмірі одинарної годинної ставки зверх окладу.

Годинна ставка працівника в травні для визначення розміру доплати за роботу у святкові дні:

7500 грн. : 133 р. г. = 56,39 грн.

Розмір доплати за відпрацьовані години у святкові дні в травні:

2 святк. д. х 7 відпрац. г. х 56,39 грн. = 789,46 грн.

Розмір заробітної плати працівника за травень, яка включає оклад (оплата відпрацьованих годин, установлених графіком роботи на травень, оскільки працівником в цьому місяці виконана норма робочого часу) і доплату за роботу у святкові дні (без оплати годин, відпрацьованих понад місячну норму робочого часу, які враховуються при визначенні кількості надурочних годин в кінці облікового періоду):

7500 грн. (оклад) + 789,46 грн. (доплата за роботу у святкові дні) = 8289,46 грн.

В останньому місяці облікового періоду — червні визначається кількість надурочно відпрацьованих годин в обліковому періоді — IІ кварталі:

338 відпрац. г. – 329 р. г. = 9 відпрац. г.

Середньомісячна кількість робочих годин в обліковому періоді (IІ кварталі) згідно з графіком роботи, встановленим для посади працівника:

420 р. г. : 3 міс. = 140 р. г.

Годинна ставка працівника в обліковому періоді (ІI кварталі) для оплати надурочної роботи:

7500 грн. : 140 р. г. = 53,57 грн.

Оплата надурочно відпрацьованих годин в обліковому періоді:

9 відпрац. г. х 53,57 грн. х 2 = 964,26 грн.

Розмір заробітної плати працівника в червні, яка включає оклад (оплата відпрацьованих годин, установлених графіком роботи на червень, оскільки працівником в цьому місяці виконана норма робочого часу) і оплату надурочно відпрацьованих годин в обліковому періоді:

7500 грн. (оклад) + 964,26 грн. (оплата надурочно відпрацьованих годин в обліковому періоді) = 8464,26 грн.

ПРИКЛАД 11

Оплата надурочної роботи при підсумованому обліку робочого часу, якщо працівник звільняється

Працівнику з підсумованим обліком робочого часу встановлено обліковий період — квартал. Норма тривалості робочого часу за обліковий період розрахована згідно з графіком 40-годинного робочого тижня (5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю і тривалістю кожного робочого дня 8 годин з урахуванням скорочення робочого часу напередодні святкових і неробочих днів).

У І кварталі 2020 року норма робочого часу становить 495 робочих годин, в тому числі в січні — 167 р. г., в лютому — 160 р. г., в березні — 168 р. г. Оклад працівника — 6800 грн.

Для працівника згідно з графіком його роботи норма робочого часу по місяцях в обліковому періоді (І кварталі) становить:

163 р. г. (січень) + 164 р. г. (лютий) + 168 р. г. (березень) = 495 р. г.

Працівник 21 лютого звільняється, при цьому згідно з графіком його роботи на період з 1 по 21 лютого припадає 120 робочих годин.

Оскільки працівник звільняється в лютому, нормальна тривалість робочого часу в обліковому періоді (І кварталі) у нього становить (на момент звільнення):

163 р. г. (січень) + 120 р. г. (лютий) = 283 р. г.

Фактично в обліковому періоді (I кварталі) працівник відпрацював (на момент звільнення):

167 відпрац. г. (січень) + 122 відпрац. г. (лютий) = 289 відпрац. г.

Оскільки в січні працівником виконана встановлена графіком норма робочого часу (163 р. г.), за роботу в цьому місяці йому виплачується оклад (6800 грн.), але відпрацьовані понад місячну норму робочого часу 4 години (167 – 163) в січні не оплачуються, а враховуються при визначенні кількості надурочних годин в кінці облікового періоду, а саме під час остаточного розрахунку з працівником у день звільнення.

В лютому на момент звільнення працівник відпрацював 120 р. г., передбачених графіком роботи, і 2 години понад нормальну тривалість робочого часу.

Оплата праці працівника в лютому за відпрацьовані години, передбачені графіком роботи в цьому місяці (без оплати надурочних годин):

6800 грн. : 164 р. г. х 120 відпрац. г. = 4975,61 грн.

Оскільки на момент звільнення у працівника є надурочно відпрацьовані години, під час остаточного розрахунку при звільненні йому має бути нарахована оплата за всі надурочно відпрацьовані години в січні – лютому.

Кількість надурочно відпрацьованих годин в обліковому періоді (на момент звільнення працівника):

289 відпрац. г. – 283 р. г. = 6 відпрац. г.

або по місяцях:

4 відпрац. г. (січень: 167 – 163) + 2 відпрац. г. (лютий: 122 – 120) = 6 відпрац. г.

Середньомісячна кількість робочих годин в обліковому періоді (І кварталі) згідно з графіком роботи, встановленим для посади працівника:

495 р. г. : 3 міс. = 165 р. г.

Годинна ставка працівника в обліковому періоді (І кварталі) для оплати надурочної роботи при остаточному розрахунку в лютому:

6800 грн. : 165 р. г. = 41,21 грн.

Оплата надурочних годин:

6 відпрац. г. х 41,21 грн. х 2 = 494,52 грн.

Сумарна заробітна плата в лютому з урахуванням оплати надурочних годин, яка підлягає виплаті працівнику під час остаточного розрахунку при звільненні:

4975,61 + 494,52 = 5470,13 грн.

_______________________________________________________________________

Іноді у працівників змінюється режим роботи і вид обліку робочого часу.

Якщо протягом одного місяця у працівника змінювався режим роботи і вид обліку робочого часу, наприклад, частину місяця працівник працював з 5-денним робочим тижнем і 8-годинним робочим днем з поденним (щоденним) обліком робочого часу, а потім в цьому ж місяці був переведений на роботу позмінно з підсумованим обліком робочого часу, то у разі виконання в такому місяці надурочної роботи необхідно до моменту переходу на інший вид обліку робочого часу провести повний розрахунок відпрацьованого часу за правилами поденного обліку робочого часу, в тому числі визначити надурочно відпрацьовані години за правилами такого обліку з нарахуванням оплати в порядку, встановленому статтею 106 КЗпП для поденного обліку робочого часу, а після переходу на підсумований облік робочого часу необхідно обчислити відпрацьовані години, в тому числі надурочно, за правилами такого обліку, з нарахуванням оплати за відпрацьований час, в тому числі за надурочні години (за їх наявності), в порядку, передбаченому статтею 106 КЗпП для підсумованого обліку робочого часу.

ПРИКЛАД 12

Оплата надурочної роботи, якщо в одному місяці працівнику спочатку був встановлений поденний,
а потім підсумований облік робочого часу

Працівник з 1 січня по 15 квітня 2020 року працював на посаді з окладом 6500 грн. в режимі 5-денного робочого тижня з 8-годинним робочим днем і вихідними днями в суботу та неділю з поденним обліком робочого часу. З 16 квітня 2020 року його переведено на посаду з окладом 7000 грн. до іншого структурного підрозділу підприємства, працівники якого працюють позмінно з підсумованим обліком робочого часу при обліковому періоді — півріччя. Норма тривалості робочого часу за обліковий період розрахована згідно з графіком 40-годинного робочого тижня (5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю і 8 годинним робочим днем з урахуванням скорочення робочого часу напередодні святкових і неробочих днів) і в І півріччі 2020 року для працівників структурного підрозділу становить 973 робочі години.

Визначимо окремо відпрацьований працівником час у квітні з різними видами обліку робочого часу і його оплату.

Спочатку визначимо оплату праці за період з 1 по 15 квітня, коли працівник працював з поденним обліком робочого часу. З таким обліком робочого часу за посадою працівника згідно з графіком роботи в квітні 21 робочий день (167 робочих годин), а на період з 1 по 15 квітня припадає 11 робочих днів (88 робочих годин), які відпрацьовані працівником. Крім того, на підставі наказу керівника підприємства працівник був залучений до надурочної роботи в робочий день 13 квітня (понеділок) і відпрацював в цей день 2 години надурочно.

Оплата відпрацьованих днів працівником в період з 1 по 15 квітня згідно з графіком роботи з поденним обліком робочого часу:

6500 грн. : 21 р. д. х 11 відпрац. д. = 3404,76 грн.

Годинна ставка в квітні для оплати надурочних годин, відпрацьованих при поденному обліку робочого часу:

6500 грн. : 167 р. г. = 38,92 грн.

Оплата 2 надурочних годин, відпрацьованих 13 квітня:

2 відпрац. г. х 38,92 грн. х 2 = 155,68 грн.

Загальна заробітна плата за відпрацьований час з 1 січня по 15 квітня з поденним обліком робочого часу:

3404,76 + 155,68 = 3560,44 грн.

Тепер визначимо оплату праці за період з 16 по 30 квітня, коли працівник працював позмінно з підсумованим обліком робочого часу при обліковому періоді — півріччя.

На період з 16 по 30 квітня для посади, на яку переведено працівника і для якої встановлено підсумований облік робочого часу, згідно з графіком змінності припадає 88 робочих годин (11 змін по 8 годин).

За графіком змінності для нової посади працівника норма робочого часу в обліковому періоді — І півріччі становить:

168 р. г. (січень) + 160 р. г. (лютий) + 166 р. г. (березень) + 160 р. г. (квітень) + 159 р. г. (травень) + 160 р. г. (червень) = 973 р. г.

Нормальна тривалість робочого часу в обліковому періоді (І півріччі) у працівника з моменту переведення на нову посаду (з 16 квітня по 30 червня) становить:

88 р. г. (квітень) + 159 р. г. (травень) + 160 р. г. (червень) = 407 р. г.

Фактично в період з 16 квітня по 30 червня на новій посаді з позмінною роботою і підсумованим обліком робочого часу працівник відпрацював:

89 відпрац. г. (квітень) + 162 відпрац. г. (травень) + 164 відпрац. г. (червень) = 415 відпрац. г.

Оскільки при підсумованому обліку робочого часу надурочно відпрацьовані години визначаються і оплачуються тільки в кінці облікового періоду, то при відпрацюванні працівником встановленої графіком змінності норми робочого часу в місяці облікового періоду, який не є останнім місяцем облікового періоду, працівникові виплачується заробітна плата в розмірі окладу.

У період з 16 по 30 квітня працівник відпрацював встановлений графіком змінності робочий час — 88 р. г., тому за вказаний період (нормальну тривалість робочого часу в квітні) йому нараховується заробітна плата виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу (без урахування 1 надурочно відпрацьованої години):

7000 грн. : 160 р. г. х 88 відпрац. г. = 3850 грн.

Сумарна заробітна плата працівника в квітні:

3404,76 грн. (зарплата виходячи з окладу за період роботи з 1 по 15 квітня) + 155,68 грн. (оплата надурочної роботи 13 квітня) + 3850 грн. (зарплата виходячи з окладу за період роботи з 16 по 30 квітня) = 7410,44 грн.

Відпрацьована працівником в квітні з підсумованим обліком робочого часу 1 година роботи (89 – 88) понад нормальну тривалість робочого часу в цьому місяці не оплачується, а враховується при визначенні кількості надурочних годин в кінці облікового періоду (І півріччя) при нарахуванні заробітної плати за червень.

Оскільки працівником у травні була виконана місячна норма робочого часу (159 р. г.), то за роботу в цьому місяці йому виплачується оклад (7000 грн.), а відпрацьовані 3 години роботи (162 – 159) понад місячну норму робочого часу в травні не оплачуються, а враховуються при визначенні кількості надурочних годин в кінці облікового періоду — в червні.

У червні працівник виконав місячну норму робочого часу (160 р. г.), тому за відпрацьований час за графіком роботи в цьому місяці йому виплачується оклад (7000 грн.).

Крім того, оскільки червень є останнім місяцем облікового періоду (I півріччя), визначимо кількість надурочно відпрацьованих годин працівником в обліковому періоді:

415 відпрац. г. – 407 р. г. = 8 відпрац. г.

або по місяцях:

1 відпрац. г. (квітень: 89 – 88) + 3 відпрац. г. (травень: 162 – 159) + 4 відпрац. г. (червень: 164 – 160) = 8 відпрац. г.

Середньомісячна кількість робочих годин в обліковому періоді (I півріччі):

973 р. г. : 6 міс. = 162 р. г.

Годинна ставка працівника в обліковому періоді (I півріччі) для оплати надурочної роботи:

7000 грн. : 162 р. г. = 43,21 грн.

Оплата надурочно відпрацьованих годин в обліковому періоді:

8 відпрац. г. х 43,21 грн. х 2 = 691,36 грн.

Сумарна заробітна плата працівника в червні з урахуванням оплати надурочно відпрацьованих годин в обліковому періоді:

7000 + 691,36 = 7691,36 грн.

_________________________________________________________________________

Якщо мала місце зворотна ситуація: протягом одного місяця працівник частину місяця працював позмінно з підсумованим обліком робочого часу, а потім в цьому ж місяці був переведений на роботу з 5-денним робочим тижнем і 8-годинним робочим днем з поденним обліком робочого часу, то в разі виконання протягом такого місяця надурочної роботи необхідно до моменту переходу на інший вид обліку робочого часу провести повний розрахунок відпрацьованого часу, в т. ч. надурочних годин (за їх наявності), за правилами підсумованого обліку робочого часу з нарахуванням відповідної оплати, а після переходу на поденний облік робочого часу обчислити відпрацьований час, в тому числі надурочні години (за їх наявності), за правилами такого обліку з нарахуванням оплати за відпрацьований час, в тому числі оплати за надурочно відпрацьовані години в порядку, передбаченому статтею 106 КЗпП для поденного обліку робочого часу.

Гарантії в оплаті надурочної роботи і відповідальність роботодавців

Вищерозглянуті норми з оплати надурочної роботи, встановлені статтею 106 КЗпП, є мінімальними державними гарантіями в оплаті праці (ст. 12 Закону про оплату праці), тому при договірному регулюванні вони не можуть бути погіршені.

Умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод (ст. 16 КЗпП, ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII; далі — Закон про колдоговори).

Крім того, роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами (ст. 97 КЗпП, ст. 22 Закону про оплату праці).

Наприклад, колективним договором і наказом керівника не може бути встановлено, що при відрядній оплаті праці доплата за відпрацьовані надурочні години становить 50% або 80% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою.

За наявності фінансових можливостей підприємства можуть в колективному договорі встановити оплату надурочно відпрацьованих годин в більшому розмірі, ніж встановлено статтею 106 КЗпП, оскільки колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії (ст. 13 КЗпП, ст. 7 Закону про колдоговори). Наприклад, в колективному договорі може бути встановлено, що працівникам з погодинною оплатою праці надурочна робота оплачується в розмірі потрійної годинної ставки.

Якщо за наказом роботодавця надурочні роботи виконувалися працівниками без дотримання умов та порядку залучення до них (тобто за відсутності підстав для залучення до надурочної роботи, встановлених статтею 62 КЗпП і законодавством) або понад встановлені обмеження по тривалості надурочної роботи (тобто якщо надурочні роботи перевищували 4 години протягом 2 днів підряд або 120 годин на рік), то вони все одно оплачуються в порядку, встановленому статтею 106 КЗпП, тобто в подвійному розмірі. На це звертається увага в пункті 16 Постанови ВСУ № 13.

Якщо працівник за особистою ініціативою для виконання роботи, передбаченої його посадовими (трудовими) обов’язками, залишається після закінчення робочого дня і працює, наприклад, 2-3 години, то такі години роботи в табелі обліку робочого часу не відображаються, і роботодавець не зобов’язаний їх оплачувати. Тобто оплаті підлягають тільки ті надурочні години, які відпрацьовані працівником на підставі наказу (розпорядження) керівника підприємства про залучення до надурочної роботи.

Також слід враховувати, що компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається (ст. 106 КЗпП). Тобто надурочна робота компенсується тільки в грошовій формі, і не може бути компенсована наданням іншого дня відпочинку або додатковими годинами відпочинку, навіть якщо про це просить працівник (для працівників з підсумованим обліком робочого часу переробіток норми робочого часу в окремі дні може бути компенсований додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду — п. 10 Методрекомендацій № 138).

Як зазначено в пункті 16 Постанови ВСУ № 13, заборона компенсації надурочних робіт шляхом надання відгулу поширюється і на випадки їх виконання у святкові, неробочі та вихідні дні.

Якщо роботодавець не оплатив працівнику надурочну роботу в порядку, встановленому статтею 106 КЗпП, то це порушення класифікується як недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, які зазначено в частині першій статті 12 Закону про оплату праці. За це порушення на роботодавця може бути накладено штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (абз. п’ятий ч. другої ст. 265 КЗпП). За це ж порушення винні посадові особи підприємств та фізособи-підприємці можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від 30 до 100 нмдг (ст. 41 КпАП).

Для захисту своїх прав на отримання належної оплати за надурочну роботу працівник може звернутися до комісії по трудових спорах або до суду (ст. 221 КЗпП). Таке звернення (у разі порушення законодавства про оплату праці) можливе без обмеження будь-яким строком (ст. 225, 233 КЗпП).

Облік оплати надурочної роботи при нарахуванні виплат, що обчислюються відповідно до Порядку № 100

Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження враховується, зокрема, оплата за надурочну роботу.

Таким чином, зазначена оплата враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування виплат, які розраховуються згідно із зазначеним Порядком (відпускні, середній заробіток за час відрядження, оплата за час виконання державних і громадських обов’язків, оплата часу професійного навчання, вихідна допомога, оплата вимушеного прогулу тощо).

Оподаткування, облік та індексація оплати за надурочну роботу

Оплата надурочної роботи є гарантійною виплатою, передбаченою чинним законодавством (статтею 106 КЗпП), тому відноситься до додаткової заробітної плати (ч. друга ст. 2 Закону про оплату праці, пп. 2.2.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5).

Отже, з оплати надурочної роботи сплачуються єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), ПДФО і військовий збір.

У бухгалтерському (податковому) обліку оплата за надурочну роботу включається до витрат у складі витрат на оплату праці за категоріями працівників.

Оскільки на оплату надурочної роботи нараховується ЄСВ, така оплата враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» і «декретних» (п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266).

Оплата надурочної роботи як разова (непостійна) виплата не підлягає індексації. Отже, вона не включається до суми збільшення заробітної плати при її порівнянні з сумою індексації, що склалася в місяці підвищення окладів (тарифних ставок).