Предоставление отпусков по уходу за ребенкомНадання відпусток для догляду за дитиною

Одним из видов социальных отпусков, перечень которых приведен в статье 4 Закона Украины «Об отпусках» от 15.11.96 г. № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках), является отпуск по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста. Порядок предоставления этого отпуска регламентируется статьями 179, 181 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) и статьями 18, 20 Закона об отпусках.

Частью первой статьи 18 Закона об отпусках установлено, что после окончания отпуска в связи с беременностью и родами (далее — «декретный» отпуск)¹ по желанию женщины ей предоставляется отпуск по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста (далее — отпуск по уходу за ребенком до 3 лет).

Предприятия за счет собственных денежных средств могут предоставлять женщинам частично оплачиваемый отпуск и отпуск без сохранения заработной платы по уходу за ребенком большей продолжительности (ч. четвертая ст. 179 КЗоТ, ч. вторая ст. 18 Закона об отпусках).

Если ребенок нуждается в домашнем уходе, женщине по ее желанию в обязательном порядке предоставляется отпуск без сохранения заработной платы продолжительностью, определенной в медицинском заключении, но не более чем до достижения ребенком шестилетнего возраста (далее — отпуск по уходу за ребенком до 6 лет), а в случае если ребенок болен сахарным диабетом I типа (инсулинозависимый) или если ребенок, которому не установлена инвалидность, болен тяжелым перинатальным поражением нервной системы, тяжелым врожденным пороком развития, редким орфанным заболеванием, онкологическим, онкогематологическим заболеваниями, детским церебральным параличем, тяжелым психическим расстройством, острым или хроническим заболеванием почек IV степени, — не более чем до достижения ребенком 16-летнего возраста, а если ребенку установлена категория «ребенок с инвалидностью подгруппы А» или ребенок, которому не установлена инвалидность, получил тяжелую травму, требует трансплантации органа, требует паллиативной помощи — до достижения ребенком 18-летнего возраста (ч. шестая ст. 179 КЗоТ, п. 3 ч. первой ст. 25 Закона об отпусках). Перечень тяжелых заболеваний, расстройств, травм, состояний, дающих право работнику на получение отпуска без сохранения заработной платы на ребенка, которому не установлена инвалидность, утвержден постановлением Кабинета Министров Украины от 27.12.2018 г. № 1162.

Все вышеуказанные отпуска могут быть использованы полностью или частями также отцом ребенка, бабой, дедом или другими родственниками, которые фактически ухаживают за ребенком, или лицом, усыновившим или взявшим ребенка под опеку, или одним из приемных родителей или родителей-воспитателей (ч. седьмая ст. 179 КЗоТ, ч. третья ст. 18 Закона об отпусках).

Отпуск по уходу за ребенком до 3 лет не предоставляется работнику, если ребенок находится на государственном содержании, кроме приемных детей в приемных семьях и детей-воспитанников в детских домах семейного типа (ч. пятая ст. 179 КЗоТ, ч. пятая ст. 20 Закона об отпусках).

Следовательно, если работница во время пребывания в отпуске по уходу за ребенком до 3 лет передала ребенка на полное гособеспечение, она должна прервать указанный отпуск и выйти на работу, поскольку у нее не будет законных оснований для дальнейшего пребывания в таком отпуске. То же самое необходимо сделать и в случае смерти ребенка, за которым осуществлялся уход.

Основания для предоставления и документальное оформление отпусков по уходу за ребенком

Отпуск по уходу за ребенком до 3 лет и отпуск по уходу за ребенком до 6 лет (далее вместе — отпуск по уходу за ребенком) предоставляются по заявлению женщины или лиц, которые имеют право на такой отпуск, полностью или частично в пределах установленного периода и оформляются приказом (распоряжением) собственника или уполномоченного им органа (далее —  работодатель) (ч. первая ст. 181 КЗоТ, ч. третья ст. 20 Закона об отпусках).

Для оформления отпуска по уходу за ребенком мать ребенка (лицо, фактически ухаживающее за ребенком) должна предоставить работодателю также свидетельство о рождении ребенка (для подтверждения возраста ребенка), при этом предприятие должно иметь копию такого свидетельства.²

Кроме того, для предоставления отпуска по уходу за ребенком до 6 лет необходимо предоставить медицинское заключение о том, что ребенок нуждается в домашнем уходе (ч. шестая ст. 179 КЗоТ, п. 3 ч. первой ст. 25 Закона об отпусках). Отпуск по уходу за ребенком до 6 лет предоставляется на срок, указанный в медицинском заключении — справке формы № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді» (далее — справка), утвержденной приказом Министерства здравоохранения Украины от 11.06.2012 г. № 430 (далее — Приказ № 430). Справка предоставляется учреждениями здравоохранения независимо от форм собственности и подчинения на основании решения врачебно-консультативной комиссии (далее — ВКК). Срок действия справки устанавливается индивидуально с учетом заболевания, его течения, эффективности противорецидивных и реабилитационных мероприятий и составляет не менее 6 месяцев (п. 4, 17 Инструкции по заполнению формы первичной учетной документации № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді», утвержденной Приказом № 430). Если срок, на который выдана справка, закончился, а ребенок еще нуждается в уходе, то лицо, желающее и дальше находиться в отпуске по уходу за ребенком до 6 лет, должно получить в учреждении здравоохранения новую справку (на новый срок), представить ее предприятию и одновременно подать новое заявление о продлении отпуска по уходу за ребенком до 6 лет.³ Работница может указать в заявлении на отпуск и меньший срок, чем указан в медицинском заключении (справке).

На основании представленных заявления, справки и свидетельства о рождении ребенка руководителем предприятия издается приказ (распоряжение) о предоставлении (продлении) работнице отпуска по уходу за ребенком до 6 лет.

Типовая форма приказа о предоставлении отпуска (форма № П-3) утверждена приказом Государственного комитета статистики Украины от 05.12.2008 г. № 489 (далее — Приказ № 489). Согласно типовой форме в приказе о предоставлении отпуска должны быть указаны фамилия, имя и отчество работника, которому предоставляется отпуск, название структурного подразделения, название профессии (должности), вид и период отпуска.

Поскольку лицо, которое находится в отпуске по уходу за ребенком, может в любое время прервать этот отпуск и приступить к работе, в приказе о предоставлении такого отпуска не рекомендуем указывать точную дату его окончания. Период отпуска целесообразно указывать в приказе таким образом: «с … (дата начала отпуска) до фактического выхода на работу».

Законодательством не предусмотрено указание в приказе о предоставлении отпуска по уходу за ребенком сведений о ребенке, для ухода за которым предоставляется отпуск, в т. ч. даты рождения, фамилии, имени и отчества, пола ребенка.

Согласно части четвертой статьи 20 Закона об отпусках отцу ребенка, бабе, деду или другим родственникам, которые фактически ухаживают за ребенком, отпуск по уходу за ребенком до 3 лет предоставляется на основании справки с места работы (службы, обучения) матери ребенка о том, что она вышла на работу до окончания срока такого отпуска и выплата пособия по уходу за ребенком ей прекращена с указанием даты.

Следовательно, право на отпуск по уходу за ребенком до 3 лет отца ребенка, бабы, деда или других родственников, которые фактически ухаживают за ребенком, является производным от права матери на такой отпуск, то есть мать может делегировать право на отпуск вышеперечисленным лицам только после своего выхода на основную работу.⁴

Обращаем внимание, что норма части четвертой статьи 20 Закона об отпусках о необходимости подтверждения прекращения выплаты матери пособия по уходу за ребенком уже не актуальна, поскольку в настоящее время одному из родителей ребенка предоставляется не указанное пособие, а помощь при рождении ребенка. При этом такая помощь выплачивается независимо от того, работает или нет родитель ребенка (подробно об этом рассказано ниже).

Таким образом, право отца ребенка, бабы, деда или других родственников, которые фактически ухаживают за ребенком, на получение отпуска по уходу за ребенком до 3 лет может быть реализовано только при условии предоставления справки с места работы матери ребенка о том, что она прервала свой отпуск по уходу за ребенком до 3 лет и вышла на основную работу. Кроме такой справки, для получения отпуска по уходу за ребенком до 3 лет отец ребенка, баба, дед или другой родственник, которые фактически ухаживают за ребенком, по месту своей работы должны подать заявление на отпуск, предоставить медицинское заключение (справку) и документ, подтверждающий родство с ребенком.

Если мать детей находится в отпуске по уходу за одним ребенком до 3 лет, для предоставления такого отпуска отцу по уходу за вторым ребенком в этот же период оснований нет, поскольку нет справки с места работы матери о том, что она вышла на работу.

Использование отпуска по уходу за ребенком

Использование отпуска по уходу за ребенком до 3 лет является правом, а не обязанностью работницы. Если работница не желает воспользоваться указанным правом, то после окончания «декретного» отпуска она должна выйти на работу.

Отпуск по уходу за ребенком до 3 лет работница может использовать по своему усмотрению по день исполнения ребенку 3 лет.

Отпуск по уходу за ребенком до 6 лет работница может использовать в сроки, установленные в медицинском заключении, но не более, чем по день исполнения ребенку 6 лет.

Если женщина, находясь в отпуске по уходу за ребенком, приступает к исполнению своих должностных обязанностей на условиях неполного рабочего времени, указанный отпуск не прерывается. Поэтому при таких условиях другие родственники не имеют права на оформление отпуска по уходу за ребенком до 3 лет. Если мать ребенка во время отпуска по уходу за ребенком до 3 лет находится на лечении в медицинском учреждении, другие родственники не имеют права на оформление указанного отпуска, поскольку в таком отпуске находится мать ребенка.

Действующим законодательством не предусмотрено использование одновременно двумя или более застрахованными лицами отпуска по уходу за детьми до 3 лет, рожденных одной матерью⁵, при условии, что эти дети продолжают жить с матерью и не усыновлены или не взяты под опеку либо на попечительство другими лицами.

Если женщина, имеющая ребенка в возрасте до 3 лет, является частным предпринимателем, а ее муж — работником предприятия, то она, как частный предприниматель, не имеет права на любой вид отпусков, в т. ч. и на отпуск по уходу за ребенком до 3 лет, поскольку не состоит в трудовых отношениях. В этом случае отсутствует основание для предоставления работнику — отцу ребенка отпуска по уходу за ребенком до 3 лет.⁶

Если в период пребывания в отпуске по уходу за ребенком до 3 лет женщина родила второго ребенка, то отпуск по уходу за вторым ребенком до достижения им 3 лет должен быть ей предоставлен на основании приказа работодателя со следующего дня после даты исполнения первому ребенку 3 лет. Это объясняется тем, что действующим законодательством не предусмотрено предоставление работнику одновременно двух отпусков по уходу за первым и вторым ребенком в возрасте до 3 лет.⁷

Если женщина пребывает в отпуске по уходу за ребенком до 3 лет и представила на предприятие листок нетрудоспособности в связи с беременностью и родами, то такой листок нетрудоспособности ей оплачивается — начисляется пособие в связи с беременностью и родами, при этом «декретный» отпуск не оформляется⁷, поскольку законодательством не предусмотрено оформление одновременно двух отпусков. То есть в данной ситуации работодатель может, но не обязан издать приказ о предоставлении женщине «декретного» отпуска, но издание приказа о предоставлении женщине «декретного» отпуска влечет издание приказа об окончании отпуска по уходу за ребенком до 3 лет.

Если отпуск по уходу за ребенком до 3 лет закончился в период временной нетрудоспособности в связи с беременностью и родами, то работодатель на основании представленного работницей соответствующего заявления может издать приказ о предоставлении женщине «декретного» отпуска со дня, следующего за днем окончания отпуска по уходу за ребенком до 3 лет.

Окончание отпуска по уходу за ребенком

Женщина, находясь в отпуске по уходу за ребенком, по своему усмотрению имеет право в любое время прервать его и выйти на работу, а затем опять пойти в такой отпуск в течение срока по день достижения ребенком 3 лет (6 лет).⁸

В случае если женщина прерывает отпуск по уходу за ребенком до 3 лет в целях получения дополнительного оплачиваемого отпуска в связи с обучением, от нее не должны требовать, чтобы она отработала определенный период перед предоставлением ей учебного отпуска. Прерывание отпуска по уходу за ребенком до 3 лет и предоставление учебного отпуска должны быть надлежащим образом оформлены на основании заявления работницы и приказа работодателя. Аналогично после окончания учебного отпуска женщине на основании заявления работницы и приказа работодателя может быть вновь предоставлен отпуск по уходу за ребенком до 3 лет. В таких действиях нет нарушения законодательства.⁹

Последним днем пребывания женщины в отпуске по уходу за ребенком до 3 лет (6 лет) является день исполнения ребенку 3 лет (6 лет), т. е. день рождения ребенка. Женщина, полностью использовавшая свое право на отпуск по уходу за ребенком до достижения им 3 лет (6 лет), должна приступить к работе на следующий день после дня, в котором ребенку исполняется 3 года (6 лет).¹⁰

Должность работницы, которой предоставлен отпуск по уходу за ребенком, не является вакантной должностью, поскольку на период такого (и любого другого) отпуска за работницей, как указано в статье 2 Закона об отпусках, сохраняется рабочее место (должность), и работодатель не имеет права вывести работницу за штат.⁸

На период пребывания работницы в отпуске по уходу за ребенком работодатель имеет право принять на работу другого работника для выполнения обязанностей по временно не занятой должности до фактического выхода на работу женщины, пребывающей в указанном отпуске. С таким работником заключается срочный трудовой договор (ст. 23 КЗоТ).

При выходе женщины из отпуска по уходу за ребенком лицо, принятое на работу по срочному трудовому договору для замещения этой женщины, подлежит увольнению в день, предшествующий дню выхода на работу женщины, находившейся в отпуске.¹¹

Пособие по уходу за ребенком до 3 лет и помощь при рождении ребенка

Порядок и условия назначения государственной помощи семьям с детьми, которую могут получать женщины (другие лица) во время пребывания в отпуске по уходу за ребенком до 3 лет, установлены Законом Украины «О государственной помощи семьям с детьми» от 21.11.92 г. № 2811-ХII (далее — Закон № 2811) и Порядком назначения и выплаты государственной помощи семьям с детьми, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 27.12.2001 г. № 1751 (далее — Порядок № 1751).

Напомним, что с 1 июля 2014 года были внесены изменения в Закон № 2811, в результате чего из этого Закона были исключены:

– пункт 3 части первой статьи 3, которым предусмотрено назначение пособия по уходу за ребенком до достижения им 3 лет;

– раздел IV «Пособие по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста» (включал статьи 13–15), в котором определялись условия получения, порядок выплаты и размер пособия на ребенка до 3 лет.

В результате вышеизложенного, с 1 июля 2014 года прекратилось назначение пособия по уходу за ребенком до 3 лет, но одновременно в новой редакции была изложена статья 12 Закона № 2811, которой установлено, что помощь при рождении ребенка назначается в размере 41 280 грн. Выплата помощи осуществляется одноразово в сумме 10 320 грн., остальная сумма помощи выплачивается в течение следующих 36 месяцев равными частями (т. е. в сумме 860 грн. ежемесячно).

Аналогичные изменения были внесены и в Порядок № 1751.

Таким образом, с 1 июля 2014 года пособие по уходу за ребенком до 3 лет фактически «влилось» в помощь при рождении ребенка и отдельно не предоставляется. При этом назначение помощи при рождении ребенка, предоставляемой одному из родителей ребенка, опекуну, которые постоянно проживают вместе с ребенком, осуществляется независимо от того, работает или нет родитель или опекун ребенка. Поэтому если женщина (мать ребенка), получающая помощь при рождении ребенка, прерывает отпуск по уходу за ребенком до 3 лет и выходит на работу, то выплата ей помощи при рождении ребенка не прекращается.

Учитывая вышеизложенное, если после выхода на работу матери ребенка другой работающий родственник (отец, дед, баба, другой родственник ребенка) фактически ухаживает за ребенком, то такому работнику может быть предоставлен отпуск по уходу за ребенком до 3 лет несмотря на то, что мать ребенка продолжает получать помощь при рождении ребенка. При этом нет необходимости работнику – родственнику ребенка представлять по месту своей работы справку из органа социальной защиты населения или с места работы матери о том, что ей выплачивается или не выплачивается помощь при рождении ребенка. То есть норма части четвертой статьи 20 Закона об отпусках о необходимости представления работником – родственником ребенка по месту своей работы указанной справки уже не актуальна (законодатель просто забыл удалить эту норму из статьи 20 Закона об отпусках).

Работа на условиях неполного рабочего времени в период отпуска по уходу за ребенком

По желанию женщины или лиц, указанных в части седьмой статьи 179 КЗоТ и части третьей статьи 18 Закона об отпусках (отец ребенка, баба, дед или другой родственник, которые фактически ухаживают за ребенком, лицо, усыновившее или взявшее под опеку ребенка, один из приемных родителей или родителей-воспитателей), в период нахождения их в отпуске по уходу за ребенком они могут работать на условиях неполного рабочего времени или на дому (ч. восьмая ст. 179 КЗоТ, ч. четвертая ст. 18 Закона об отпусках). Из этой нормы следует, что женщины – работницы могут одновременно находиться в отпуске по уходу за ребенком до 3 лет и работать на условиях неполного рабочего времени или на дому.

Действующее законодательство не определяет, где именно женщина (другое лицо, фактически ухаживающее за ребенком) может работать на условиях неполного рабочего времени — на предприятии, с которым она состоит в трудовых отношениях и на котором ей предоставлен частично оплачиваемый отпуск по уходу за ребенком до 3 лет, или на другом предприятии. Следовательно, женщина (другое лицо, фактически ухаживающее за ребенком) имеет право в период такого отпуска работать на условиях неполного рабочего времени как на этом предприятии (которое является основным и на котором хранится трудовая книжка работницы), так и на любом другом предприятии или на дому. Если женщина во время отпуска по уходу за ребенком до 3 лет приступает к работе на другом предприятии, то заключаемый с ней на таком предприятии трудовой договор с выполнением работы на условиях неполного рабочего времени имеет признаки трудового договора о работе по совместительству.¹²

Напомним, что согласно статье 56 КЗоТ по соглашению между работником и работодателем может устанавливаться как при принятии на работу, так и впоследствии неполный рабочий день или неполная рабочая неделя.

Поскольку инициатором установления неполного рабочего времени в рассматриваемом нами случае является работник, находящийся в отпуске по уходу за ребенком, то он должен подать работодателю заявление, в котором указывается, по какому режиму работы он желает работать, период, в течение которого он желает работать с таким режимом (обычно до окончания отпуска по уходу за ребенком), основание для изменения режима работы (отпуск по уходу за ребенком).

На основании заявления работницы работодатель издает приказ, в котором указывает новый режим работы для нее.

Если неполное рабочее время вводилось на определенный период (например, до окончания отпуска по уходу за ребенком), о чем указано в приказе руководителя, то по окончании такого периода (окончании отпуска по уходу за ребенком) неполное рабочее время отменяется автоматически (устанавливается обычный режим работы) и руководителю не нужно издавать дополнительный приказ.

Если неполное рабочее время вводилось до окончания отпуска по уходу за ребенком до 3 лет, но после окончания этого отпуска работнице на основании ее заявления и медицинского заключения предоставляется отпуск по уходу за ребенком до 6 лет, и она желает продолжать работу на условиях неполного рабочего времени, то ей необходимо подать новое заявление с указанием нового периода работы с таким режимом, на основании которого издается приказ руководителя с указанием нового периода работы на условиях неполного рабочего времени.

В табеле учета использования рабочего времени типовой формы № П-5, утвержденной Приказом № 489, работникам, работающим на условиях неполного рабочего времени, по коду «РС» («05») проставляются фактически отработанные дни (часы) работы. В дни, которые являются нерабочими для работника согласно индивидуальному графику его работы (в которые не отражаются отработанные часы), в табеле проставляется код отпуска, в котором пребывает работник: «ВП» («16») — отпуск по уходу за ребенком до 3 лет; «ДД» («17») — отпуск по уходу за ребенком до 6 лет.

Согласно части третьей статьи 56 КЗоТ работа на условиях неполного рабочего времени не влечет каких-либо ограничений объема трудовых прав работников.

Следовательно, если женщина (лицо, фактически ухаживающее за ребенком) в период отпуска по уходу за ребенком работает на условиях неполного рабочего времени, она пользуется всеми трудовыми правами, установленными для работников, работающих на условиях полного рабочего времени, в том числе имеет право на получение ежегодного основного отпуска полной продолжительности (не менее 24 календарных дней — ч. первая ст. 6 Закона об отпусках). В стаж работы, дающий право на ежегодный основной отпуск, засчитывается время фактической работы на условиях неполного рабочего времени, даже если в это время работница пребывает в отпуске по уходу за ребенком (п. 1 ч. первой ст. 9 Закона об отпусках). Если работница не работает, находясь в отпусках по уходу за ребенком до 3 лет или 6 лет, то период таких отпусков не засчитывается в стаж работы, дающий право на ежегодный основной отпуск (п.п. 3, 4 ч. первой ст. 9 Закона об отпусках).

В случае если по основному месту работы женщина находится в отпуске по уходу за ребенком до 3 лет и одновременно изъявила желание приступить к работе на условиях неполного рабочего времени по должности (профессии), по которой она работала до отпуска и которая сохраняется за ней на период пребывания в таком отпуске, заключение отдельного (дополнительного) трудового договора о работе по совместительству законодательством не предусмотрено. В такой ситуации работница, являющаяся «чернобыльцем» категории 1 или 2, имеет право также на дополнительный «чернобыльский» отпуск продолжительностью 14 рабочих (16 календарных) дней, который предоставляется только один раз в течение календарного года и оплачивается за счет денежных средств госбюджета (п. 22 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закона Украины «О статусе и социальной защите граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы» от 28.02.91 г. № 796-XII).¹³

Отпуска (ежегодные, дополнительные), на которые работница имеет право, работая на условиях неполного рабочего времени во время пребывания в отпуске по уходу за ребенком до 3 лет, могут быть предоставлены только на основании приказа о предоставлении таких отпусков, что влечет издание приказа об окончании отпуска по уходу за ребенком до 3 лет, поскольку законодательством не предусмотрено одновременное пребывание работника в двух отпусках. Но после окончания ежегодного или любого дополнительного отпуска работнице вновь может быть предоставлен отпуск по уходу за ребенком до 3 лет на основании приказа руководителя.

Что касается страховых выплат в период пребывания работницы в отпуске по уходу за ребенком и работы на условиях неполного рабочего времени, то поскольку в период такой работы женщина получает заработную плату, с которой уплачивается единый социальный взнос, она является застрахованным лицом.¹⁴

В статье 23 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.99 г. № 1105-XIV (далее — Закон № 1105) приведен исчерпывающий перечень случаев, при которых пособие по временной нетрудоспособности не предоставляется. К таким случаям не относится временная нетрудоспособность работающего лица в период отпуска по уходу за ребенком до 3 лет. Поэтому в случае временной нетрудоспособности застрахованного лица (работника), работающего в режиме неполного рабочего времени в период нахождения в отпуске по уходу за ребенком до 3 лет, листок нетрудоспособности выдается и оплачивается на общих основаниях.¹⁵

Но если застрахованное лицо, находясь по основному месту работы в отпуске по уходу за ребенком до 3 лет, работает на этом же или на другом предприятии на условиях неполного рабочего времени, то такое лицо не имеет права на получение ЛН по уходу за больным ребенком и, соответственно, не имеет права на получение «больничных» по уходу за больным ребенком.¹⁶

Страховой и прочий стаж в период отпуска по уходу за ребенком

За лиц, которые ухаживают за ребенком до 3 лет и получают помощь при рождении ребенка, в соответствии с пунктом 3 Порядка начисления и уплаты единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование за некоторые категории застрахованных лиц, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 02.03.2011 г. № 178, органами социальной защиты населения уплачивается ЕСВ в размере минимального страхового взноса за полный месяц ухода за ребенком до достижения им 3 лет. Если период ухода за ребенком до достижения им 3 лет составляет менее одного календарного месяца, ЕСВ рассчитывается в размере, пропорциональном количеству календарных дней отпуска в месяце, за который уплачивается ЕСВ. Указанная уплата ЕСВ за лиц, получающих помощь при рождении ребенка, позволяет зачесть период ухода за ребенком до достижения им 3 лет в страховой стаж для начисления пенсии.¹⁷

Так, в страховой стаж для начисления пенсии включается период ухода за ребенком до достижения им 3 лет и получения помощи при рождении ребенка, поскольку лица, осуществляющие уход за ребенком до 3 лет и получающие указанную помощь, являются застрахованными лицами, за которых ЕСВ уплачивают органы социальной защиты населения (абзацы седьмой и двенадцатый п. 1 ч. 1 ст. 4, абз. второй п. 1 ч. 1 ст. 7

Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» от 08.07.2010 г. № 2464-VI).

Кроме того, период отпуска по уходу за ребенком до 3 лет включается в страховой стаж для начисления страховых выплат как период, за который уплачены страховые взносы исходя из размера минимального страхового взноса (ч. 1 ст. 21 Закона № 1105).

Период отпуска по уходу за ребенком до 6 лет в страховой стаж не включается.

Отпуска по уходу за ребенком до 3 (6) лет засчитываются как в общий, так и в непрерывный стаж работы и в стаж работы по специальности. Но в стаж работы, дающий право на ежегодный отпуск, время указанных отпусков не засчитывается (ст. 181 КЗоТ, п.п. 3, 4 ч. первой ст. 9 Закона об отпусках).

Одним з видів соціальних відпусток, перелік яких наведено у статті 4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), є відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Порядок надання цієї відпустки регламентується статтями 179, 181 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) і статтями 18, 20 Закону про відпустки.

Частиною першою статті 18 Закону про відпустки встановлено, що після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка)¹ за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі — відпустка по догляду за дитиною до 3 років).

Підприємства за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості (ч. четверта ст. 179 КЗпП, ч. друга ст. 18 Закону про відпустки).

Якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці за її бажанням в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку (далі — відпустка по догляду за дитиною до 6 років), а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, — не більш як до досягнення дитиною 16–річного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги — до досягнення дитиною 18–річного віку (ч. шоста ст. 179 КЗпП, п. 3 ч. першої ст. 25 Закону про відпустки). Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 р. № 1162.

Всі вищевказані відпустки можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла дитину під опіку, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів (ч. сьома ст. 179 КЗпП, ч. третя ст. 18 Закону про відпустки).

Відпустка по догляду за дитиною до 3 років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні, крім прийомних дітей у прийомних сім’ях та дітей-вихованців у дитячих будинках сімейного типу (ч. п’ята ст. 179 КЗпП, ч. п’ята ст. 20 Закону про відпустки).

Отже, якщо працівниця під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років передала дитину на повне державне забезпечення, вона повинна перервати зазначену відпустку і вийти на роботу, оскільки у неї не буде законних підстав для подальшого перебування в такій відпустці. Те ж саме необхідно зробити і в разі смерті дитини, за якою здійснювався догляд.

Підстави для надання та документальне оформлення відпусток по догляду за дитиною

Відпустка по догляду за дитиною до 3 років і відпустка по догляду за дитиною до 6 років (далі разом — відпустка по догляду за дитиною) надаються за заявою жінки або осіб, які мають право на таку відпустку, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (далі — роботодавець) (ч. перша ст. 181 КЗпП, ч. третя ст. 20 Закону про відпустки).

Для оформлення відпустки по догляду за дитиною мати дитини (особа, яка фактично доглядає за дитиною) повинна надати роботодавцю також свідоцтво про народження дитини (для підтвердження віку дитини), при цьому підприємство повинно мати копію такого свідоцтва.²

Крім того, для надання відпустки по догляду за дитиною до 6 років необхідно надати медичний висновок про те, що дитина потребує домашнього догляду (ч. шоста ст. 179 КЗпП, п. 3 ч. першої ст. 25 Закону про відпустки). Відпустка по догляду за дитиною до 6 років надається на строк, зазначений у медичному висновку — довідці форми № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді» (далі — довідка), затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.06.2012 р. № 430 (далі — Наказ № 430). Довідка надається закладами охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (далі — ЛКК). Строк дії довідки встановлюється індивідуально з урахуванням захворювання, його перебігу, ефективності протирецидивних та реабілітаційних заходів і становить не менше 6 місяців (п. 4, 17 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді», затвердженої Наказом № 430).

Якщо строк, на який видана вищезазначена довідка, закінчився, а дитина ще потребує догляду, то особа, яка бажає і далі перебувати у відпустці по догляду за дитиною до 6 років, має отримати в закладі охорони здоров’я нову довідку (на новий строк), надати її підприємству і одночасно подати нову заяву про продовження відпустки по догляду за дитиною до 6 років.³ Працівниця може вказати в заяві на відпустку і менший строк, ніж вказано в медичному висновку (довідці).

На підставі поданих заяви, довідки та свідоцтва про народження дитини керівником підприємства видається наказ (розпорядження) про надання (продовження) працівниці відпустки по догляду за дитиною до 6 років.

Типова форма наказу про надання відпустки (форма № П-3) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. № 489 (далі — Наказ № 489). Згідно з типовою формою у наказі про надання відпустки мають бути зазначені прізвище, ім’я та по батькові працівника, якому надається відпустка, назва структурного підрозділу, назва професії (посади), вид і період відпустки.

Оскільки особа, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, може в будь-який час перервати цю відпустку і стати до роботи, в наказі про надання такої відпустки не рекомендуємо вказувати точну дату її закінчення. Період відпустки доцільно вказувати в наказі таким чином: «з … (дата початку відпустки) до фактичного виходу на роботу».

Законодавством не передбачено зазначення в наказі про надання відпустки по догляду за дитиною відомостей про дитину, для догляду за якою надається відпустка, в т. ч. дати народження, прізвища, імені та по батькові, статі дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону про відпустки батьку дитини, бабі, діду чи іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною, відпустка по догляду за дитиною до 3 років надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну такої відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено із зазначенням дати.

Отже, право на відпустку по догляду за дитиною до 3 років батька дитини, баби, діда чи інших родичів, які фактично доглядають за дитиною, є похідним від права матері на таку відпустку, тобто мати може делегувати право на відпустку вище переліченим особам тільки після свого виходу на основну роботу.⁴

Звертаємо увагу, що норма частини четвертої статті 20 Закону про відпустки про необхідність підтвердження припинення виплати матері допомоги по догляду за дитиною вже не актуальна, оскільки в даний час одному з батьків дитини надається не зазначена допомога, а допомога при народженні дитини. При цьому така допомога виплачується незалежно від того, працює чи ні батько (мати) дитини (детально про це йдеться нижче).

Таким чином, право батька дитини, баби, діда чи інших родичів, які фактично доглядають за дитиною, на отримання відпустки по догляду за дитиною до 3 років може бути реалізовано тільки за умови надання довідки з місця роботи матері дитини про те, що вона перервала свою відпустку по догляду за дитиною до 3 років і вийшла на основну роботу. Крім такої довідки, для отримання відпустки по догляду за дитиною до 3 років батько дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, за місцем своєї роботи повинні подати заяву на відпустку, надати медичний висновок (довідку) і документ, що підтверджує спорідненість з дитиною.

Якщо мати дітей перебуває у відпустці по догляду за однією дитиною до 3 років, для надання такої відпустки батькові для догляду за другою дитиною в цей же період підстав немає, оскільки немає факту і довідки з місця роботи матері про те, що вона вийшла на роботу.

Використання відпустки по догляду за дитиною

Використання відпустки по догляду за дитиною до 3 років є правом, а не обов’язком працівниці. Якщо працівниця не хоче скористатися зазначеним правом, то після закінчення «декретної» відпустки вона повинна вийти на роботу.

Відпустку по догляду за дитиною до 3 років працівниця може використовувати на свій розсуд по день виповнення дитині 3 років.

Відпустку по догляду за дитиною до 6 років працівниця може використовувати в строки, встановлені в медичному висновку, але не більш як по день виповнення дитині 6 років.

Якщо жінка, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною, приступає до виконання своїх посадових обов’язків на умовах неповного робочого часу, зазначена відпустка не переривається. Тому при таких умовах інші родичі не мають права на оформлення відпустки по догляду за дитиною до 3 років.

Якщо мати дитини під час відпустки по догляду за дитиною до 3 років перебуває на лікуванні в медичній установі, інші родичі не мають права на оформлення зазначеної відпустки, оскільки в такій відпустці перебуває мати дитини.

Чинним законодавством не передбачено використання одночасно двома або більше застрахованими особами відпустки по догляду за дітьми до 3 років, народжених однією матір’ю⁵, за умови, що ці діти продовжують жити з матір’ю і не усиновлені або не узяті під опіку або на піклування іншими особами.

Якщо жінка, яка має дитину віком до 3 років, є приватним підприємцем, а її чоловік — працівником підприємства, то вона, як приватний підприємець, не має права на будь-який вид відпусток, в т. ч. і на відпустку по догляду за дитиною до 3 років, оскільки не перебуває у трудових відносинах. В цьому випадку відсутня підстава для надання працівнику — батькові дитини відпустки по догляду за дитиною до 3 років.⁶

Якщо в період перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років жінка народила другу дитину, то відпустку по догляду за другою дитиною до досягнення нею 3 років має бути їй надано на підставі наказу роботодавця з наступного дня після дати виповнення першій дитині 3 років. Це пояснюється тим, що чинним законодавством не передбачено надання працівнику одночасно двох відпусток по догляду за першою та другою дитиною віком до 3 років.⁷

Якщо жінка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років і надала підприємству листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, то такий листок непрацездатності їй оплачується — нараховується допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, при цьому «декретна» відпустка не оформляється⁷, оскільки законодавством не передбачено оформлення одночасно двох відпусток. Тобто в даній ситуації роботодавець може, але не зобов’язаний видати наказ про надання жінці «декретної» відпустки, але видання наказу про надання жінці «декретної» відпустки тягне видання наказу про закінчення відпустки по догляду за дитиною до 3 років.

Якщо відпустка по догляду за дитиною до 3 років закінчилася в період тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами, то роботодавець на підставі поданої працівницею відповідної заяви може видати наказ про надання жінці «декретної» відпустки з дня, наступного за днем закінчення відпустки по догляду за дитиною до 3 років.

Закінчення відпустки по догляду за дитиною

Жінка, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною, на свій розсуд має право в будь-який час перервати її та вийти на роботу, а потім знову піти в таку відпустку протягом строку по день досягнення дитиною 3 років (6 років).⁸

У разі якщо жінка перериває відпустку по догляду за дитиною до 3 років з метою отримання додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням, від неї не повинні вимагати, щоб вона відпрацювала певний період (наприклад, один день) перед наданням їй навчальної відпустки. Переривання відпустки по догляду за дитиною до 3 років і надання навчальної відпустки повинні бути належним чином оформлені на підставі заяви працівниці та наказу роботодавця. Аналогічно після закінчення навчальної відпустки жінці на підставі її заяви на наказу роботодавця знову може бути надана відпустка по догляду за дитиною до 3 років. У таких діях немає порушення законодавства.⁹

Останнім днем перебування жінки у відпустці по догляду за дитиною до 3 років (6 років) є день виповнення дитині 3 років (6 років), тобто день народження дитини. Жінка, яка повністю використала своє право на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (6 років), повинна стати до роботи на наступний день після дня, в якому дитині виповнюється 3 роки (6 років).¹⁰

Посада працівниці, якій надано відпустку по догляду за дитиною, не є вакантною посадою, оскільки на період такої (і будь-якої іншої) відпустки за працівницею, як зазначено у статті 2 Закону про відпустки, зберігається робоче місце (посада), і роботодавець не має права вивести працівницю за штат.⁸

На період перебування працівниці у відпустці по догляду за дитиною роботодавець має право прийняти на роботу іншого працівника для виконання обов’язків по тимчасово не зайнятій посаді до фактичного виходу на роботу жінки, яка перебуває в зазначеній відпустці. З таким працівником укладається строковий трудовий договір (ст. 23 КЗпП).

При виході жінки з відпустки по догляду за дитиною особа, прийнята на роботу за строковим трудовим договором для заміщення цієї жінки, підлягає звільненню в день, що передує дню виходу на роботу жінки, яка перебувала у відпустці.¹¹

Допомога по догляду за дитиною до 3 років і допомога при народженні дитини

Порядок і умови призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, яку можуть отримувати жінки (інші особи) під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, встановлені Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-ХII (далі — Закон № 2811) та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 (далі — Порядок № 1751).

Нагадаємо, що з 1 липня 2014 року були внесені зміни до Закону № 2811, внаслідок чого з зазначеного Закону були виключені:

– пункт 3 частини першої статті 3, яким передбачено призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років;

– розділ IV «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» (включав статті 13–15), в якому визначалися умови отримання, порядок виплати та розмір допомоги на дитину до 3 років.

В результаті вищевикладеного, з 1 липня 2014 року припинилося призначення допомоги по догляду за дитиною до 3 років, але одночасно в новій редакції було викладено статтю 12 Закону № 2811, якою встановлено, що допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 грн., решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (тобто в сумі 860 грн. щомісяця).

Аналогічні зміни були внесені урядом і до Порядку № 1751 (з нього виключено всі норми, якими передбачалося призначення допомоги по догляду за дитиною до 3 років).

Таким чином, з 1 липня 2014 року допомога по догляду за дитиною до 3 років фактично «влилася» в допомогу при народженні дитини і окремо не надається. При цьому призначення допомоги при народженні дитини, яка надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, здійснюється незалежно від того, працює чи ні батько (мати) або опікун дитини. Тому якщо жінка (мати дитини), яка отримує допомогу при народженні дитини, перериває відпустку по догляду за дитиною до 3 років і виходить на роботу, то виплата їй допомоги при народженні дитини не припиняється.

Враховуючи вищевикладене, якщо після виходу на роботу матері дитини інший працюючий родич (батько, дід, баба, інший родич дитини) фактично доглядає за дитиною, то такому працівнику може бути надано відпустку по догляду за дитиною до 3 років незважаючи на те, що мати дитини продовжує отримувати допомогу при народженні дитини. При цьому немає потреби працівнику — родичу дитини подавати за місцем своєї роботи довідку з органу соціального захисту населення або з місця роботи матері про те, що їй виплачується або не виплачується допомога при народженні дитини. Тобто норма частини четвертої статті 20 Закону про відпустки щодо необхідності подання працівником — родичем дитини за місцем своєї роботи зазначеної довідки вже не актуальна (законодавець просто забув виключити цю норму зі статті 20 Закону про відпустки).

Робота на умовах неповного робочого часу в період відпустки по догляду за дитиною

За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій статті 179 КЗпП і частині третій статті 18 Закону про відпустки (батько дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків або батьків-вихователів), у період перебування їх у відпустці по догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома (ч. восьма ст. 179 КЗпП, ч. четверта ст. 18 Закону про відпустки). З цієї норми випливає, що жінки-працівниці можуть одночасно перебувати у відпустці по догляду за дитиною до 3 років і працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Чинне законодавство не визначає, де саме жінка (інша особа, яка фактично доглядає за дитиною) може працювати на умовах неповного робочого часу — на підприємстві, з яким вона перебуває у трудових відносинах і на якому їй надано частково оплачувану відпустку по догляду за дитиною до 3 років, або на іншому підприємстві. Отже, жінка (інша особа, яка фактично доглядає за дитиною) має право в період такої відпустки працювати на умовах неповного робочого часу як на цьому підприємстві (яке є основним і на якому зберігається трудова книжка працівниці), так і на будь-якому іншому підприємстві або вдома. Якщо жінка під час відпустки по догляду за дитиною до 3 років стає до роботи на іншому підприємстві, то трудовий договір, який укладається з нею на такому підприємстві з виконанням роботи на умовах неповного робочого часу, має ознаки трудового договору про роботу за сумісництвом.¹²

Нагадаємо, що згідно зі статтею 56 КЗпП за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оскільки ініціатором встановлення неповного робочого часу в розглянутому нами випадку є працівник, який перебуває у відпустці по догляду за дитиною, то він повинен подати роботодавцю заяву, в якій вказується, з яким режимом роботи він бажає працювати, період, протягом якого він бажає працювати з таким режимом (зазвичай до закінчення відпустки по догляду за дитиною), підстава для зміни режиму роботи (відпустка по догляду за дитиною).

На підставі заяви працівниці роботодавець видає наказ, в якому вказує новий режим роботи для неї.

Якщо неповний робочий час вводився на певний період (наприклад, до закінчення відпустки по догляду за дитиною), про що зазначено в наказі керівника, то після закінчення такого періоду (закінчення відпустки по догляду за дитиною) неповний робочий час скасовується автоматично (встановлюється звичайний режим роботи) і керівнику не потрібно видавати додатковий наказ.

Якщо неповний робочий час вводився до закінчення відпустки по догляду за дитиною до 3 років, але після закінчення цієї відпустки працівниці на підставі її заяви та медичного висновку надається відпустка по догляду за дитиною до 6 років, і вона бажає продовжувати роботу на умовах неповного робочого часу, то їй необхідно подати нову заяву із зазначенням нового періоду роботи з таким режимом, на підставі якого видається наказ керівника із зазначенням нового періоду роботи на умовах неповного робочого часу.

У табелі обліку використання робочого часу типової форми № П-5, затвердженої Наказом № 489, працівникам, які працюють на умовах неповного робочого часу, за кодом «РС» («05») проставляються фактично відпрацьовані дні (години) роботи. У дні, які є неробочими для працівника відповідно до індивідуального графіка його роботи (в які не відображаються відпрацьовані години), в табелі проставляється код відпустки, в якій перебуває працівник: «ВП» («16») — відпустка по догляду за дитиною до 3 років; «ДД» («17») — відпустка по догляду за дитиною до 6 років.

Згідно з частиною третьою статті 56 КЗпП робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Отже, якщо жінка (особа, яка фактично доглядає за дитиною) в період відпустки по догляду за дитиною працює на умовах неповного робочого часу, вона користується всіма трудовими правами, встановленими для працівників, які працюють на умовах повного робочого часу, в тому числі має право на отримання щорічної основної відпустки повної тривалості (не менше 24 календарних днів — ч. перша ст. 6 Закону про відпустки). До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час фактичної роботи на умовах неповного робочого часу, навіть якщо в цей час працівниця перебуває у відпустці по догляду за дитиною (п. 1 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки). Якщо працівниця не працює, перебуваючи у відпустках по догляду за дитиною до 3 років або 6 років, то період таких відпусток не зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (п.п. 3, 4 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки).

У разі якщо за основним місцем роботи жінка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років і одночасно виявила бажання стати до роботи на умовах неповного робочого часу за посадою (професією), за якою вона працювала до відпустки і яка зберігається за нею на період перебування у такій відпустці, укладення окремого (додаткового) трудового договору про роботу за сумісництвом законодавством не передбачено.

У такій ситуації працівниця, яка є «чорнобильцем» категорії 1 або 2, має право також на додаткову «чорнобильську» відпустку тривалістю 14 робочих (16 календарних) днів, яка надається тільки один раз протягом календарного року і оплачується органами соціального захисту населення за рахунок коштів державного бюджету (п. 22 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-XII).¹³

Відпустки (щорічні, додаткові), на які працівниця має право, працюючи на умовах неповного робочого часу під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, можуть бути надані тільки на підставі наказу про надання таких відпусток, що тягне видання наказу про закінчення відпустки по догляду за дитиною до 3 років, оскільки законодавством не передбачено одночасне перебування працівника в двох відпустках. Але після закінчення щорічної або будь-якої додаткової відпустки працівниці знову може бути надана відпустка по догляду за дитиною до 3 років на підставі наказу керівника.

Що стосується страхових виплат в період перебування працівниці у відпустці по догляду за дитиною і роботи на умовах неповного робочого часу, то оскільки в період такої роботи жінка отримує заробітну плату, з якої сплачується єдиний соціальний внесок, вона є застрахованою особою.¹⁴

У статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) наведено вичерпний перелік випадків, за яких допомога по тимчасовій непрацездатності не надається. До таких випадків не належить тимчасова непрацездатність працюючої особи в період відпустки по догляду за дитиною до 3 років. Тому в разі тимчасової непрацездатності застрахованої особи (працівника), що працює в режимі неповного робочого часу в період перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, листок непрацездатності видається і оплачується на загальних підставах.¹⁵

Але якщо застрахована особа, перебуваючи за основним місцем роботи у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, працює на цьому ж або на іншому підприємстві на умовах неповного робочого часу, то така особа не має права на отримання ЛН по догляду за хворою дитиною і, відповідно, не має права на отримання «лікарняних» по догляду за хворою дитиною.¹⁶

Страховий та інший стаж в період відпустки по догляду за дитиною

За осіб, які доглядають за дитиною до 3 років та отримують допомогу при народженні дитини, відповідно до пункту 3 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 р. № 178, органами соціального захисту населення сплачується ЄСВ в розмірі мінімального страхового внеску за повний місяць догляду за дитиною до досягнення нею 3 років. Якщо період догляду за дитиною до досягнення нею 3 років становить менш як один календарний місяць, ЄСВ розраховується у розмірі, пропорційному кількості календарних днів відпустки у місяці, за який сплачується ЄСВ. Зазначена сплата ЄСВ за осіб, які отримують допомогу при народженні дитини, дозволяє зарахувати період догляду за дитиною до досягнення нею 3 років до страхового стажу для нарахування пенсії.¹⁷

Так, до страхового стажу для нарахування пенсії включається період догляду за дитиною до досягнення нею 3 років і отримання допомоги при народженні дитини, оскільки особи, які доглядають за дитиною до 3 років та отримують допомогу при народженні дитини, є застрахованими особами, за яких ЄСВ сплачують органи соціального захисту населення (абзаци сьомий і дванадцятий п. 1 ч. 1 ст. 4, абз. другий п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI).

Крім того, період відпустки по догляду за дитиною до 3 років включається до страхового стажу для нарахування страхових виплат як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску (ч. 1 ст. 21 Закону № 1105).

Період відпустки по догляду за дитиною до 6 років до страхового стажу не включається.

Період відпустки по догляду за дитиною до 3 (6) років зараховується як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Але, як зазначено вище, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, час зазначених відпусток не зараховується (ст. 181 КЗпП, п.п. 3, 4 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки).