Роз’яснення Східного міжрегіонального управління Держпраці «Щодо відмови у звільненні у зв’язку з виходом на пенсію, якщо працівником заяву надіслано засобами електронного зв’язку» від 18.07.2023
СХІДНЕ МІЖРЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
РОЗ’ЯСНЕННЯ
від 18.07.2023
Щодо відмови у звільненні у зв’язку з виходом на пенсію,
якщо працівником заяву надіслано засобами електронного зв’язку
Чи може роботодавець відмовити у звільненні у зв’язку з виходом на пенсію, якщо заяву надіслано засобами електронних комунікаційних мереж?
Відповідно до частини 1 статті 38 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Частиною 3 статті 29 КЗпП визначено, що ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної пунктом 4 частини першої статті 29 КЗпП, що доводиться до відома працівників у порядку, встановленому статтею 29 КЗпП.
Слід зазначити, що спосіб листування та процедура обміну документами засобами електронних комунікацій між працівником та роботодавцем повинна бути врегульована трудовим договором або колективним договором або будь-яким документом, де зазначена відповідна можливість.
Тому в разі відсутності попередньої згоди сторін трудових правовідносин на обмін офіційними документами засобами електронного зв’язку, заяву доцільно подати (надіслати) у паперовій формі з оригінальним підписом автора документу, оскільки направлення заяви засобами електронного зв’язку не дає можливості іншій стороні встановити справжнє волевиявлення заявника.
_____________________________________________________________________________
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Все вищевикладене стосується мирного часу. Під час дії воєнного стану потрібно враховувати також норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
Згідно зі статтею 7 цього Закону в період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.
У період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
Таким чином, у період дії воєнного стану працівник і роботодавець можуть домовитись про пересилання документів з питань трудових відносин, у тому числі заяви про звільнення, у будь-який доступний спосіб електронної комунікації, зокрема, шляхом направлення по електронній пошті (Telegram, Viber, WhatsApp) скан-копії заяви про звільнення.