Оподаткування виплат працівникам — 2021

1 січня 2021 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 р. № 1082-ІХ (далі — Закон про Держбюджет-2021).

Статтею 7 Закону про Держбюджет-2021 визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб (далі — ПМПО) протягом 2021 року становить: з 1 січня — 2270 грн., з 1 липня — 2379 грн., з 1 грудня — 2481 грн.

Таким чином, ПМПО, встановлений на 1 січня 2021 року, збільшився в порівнянні з ПМПО, встановленим на 1 січня 2020 року, з 2102 грн. до 2270 грн., відповідно, у 2021 році збільшилися розмір податкової соціальної пільги і граничний розмір доходу, до якого вона застосовується, а також сума, що не обкладається податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовим збором (далі — ВЗ), з окремих видів доходу.

Відповідно до статті 8 Закону про Держбюджет-2021 протягом 2021 року мінімальна заробітна плата в місячному розмірі становить з 1 січня — 6000 грн., з 1 грудня — 6500 грн., що більше, ніж у 2020 році (з 1 січня — 4173 грн., з 1 вересня — 5000 грн.), внаслідок чого збільшилася сума, що не обкладається ПДФО і ВЗ, з окремих видів доходу.

Зупинимося детально на всіх нововведеннях поточного року в оподаткуванні доходів працівників (фізичних осіб) і почнемо з податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга

Застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП) регламентується статтею 169 Податкового кодексу України (далі — ПКУ). Враховуючи, що за станом на 1 січня 2021 року ПМПО становить 2270 грн., розміри ПСП і граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, у 2021 році становлять (див. таблицю нижче):

Податкова соціальна пільга у 2021 році

Розглянемо застосування вищевказаних показників на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 1

Визначення права на застосування ПСП,
якщо працівнику за місяць виплачується мінімальна заробітна плата

Працівник має оклад 3100 грн. (повна зайнятість). У січні 2021 року він виконав місячну норму праці, тому йому нараховано заробітну плату в розмірі окладу — 3100 грн. Але оскільки ця сума менше мінімальної заробітної плати, працівнику в січні 2021 року нараховується доплата до мінімальної заробітної плати в сумі 2900 грн. (6000 – 3100). В результаті загальна сума нарахованої працівнику заробітної плати за січень становить 6000 грн. Ця сума перевищує граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП (6000 грн. > 3180 грн.), тому працівник в січні не має права на застосування ПСП.

Сума ПДФО, що утримується із заробітної плати працівника:

6000 грн. х 18% = 1080 грн.

Сума ВЗ, що утримується із заробітної плати працівника:

6000 грн. х 1,5% = 90 грн.

Сума заробітної плати, що виплачується працівнику «на руки»:

6000 – 1080 – 90 = 4830 грн.

ПРИКЛАД 2

Застосування ПСП до заробітної плати працівника-інваліда,
який працює на умовах неповного робочого часу

Працівник, який є інвалідом ІІ групи, працює на умовах неповного робочого дня — 4 години на день. У січні 2021 року працівник виконав встановлену для нього норму робочого часу — відпрацював 19 робочих днів (далі — р. д.) по 4 робочі години (далі — р. г.), тобто всього відпрацював 76 годин (далі — відпрац. г.), але не виконав місячну норму праці, встановлену для його «повної» посади, яка в цьому місяці становить 152 робочі години (19 р. д. х 8 р. г.; скорочення робочого дня 6 січня на 1 годину не враховуємо).¹ Оклад по «повній» посаді працівника — 5000 грн. За відпрацьований час у січні працівнику нарахована заробітна плата в розмірі 2500 грн. (5000 грн. : 152 р. г. х 76 відпрац. г.).¹

Оскільки працівник працює на умовах неповного робочого часу, для нього мінімальна заробітна плата визначається пропорційно виконаній нормі праці (ч. п’ята ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці»). Враховуючи, що працівник у січні через роботу на умовах неповного робочого дня не виконав місячну норму праці, визначимо для нього «пропорційну» мінімальну заробітну плату в цьому місяці:

6000 грн. : 152 р. г. х 76 відпрац. г. = 3000 грн.

Сума доплати до «пропорційної» мінімальної заробітної плати:

3000 – 2500 = 500 грн.

Загальна сума нарахованої працівнику заробітної плати в січні:

2500 грн. (оплата відпрацьованого часу) + 500 грн. (доплата до мінімальної заробітної плати) = 3000 грн.

Ця сума місячної заробітної плати менше граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП (3000 грн. < 3180 грн.), тому працівник в січні має право на застосування ПСП.

Оскільки працівник є інвалідом ІІ групи, на підставі пп. «ґ» пп. 169.1.3 ПКУ він має право на ПСП у розмірі 150% загальної ПСП, тобто на ПСП у розмірі 1702,50 грн.

Сума ПДФО, що утримується із заробітної плати працівника:

(3000 грн. – 1702,50 грн.) х 18% = 233,55 грн.

Сума ВЗ, що утримується із заробітної плати працівника:

3000 грн. х 1,5% = 45 грн.

Сума заробітної плати, що виплачується працівнику «на руки»:

3000 – 233,55 – 45 = 2721,45 грн.

ПРИКЛАД 3

Застосування ПСП до заробітної плати працівниці, яка має двох дітей

У працівниці двоє дітей віком до 18 років, тому вона ще у 2016 році подала заяву на застосування ПСП згідно з пп. 169.1.2 ПКУ як особа, яка утримує двох чи більше дітей, у розмірі загальної ПСП у розрахунку на кожну дитину. У 2021 році сумарний розмір зазначеної ПСП становить 2270 грн. (1135 грн. х 2 дітей). Оклад і нарахована заробітна плата працівниці в січні 2021 року становлять 6200 грн.

На підставі норми абзацу другого пп. 169.4.1 ПКУ граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, у працівниці в січні 2021 року становить 6360 грн. (3180 грн. х 2 дітей). Чоловік працівниці за місцем своєї роботи не користується правом на збільшення граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП, кратно кількості дітей (до його заробітної плати ПСП за місцем роботи не застосовується).

Оскільки заробітна плата працівниці в січні менше вищевказаного граничного розміру доходу (6200 грн. < 6360 грн.), вона в цьому місяці має право на застосування ПСП.

Сума ПДФО, що утримується із заробітної плати працівниці в січні:

(6200 грн. – 2270 грн.) х 18% = 707,40 грн.

Сума ВЗ, що утримується із заробітної плати працівниці:

6200 грн. х 1,5% = 93 грн.

Сума заробітної плати, що виплачується працівниці «на руки»:

6200 – 707,40 – 93 = 5399,60 грн.

Зауважимо, якби працівниці з 1 січня 2021 року збільшили оклад (заробітну плату) до 6400 грн., то вона втратила б право на застосування ПСП, оскільки розмір заробітної плати перевищить граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП (6400 грн. > 6360 грн.). В цьому випадку утримання і заробітна плата «на руки» будуть такими:

– ПДФО: 6400 грн. х 18% = 1152 грн.

– ВЗ: 6400 грн. х 1,5% = 96 грн.

– заробітна плата «на руки»: 6400 – 1152 – 96 = 5152 грн.

Як видно, не завжди збільшення розміру окладу (заробітної плати) вигідно працівнику, оскільки втрата права на застосування ПСП може привести до того, що заробітна плата «на руки» у працівника буде менше (5152 грн. < 5399,60 грн.).

ПРИКЛАД 4

Застосування ПСП до заробітної плати одинокої матері, яка має трьох дітей, один з яких є інвалідом

У працівниці — одинокої матері, яка має і утримує трьох дітей віком до 18 років, один з яких є інвалідом, оклад та нарахована заробітна плата в січні 2021 року становлять 9300 грн. Цій працівниці може бути надана ПСП за однією з таких підстав:

1) відповідно до пп. 169.1.2 ПКУ як особі, що утримує двох чи більше дітей, у розмірі загальної ПСП (1135 грн.) в розрахунку на кожну дитину, тобто ПСП в сумарному розмірі 3405 грн. (1135 грн. х 3 дітей);

2) відповідно до пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ як одинокій матері в розмірі 150% загальної ПСП (1702,50 грн.) в розрахунку на кожну дитину, тобто ПСП в сумарному розмірі 5107,50 грн. (1702,50 грн. х 3 дітей);

3) відповідно до пп. 169.3.1 ПКУ одночасно (сумарно) дві ПСП: перша — згідно з пп. 169.1.2 ПКУ на двох дітей-неінвалідів, тобто ПСП в розмірі 2270 грн. (1135 грн. х 2 дітей); друга — згідно з пп. «б» пп. 169.1.3 ПКУ на одну дитину-інваліда в розмірі 150% загальної ПСП, тобто ПСП в розмірі 1702,50 грн. Сумарна ПСП в цьому випадку становить 3972,50 грн. (2270 + 1702,50).

З вищенаведених підстав найбільший розмір ПСП у працівниці виходить при застосуванні ПСП за підставою 2 — згідно з пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ (як одинокій матері в розмірі 150% загальної ПСП в розрахунку на кожну дитину), коли розмір ПСП становить 5107,50 грн.

Що стосується граничного розміру доходу, який дає право на застосування ПСП, то він у працівниці становить 9540 грн. (3180 грн. х 3 дітей) при застосуванні ПСП за всіма вищевказаними підставами (абз. другий пп. 169.4.1 ПКУ). Оскільки дохід працівниці в січні менше зазначеного граничного розміру доходу (9300 грн. < 9540 грн.), в цьому місяці вона має право на застосування ПСП.

Якщо працівниця вибере варіант застосування ПСП за підставою 2 — згідно з пп. «а» пп. 169.1.3 ПКУ (як одинока мати), коли загальний розмір ПСП становить 5107,50 грн., то про це їй потрібно вказати в заяві на застосування ПСП, яка подається роботодавцю.

Сума ПДФО, що утримується із заробітної плати працівниці в січні:

(9300 грн. – 5107,50 грн.) х 18% = 754,65 грн.

Сума ВЗ, що утримується із заробітної плати працівниці:

9300 грн. х 1,5% = 139,50 грн.

Сума заробітної плати, що виплачується працівниці «на руки»:

9300 – 754,65 – 139,50 = 8405,85 грн.

____________________________________________________________________________

Оподаткування окремих доходів працівників у 2021 році

Доходи, оподаткування яких залежить від розміру мінімальної заробітної плати

Оподаткування деяких доходів, що надаються (виплачуються) роботодавцями (податковими агентами) працівникам (фізичним особам), залежить від розміру мінімальної заробітної плати. Оскільки вона протягом 2021 року становить з 1 січня — 6000 грн., з 1 грудня — 6500 грн., роботодавцям (податковим агентам) потрібно враховувати наступне.

1. Відповідно до підпункту 165.1.39 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) — у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Враховуючи вищевикладене, у 2021 році не підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ вартість негрошових подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), яка у розрахунку на місяць не перевищує 1500 грн. (6000 грн. х 25%). Сума перевищення зазначеної величини (за її наявності) у 2021 році підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ як додаткове благо на підставі підпункту «е» пп. 164.2.17 ПКУ (вартість безоплатно отриманих товарів) і пункту 174.6 ПКУ. При цьому з метою визначення бази оподаткування ПДФО сума зазначеного перевищення збільшується на «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ).

2. Згідно з абзацом другим підпункту 165.1.35 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, у 2021 році не обкладається ПДФО і ВЗ вищевказана путівка, якщо її вартість не перевищує 30 000 грн. (6000 грн. х 5). Якщо ж вартість такої путівки у 2021 році перевищує 30 000 грн., то вся (повна) вартість такої путівки (а не сума перевищення 30 000 грн.) підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ як додаткове благо на підставі підпункту «е» пп. 164.2.17 ПКУ (вартість безоплатно отриманих товарів (послуг), визначена за правилами звичайної ціни, а також сума знижки звичайної ціни (вартості) товарів (послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку). При цьому з метою визначення бази оподаткування ПДФО вся (повна) вартість такої оподатковуваної путівки збільшується на «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ), оскільки працівник отримує дохід у негрошовій формі (у вигляді послуг оздоровлення).

Стосовно оподаткування путівок ДФСУ роз’яснила², що підпунктом 165.1.35 ПКУ не встановлено обмеження щодо кількості платників податків та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення (до них належать батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені, — пп. 14.1.263 ПКУ), яким роботодавець надає путівки.

Таким чином, з норм підпункту 165.1.35 ПКУ та роз’яснень ДФСУ випливає, що не оподатковуються ПДФО і ВЗ надані роботодавцем – платником податку на прибуток безоплатно або зі знижкою (у розмірі такої знижки) протягом 2021 року:

– одна путівка працівнику або члену його сім’ї першого ступеня споріднення, якщо вартість такої путівки не перевищує 30 000 грн.;

– дві путівки, надані по одній на календарний рік працівнику і одному члену його сім’ї першого ступеня споріднення, якщо вартість кожної наданої путівки не перевищує 30 000 грн.;

– три (чотири і т. д.) путівки, надані по одній на календарний рік працівнику і різним членам його сім’ї першого ступеня споріднення, якщо вартість кожної путівки не перевищує 30 000 грн.;

– дві (три, чотири і т. д.) путівки, надані по одній на календарний рік різним членам сім’ї працівника першого ступеня споріднення, якщо вартість кожної путівки не перевищує 30 000 грн.

Якщо за наданою путівкою не виконується хоча б одна з вимог, встановлених підпунктом 165.1.35 ПКУ, то вся (повна) вартість путівки або знижки обкладається ПДФО і ВЗ.

Наприклад, якщо протягом календарного року роботодавцем надаються безоплатно дві путівки працівнику або дві путівки одному і тому ж члену його сім’ї першого ступеня споріднення, при цьому вартість першої путівки працівника (члена його сім’ї першого ступеня споріднення) не перевищує у 2021 році 30 000 грн., то вартість другої путівки незалежно від її суми обкладається ПДФО і ВЗ.²

Водночас якщо роботодавець надає працівнику путівку, вартість якої у 2021 році перевищує 30 000 грн., наприклад становить 35 000 грн., але працівник повертає роботодавцю (шляхом внесення грошових коштів до каси або перерахування на поточний рахунок підприємства) частину вартості путівки у вигляді перевищення неоподатковуваної вартості путівки, тобто повертає суму, що дорівнює 5000 грн. (35 000 – 30 000), то вважається, що роботодавець надав працівникові путівку вартістю 30 000 грн., тому така путівка не обкладається ПДФО (ВЗ).

3. З підпункту «в» пп. 164.2.16 ПКУ випливає, що гранична сума не оподатковуваних ПДФО (ВЗ) пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення у розрахунку за місяць, що сплачується роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку (працівника), становить 15% нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку (працівнику) протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок,  внесків до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом про держбюджет на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.

Отже, у 2021 році звільняється від оподаткування сума зазначених пенсійних внесків, якщо вона не перевищує 15% нарахованої роботодавцем суми заробітної плати працівнику протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більше в січні – листопаді — 15 000 грн. (6000 грн. х 2,5), в грудні — 16 250 грн. (6500 грн. х 2,5) у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.

4. Підпунктом 165.1.21 ПКУ визначено, що не включається до оподатковуваного доходу сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище 3-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.

Таким чином, неоподатковувана ПДФО і ВЗ вартість вищевказаного профнавчання у 2021 році в розрахунку на місяць становить 18 000 грн. (6000 грн. х 3). Сума перевищення 18 000 грн. у 2021 році обкладається ПДФО і ВЗ як додаткове благо на підставі підпункту «е» пп. 164.2.17 ПКУ (вартість безоплатно отриманих послуг). При цьому з метою визначення бази оподаткування ПДФО сума зазначеного перевищення збільшується на «натуральний» коефіцієнт (п. 164.5 ПКУ), оскільки працівник отримує дохід у негрошовій формі (у вигляді послуг освіти або навчання).

5. Відповідно до абзацу п’ятого підпункту «а» пп. 170.9.1 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку (працівника) не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

Отже, при відрядженнях у межах України у 2021 році не обкладаються ПДФО і ВЗ добові витрати, якщо їх розмір не перевищує 600 грн. (0,1 х 6000 грн.) за кожен календарний день відрядження. Відповідно, якщо у 2021 році сума добових витрат при відрядженнях в межах території України перевищує 600 грн. в розрахунку на календарний день відрядження, то сума перевищення включається до оподатковуваного доходу платника податку (працівника) на підставі підпункту 164.2.11 ПКУ.

6. Згідно з підпунктом «д» пп. 164.2.17 та підпунктом 165.1.55 ПКУ неоподатковувана основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності становить не більше 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Враховуючи вищевикладене, у 2021 році звільнена від оподаткування сума прощеного (анульованого) боргу (кредиту) становить 1500 грн. (6000 грн. х 25%) в розрахунку на рік. При цьому кредитор зобов’язаний повідомити платника податку –боржника про прощення (анулювання) боргу шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто і відобразити суму такого боргу в Податковому розрахунку за звітний період (квартал), в якому такий борг було прощено (боржник самостійно сплачує ПДФО і ВЗ з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації).

Якщо кредитор не повідомляє боржника про прощення (анулювання) боргу, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати, то такий дохід відображається кредитором в Податковому розрахунку і з його суми кредитор, як податковий агент, сплачує ПДФО і ВЗ. Крім того, ПДФО і ВЗ сплачуються кредитором як податковим агентом з суми прощеного (анульованого) боргу у вигляді суми перевищення 25% однієї мінімальної заробітної плати в розрахунку на рік (у 2021 році з суми перевищення 1500 грн.), яка є додатковим благом боржника.

Доходи, оподаткування яких залежить від граничного розміру доходу, до якого застосовується ПСП

Порядок оподаткування ПДФО і ВЗ окремих доходів, що надаються (виплачуються) роботодавцями (податковими агентами) працівникам (фізичним особам), залежить від граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП.

Оскільки, як зазначалося вище, граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, за станом на 1 січня і протягом всього 2021 року становить 3180 грн., то податковим агентам (роботодавцям) необхідно враховувати наступне.

1. Відповідно до підпункту 170.7.3 ПКУ до оподатковуваного доходу платника податку не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (далі — граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП).

Отже, у 2021 році не обкладається ПДФО і ВЗ сума нецільової благодійної (матеріальної) допомоги, яка сукупно протягом року не перевищує 3180 грн. Сума перевищення 3180 грн. (за її наявності) підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ під час її нарахування (виплати) як інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

2. Підпунктом 165.1.47 ПКУ встановлено, що не включається до оподатковуваного доходу сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої профспілки протягом року сукупно у розмірі, який не перевищує граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП.

Таким чином, у 2021 році не обкладається ПДФО і ВЗ сума виплат чи відшкодувань, наданих профспілкою своєму члену протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує 3180 грн. Сума перевищення 3180 грн. (за її наявності) підлягає обкладенню ПДФО і ВЗ під час її нарахування (виплати) як інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

3. Не включається до оподатковуваного доходу сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП. Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) (пп. 165.1.26 ПКУ).

Таким чином, у 2021 році не обкладається ПДФО і ВЗ сума стипендії (включаючи суму її індексації) незалежно від джерела фінансування у розмірі, що не перевищує 3180 грн. у розрахунку на місяць. Сума перевищення 3180 грн. за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) як інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

4. На підставі підпункту «б» пп. 165.1.22 ПКУ в розмірі подвійного граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП, тобто у 2021 році в межах 6360 грн. (2 х 3180 грн.), не обкладаються ПДФО і ВЗ кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку (колишнього працівника) за його останнім місцем роботи (у т. ч. перед виходом на пенсію) роботодавцем такого померлого платника податку. Сума перевищення 6360 грн. (за її наявності) у 2021 році обкладається ПДФО і ВЗ під час нарахування (виплати) допомоги на поховання її одержувачу як інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

Сплата ПДФО, ВЗ і звітність

З 1 січня 2021 року податкові агенти отримали право сплачувати ПДФО і ВЗ на єдиний рахунок (ст. 35-1, пп. 168.1.2 ПКУ).³

Починаючи зі звітного періоду — І квартал 2021 року податковим агентам необхідно подавати Податковий розрахунок за новою формою (п. 51.1, пп. «б» п. 176.2 ПКУ), що має додаток 4ДФ —аналог форми № 1ДФ (див. в цьому номері).³