Єдиний соціальний внесок: особливості сплати та подання звітності у 2021 році

1 січня 2021 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 р. № 1082-ІХ (далі — Закон про Держбюджет-2021), статтею 8 якого встановлено, що у 2021 році розмір мінімальної заробітної плати в місячному розмірі становить: з 1 січня — 6000 грн., з 1 грудня — 6500 грн.

Розглянемо нововведення у сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний соціальний внесок, ЄСВ) у 2021 році з урахуванням встановленого Законом про Держбюджет-2021 розміру мінімальної заробітної плати.

Нарахування єдиного соціального внеску,
якщо місячний дохід менше мінімальної заробітної плати

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі — Закон про ЄСВ) та підпункту 6 пункту 2 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449 (далі — Інструкція № 449), якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до:

– заробітної плати з джерела не за основним місцем роботи;

– заробітної плати (доходу) працівника з інвалідністю, який працює на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи – підприємця, у тому числі тієї, яка обрала спрощену систему оподаткування, де застосовується ставка 8,41%;

– заробітної плати (доходів) всіх працівників всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, де застосовується ставка 5,3%;

– заробітної плати (доходів) працівників з інвалідністю підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, де застосовується ставка 5,5%;

– заробітної плати працівників, яким надано відпустки без збереження заробітної плати відповідно до пункту 18 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки».

Отже, якщо працівник за основним місцем роботи перебував у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацював всі робочі дні місяця, передбачені графіком його роботи, але в нього база нарахування ЄСВ у розрахунку на місяць не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, і ставки ЄСВ.

Оскільки у 2021 року розмір МЗП у січні – листопаді становить 6000 грн., у грудні — 6500 грн., то у вищевказаному випадку сума ЄСВ розраховується як добуток 6000 грн. (у грудні — 6500 грн.,) і ставки ЄСВ у розмірі 22%. Відповідно, у 2021 року сума ЄСВ, яку роботодавець має сплатити за місяць за працівника, у січні – листопаді становить 1320 грн. (6000 грн. х 22%), у грудні — 1430 грн. (6500 грн. х 22).

ПРИКЛАД 1

Нарахування єдиного соціального внеску, якщо працівнику в одному місяці
виплачувались заробітна плата і «лікарняні», загальна сума яких менше мінімальної заробітної плати

Працівниця підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з 2018 року по 11 січня 2021 року, а 12 січня 2021 року вийшла на роботу . Оклад працівниці — 8000 грн. Після виходу на роботу вона в період з 12 по 24 січня відпрацювала 10 з 19 робочих днів, передбачених графіком роботи на січень, тому її заробітна плата в січні склала 4210,53 грн. (8000 грн. : 19 р. д. х 10 відпрац. д.). В період з 25 по 29 січня (з понеділка по п’ятницю) працівниця хворіла, тому за 5 днів хвороби їй нараховано «лікарняні» в сумі 1314,05 грн. (262,81 грн. х 5 к. д. хвороби).

Визначимо сумарний дохід працівниці в січні 2021 року:

4210,53 грн. (зарплата) + 1314,05 грн. («лікарняні») = 5524,58 грн.

Оскільки працівниця весь січень 2021 року перебувала у трудових відносинах з підприємством, але сума нарахованого їй в цьому місяці доходу, що є базою нарахування ЄСВ, є меншою ніж МЗП (5524,58 грн. < 6000 грн.), то ЄСВ за працівницю за січень 2021 року потрібно сплатити з МЗП в сумі 1320 грн. (6000 грн. х 22%). Фактично в цьому місяці з доходу працівниці ЄСВ сплачується в розмірі, який визначається як сума трьох величин:

– сума ЄСВ з заробітної плати: 4210,53 грн. х 22% = 926,32 грн.;

– сума ЄСВ з «лікарняних»: 1314,05 грн. х 22% = 289,09 грн.;

– сума ЄСВ з різниці між МЗП та нарахованих доходом:

(6000 грн. – 4210,53 грн. (зарплата) – 1314,05 грн. («лікарняні»)) х 22% = 475,42 грн. х 22% = 104,59 грн.

Загальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті за працівницю в січні 2021 року:

926,32 + 289,09 + 104,59 = 1320 грн.     або     6000 грн. х 22% = 1320 грн.

В додатку 1 (Д1) до Податкового розрахунку за І квартал 2021 року по працівниці як нарахування за січень (в реквізиті 10 зазначається 01.2021) заповнюються три рядки:

– в першому рядку відображається заробітна плата за січень в сумі 4210,53 грн. і нарахований на неї ЄСВ в сумі 926,32 грн.;

– у другому рядку відображаються «лікарняні» в сумі 1314,05 грн. і нарахований на них ЄСВ в сумі 289,09 грн.;

– в третьому рядку з кодом типу нарахувань 13 (відображається в реквізиті 09) зазначається різниця між мінімальною заробітною платою і нарахованим доходом (заробітна плата і «лікарняні») за січень в сумі 475,42 грн. (відображається в реквізиті 18) і нарахований на неї ЄСВ в сумі 104,59 грн.

__________________________________________________________________________

Мінімальний страховий внесок: розмір і платники

Мінімальний страховий внесок (далі — МСВ) — це сума ЄСВ, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір ЄСВ, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про ЄСВ).

Враховуючи, що МЗП у 2021 році у січні – листопаді становить 6000 грн., у грудні — 6500 грн., то МСВ у січні – листопаді становить 1320 грн. (6000 грн. х 22%), у грудні — 1430 грн. (6500 грн. х 22).

Нагадаємо, що як в попередніх роках, так і в поточному році ЄСВ в розмірі не менше МСВ за місяць сплачують: фізособи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування; фізособи – підприємці, які є платниками єдиного податку І, ІІ та ІІІ груп; особи, які провадять незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону про ЄСВ максимальна величина бази нарахування ЄСВ — це максимальна сума доходу застрахованої на місяць, що дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний соціальний внесок.

Оскільки у 2021 році розмір МЗП у січні – листопаді становить 6000 грн., у грудні — 6500 грн., то у 2021 році максимальна величина бази нарахування ЄСВ у січні – листопаді становить 90 000 грн. (15 х 6000 грн.), у грудні — 97 500 грн. (15 х 6500 грн.). Отже, якщо у 2021 році ЄСВ буде сплачуватися з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, то сума ЄСВ має становити: у січні – листопаді — 19 800 грн. (90 000 грн. х 22%), у грудні — 21 450 грн. (97 500 грн. х 22%).

Зауважимо, що відповідно до частини 3 статті 7 Закону про ЄСВ і підпункту 2 пункту 2 розділу IV Інструкції № 449 нарахування ЄСВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом про ЄСВ.

Підпунктом 2 пункту 2 розділу IV Інструкції № 449 визначено, що застосування максимальної величини при нарахуванні ЄСВ на суми допомоги з тимчасової непрацездатності (далі — «лікарняні»), допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретні»), оплати щорічної відпустки (далі — відпускні), період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Враховуючи вищевикладене, якщо працівникові у 2020 році нараховувалися відпускні і «декретні» або у 2021 році нараховуються «лікарняні», що переходять з 2020 року на 2021 рік (далі — «перехідні» виплати), то такі відпускні, «декретні», «лікарняні» з метою визначення бази нарахування ЄСВ у конкретному місяці повинні бути віднесені до місяців, за які вони нараховані. Після такого віднесення визначається остаточний місячний дохід працівника для його порівняння з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ у відповідному місяці.

Оскільки максимальна величина бази нарахування ЄСВ у вересні – грудні 2020 року становила 75 000 грн. (5000 грн. х 15), а в січні – листопаді 2021 року вона становить 90 000 грн., розглянемо порядок нарахування ЄСВ на «перехідні» виплати з 2020 року на 2021 рік на прикладах.

ПРИКЛАД 2

Сплата єдиного соціального внеску з відпускних,
нарахованих за відпустку, що припадає на грудень 2020 року та січень 2021 року

Директору підприємства, оклад якого протягом всього 2020 року становив 90 000 грн., а з 1 січня 2021 року становить 100 000 грн., надано щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні з 21 грудня 2020 року по 16 січня 2021 року (25 грудня, 1 та 7 січня до тривалості щорічної відпустки не включаются). За весь час такої відпустки перед її початком працівнику нараховано та виплачено відпускні в сумі 72 000 грн. (24 к. д. х 3000 грн.), в тому числі 30 000 грн. (10 к. д. х 3000 грн.) — за 10 календарних днів відпустки, що припадають на грудень 2020 року, і 42 000 грн. (14 к. д. х 3000 грн.) — за 18 календарних днів відпустки, що припадають на січень 2021 року. На суму відпускних у грудні 2020 року було нараховано і сплачено ЄСВ в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

За 14 відпрацьованих робочих днів у грудні 2020 року працівнику нараховано заробітну плату в сумі 57 272,73 грн. (90 000 грн. : 22 р. д. х 14 відпрац. д.). На всю суму заробітної плати в грудні 2020 року було нараховано ЄСВ в сумі 12 600 грн. (57 272,73 грн. х 22%), який був сплачений при виплаті заробітної плати працівнику перед відпусткою.

За 10 відпрацьованих робочих днів у січні 2021 року працівнику нараховано заробітну плату в сумі 52 631,58 грн. (100 000 грн. : 19 р. д. х 10 відпрац. д.).

Оскільки при нарахуванні ЄСВ на суму «перехідних» відпускних застосування максимальної величини бази нарахування ЄСВ здійснюється окремо за кожний місяць, то відпускні в сумі 30 000 грн., нараховані за дні відпустки з 21 по 31 грудня 2020 року, відносяться до виплат за грудень 2020 року, в якому максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 75 000 грн., а відпускні в сумі 42 000 грн., нараховані за дні відпустки з 1 по 16 січня 2021 року, відносяться до виплат за січень 2021 року, в якому максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 90 000 грн.

Визначимо загальний дохід працівника, базу нарахування ЄСВ в грудні 2020 року і січні 2021 року, а також суму ЄСВ, що підлягає сплаті за ці місяці.

Загальний дохід працівника, який припадає на грудень 2020 року:

57 272,73 грн. (заробітна плата) + 30 000 грн. (відпускні, що припадають на грудень) = 87 272,73 грн.

Враховуючи, що загальний дохід працівника, який припадає на грудень 2020 року, перевищив максимальну величину бази нарахування ЄСВ цього місяця (87 272,73 грн. > 75 000 грн.), за грудень 2020 року потрібно сплатити ЄСВ із суми 75 000 грн. Тобто ЄСВ має бути нарахований на всю суму заробітної плати (57 272,73 грн.) і на частину суми відпускних, що припадають на грудень, яка дорівнює 17 727,27 грн. (75 000 – 57 272,73).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за грудень 2020 року:

75 000 грн. х 22% = 16 500 грн.

Загальний дохід працівника, який припадає на січень 2021 року:

42 000 грн. (відпускні, що припадають на січень) + 52 631,58 грн. (заробітна плата) = 52 631,58 грн.

Оскільки загальний дохід працівника, який припадає на січень 2021 року, перевищив максимальну величину бази нарахування ЄСВ цього місяця (94 631,58 грн. > 90 000 грн.), за січень 2021 року ЄСВ потрібно сплатити з суми 90 000 грн. Тобто ЄСВ має бути нарахований на всю суму відпускних, що припадають на січень, яка становить 42 000 грн., і на частину суми заробітної плати, що дорівнює 48 000 грн. (90 000 – 42 000).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за січень 2021 року:

90 000 грн. х 22% = 19 800 грн.

Якщо в грудні 2020 року мала місце переплата ЄСВ з відпускних (наприклад, ЄСВ був нарахований на всю суму відпускних та сплачений при виплаті відпускних), то на суму такої переплати можна зменшити суму ЄСВ, що підлягає сплаті з заробітної плати за січень 2021 року, оскільки згідно з пунктом 4 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 р. № 6, в разі надмірної сплати сум ЄСВ податковим органом здійснюється зарахування цих коштів в рахунок майбутніх платежів в порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника ЄСВ з цього платежу.

Нараховані в грудні 2020 року відпускні і нарахований на них ЄСВ відображаються в таблицях 1 і 6 Звіту з ЄСВ, який подають за грудень 2020 року.

У таблиці 6 Звіту з ЄСВ за грудень 2020 року по працівнику потрібно заповнити три рядки, в яких відображаються:

– в першому рядку — заробітна плата за грудень, зокрема: в реквізитах 17 та 18 — 57 272,73 грн.; в реквізиті 21 — сума ЄСВ, нарахованого на заробітну плату, — 12 600 грн. (57 272,73 грн. х 22%);

– у другому рядку — відпускні, що припадають на грудень 2020 року, зокрема: в реквізиті 10 — код типу нарахувань 10; в реквізиті 17 — нараховані відпускні — 30 000 грн.; в реквізиті 18 — частина відпускних в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ — 17 727,27 грн. (75 000 – 57 272,73); в реквізиті 21 — сума ЄСВ, нарахованого на частину відпускних в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, — 3900 грн. (17 727,27 грн. х 22%);

– в третьому рядку — відпускні, що припадають на січень 2021 року, зокрема: в реквізиті 10 — код типу нарахувань 10; в реквізитах 17 та 18 — відпускні — 42 000 грн.; в реквізиті 21 — сума ЄСВ, нарахованого на відпускні, — 9240 грн. (42 000 грн. х 22%).

У таблиці 1 Звіту з ЄСВ за грудень 2020 року відображаються:

– в рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 — сума заробітної плати, нарахованої працівнику за грудень (57 272,73 грн.) і вся сума відпускних, нарахованих йому в грудні (72 000 грн.), тобто загальна сума нарахованого працівнику доходу в грудні в розмірі 129 272,73 грн. (57 272,73 + 72 000);

– в рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 — сума заробітної плати і відпускних, на які нараховується ЄСВ, — 117 000 грн. (57 272,73 + 17 727,27 + 42 000);

– в рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3 — відображена в таблиці 6 сума ЄСВ, нарахованого в грудні на заробітну плату за грудень і відпускні, — 25 740 грн. (117 000 грн. х 22%   або   12 600 + 3900 + 9240).

У додатку 1 (Д1) до Податкового розрахунку за І квартал 2021 року по працівнику потрібно заповнити рядок із зазначенням заробітної плати, нарахованої за січень, при цьому зазначаються: в реквізиті 10 — 01.2021, в реквізиті 16 — нарахована заробітна плата в сумі 52 631,58 грн., в реквізиті 17 — частина зазначеної заробітної плати в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ — 48 000 грн. (90 000 – 42 000), в реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на частину заробітної плати в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, — 10 560 грн. (48 000 грн. х 22%).

В розділі І Податкового розрахунку за І квартал 2021 року нарахована заробітна плата за січень в сумі 52 631,58 грн. відображається у рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1. В рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 відображається заробітна плата за січень, на яку нараховується ЄСВ, в сумі 48 000 грн. ЄСВ, що нарахований на заробітну плату за січень, в сумі 10 560 грн. (48 000 грн. х 22%) відображається у рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3.

ПРИКЛАД 3

Сплата єдиного соціального внеску з «лікарняних»,
нарахованих за період хвороби, яка припадає на грудень 2020 року та січень 2021 року

Заступник директора підприємства, оклад якого становить 95 000 грн., 23 січня 2021 року надав підприємству листок непрацездатності, датований з 15 грудня 2020 року по 20 січня 2021 року (37 календарних днів хвороби). Середньоденна заробітна плата працівника для нарахування «лікарняних» — 3100 грн. Загальна сума «лікарняних» становить 114 700 грн. (37 к. д. х 3100 грн.), в тому числі ті, що припадають на грудень 2020 року, — 52 700 грн. (17 к. д. х 3100 грн.), ті, що припадають на січень 2021 року, — 62 000 грн. (20 к. д. х 3100 грн.).

За грудень 2020 року працівнику нараховано заробітну плату за відпрацьовані 10 робочих днів у сумі 43 181,82 грн. (95 000 грн. : 22 р. д. х 10 відпрац. д.). На всю суму цієї заробітної плати в грудні 2020 року було нараховано ЄСВ в сумі 9500 грн. (43 181,82 грн. х 22%), який був сплачений при виплаті працівнику заробітної плати.

За січень 2021 року працівнику нараховано заробітну плату за відпрацьовані 7 робочих днів у сумі 35 000 грн. (95 000 грн. : 19 р. д. х 7 відпрац. д.).

Оскільки при нарахуванні ЄСВ на суму перехідних «лікарняних» застосування максимальної величини бази нарахування ЄСВ здійснюється окремо за кожний місяць, «лікарняні» в сумі 52 700 грн., нараховані за дні хвороби з 15 по 31 грудня 2020 року, відносяться до виплат за грудень 2020 року, в якому максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 75 000 грн., а «лікарняні» в сумі 62 000 грн., нараховані за дні хвороби з 1 по 20 січня 2021 року, відносяться до виплат за січень 2021 року, в якому максимальна величина бази нарахування ЄСВ становить 90 000 грн.

Визначимо загальний дохід працівника, базу нарахування ЄСВ в грудні 2020 року і січні 2021 року, а також суму ЄСВ, що підлягає сплаті за ці місяці.

Загальний дохід працівника, який припадає на грудень 2020 року:

43 181,82 грн. (заробітна плата) + 52 700 грн. («лікарняні», що припадають на грудень) = 95 881,82 грн.

Враховуючи, що загальний дохід працівника, який припадає на грудень 2020 року, перевищив максимальну величину бази нарахування ЄСВ цього місяця (95 881,82 грн. > 75 000 грн.), за грудень 2020 року потрібно сплатити ЄСВ із суми 75 000 грн. Тобто ЄСВ має бути нарахований на всю суму заробітної плати (43 181,82 грн.) і на частину суми «лікарняних», що припадають на грудень, яка дорівнює 31 818,18 грн. (75 000 – 43 181,82).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за грудень 2020 року:

75 000 грн. х 22% = 16 500 грн.

Загальний дохід працівника, який припадає на січень 2021 року:

35 000 грн. (заробітна плата) + 62 000 грн. («лікарняні», що припадають на січень) = 97 000 грн.

Оскільки загальний дохід працівника, який припадає на січень 2021 року, перевищив максимальну величину бази нарахування ЄСВ цього місяця (97 000 грн. > 90 000 грн.), за січень 2021 року ЄСВ потрібно сплатити з суми 90 000 грн. Тобто ЄСВ має бути нарахований на всю суму заробітної плати, яка дорівнює 35 000 грн., і на частину суми «лікарняних», що припадають на січень, яка дорівнює 55 000 грн. (90 000 – 35 000).

Сума ЄСВ, що підлягає сплаті за січень 2021 року:

90 000 грн. х 22% = 19 800 грн.

Нараховані в січні 2021 року «лікарняні» і нарахований на них ЄСВ відображаються в Податковому розрахунку за І квартал 2021 року.

У додатку 1 (Д1) до Податкового розрахунку за І квартал 2021 року по працівнику як нарахування за січень (в реквізиті 10 зазначається 01.2021) потрібно заповнити три рядки, в яких відображаються:

– в першому рядку — нарахована заробітна плата за січень, зокрема: в реквізитах 16 та 17 — 35 000 грн.; в реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на заробітну плату, — 7700 грн. (35 000 грн. х 22%);

– у другому рядку — «лікарняні», що припадають на грудень 2020 року, зокрема: в реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи 29; в реквізиті 12 — 17 (кількість днів хвороби в грудні); в реквізиті 16 — «лікарняні» в сумі 52 700 грн.; в реквізиті 17 — частина «лікарняних» в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ — 31 818,18 грн. (75 000 – 43 181,82); в реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на частину «лікарняних» в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, — 7000 грн. (31 818,18 грн. х 22%);

– в третьому рядку — «лікарняні», що припадають на січень 2021 року, зокрема: в реквізиті 08 — код категорії застрахованої особи 29; в реквізиті 12 — 20 (кількість днів хвороби в січні); в реквізиті 16 — «лікарняні» в сумі 62 000 грн.; в реквізиті 17 — частина «лікарняних» в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ — 55 000 грн. (90 000 – 35 000); в реквізиті 20 — сума ЄСВ, нарахованого на частину «лікарняних» в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ, — 12 100 грн. (55 000 грн. х 22%).

В розділі І Податкового розрахунку за І квартал 2021 року відображаються:

– в рядку 1.1 з перенесенням до рядка 1 — сума нарахованої заробітної плати за січень — 35 000 грн.;

– в рядку 1.3 з перенесенням до рядка 1 — сума «лікарняних», нарахованих працівнику в січні, яка виплачується за рахунок роботодавця (за перші 5 днів хвороби з 15 по 19 грудня 2020 року) — 15 500 грн. (5 к. д. х 3100 грн.);

– в рядку 1.4 з перенесенням до рядка 1 — сума «лікарняних», нарахованих працівнику в січні, яка виплачується за рахунок Фонду соціального страхування України (за 32 дні хвороби з 20 грудня по 20 січня) — 99 200 грн. (32 к. д. х 3100 грн.);

– в рядку 2.1 з перенесенням до рядка 2 — сума заробітної плати за січень і загальна сума «лікарняних», на які в січні нараховується ЄСВ, — 121 818,18 грн. (35 000 + 31 818,18 + 55 000);

– в рядку 3.1 з перенесенням до рядка 3 — сума ЄСВ, нарахованого в січні на заробітну плату за січень і «лікарняні» — 26 800 грн. (121 818,18 грн. х 22%   або   7700 + 7000 + 12 100).

__________________________________________________________________________

Нововведення у сплаті єдиного соціального внеску

Сплата ЄСВ на єдиний рахунок

1 січня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 04.10.2019 р. № 190-IX (далі — Закон № 190). Цим документом Податковий кодекс України (далі — ПКУ) доповнено статтею 35-1 «Єдиний рахунок».

Відповідно до статті 35-1 ПКУ єдиний рахунок — це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (тобто у Державній казначейській службі України; далі — Казначейство), для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (тобто для Державної податкової служби України; далі — ДПСУ), який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ, ЄСВ та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 42-1 «Електронний кабінет» ПКУ. Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року. Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем надання ним повідомлення про використання єдиного рахунку. У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

З початком використання єдиного рахунку платник податків зобов’язаний здійснювати сплату грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, ЄСВ, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок, крім вищевказаних випадків (сплата ПДВ тощо — див. вище). У разі порушення цього положення кошти, сплачені таким платником податків на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, ЄСВ, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.

Для перерахування коштів, що надходять на єдиний рахунок, ДПСУ щоденно (крім вихідних, святкових та неробочих днів) формує, підписує та надсилає до Казначейства зведений реєстр платежів з єдиного рахунку із зазначенням платіжних реквізитів отримувачів коштів та іншої інформації. Зведений реєстр платежів з єдиного рахунку є підставою для Казначейства для перерахування платежів зазначеним у ньому отримувачам.

Реєстр платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків (далі — Реєстр платежів) формується щоденно (крім вихідних, святкових та неробочих днів) ДПСУ в межах коштів, сплачених на єдиний рахунок таким платником податків, та з урахуванням наявних у такого платника сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з дотриманням такої черговості сплати:

– у першу чергу — недоїмка з ЄСВ;

– у другу чергу — податковий борг у межах відповідного податку або збору, заборгованості з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, згідно з черговістю його виникнення;

– у третю чергу — грошові зобов’язання, визначені на підставі податкових повідомлень-рішень, у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять інформацію про дату та номер відповідного податкового повідомлення-рішення;

– у четверту чергу — визначені платником податків (податковим агентом) грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів, місцевих податків, ЄСВ у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача ;

– у п’яту чергу — грошові зобов’язання із загальнодержавних податків та зборів у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;

– у шосту чергу — грошові зобов’язання з місцевих податків у хронологічному порядку надходження податкових декларацій (розрахунків) у сумі податкових зобов’язань відповідного податкового періоду, з урахуванням строків сплати;

– у сьому чергу — інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, у хронологічному порядку надходження розрахункових документів на зарахування коштів на єдиний рахунок, якщо такі розрахункові документи містять інформацію про призначення відповідного платежу та його одержувача.

Суми помилково та/або надміру сплачених платником податків грошових зобов’язань (зобов’язань з ЄСВ) і пені, за даними контролюючого органу, вважаються коштами, що надійшли на єдиний рахунок, і враховуються ДПСУ при формуванні Реєстру платежів на дату його формування. Платник податків має право через електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, наявних на дату формування Реєстру платежів, які повинні враховуватися при формуванні такого Реєстру. Це не позбавляє платника податків права на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ. Реєстр платежів, який був надісланий до Казначейства у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунку, стає доступним для перегляду платником податків через електронний кабінет у порядку, передбаченому статтею 42-1 ПКУ.

Згідно з оновленим пунктом 42-1.2 статті 42-1 ПКУ електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, в тому числі шляхом:

– подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;

– визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені відповідно до статті 35-1 ПКУ;

– перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів.

Пунктом 43.4 ПКУ встановлено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів, зокрема, на єдиний рахунок (у разі його використання).

Крім змін, унесених Законом № 190 до ПКУ щодо єдиного рахунку, 1 січня 2021 року набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 13.04.2020 р. № 559-IX (далі — Закон № 559), якими внесено зміни до Закону про ЄСВ, що передбачають використання єдиного рахунку для сплати ЄСВ.

Так, згідно з оновленою частиною 5 статті 9 Закону про ЄСВ сплата ЄСВ здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум ЄСВ на рахунки податкових органів, відкриті в Казначействі для його зарахування, або на єдиний рахунок.

Частиною 7 статті 9 Закону про ЄСВ встановлено, що ЄСВ сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок.

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону про ЄСВ у разі перерахування сум ЄСВ з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок днем сплати ЄСВ вважається день списання банком або Казначейством суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки.

Згідно з абзацом другим частини 14 статті 25 Закону про ЄСВ суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником ЄСВ протягом 10 календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в Казначействі, для зарахування ЄСВ або на єдиний рахунок.

Таким чином, платники податків (платники ЄСВ) з 1 січня 2021 року отримали право сплачувати ЄСВ (в т. ч. суми пені та штрафів, застосованих відповідно до Закону про ЄСВ), ПДФО, військовий збір, інші податки та збори на єдиний рахунок. Для цього платнику податків через електронний кабінет в електронній формі потрібно направити ДПСУ повідомлення про використання єдиного рахунку. ДПСУ передає цю інформацію і пакет повідомлень Казначейству, яке відкриває єдиний рахунок платнику податків. Інформація про відкриття єдиного рахунку та його реквізити відображаються в електронному кабінеті платника податків. Останній може в будь-який час поповнити єдиний рахунок коштами (як зі свого банківського рахунку, так і через касу банку або інші платіжні пристрої) і в подальшому використовувати їх для розрахунків, оскільки в електронному кабінеті передбачена функція по формуванню електронних розрахункових документів з накладанням кваліфікованого електронного підпису. Електронні розрахункові документи, підписані платником податків, формуються в пакети і надсилаються ДПСУ до Казначейства для виконання в день їх формування з урахуванням тривалості операційного дня. Казначейство при отриманні пакету електронних розрахункових документів перераховує з єдиного рахунка платника податку суми податків і зборів до відповідних бюджетів, а за потреби здійснює повернення коштів з єдиного рахунку платника податків на його поточні рахунки в банку.

Враховуючи вищевикладене, використання єдиного рахунку спрощує процедуру сплати ЄСВ, податків і зборів, при цьому платника податків більше не буде напружувати зміна реквізитів бюджетних рахунків (вони будуть оновлюватися в його електронному кабінеті автоматично). Наслідком стане економія часу на заповнення численних платіжних доручень та зменшення сум помилково та/або надміру сплачених ЄСВ, податків і зборів.

Крім вищевикладених нововведень, Законом № 559 в абзаці третьому частини 14 статті 25 Закону про ЄСВ уточнено, що оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення ДПСУ (раніше — податковим органом вищого рівня) або судом рішення у справі.

Також з 1 січня 2021 року Законом № 559 внесено зміни до Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі — Закон № 1404). Так, абзац другий частини 2 статті 48 Закону № 1404 доповнено нормою, згідно з якою забороняється звернення стягнення та накладання арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому в порядку, визначеному статтею 35-1 ПКУ.

Крім того, у пункті 7 частини 3 статті 18 Закону № 1404 встановлено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім, зокрема, коштів на єдиному рахунку, відкритому в порядку, визначеному статтею 35-1 ПКУ).

Інші нововведення у сплаті ЄСВ

20 грудня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 02.12.2020 р. № 1030-IX, яким у новій редакції викладено частину 9 статті 25 Закону про ЄСВ. Цією частиною тепер встановлено, що передача платниками ЄСВ своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

1 січня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» від 13.05.2020 р. № 592-IX (далі — Закон № 592), яким внесено зміни до Закону про ЄСВ, що стосуються сплати ЄСВ самозайнятими особами. Так, стаття 4 Закону про ЄСВ доповнена новими частинами 5 та 6, якими встановлено наступне:

– особи, зазначені у пункті 5 частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ (тобто особи, які провадять незалежну професійну діяльність), звільняються від сплати за себе ЄСВ за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ (тобто одночасно як фізична особа – підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність). При цьому якщо фізична особа зареєстрована як підприємець і одночасно провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у податковому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності (абз. тринадцятий ч. 1 ст. 5 Закону про ЄСВ);

– особи, зазначені в пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ (тобто фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено ЄСВ за таких осіб у розмірі не менше МСВ. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено ЄСВ за таких осіб у розмірі менше МСВ, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір МСВ.

Законом № 592 до частини 4 статті 4 Закону про ЄСВ внесено доповнення, згідно з яким особи, зазначені у пунктах 4 (тобто фізичні особи – підприємці), 5 (тобто особи, які провадять незалежну професійну діяльність) та 5-1 (тобто члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ, звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

В оновленому пункті 2 частини 1 статті 7 Закону про ЄСВ уточнено, що для платників, зазначених у пунктах 4 (тобто фізичних осіб – підприємців), крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, 5 (тобто осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність) та 5-1 (тобто членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) частини 1 статті 4 цього Закону, ЄСВ нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір МСВ за місяць, у якому отримано дохід (прибуток). У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право (раніше — зобов’язаний) самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір МСВ.

Нововведення в Інструкції про нарахування та сплату ЄСВ

4 січня 2021 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України (далі — Мінфін) від 21.12.2020 р. № 790, яким у новій редакції викладено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449, в редакції наказу Мінфіну від 04.05.2018 р. № 469 (далі — Інструкція № 449).

Норми зазначеної Інструкції приведено у відповідність з нормами Закону про ЄСВ (в тому числі з вищерозглянутими нормами, які «запрацювали» з 1 січня 2021 року), зокрема щодо сплати ЄСВ самозайнятими особами, сплати ЄСВ на єдиний рахунок, подання об’єднаної звітності (див. нижче), погашення недоїмки тощо. За текстом Інструкції № 449 та в додатках до неї органи доходів і зборів замінено на податкові органи. Крім того, Інструкція № 449 стала коротше, оскільки вже не дублює багато норм Закону про ЄСВ, а лише містить посилання на відповідні норми цього Закону або деталізує порядок їхнього застосування.

Зокрема, пункт 1 розділу ІІ «Платники єдиного внеску» вже не містить довгий перелік платників ЄСВ, а посилається в цьому питанні на частину 1 статті 4 Закону про ЄСВ. Розділ III «База нарахування та розміри єдиного внеску» містить всього два пункти, при цьому в пункті 1 зазначено, що база нарахування та розміри ЄСВ визначено статтею 7 Закону про ЄСВ, а в пункті 2 цього розділу роз’яснено особливості визначення бази нарахування ЄСВ для деяких категорій платників ЄСВ, за окремими видами доходу або в окремих випадках.

Розділ IV «Нарахування, обчислення і сплата єдиного внеску» вже не містить строків сплати ЄСВ, а посилається в цьому питанні на статтю 9 Закону про ЄСВ, але, як і раніше, в цьому розділі (зараз — в пункті 6, було — в пункті 12) встановлено, що якщо останній день строків сплати ЄСВ припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати ЄСВ вважається перший робочий день, наступний за вихідним, святковим або неробочим днем.

Нововведення у звітності з єдиного соціального внеску

1 січня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» від 19.09.2019 р. № 115-IX (далі — Закон № 115), яким внесено зміни до Закону про ЄСВ.

Так, пункт 4 частини 6 статті 6 Закону про ЄСВ викладено в новій редакції, згідно з якою платник ЄСВ зобов’язаний подавати звітність про нарахування ЄСВ в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки та порядку, встановлені ПКУ. Форма, за якою подається звітність про нарахування ЄСВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється Мінфіном за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

На виконання вищенаведеної норми Закону № 115 Мінфін видав наказ «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» від 15.12.2020 р. № 773 (далі — Наказ № 773), який набрав чинності 1 січня 2021 року. Наказом № 773 внесено зміни до наказу Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4, який вже отримав нову назву «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» (далі — Наказ № 4).

Одночасно Наказом № 773 затверджено (викладено у новій редакції):

– форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Податковий розрахунок);

– Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Порядок № 4).

Пунктом 3 Наказу № 773 встановлено, що Податковий розрахунок за формою, затвердженою цим Наказом, перший раз подається за I квартал 2021 року.

Таким чином, відтепер інформація про нараховані застрахованим особам доходи і нарахований на них ЄСВ буде відображатися не щомісяця, як це було дотепер у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Звіт з ЄСВ), наведеному в додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435 (далі — Порядок № 435), а в Податковому розрахунку, який подається за звітний період — квартал протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу (пп. 49.18.2, п. 51.1 ПКУ, п. 1 Порядку № 4). За I квартал 2021 року Податковий розрахунок необхідно подати не пізніше 11 травня 2021 року.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 4 Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу. Окремий Податковий розрахунок за календарний рік не подається. Податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум доходів платнику податку протягом звітного періоду, при цьому він подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку податковий агент та незалежно від того сплачені чи виплачені платником ЄСВ суми такого внеску фактично після їх нарахування протягом звітного періоду. На підставі відомостей про суми утриманого та/або сплаченого податку, які зазначаються у Податковому розрахунку, нарахування податкового зобов’язання не проводиться.

За своєю структурою Податковий розрахунок включає основну частину Податкового розрахунку (далі — Розрахунок) і 6 додатків до Розрахунку. Розрахунок включає заголовну частину, що має реквізити від 01 до 110, і таблицю, яка має 3 розділи, де з розбивкою по трьох місяцях кварталу відображаються загальні суми нарахованих доходу та ЄСВ.

Фактично в таблиці Розрахунку розділ І «Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників в розрізі місяців звітного кварталу» є аналогом таблиці 1 Звіту з ЄСВ, розділ ІІ «Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та на суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами в розрізі місяців звітного кварталу (крім військовослужбовців строкової військової служби)» — аналогом таблиці 4 Звіту з ЄСВ, розділ ІІІ «Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за патронатних вихователів, батьків-вихователів та прийомних батьків у розрізі місяців звітного кварталу» — аналогом таблиці 2 Звіту з ЄСВ, який заповнюється лише районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення.

Додатками до Розрахунку є:

— додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (Д1) (далі — форма Д1) — це аналог таблиці 6 Звіту з ЄСВ (відображається інформація по кожній застрахованій особі), тільки нумерацію реквізитів зменшено на одиницю, але додано графу (є останньою) з новим реквізитом 25 «Ознака (0,1)». Ця графа заповнюється у разі виправлення помилки, допущеної в рядку по застрахованій особі (за винятком помилок в сумах, коли застосовуються коди типу нарахувань 2 та 3). Таке виправлення здійснюється у формі Д1 з типом «Звітний новий» або «Уточнюючий» в тому ж порядку, як це робилося раніше у формі № 1ДФ: для виключення одного помилкового рядка у раніше поданій формі Д1 (таблиці 6 Звіту з ЄСВ) потрібно повторити всю інформацію такого рядка і в графі 25 вказати ознаку «1» — на виключення рядка. Для введення нового або пропущеного рядка потрібно заповнити всі необхідні графи і в графі 25 вказати «0» — на введення рядка. Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно заповнити два рядки: перший виключає раніше внесену (помилкову) інформацію — в графі 25 вказується ознака «1» (виключення рядка), а другий вносить правильну інформацію — в графі 25 вказується ознака «0» — введення рядка (п. 6, пп. 6, 7, 10 п. 9 р. V Порядку № 4). Заповнення форми Д1 здійснюється по кожній застрахованій особі в розрізі місяців звітного кварталу, за який нараховано дохід (за кожний місяць кварталу подається окрема форма Д1);

– додаток 2 «Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або у разі народження дитини, усиновленні дитини … та нарахування сум єдиного внеску за патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства» (Д2) — це аналог таблиці 8 Звіту з ЄСВ, який заповнюється та подається лише районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення;

– додаток 3 «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу» (Д3) — це аналог таблиці 9 Звіту з ЄСВ, який подається платниками ЄСВ, які нараховують та сплачують ЄСВ за осіб, які проходять строкову військову службу;

– додаток 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (4ДФ) (далі — форма 4ДФ) — це аналог Податкового розрахунку ф. № 1ДФ. Нововведення форми полягає в тому, що тепер не в розділі ІІ, а в розділі І в нових графах 5а і 5 необхідно буде відображати суми відповідно нарахованого і перерахованого військового збору (колишні графи 5, 6, 7, 8 і 9 стали відповідно графами 6, 7, 8, 9 і 10). Тобто військовий збір необхідно буде показувати не в загальній сумі по всім одержувачам доходу, як це було раніше, а в розрізі видів доходів по кожній фізичній особі (як і ПДФО). У розділі ІІ форми 4ДФ відображається інформація лише щодо процентів і виграшів (призів) у лотерею із зазначенням загальної суми нарахованого і виплаченого доходу, а також в нових графах — загальної суми нарахованого і перерахованого ПДФО, загальної суми нарахованого і перерахованого військового збору. Розділ ІІ, як і раніше, містить рядки «Військовий збір» і «Військовий збір – виключення», але тепер вони будуть заповнюватися виключно в разі проведення коригування Податкових розрахунків ф. № 1ДФ за минулі періоди до 1 січня 2021 року, а суми військового збору, що коригується, необхідно буде відображати в графі «Загальна сума військового збору (нарахованого, перерахованого)». При цьому в разі коригування військового збору за періоди до 1 січня 2021 року в розділі I графи 5а і 5 не заповнюються. Для виключення помилкового рядка з попередньо поданого Податкового розрахунку ф. № 1ДФ у рядку «Військовий збір — виключення» необхідно повторити всю інформацію помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію (п. 10 р. V Порядку № 4). Заповнення форми 4ДФ здійснюється по кожній застрахованій особі в розрізі місяців звітного кварталу, за який нараховано дохід (за кожний місяць кварталу подається окрема форма 4ДФ);

– додаток 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» (Д5) (далі — форма Д5) — це аналог таблиці 5 Звіту з ЄСВ (наказом Мінфіну від 05.11.2020 р. № 670, який набрав чинності 1 січня 2021 року, затверджено нову таблицю 5 Звіту з ЄСВ, яка більше відповідає формі Д5). Нумерацію колишніх реквізитів 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 «старої» таблиці 5 Звіту з ЄСВ у формі Д5 зменшено на одиницю. У новому реквізиті 11 «Внутрішній сумісник (1 – так, 0 – ні)», який заповнюється лише для осіб з категорією особи 2 (найманий працівник без трудової книжки), вказується «1» тільки у разі, якщо застрахована особа є одночасно основним працівником та сумісником у період, визначений графою 10 «Період трудових … відносин…» (п. 5 р. IV Порядку № 4). У новому реквізиті 12 «Переведено, призначено на іншу посаду або роботу, переміщено до іншого підрозділу (1 – так, 0 – ні)» зазначається ознака «1» за наявності події, зазначеної в назві цього реквізиту. Колишній реквізит 12 «Професійна назва роботи» став реквізитом 13, а колишній реквізит 13 «Код ЗКППТР» виключений. Інші реквізити — з 14 по 19 — без змін, але додано новий реквізит 20 «Ознака (0,1)». Цей реквізит заповнюється у разі виправлення помилки, допущеної у рядку по застрахованій особі. Таке виправлення (тобто виключення помилкових рядків, введення нових рядків) здійснюється в формі Д5 з типом «Звітний новий» або «Уточнюючий» в тому ж порядку, що і виправлення несумових помилок у формі Д1 (див. вище);

– додаток 6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» (Д6) — це аналог таблиці 7 Звіту з ЄСВ. Нумерацію всіх її реквізитів у формі Д5 зменшено на одиницю, при цьому додано новий реквізит 17 «Ознака (0,1)», який заповнюється у разі виправлення помилки, допущеної в рядку по застрахованій особі. Таке виправлення здійснюється у формі Д6 з типом «Звітний новий» або «Уточнюючий» в тому ж порядку, що і виправлення несумових помилок у формі Д1 (див. вище).

Детально про заповнення більшості реквізитів Розрахунку та додатків до нього розказано в Порядку № 4.

Звертаємо увагу, що Податковий розрахунок і додатки мають 4 типи форми:

– «Звітний» — подається за звітний період вперше;

– «Звітний новий» — подається наступним за звітний період до закінчення граничного строку подання з даними про уточнення в сумах нарахованого ПДФО, ВЗ, ЄСВ та/або реквізитах;

– «Уточнюючий» — подається після закінчення граничного строку подання для відповідного звітного періоду з даними про уточнення в сумах нарахованого ПДФО, ВЗ, ЄСВ та/або реквізитах;

– «Довідковий» — подається платником ЄСВ у складі Розрахунку з типом «Звітний», в додатках якого є інформація про призначення пенсії застрахованим особам або матеріального забезпечення, страхових виплат.

На жаль, з Порядку № 4 незрозуміло, в яких конкретно випадках і в які терміни необхідно подавати Податковий розрахунок і додатки з типом «Довідковий», якщо роботодавець (страхувальник) нараховує застрахованим особам матеріальне забезпечення, страхові виплати. Тому рекомендуємо роботодавцям до появи відповідних роз’яснень державних органів не подавати такий Розрахунок.

У додатку 1 до Порядку № 4 наведено Таблицю відповідності кодів категорій застрахованих осіб та кодів бази нарахування і розмірів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Таблиця кодів). Зазначена Таблиця містить коди категорії застрахованих осіб, які використовуються при заповненні реквізиту 08 «Код категорії ЗО» форми Д1. У порівнянні зі старою Таблицею кодів, яку наведено у додатку 2 до Порядку № 435 і яка діяла до 01.01.2021 р., нова Таблиця кодів містить нові коди з 67 по 74 (коди з 1 по 66 без змін). Зокрема, з кодом категорії застрахованої особи 69 необхідно тепер відображати учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів під час проходження ними виробничого навчання (у формі стажування) та виробничої практики на виробництві чи у сфері послуг, яким підприємство виплачує заробітну плату за виконання ними робіт у період навчання (стажування), виробничої практики.

У додатку 2 до Порядку № 4 наведено Довідник ознак доходів фізичних осіб та Довідник ознак податкових соціальних пільг, які містять ознаки доходів і податкових соціальних пільг (ПСП), що відображаються відповідно в реквізитах 6 «Ознака доходу» і 9 «Ознака подат. соц. пільги» розділу І форми 4ДФ. Додано нові ознаки доходу 198, 199, 200 (вони не стосуються виплат працівникам), а ознаки ПСП без змін.

Крім вищевикладених нововведень, Законом № 115 внесено зміни до пункту 7 частини 11 статті 25 Закону про ЄСВ, яким тепер встановлено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування ЄСВ у складі звітності з ПДФО (єдиного податку) податковим органом накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків у розмірах та порядку, встановлених статтею 119 ПКУ, тобто в розмірі 1020 гривень, а при повторному порушенні протягом року після накладення штрафу — в розмірі 2040 гривень, якщо недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку. Зазначені штрафи не застосовуються у випадках, якщо помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом.