Зазвичай робота виконується працівниками в робочі дні, встановлені правилами внутрішнього трудового розпорядку. Але за певних обставин працівники можуть бути залучені до роботи і у вихідні дні. В яких випадках працівників можна залучити до роботи у вихідні дні? Як документально оформляється таке залучення, а також виконання роботи в зазначені дні? Як компенсується працівникам виконання роботи у вихідні дні? Який порядок оплати роботи, яка виконувалась у вихідні дні, за різних систем оплати праці, в тому числі у відрядженні? Чи враховується оплата за роботу у вихідні дні при розрахунку середньої заробітної плати? Чи включається така оплата до мінімальної заробітної плати?
Робота у вихідні дні: особливості виконання і трудові гарантії
Згідно зі статтею 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується, зокрема, наданням днів щотижневого відпочинку. Вихідні та святкові дні, а також інші умови релізації цього права визначаються законом.
Законодавчим актом, яким визначено порядок встановлення вихідних днів на підприємствах, в установах, організаціях, у фізичних осіб – підприємців (далі разом — підприємства), є Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП).
Встановлення вихідних днів
Главою V «Час відпочинку» КЗпП визначено порядок встановлення вихідних днів на підприємстві та їх пересення на інші дні, підстави для залучення до роботи у вихідний день, види компенсації за роботу у вихідний день.
Трудовий розпорядок (графік роботи) на підприємстві (для структурних підрозділів, окремих груп працівників або окремих працівників), в т. ч. робочі та вихідні дні, час початку і закінчення щоденної роботи (зміни), визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку1 або графіками змінності, які погоджуються роботодавцем з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства (далі — профспілка підприємства), після чого затверджуються наказом керівника підприємства і доводяться до відома всіх працівників (ст. 52, 57, 142 КЗпП).
Нормальна і максимальна тривалість робочого тижня визначена статтями 50 і 51 КЗпП, а встановлення кількості вихідних днів регламентується статтями 67–69 КЗпП.
Згідно зі статтею 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства при укладенні