Работа с сокращенным рабочим временемРобота із скороченим робочим часом

На каждом предприятии, в учреждении, организации (далее — предприятие), руководствуясь положениями законодательства о рабочем времени, собственник или уполномоченный им орган (далее — работодатель) устанавливает продолжительность работы в течение рабочего дня (недели, месяца и т. д.) или рабочей смены.

На большинстве предприятий устанавливается рабочее время нормальной продолжительности — это время, продолжительность которого ограничена законодательством и в течение которого работник может нормально выполнять свои обязанности, предусмотренные трудовым договором (должностной инструкцией).

Нормальная продолжительность рабочего времени определена законодательством как норма продолжительности рабочей недели для работников, занятых в обычных условиях труда, и отражается в коллективном договоре или правилах внутреннего трудового распорядка.

В соответствии со статьей 50 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) нормальная продолжительность рабочего времени работников не может превышать 40 часов в неделю. Предприятия при заключении коллективного договора могут устанавливать и меньшую норму продолжительности рабочего времени.

Сокращенное рабочее время — это рабочее время, продолжительность которого меньше нормальной продолжительности рабочего времени, установленной на предприятии, и которое устанавливается для отдельных категорий работников в целях предоставления им дополнительного отдыха.

В отличие от неполного рабочего времени, когда продолжительность рабочего дня (недели) устанавливается по соглашению сторон трудового договора¹, сокращенная продолжительность рабочего времени определяется нормативно-правовыми актами, т. е. установлена законодательством.²

Продолжительность сокращенного рабочего времени

Статьей 51 КЗоТ определены категории работников, которым устанавливается сокращенная продолжительность рабочего времени, а также определена максимальная продолжительность их работы в неделю (см. таблицу).

Категории работников, которым устанавливается сокращенная продолжительность рабочего времени

Категории работников	Сокращенная продолжительность рабочего времени	Норма КЗоТ
Работники в возрасте от 16 до 18 лет	36 часов в неделю	п. 1 части первой ст. 51 КЗоТ
Лица в возрасте от 15 до 16 лет (ученики в возрасте от 14 до 15 лет, работающие в период каникул)	24 часа в неделю
Ученики, работающие в течение учебного года в свободное от обучения время, в возрасте от 16 до 18 лет	не больше 18 часов в неделю
Ученики, работающие в течение учебного года в свободное от обучения время, в возрасте от 15 до 16 лет	не больше 12 часов в неделю
Работники, занятые на работах с вредными условиями труда, перечень которых утвержден постановлением Кабинета Министров Украины от 21.02.2001 № 163	не больше 36 часов в неделю	п. 2 части первой ст. 51 КЗоТ

Кроме вышеуказанных категорий работников, законодательством устанавливается сокращенная продолжительность рабочего времени для отдельных категорий работников, в частности для учителей, врачей и других (ч. вторая ст. 51 КЗоТ).

Также лицам, которые постоянно работают в зоне отчуждения, устанавливается сокращенная продолжительность рабочего времени — не более 36 часов в неделю согласно постановлению Кабинета Министров Украины «О доплатах лицам, работающим в зоне отчуждения» от 10.09.2008 № 831.

Сокращенная продолжительность рабочего времени может устанавливаться за счет собственных денежных средств предприятий для работников, имеющих детей в возрасте до 14 лет или ребенка с инвалидностью, а также для одиноких матерей и отцов, воспитывающих ребенка без отца (матери), в том числе в случае длительного пребывания матери в лечебном учреждении (ч. третья ст. 51 КЗоТ).

В период действия военного положения для работников, занятых на объектах критической инфраструктуры (в оборонной сфере, сфере обеспечения жизнедеятельности населения и т. п.), нормальная продолжительность рабочего времени может быть увеличена до 60 часов в неделю, а сокращенная продолжительность рабочего времени не может превышать 40 часов в неделю. В случае такого увеличения нормальной продолжительности рабочего времени оплата труда осуществляется в размере, увеличенном пропорционально увеличению нормы труда (ч. 1, 2, 7 ст. 6 Закона Украины «Об организации трудовых отношений в условиях военного положения» от 15.03.2022 № 2136-IX; далее — Закон № 2136).

Остановимся подробно на особенностях установления сокращенного рабочего времени для вышеуказанных категорий работников.

Порядок установления сокращенного рабочего времени
для определенных категорий работников

Работники с вредными условиями труда

Перечень производств, цехов, профессий и должностей с вредными условиями труда, работа в которых дает право на сокращенную продолжительность рабочей недели, утвержден постановлением Кабинета Министров Украины от 21.02.2001 № 163 (далее — Перечень № 163).

Приказом Министерства труда и социальной политики Украины от 23.03.2001 № 122 утвержден Порядок применения Перечня производств, цехов, профессий и должностей с вредными условиями труда, работа в которых дает право на сокращенную продолжительность рабочей недели (далее — Порядок № 122).

Согласно пункту 1 Порядка № 122 сокращенная продолжительность рабочей недели за работу с вредными условиями труда устанавливается работникам производств, цехов, профессий и должностей, предусмотренных соответствующими разделами Перечня № 163, независимо от ведомственного подчинения этих производств, цехов, а также от форм собственности предприятий, организаций и учреждений.

Работникам, профессии и должности которых не предусмотрены в Перечне № 163, но которые в отдельные периоды рабочего времени выполняют работу на производствах, в цехах, по профессиям и на должностях, указанных в Перечне № 163, сокращенная продолжительность рабочего времени устанавливается в эти дни такой же продолжительности, что и работникам, постоянно занятым на этой работе (п. 2 Порядка № 122).

Бригадирам, помощникам и подручным рабочим, занятым на работах с вредными условиями труда, сокращенная продолжительность рабочей недели устанавливается такой же продолжительности, что и рабочим соответствующих профессий, указанных в Перечне № 163 (п. 4 Порядка № 122).

Работникам, профессии и должности которых предусмотрены в разделе «Общие профессии» Перечня № 163, сокращенная продолжительность рабочей недели устанавливается независимо от того, в каких производствах или цехах они работают, если эти профессии и должности специально не предусмотрены в соответствующих разделах или подразделах Перечня № 163 (п. 3 Порядка № 122).

Если производства и цеха указаны в Перечне № 163 без наименований конкретных профессий и должностей, то правом на сокращенную продолжительность рабочей недели пользуются все работники этих производств, цехов независимо от названия профессии, должности, которую они занимают (п. 5 Порядка № 122).

В тех случаях, когда работники в течение рабочего времени были заняты на работах с вредными условиями труда в разных производствах, цехах, по профессиям и должностям, где установлена сокращенная рабочая неделя различной продолжительности, и отработали на этих работах более половины максимальной продолжительности сокращенного рабочего времени, их рабочий день не должен превышать 6 часов. Учет времени, отработанного по каждому виду работ, осуществляется работодателем (п. 6 Порядка № 122).

Если в Перечне № 163 указано «постоянно занятый» или «постоянно работает», сокращенная продолжительность рабочего времени в соответствии с указанной в Перечне № 163 продолжительностью устанавливается работнику только в те дни, когда он фактически был занят в этих условиях в течение всего сокращенного рабочего времени, установленного для работников этих производств, цехов, профессий и должностей. В случае отсутствия таких записей сокращенная продолжительность рабочего времени в соответствии с указанной в Перечне № 163 продолжительностью устанавливается работнику только в те дни, когда он фактически был занят во вредных условиях труда не менее половины продолжительности рабочего времени, установленного для работников этих производств, цехов, профессий, должностей (п. 7 Порядка № 122).

Если в Перечне № 163 указаны разделы и подразделы в виде наименований работ («Малярные работы», «Сварочные работы» и т. п.), рабочие, выполняющие соответствующие работы, имеют право на сокращенную рабочую неделю независимо от того, в каком производстве или цехе выполняются эти работы (п. 8 Порядка № 122).

Обращаем внимание, что сокращенная продолжительность рабочей недели устанавливается в коллективном договоре (правилах внутреннего трудового распорядка) в зависимости от результатов аттестации рабочих мест по условиям труда в соответствии с Порядком проведения аттестации рабочих мест по условиям труда, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 01.08.92 № 442. Окончательное решение об установлении сокращенной продолжительности рабочей недели работнику принимается только после отнесения его рабочего места к категории с вредными условиями труда по результатам указанной аттестации (п. 9 Порядка № 122).³

Для определения права работников на сокращенное рабочее время необходимо правильно указать в приказе по предприятию (коллективном договоре, штатном расписании) профессию и должность, к которой относится соответствующее рабочее место. Название профессий и должностей должно соответствовать названиям профессий и должностей, указанным в Классификаторе профессий ГК 003:2010, утвержденном приказом Госпотребстандарта от 28.07.2010 № 327.⁴

Работники учреждений здравоохранения

Нормы рабочего времени для работников заведений и учреждений здравоохранения независимо от ведомственного подчинения и форм собственности утверждены приказом Министерства здравоохранения Украины «Об утверждении норм рабочего времени для работников заведений и учреждений здравоохранения» от 25.05.2006 № 319 (далее — Приказ № 319). В соответствии с пунктом 1 Приказа № 319 нормы рабочего времени, в частности, составляют:

– 38,5 часов в неделю — для руководителей структурных подразделений (отделений, отделов, лабораторий, кабинетов и т. п.) из числа врачей и специалистов с базовым и неполным высшим образованием, руководителей учреждений здравоохранения из числа специалистов с базовым и неполным высшим образованием, врачей и специалистов с базовым и неполным высшим медицинским образованием (среднего медицинского персонала), медицинских регистраторов, дезинфекторов учреждений здравоохранения (структурных подразделений) за исключением тех, кто работает во вредных условиях труда;

– 33 часа в неделю для врачей, занятых исключительно амбулаторным приемом больных, амбулаторно-поликлинических учреждений, амбулаторно-поликлинических подразделений лечебно-профилактических учреждений, пунктов здравоохранения (здравпунктов), фельдшерских и фельдшерско-акушерских пунктов (в том числе сельских и поселковых советов), центров (бюро) медико-социальной экспертизы, врачебно-консультационных комиссий, врачей и среднего медицинского персонала, работающих в течение всего рабочего времени на медицинских генераторах ультракоротковолновой частоты мощностью более 200 ватт. В те дни, когда согласно графику работы эти врачи работают в стационаре (дежурство), на участке, продолжительность их рабочего времени составляет 38,5 часа в неделю;

36 часов в неделю — для воспитателей-методистов учреждений здравоохранения;

30 часов в неделю — для воспитателей учреждений здравоохранения и домов ребенка. Для педагогических работников норма рабочего времени в неделю установлена с учетом педагогической (преподавательской) работы, которая соответствует тарифной ставке;

25 часов в неделю — для воспитателей домов ребенка (групп) для детей, нуждающихся в коррекции физического и (или) умственного развития;

24 часа в неделю — для музыкальных руководителей, концертмейстеров, аккомпаниаторов, культорганизаторов;

20 часов в неделю — для заведующих логопедических пунктов, логопедов, учителей-логопедов домов ребенка;

18 часов в неделю — для учителей I – XІI классов школ, учителей-дефектологов и логопедов, учителей-логопедов учреждений здравоохранения (кроме домов ребенка).

Некоторые из вышеуказанных профессий и должностей медицинских и педагогических работников включены в раздел 32 «Здравоохранение, образование и социальная помощь» Перечня № 163.

Работники заведений образования

В соответствии со статьей 24 Закона Украины «О полном общем среднем образовании» от 16.01.2020 № 463-IX педагогическая нагрузка (т. е. время, предназначенное для осуществления учебно-воспитательного процесса) в заведении общего среднего образования составляет для:

– учителя — 18 учебных часов в неделю;

– воспитателя заведения общего среднего образования — 30 часов в неделю;

– воспитателя специального заведения общего среднего образования и ассистента учителя в заведении общего среднего образования — 25 часов в неделю.

Вышеуказанное количество часов составляет тарифную ставку. Оплата за прочие виды педагогической деятельности учителей (за классное руководство, проверку учебных работ учеников, заведование кабинетами, лабораториями, мастерскими и т. д.) устанавливается в процентах к тарифной ставке.

Согласно части 3 статьи 30 Закона Украины «О дошкольном образовании» от 11.07.2001 № 2628-III педагогическая нагрузка в неделю, которая соответствует тарифной ставке, работника заведения дошкольного образования независимо от подчиненности, типа и формы собственности составляет:

– воспитателя группы общего типа, инструктора по физкультуре — 30 часов;

– воспитателя инклюзивной группы, группы компенсирующего типа — 25 часов;

– социального педагога, практического психолога — 40 часов;

– практического психолога заведения дошкольного образования (яслей-сада) компенсирующего типа и с инклюзивными группами, учителя-дефектолога, учителя-логопеда — 20 часов;

– воспитателя-методиста, ассистента воспитателя инклюзивной группы — 36 часов;

– музыкального руководителя — 24 часа;

– руководителя кружка — 18 часов.

Статьей 22 Закона Украины «О внешкольном образовании» от 22.06.2000 № 1841-III определено, что норма часов на одну тарифную ставку руководителей кружков, секций, студий, клубов, творческих объединений заведения внешкольного образования независимо от подчиненности, типа и формы собственности, а также педагогических работников школ искусства составляет 18 учебных часов в неделю. По прочим видам педагогической деятельности (заведование учебными кабинетами, мастерскими, лабораториями и т. д.) рабочее время не унормировано и определяется руководителем заведения.⁵

Работники, работающие с пестицидами и агрохимикатами

Статьей 21 Закона Украины «О пестицидах и агрохимикатах» от 02.03.95 № 86/95-ВР установлено, что работники, непосредственно занятые на работах с пестицидами и опасными агрохимикатами, имеют право на сокращенный рабочий день. Перечень таких категорий работников должен утверждать Кабинет Министров Украины, но поскольку до настоящего времени такой перечень не утвержден, рекомендуем руководствоваться Перечнем № 163.

Инвалиды I и II групп

По мнению Минтруда⁶, для инвалидов I и II групп устанавливается 6-часовой рабочий день (36 часов в неделю). Это предусмотрено пунктом 6 постановления Совета Министров СССР от 14.09.73 № 674, которое действует и сейчас в Украине согласно постановлению Верховной Рады Украины «О порядке временного действия на территории Украины отдельных актов законодательства Союза ССР» от 12.09.91 № 1545-XII.

Работающие в зоне отчуждения

Согласно постановлению Кабинета Министров Украины «О доплатах лицам, работающим в зоне отчуждения» от 10.09.2008 № 831 лицам, которые постоянно работают в зоне отчуждения, вводится сокращенная продолжительность рабочего времени — не более 36 часов в неделю.

Напомним, что зона отчуждения — это территория, с которой проведена эвакуация населения в 1986 году вследствие Чернобыльской катастрофы (п. 1 ч. второй ст. 2 Закона Украины «О правовом режиме территории, подвергшейся радиоактивному загрязнению вследствие Чернобыльской катастрофы» от 27.02.91 № 791а-XII).

Родители, имеющие детей

Сокращенная продолжительность рабочего времени может устанавливаться за счет собственных денежных средств предприятий (т. е. по решению работодателя) для работников, имеющих детей в возрасте до 14 лет или ребенка с инвалидностью, а также для одиноких матерей и отцов, воспитывающих ребенка без отца (матери), в том числе в случае длительного пребывания матери в лечебном учреждении (ч. третья ст. 51 КЗоТ). Это желательно предусмотреть в коллективном договоре. Конкретный режим работы для указанных лиц согласовывается сторонами и вводится приказом руководителя предприятия.

Введение сокращенного рабочего времени

Поскольку установление для вышеуказанных категорий работников сокращенной продолжительности рабочего времени предусмотрено законодательством (т. е. не зависит от желания работника или работодателя), то для введения такого режима работы работники не обязаны подавать соответствующее заявление работодателю, а для последнего нет необходимости издавать дополнительный приказ (кроме случаев, указанных в части третьей статьи 51 КЗоТ).

В то же время в коллективном договоре (при его наличии на предприятии) и в правилах внутреннего трудового распорядка предприятия, утверждаемых приказом руководителя, необходимо указать конкретный режим работы для работников, которым устанавливается сокращенное рабочее время, с указанием продолжительности работы в определенные рабочие дни. Это позволит избежать конфликтов с работниками в вопросе необходимости нахождения их на работе в установленные рабочие дни (часы).

Если работник, имеющий право на сокращенную продолжительность рабочего времени, желает работать по индивидуальному графику, то работодатель может (но не обязан) пойти ему навстречу и отдельным приказом утвердить для него персональный график работы.

Если же сокращенная продолжительность рабочего времени устанавливается по решению работодателя (т. е. за счет собственных денежных средств предприятия) для работников, имеющих детей (т. е. указанных в части третьей статьи 51 КЗоТ), то руководитель предприятия должен издать приказ, в котором необходимо указать категории работников, для которых вводится сокращенное рабочее время, конкретный режим их работы (в т. ч. индивидуальный при наличии), дату, с которой вводится новый режим работы (с сокращенным рабочим временем).

Табелирование работы с сокращенным рабочим временем

Работников, для которых установлено сокращенное рабочее время, в случае отработки ими всех часов по графику работы необходимо табелировать (в т. ч. в дни, когда количество рабочих часов сокращено) как выполняющих полную норму рабочего времени.

В табеле учета рабочего времени типовой формы № 5-П, которая утверждена приказом Государственного комитета статистики Украины от 05.12.2008 № 489, таким работникам проставляются фактически отработанные часы с кодами «Р» или «01» (не путать с неполным рабочим временем, когда используются коды «РС» или «02»).

Оплата труда при сокращенном рабочем времени

Несмотря на то, что при установлении сокращенной продолжительности рабочего времени уменьшается время, в течение которого выполняются трудовые обязанности, работник имеет право на оплату труда в размере полной тарифной ставки (полного оклада).⁷ Этим, в частности, работа с сокращенным рабочим временем отличается от работы с неполным рабочим временем, когда оплата труда осуществляется пропорционально отработанному времени или в зависимости от выработки (ст. 56 КЗоТ).

Таким образом, независимо от того, какой продолжительности законодательством (работодателем) установлено сокращенное рабочее время (36, 30, 24, 18 часов и т. д.) для работника (его должности или профессии), при выполнении месячной нормы труда заработная плата должна начисляться ему в размере полной тарифной ставки (полного должностного оклада).

ПРИМЕР 1

Начисление заработной платы работнику, которому установлено
сокращенное рабочее время в связи с вредными условиями труда

9 октября 2023 года на оборонном предприятии принят на работу работник на должность «стрелок, занятый испытанием оружия в закрытых помещениях» (далее — стрелок), оклад по которой составляет 10 000 грн. Согласно подразделу «Предприятия Вооруженных Сил» раздела 9 «Авиационное и оборонное производство» Перечня № 163 стрелок имеет право на сокращенное рабочее время продолжительностью 36 часов в неделю, поэтому работнику, принятому на должность стрелка, установлено сокращенное рабочее время продолжительностью 36 часов в неделю: 5-дневная рабочая неделя с продолжительностью рабочего дня (смены) в понедельник — 8 рабочих часов, во вторник – пятницу — по 7 рабочих часов.

Всего в октябре для должности работника месячная норма труда согласно графику работы составляет 159 рабочих часов (далее — р. ч.). Работник с 9 по 31 октября отработал все установленные ему графиком работы 123 часа (далее — отраб. ч.).

Поскольку работник, которому установлено сокращенное рабочее время, имеет право на оплату труда в размере полного оклада, его заработная плата в октябре (месяце принятия на работу) составляет:

10 000 грн. : 159 р. ч. х 123 отраб. ч. = 7735,85 грн.

В последующих месяцах работы (ноябре, декабре и т. д.) в случае отработки всех установленных графиком работы рабочих дней (часов) ежемесячная начисленная заработная плата работника должна составлять 10 000 грн. (полный оклад).

ПРИМЕР 2

Начисление заработной платы работнику, которому увеличено
сокращенное рабочее время на период действия военного положения

На предприятии, являющемся объектом критической инфраструктуры (железнодорожный транспорт), на период действия военного положения приказом руководителя предприятия нормальная продолжительность рабочего времени увеличена до 48 часов в неделю (в мирное время составляла 40 часов в неделю), а сокращенная продолжительность рабочего времени для должности «слесарь по ремонту подвижного состава» (подраздел «Функционирование железнодорожного транспорта» раздела 28 «Транспортные услуги» Перечня № 163) увеличена до 40 часов в неделю (в мирное время составляла 36 часов в неделю).

Оклад по должности «слесарь по ремонту подвижного состава» в мирное время составлял 8000 грн., но в связи с увеличением на период действия военного положения для должности работника сокращенной продолжительности рабочего времени с 36 до 40 часов в неделю, т. е. в 1,11 раза (40 р. ч. : 36 р. ч.), оклад по указанной должности также увеличился пропорционально увеличению нормы труда (ч. 7 ст. 6 Закона № 2136), поэтому на период действия военного положения составляет 8880 грн. (8000 грн. х 1,11).

Следовательно, в случае отработки всех рабочих часов, установленных графиком работы на месяц (при сокращенной рабочей неделе продолжительностью 40 часов), работнику необходимо выплачивать заработную плату в размере оклада — 8880 грн.

_____________________________________________________________________________

Трудовые гарантии и особенности труда работников,
которым установлено сокращенное рабочее время

Кроме полного оклада, работникам с сокращенным рабочим временем в обычном порядке начисляются и все другие выплаты, предусмотренные законодательством, соглашениями и коллективным договором предприятия. При этом начисление доплат, надбавок, премий осуществляется исходя из полного оклада при отработке всех установленных графиком работы рабочих дней (часов). Если расчет средней заработной платы для начисления «больничных», «декретных», отпускных и других «среднезарплатных» выплат необходимо осуществлять из оклада, то используется полный оклад.

Работа при сокращенной продолжительности рабочего времени не влечет каких-либо ограничений трудовых прав работников. Поэтому работникам с таким режимом работы предоставляются отпуска полной продолжительности. В частности, большинство работников, работающих с вредными условиями труда и выполняющих работы, включенные в Перечень № 163, имеют право также на ежегодные дополнительные отпуска согласно Спискам № 1 и № 2, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 17.11.97 № 1290.

Однако указанным работникам в мирное время не сокращается на 1 час продолжительность работы в день, предшествующий праздничному и нерабочему дню (ст. 53 КЗоТ), а также не сокращается на 1 час продолжительность работы (смены) в ночное время работникам, занятым на работах с вредными условиями труда согласно Перечню № 163, и работающим с сокращенным рабочим временем работникам, имеющим детей, которые указаны в части третьей статьи 51 КЗоТ (ст. 54 КЗоТ).

На кожному підприємстві, в установі, організації (далі — підприємство), керуючись положеннями законодавства про робочий час, власник або уповноважений ним орган (далі — роботодавець) встановлює робочий час — тривалість робочого дня (тижня, місяця тощо) або робочої зміни, протягом яких працівники мають виконувати доручену їм роботу.

Існує два види робочого часу: нормований і ненормований. У свою чергу нормований робочий час поділяється на три види:

1) робочий час нормальної тривалості;

2) скорочений робочий час;

3) неповний робочий час.

Для більшості працівників встановлюється робочий час нормальної тривалості — це час, тривалість якого обмежена законодавством та протягом якого працівник може нормально (тобто якісно, з повною зайнятістю і без негативних наслідків для його здоров’я) виконувати свої обов’язки, передбачені трудовим договором (посадовою інструкцією).

Нормальна тривалість робочого часу визначена законодавством як норма тривалості робочого тижня для працівників, зайнятих у звичайних умовах праці, і відображається в колективному договорі або правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно зі статтею 50 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства при укладенні колективного договору можуть встановлювати і меншу норму тривалості робочого часу.

Скорочений робочий час — це робочий час, тривалість якого менше нормальної тривалості робочого часу, встановленої на підприємстві, і який встановлюється для окремих категорій працівників з метою надання їм додаткового відпочинку.

На відміну від неповного робочого часу¹, коли тривалість робочого дня (тижня) встановлюється за згодою сторін трудового договору, скорочена тривалість робочого часу визначається нормативно-правовими актами, тобто встановлена законодавством.²

Тривалість скороченого робочого часу

Статтею 51 КЗпП визначено категорії працівників, яким встановлюється скорочена тривалість робочого часу, а також визначена максимальна тривалість їх роботи на тиждень (див. таблицю).

Категорії працівників, яким встановлюється скорочена тривалість робочого часу

Категорії працівників	Скорочена тривалість робочого часу	Норма КЗпП
Працівники віком від 16 до 18 років	36 годин на тиждень	п. 1 частини першої ст. 51 КЗпП
Особи віком від 15 до 16 років (учні віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул)	24 години на тиждень
Учні, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, віком від 16 до 18 років	не більше 18 годин на тиждень
Учні, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, віком від 15 до 16 років	не більше 12 годин на тиждень
Працівники, зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 163	не більш 36 годин на тиждень	п. 2 частини першої ст. 51 КЗпП

Крім вищевказаних категорій працівників, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників, зокрема, для вчителів, лікарів та інших (ч. друга ст. 51 КЗпП).

Також особам, які постійно працюють в зоні відчуження, встановлюється скорочена тривалість робочого часу — не більше 36 годин на тиждень згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» від 10.09.2008 № 831.

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів підприємств для працівників, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю, а також для одиноких матерів та батьків, які виховують дитину без батька (матері), у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікарняному закладі (ч. третя ст. 51 КЗпП).

У період дії воєнного стану для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень, а скорочена тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. У разі такого збільшення нормальної тривалості робочого часу оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці. Ці норми не застосовуються до праці неповнолітніх (ч. 1, 2, 7, 8 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX; далі — Закон № 2136).

Зупинимося докладніше на особливостях встановлення скороченого робочого часу для працівників.

Порядок встановлення скороченого робочого часу для окремих категорій працівників

Працівники із шкідливими умовами праці

Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 163 (далі — Перелік № 163).

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 23.03.2001 № 122 затверджено Порядок застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня (далі — Порядок № 122).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 122 скорочена тривалість робочого тижня за роботу із шкідливими умовами праці встановлюється працівникам виробництв, цехів, професій і посад, передбачених відповідними розділами Переліку № 163, незалежно від відомчого підпорядкування цих виробництв, цехів, а також від форм власності підприємств, організацій і установ.

Працівникам, професії та посади яких не передбачені в Переліку № 163, але які в окремі періоди робочого часу виконують роботу у  виробництвах, цехах, за професіями і на посадах, зазначених у Переліку № 163, скорочена тривалість робочого часу встановлюється у ці дні тієї самої тривалості, як і працівникам, постійно зайнятим на цій роботі (п. 2 Порядку № 122).

Бригадирам, помічникам і підручним робітникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, скорочена тривалість робочого тижня встановлюється тієї ж тривалості, як і робітникам відповідних професій, зазначених у Переліку № 163 (п. 4 Порядку № 122).

Працівникам, професії та посади яких передбачені в розділі «Загальні професії» Переліку № 163, скорочена тривалість робочого тижня встановлюється незалежно від того, в яких виробництвах або цехах вони працюють, якщо ці професії і посади спеціально не передбачені у відповідних розділах або підрозділах Переліку № 163 (п. 3 Порядку № 122).

Якщо виробництва та цехи зазначені в Переліку № 163 без найменувань конкретних професій і посад, то правом на скорочену тривалість робочого тижня користуються всі працівники цих виробництв, цехів незалежно від назви професії, посади, яку вони займають (п. 5 Порядку № 122).

У тих випадках, коли працівники протягом робочого часу були зайняті на роботах із шкідливими умовами праці в різних виробництвах, цехах, за професіями та посадами, де встановлено скорочений робочий тиждень різної тривалості, і відпрацювали на цих роботах більше половини максимальної тривалості скороченого робочого часу, їхній робочий день не повинен перевищувати 6 годин. Облік часу, відпрацьованого за кожним видом робіт, здійснюється роботодавцем (п. 6 Порядку № 122).

Якщо в Переліку № 163 зазначено «постійно зайнятий» або «що постійно працює», скорочена тривалість робочого часу відповідно до вказаної в Переліку № 163 тривалості встановлюється працівникові лише в ті дні, коли він фактично був зайнятий в цих умовах протягом всього скороченого робочого часу, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій і посад. У разі відсутності таких записів скорочена тривалість робочого часу згідно із зазначеною в Переліку № 163 тривалістю встановлюється працівникові лише в ті дні, коли він фактично був зайнятий в шкідливих умовах праці не менше половини тривалості робочого часу, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад (п. 7 Порядку № 122).

Якщо в Переліку № 163 вказані розділи та підрозділи у вигляді найменувань робіт («Малярні роботи», «Зварювальні роботи» і т. п.), робітники, які виконують відповідні роботи, мають право на скорочений робочий тиждень незалежно від того, в якому виробництві або цеху виконуються ці роботи (п. 8 Порядку № 122).

Скорочена тривалість робочого тижня встановлюється колективним договором (правилами внутрішнього трудового розпорядку) залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442. Остаточне рішення про встановлення скороченої тривалості робочого тижня працівникові приймається тільки при віднесенні його робочого місця до категорії із шкідливими умовами праці за результатами зазначеної атестації (п. 9 Порядку № 122).³

Для визначення права працівників на скорочений робочий час необхідно правильно встановити і вказати в наказі по підприємству (колективному договорі, штатному розписі підприємства) професію або посаду, до якої належить відповідне робоче місце. Назви професій і посад повинні відповідати назвам професій і посад, зазначеним в Класифікаторі професій ДК 003:2010, який затверджено наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327.⁴

Працівники установ охорони здоров’я

Норми робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я незалежно від відомчого підпорядкування і форм власності затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» від 25.05.2006 № 319 (далі — Наказ № 319).

Відповідно до пункту 1 Наказу № 319 норми робочого часу, зокрема, становлять:

– 38,5 години на тиждень — для керівників структурних підрозділів (відділень, відділів, лабораторій, кабінетів тощо) з числа лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою освітою, керівників закладів охорони здоров’я з числа фахівців з базовою та неповною вищою освітою, лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (середнього медичного персоналу), медичних реєстраторів, дезінфекторів закладів охорони здоров’я (структурних підрозділів) за винятком тих, хто працює у шкідливих умовах праці;

– 33 години на тиждень — для лікарів, зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих, амбулаторно-поліклінічних закладів; амбулаторно-поліклінічних підрозділів лікувально-профілактичних закладів, пунктів охорони здоров’я (здоровпунктів), фельдшерських та фельдшерсько-акушерських пунктів (у тому числі сільських та селищних рад); центрів (бюро) медико-соціальної експертизи, лікарсько-консультаційних комісій; лікарів та середнього медичного персоналу, які працюють на протязі всього робочого часу на медичних генераторах ультракороткохвильової частоти потужністю більше ніж 200 ват. У ті дні, коли згідно з графіком роботи або правилами внутрішнього трудового розпорядку ці лікарі працюють у стаціонарі (чергування), на дільниці, проводять санітарно-просвітню та профілактичну роботу, диспансеризацію, тривалість їх робочого дня становить 38,5 години на тиждень;

– 36 годин на тиждень — для вихователів-методистів закладів охорони здоров’я;

– 30 годин на тиждень — для вихователів закладів охорони здоров’я та будинків дитини. Для педагогічних працівників норма робочого часу на тиждень встановлена з урахуванням педагогічної (викладацької) роботи, що відповідає тарифній ставці;

– 25 годин на тиждень — для вихователів будинків дитини (груп) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

– 24 години на тиждень — для музичних керівників, концертмейстерів, акомпаніаторів, культорганізаторів;

– 20 годин на тиждень — для завідувачів логопедичних пунктів, логопедів, вчителів-логопедів будинків дитини;

– 18 годин на тиждень — для вчителів I – XII класів шкіл, вчителів-дефектологів та логопедів, вчителів-логопедів закладів охорони здоров’я (крім будинків дитини).

Деякі з вищевказаних професій і посад медичних і педагогічних працівників включені до розділу 32 «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Переліку № 163.

Працівники закладів освіти

Відповідно до статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX педагогічне навантаження (тобто час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу) в закладі загальної середньої освіти становить для:

– вчителя — 18 годин на тиждень;

– вихователя закладу загальної середньої освіти — 30 годин на тиждень;

– вихователя спеціального закладу загальної середньої освіти та асистента вчителя у закладі загальної середньої освіти — 25 годин на тиждень.

Вищевказана кількість годин становить тарифну ставку. Оплата за інші види педагогічної діяльності вчителів (за класне керівництво, перевірку навчальних робіт учнів, завідування навчальними кабінетами, майстернями, навчально-дослідними ділянками, лабораторіями тощо) встановлюється у відсотках до тарифної ставки.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-III педагогічне навантаження на тиждень, що відповідає тарифній ставці, педагогічного працівника закладу дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності становить:

– вихователя групи загального типу, інструктора з фізкультури — 30 годин;

– вихователя інклюзивної групи, групи компенсуючого типу — 25 годин;

– соціального педагога, практичного психолога — 40 годин;

– практичного психолога закладу дошкільної освіти (ясел-садка) компенсуючого типу та з інклюзивними групами, вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда — 20 годин;

– вихователя-методиста, асистента вихователя інклюзивної групи — 36 годин;

– музичного керівника — 24 години;

– керівника гуртка — 18 годин.

Статтею 22 Закону України «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 № 1841-III визначено, що норма годин на одну тарифну ставку керівників гуртків, секцій, студій, клубів, творчих об’єднань закладу позашкільної освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності, а також педагогічних працівників шкіл мистецтва становить 18 навчальних годин на тиждень. За іншими видами педагогічної діяльності (завідування навчальними кабінетами, майстернями, відділами, відділеннями, лабораторіями, паспортизованими музеями, навчально-дослідними ділянками, теплицями тощо) робочий час не унормовано і визначається керівником закладу позашкільної освіти.⁵

Працівники, які працюють з пестицидами і агрохімікатами

Статтею 21 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.95 № 86/95-ВР встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті на роботах з пестицидами та небезпечними агрохімікатами, мають право на скорочений робочий день згідно з чинним законодавством. Перелік категорій працівників, які мають пільги, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зауважимо, що на виконання вищенаведеної законодавчої норми Перелік вказаних категорій працівників Кабінет Міністрів України донині не затвердив, тому рекомендуємо керуватися Переліком № 163.

Інваліди I та II груп

На думку Мінпраці⁶, для інвалідів I і II груп встановлюється 6-годинний робочий день (36 годин на тиждень). Це передбачено пунктом 6 постанови Ради Міністрів СРСР від 14.09.73 № 674, яка в частині, що не суперечить законодавству України, діє дотепер відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.91 № 1545-XII.

Працюючі в зоні відчуження

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження» від 10.09.2008 № 831 особам, які постійно працюють в зоні відчуження, запроваджується скорочена тривалість робочого часу — не більше 36 годин на тиждень.

Нагадаємо, що зона відчуження — це територія, з якої проведено евакуацію населення у 1986 році внаслідок Чорнобильської катастрофи (п. 1 ч. другої ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.02.91 № 791а-XII).

Працівники, які мають дітей

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів підприємства (тобто за рішенням роботодавця) для працівників, які мають дітей віком до 14 років або дитину з інвалідністю, а також для одиноких матерів та батьків, які виховують дитину без батька (матері), у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікарняному закладі (ч. третя ст. 51 КЗпП). Такий режим роботи для вказаних працівників бажано передбачити в колективному договорі. Конкретний режим роботи для цих працівників узгоджується між ними і роботодавцем та вводиться наказом керівника підприємства.

Введення скороченого робочого часу

Оскільки встановлення для вищезазначених категорій працівників скороченої тривалості робочого часу передбачено законодавством (тобто не залежить від бажання працівника або роботодавця), то для введення такого режиму роботи (на відміну від введення неповного робочого часу) працівники не зобов’язані подавати відповідну заяву роботодавцю, а останньому немає потреби видавати додатковий наказ (крім випадків, зазначених у частині третій статті 51 КЗпП).

У той же час в колективному договорі (за його наявності на підприємстві) і в правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства, що затверджуються наказом керівника, необхідно вказати конкретний режим роботи для працівників, яким встановлюється скорочений робочий час, із зазначенням тривалості роботи в певні робочі дні. Це дозволить уникнути конфліктів з працівниками в питанні необхідності їхнього перебуваннях на роботі у встановлені робочі години відповідних робочих днів.

Якщо працівник, який має право на скорочену тривалість робочого часу, бажає працювати за індивідуальним графіком, то роботодавець може (але не зобов’язаний) піти йому назустріч і окремим наказом затвердити для нього персональний графік роботи.

Якщо ж скорочена тривалість робочого часу встановлюється за рішенням роботодавця (тобто за рахунок власних коштів підприємства) для працівників, які мають дітей (тобто зазначених у частині третій статті 51 КЗпП), то керівник підприємства має видати відповідний наказ, в якому необхідно вказати категорії працівників, для яких вводиться скорочений робочий час, конкретний режим їхньої роботи (індивідуальний графік роботи працівника, якщо такий для нього передбачений), дату, з якої вводиться новий режим роботи із скороченим робочим часом.

Табелювання роботи із скороченим робочим часом

Працівників, для яких встановлено скорочений робочий час, в разі відпрацювання ними всіх годин за графіком роботи необхідно табелювати (в тому числі в дні, коли кількість робочих годин скорочено) як виконуючих повну норму робочого часу.

У табелі обліку робочого часу типової форми № 5-П, що затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489, таким працівникам проставляються фактично відпрацьовані години з кодами «Р» або «01» (не плутати з неповним робочим часом, коли використовуються коди «РС» або «02»).

Оплата праці при скороченому робочому часі

Незважаючи на те, що при встановленні скороченої тривалості робочого часу зменшується час, протягом якого виконуються трудові обов’язки, працівники з таким режимом роботи мають право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки (повного окладу). Цим робота із скороченим робочим часом відрізняється від роботи з неповним робочим часом, коли оплата праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (ст. 56 КЗпП).

Таким чином, незалежно від того, якої тривалості законодавством (роботодавцем) встановлено скорочений робочий час (36, 30, 24, 18 годин тощо) для працівника (його посади чи професії), при виконанні місячної норми праці заробітна плата повинна нараховуватися йому в розмірі повної тарифної ставки (повного окладу).

ПРИКЛАД 1

Нарахування заробітної плати працівнику, якому встановлено
скорочений робочий час у зв’язку із шкідливими умовами праці

9 жовтня 2023 року на оборонному підприємстві прийнято на роботу працівника на посаду «стрілець, зайнятий випробуванням зброї у закритих приміщеннях» (далі — стрілець), оклад за якою становить 10 000 грн. Відповідно до підрозділу «Підприємства Збройних Сил» розділу 9 «Авіаційне та оборонне виробництво» Переліку № 163 стрілець має право на скорочений робочий час тривалістю 36 годин на тиждень, тому працівнику, прийнятому на посаду стрільця, встановлено скорочений робочий час тривалістю 36 годин на тиждень: 5-денний робочий тиждень з тривалістю робочого дня (зміни) у понеділок — 8 робочих годин, у вівторок – п’ятницю — по 7 робочих годин.

Всього в жовтні для посади працівника місячна норма праці згідно з графіком роботи становить 159 робочих годин (далі — р. г.). Працівник з 9 по 31 жовтня відпрацював усі встановлені йому графіком роботи 123 години (далі — відпрац. г.).

Оскільки працівник, якому встановлено скорочений робочий час, має право на оплату праці в розмірі повного окладу, його заробітна плата в жовтні (місяці прийняття на роботу) становить:

10 000 грн. : 159 р. г. х 123 відпрац. г. = 7735,85 грн.

У наступних місяцях роботи (листопаді, грудні і т. д.) у разі відпрацювання всіх встановлених графіком роботи робочих днів (годин) щомісячна нарахована заробітна плата працівника повинна становити 10 000 грн. (повний оклад).

ПРИКЛАД 2

Нарахування заробітної плати працівнику, якому збільшено
скорочений робочий час на період дії воєнного стану

На підприємстві, що є об’єктом критичної інфраструктури (залізничний транспорт), на період дії воєнного стану наказом керівника підприємства нормальну тривалість робочого часу збільшено до 48 годин на тиждень (у мирний час становила 40 годин на тиждень), а скорочену тривалість робочого часу на посаді «слюсар з ремонту рухомого складу» (підрозділ «Функціонування залізничного транспорту» розділу 28 «Транспортні послуги» Переліку № 163) збільшено до 40 годин на тиждень (у мирний час становила 36 годин на тиждень).

Згідно зі штатним розписом оклад за посадою «слюсар з ремонту рухомого складу» у мирний час становив 8000 грн., але у зв’язку зі збільшенням на період дії воєнного стану для посади працівника скороченої тривалості робочого часу з 36 до 40 годин на тиждень, тобто в 1,11 разів (40 р. г. : 36 р. г.), оклад за вказаною посадою також збільшився пропорційно до збільшення норми праці (ч. 7 ст. 6 Закону № 2136), тому на період дії воєнного стану становить 8880 грн. (8000 грн. х 1,11).

Отже, у разі відпрацювання всіх робочих годин, встановлених графіком роботи на місяць (при скороченому робочому тижні тривалістю 40 годин), працівнику необхідно виплачувати заробітну плату в розмірі окладу — 8880 грн.

_____________________________________________________________________________

Трудові гарантії та особливості роботи працівників,
яким встановлено скорочений робочий час

Крім повного окладу, працівникам із скороченим робочим часом у звичайному порядку нараховуються і всі інші виплати, передбачені законодавством, угодами і колективним договором підприємства. При цьому нарахування доплат, надбавок, премій здійснюється виходячи з повного окладу при відпрацюванні всіх установлених графіком роботи робочих днів (годин). Якщо розрахунок «лікарняних», «декретних», відпускних та інших «середньозарплатних» виплат необхідно здійснювати з окладу, то використовується повний оклад.

Робота із скороченим робочим часом не тягне за собою будь-яких обмежень трудових прав працівників. Тому працівникам з таким режимом роботи надаються всі передбачені законодавством відпустки повної тривалості. Зокрема, більшість працівників, які працюють із шкідливими умовами праці і виконують роботи, включені до Переліку № 163, мають право також на щорічні додаткові відпустки згідно із Списками № 1 та № 2, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 № 1290.

Водночас при роботі із скороченим робочим часом у мирний час працівникам не скорочується на 1 годину тривалість роботи в день, що передує святковому і неробочому дню (ст. 53 КЗпП), а також не скорочується на 1 годину тривалість роботи (зміни) у нічний час працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці згідно з Переліком № 163, і працюючим із скороченим робочим часом працівникам, які мають дітей, що зазначені у частині третій статті 51 КЗпП (ст. 54 КЗпП).