Работники-студенты на предприятии: учебный отпуск, трудовые гарантии и налоговые льготыПрацівники-студенти на підприємстві: навчальна відпустка, трудові гарантії та податкові пільги

Согласно статье 202 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) работникам, обучающимся в учебных заведениях без отрыва от производства, собственник или уполномоченный им орган (далее — работодатель) должен создавать необходимые условия для совмещения работы с обучением.

Если работник поступил в заведение высшего образования (далее — высшее учебное заведение; вуз) без отрыва от производства на заочную или вечернюю формы обучения, то, как правило, ему не изменяется режим работы, если он сам этого не желает. В этом случае он продолжает получать предыдущую заработную плату в соответствии с условиями заключенного с работодателем трудового договора. Если же работник нуждается в уменьшении продолжительности рабочего времени в целях получения дополнительного времени для обучения, работодатель по его просьбе обычно устанавливает ему неполное рабочее время, после чего заработная плата выплачивается работнику пропорционально отработанному времени или в зависимости от выработки (ст. 56 КЗоТ).¹

Что касается работников, которые поступили в вуз на дневную форму обучения, то законодательство не требует прекращения с ними трудовых отношений. Так, согласно статье 53 Закона Украины «Об образовании» от 05.09.2017 г. № 2145-VIII (далее — Закон об образовании) и статье 62 Закона Украины «О высшем образовании» от 01.07.2014 г. № 1556-VII (далее — Закон о высшем образовании) лица, обучающиеся в вузах (студенты, курсанты, аспиранты, адъюнкты, докторанты, ассистенты-стажеры, слушатели, врачи (провизоры)-интерны, врачи-резиденты) имеют право на трудовую деятельность во внеучебное время, дополнительный оплачиваемый отпуск в связи с обучением по основному месту работы, сокращенное рабочее время и другие льготы, предусмотренные законодательством для лиц, совмещающих работу с обучением. Кроме того, статьей 43 Конституции Украины определено, что каждый имеет право на труд, что включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается.

Работники, поступившие в вуз на дневную форму обучения, обычно нуждаются в уменьшении продолжительности рабочего времени, учитывая специфику такого обучения.

Статьей 51 КЗоТ предусмотрено установление сокращенного рабочего времени: для работников в возрасте от 16 до 18 лет сокращенное рабочее время составляет 36 часов в неделю, для лиц в возрасте от 15 до 16 лет — 24 часа в неделю. Продолжительность рабочего времени учеников, работающих в течение учебного года в свободное от обучения время, не может превышать половины указанной максимальной продолжительности рабочего времени. То есть для учеников (студентов) в возрасте от 16 до 18 лет, работающих в течение учебного года в свободное от обучения время, сокращенное рабочее время не может превышать 18 часов в неделю, а в возрасте от 15 до 16 лет — 12 часов в неделю.²

Что касается режима работы работников, которые обучаются в вузах на дневной форме обучения и возраст которых более 18 лет, то по их просьбе работодатель может установить им неполное рабочее время, при этом часы работы должны быть определены во внеучебное время.

Кроме гарантий в установлении рабочего времени, законодательством предусмотрены и другие трудовые гарантии обучающимся работникам, одной из которых является предоставление дополнительного отпуска в связи с обучением.

Порядок предоставления учебных отпусков

В соответствии со статьей 4 Закона Украины «Об отпусках» от 15.11.96 г. № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках) одним из видов отпусков являются дополнительные отпуска в связи с обучением (далее — учебные отпуска). Предоставление этих отпусков регулируется статьями 211, 213, 215, 216 КЗоТ и статьями 13, 14, 15 Закона об отпусках.

В зависимости от статуса учебного заведения, в котором обучается работник, вида обучения, порядка оплаты и т. д. учебные отпуска студентов бывают следующих видов:

– отпуск в связи с обучением в высших учебных заведениях, учебных заведениях последипломного образования и аспирантуре;

– отпуск в связи с обучением без сохранения заработной платы;

– отпуск в связи с обучением для работников, которые обучаются в высших учебных заведениях, где учебный процесс имеет свои особенности.

Рассмотрим порядок предоставления и оплаты учебных отпусков студентам вузов (даже при онлайн-обучении из-за карантина), а также трудовые гарантии, связанные с обучением работников в вузах.

Основание для предоставления учебных отпусков

Основанием для предоставления учебного отпуска являются справка-вызов учебного заведения на сессию (занятия) и заявление работника о предоставлении учебного отпуска. Указанные справку и заявление работник должен подать работодателю заблаговременно (хотя бы за несколько дней до даты начала сессии или занятий), чтобы предприятие могло начислить оплату за время учебного отпуска и своевременно ее выплатить.

В справке-вызове должны быть указаны: форма обучения; уровень аккредитации учебного заведения; курс, на котором обучается работник; продолжительность (дата начала и окончания) сессии (занятий), установленная учебным заведением; основание для предоставления учебного отпуска (например, сдача зачетов и экзаменов).³

Обращаем внимание, что согласно части 3 статьи 26 Закона об образовании организация учебного процесса находится в компетенции руководителя учебного заведения, т. е. ему принадлежит право распределения установленной законом продолжительности учебного отпуска в течение учебного года. Поэтому работодатель обязан предоставлять работнику учебный отпуск именно в то время, которое определено в справке-вызове учебного заведения. Непредоставление отпуска в это время не может быть обосновано производственной необходимостью для предприятия, поскольку статья 202 КЗоТ, как отмечено выше, возлагает на работодателя обязанность создавать работникам необходимые условия для совмещения работы с обучением.⁴ На основании справки-вызова учебного заведения и заявления работника работодатель издает приказ о предоставлении учебного отпуска, типовая форма которого (№ П-3) утверждена приказом Государственного комитета статистики Украины (далее — Госкомстат) от 05.12.2008 г. № 489.

Приказ о предоставлении отпуска является основанием для начисления работнику оплаты за время учебного отпуска и внесения записи о таком отпуске в раздел 5 «Отпуска» Личной карточки работника, типовая форма которой (№ П-2) утверждена совместным приказом Госкомстата и Министерства обороны Украины от 25.12.2009 г. № 495/656.

Работодателям следует учитывать, что учебный отпуск предоставляется независимо от ежегодных основного и дополнительных отпусков. При этом, в отличие от ежегодных отпусков⁵, учебные отпуска не делятся на части, не переносятся на другой период, не продлеваются на праздничные (нерабочие) дни и дни болезни. Кроме того, за неиспользованные дни учебных отпусков не выплачивается денежная компенсация.

Отпуск и трудовые гарантии при обучении в вузах,
учебных заведениях последипломного образования и аспирантуре

Статья 216 КЗоТ и статья 15 Закона об отпусках определяют право работников на отпуск в связи с обучением в вузах, учебных заведениях последипломного образования и аспирантуре.

Перечень вузов приведен в статье 28 Закона о высшем образовании. В него включены: 1) университет; 2) академия, институт; 3) колледж.

Согласно статье 61 Закона о высшем образовании лицами, которые обучаются в вузах, являются:

1) получатели высшего образования, к которым относятся: студенты, курсанты, аспиранты, адъюнкты, докторанты, ассистенты-стажеры;

2) другие лица, обучающиеся в вузах, к которым относятся: слушатели, врачи (провизоры)-интерны, врачи-резиденты.

Рассматриваемый отпуск предоставляется только работникам, которые успешно обучаются без отрыва от производства в вузах с вечерней и заочной формами обучения.

Для работодателя подтверждением успешного обучения работника-студента (т. е. у которого нет академической задолженности) является справка-вызов учебного заведения.

Требования администрации предприятия относительно получения от учебного заведения или работника-студента справок об отсутствии у него академзадолженности, непредоставление работнику учебного отпуска в случае непредъявления таких справок, а также требования о возвращении студентом на предприятие другой отрывной части справки-вызова являются неправомерными.⁶

Продолжительность указанного учебного отпуска зависит от таких критериев: форма обучения; уровень аккредитации вуза; курс, на котором обучается работник, и т. п. (см. таблицу 1).

Таблица 1

Продолжительность отпуска в связи с обучением в вузе и аспирантуре

№ п/п	Категории работников (период обучения)	Продолжительность учебного отпуска
		І и ІІ уровни аккредитации вузов	ІІІ и ІV уровни аккредитации вузов
1	Работникам, обучающимся на I и II курсах вузов, на период установочных занятий, выполнения лабораторных работ, сдачи зачетов и экзаменов	вечерняя форма
		10 календарных дней	20 календарных дней
		заочная форма — 30 календарных дней
2	Работникам, обучающимся на ІII и последующих курсах вузов, на период установочных занятий, выполнения лабораторных работ, сдачи зачетов и экзаменов	вечерняя форма
		20 календарных дней	30 календарных дней
		заочная форма — 40 календарных дней
3	На период сдачи государственных экзаменов	30 календарных дней
4	На период подготовки и защиты дипломного проекта (работы)	2 месяца	4 месяца
5	Работникам, допущенным к сдаче вступительных экзаменов в аспирантуру с отрывом или без отрыва от производства, для подготовки и сдачи экзаменов	один раз в год из расчета 10 календарных дней на каждый экзамен
6	Работникам, обучающимся без отрыва от производства в аспирантуре и успешно выполняющим индивидуальный план подготовки	30 календарных дней

Учебные отпуска, указанные в пунктах 1, 2 и 6 таблицы 1, предоставляются работникам в течение учебного года в сроки, определяемые учебными заведениями.

Отпуск, предоставляемый на период подготовки и защиты дипломного проекта или дипломной работы (п. 4 таблицы 1), имеет целевое назначение. Поэтому в случае защиты дипломного проекта (работы) до истечения установленного срока учебного отпуска работник обязан выйти на работу на следующий день после защиты (с учетом возможности выехать к месту работы).

Продолжительность дополнительных оплачиваемых отпусков работникам, получающим второе (следующее) высшее образование по заочной (вечерней) форме обучения в учебных заведениях последипломного образования и вузах, имеющих в своем подчинении подразделения последипломного образования, определяется как для лиц, обучающихся на III и последующих курсах вуза соответствующего уровня аккредитации.

Если работник одновременно обучается на заочном отделении двух (или более) вузов или в одном вузе на вечернем, а во втором на заочном отделении, то при предоставлении ему учебного отпуска необходимо учитывать следующее.

Согласно статье 6 Закона об образовании основными принципами образования в Украине являются: доступность для каждого гражданина всех форм и типов образовательных услуг, предоставляемых государством; свобода в выборе видов, форм и темпов получения образования, заведения образования; равенство доступа к образованию (равные возможности для всех).

Следовательно, гражданин, в т. ч. работающий, имеет право на получение высшего образования одновременно в нескольких вузах.

Поскольку право на оплачиваемые учебные отпуска, предусмотренные статьей 216 КЗоТ и статьей 15 Закона об отпусках, не ограничивается обучением в одном учебном заведении, то работник имеет право на указанные отпуска для сдачи сессии (посещения занятий) при обучении как в одном, так и в другом вузе. Если время сессий (занятий) в учебных заведениях, в которых работник обучается одновременно (на заочных отделениях или на заочном и вечернем отделениях), отличается, то работодатель обязан предоставить работнику учебный отпуск на время сессий (занятий) в каждом из таких учебных заведений на основании выданных ими справок-вызовов.

Например, работник, обучающийся на ІV курсе одного вуза и на I курсе другого вуза по заочной форме обучения, в течение 2020 – 2021 учебного года имеет право на оплачиваемые учебные отпуска продолжительностью соответственно 40 и 30 календарных дней.

Ограничения на количество дней учебного отпуска для работников, которые одновременно получают первое и второе (второе и следующее) высшее образование в нескольких учебных заведениях, действующим законодательством не предусмотрены.

Кроме отпуска, работникам, обучающимся в вузах и аспирантуре, предусмотрено предоставление дополнительных дней отдыха.

В соответствии со статьей 218 КЗоТ работникам, обучающимся на последних курсах вузов, в течение 10 учебных месяцев перед началом выполнения дипломного проекта (работы) или сдачи государственных экзаменов предоставляется еженедельно при 6-дневной рабочей неделе один свободный от работы день для подготовки к занятиям с оплатой его в размере 50% получаемой заработной платы, но не ниже минимального размера заработной платы.

При 5-дневной рабочей неделе количество свободных от работы дней изменяется в зависимости от продолжительности рабочей смены при условии сохранения общего количества свободных от работы часов.

В течение 10 учебных месяцев перед началом выполнения дипломного проекта (работы) или сдачи государственных экзаменов работникам, по их желанию, могут быть предоставлены дополнительно еще один-два свободных от работы дня в неделю без сохранения заработной платы.

Работникам, обучающимся без отрыва от производства в аспирантуре, по их желанию в течение 4 лет обучения предоставляется один свободный от работы день в неделю с оплатой его в размере 50% средней заработной платы работника. Кроме того, таким работникам в течение 4-го года обучения по их желанию дополнительно предоставляется еще один свободный от работы день в неделю без сохранения заработной платы (ст. 218 КЗоТ, ч. вторая ст. 25 Закона об отпусках).

Статьей 219 КЗоТ определено, что работодатель оплачивает работникам, обучающимся в вузах с вечерней и заочной формами обучения, проезд к месту нахождения вуза и обратно один раз в год на установочные занятия, для выполнения лабораторных работ и сдачи зачетов и экзаменов в размере 50% стоимости проезда.

В таком же размере осуществляется оплата проезда для подготовки и защиты дипломного проекта (работы) или сдачи государственных экзаменов.

Учебный отпуск для работников, обучающихся в вузах,
где учебный процесс имеет особенности

Для работников, обучающихся в вузах с вечерней и заочной формами обучения, где учебный процесс имеет свои особенности, законодательством может устанавливаться другая продолжительность отпусков в связи с обучением (ч. пятая ст. 216 КЗоТ, ч. пятая ст. 15 Закона об отпусках).

Во исполнение приведенной нормы постановлением Кабинета Министров Украины от 28.06.97 г. № 634 утверждены Порядок, продолжительность и условия предоставления ежегодных отпусков работникам, которые обучаются в высших учебных заведениях с вечерней и заочной формами обучения, где учебный процесс имеет свои особенности (далее — Порядок № 634).

Согласно пункту 1 Порядка № 634 для работников, успешно обучающихся в вузах всех уровней аккредитации на вечерней и заочной формах обучения, по определенным направлениям подготовки, где учебный процесс имеет свои особенности, свыше отпусков, предусмотренных статьей 216 КЗоТ и статьей 15 Закона об отпусках, предоставляются дополнительные учебные отпуска (см. таблицу 2).

Таблица 2

Продолжительность дополнительных учебных отпусков для работников,
обучающихся в вузах, где учебный процесс имеет свои особенности

№ п/п	Направления подготовки, где учебный процесс имеет свои особенности	Продолжительность отпусков и порядок их оплаты
1	Культура (народное художественное творчество), музыкальное искусство (фортепиано, орган, оркестровые струнные инструменты, оркестровые духовые и ударные инструменты, народные инструменты, пение, дирижирование, композиция, музыкальное искусство эстрады, звукорежиссура, музыкальное воспитание)	Ежегодно по 10 календарных дней с сохранением заработной платы и по 10 календарных дней без сохранения заработной платы
2	Театральное искусство (актерское искусство, режиссура, хореография, сценография), кино-телеискусство (кинорежиссура, телережиссура, кино-телеоператорство)	Ежегодно по 20 календарных дней с сохранением заработной платы и по 10 календарных дней без сохранения заработной платы
3	Филология (язык и литература)	Ежегодно по 10 календарных дней без сохранения заработной платы

Вышеприведенные отпуска предоставляются соответственно на период установочных занятий, выполнения лабораторных работ, сдачи зачетов и экзаменов, государственных экзаменов, подготовки и защиты дипломного проекта (работы) (п. 2 Порядка № 634).

Согласно пункту 3 Порядка № 634 вузам разрешено в случае необходимости осуществлять перераспределение дополнительных отпусков между курсами обучения в пределах общей продолжительности учебного процесса.

Учебный отпуск при обучении работника в вузе за границей

Работникам, обучающимся в учебных заведениях за границей, дополнительные оплачиваемые учебные отпуска предоставляются только при условии, что обучение осуществляется в порядке, установленном законодательством соответствующего государства, и заканчивается выдачей диплома, эквивалентного диплому украинского высшего учебного заведения, то есть который признается в Украине.

Если работник обучается в вузах за границей, и такое обучение заканчивается выдачей диплома, не эквивалентного диплому украинского вуза (т. е. Украиной с государством, где находится вуз, не заключено соглашение о признании эквивалентными в обеих странах диплома о высшем образовании), то нет законодательного основания для предоставления учебных оплачиваемых отпусков работникам. В то же время вопрос предоставления такого отпуска может быть урегулирован коллективным договором. В нем же может быть решен вопрос об оплате проезда к месту нахождения вуза за границей, поскольку нормы статьи 219 КЗоТ действуют только в случае обучения в вузах Украины.⁷

Порядок оплаты учебных отпусков

Порядок оплаты учебных отпусков установлен статьей 217 КЗоТ и статьей 21 Закона об отпусках. Согласно статье 217 КЗоТ на время учебных отпусков, предоставляемых работникам, успешно обучающимся без отрыва от производства в вузах с вечерней и заочной форм обучения (ст. 216 КЗоТ), за работниками по основному месту работы сохраняется средняя заработная плата.

Заработная плата за время учебного отпуска (далее — отпускные) начисляется согласно приказу руководителя о предоставлении отпуска и выплачивается не позднее чем за три дня до начала отпуска (ч. четвертая ст. 115 КЗоТ, ч. первая ст. 21 Закона об отпусках). В указанной норме речь идет о календарных днях. Поэтому если, например, первый день учебного отпуска — 30 октября (пятница), то последним днем выплаты отпускных является 26 октября (понедельник), если же первый день отпуска — 26 октября (понедельник), то последний день выплаты отпускных — 22 октября (четверг).⁸

Порядок исчисления средней заработной платы для начисления отпускных за дни учебного отпуска ничем не отличается от порядка начисления отпускных за дни ежегодного отпуска и осуществляется в соответствии с Порядком исчисления средней заработной платы, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100 (далее — Порядок № 100), путем деления суммарного заработка за последние перед предоставлением отпуска 12 календарных месяцев или за меньший фактически отработанный период на соответствующее количество календарных дней года или меньшего отработанного периода (за исключением праздничных и нерабочих дней, установленных статьей 73 КЗоТ). Полученный результат умножается на число календарных дней отпуска.⁹

При предоставлении учебного отпуска оплачиваются все (календарные) дни этого отпуска согласно справке-вызову на сессию, в т. ч. праздничные и нерабочие дни, установленные статьей 73 КЗоТ.

Если в расчетном периоде работник не имел заработка не по своей вине, в т. ч. находился в отпуске по уходу за ребенком до достижения им 3 лет, то средняя заработная плата рассчитывается исходя из установленных по его должности в штатном расписании на момент проведения расчета тарифной ставки, должностного (месячного) оклада (абз. третий п. 4 Порядка № 100).¹⁰

Если работнику на основании справки-вызова вуза был предоставлен и оплачен учебный отпуск, но работник по собственной инициативе вышел из такого отпуска досрочно и приступил к работе, то, по мнению Минсоцполитики¹¹, отпускные за не использованные дни учебного отпуска, отчислению не подлежат (отчисляются только излишне выплаченные отпускные за ежегодный отпуск).

Работа на условиях неполного рабочего времени (ст. 56 КЗоТ) или с сокращенным рабочим временем (ст. 51 КЗоТ) не влечет за собой ограничения объема трудовых прав работников, поэтому работники с указанными режимами работы имеют право на оплачиваемый учебный отпуск по основному месту работы в общем порядке.

Что касается совместителей, то исходя из нормы статьи 217 КЗоТ оплате подлежат учебные отпуска, предоставляемые только по основному месту работы. Работникам, заключившим трудовой договор по совместительству, оплата времени учебных отпусков не предусмотрена, поэтому невозможно и предоставить им учебный отпуск. Но на период учебного отпуска, предоставляемого по основному месту работы, по месту (местам) работы по совместительству работнику, по его желанию, в обязательном порядке предоставляется отпуск без сохранения заработной платы на срок до окончания отпуска по основному месту работы (п. 14 ч. первой ст. 25 Закона об отпусках).¹²

Предоставление учебного отпуска во время нахождения в отпуске по уходу за ребенком

Статьей 18 Закона об отпусках определено, что после окончания отпуска по беременности и родам по желанию женщины ей предоставляется отпуск по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста (далее — отпуск по уходу за ребенком).

Действующим законодательством не предусмотрены основания для отказа женщине в прерывании по основному месту работы отпуска по уходу за ребенком для получения учебного отпуска, право на который подтверждено справкой-вызовом вуза. То есть женщина, находясь в отпуске по уходу за ребенком, имеет право прервать этот отпуск с целью получения учебного отпуска. При этом работодатель не имеет права требовать от женщины, чтобы она определенный период (например, один рабочий день) отработала перед предоставлением ей учебного отпуска.

Для получения учебного отпуска женщина должна подать соответствующее заявление на имя руководителя. На основании этого заявления руководитель должен издать приказ о предоставлении женщине учебного отпуска. После окончания учебного отпуска женщина может вновь оформить отпуск по уходу за ребенком до дня исполнения ему 3-летнего возраста (включительно), подав соответствующее заявление.¹³

В табеле учета использования рабочего времени типовой формы № П-5 период (календарные дни) пребывания работника в оплачиваемом учебном отпуске (ст. 13, 14, 15, 15-1 Закона об отпусках) отражается под кодом «Н» или «12».

Предоставление социальных отпусков обучающимся работникам

Если во время обучения у работника возникло право на получение отпуска по беременности и родам, отпуска по уходу за ребенком до достижения им 3 или 6 лет, то такие социальные отпуска предоставляются работнику в общем порядке, предусмотренном КЗоТ и Законом об отпусках¹⁴, а по месту обучения студенту по его желанию может быть предоставлен академический отпуск ректором (директором) вуза на основании заключения врачебно-консультативной комиссии (ВКК) студенческой поликлиники, а там, где она отсутствует, — главного врача лечебно-профилактического учреждения (ЛПУ), которое проводит медицинское обслуживание студентов.¹⁵

Предоставление ежегодных отпусков обучающимся работникам

Согласно статье 212 КЗоТ и статье 10 Закона об отпусках работникам, обучающимся в учебных заведениях без отрыва от производства, ежегодные отпуска по их желанию присоединяются ко времени проведения установочных занятий, выполнения лабораторных работ, сдачи зачетов и экзаменов, времени подготовки и защиты дипломного проекта и других работ, предусмотренных учебной программой.

Работникам, которые успешно обучаются в учебных заведениях без отрыва от производства и желают присоединить отпуск ко времени проведения установочных занятий, выполнения лабораторных работ, сдачи зачетов и экзаменов, времени подготовки и защиты дипломного проекта и других работ, предусмотренных учебной программой, ежегодные отпуска полной продолжительности за первый год работы предоставляются до наступления 6-месячного срока непрерывной работы на данном предприятии.

Ведение трудовых книжек обучающихся работников

Согласно статье 48 КЗоТ трудовые книжки ведутся на всех работников, которые работают на предприятии, в учреждении, организации или у физического лица более 5 дней. Работникам, которые принимаются на работу впервые, трудовая книжка оформляется не позднее 5 дней после принятия на работу.

Порядок ведения трудовых книжек установлен Инструкцией о порядке ведения трудовых книжек работников, утвержденной приказом Министерства труда Украины, Министерства юстиции Украины, Министерства социальной защиты населения Украины от 29.07.93 г. № 58 (далее — Инструкция № 58).

Трудовая книжка ведется по основному месту работы работника (п. 1.1 Инструкции № 58). Для работников, которые продолжали работать на предприятии после поступления в учебное заведение (их трудовые книжки должны были находиться на предприятии — у «основного» работодателя), после окончания обучения по их желанию работодателем в их трудовые книжки в соответствии с пунктом 2.19 Инструкции № 58 вносятся отдельной строкой (со ссылкой на дату, номер и наименование соответствующих документов) записи о времени обучения в вузах и о времени пребывания в аспирантуре и клинической ординатуре. Для внесения указанных записей работнику необходимо представить с учебного заведения, где он обучался, справку с необходимыми для указанной записи данными, удостоверенную подписью руководителя (уполномоченного лица) и печатью учебного заведения.¹⁶

Если студент не имел трудовой книжки, поступил в вуз на дневную форму обучения и во время обучения устроился работать во внеурочное время, то по месту работы на него оформляется трудовая книжка.¹⁷ При этом трудоустройство (работа по трудовому договору) при обучении в вузе на дневной форме не является совместительством (п. 14 постановления Пленума Верховного Суда Украины «О практике применения судами законодательства об оплате труда» от 24.12.99 г. № 13). Такое место работы, если оно единственное, считается основным местом работы. Учебные заведения не обязаны оформлять (заводить) и вести трудовые книжки на своих студентов (учеников), поскольку отношения между учебным заведением и студентом (учеником) не являются трудовыми, а место обучения не является местом работы студента (ученика).¹⁸

Оплата труда, страховые выплаты, стипендия и индексация доходов обучающихся работников

Оплата труда работающего студента осуществляется в общеустановленном порядке за фактически отработанное время.

Что касается страховых выплат («больничных», «декретных» и прочих), то они предоставляются работникам-студентам по месту работы в общем порядке на основании предоставленного листка нетрудоспособности, выданного в установленном порядке (по месту работы по совместительству — копии ЛН, удостоверенной по основному месту работы).¹⁸

Касательно стипендии следует учитывать, что источники ее выплаты могут быть разными и зависят от формы обучения лица. Так, если лицо обучается по государственному заказу, стипендия выплачивается из общего фонда государственного бюджета. Если лицо обучается согласно договору, заключенному между учебным заведением и юридическим (физическим) лицом, то стипендия может выплачиваться за счет денежных средств этого юридического (физического) лица, если это предусмотрено условиями заключенного соглашения.

Для лиц, обучающихся в учебных заведениях и научных учреждениях за счет денежных средств общего фонда государственного бюджета, в учебных заведениях, находящихся в коммунальной собственности, за счет денежных средств соответствующих бюджетов, условия и порядок выплаты стипендии установлены Порядком назначения и выплаты стипендий, утвержденным постановлением Кабинета Министров Украины от 12.07.2004 г. № 882 (далее — Порядок № 882).

Согласно пунктам 1 и 4 Порядка № 882 академические стипендии по результатам обучения в вузах и выявленной при этом успеваемости назначаются студентам дневной формы обучения вузов I – IV уровня аккредитации, кроме лиц, которые обучаются по образовательно-профессиональным программам подготовки магистров государственного управления. Периодичность выплаты стипендии — один раз в месяц.

Размеры стипендий, выплачиваемых за счет бюджета, установлены постановлением Кабинета Министров Украины «О размерах стипендий в государственных и коммунальных учебных заведениях, научных учреждениях» от 28.12.2016 г. № 1047. Согласно пункту 1 Размеров стипендий, утвержденных этим постановлением, минимальная ординарная (обычная) академическая стипендия установлена в размере:

• для студентов вузов I – II уровня аккредитации, обучающихся по образовательному уровню «младший специалист» или «бакалавр» — 980 грн. в месяц, а по отдельным специальностям — 1250 грн. в месяц;
• для студентов вузов III – IV уровня аккредитации, обучающихся по образовательному уровню «бакалавр», «специалист» или «магистр» — 1300 грн. в месяц, а по отдельным специальностям — 1660 грн. в месяц.

Стипендия (как и заработная плата) является объектом индексации, при этом сначала индексируется стипендия по месту ее выплаты, а если сумма проиндексированной стипендии меньше прожиточного минимума для трудоспособных лиц (далее — ПМТЛ), то вуз по просьбе студента выдает ему справку о размере проиндексированной стипендии, на основании которой по месту работы индексируется сумма заработной платы, равная разности между размером ПМТЛ и размером проиндексированной стипендии (п. 4, 8 Порядка проведения индексации денежных доходов населения, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 17.07.2003 г. № 1078).¹⁹

Налогообложение доходов обучающихся работников

Для работающих студентов (учеников) основными видами дохода являются заработная плата и стипендия (при ее получении).

Налогообложение стипендии

Согласно подпункту 165.1.26 Налогового кодекса Украины (далее — НКУ) не включается в месячный (годовой) налогооблагаемый доход налогоплательщика сумма стипендии (включая сумму ее индексации, начисленную в соответствии с законом), которая выплачивается ученику, студенту, курсанту военных учебных заведений, ординатору, аспиранту или адъюнкту, но не выше чем сумма, определенная в абзаце первом подпункта 169.4.1 НКУ (т. е. не выше, чем сумма, дающая право на применение налоговой социальной льготы, составляющая в 2020 году 2940 грн.). Сумма превышения при ее наличии подлежит налогообложению во время ее начисления (выплаты) по ставке, определенной пунктом 167.1 НКУ (18%).

Таким образом, ежемесячная стипендия, выплачиваемая студенту вуза в 2020 году в пределах 2940 грн., не облагается налогом на доходы физических лиц (далее — НДФЛ) и военным сбором. Превышение этой суммы облагается НДФЛ и военным сбором как дополнительное благо (пп. 164.2.17 НКУ).²⁰

Что касается уплаты единого социального взноса (далее — ЕСВ) со стипендий, то в статье 7 Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» от 08.07.2010 г. № 2464-VI, определяющей базу начисления ЕСВ, стипендии отсутствуют.

Кроме того, согласно пункту 3.24 Инструкции по статистике заработной платы, утвержденной приказом Госкомстата от 13.01.2004 г. № 5, расходы на подготовку и переподготовку кадров в виде стипендии слушателям подготовительных отделений, студентам, аспирантам, направленным предприятиями на обучение с отрывом от производства в вузы, не включаются в фонд оплаты труда. Эта же стипендия указана в пункте 9 раздела II Перечня видов выплат, осуществляемых за счет денежных средств работодателей, на которые не начисляется единый взнос на общеобязательное государственное социальное страхование, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 22.12.2010 г. № 1170.

Следовательно, стипендии, выплачиваемые вузами, работодателями и другими лицами студентам, не облагаются ЕСВ.

Налогообложение заработной платы

Уплата ЕСВ, военного сбора и НДФЛ с заработной платы работающих студентов осуществляется в общеустановленном порядке. Но в зависимости от того, из каких источников такие лица получают стипендию (если вообще они ее получают), зависит порядок применения налоговой социальной льготы (далее — НСЛ) к их заработной плате.

Подпунктом 169.2.3 НКУ установлено, что НСЛ не может быть применена к:

• доходам налогоплательщика, прочим, чем заработная плата (в т. ч. к стипендии);
• заработной плате, которую налогоплательщик в течение отчетного налогового месяца получает одновременно с доходами в виде стипендии, денежного или имущественного (вещевого) обеспечения учеников, студентов, аспирантов, ординаторов, адъюнктов, военнослужащих, которые выплачиваются из бюджета.

Из этой нормы следует, что если работник получает стипендию не из бюджета (например, от частного учебного заведения или от работодателя, оплачивающего обучение работника) или не получает ее вообще, то он имеет право на применение НСЛ (при соблюдении прочих требований статьи 169 НКУ).

Согласно подпункту «г» пп. 169.1.3 НКУ размер НСЛ для учеников, студентов, аспирантов, ординаторов, адъюнктов составляет 150% общей НСЛ, то есть в 2020 году равен 1576,50 грн. Указанные лица (независимо от формы обучения — дневная, вечерняя, заочная) имеют право на повышенную НСЛ только при следующих условиях:

– если размер начисленной заработной платы не превышает в 2020 году 2940 грн.;

– если подано заявление на применение НСЛ и предоставлена справка из учебного заведения о том, что студент обучается и не получает стипендию из бюджета.

ПРИМЕР

Налогообложение заработной платы работников-студентов

На предприятии на условиях неполного рабочего времени — 4 рабочих часа в день работает два работника, которые являются студентами:

Антонов А. А. обучается в государственном вузе и получает стипендию из бюджета;

Борисов Б. Б. обучается в частном вузе и стипендию не получает.

Заработная плата каждого работника в сентябре (октябре) составляет 2800 грн.

Рассмотрим порядок налогообложения заработной платы работников:

грн.

ФИО работника	Стипендия из бюджета	Начисленная зарплата	НСЛ	НДФЛ 18%	Военный сбор	Зарплата «на руки»
Антонов А. А.	+	2800,00	–	504,00	42,00	2254,00
Борисов Б. Б.	–	2800,00	1576,50	220,23	42,00	2169,87

Как видно из таблицы, отсутствие факта получения стипендии из бюджета и наличие оснований для применения НСЛ к заработной плате (ее размер не превышает 2940 грн.) позволяют работнику Борисову Б. Б., обучающемуся в частном вузе, получать заработную плату «на руки» больше, чем у работника Антонова А. А., получающего стипендию из бюджета.

_____________________________________________________________________________

Згідно зі статтею 202 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, власник або уповноважений ним орган (далі — роботодавець) повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням.

Якщо працівник підприємства вступив до закладу вищої освіти (далі — вищий навчальний заклад; виш) без відриву від виробництва на заочну або вечірню форми навчання, то, як правило, йому не змінюється режим роботи, якщо він сам цього не бажає. У цьому випадку він продовжує отримувати попередню заробітну плату відповідно до умов укладеного з роботодавцем трудового договору. Якщо ж працівник потребує зменшення тривалості робочого часу з метою отримання додаткового часу для навчання, роботодавець на його прохання зазвичай встановлює йому неповний робочий час, після чого заробітна плата виплачується працівникові пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (ст. 56 КЗпП).¹

Що стосується працівників, які вступили до вишу на денну форму навчання, то законодавство не вимагає припинення з ними трудових відносин. Так, згідно зі статтею 53 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII (далі — Закон про освіту) та статтею 62 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII (далі — Закон про вищу освіту) особи, які навчаються у вишах (студенти, курсанти, аспіранти, ад’юнкти, докторанти, асистенти-стажисти, слухачі, лікарі (провізори)-інтерни, лікарі-резиденти) мають право на трудову діяльність у позанавчальний час, додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням. Крім того, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівники, що вступили до вишу на денну форму навчання, зазвичай потребують зменшення тривалості робочого часу, з огляду на специфіку такого навчання.

Статтею 51 КЗпП передбачено встановлення скороченого робочого часу: для працівників віком від 16 до 18 років скорочений робочий час становить 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років — 24 години на тиждень. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини вказаної максимальної тривалості робочого часу. Тобто для учнів (студентів) віком від 16 до 18 років, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, скорочений робочий час не може перевищувати 18 годин на тиждень, а віком від 15 до 16 років — 12 годин на тиждень.²

Що стосується режиму роботи працівників, які навчаються у вишах за денною формою навчання та вік яких понад 18 років, то на їхнє прохання роботодавець може встановити їм неповний робочий час, при цьому години роботи повинні бути визначені у позанавчальний час.

Крім гарантій у вигляді встановлення скороченого або неповного робочого часу, законодавством передбачені й інші трудові гарантії працівникам, які навчаються. Однією з них є надання додаткової відпустки у зв’язку з навчанням.

Порядок надання навчальних відпусток

Відповідно до статті 4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) одним з видів відпусток є додаткові відпустки у зв’язку з навчанням (далі — навчальні відпустки). Надання цих відпусток регулюється статтями 211, 213, 215, 216 КЗпП та статтями 13, 14, 15 Закону про відпустки.

Залежно від статусу навчального закладу, в якому навчається працівник, виду навчання, порядку оплати тощо навчальні відпустки студентів бувають наступних видів:

– відпустка у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі;

– відпустка у зв’язку з навчанням без збереження заробітної плати;

– відпустка у зв’язку з навчанням для працівників, які навчаються у вищих навчальних закладах, де навчальний процес має свої особливості.

Розглянемо порядок надання та оплати навчальних відпусток студентам вишів, які мають надаватися навіть при онлайн-навчанні у зв’язку із введенням карантину, а також трудові гарантії, пов’язані з навчанням працівників у вишах.

Підстава для надання навчальних відпусток

Підставою для надання навчальної відпустки є довідка-виклик навчального закладу на сесію (заняття) та заява працівника про надання навчальної відпустки. Зазначені довідку і заяву працівник повинен подати роботодавцю завчасно (хоча б за декілька днів до дати початку сесії або занять), щоб підприємство могло нарахувати оплату за час навчальної відпустки і своєчасно її виплатити.

У довідці-виклику повинні бути вказані: форма навчання; рівень акредитації навчального закладу; курс, на якому навчається працівник; тривалість (дата початку та закінчення) сесії (занять), встановлена навчальним закладом; підстава для надання навчальної відпустки (наприклад, складання заліків та іспитів).³

Звертаємо увагу, що згідно з частиною 3 статті 26 Закону про освіту організація навчального процесу знаходиться в компетенції керівника навчального закладу, тобто йому належить право розподілу установленої законом тривалості навчальної відпустки протягом навчального року. Тому роботодавець зобов’язаний надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначено в довідці-виклику навчального закладу. Ненадання відпустки в цей час не може бути обґрунтовано виробничими потребами для підприємства, оскільки стаття 202 КЗпП, як зазначено вище, покладає на роботодавця обов’язок створювати працівникам необхідні умови для поєднання роботи з навчанням.⁴ На підставі довідки-виклику навчального закладу і заяви працівника роботодавець видає наказ про надання навчальної відпустки. Типова форма наказу про надання відпустки (№ П-3) затверджена наказом Державного комітету статистики України (далі — Держкомстат) від 05.12.2008 р. № 489.

Наказ про надання відпустки є підставою для нарахування працівнику оплати за час навчальної відпустки та внесення запису про таку відпустку до розділу 5 «Відпустки» Особової картки працівника, типова форма якої (№ П-2) затверджена спільним наказом Держкомстату та Міністерства оборони України від 25.12.2009 р. № 495/656.

Роботодавцям слід враховувати, що навчальна відпустка надається незалежно від щорічних основної та додаткових відпусток. При цьому, на відміну від щорічних відпусток⁵, навчальні відпустки не діляться на частини, не переносяться на інший період, не продовжуються на святкові (неробочі) дні та дні хвороби. Крім того, за невикористані дні навчальних відпусток не виплачується грошова компенсація.

Відпустка і трудові гарантії при навчанні у вищих навчальних закладах,
навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі

Стаття 216 КЗпП та стаття 15 Закону про відпустки визначають право працівників на відпустку у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі.

Перелік вишів наведено у статті 28 Закону про вищу освіту. До нього включені: 1) університет; 2) академія, інститут; 3) коледж.

Згідно зі статтею 61 Закону про вищу освіту особами, які навчаються у вишах, є:

1) здобувачі вищої освіти, до яких належать: студенти, курсанти, аспіранти, ад’юнкти, докторанти, асистенти-стажисти;

2) інші особи, які навчаються у вишах, до яких належать: слухачі, лікарі (провізори)-інтерни, лікарі-резиденти.

Відпустка у зв’язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі надається тільки працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вишах з вечірньою та заочною формами навчання.

Для роботодавця підтвердженням успішного навчання працівника-студента (тобто у якого немає академічної заборгованості) є довідка-виклик навчального закладу.

Вимоги адміністрації підприємства щодо отримання від навчального закладу або працівника-студента довідок про відсутність у нього академічної заборгованості, ненадання працівнику навчальної відпустки в разі ненадання таких довідок, а також вимоги про повернення студентом на підприємство другої відрізної частини довідки-виклику є неправомірними.⁶

Тривалість зазначеної навчальної відпустки залежить від таких критеріїв: форма навчання; рівень акредитації вишу; курс, на якому навчається працівник, та інші (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Тривалість відпустки у зв’язку з навчанням у виші та аспірантурі

№ з/п	Категорії працівників (період навчання)	Тривалість навчальної відпустки
		І та ІІ рівні акредитації вишів	ІІІ і ІV рівні акредитації вишів
1	Працівникам, які навчаються на I і II курсах вишів, на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів	вечірня форма
		10 календарних днів	20 календарних днів
		заочна форма — 30 календарних днів
2	Працівникам, які навчаються на ІII і наступних курсах вишів, на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів	вечірня форма
		20 календарних днів	30 календарних днів
		заочна форма — 40 календарних днів
3	На період складання державних іспитів	30 календарних днів
4	На період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи)	2 місяці	4 місяці
5	Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів	один раз на рік з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит
6	Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки	30 календарних днів

Навчальні відпустки, зазначені в пунктах 1, 2 і 6 таблиці 1, надаються працівникам протягом навчального року в строки, що визначаються навчальними закладами.

Відпустка, яка надається на період підготовки та захисту дипломного проекту або дипломної роботи (п. 4 таблиці 1), має цільове призначення. Тому в разі захисту дипломного проекту (роботи) до закінчення встановленого строку навчальної відпустки працівник зобов’язаний вийти на роботу наступного дня після захисту (з урахуванням можливості виїхати до місця роботи).

Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на III і наступних курсах вишу відповідного рівня акредитації.

Якщо працівник одночасно навчається на заочному відділенні двох (або більше) вишів або в одному виші на вечірньому, а в другому на заочному відділенні, то при наданні йому навчальної відпустки необхідно враховувати наступне.

Згідно зі статтею 6 Закону про освіту основними принципами освіти в Україні є: доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти; рівність доступу до освіти (рівні можливості для всіх).

Отже, громадянин, у т. ч. працюючий, має право на здобуття вищої освіти одночасно в декількох вишах.

Оскільки право на оплачувані навчальні відпустки, що передбачені статтею 216 КЗпП і статтею 15 Закону про відпустки, не обмежується навчанням в одному навчальному закладі, то працівник має право на зазначені відпустки для здачі сесії (відвідування занять) при навчанні як в одному, так і в іншому виші. Якщо час сесій (занять) у навчальних закладах, в яких працівник навчається одночасно (на заочних відділеннях або на заочному і вечірньому відділеннях), відрізняється, то роботодавець зобов’язаний надати працівникові навчальну відпустку на час сесій (занять) у кожному з таких навчальних закладів на підставі виданих ними довідок-викликів.

Наприклад, працівник, який навчається на ІV курсі одного вишу і на I курсі іншого вишу за заочною формою навчання, протягом 2020 – 2021 навчального року має право на оплачувані навчальні відпустки тривалістю відповідно 40 і 30 календарних днів.

Обмеження на кількість днів навчальної відпустки для працівників, які одночасно отримують першу і другу (другу і наступну) вищу освіту в декількох навчальних закладах, чинним законодавством не передбачено.

Крім відпустки, працівникам, які навчаються у вишах та аспірантурі, передбачено надання додаткових днів відпочинку.

Відповідно до статті 218 КЗпП працівникам, які навчаються на останніх курсах вишів, протягом 10 навчальних місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів надається щотижнево при 6-денному робочому тижні один вільний від роботи день для підготовки до занять з оплатою його в розмірі 50% одержуваної заробітної плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати.

При 5-денному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни за умови збереження загальної кількості вільних від роботи годин.

Протягом 10 навчальних місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів працівникам, за їх бажанням, може бути надано додатково ще один-два вільних від роботи дні на тиждень без збереження заробітної плати.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, за їх бажанням протягом 4 років навчання надається один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50% середньої заробітної плати працівника. Крім того, таким працівникам протягом четвертого року навчання за їх бажанням додатково надається ще один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати (ст. 218 КЗпП, ч. друга ст. 25 Закону про відпустки).

Статтею 219 КЗпП визначено, що роботодавець оплачує працівникам, які навчаються у вишах з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження вишу і назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів у розмірі 50% вартості проїзду.

У такому ж розмірі (50% вартості проїзду) провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.

Навчальна відпустка для працівників, які навчаються у вишах,
де навчальний процес має особливості

Для працівників, які навчаються у вишах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватися інша тривалість відпусток у зв’язку з навчанням (ч. п’ята ст. 216 КЗпП, ч. п’ята ст. 15 Закону про відпустки).

На виконання наведеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 28.06.97 р. № 634 затверджено Порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості (далі — Порядок № 634).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 634 для працівників, які успішно навчаються у вишах усіх рівнів акредитації за вечірньою та заочною формами навчання, за певними напрямами підготовки, де навчальний процес має свої особливості, понад відпустки, передбачені статтею 216 КЗпП і статтею 15 Закону про відпустки, надаються додаткові навчальні відпустки (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Тривалість додаткових навчальних відпусток для працівників,
які навчаються у вишах, де навчальний процес має свої особливості

№ з/п	Напрями підготовки, де навчальний процес має свої особливості	Тривалість відпусток і порядок їх оплати
1	Культура (народна художня творчість), музичне мистецтво (фортепіано, орган, оркестрові струнні інструменти, оркестрові духові та ударні інструменти, народні інструменти, спів, диригування, композиція, музичне мистецтво естради, звукорежисура, музичне виховання)	Щорічно по 10 календарних днів із збереженням заробітної плати та по 10 календарних днів без збереження заробітної плати
2	Театральне мистецтво (акторське мистецтво, режисура, хореографія, сценографія), кіно-телемистецтво (кінорежисура, телережисура, кіно-телеоператорство)	Щорічно по 20 календарних днів із збереженням заробітної плати та по 10 календарних днів без збереження заробітної плати
3	Філологія (мова та література)	Щорічно по 10 календарних днів без збереження заробітної плати

Вищенаведені відпустки надаються відповідно на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, державних іспитів, підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) (п. 2 Порядку № 634).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 634 вишам, де навчальний процес має свої особливості, дозволено у разі потреби здійснювати перерозподіл додаткових відпусток між курсами навчання в межах загальної тривалості навчального процесу.

Навчальна відпустка при навчанні працівника у виші за кордоном

Працівникам, які навчаються в навчальних закладах за кордоном, додаткові оплачувані навчальні відпустки надаються тільки за умови, що навчання здійснюється у порядку, встановленому законодавством відповідної держави, і закінчується видачою диплома, еквівалентного диплому українського вищого навчального закладу, тобто який визнається в Україні.

Якщо працівник навчається у вишах за кордоном, і таке навчання закінчується видачою диплома, не еквівалентного диплому українського вишу (тобто Україною з державою, в якій знаходиться виш, не укладена угода про визнання еквівалентними в обох країнах диплома про вищу освіту), то немає законодавчої підстави для надання навчальних оплачуваних відпусток працівникам. Водночас питання надання такої відпустки може бути врегульовано колективним договором. У ньому ж може бути вирішене питання про оплату проїзду до місця знаходження вишу за кордоном, оскільки норми статті 219 КЗпП діють лише у разі навчання у вишах України.⁷

Порядок оплати навчальних відпусток

Порядок оплати навчальних відпусток встановлено статтею 217 КЗпП і статтею 21 Закону про відпустки. Згідно зі статтею 217 КЗпП на час навчальних відпусток, наданих працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вишах з вечірньою та заочною формами навчання (ст. 216 КЗпП), за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

Заробітна плата за час навчальної відпустки (далі — відпускні) нараховується згідно з наказом керівника про надання відпустки і виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ч. четверта ст. 115 КЗпП, ч. перша ст. 21 Закону про відпустки). У зазначеній нормі йдеться про календарні дні. Тому якщо, наприклад, перший день навчальної відпустки — 30 жовтня (п’ятниця), то останнім днем виплати відпускних є 26 жовтня (понеділок), якщо ж перший день відпустки — 26 жовтня (понеділок), то останній день виплати відпускних — 22 жовтня (четвер).⁸

Порядок обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних за дні навчальної відпустки нічим не відрізняється від порядку нарахування відпускних за дні щорічної відпустки та здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 календарних місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених статтею 73 КЗпП). Отриманий результат множиться на кількість календарних днів відпустки.⁹

При наданні навчальної відпустки оплачуються всі (календарні) дні цієї відпустки згідно з довідкою-викликом на сесію, в тому числі святкові та неробочі дні, визначені статтею 73 КЗпП.

Якщо в розрахунковому періоді працівник не мав заробітку не зі своєї вини, в т. ч. перебував у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, то середня заробітна плата розраховується виходячи з встановлених за його посадою в штатному розписі (трудовому договорі) на момент проведення розрахунку тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. третій п. 4 Порядку № 100).¹⁰

Якщо працівнику на підставі довідки-виклику вишу була надана і оплачена навчальна відпустка, але працівник за власною ініціативою вийшов з такої відпустки достроково і став до роботи, то, на думку Мінсоцполітики¹¹, відпускні за невикористані працівником дні навчальної відпустки, не відраховуються (відраховуються лише надміру виплачені відпускні за щорічну відпустку).

Робота на умовах неповного робочого часу (ст. 56 КЗпП) або із скороченим робочим часом (ст. 51 КЗпП) не тягне за собою обмеження обсягу трудових прав працівників, тому працівники із зазначеними режимами роботи мають право на оплачувану навчальну відпустку за основним місцем роботи у загальновстановленому порядку.

Що стосується сумісників, то виходячи з норми статті 217 КЗпП оплаті підлягають навчальні відпустки, що надаються тільки за основним місцем роботи. Працівникам, які уклали трудовий договір за сумісництвом, оплата часу навчальних відпусток не передбачена, тому неможливо і надати їм навчальну відпустку. Але на період навчальної відпустки, що надається за основним місцем роботи, за місцем (місцями) роботи за сумісництвом працівнику, за його бажанням, в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати на строк до закінчення відпустки за основним місцем роботи (п. 14 ч. першої ст. 25 Закону про відпустки).¹²

Надання навчальної відпустки під час перебування у відпустці для догляду за дитиною

Статтею 18 Закону про відпустки визначено, що після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі — відпустка по догляду за дитиною).

Чинним законодавством не передбачено підстав для відмови жінці в перериванні за основним місцем роботи відпустки по догляду за дитиною для отримання навчальної відпустки, право на яку підтверджено довідкою-викликом вишу. Тобто жінка, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною, має право перервати цю відпустку з метою отримання навчальної відпустки. При цьому роботодавець не має права вимагати від жінки, щоб вона певний період (наприклад, один робочий день) відпрацювала перед наданням їй навчальної відпустки.

Для отримання навчальної відпустки жінка повинна подати відповідну заяву на ім’я керівника підприємства. На підставі цієї заяви керівник повинен видати наказ про надання жінці навчальної відпустки. Після закінчення навчальної відпустки жінка може знову оформити відпустку по догляду за дитиною до дня виповнення їй 3-річного віку (включно), подавши відповідну заяву. При цьому відпустка по догляду за дитиною не подовжується на кількість днів, протягом яких жінка перебувала у навчальній відпустці (навчальних відпустках).¹³

У табелі обліку використання робочого часу типової форми № П-5 період (календарні дні) перебування працівника в оплачуваній навчальній відпустці (ст. 13, 14, 15, 15-1 Закону про відпустки) відображається за кодом «Н» або «12».

Надання соціальних відпусток працівникам, які навчаються

Якщо під час навчання у працівника виникло право на отримання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 або 6 років, то такі соціальні відпустки надаються працівникові в загальному порядку, передбаченому КЗпП і Законом про відпустки¹⁴, а за місцем навчання студенту за його бажанням може бути надано академічну відпустку ректором (директором) вишу на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) студентської поліклініки, а там, де вона відсутня, — головного лікаря лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ), яке проводить медичне обслуговування студентів.¹⁵

Надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються

Згідно зі статтею 212 КЗпП і статтею 10 Закону про відпустки працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою.

Працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва та бажають приєднати відпустку до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою, щорічні відпустки повної тривалості за перший рік роботи надаються до настання 6-місячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві.

Ведення трудових книжок працівників, які навчаються

Згідно зі статтею 48 КЗпП трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад 5 днів. Працівникам, які приймаються на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше 5 днів після прийняття на роботу.

Порядок ведення трудових книжок встановлено Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58 (далі — Інструкція № 58).

Трудова книжка ведеться за основним місцем роботи працівника (п. 1.1 Інструкції № 58). Для працівників, які продовжували працювати на підприємстві після вступу до навчального закладу (їхні трудові книжки повинні були знаходитися на підприємстві — у «основного» роботодавця), після закінчення навчання за їх бажанням роботодавцем в їхні трудові книжки відповідно до пункту 2.19 Інструкції № 58 вносяться окремим рядком (з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів) записи про час навчання у вишах та про час перебування в аспірантурі і клінічній ординатурі. Для внесення зазначених записів працівнику необхідно подати з навчального закладу, де він навчався, довідку з необхідними для зазначеного запису даними, засвідчену підписом керівника (уповноваженої особи) та печаткою навчального закладу.¹⁶

Якщо студент не мав трудової книжки, вступив до вишу на денну форму навчання і під час навчання працевлаштувався з роботою в позанавчальний час, то за місцем роботи на нього оформляється трудова книжка.¹⁷ При цьому працевлаштування (робота за трудовим договором) при навчанні у виші на денній формі не є сумісництвом (п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13). Таке місце роботи, якщо воно єдине, вважається основним місцем роботи. Навчальні заклади не зобов’язані оформляти (заводити) і вести трудові книжки на своїх студентів (учнів), оскільки відносини між навчальним закладом і студентом (учнем) не є трудовими, а місце навчання не є місцем роботи студента (учня).¹⁸

Оплата праці, страхові виплати, стипендія та індексація доходів працівників, які навчаються

Оплата праці працюючого студента здійснюється в загальновстановленому порядку за фактично відпрацьований час.

Що стосується страхових виплат («лікарняних», «декретних» та інших), то вони надаються працівникам-студентам за місцем роботи в загальному порядку на підставі наданого листка непрацездатності, виданого в установленому порядку (за місцем роботи за сумісництвом — копії ЛН, засвідченої за основним місцем роботи).¹⁸

Стосовно стипендії слід враховувати, що джерела її виплати можуть бути різними і залежать від форми навчання особи. Так, якщо особа навчається за державним замовленням, стипендія виплачується із загального фонду державного бюджету. Якщо особа навчається згідно з договором, укладеним між навчальним закладом і юридичною (фізичною) особою, то стипендія може виплачуватися за рахунок коштів цієї юридичної (фізичної) особи, якщо це передбачено умовами укладеної угоди.

Для осіб, які навчаються в навчальних закладах та наукових установах за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, в навчальних закладах, що знаходяться в комунальній власності, за рахунок коштів відповідних бюджетів, умови і порядок виплати стипендії встановлені Порядком призначення і виплати стипендій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 р. № 882 (далі — Порядок № 882).

Згідно з пунктами 1 і 4 Порядку № 882 академічні стипендії за результатами навчання у вишах і виявленої при цьому успішності призначаються студентам денної форми навчання вишів I – IV рівня акредитації, крім осіб, які навчаються за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління. Періодичність виплати стипендії — один раз на місяць.

Розміри стипендій, виплачуваних за рахунок бюджету, встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про розміри стипендій у державних та комунальних навчальних закладах, наукових установах» від 28.12.2016 р. № 1047. Згідно з пунктом 1 Розмірів стипендій, затверджених цією постановою, мінімальна ординарна (звичайна) академічна стипендія встановлена в розмірі:

• для студентів вишів I – II рівня акредитації, які навчаються за освітнім рівнем «молодший спеціаліст» або «бакалавр» — 980 грн. на місяць, а з окремих спеціальностей — 1250 грн. на місяць;
• для студентів вишів III – IV рівня акредитації, які навчаються за освітнім рівнем «бакалавр», «спеціаліст» або «магістр» — 1300 грн. на місяць, а з окремих спеціальностей — 1660 грн. на місяць.

Стипендія (як і заробітна плата) є об’єктом індексації, при цьому спочатку індексується стипендія за місцем її виплати, а якщо сума проіндексованої стипендії менше прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМПО), то виш на прохання студента видає йому довідку про розмір проіндексованої стипендії, на підставі якої за місцем роботи індексується сума заробітної плати, що дорівнює різниці між розміром ПМПО і розміром проіндексованої стипендії (п. 4, 8 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078).¹⁹

Оподаткування доходів працівників, які навчаються

Для працюючих студентів (учнів) основними видами доходу є заробітна плата та стипендія (при її отриманні).

Оподаткування стипендії

Згідно з підпунктом 165.1.26 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) не включається до місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому підпункту 169.4.1 ПКУ (тобто не вище, ніж сума, що дає право на застосування податкової соціальної пільги, яка становить у 2020 році 2940 грн.). Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою, визначеною пунктом 167.1 ПКУ (18%).

Таким чином, щомісячна стипендія, що виплачується студенту вишу в межах 2940 грн. у 2020 році, не обкладається податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовим збором. Перевищення цієї суми обкладається ПДФО і військовим збором як додаткове благо (пп. 164.2.17 ПКУ).²⁰

Що стосується сплати єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) зі стипендій, то у статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, що визначає базу нарахування ЄСВ, стипендії відсутні.

Крім того, згідно з пунктом 3.24 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, витрати на підготовку і перепідготовку кадрів у вигляді стипендії слухачам підготовчих відділень, студентам, аспірантам, направленим підприємствами на навчання з відривом від виробництва у виші, не включаються до фонду оплати праці. Ця ж стипендія вказана в пункті 9 розділу II Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170.

Отже, стипендії, які виплачуються вишами, роботодавцями та іншими особами студентам, не обкладаються ЄСВ.

Оподаткування заробітної плати

Сплата ЄСВ, військового збору і ПДФО із заробітної плати працюючих студентів здійснюється в загальновстановленому порядку. Але від того, з яких джерел такі особи отримують стипендію (якщо взагалі вони її отримують), залежить порядок застосування податкової соціальної пільги (далі — ПСП) до їхньої заробітної плати.

Підпунктом 169.2.3 ПКУ встановлено, що ПСП не може бути застосована до:

• доходів платника податку, інших ніж заробітна плата (в т. ч. до стипендії);
• заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

З цієї норми випливає, що якщо працівник отримує стипендію не з бюджету (наприклад, від приватного навчального закладу або від роботодавця, що оплачує навчання працівника) або не отримує її взагалі, то він має право на застосування ПСП при дотриманні інших вимог, встановлених статтею 169 ПКУ.

Згідно з підпунктом «г» пп. 169.1.3 ПКУ розмір ПСП для учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів становить 150% загальної ПСП, тобто у 2020 році дорівнює 1576,50 грн. Зазначені особи (незалежно від форми навчання — денна, вечірня, заочна) мають право на підвищену ПСП лише за таких умов:

– якщо розмір нарахованої заробітної плати не перевищує у 2020 році 2940 грн.;

– якщо подано заяву на застосування ПСП і надано довідку з навчального закладу про те, що студент навчається і не отримує стипендію з бюджету.

ПРИКЛАД

Оподаткування заробітної плати працівників-студентів

На підприємстві на умовах неповного робочого часу — 4 робочі години на день працюють два працівники, які є студентами:

Антонов А. А. навчається у державному виші і отримує стипендію з бюджету;

Борисов Б. Б. навчається у приватному виші і стипендію не отримує.

Заробітна плата кожного працівника у вересні (жовтні) становить 2800 грн.

Розглянемо порядок оподаткування заробітної плати працівників:

грн.

П. І. Б. працівника	Стипендія з бюджету	Нарахована зарплата	ПСП	ПДФО 18%	Військовий збір	Зарплата «на руки»
Антонов А. А.	+	2800,00	–	504,00	42,00	2254,00
Борисов Б. Б.	–	2800,00	1576,50	220,23	42,00	2169,87

Як видно з таблиці, відсутність факту отримання стипендії з бюджету і наявність підстав для застосування ПСП до заробітної плати (її розмір не перевищує 2940 грн.) дозволяють працівнику Борисову Б. Б., який навчається у приватному виші, отримувати заробітну плату «на руки» більше, ніж у працівника Антонова А. А., який отримує стипендію з бюджету.

_____________________________________________________________________________