ПРАВИТЕЛЬСТВО УТВЕРДИЛО ПОРЯДОК ПРЕДОСТАВЛЕНИЯ
ОТПУСКА ПРИ РОЖДЕНИИ РЕБЕНКА
Этим документом (далее — Постановление № 693), вступившим в силу 10.07.2021 г., Кабмин утвердил Порядок предоставления отпуска при рождении ребенка (далее — Порядок № 693). Принятие Постановления № 693 обусловлено частью шестой статьи 19-1 «Отпуск при рождении ребенка» Закона Украины «Об отпусках» от 15.11.96 г. № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках). Указанной статьей Закон об отпусках был дополнен с 09.05.2021 г., о чем мы детально уже сообщали (см. ВТЗ № 3/2021, стр. 3).
Порядок № 693 определяет механизм и условия предоставления разового оплачиваемого отпуска при рождении ребенка (далее — «детский» отпуск). Этот отпуск предоставляется продолжительностью, определяемой работником в письменном заявлении о его предоставлении, но не более 14 календарных дней без учета праздничных и нерабочих дней, не позднее 3 месяцев со дня рождения ребенка.
В отличие от статьи 19-1 Закона об отпусках, пункт 4 Порядка № 693 содержит норму, согласно которой «детский» отпуск должен быть использован работником не позднее 104-го дня со дня рождения ребенка. Эта норма в некоторых случаях может привести к неполному использованию указанного отпуска. Напомним, что срок, исчисляемый месяцами, истекает в соответствующее число последнего месяца срока. Когда сроки определяются днями, то их исчисляют со дня, следующего после того дня, с которого начинается срок (ч. третья, пятая ст. 241-1 Кодекса законов о труде Украины; далее — КЗоТ).
Например, если ребенок родился 1 июля 2021 года, то «детский» отпуск должен быть предоставлен работнику не позднее 1 октября 2021 года (не позднее 3 месяцев со дня рождения ребенка), а использован работником не позднее 13 октября (104 к. д. = 30 к. д. июля + 31 к. д. августа + 30 к. д. сентября + 13 к. д. октября). Для того чтобы работник использовал 14 календарных дней «детского» отпуска, последний должен быть предоставлен работнику не позднее 30 сентября и закончиться 13 октября. Если «детский» отпуск будет предоставлен работнику с 1 октября 2021 года (в последний возможный день начала отпуска), то работник сможет использовать только 13 календарных дней этого отпуска, что, по-нашему мнению, несправедливо. Логичнее было бы в Порядке № 693 прописать, что «детский» отпуск должен быть использован работником не позднее 105-го дня со дня рождения ребенка или вообще не указывать количество календарных дней, по истечении которых должен быть использован работником «детский» отпуск.
В случае рождения двоих и более детей от одной беременности продолжительность отпуска не увеличивается (п. 11 Порядка № 693).
Как в части первой статьи 19-1 Закона об отпусках, так и в пункте 3 Порядка № 693 определены лица, имеющие право на «детский» отпуск. Позитивом Порядка № 693 является то, что в нем дано определение терминам «одинокая мать» и «одинокий отец», но только для целей предоставления «детского» отпуска.
Пунктами 6–9 Порядка № 693 определены документы, которые должны предоставить претенденты на «детский» отпуск. Так, все лица, кроме заявления о предоставлении отпуска, должны предоставить документ, необходимый для государственной регистрации рождения ребенка, или свидетельство о рождении ребенка.
Мужчина, жена которого родила ребенка, также должен предоставить свидетельство о браке.
Отец ребенка, не состоящий в зарегистрированном браке с матерью ребенка, при условии, что они совместно проживают, связаны общим бытом, имеют взаимные права и обязанности, должен предъявить также справку о регистрации места жительства. При этом ни в статье 19-1 Закона об отпусках, ни в Порядке № 693 не указано, что отец и мать ребенка должны быть зарегистрированы по одному адресу, поэтому не совсем понятно, зачем подавать указанную справку, если, например, отец и мать ребенка совместно проживают в жилье, которое арендуют (в нем не зарегистрированы), или если отец и мать ребенка проживают совместно в жилье, в котором зарегистрирован только один из них. Таким образом, разработчики Порядка № 693 избрали самое простое решение и указали только один документ, который может подтверждать совместное проживание отца и матери ребенка, что несправедливо.
Баба или дед, или другой совершеннолетний родственник, осуществляющие уход за родившимся ребенком, мать или отец которого являются соответственно одинокой матерью или одиноким отцом, должны предъявить также:
– заявление одинокой матери или одинокого отца, в котором удостоверяется неиспользование «детского» отпуска (только для одинокого отца) и указывается лицо, которое фактически будет ухаживать за ребенком;
– свидетельство о смерти отца или матери ребенка либо решение суда о лишении их родительских прав, признании без вести пропавшими или объявления умершими (для подтверждения статуса «одинокого отца» или «одинокой матери»);
– копию выписки из Реестра о государственной регистрации рождения ребенка или справки о рождении с указанием сведений об отце ребенка в соответствии со статьей 135 Семейного кодекса Украины (подается только для подтверждения статуса «одинокой матери»).
Напомним, что согласно статье 135 Семейного кодекса Украины при рождении ребенка у матери, не состоящей в браке, в случаях, когда нет совместного заявления родителей, заявления отца или решения суда, запись об отце ребенка в Книге регистрации рождений осуществляется по фамилии и гражданству матери, а имя и отчество отца ребенка записываются по ее указанию.
Работник, который в течение 3 месяцев со дня рождения ребенка был уволен и трудоустроен новым работодателем, к заявлению о предоставлении «детского» отпуска должен приложить также справку о его неиспользовании на предыдущем месте работы (п. 10 Порядка № 693). Таким образом, «детский» отпуск в пределах установленного срока может быть использован только по одному месту работы.
«Детский» отпуск не подлежит денежной компенсации и делению на части (п. 5 Порядка № 693).
Предельный срок выплаты заработной платы работникам за время «детского» отпуска не может превышать 3 дней со дня его начала (п. 12 Порядка № 693).
Например, если «детский» отпуск предоставлен с понедельника 16 августа, то отсчет 3 дней начинается со следующего дня (ч. пятая ст. 241-1 КЗоТ) — вторника 17 августа, а предельный срок выплаты отпускных за период указанного отпуска — четверг 19 августа.
Документ — на стр. 90 этого номера.
ИЗМЕНЕНО НАЗВАНИЕ ПРАЗДНИЧНОГО ДНЯ 14 ОКТЯБРЯ
НА «ДЕНЬ ЗАЩИТНИКОВ И ЗАЩИТНИЦ УКРАИНЫ»
Этим документом (далее — Закон № 1643), вступившим в силу 05.08.2021 г., внесено изменение в статью 73 «Праздничные и нерабочие дни» Кодекса законов о труде Украины, а именно праздничный день «14 октября — День защитника Украины» переименован в праздничный день «14 октября — День защитников и защитниц Украины».
По мнению разработчиков Закона № 1643, изменение названия праздничного дня будет способствовать гендерно сбалансированному освещению роли военнослужащих в защите нашей страны и надлежащему чествованию воинов обоих полов, поскольку многие женщины наравне с мужчинами участвуют в защите суверенитета и территориальной целостности Украины.
Обращаем внимание, что изменение названия вышеуказанного праздника не повлияло на количество праздничных и нерабочих дней в календарном году (было и есть 11 праздничных и нерабочих дней).
УТВЕРЖДЕН ПОРЯДОК ПОДАЧИ СВЕДЕНИЙ О ТРУДОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
РАБОТНИКА В ЭЛЕКТРОННОЙ ФОРМЕ В ПЕНСИОННЫЙ ФОНД
Этим документом, вступившим в силу 23.07.2021 г., Пенсионный фонд Украины (далее — ПФУ) утвердил Порядок подачи сведений о трудовой деятельности работника, физического лица – предпринимателя, физического лица, обеспечивающего себя работой самостоятельно, в электронной форме (далее — Порядок № 11-1).
К сожалению, этот документ разрабатывался еще в 2020 году и был принят ПФУ в марте 2021 года до законодательного введения электронного учета трудовой деятельности работников, т. е. не во исполнение подпункта 5 части 4 статьи 20 Закона Украины «О сборе и учете единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование» от 08.07.2010 г. № 2464-VI, которым с 10 июня 2021 года установлено, что порядок и очередность подачи сведений для создания электронных трудовых книжек в реестре застрахованных лиц Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования (далее — Реестр) определяются ПФУ. До настоящего времени во исполнение этой нормы ПФУ не разработал даже проекта документа, поэтому применяем Порядок № 11-1.
Порядок № 11-1, как указано в его пункте 1, разработан в соответствии с пунктом 4 постановления Кабинета Министров Украины «О введении учета трудовой деятельности работника, физического лица – предпринимателя, физического лица, обеспечивающего себя работой самостоятельно, в электронной форме» от 27.11.2019 г. № 1084 (см. ВТЗ № 1/2020, стр. 116), которое действует еще с 26 декабря 2019 года.
Порядок № 11-1 принят с целью определения механизма подачи сведений о трудовой деятельности работника, физического лица – предпринимателя, физического лица, обеспечивающего себя работой самостоятельно (далее — работник), в электронной форме в ПФУ.
Сведения о трудовой деятельности работника подаются страхователем за работника или самим работником (п. 3 Порядка № 11-1).
Согласно пункту 4 Порядка № 11-1 сведения о трудовой деятельности работника подаются в ПФУ через веб-портал электронных услуг ПФУ в электронной форме с обязательным наложением квалифицированной электронной подписи страхователем или работником, подающими информацию, одним из следующих способов:
– в виде копий предусмотренных законодательством документов, изготовленных путем сканирования;
– в оцифрованном виде — путем создания соответствующей электронной записи (т. е. набора текста вручную, идентичного записям в трудовой книжке, в соответствующих полях) в электронном кабинете страхователя или застрахованного лица на веб-портале электронных услуг ПФУ, к которой прилагаются сканированные копии документов, на основании которых создается запись.
Полный перечень сведений о трудовой деятельности работника, которые должна содержать электронная запись, приведен в пункте 6 Порядка № 11-1.
Если электронная запись создана с ошибками и отправлена, формируется новая электронная запись.
Поданные сведения о трудовой деятельности работника должны содержать полную и достоверную информацию (п. 7 Порядка № 11-1).
Напомним, что включение ПФУ в Реестр отсутствующих сведений о трудовой деятельности работников осуществляется в течение 5 лет (с 10.06.2021 г. до 10.06.2026 г.) на основании сведений, поданных работодателем или гражданином. После завершения этих работ работодатели выдают имеющиеся у них трудовые книжки работникам на руки под подпись (см. статью «Электронный учет трудовой деятельности работников» в ВТЗ № 3/2021, стр. 104).
Документ — на стр. 92 этого номера.
МИНЗДРАВ УТВЕРДИЛ ПОРЯДОК ВЫДАЧИ ЛИСТКОВ
НЕТРУДОСПОСОБНОСТИ В ЭЛЕКТРОННОМ РЕЕСТРЕ
ЛИСТКОВ НЕТРУДОСПОСОБНОСТИ
Этим документом, вступившим в силу 20.07.2021 г., Минздрав утвердил Порядок выдачи (формирования) листков нетрудоспособности в Электронном реестре листков нетрудоспособности (далее — Порядок № 1234).
Согласно Порядку № 1234 медицинское заключение о временной нетрудоспособности (далее — медзаключение), внесенное в Реестр медицинских заключений (далее — РМЗ) в электронной системе здравоохранения, является основанием для создания листка нетрудоспособности (далее — ЛН) в Электронном реестре листков нетрудоспособности (далее — ЭРЛН; подробно о создании медзаключений в РМЗ и ЛН в ЭРЛН рассказано в статьях «Электронный листок нетрудоспособности: миф или реальность» и «Электронный листок нетрудоспособности: продолжение следует» журнала «Все о труде и зарплате» № 3/2021, стр. 113, и № 4/2021, стр. 66).
Обязательными реквизитами ЛН как электронного документа являются единый регистрационный номер ЛН, специально предназначенная для этих целей квалифицированная электронная подпись (электронная печать), сведения записи о временной нетрудоспособности: о временно нетрудоспособном лице, о случае временной нетрудоспособности.
ЛН формируется в ЭРЛН на основании медзаключения (медзаключений) в случае идентификации пациента как застрахованного лица в реестре застрахованных лиц Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования (далее — РЗЛ).
Даты открытия и закрытия ЛН соответствуют датам начала периода действия и окончания периода действия медзаключения, на основании которого сформирован этот ЛН. ЛН считается выданным со следующего дня после даты закрытия ЛН.
На основании данных медзаключений, составляющих один случай временной нетрудоспособности, формируются ЛН в порядке очередности создания медзаключений, каждый следующий из которых создается как продолжение первого, путем добавления следующего порядкового номера после знака «–» к уникальному номеру первого ЛН, и, в свою очередь, составляют один страховой случай.
ЛН, сформированный на основании медзаключения, дата начала периода действия которого соответствует или предшествует дате прекращения трудовых отношений (прекращения предпринимательской или иной деятельности лица), продлевается до фактического окончания случая временной нетрудоспособности, без учета факта изменения статуса застрахованного лица в РЗЛ.
Соотношения, по которым категории медзаключений соответствуют причинам нетрудоспособности, изложены в пунктах 6 и 7 раздела ІI Порядка № 1234.
Документ — на стр. 94 этого номера.
ВСТУПИЛИ В СИЛУ ТИПОВЫЕ ФОРМЫ ТРУДОВЫХ ДОГОВОРОВ
О НАДОМНОЙ И ДИСТАНЦИОННОЙ РАБОТЕ
Этим приказом (далее — Приказ № 913), вступившим в силу 16.07.2021 г., Минэкономики утвердило:
– типовую форму трудового договора о надомной работе;
– типовую форму трудового договора о дистанционной работе.
Утверждение этих типовых форм предусмотрено статьями 60-1 и 60-2 Кодекса законов о труде Украины (см. статьи «Надомная работа: организация, учет, оплата» и «Дистанционная работа: особенности выполнения» в журнале «Все о труде и зарплате» № 2/2021, стр. 80 и 94).
Теперь трудовые договоры о надомной и дистанционной работе необходимо заключать с работниками по указанным типовым формам. Если такие договоры были заключены ранее, то при необходимости в них вносятся соответствующие изменения.
УРЯД ЗАТВЕРДИВ ПОРЯДОК НАДАННЯ ВІДПУСТКИ ПРИ НАРОДЖЕННІ ДИТИНИ
Цим документом (далі — Постанова № 693), який набрав чинності 10.07.2021 р., Кабмін затвердив Порядок надання відпустки при народженні дитини (далі — Порядок № 693). Прийняття Постанови № 693 обумовлено частиною шостою статті 19-1 «Відпустка при народженні дитини» Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Зазначеною статтею Закон про відпустки був доповнений з 09.05.2021 р., про що ми детально вже повідомляли (див. ВПЗ № 3/2021, стор. 3).
Порядок № 693 визначає механізм та умови надання одноразової оплачуваної відпустки при народженні дитини (далі — «дитяча» відпустка). Ця відпустка надається тривалістю, що визначається працівником у письмовій заяві про її надання, але не більш як 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, не пізніше ніж протягом 3 місяців з дня народження дитини.
На відміну від статті 19-1 Закону про відпустки, пункт 4 Порядку № 693 містить норму, згідно з якою «дитяча» відпустка повинна бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження дитини. Ця норма в деяких випадках може привести до неповного використання зазначеної відпустки. Нагадаємо, що строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк (ч. третя, п’ята ст. 241-1 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП).
Наприклад, якщо дитина народилася 1 липня 2021 року, то «дитяча» відпустка має бути надана працівникові не пізніше 1 жовтня 2021 року (не пізніше 3 місяців з дня народження дитини), а працівник має її використати не пізніше 13 жовтня (104 к. д. = 30 к. д. липня + 31 к. д. серпня + 30 к. д. вересня + 13 к. д. жовтня). Для того щоб працівник використав всі 14 календарних днів «дитячої» відпустки, остання повинна бути надана працівнику не пізніше 30 вересня і закінчитися 13 жовтня. Якщо «дитяча» відпустка буде надана працівнику з 1 жовтня 2021 року (в останній можливий день початку відпустки), то працівник зможе використати лише 13 календарних днів цієї відпустки, що, на нашу думку, несправедливо. Логічніше було б в Порядку № 693 прописати, що «дитяча» відпустка має бути використана працівником не пізніше 105-го дня з дня народження дитини або взагалі не вказувати кількість календарних днів, після закінчення яких повинна бути використана працівником «дитяча» відпустка.
У разі народження двох і більше дітей від однієї вагітності тривалість відпустки не збільшується (п. 11 Порядку № 693).
Як в частині першій статті 19-1 Закону про відпустки, так і в пункті 3 Порядку № 693 визначено осіб, які мають право на «дитячу» відпустку. Позитивом Порядку № 693 є те, що в ньому дано визначення термінам «одинока мати» і «одинокий батько», але тільки для цілей надання «дитячої» відпустки.
Пунктами 6–9 Порядку № 693 визначено документи, які повинні надати претенденти на «дитячу» відпустку. Так, всі особи, крім заяви про надання відпустки, повинні пред’явити документ, необхідний для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтво про народження дитини.
Чоловік, дружина якого народила дитину, також повинен надати свідоцтво про шлюб.
Батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, повинен пред’явити також довідку про реєстрацію місця проживання. При цьому ані в статті 19-1 Закону про відпустки, ані в Порядку № 693 не вказано, що батько й мати дитини повинні бути зареєстровані за однією адресою, тому не зовсім зрозуміло, навіщо подавати зазначену довідку, якщо, наприклад, батько і мати дитини спільно проживають в житлі, яке вони орендують (в ньому не зареєстровані), або якщо батько і мати дитини проживають спільно в житлі, в якому зареєстрований тільки один з них. Таким чином, розробники Порядку № 693 обрали найпростіше рішення і вказали лише один документ, який може підтверджувати спільне проживання батька й матері дитини, що несправедливо.
Баба або дід, або інший повнолітній родич, які фактично здійснюють догляд за народженою дитиною, мати чи батько якої є відповідно одинокою матір’ю або одиноким батьком, повинні пред’явити також:
– заяву одинокої матері або одинокого батька, в якій засвідчується невикористання «дитячої» відпустки (тільки для одинокого батька) відпустки та зазначається особа, яка фактично здійснюватиме догляд за дитиною;
– свідоцтво про смерть батька або матері дитини або рішення суду про позбавлення їх батьківських прав, визнання безвісно відсутніми чи оголошення померлими (для підтвердження статусу «одинокого батька» або «одинокої матері»);
– копію витягу з Реєстру про державну реєстрацію народження дитини чи довідки про народження із зазначенням відомостей про батька дитини відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України (подається тільки для підтвердження статусу «одинокої матері»).
Нагадаємо, що згідно зі статтею 135 Сімейного кодексу України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Працівник, який протягом 3 місяців з дня народження дитини був звільнений та працевлаштований новим роботодавцем, до заяви про надання «дитячої» відпустки повинен додати також довідку про її невикористання на попередньому місці роботи (п. 10 Порядку № 693). Таким чином, «дитяча» відпустка в межах встановленого строку може бути використана працівником лише за одним місцем роботи.
«Дитяча» відпустка не підлягає грошовій компенсації та поділу на частини (п. 5 Порядку № 693).
Граничний строк виплати заробітної плати працівникам за час «дитячої» відпустки не може перевищувати 3 днів з дня її початку (п. 12 Порядку № 693).
Наприклад, якщо «дитячу» відпустку надано з понеділка 16 серпня, то відлік 3 днів починається з наступного дня (ч. п’ята ст. 241-1 КЗпП) — вівторка 17 серпня, а граничний строк виплати відпускних за період зазначеної відпустки — четвер 19 серпня.
Документ — на стор. 90 цього номера.
ЗМІНЕНО НАЗВУ СВЯТКОВОГО ДНЯ 14 ЖОВТНЯ
НА «ДЕНЬ ЗАХИСНИКІВ І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ»
Цим документом (далі — Закон № 1643), який набрав чинності 05.08.2021 р., внесено зміну до статті 73 «Святкові і неробочі дні» Кодексу законів про працю України, а саме святковий день «14 жовтня — День захисника України» перейменовано у святковий день «14 жовтня — День захисників і захисниць України».
За думкою розробників Закону № 1643, зміна назви святкового дня сприятиме гендерно збалансованому висвітленню ролі військовослужбовців у захисті нашої країни та належному вшануванню воїнів обох статей, адже багато жінок нарівні з чоловіками беруть участь у захисті суверенітету й територіальної цілісності України.
Звертаємо увагу, що зміна назви вищевказаного свята не вплинула на кількість святкових і неробочих днів в календарному році (як було, так і залишилося 11 святкових та неробочих днів).
ЗАТВЕРДЖЕНО ПОРЯДОК ПОДАННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ТРУДОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ
ПРАЦІВНИКА В ЕЛЕКТРОННІЙ ФОРМІ ДО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ
Цим документом, який набрав чинності 23.07.2021 р., Пенсійний фонд України (далі — ПФУ) затвердив Порядок подання відомостей про трудову діяльність працівника, фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно , в електронній формі (далі — Порядок № 11-1).
На жаль, цей документ розроблявся ще у 2020 році і був прийнятий ПФУ в березні 2021 року до законодавчого запровадження електронного обліку трудової діяльності працівників, тобто не на виконання підпункту 5 частини 4 статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI, яким з 10 червня 2021 року встановлено, що порядок та черговість подання відомостей для створення електронних трудових книжок в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Реєстр) визначаються ПФУ. Дотепер на виконання цієї норми ПФУ не розроблено навіть проекту документу, тому застосовуємо Порядок № 11-1.
Порядок № 11-1, як зазначено в його пункті 1, розроблено відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження обліку трудової діяльності працівника, фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі» від 27.11.2019 р. № 1084 (див. ВТЗ № 1/2020, стор. 116), яка діє ще з 26 грудня 2019 року.
Порядок № 11-1 прийнято з метою визначення механізму подання відомостей про трудову діяльність працівника, фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно (далі — працівник), в електронній формі до ПФУ.
Відомості про трудову діяльність працівника подаються страхувальником за працівника або самим працівником (п. 3 Порядку № 11-1).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 11-1 відомості про трудову діяльність працівника подаються до ПФУ через веб-портал електронних послуг ПФУ в електронній формі з обов’язковим накладанням кваліфікованого електронного підпису страхувальником або працівником, які подають інформацію, одним із таких способів:
– у вигляді копій передбачених законодавством документів, виготовлених шляхом сканування;
– в оцифрованному вигляді — шляхом створення відповідного електронного запису (тобто з набиранням тексту вручну, що має бути ідентичним записам в трудовій книжці, у відповідних полях) в електронному кабінеті страхувальника або застрахованої особи на веб-порталі електронних послуг ПФУ, до якого додаються скановані копії документів, на підставі яких створюється запис.
Повний перелік відомостей про трудову діяльність працівника, які повинен містити електронний запис, наведено в пункті 6 Порядку № 11-1.
Якщо електронний запис створено з помилками та відправлено, формується новий електронний запис.
Подані відомості про трудову діяльність працівника мають містити повну та достовірну інформацію (п. 7 Порядку № 11-1).
Нагадаємо, що включення ПФУ до Реєстру відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників здійснюється протягом 5 років (з 10.06.2021 р. до 10.06.2026 р.) на підставі відомостей, поданих роботодавцем або громадянином. Після завершення цих робіт роботодавці видають наявні у них трудові книжки працівникам особисто під підпис (див. статтю «Електронний облік трудової діяльності працівників» у ВПЗ № 3/2021, стор. 104).
Документ — на стор. 92 цього номера.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЗАТВЕРДИЛО ПОРЯДОК ВИДАЧІ ЛИСТКІВ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ В ЕЛЕКТРОННОМУ РЕЄСТРІ ЛИСТКІВ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ
Цим документом, який набрав чинності 20.07.2021 р., МОЗ затвердило Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності (далі — Порядок № 1234).
Згідно з Порядком № 1234 медичний висновок про тимчасову непрацездатність (далі — медвисновок), внесений до Реєстру медичних висновків (далі — РМВ) в електронній системі охорони здоров’я, є підставою для створення листка непрацездатності (далі — ЛН) в Електронному реєстрі листків непрацездатності (далі — ЕРЛН; докладно про створення медвисновків в РМВ та ЛН в ЕРЛН йдеться у статтях «Електронний листок непрацездатності: міф чи реальність» та «Електронний листок непрацездатності: далі буде» журналу «Все про працю і зарплату» № 3/2021, стор. 113, та № 4/2021, стор. 66).
Обов’язковими реквізитами ЛН як електронного документа є єдиний реєстраційний номер ЛН, спеціально призначений для таких цілей кваліфікований електронний підпис (електронна печатка), відомості запису про тимчасову непрацездатність: про тимчасово непрацездатну особу, про випадок тимчасової непрацездатності.
ЛН формується в ЕРЛН на підставі медвисновку (медвисновком) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — РЗО).
Дати відкриття та закриття ЛН відповідають датам початку періоду дії та закінчення періоду дії медвисновку, на підставі якого сформований цей ЛН. ЛН вважається виданим з наступного дня після дати закриття ЛН.
На підставі даних медвисновків, що складають один випадок тимчасової непрацездатності, формуються ЛН в порядку черговості створення медвисновків, кожен наступний із яких створюється як продовження першого, шляхом додавання наступного порядкового номеру після знаку «–» до унікального номеру першого ЛН, і, в свою чергу, складають один страховий випадок.
ЛН, сформований на підставі медвисновку, дата початку періоду дії якого відповідає або передує даті припинення трудових відносин (припинення підприємницької або іншої діяльності особи), продовжується до фактичного закінчення випадку тимчасової непрацездатності, без урахування факту зміни статусу застрахованої особи в РЗО.
Співвідношення, за яким категорії медвисновків відповідають причинам непрацездатності, викладені в пунктах 6 і 7 розділу ІI Порядку № 1234.
Документ — на стор. 94 цього номера.
НАБУЛИ ЧИННОСТІ ТИПОВІ ФОРМИ ТРУДОВИХ ДОГОВОРІВ
ПРО НАДОМНУ ТА ДИСТАНЦІЙНУ РОБОТУ
Цим документом, який набрав чинності 16.07.2021 р., Мінекономіки затвердило:
– типову форму трудового договору про надомну роботу;
– типову форму трудового договору про дистанційну роботу.
Затвердження цих типових форм передбачено статтями 60-1 і 60-2 Кодексу законів про працю України (див. статті «Надомна робота: організація, облік, оплата» та «Дистанційна робота: особливості виконання» в журналі «Все про працю і зарплату» № 2/2021, стор. 80 та 94).
Тепер трудові договори про надомну та дистанційну роботу необхідно укладати з працівниками за вказаними типовими формами. Якщо такі трудові договори були укладені раніше, то за потреби до них вносяться відповідні зміни.