Об исключении периодов простоя, оплаченного в размере минимальной заработной платы, из расчетного периода при исчислении средней заработной платы для начисления отпускныхЩодо виключення періодів простою, оплаченого в розмірі мінімальної заробітної плати, з розрахункового періоду при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних

В соответствии с абзацем первым пункта 2 Порядка исчисления средней заработной платы, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 08.02.95 г. № 100 (далее — Порядок № 100), исчисление средней заработной платы для оплаты времени отпусков осуществляется исходя из выплат за последние 12 календарных месяцев работы, предшествующих месяцу предоставления отпуска.

Время, в течение которого работник в соответствии с законодательством не работал и за ним не сохранялся заработок или сохранялся частично, исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100). К этому времени относится, в частности, время простоя не по вине работника (в том числе на период объявления карантина, установленного Кабинетом Министров Украины), который согласно части первой статьи 113 Кодекса законов о труде Украины оплачивается из расчета не ниже двух третей тарифной ставки установленного работнику разряда (оклада).

Следовательно, если время простоя, введенного на период карантина, оплачивается работникам частично — в размере 2/3 (3/4, 4/5, 5/6 и т. д.) оклада, то период такого простоя исключается из расчетного периода. При этом, поскольку период (даты начала и окончания) простоя указываются в приказе руководителя предприятия о введении простоя, то из расчетного периода исключаются все календарные дни, в том числе выходные дни по графику работы предприятия, с даты начала до даты окончания простоя.¹

Если время простоя, введенного на период карантина, оплачивается работникам в размере среднего заработка, то период такого простоя не исключается из расчетного периода, а средний заработок за время простоя учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных (ч. четвертая п. 3 Порядка № 100).

Если время простоя, введенного на период карантина, оплачивается работникам частично — из расчета минимальной заработной платы, которая больше 2/3 оклада работника, но меньше месячного среднего заработка (случай, указанный в вопросе), то время такого простоя исключается из расчетного периода, а оплата простоя не учитывается при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных.

ПРИМЕР

Определение периодов простоя, которые исключаются из расчетного периода
при исчислении средней заработной платы для начисления отпускных

Условия как в вопросе: работнику с 9 августа 2021 года предоставляется ежегодный отпуск продолжительностью 24 календарных дня. В расчетном периоде (август 2020 года – июль 2021 года) на предприятии был введен простой в периоды карантина с 8 по 24 января и с 1 по 30 апреля 2021 года. Работникам, у которых 2/3 оклада меньше минимальной заработной платы в месячном размере, а минимальная заработная плата меньше месячного среднего заработка, время простоя оплачивалось частично — из расчета минимальной заработной платы. Оклад работника в 2021 году — 8000 грн., в ноябре – декабре 2020 года — 7500 грн. Работнику выплачивается только оклад (доплат, надбавок, премий нет).

Определим периоды простоя, которые исключаются из расчетного периода.

1. Время простоя в январе (с 8 по 24 января).

Месячная норма рабочего времени в январе 2021 года — 19 рабочих дней. На период простоя в январе приходится 11 рабочих дней по графику работы предприятия (работника).

Работнику за время простоя в январе выплатили оплату простоя из расчета минимальной заработной платы в сумме:

6000 грн. : 19 р. д. х 11 р. д. = 3473,68 грн.

Если бы период простоя в январе оплачивался из расчета 2/3 оклада, то оплата простоя у работника составила:

8000 грн. х 2/3 : 19 р. д. х 11 р. д. = 3087,72 грн.

Если бы период простоя в январе оплачивался из расчета полного оклада, то оплата простоя у работника составила:

8000 грн. : 19 р. д. х 11 р. д. = 4631,58 грн.

Если бы период простоя в январе оплачивался по среднему заработку (расчетный период: ноябрь – декабрь 2020 года), то оплата простоя у работника составила:

((7500 грн. + 7500 грн.) : (21 отраб. д. + 22 отраб. д.)) х 11 р. д. = 3837,21 грн.

Таким образом, время простоя в январе работнику оплачено частично — в сумме 3473,68 грн., что больше оплаты простоя из расчета 2/3 оклада (3087,72 грн.), но меньше оплаты простоя из расчета полного оклада (4631,58 грн.) и меньше оплаты простоя по среднему заработку (3837,21 грн.). Следовательно, время простоя в январе (с 8 по 24 января), оплаченное частично, исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100).

2. Время простоя в апреле (с 1 по 30 апреля).

За период простоя в апреле работнику выплатили минимальную заработную плату — 6000 грн.

Если бы период простоя в апреле оплачивался из расчета 2/3 оклада, то оплата простоя у работника составила:

8000 грн. х 2/3 = 5333,33 грн.

Если бы период простоя в апреле оплачивался из расчета полного оклада, то оплата простоя у работника составила 8000 грн.

Если бы период простоя в апреле оплачивался по среднему заработку (расчетный период: февраль – март), то оплата простоя у работника составила:

((8000 грн. + 8000 грн.) : (20 отраб. д. + 22 отраб. д.)) х 22 р. д. = 8380,95 грн.

Таким образом, время простоя в апреле работнику оплачено частично — в сумме 6000 грн, что больше оплаты простоя из расчета 2/3 оклада (5333,33 грн.), но меньше оплаты простоя из расчета полного оклада (8000 грн.) и меньше оплаты простоя по среднему заработку (8380,95 грн.). Следовательно, время простоя в апреле (с 1 по 30 апреля), оплаченное частично, исключается из расчетного периода (абз. шестой п. 2 Порядка № 100).

_________________________________________________________________________

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). До цього часу належить, зокрема, час простою не з вини працівника (в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України), який згідно з частиною першою статті 113 Кодексу законів про працю України оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Отже, якщо час простою, введеного на період карантину, оплачується працівникам частково — в розмірі 2/3 (3/4, 4/5, 5/6 тощо) окладу, то період такого простою виключається з розрахункового періоду. При цьому, оскільки період (дати початку і закінчення) простою зазначаються в наказі керівника підприємства про введення простою, то з розрахункового періоду виключаються всі календарні дні, в тому числі вихідні дні за графіком роботи підприємства, з дати початку до дати закінчення простою.¹

Якщо час простою, введеного на період карантину, оплачується працівникам в розмірі середнього заробітку, то період такого простою не виключається з розрахункового періоду, а середній заробіток за час простою враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних (ч. четверта п. 3 Порядку № 100).

Якщо час простою, введеного на період карантину, оплачується працівникам частково — з розрахунку мінімальної заробітної плати, яка більше 2/3 окладу працівника, але менше місячного середнього заробітку (випадок, зазначений в запитанні), то час такого простою виключається з розрахункового періоду, а оплата простою не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних.

ПРИКЛАД

Визначення періодів простою, які виключаються з розрахункового періоду
при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних

Умови як в запитанні: працівнику з 9 серпня 2021 року надається щорічна відпустка тривалістю 24 календарні дні. В розрахунковому періоді (серпень 2020 року – липень 2021 року) на підприємстві був введений простій в періоди карантину з 8 по 24 січня і з 1 по 30 квітня 2021 року. Працівникам, у яких 2/3 окладу менше мінімальної заробітної плати в місячному розмірі, а мінімальна заробітна плата менше місячного середнього заробітку, час простою оплачувався частково — з розрахунку мінімальної заробітної плати. Оклад працівника у 2021 році — 8000 грн., у листопаді – грудні 2020 року — 7500 грн. Працівнику виплачується тільки оклад (доплат, надбавок, премій немає).

Визначимо періоди простою, які виключаються з розрахункового періоду.

1. Час простою в січні (з 8 по 24 січня).

Місячна норма робочого часу в січні 2021 року — 19 робочих днів. На період простою в січні припадає 11 робочих днів за графіком роботи підприємства (працівника).

Працівнику за час простою в січні виплатили оплату простою з розрахунку мінімальної заробітної плати в сумі:

6000 грн. : 19 р. д. х 11 р. д. = 3473,68 грн.

Якби період простою в січні оплачувався з розрахунку 2/3 окладу, то оплата простою у працівника становила:

8000 грн. х 2/3 : 19 р. д. х 11 р. д. = 3087,72 грн.

Якби період простою в січні оплачувався з розрахунку повного окладу, то оплата простою у працівника становила:

8000 грн. : 19 р. д. х 11 р. д. = 4631,58 грн.

Якби період простою в січні оплачувався за середнім заробітком (розрахунковий період: листопад – грудень 2020 року), то оплата простою у працівника становила:

((7500 грн. + 7500 грн.) : (21 відпрац. д. + 22 відпрац. д.)) х 11 р. д. = 3837,21 грн.

Таким чином, час простою в січні працівнику оплачений частково — в сумі 3473,68 грн., що більше оплати простою з розрахунку 2/3 окладу (3087,72 грн.), але менше оплати простою з розрахунку повного окладу (4631,58 грн.) і менше оплати простою за середнім заробітком (3837,21 грн.). Отже, час простою в січні (з 8 по 24 січня), оплачений частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100).

2. Час простою у квітні (з 1 по 30 квітня).

За період простою у квітні працівнику виплатили мінімальну заробітну плату — 6000 грн.

Якби період простою у квітні оплачувався з розрахунку 2/3 окладу, то оплата простою у працівника становила:

8000 грн. х 2/3 = 5333,33 грн.

Якби період простою у квітні оплачувався з розрахунку повного окладу, то оплата простою у працівника становила 8000 грн.

Якби період простою у квітні оплачувався за середнім заробітком (розрахунковий період: лютий – березень), то оплата простою у працівника становила:

((8000 грн. + 8000 грн.) : (20 відпрац. д. + 22 відпрац. д.)) х 22 р. д. = 8380,95 грн.

Таким чином, час простою у квітні працівнику оплачений частково — в сумі 6000 грн, що більше оплати простою з розрахунку 2/3 окладу (5333,33 грн.), але менше оплати простою з розрахунку повного окладу (8000 грн.) і менше оплати простою за середнім заробітком (8380,95 грн.). Отже, час простою у квітні (з 1 по 30 квітня), оплачений частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100).

_________________________________________________________________________