Письмо Минэкономики «О предоставлении дополнительного социального отпуска на детей» от 01.07.2021 г. № 4712-06/34401-07Лист Мінекономіки «Щодо надання додаткової соціальної відпустки на дітей» від 01.07.2021 р. № 4712-06/34401-07

МИНИСТЕРСТВО ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 01.07.2021 г. № 4712-06/34401-07

О предоставлении дополнительного социального отпуска на детей

(Извлечение)

Министерство экономики Украины рассмотрело письмо <…> и в пределах компетенции сообщает.

В соответствии со статьей 19 Закона Украины «Об отпусках» одному из родителей, которые имеют двоих и более детей в возрасте до 15 лет или ребенка с инвалидностью, или которые усыновили ребенка, матери (отцу) лица с инвалидностью с детства подгруппы А I группы, одинокой матери, отцу ребенка или лица с инвалидностью с детства подгруппы А I группы, который воспитывает их без матери (в том числе в случае длительного пребывания матери в лечебном учреждении), а также лицу, взявшему ребенка под опеку или лицо с инвалидностью с детства подгруппы А I группы, или одному из приемных родителей предоставляется ежегодно дополнительный оплачиваемый отпуск продолжительностью 10 календарных дней без учета праздничных и нерабочих дней (статья 73 Кодекса законов о труде Украины).

Из норм указанной статьи усматривается, что один из родителей имеет право на дополнительный социальный отпуск при условии, что другой из супругов в текущем календарном году не воспользовался своим правом на этот отпуск.

Действующим законодательством не определен конкретный перечень документов, которые необходимо предъявить одному из родителей для подтверждения того, что он не воспользовался правом на дополнительный социальный отпуск.

Поэтому, по нашему мнению, работодателю может быть предоставлен любой надлежаще оформленный и удостоверенный в установленном порядке документ, в котором с достаточной достоверностью подтверждается, что другому из родителей ребенка не предоставлялся такой социальный отпуск.

Касательно предоставления дополнительного социального отпуска женщине в период пребывания в отпуске по уходу за ребенком и/или в отпуске в связи с беременностью и родами сообщаем, что законодательством о труде не предусмотрено предоставление двух отпусков одновременно.

Одновременно сообщаем, что письма министерств не являются нормативно-правовыми актами, они имеют информационный характер и не устанавливают правовых норм.

<…>

Заместитель Министра экономики Украины           Светлана ГЛУЩЕНКО

_____________________________________________________________________________

КОММЕНТАРИЙ РЕДАКЦИИ: Появление вышеприведенного письма вызвано изменениями, внесенными с 09.05.2021 г. в статью 182-1 Кодекса законов о труде Украины (далее — КЗоТ) и статью 19 Закона Украины «Об отпусках» от 15.11.96 г. № 504/96-ВР (далее — Закон об отпусках), о которых мы подробно сообщали (см. ВТЗ № 3/2021, стр. 3). Указанными статьями установлен порядок предоставления дополнительного отпуска работникам, имеющим детей или совершеннолетнего ребенка – лицо с инвалидностью с детства подгруппы А I группы (далее — отпуск на детей).

Напомним, что в частях первых статьи 182-1 КЗоТ и статьи 19 Закона об отпусках до 09.05.2021 г. было указано, что отпуск на детей предоставляется «женщине, которая работает и имеет двоих или более детей в возрасте до 15 лет или ребенка с инвалидностью, или которая усыновила ребенка …». С 09.05.2021 г. вместо указанного текста в частях первых статьи 182-1 КЗоТ и статьи 19 Закона об отпусках указано, что отпуск на детей предоставляется «одному из родителей, которые имеют двоих и более детей в возрасте до 15 лет или ребенка с инвалидностью или которые усыновили ребенка …».

Исключение слова «работает» из частей первых статьи 182-1 КЗоТ и статьи 19 Закона об отпусках привело к тому, что отпуск на детей теперь предоставляется одному из родителей, имеющих двоих и более детей в возрасте до 15 лет или ребенка с инвалидностью, или усыновившим ребенка, за календарный год независимо от того, работали они или нет в таком календарном году, в том числе предоставляется за календарный год, в котором работник полностью находился в отпуске в связи с беременностью и родами, отпуске по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего (шестилетнего) возраста.

Обращаем внимание, что отпуск на детей может быть использован не обязательно в календарном году, за который он предоставляется, то есть работник имеет право использовать этот отпуск за предыдущие годы в следующих годах, в частности, после окончания отпуска по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего (шестилетнего) возраста. Но Минэкономики в комментируемом письме почему-то о таком праве работника не вспомнило, а лишь отметило, что законодательством о труде не предусмотрено предоставление двух отпусков одновременно (даже при этой аксиоме на основании заявления работника можно в любое время прервать неоплачиваемый отпуск по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего (шестилетнего) возраста и предоставить оплачиваемый отпуск на детей). То есть Минэкономики по каким-то причинам отказалось прямо отметить, что отпуск на детей одному из родителей, имеющих двоих и более детей в возрасте до 15 лет или ребенка с инвалидностью, или усыновивших ребенка, теперь предоставляется и за календарный год, в котором работник полностью находился в отпуске по беременности и родам, отпуске по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего (шестилетнего) возраста.

После внесения изменений в статью 182-1 КЗоТ и статью 19 Закона об отпусках возникла проблема с подтверждением права на отпуск на детей, поскольку указанные и другие статьи КЗоТ и Закона об отпусках, а также другие нормативно-правовые акты не определяют, каким образом один из родителей должен подтвердить тот факт, что другой родитель не использовал отпуск на детей за календарный год. Поэтому в этой ситуации возможны два варианта:

1. Один из родителей, который желает получить отпуск на детей, в заявлении о предоставлении этого отпуска указывает, что другой из родителей по месту (местам) своей работы не получал отпуск на детей за этот календарный год или вообще не работает по трудовым договорам, при этом никаких справок с места (мест) работы другого родителя или любых государственных органов не предоставляет своему работодателю, поскольку это не предусмотрено законодательством (письма Минэкономики и других министерств, как указано в последнем абзаце комментируемого письма, не являются нормативно-правовыми актами, они имеют информационный (рекомендательный) характер и не устанавливают новых правовых норм).

2. Один из родителей, который желает получить отпуск на детей, кроме подачи заявления о предоставлении этого отпуска, предоставляет своему работодателю, как рекомендовано в письме Минэкономики, любой надлежаще оформленный и удостоверенный в установленном порядке документ, в котором с достаточной достоверностью подтверждается, что другому из родителей не предоставлялся отпуск на детей, в частности:

– справку с места (справки с мест) работы другого родителя, что последний по месту (местам) своей работы не получал отпуск на детей за этот календарный год. Но здесь возможна ситуация, при которой другой из родителей предоставит справку с места работы по совместительству, что по такому месту работы он отпуск на детей не получал, а по основному месту работы, с которого не предоставит справку, может уже использовать отпуск на детей;

– копию документа (свидетельства о государственной регистрации физического лица – предпринимателя), подтверждающего, что другой родитель является физическим лицом – предпринимателем (ФЛП), то есть не имеет права на получение каких-либо отпусков. Но и здесь возможна ситуация, при которой другой из родителей предоставит справку, что он ФЛП, но одновременно может иметь место работы по трудовому договору, по которому уже использовал отпуск на детей;

– справку из центра занятости, что другой из родителей состоит на учете как безработный.

О предоставлении отпуска на детей по варианту 2 (с предоставлением работником документа, в котором подтверждается, что другому из родителей не предоставлялся отпуск на детей) должно быть указано в локальном документе предприятия, например в Положении о предоставлении социальных отпусков на предприятии. Но наилучший вариант — внести изменения в статью 182-1 КЗоТ и статью 19 Закона об отпусках, которыми обязать Кабмин установить порядок предоставления отпуска на детей, в том числе утвердить исчерпывающий перечень документов, которые должны предоставлять работники для получения указанного отпуска (по аналогии с предоставлением отпуска при рождении ребенка, предусмотренного статьей 77-3 КЗоТ и статьей 19-1 Закона об отпусках, — см. постановление Кабинета Министров Украины «Об утверждении Порядка предоставления отпуска при рождении ребенка» от 07.07.2021 г. № 693 на стр. 90 этого номера).

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 01.07.2021 р. № 4712-06/34401-07

Щодо надання додаткової соціальної відпустки на дітей

(Витяг)

Міністерство економіки України розглянуло лист <…> і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері у лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

З норм зазначеної статті вбачається, що один з батьків має право на додаткову соціальну відпустку за умови, що інший з подружжя в поточному календарному році не скористався своїм правом на цю відпустку.

Чинним законодавством не визначено конкретного переліку документів, які слід пред’явити одному з батьків для підтвердження того, що він не скористався правом на додаткову соціальну відпустку.

Тому, на нашу думку, роботодавцю може бути надано будь-який належно оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що іншому з батьків дитини не надавалася така соціальна відпустка.

Стосовно надання додаткової соціальної відпустки жінці в період її перебування у відпустці для догляду за дитиною та/або у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами повідомляємо, що законодавством про працю не передбачено надання двох відпусток одночасно.

Водночас повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

<…>

Заступник Міністра економіки України – Світлана ГЛУЩЕНКО

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Поява вищенаведеного листа викликана змінами, внесеними з 09.05.2021 р. до статті 182-1 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) та статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), про які ми докладно повідомляли (див. ВПЗ № 3/2021, стор. 3). Вказаними статтями встановлено порядок надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі — відпустка на дітей).

Нагадаємо, що в частинах перших статті 182-1 КЗпП і статті 19 Закону про відпустки до 09.05.2021 р. було зазначено, що відпустка на дітей надається «жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину …». З 09.05.2021 р. замість вказаного тексту в частинах перших статті 182-1 КЗпП і статті 19 Закону про відпустки зазначено, що відпустка на дітей надається «одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину …».

Виключення слова «працює» з частин перших статті 182-1 КЗпП і статті 19 Закону про відпустки призвело до того, що відпустка на дітей тепер надається одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, за календарний рік незалежно від того, чи працювали вони в такому календарному році, в тому числі надається за календарний рік, в якому працівник повністю перебував у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку.

Звертаємо увагу, що відпустка на дітей може бути використана не обов’язково в календарному році, за який вона надається, тобто працівник має право використати цю відпустку за попередні роки в наступних роках, зокрема, після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку. Але Мінекономіки в коментованому листі чомусь про таке право працівника не згадало, а лише зазначило, що законодавством про працю не передбачено надання двох відпусток одночасно (навіть за цієї аксіоми на підставі заяви працівника можна в будь-який час перервати неоплачувану відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку та надати оплачувану відпустку на дітей). Тобто Мінекономіки з якихось причин відмовилось прямо зазначити, що відпустка на дітей одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, тепер надається й за календарний рік, в якому працівник повністю перебував у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку.

Після внесення змін до статті 182-1 КЗпП і статті 19 Закону про відпустки виникла проблема із підтвердженням права на відпустку на дітей, оскільки зазначені та інші статті КЗпП і Закону про відпустки, а також інші нормативно-правові акти не визначають, яким чином один з батьків має підтвердити той факт, що інший з батьків не використав відпустку на дітей за календарний рік. Тому в цій ситуації можливі два варіанти:

1. Один з батьків, який бажає отримати відпустку на дітей, в заяві про надання цієї відпустки зазначає, що інший з батьків за місцем (місцями) своєї роботи не отримував відпустку на дітей за цей календарний рік або взагалі не працює за трудовими договорами (наприклад, перебуває на обліку в центрі зайнятості як безробітний або є фізичною особою – підприємцем), при цьому жодних довідок з місця (місць) роботи іншого з батьків або з будь-яких державних органів не надає своєму роботодавцю, оскільки це не передбачено законодавством (листи Мінекономіки та інших міністерств, як зазначено в останньому абзаці коментованого листа, не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний (рекомендаційний) характер і не встановлюють нових правових норм).

2. Один з батьків, який бажає отримати відпустку на дітей, крім подання заяви про надання цієї відпустки, надає своєму роботодавцю, як рекомендовано в листі Мінекономіки, будь-який належно оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, в якому з достатньою достовірністю підтверджується, що іншому з батьків не надавалася відпустка на дітей, зокрема:

– довідку з місця (довідки з місць) роботи іншого з батьків, що останній за місцем (місцями) своєї роботи не отримував відпустку на дітей за цей календарний рік. Але тут можлива ситуація, за якої інший з батьків надасть довідку з місця роботи за сумісництвом, що за таким місцем роботи він відпустку на дітей не отримував, а за основним місцем роботи, з якої не надасть довідки, може вже використати відпустку на дітей;

– копію документа (свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця), який підтверджує, що інший з батьків є фізичною особою – підприємцем, тобто не має права на отримання будь-яких відпусток. Але й тут можлива ситуація, за якої інший з батьків надасть довідку, що він ФОП, але одночасно може мати місце роботи за трудовим договором, де вже використав відпустку на дітей;

– довідку з центру зайнятості, що інший з батьків перебуває на обліку як безробітний (не працює за трудовим договором).

Про надання відпустки на дітей за варіантом 2 (з наданням працівником документа, в якому підтверджується, що іншому з батьків не надавалася відпустка на дітей) має бути зазначено в локальному документі підприємства, наприклад в Положенні про надання соціальних відпусток на підприємстві. Але найкращий варіант — внести зміни до статті 182-1 КЗпП і статті 19 Закону про відпустки, якими зобов’язати Кабмін встановити порядок надання відпустки на дітей, в тому числі затвердити виключний перелік документів, які мають надавати працівники для отримання зазначеної відпустки (по аналогії із затвердженням вичерпного переліку документів для надання відпустки при народженні дитини, передбаченої статтею 77-3 КЗпП і статтею 19-1 Закону про відпустки, — див. постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання відпустки при народженні дитини» від 07.07.2021 р. № 693 на стор. 90 цього номера).