ИНК ГНСУ «О возврате НДФЛ, уплаченного со стоимости страховых платежей на медицинское страхование работника, в случае его увольнения» от 14.09.2020 г. № 3835/ІПК/99-00-04-05-03-06ІПК ДПСУ «Щодо повернення ПДФО, сплаченого з вартості страхових платежів на медичне страхування працівника, у разі його звільнення» від 14.09.2020 р. № 3835/ІПК/99-00-04-05-03-06

ГОСУДАРСТВЕННАЯ НАЛОГОВАЯ СЛУЖБА УКРАИНЫ

ИНДИВИДУАЛЬНАЯ НАЛОГОВАЯ КОНСУЛЬТАЦИЯ

от 14.09.2020 г. № 3835/ІПК/99-00-04-05-03-06

О возврате НДФЛ, уплаченного со стоимости страховых платежей
на медицинское страхование работника, в случае его увольнения

Государственная налоговая служба Украины, руководствуясь ст. 52 Налогового кодекса Украины (далее — Кодекс), рассмотрела обращение относительно налогообложения страховых платежей и в пределах компетенции сообщает.

Общество сообщило, что осуществляет медицинское страхование работников предприятия ежеквартально, наперед оплачивая страховой компании страховые платежи. При увольнении работника договор его медицинского страхования расторгается.

В связи с указанной ситуацией Общество просит предоставить индивидуальную налоговую консультацию относительно правомерности доплаты уволенному работнику суммы переплаты по налогу на доходы физических лиц, удержанного из дохода в виде дополнительного блага, за счет уменьшения обязательств предприятия как налогового агента по уплате налога в бюджет в налоговом периоде окончательного расчета с уволенным работником.

Законом Украины от 07 марта 1996 года № 85/96-ВР «О страховании» (далее — Закон № 85/96) медицинское страхование отнесено к добровольному виду страхования, которое осуществляется на основе договора между страхователем и страховщиком (ст. 6 Закона № 85/96).

При этом в ст. 3 Закона № 85/96 указано, что страхователями признаются юридические лица и дееспособные физические лица, заключившие со страховщиками договоры страхования или являющиеся страхователями в соответствии с законодательством Украины.

Страхователи могут заключать со страховщиками договоры о страховании третьих лиц (застрахованных лиц) лишь с их согласия, кроме случаев, предусмотренных действующим законодательством.

В соответствии с пп. 14.1.52-1 п. 14.1 ст. 14 Кодекса договор добровольного медицинского страхования — договор страхования, который предусматривает страховую выплату, осуществляемую учреждениям здравоохранения в случае наступления страхового случая, связанного с болезнью застрахованного лица или несчастным случаем. Такой договор должен также предусматривать минимальный срок его действия один год и возврат страховых платежей исключительно страхователю при досрочном расторжении договора.

При этом страховой платеж (страховой взнос, страховая премия) — это плата за страхование, которую страхователь обязан внести страховщику в соответствии с договором страхования (ст. 10 Закона № 85/96).¹

Налогообложение доходов физических лиц регламентируется разделом IV Кодекса, согласно пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 которого объектом налогообложения резидента является общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход.

Статьей 165 Кодекса установлен исключительный перечень доходов, которые не включаются в расчет общего месячного (годового) налогооблагаемого дохода плательщика налога.

В то же время перечень доходов, которые включаются в общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход плательщика налога, определен п. 164.2 ст. 164 Кодекса, в частности сумма страховых платежей (страховых взносов) по договорам добровольного медицинского страхования, уплаченная любым лицом – резидентом за плательщика налога или в его пользу, кроме случаев, определенных в подпунктах «а» – «в» пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодекса (пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодекса).

Пунктом 167.1 ст. 167 Кодекса предусмотрено, что ставка налога составляет 18 проц. базы по доходам, начисленным (выплаченным, предоставленным) плательщику (кроме случаев, определенных в пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодекса).

Также указанный доход является объектом налогообложения военным сбором (пп. 1.2 п. 16-1 подраздела 10 раздела XX Кодекса).

Ставка военного сбора составляет 1,5 проц. объекта налогообложения, определенного пп. 1.2 п. 16-1 подраздела 10 раздела XX Кодекса (п. 1.3 п. 16-1 подраздела 10 раздела XX Кодекса).

Начисление, удержание и уплата (перечисление) налога на доходы физических лиц и военного сбора в бюджет осуществляются в порядке, установленном ст. 168 Кодекса.

В соответствии с пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодекса налоговый агент, понятие которого приведено в пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодекса, который начисляет (выплачивает, предоставляет) налогооблагаемый доход в пользу плательщика налога, обязан удерживать налог (военный сбор) из суммы такого дохода за его счет, используя ставку налога, определенную в ст. 167 Кодекса, и ставку военного сбора, установленную пп. 1.3 п. 16-1 подраздела 10 раздела XX Кодекса.

Лица, которые в соответствии с Кодексом имеют статус налоговых агентов, обязаны подавать в сроки, установленные Кодексом для налогового квартала, налоговый расчет суммы дохода, начисленного (выплаченного) в пользу плательщиков налога, а также суммы удержанного из них налога в контролирующий орган по месту своего расположения (пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодекса).

Следовательно, суммы страховых платежей (страховых взносов), уплачиваемых юридическим лицом (работодателем) по договорам добровольного медицинского страхования работников, включаются в общий месячный (годовой) налогооблагаемый доход таких работников, облагаются на основании пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодекса, кроме случаев, определенных в подпунктах «а» – «в» пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодекса, налогом на доходы физических лиц и военным сбором.

Порядок проведения перерасчета начисленных сумм доходов, удержанного налога и предоставленных налоговых социальных льгот установлен п. 169.4 ст. 169 Кодекса.

Работодатель и/или налоговый агент имеет право осуществлять перерасчет сумм начисленных доходов, удержанного налога за любой период и в любых случаях для определения правильности налогообложения, независимо от того, имеет или нет плательщик налога право на применение налоговой социальной льготы (пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодекса).

Учитывая изложенное, поскольку уплата страховых платежей юридическим лицом является оплатой медицинских услуг, которыми имеет право воспользоваться физическое лицо – работник, то есть работник фактически не получает денежные средства, то в случае увольнения работника, юридическое лицо осуществляет перерасчет сумм начисленного дохода и сумм налога на доходы физических лиц, результат которого отражает в форме № 1ДФ.² При этом оснований для возврата налога на доходы физических лиц работнику у юридического лица не возникает.

Согласно п. 52.2 ст. 52 Кодекса индивидуальная налоговая консультация имеет индивидуальный характер и может использоваться исключительно налогоплательщиком, которому предоставлена такая консультация.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 14.09.2020 р. № 3835/ІПК/99-00-04-05-03-06

Щодо повернення ПДФО, сплаченого з вартості страхових платежів
на медичне страхування працівника, у разі його звільнення

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування страхових платежів та в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що здійснює медичне страхування працівників підприємства щоквартально наперед сплачуючи страховій компанії страхові платежі. При звільненні працівника договір його медичного страхування розривається.

У зв’язку з зазначеною ситуацією Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо правомірності доплати звільненому працівнику суми переплати з податку на доходи фізичних осіб, утриманого з доходу у вигляді додаткового блага, за рахунок зменшення зобов’язань підприємства як податкового агента по сплаті податку до бюджету у податковому періоді остаточного розрахунку зі звільненим працівником.

Згідно із Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі — Закон № 85/96) медичне страхування відноситься до добровільного виду страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком (ст. 6 Закону № 85/96).

При цьому ст. 3 Закону № 85/96 зазначено, що страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.52-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу договір добровільного медичного страхування — договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

При цьому страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) — це плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування (ст. 10 Закону № 85/96).¹

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас, перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім випадків, визначених у підпунктах «а» – «в» пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу (пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 — 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого наведено у пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Отже, суми страхових платежів (страхових внесків), що сплачуються юридичною особою (роботодавцем) за договорами добровільного медичного страхування працівників, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників, оподатковуються на підставі пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, крім випадків, визначених у підпунктах «а» – «в» пп. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Порядок проведення перерахунку нарахованих сум доходів, утриманого податку та наданих податкових соціальних пільг встановлений п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).

Враховуючи зазначене, оскільки сплата страхових платежів юридичною особою є оплатою медичних послуг, якими має право скористатися фізична особа – працівник, тобто працівник фактично не отримує кошти, то у разі звільнення працівника, юридична особа здійснює перерахунок сум нарахованого доходу та сум податку на доходи фізичних осіб, результат якого відображає в формі № 1ДФ.² При цьому підстав для повернення податку на доходи фізичних осіб працівнику у юридичної особи не виникає.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.