Нарахування вихідної допомоги працівниці, яка працює на умовах неповного робочого тижня, якщо протягом останніх 4 місяців перед звільненням вона перебувала у відпустці без збереження заробітної плати

Обчислення середньої заробітної плати для нарахування вихідної допомоги при звільненні працівника здійснюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100), про що зазначено в підпункті «є» пункту 1 цього документа.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках (крім нарахування відпускних та відпускної компенсації), в тому числі для розрахунку вихідної допомоги при звільненні, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата (в нашому випадку — передують місяцю, в якому відбувається звільнення працівника).

Якщо протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи (абз. четвертий п. 2 Порядку № 100).

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). До такого часу належать, зокрема, передбачені статтями 25 та 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) відповідно відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові за бажанням в обов’язковому порядку, та відпустка без збереження заробітної плати за згодою сторін (в тому числі на період карантину).

Зважаючи на зміст запитання, якщо працівницю звільняють в липні 2021 року, а протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) і протягом попередніх 2 місяців роботи (березень – квітень) вона перебувала у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, передбаченій статтею 26 Закону про відпустки, тобто протягом останніх 4 календарних місяців не відпрацювала жодного дня, то цей період виключається з розрахункового періоду, внаслідок чого у працівниці немає розрахункового періоду.

Оскільки у квітні 2021 року працівниці виплачено річну винагороду за 2020 рік, то вона включається до заробітку місяців 2020 року, а не 2021 року (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Згідно з абзацом сьомим пункту 2 Порядку № 100 якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до абзацу третього пункту 4 Порядку № 100 якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (абз. четвертий п. 4 Порядку № 100).

Таким чином, оскільки у працівниці відсутній розрахунковий період, обчислення середньої заробітної плати необхідно здійснити з посадового окладу або з розміру мінімальної заробітної плати. Якщо розмір окладу за повною посадою (в еквіваленті повної зайнятості) працівниці є нижчим розміру мінімальної заробітної плати, то середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини п’ятої статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР у разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Отже, оскільки працівниця працює на умовах неповного робочого часу (тижня), то мінімальна заробітна плата обчислюється пропорційно до виконаної норми праці, а саме з урахуванням встановленого працівниці індивідуального режиму роботи.

В запитанні зазначено, що оклад за повною посадою працівниці становить 5600 грн., а мінімальна заробітна плата в липні (місяць звільнення) — 6000 грн. Оскільки оклад за повною посадою працівниці є нижчим розміру мінімальної заробітної плати (5600 грн. < 6000 грн.), то розрахунок середньої заробітної плати здійснюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (6000 грн.), обчисленого з урахуванням встановленого працівниці режиму роботи — неповного (3-денного) робочого тижня.¹

Якщо середня заробітна плата обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Відповідно до абзацу третього пункту 8 Порядку № 100 у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги (в тому числі вихідної допомоги), вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

При обчисленні середньої заробітної плати за 2 місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 Порядку № 100, на число робочих днів за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Звертаємо увагу: якщо правилами внутрішнього трудового розпорядку чи трудовим договором працівникові встановлено індивідуальний графік роботи, то при визначенні середньомісячного числа робочих днів необхідно враховувати індивідуальний графік роботи працівника.²

Розглянемо застосування вищенаведених норм на прикладі з урахуванням даних, зазначених в запитанні.

ПРИКЛАД

Нарахування вихідної допомоги працівниці, яка працює на умовах неповного робочого часу,
якщо протягом останніх 4 місяців перед звільненням вона перебувала у відпустці
без збереження заробітної плати

Умови як в запитанні: працівницю звільняють у зв’язку із скороченням її посади 31 липня 2021 року. При звільненні їй виплачується вихідна допомога у розмірі двомісячного середнього заробітку. Протягом останніх 4 місяців (квітень – червень) працівниця перебувала у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину (ст. 26 Закону про відпустки). В квітні працівниці нарахована і виплачена річна винагорода за 2020 рік, хоча в цьому місяці вона не відпрацювала жодного дня. В місяці звільнення — липні оклад за повною посадою працівниці становить 5600 грн. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, а працівниця з 1 вересня 2020 року працює на умовах неповного робочого тижня — 3 робочі дні на тиждень (понеділок, середа, п’ятниця). Норма робочого часу для працівниці становить: у травні — 11 робочих днів (далі — р. д.), у червні — 11 р. д., у липні — 13 р. д.

На підставі абзацу шостого пункту 2 Порядку № 100 період перебування працівниці у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, а саме квітень – червень, виключається з розрахункового періоду, тому у працівниці немає розрахункового періоду. Оскільки у квітні 2021 року працівниці виплачено річну винагороду за 2020 рік, то вона включається до заробітку місяців 2020 року, а не 2021 року (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Враховуючи, що в місяці звільнення — липні оклад за повною посадою працівниці менше мінімальної заробітної плати (5600 грн. < 6000 грн.), а працівниці встановлено неповний (3-денний) робочий тиждень, то розрахунок середньої заробітної плати здійснюється виходячи з мінімальної заробітної плати, обчисленої з урахуванням індивідуального режиму роботи працівниці.

Оскільки в липні (місяць звільнення) норма робочого часу для повної посади працівниці становить 22 робочих дні, а індивідуальна норма робочого часу працівниці — 13 робочих днів, то мінімальна заробітна плата працівниці, обчислена пропорційно до встановленої норми праці (індивідуального режиму роботи працівниці), в липні становить:

6000 грн. : 22 р. д. х 13 р. д. = 3545,45 грн.

Враховуючи, що в загальному випадку розрахунковий період при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування вихідної допомоги включає останні 2 календарні місяці, на підставі абзацу п’ятого пункту 4 Порядку № 100 обчислимо сумарну заробітну плату працівниці в умовному розрахунковому періоді (травень – червень) виходячи з «пропорційної» мінімальної заробітної плати:

3545,45 грн. х 2 міс. = 7090,90 грн.

Середньоденна заробітна плата працівниці в умовному розрахунковому періоді:

7090,90 грн. : (11 р. д. (травень) + 11 р. д. (червень)) = 322,31 грн.

Середньомісячне число робочих днів:

(11 р. д. (травень) + 11 р. д. (червень)) : 2 = 11 р. д.

Середня місячна заробітна плата:

322,31 грн. х 11 р. д. = 3545,41 грн.

Сума вихідної допомоги, яка становить двомісячний середній заробіток:

3545,41 грн. х 2 міс. = 7090,82 грн.

Отже, розмір вихідної допомоги, яку потрібно виплатити працівниці при звільненні, становить 7090,82 грн.

_________________________________________________________________________