Лист Пенсійного фонду України «Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат у разі сторнування заробітної плати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності в розрахунковому періоді» від 26.02.2026 № 2800-030401-8/14498

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 26.02.2026  № 2800-030401-8/14498

Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат
у разі сторнування заробітної плати у зв’язку з тимчасовою втратою
працездатності в розрахунковому періоді

(Витяг)

Розглянувши <…> запит <…> щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності <…>, Пенсійний фонд України повідомляє.

<…>

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу).

Частиною другою статті 25 Закону № 1105 передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок), середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування — період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, зокрема, у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (далі — поважні причини).

Пунктом 32 Порядку визначено, що середня заробітна плата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДПС.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2023 № 113) затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Податковий розрахунок).

Отже, у разі корегування у лютому 2026 року заробітної плати за січень 2026 року у зв’язку із страховим випадком, який настав у застрахованої особи з 29.01.2026, відсторнована заробітна плата відображається в місяці, в якому було здійснено корегування, при цьому її буде віднесено за той місяць, за який таке сторнування проведено. Тобто у Додатку 1 Податкового розрахунку зазначене сторно необхідно віднести до того місяця, за який здійснено таке корегування.

При обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку виплат по страховому випадку, який настав 05.02.2026, до розрахункового періоду включається 28 календарних днів січня 2026 року та відповідно заробітна плата за ці дні січня 2026 року, а календарні дні з 29 по 31 січня 2026 року виключаються з розрахункового періоду, оскільки застрахована особа була тимчасово непрацездатною, тобто була відсутня у зв’язку з поважною причиною.

Враховуючи, що на момент розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності по страховому випадку, який настав у застрахованої особи 05.02.2026, буде проведено обчислення допомоги по тимчасовій непрацездатності по страховому випадку за період з 29.01.2026 по 04.02.2026 та, відповідно, проведено сторнування суми заробітної плати за дні тимчасової непрацездатності за січень 2026 року (з 29.01.2026 по 31.01.2026), то при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку допомоги за страховим випадком з 05.02.2026 зазначені сторновані суми не враховуються, що відповідно буде відображено у звітності.

Начальник управління страхових виплат та соціальних послуг                                 Лариса СЕНЮК

_____________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: У вищенаведеному листі ПФУ розглядав наступну ситуацію: працівник хворів з 29 січня по 04 лютого 2026 року, але підприємство помилково нарахувало йому заробітну плату за січень як за повністю відпрацьований місяць, у тому числі за робочі дні з 29 по 31 січня 2026 року. Одразу після хвороби, яка тривала з 29 січня по 04 лютого (перший страховий випадок), працівник з 05 лютого захворів іншою хворобою (другий страховий випадок). Для нарахування «лікарняних» за другим страховим випадком у лютому 2026 року розрахунковий період включає останні 12 календарних місяців: лютий 2025 року – січень 2026 року. Помилково нараховану працівнику заробітну плату за робочі дні з 29 по 31 січня 2026 року підприємство відобразило в Податковому розрахунку за січень 2026 року. У зв’язку з цим виникло запитання: чи потрібно при обчисленні «лікарняних» за другим страховим випадком включати до виплат розрахункового періоду помилково нараховану заробітну плату за робочі дні з 29 по 31 січня 2026 року, якщо сторнування цієї помилково нарахованої заробітної плати відбулося в лютому 2026 року — місяці настання другого страхового випадку, який не включається до розрахункового періоду?

На думку ПФУ, якщо на момент розрахунку «лікарняних» по другому страховому випадку, який настав 05 лютого 2026 року, буде проведено обчислення «лікарняних» по першому страховому випадку за період хвороби з 29 січня по 04 лютого 2026 року та, відповідно, проведено сторнування суми заробітної плати за дні хвороби з 29 по 31 січня 2026 року, то при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку «лікарняних» за другим страховим випадком, що настав 05 лютого 2026 року, зазначені сторновані суми заробітної плати не враховуються, оскільки таке сторнування вже буде відображено у Податковому розрахунку.

Вважаємо, що такий висновок ПФУ суперечить діючим нормам законодавства, оскільки сторнування заробітної плати, помилково нарахованої в січні 2026 року, відбулося в лютому 2026 року — місяці, який перебуває поза розрахунковим періодом для другого страхового випадку (лютий 2025 року – січень 2026 року). Помилково нарахована заробітна плата в січні 2026 року, яка сторнується в лютому 2026 року, зменшує суму нарахованої заробітної плати в лютому 2026 року. Така зменшена заробітна плата в лютому 2026 року відображається в Податковому розрахунку за лютий 2026 року і включається до виплат розрахункового періоду для страхових випадків, які настали(нуть) в березні 2026 року і наступних місяцях, коли лютий 2026 року буде включатися до розрахункового періоду.

Саме такий механізм врахування сторнованих сум заробітної плати передбачений в прикладі пункту 6 розділу III Прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 21.10.2015 № 1022 (в цьому прикладі помилково нарахована зарплата в травні, яка сторнується в червні, зменшує зарплату червня, а помилкова нарахована зарплата за дні хвороби в липні (останньому місяці розрахункового періоду) повністю включається до виплат розрахункового періоду).

Також нагадаємо, що згідно з пунктом 32 Порядку № 1266 середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту (наразі — до Податкового розрахунку), а згідно з пунктом 3 зазначеного Порядку середньоденна заробітна плата обчислюється з нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ.

Отже, на думку редакції, якщо заробітна плата була помилково (надміру) нарахована за січень 2026 року, з неї сплачено ЄСВ у січні, така заробітна плата і нарахований на неї ЄСВ відображені в Податковому розрахунку за січень 2026 року, то незалежно від того, в якому з наступних місяців відбулося її сторнування, така помилково (надміру) нарахована заробітна плата за січень 2026 року включається до доходів січня 2026 року при обчисленні суми «лікарняних» для страхових випадків, які настали(нуть) в лютому 2026 року і наступних місяцях, коли січень 2026 року буде включатися до розрахункового періоду.¹