Щодо необхідності за працівника з інвалідністю сплачувати єдиний соціальний внесок з мінімальної заробітної плати
На підприємство прийнято на роботу особу з інвалідністю на неповний робочий день (основне місце роботи). Його місячна заробітна плата (8300 грн) менше мінімальної заробітної плати (8647 грн). Чи потрібно в такому випадку роботодавцю за працівника з інвалідністю сплачувати за місяць єдиний соціальний внесок з мінімальної заробітної плати?
Ні, не потрібно.
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі — Закон № 2464) єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ) для роботодавців встановлюється у розмірі 22% до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування ЄСВ.
У разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка ЄСВ, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Таким чином, частиною 5 статті 8 Закону № 2464 передбачена сплата ЄСВ з МЗП за умови, що до визначеної бази нарахування ЄСВ застосовується ставка ЄСВ в розмірі 22%, при цьому ця норма не стосується зовнішніх сумісників та працівників, які працюють з нефіксованим робочим часом.
Водночас згідно з частиною 13 статті 8 Закону № 2464 для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, ЄСВ встановлюється у розмірі 8,41% визначеної пунктом 1 частини 1 статті 7 цього Закону бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю.
Отже, частиною 13 статті 8 Закону № 2464 до бази нарахування ЄСВ працюючих осіб з інвалідністю передбачено застосування ставки ЄСВ у розмірі 8,41% і не передбачено сплату ЄСВ з МЗП, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП.
Крім того, відповідно до підпункту 6 пункту 2 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру МЗП, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ за умови перебування у трудових відносинах (несення військової служби) повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством. Зазначена вимога щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру МЗП, встановленої законом на місяць, не застосовується, зокрема, до заробітної плати (доходу) працівника з інвалідністю, який працює на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи – підприємця, де застосовується ставка 8,41%.
Таким чином, якщо у працівника з інвалідністю за основним місцем роботи база нарахування ЄСВ у розрахунку на місяць менше МЗП (в запитанні: 8300 грн < 8647 грн), то ЄСВ сплачується за ставкою 8,41% з фактично нарахованого доходу (8300 грн), тобто норма про сплату ЄСВ з МЗП до працівника з інвалідністю не застосовується.