Розрахунок середнього заробітку за останні 2 місяці роботи для нарахування «середньозарплатних» виплат згідно з Порядком № 100

Кодексом законів про працю України (далі — КЗпП) та низкою інших нормативно-правових актів передбачені випадки, коли за працівниками, які працюють на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи (далі разом — підприємство), зберігається середній заробіток (середня заробітна плата).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці) порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищенаведеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі — Порядок № 100).

Випадки, коли зберігається середній заробіток
або здійснюється виплата середньомісячного заробітку

Виходячи з норм пункту 1 Порядку № 100, КЗпП і інших нормативно-правових актів, Порядок № 100 застосовується, зокрема, у випадках:

• надання працівникам оплачуваних відпусток і компенсації за невикористані відпустки (згідно зі статтями 74, 77, 77-1, 77-2, 77-3, 182, 182-1, 217 КЗпП та статтями 2, 21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) за працівниками зберігається середня заробітна плата на період надання щорічної, творчої відпусток, відпустки у зв’язку з навчанням, для підготовки та участі в змаганнях, додаткової відпустки окремим категоріям громадян (учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, реабілітованим особам, яких було піддано репресіям у формі позбавлення або обмеження волі чи примусового поміщення здорової людини до психіатричного закладу) і постраждалим учасникам Революції Гідності, відпустки у зв’язку з усиновленням дитини, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи, відпустки при народженні дитини);¹

  ¹ Детально про розрахунок середньої заробітної плати для нарахування відпускних йдеться у статті «Порядок нарахування і виплати відпускних» журналу «Все про працю і зарплату» № 5/2025, стор. 24.

• переведення працівників на іншу легшу нижчеоплачувану роботу за станом здоров’я (згідно з частиною другою статті 170 КЗпП при переведенні за станом здоров’я на легшу нижчеоплачувану роботу за працівниками зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням);²

  ² Докладно про трудові гарантії працівників, яких переводять або переміщують на іншу роботу, розказано у статті «Переміщення та переведення працівників на іншу роботу» журналу «Все про працю і зарплату» № 5/2024, стор. 60.

• тимчасового переведення працівника при виробничій необхідності на іншу менш оплачувану роботу (згідно з частиною другою статті 33 КЗпП роботодавець має право у встановлених випадках перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою);²

  ² Докладно про трудові гарантії працівників, яких переводять або переміщують на іншу роботу, розказано у статті «Переміщення та переведення працівників на іншу роботу» журналу «Все про працю і зарплату» № 5/2024, стор. 60.

• переведення працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу (згідно з частиною першою статті 114 КЗпП при переведенні працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення (фактично нараховується оплата за виконану роботу і доплата до попереднього середнього заробітку);²

  ² Докладно про трудові гарантії працівників, яких переводять або переміщують на іншу роботу, розказано у статті «Переміщення та переведення працівників на іншу роботу» журналу «Все про працю і зарплату» № 5/2024, стор. 60.

• переміщення працівника на іншу роботу (згідно з частиною другою статті 114 КЗпП у тих випадках, коли в результаті переміщення працівника (ч. друга ст. 32 КЗпП) зменшується заробіток з не залежних від нього причин, здійснюється доплата до попереднього середнього заробітку протягом 2 місяців з дня переміщення);²

  ² Докладно про трудові гарантії працівників, яких переводять або переміщують на іншу роботу, розказано у статті «Переміщення та переведення працівників на іншу роботу» журналу «Все про працю і зарплату» № 5/2024, стор. 60.

• переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей до 3 років, на іншу легшу роботу (згідно зі статтею 178 КЗпП вагітні жінки відповідно до медичного висновку переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. До вирішення питання про надання вагітній жінці іншої роботи вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства. Жінки, які мають дітей віком до 3 років, в разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку 3 років);²

  ² Докладно про трудові гарантії працівників, яких переводять або переміщують на іншу роботу, розказано у статті «Переміщення та переведення працівників на іншу роботу» журналу «Все про працю і зарплату» № 5/2024, стор. 60.

• надання жінкам додаткових перерв для годування дитини (згідно з частинами першою та п’ятою статті 183 КЗпП жінкам, які мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку і харчування, додаткові перерви для годування дитини, що включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком);
• виплати вихідної допомоги (згідно зі статтею 44 КЗпП при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36, пунктах 1, 2 і 6 статті 40, пункті 6 частини першої статті 41 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку; внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39 КЗпП) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку, а у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41 КЗпП (припинення повноважень посадових осіб) — у розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку);
• службового відрядження (відповідно до частини п’ятої статті 121 КЗпП працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку);³

  ³ Докладно про розрахунок заробітної плати за час відрядження йдеться у статті «Заробітна плата працівника за час відрядження: порядок розрахунку та виплати» журналу «Все про працю і зарплату» № 6/2024, стор. 8.

• виконання державних або громадських обов’язків у робочий час (згідно з частиною першою статті 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку);
• направлення працівників на обстеження до медичних закладів (відповідно до статті 123 КЗпП за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов’язаними проходити таке обстеження (статті 169, 191 КЗпП), зберігається середній заробіток за місцем роботи);
• звільнення працівників-донорів від роботи (згідно зі статтею 124 КЗпП і частиною 2 статті 20 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» від 30.09.2020 № 931-IX у дні медичного обстеження та донації крові та/або компонентів крові особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, звільняється від роботи на підприємстві із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця. Такій особі безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів роботодавця. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки);⁴

  ⁴ Про трудові гарантії працівників-донорів детально розказано у статті «Працівники-донори на підприємстві: трудові гарантії» журналу «Все про працю і зарплату» № 2/2024, стор. 91.

• звільнення від роботи працівників, які навчаються в середніх загальноосвітніх школах (згідно зі статтею 209 КЗпП для працівників, які успішно навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, на період навчального року встановлюється скорочений робочий тиждень на один робочий день або на відповідну йому кількість робочих годин (при скороченні робочого дня протягом тижня). Цим працівникам за час звільнення від роботи виплачується 50% середньої заробітної плати за основним місцем роботи, але не нижче мінімального розміру заробітної плати);
• звільнення від роботи працівників, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі (згідно з частиною четвертою статті 218 КЗпП працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, за їх бажанням протягом 4 років навчання надається один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50% середньої заробітної плати працівника);
• виконання працівником громадських обов’язків в інтересах трудового колективу (відповідно до частин шостої – сьомої статті 252 КЗпП членам виборних профспілкових органів, не звільненим від своїх виробничих чи службових обов’язків, надається на умовах, передбачених колективним договором, вільний від роботи час із збереженням середньої заробітної плати для участі в консультаціях і переговорах, виконання інших громадських обов’язків в інтересах трудового колективу, а також на час участі в роботі виборних профспілкових органів, але не менше 2 годин на тиждень. На час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, надається додаткова відпустка тривалістю до 6 календарних днів з компенсацією середньої заробітної плати за рахунок профспілкової організації, за рішенням якої працівник направлений на профспілкове навчання);
• підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва (згідно зі статтею 122 КЗпП та підпунктом «а» пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.97 № 695 (далі — Постанова № 695) за працівниками, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки і навчання інших професій з відривом від виробництва, зберігається середня заробітна плата за основним місцем роботи за час навчання. За вчителями та іншими працівниками освіти, які направляються на курси і до інститутів удосконалення вчителів, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи);
• простою (згідно з частинами третьою і п’ятою статті 113 КЗпП за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або оточуючих його людей і навколишнього середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. На період освоєння нового виробництва (продукції) роботодавець може провадити робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як 6 місяців);⁵

  ⁵ Детально про оплату часу простою йдеться у статті «Простій виробництва: види, документальне оформлення, трудові гарантії працівників» журналу «Все про працю і зарплату» № 5/2025, стор. 94.

• затримки розрахунку з працівником при його звільненні (згідно зі статтею 117 КЗпП у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП (в день звільнення, а якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок), при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за 6 місяців);
• непрацевлаштування звільнених з ініціативи роботодавця жінок певних категорій (згідно з частиною третьою статті 184 і статтею 186-1 КЗпП на період працевлаштування звільнених з ініціативи роботодавця вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (до 6 років — ч. шоста ст. 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю, батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), опікунів (піклувальників), одного з прийомних батьків, одного з батьків-вихователів, за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше 3 місяців з дня закінчення строкового трудового договору);
• вимушеного прогулу (згідно з частинами другою  – п’ятою статті 235 КЗпП у разі поновлення на роботі при незаконному звільненні працівникові виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Якщо неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. У разі наявності підстав для поновлення на роботі працівника, який був звільнений у зв’язку із здійсненим ним або його близькою особою повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, та за його відмови від такого поновлення орган, який розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату йому грошової компенсації у розмірі шестимісячного середнього заробітку, а у випадку неможливості поновлення — у розмірі дворічного середнього заробітку. У разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу;
• визнання відносин трудовими та нарахування заробітної плати працівнику (згідно з частиною шостою статті 235 КЗпП) при винесенні рішення про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу, у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві (крім випадків виконання робіт чи надання послуг за гіг-контрактом у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»), орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про нарахування та виплату такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати, про нарахування та сплату відповідно до законодавства податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за встановлений період роботи);
• затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір (згідно зі статтею 236 КЗпП у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку за час затримки);
• інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

До інших випадків, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати, належать, зокрема, такі випадки:

• згідно з частиною другою статті 275 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) за особами, яких викликають як потерпілих, свідків, експертів і перекладачів, зберігається середній заробіток за місцем роботи за час їхньої відсутності у зв’язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення;
• відповідно до частини 2 статті 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-ХІІ (далі — Закон про військовий обов’язок) громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, направленням, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональним органом Служби безпеки України, відповідним підрозділом розвідувальних органів України на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати;
• згідно з частиною 11 статті 29 Закону про військовий обов’язок за призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, займана посада та середня заробітна плата на підприємстві;⁶

  ⁶ Див. також статтю «Трудові гарантії працівників, призваних на військові збори» в журналі «Все про працю і зарплату» № 7/2021, стор. 86.

• відповідно до частини 6 статті 43 Закону про військовий обов’язок за членами комісій з питань взяття на військовий облік районних (міських) комісій та військово-лікарських комісій при відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦКСП), лікарями і середнім медичним персоналом, технічними працівниками та обслуговуючим персоналом, які направляються для роботи до ТЦКСП (збірних пунктів) під час взяття на військовий облік і призову громадян на військову службу або на збори для проведення медичного огляду і повторного огляду громадян, на весь час виконання цих обов’язків зберігаються займана посада та середня заробітна плата за основним місцем роботи;
• згідно з частиною 2 статті 32 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 № 93-IV у разі здійснення депутатських повноважень у робочий час депутату місцевої ради за основним місцем роботи відшкодовується середній заробіток за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету;
• відповідно до статті 132 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов’язків, працівники (крім працівників, які є посадовими особами), з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку;⁷

  ⁷ Див. статтю «Матеріальна відповідальність працівників» в журналі «Все про працю і зарплату» № 3/2023, стор. 67.

• відповідно до частини другої статті 252-8 КЗпП збитки, заподіяні підприємству випуском неякісної продукції з вини бригади, відшкодовуються з її колективного заробітку в межах середнього місячного заробітку бригади;
• відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 № 268, підпункту 3 пункту 3, пункту 4 Умов оплати праці працівників патронатних служб в державних органах та підпункту 3 пункту 3, пункту 4 Умов оплати праці працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, і працівників Управління адміністративних будинків Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, Управління адміністративними будинками Державного управління справами, Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1112, керівники державних органів, на які поширюється дія цих документів, в межах затвердженого фонду оплати праці (далі — ФОП) мають право надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника;⁸

  ⁸ Про види, порядок виплати та обчислення суми матеріальної допомоги йдеться у статті «Матеріальна допомога працівникам» на стор. 54 цього номера.

• відповідно до частини 2 статті 54 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII та пункту 2 Порядку надання державним службовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2016 № 500, державним службовцям на підставі особистої заяви може надаватися один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати в межах затвердженого ФОП.

Крім перерахованих вище випадків, коли надання працівникам «середньозарплатних» виплат передбачено законодавством, госпрозрахункові підприємства в колективному договорі (іншому «зарплатному» локальному документі) можуть встановити й інші виплати, що розраховуються виходячи із середньої заробітної плати, яку можна обчислити за Порядком № 100. Наприклад, на госпрозрахункових підприємствах можуть виплачуватися середній заробіток працівникам, призваним (прийнятим за контрактом) на військову службу в особливий період, за весь період такої служби до демобілізації, одноразова допомога при звільненні працівникам, які виходять на пенсію, в розмірі середньомісячної заробітної плати.

При встановленні розміру та розрахунку суми матеріальної допомоги (в тому числі на оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань) роботодавцям слід враховувати, що відповідно до абзацу першого пункту 2 та пункту 7 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для надання матеріальної (грошової) допомоги, яка надається в розмірі середньомісячної заробітної плати, проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання матеріальної (грошової) допомоги (тобто розрахунковий період для обчислення матеріальної (грошової) допомоги становить не останні 2, а останні 12 календарних місяців роботи).⁸

Далі розглянемо механізм обчислення середньої заробітної плати для нарахування вищерозглянутих виплат (далі — «середньозарплатні» виплати), що розраховуються за Порядком № 100, коли розрахунковий період становить останні 2 календарні місяці роботи, тобто крім обчислення середньої заробітної плати для оплати днів відпустки та виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки (далі разом — відпускні)⁹, і матеріальної (грошової) допомоги.⁸

Алгоритм розрахунку середнього заробітку

Виходячи з норм Порядку № 100 алгоритм розрахунку сум всіх «середньозарплатних» виплат однаковий і включає декілька наступних етапів:

Визначення розрахункового періоду

↓

Визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді

↓

Обчислення середньоденної (середньогодинної) заробітної плати

↓

Визначення кількості днів (годин), які підлягають оплаті

↓

Визначення суми виплати

Розглянемо детально порядок нарахування «середньозарплатних» виплат працівникам, в тому числі кожен з вищевказаних етапів такого нарахування.

Визначення розрахункового періоду

Згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку № 100 у всіх випадках (крім нарахування відпускних і матеріальної (грошової) допомоги) середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.¹⁰

Наприклад, якщо працівник, прийнятий на роботу у 2024 році, 8 липня 2025 року проходив обов’язковий медичний огляд в медичній установі, то розрахунковим періодом для нарахування середнього заробітку за день проходження медичного огляду будуть останні 2 календарні місяці роботи: період з 1 травня по 30 червня 2025 року (див. приклад 1 нижче).

Якщо працівника було прийнято на роботу 12 травня 2025 року, а 14 липня його залучили до виконання державних обов’язків у робочий час, то розрахунковим періодом для нарахування середнього заробітку за час виконання таких обов’язків буде відпрацьований період протягом останніх 2 календарних місяців, а саме період з 12 травня по 30 червня 2025 року (див. приклад 2 нижче).

Якщо працівника було прийнято на роботу 09 червня 2025 року, а 21 липня ТЦКСП його направив проходити медичне обстеження як військовозобов’язаного, то розрахунковим періодом для нарахування середнього заробітку за дні проходження медичного обстеження буде відпрацьований період протягом останніх 2 календарних місяців, а саме період з 09 по 30 червня 2025 року (див. приклад 3 нижче).

Порядком № 100 не передбачено, що місяці розрахункового періоду мають бути повністю відпрацьовані. Якщо протягом розрахункового періоду відпрацьовано хоча б один день, обчислення середньої заробітної плати буде здійснюватися виходячи з нарахувань за цей день (див. приклад 15 нижче).¹¹

Наприклад, якщо працівника було прийнято на роботу 30 червня 2025 року, а 01 липня він здавав кров як донор, то розрахунковим періодом для нарахування середнього заробітку за день здачі крові та наступний за ним день буде відпрацьований період протягом останніх 2 календарних місяців, а саме відпрацьований один день 30 червня 2025 року.

Якщо протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював (наприклад, хворів, перебував у відпустці без збереження заробітної плати), середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи (абз. п’ятий п. 2 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівника направляють у відрядження 21 липня 2025 року, а в період з 28 квітня по 04 липня 2025 року він хворів, тобто протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) перед місяцем направлення у відрядження (липень) не працював, то розрахунковим періодом для обчислення середнього заробітку за період відрядження будуть попередні 2 місяці роботи: березень – квітень (див. приклад 4 нижче).

Якщо протягом останніх 2 календарних місяців, а також протягом попередніх їм 2 календарних місяців, тобто протягом останніх 4 календарних місяців, працівник не працював і в нього не було заробітної плати, то у працівника відсутній розрахунковий період. У цьому випадку середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку № 100 (абз. восьмий п. 2 Порядку № 100), а саме виходячи з установлених працівнику в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. третій п. 4 Порядку № 100).

Якщо у вищевказаному випадку розмір посадового окладу (місячної тарифної ставки) є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку (абз. четвертий п. 4 Порядку № 100).

Наприклад, якщо працівника з 14 липня 2025 року залучають до виконання державних обов’язків, і за ним на цей період на підставі частини першої статті 119 КЗпП зберігається середній заробіток, а в період з 27 лютого по 02 липня 2025 року працівник хворів, тобто не працював протягом останніх 4 календарних місяців (березень – червень 2025 року), то розрахункового періоду в нього немає, а середній заробіток обчислюється виходячи з установленого працівнику посадового окладу (місячної тарифної ставки) або мінімальної заробітної плати (на цьому нюансі зупинимося детально нижче) (див. приклади 5, 6, 7, 14 нижче).

Працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, середній заробіток може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців (абз. шостий п. 2 Порядку № 100). Рішення про те, який розрахунковий період використовувати для нарахування «середньозарплатних» виплат зазначеним працівникам, підприємство має відобразити в локальному документі.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100). До цього часу, який виключається з розрахункового періоду, належать, зокрема:

– період простою не з вини працівника, який відповідно до статті 113 КЗпП оплачується частково — з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу);¹²

– період перебування у відпустках без збереження заробітної плати, передбачених статтями 25 і 26 Закону про відпустки;¹³

– період перебування у відпустці без збереження заробітної плати, що надається протягом періоду дії воєнного стану згідно з частинами 3 та 4 статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136);

– період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період якої заробітна плата не зберігається.

Наприклад, якщо працівника з 01 липня 2025 року переміщують до іншого підрозділу зі зменшенням заробітку (з не залежних від працівника причин), внаслідок чого йому здійснюється доплата до попереднього середнього заробітку протягом 2 місяців з дня переміщення, а в розрахунковому періоді (травень – червень 2025 року) для підрозділу працівника був введений простій з 19 травня по 30 червня 2025 року з оплатою в розмірі 2/3 окладу, то зазначений період частково оплаченого простою виключається з розрахункового періоду, тому останній включає лише період з 01 по 18 травня.

Якщо працівника з 14 липня 2025 року направляють у відрядження, за час якого йому виплачується оплата у розмірі не менше середнього заробітку, а в розрахунковому періоді (травень – червень 2025 року) він з 19 травня по 15 червня 2025 року перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136), то період такої неоплачуваної відпустки виключається з розрахункового періоду, тому останній включає лише періоди з 01 по 18 травня та з 16 по 30 червня.

З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100). Це може бути у разі втрати документів про нараховані виплати працівнику.

Також слід пам’ятати, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні 2 місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (абз. другий п. 4 Порядку № 100). Отже, з розрахункового періоду виключаються:

– період, протягом якого зберігається середній заробіток (див. приклади 8, 10, 11, 13 нижче);

– період, за який нараховуються допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах (див. приклади 4, 5, 8, 9, 14 нижче).¹⁴

Наприклад, якщо працівника звільняють 30 червня 2025 року за скороченням штату (за п. 1 ст. 40 КЗпП), і при звільненні йому на підставі норм статті 44 КЗпП виплачується вихідна допомога в розмірі середнього місячного заробітку, а в розрахунковому періоді (квітень – травень 2025 року) працівник перебував у щорічній основній відпустці з 17 по 30 квітня (14 к. д.), за час якої йому нараховано відпускні (середній заробіток), а також хворів у період з 1 по 14 травня 2025 року, при цьому за час хвороби йому нараховано «лікарняні», то періоди таких відпустки і хвороби виключаються з розрахункового періоду, тому останній включає лише періоди з 01 по 16 квітня та з 15 по 31 травня.

Визначення сукупної заробітної плати в розрахунковому періоді

Відповідно до абзацу першого пункту 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Отже, при обчисленні середньої заробітної плати враховуються виплати, які є заробітною платою, тобто належать до основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат (ст. 2 Закону про оплату праці), крім зазначених у пункті 4 Порядку № 100 (див. таблицю).

Таблиця

Перелік виплат, що враховуються і не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати виходячи з 2 календарних місяців

Виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати	Виплати, що НЕ враховуються при обчисленні середньої заробітної плати виходячи з 2 календарних місяців (п. 4 Порядку № 100)
Основна заробітна плата	• Літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; • Заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); • Заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму; • Виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника, допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах.
Додаткова заробітна плата, в тому числі: – доплати і надбавки (за надурочну роботу; за роботу в нічний (вечірній) час; за суміщення професій і посад; за розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт; за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника; за високі досягнення у праці; за високу професійну майстерність; за інтенсивність праці; за керівництво бригадою; за вислугу років; оплата за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні; доплата до мінімальної заробітної плати тощо); – виробничі премії; – індексація.	• Виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); • Виплати, пов’язані зі святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; • Одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); • Премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності); • Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому числі: – винагорода за підсумками річної роботи; – винагорода за вислугу років тощо.	• Грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків; • Винагороди державним виконавцям; • Грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; • Доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства • Компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); • Вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; • Вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; • Дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку • Суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; • Пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Порядку № 100 суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

Наприклад, якщо доплата за суміщення посад за травень 2025 року помилково не була нарахована (виплачена) працівникові у травні 2025 року, а була нарахована (виплачена) у місяці виявлення помилки — червні 2025 року, то при обчисленні середньої заробітної плати сума такої доплати відноситься до виплат за травень (місяць, за який вона нарахована).

Якщо доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника за березень 2023 року помилково не була нарахована (виплачена) працівникові у березні 2025 року, а була нарахована (виплачена) у місяці виявлення помилки — липні 2025 року, то при обчисленні середньої заробітної плати сума такої доплати відноситься до виплат за березень.

Врахування премій та винагород

Конкретні показники та умови нарахування премій і винагород, їхні розміри, терміни виплати (місячні, квартальні, піврічні, річні) встановлюються у Положенні про преміювання, яке розробляється підприємствами самостійно. Положенням про преміювання, як правило, встановлюється, що премія (винагорода) нараховується пропорційно відпрацьованому часу (тобто за час відпустки, хвороби та інші невідпрацьовані періоди премії та винагороди не нараховуються).

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються тільки премії (винагороди), що відносяться до заробітної плати, а премії (винагороди), які вказані в пункті 4 Порядку № 100, не враховуються. Крім того, основним критерієм включення премії (винагороди) у розрахунок є сталість виплати (для місячних премій — щомісяця, для квартальних премій — щокварталу, для піврічних премій — кожне півріччя, для річних — щороку) незалежно від її розміру та порядку обчислення. Такі постійні премії (винагороди) обов’язково передбачаються колективним договором (Положенням про преміювання). Постійними преміями є, зокрема, виробничі премії, що відносяться до додаткової заробітної плати, а постійними винагородами є, зокрема, винагороди за підсумками роботи за рік, за вислугу років, що відносяться до інших заохочувальних та компенсаційних виплат ФОП (пп. 2.2.2, 2.3.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5).¹⁵

Якщо колективним договором (Положенням про преміювання) передбачена виплата премії щомісяця за наявності фінансових можливостей, але у зв’язку з фінансовими труднощами місячна премія була виплачена тільки в одному місяці розрахункового періоду, то зазначена премія повинна враховуватися при обчисленні середньої заробітної плати, оскільки вона не відноситься до одноразових виплат.¹⁵

Якщо премія не має постійного характеру (Положенням про преміювання передбачено, що за виконання окремих доручень може виплачуватися одноразова премія) або не передбачена колективним договором (Положенням про преміювання), але виплачується згідно з окремим наказом керівника підприємства за виконання разового доручення, то вона (незалежно від її розміру та порядку обчислення) вважається одноразовою виплатою, яка на підставі підпункту «б» пункту 4 Порядку № 100 не враховується при обчисленні середньої заробітної плати.¹⁵

Що стосується механізму врахування премій і винагород при обчисленні середньої заробітної плати, то відповідно до абзацу третього пункту 3 Порядку № 100 премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період. Якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

Таким чином, премії (винагороди) відносяться до місяця, в якому вони нараховані, а також до наступних місяців, якщо вони нараховувалися за період, що перевищує один місяць (квартал, півріччя, рік тощо). Тобто премії, нараховані (виплачені) в поточному місяці за попередній період (місяць, квартал, півріччя, рік тощо), не потрібно відносити до місяців, за які вони нараховані, а для розрахунку частин сум премії (винагороди), які відносяться до поточного і наступних місяців, необхідно використовувати кількість відпрацьованих робочих днів у періоді (місяці, кварталі, півріччі, році), за який вони нараховані, і в місяцях, до яких відноситься сума премії (винагороди). При цьому спочатку необхідно обчислити суму премії (винагороди), що припадає на один відпрацьований день у періоді, за який премія (винагорода) нарахована (місяць, квартал, півріччя, рік тощо), а потім така денна премія (денна винагорода) множиться на кількість відпрацьованих робочих днів у місяці, який включається до розрахункового періоду, починаючи з місяця нарахування премії (винагороди). При цьому якщо період, за який нараховано премію (винагороду), відпрацьований неповністю, а розрахункова сума місячної премії (винагороди), нарахованої за попередній місяць, або загальна розрахункова сума премії (винагороди), нарахованої за період, що перевищує один місяць (квартал, півріччя, рік тощо), більша за фактично нараховану суму премії (винагороди), то враховується не розрахункова (загальна розрахункова), а фактично нарахована сума премії (винагороди) (див. приклади 8–11 нижче).

Розглянемо детально порядок врахування премій (винагород) залежно від періоду, за який вони виплачуються.

1. Врахування місячних премій (винагород).

Якщо місячна премія нараховується в поточному місяці — червні за поточний місяць — червень, то вона включається в заробіток поточного місяця — червня (в якому вона нарахована). При цьому оскільки місяць нарахування премії та місяць, за який нараховано премію, збігаються — червень, то зазначена премія в повній сумі включається в заробіток червня. Тобто місячні премії, які нараховуються (виплачуються) місяць в місяць, завжди будуть враховуватися в місяці нарахування всією сумою незалежно від відпрацьованого часу в такому місяці.

Якщо місячна премія нараховується в поточному місяці — липні за попередній місяць — червень, то вона включається в заробіток поточного місяця — липня (в якому вона нарахована). Для визначення частини зазначеної премії, яка включається в заробіток липня, необхідно спочатку суму премії розділити на кількість відпрацьованих днів місяця, за який вона нарахована, — червня, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів місяця, в якому вона нарахована, — липня. Отримана розрахункова сума враховується у повному обсязі, якщо місяць, за який нараховано премію — червень, відпрацьований повністю. Якщо ж місяць, за який нараховано премію — червень, відпрацьований частково (неповністю), при цьому розрахункова сума премії перевищує фактично нараховану суму премії, то враховується не розрахункова, а фактично нарахована сума премії.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачена виплата виробничої премії за звітний місяць в наступному місяці в розмірі 25% окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному місяці, при цьому працівник відпрацював у червні 16 з 21 робочого дня (відпрацював місяць частково, оскільки з 9 по 13 червня хворів), в липні відпрацював 23 робочих дні (виконав місячну норму праці в цьому місяці), і йому в липні нараховано місячну премію за червень в сумі 1904,76 грн (10 000 грн х 25% : 21 р. д. х 16 відпрац. д.), то розрахункова сума зазначеної місячної премії, яка включається в заробіток липня, становить:

1904,76 грн : 16 відпрац. д. (червень) х 23 відпрац. д. (липень) = 2738,09 грн

Оскільки місяць, за який нараховано премію, — червень відпрацьований працівником частково (неповністю), а розрахункова сума премії перевищує фактично нараховану суму премії (2738,09 грн > 1904,76 грн), то при обчисленні середньої заробітної плати, коли до розрахункового періоду включається липень, в цьому місяці враховується не розрахункова, а фактично нарахована сума премії за червень — 1904,76 грн.

Якщо вищевказаному працівнику в серпні буде нараховано місячну премію за липень, який ним повністю відпрацьований — 23 робочих дні, в сумі 2500 грн (10 000 грн х 25%), при цьому працівник в серпні відпрацює лише 11 з 21 робочого дня (з 4 по 17 серпня він перебуватиме у відпустці без збереження заробітної плати), то розрахункова сума зазначеної місячної премії, яка включається в заробіток серпня, становитиме:

2500 грн : 23 відпрац. д. (липень) х 11 відпрац. д. (серпень) = 1195,65 грн

Отже, при обчисленні середньої заробітної плати, коли до розрахункового періоду включається серпень, в цьому місяці враховується не фактично нарахована, а розрахункова сума (частина) премії за липень, нарахована в серпні, — 1195,65 грн.

Якщо цього працівника у вересні направлять у відрядження, то при обчисленні середнього заробітку за час відрядження в розрахунковому періоді (липень – серпень) враховуються фактично нарахована сума премії за червень, яка відноситься до липня, — 1904,76 грн та розрахункова сума (частина) премії за липень, яка відноситься до серпня, — 1195,65 грн.

2. Врахування квартальних премій (винагород).

Якщо премія за І квартал, що включає 3 місяці — січень, лютий і березень, нарахована у першому місяці наступного кварталу — квітні, то така премія включається в заробіток 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — квітня, а саме включається в заробіток квітня, травня і червня.

Якщо премія за ІІ квартал, що включає 3 місяці — квітень, травень і червень, нарахована в червні (останній місяць ІІ кварталу), то така премія включається в заробіток 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — червня, а саме включається в заробіток червня, липня і серпня.

Для визначення частини квартальної премії, що включається до розрахунку, необхідно спочатку суму такої премії поділити на кількість відпрацьованих днів у кварталі, за який вона нарахована, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів у місяцях, до яких відноситься премія (які включаються до розрахункового періоду), починаючи з місяця нарахування премії. При цьому якщо квартал, за який нараховано премію, відпрацьовано працівником неповністю, а загальна розрахункова сума квартальної премії, що відноситься до місяців розрахункового періоду (незалежно від кількості таких місяців), більша за фактично нараховану суму квартальної премії, то враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями у суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачено виплату виробничої премії за звітний квартал у першому місяці наступного кварталу в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі, при цьому працівник у І кварталі 2025 року відпрацював 44 з 64 робочих днів за графіком роботи підприємства у цьому кварталі (з 13 по 23 січня працівник хворів, а з 17 по 31 березня перебував у відпустці без збереження заробітної плати), а також відпрацював у квітні 15 робочих днів (у період з 1 по 9 квітня працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати), травні — 17 робочих днів (у період з 19 по 25 травня працівник хворів), червні — 21 робочий день, та працівникові у квітні нараховано премію за І квартал (за 3 місяці: січень, лютий і березень) в сумі 8250 грн (12 000 грн : 64 р. д. х 44 відпрац. д.), то зазначена квартальна премія включається до заробітку 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — квітня, а саме включається до заробітку квітня, травня і червня. У цьому випадку денна премія у відпрацьованому І кварталі становить 187,50 грн (8250 грн : 44 відпрац. д.), а частини квартальної премії відносяться до відповідних місяців наступним чином:

– до квітня: 187,50 грн х 15 відпрац. д. = 2812,50 грн;

– до травня: 187,50 грн х 17 відпрац. д. = 3187,50 грн;

– до червня: 187,50 грн х 21 відпрац. д. = 3937,50 грн.

Якщо вказаний працівник буде направлений підприємством на курси підвищення кваліфікації в липні 2025 року, то при обчисленні середнього заробітку за час перебування на таких курсах в заробіток розрахункового періоду (травень – червень) будуть включатися тільки частини премії за І квартал, які відносяться до місяців розрахункового періоду: травня — 3187,50 грн і червня — 3937,50 грн, при цьому загальна розрахункова сума квартальної премії складе:

3187,50 + 3937,50 = 7125 грн

Частина премії за І квартал, що відноситься до квітня — 2812,50 грн, не враховується, оскільки квітень не включається до розрахункового періоду.

Оскільки І квартал 2025 року працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума квартальної премії не перевищує фактично нараховану суму цієї премії (7125 грн < 8250 грн), то при обчисленні середньої заробітної плати за час перебування на курсах підвищення кваліфікації в липні враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума премії за І квартал 2025 року — 7125 грн.

Якщо вказаний працівник як донор здасть кров у серпні 2025 року, то при обчисленні середнього заробітку для оплати «донорських» днів у серпні до заробітку розрахункового періоду (червень – липень) включатиметься лише частина премії за І квартал, що відноситься до місяця розрахункового періоду — червня в сумі 3937,50 грн. Інші частини премії за І квартал, що відносяться до квітня — 2812,50 грн і травня — 3187,50 грн, не враховуватимуться, оскільки ці місяці не включаються до розрахункового періоду.

Трапляються випадки, коли у звітному кварталі, за який нараховується квартальна премія, працівник відпрацював не всі місяці цього кварталу (наприклад, відпрацював два або лише один місяць кварталу). В цьому випадку квартальна премія все одно розподіляється на 3 місяці, починаючи з місяця, в якому вона нарахована.

Наприклад, на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачено виплату виробничої премії за звітний квартал в останньому місяці цього ж кварталу в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі, при цьому працівник у ІІ кварталі 2025 року відпрацював 35 з 65 робочих днів за графіком роботи у цьому кварталі (у 2025 році з січня по 12 травня працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати). Працівник відпрацював у червні 21 робочий день, у липні — 18 робочих днів (у період з 14 по 18 липня працівник хворів), у серпні — 3 робочих дні (у період з 4 по 27 серпня працівник перебував у щорічній основній відпустці). У червні працівнику нараховано премію за ІІ квартал, який включає 3 місяці (квітень, травень, червень), в сумі 7538,46 грн (14 000 грн : 65 р. д. х 35 відпрац. д.). Ця квартальна премія включається в заробіток 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — червня, а саме включається в заробіток червня, липня і серпня. При цьому денна премія у відпрацьованому ІІ кварталі становить 215,38 грн (7538,46 грн : 35 відпрац. д.), а частини квартальної премії відносяться до відповідних місяців наступним чином:

– до червня: 215,38 грн х 21 відпрац. д. = 4522,98 грн;

– до липня: 215,38 грн х 18 відпрац. д. = 3876,84 грн;

– до серпня: 215,38 грн х 3 відпрац. д. = 646,14 грн.

Якщо зазначений працівник буде проходити обов’язковий медичний огляд у серпні 2025 року, то при розрахунку середнього заробітку за день проходження медичного огляду до заробітку розрахункового періоду (червень – липень) включатимуться лише частини премії за ІІ квартал, що відносяться до місяців розрахункового періоду: червня — 4522,98 грн і липня — 3876,84 грн, при цьому загальна розрахункова сума квартальної премії становитиме:

4522,98 + 3876,84 = 8399,82 грн

Частина премії за ІІ квартал, що відноситься до серпня — 646,14 грн, не враховуватиметься, оскільки серпень не включається до розрахункового періоду.

Оскільки ІІ квартал 2025 року працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума квартальної премії перевищує фактично нараховану суму цієї премії (8399,82 грн > 7538,46 грн), то при обчисленні середнього заробітку за день проходження медичного огляду в серпні враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії за ІІ квартал — 7538,46 грн.

3. Врахування піврічних премій (винагород).

Якщо премія за I півріччя, що включає 6 місяців з січня по червень, нарахована в червні (останній місяць I півріччя), то така премія включається в заробіток 6 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — червня, а саме включається в заробіток червня, липня, серпня, вересня, жовтня та листопада.

Якщо виробнича премія за I півріччя, що включає 6 місяців з січня по червень, нарахована в липні, але працівник весь березень і весь квітень хворів і в цих місяцях не має відпрацьованих днів, відповідно, за березень і квітень піврічна премія не нараховувалася (вона нараховується пропорційно відпрацьованому часу у звітному півріччі), тобто фактично премія нараховувалася за відпрацьовані дні тільки в 4 місяцях I півріччя — січень, лютий, травень і червень, то така піврічна премія все одно включається в заробіток 6 місяців (не 4 місяців), починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — липня, а саме включається в заробіток липня, серпня, вересня, жовтня, листопада і грудня.

Для визначення частини піврічної премії, що включається до розрахунку, необхідно спочатку суму такої премії поділити на кількість відпрацьованих днів у півріччі, за яке вона нарахована, а потім отриманий результат (денну премію) помножити на кількість відпрацьованих днів у місяцях, до яких відноситься премія (які включаються до розрахункового періоду), починаючи з місяця нарахування премії. При цьому якщо півріччя, за яке нараховано премію, відпрацьовано працівником неповністю, загальна розрахункова сума піврічної премії, що відноситься до місяців розрахункового періоду (незалежно від кількості таких місяців), більша за фактично нараховану суму піврічної премії, то враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума премії.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачено виплату виробничої премії за звітне півріччя у першому місяці наступного півріччя в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному півріччі, при цьому працівник у ІІ півріччі 2024 року відпрацював 90 з 132 робочих днів за графіком роботи у цьому півріччі (весь вересень (21 робочий день) не відпрацьовано через хворобу і весь листопад (21 робочий день) не відпрацьовано через перебування у відпустці без збереження заробітної плати), а також відпрацював у січні 23 робочих дні, лютому — 20 робочих днів, березні — 21 робочий день, квітні — 0 робочих днів (у період з 1 по 30 квітня працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати), травні — 22 робочих дні, червні — 16 робочих днів (у період з 16 по 20 червня працівник хворів), і йому в січні 2025 року нараховано премію за ІІ півріччя 2024 року, що включає 6 місяців (з липня по грудень), в сумі 8181,82 грн (12 000 грн : 132 р. д. х 90 відпрац. д.), то зазначена піврічна премія включається до заробітку 6 місяців (незважаючи на те, що у ІІ півріччі 2024 року відпрацьовано лише 4 місяці), починаючи з місяця, в якому премія нарахована, — січня 2025 року, а саме включається до заробітку січня, лютого, березня, квітня, травня і червня. При цьому денна премія у відпрацьованому ІІ півріччі становить 90,91 грн (8181,82 грн : 90 відпрац. д.), а частини піврічної премії відносяться до відповідних місяців наступним чином:

– до січня: 90,91 грн х 23 відпрац. д. = 2090,93 грн;

– до лютого: 90,91 грн х 20 відпрац. д. = 1818,20 грн;

– до березня: 90,91 грн х 21 відпрац. д. = 1909,11 грн;

– до квітня: 90,91 грн х 0 відпрац. д. = 0 грн;

– до травня: 90,91 грн х 22 відпрац. д. = 2000,02 грн;

– до червня: 90,91 грн х 16 відпрац. д. = 1454,56 грн.

Якщо цього працівника буде залучено до виконання державних обов’язків у липні 2025 року, то при обчисленні середнього заробітку за період виконання зазначених обов’язків до заробітку розрахункового періоду (травень – червень) включатимуться лише частини премії за ІІ півріччя, що відносяться до місяців розрахункового періоду: травня — 2000,02 грн і червня — 1454,56 грн, при цьому загальна розрахункова сума піврічної премії становитиме:

2000,02 + 1454,56 = 3454,58 грн

Частини піврічної премії, що відносяться до січня, лютого і березня, не враховуватимуться, оскільки ці місяці не включаються до розрахункового періоду.

Оскільки ІІ півріччя 2024 року працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума піврічної премії не перевищує фактично нараховану суму цієї премії (3454,58 грн < 8181,82 грн), то при обчисленні середнього заробітку за час виконання державних обов’язків у липні враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума премії за ІІ півріччя 2024 року — 3454,58 грн.

4. Врахування річної винагороди.

Якщо в січні 2025 року працівникові нараховано річну винагороду за 2024 рік, який включає 12 місяців (з січня по грудень), то така річна винагорода включається в заробіток 12 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — січня 2025 року, а саме включається в заробіток січня – грудня 2025 року.

Якщо в лютому 2025 року працівнику нараховано річну винагороду за 2024 рік, але працівник у 2024 році весь березень перебував у відпустці без збереження заробітної плати та весь липень хворів, тобто в цих 2 місяцях у працівника немає відпрацьованих днів, відповідно, за березень та липень 2024 року річна винагорода не нараховувалася (вона нараховується пропорційно відпрацьованому часу у звітному році), то така річна винагорода все одно включається в заробіток 12 місяців (не 10 місяців), починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — лютого 2025 року, а саме включається в заробіток лютого 2025 року – січня 2026 року.

Для визначення частини річної винагороди, яка включається до розрахунку, необхідно спочатку суму такої винагороди розділити на кількість відпрацьованих днів у році, за який вона нарахована, а потім отриманий результат (денну винагороду) помножити на кількість відпрацьованих днів у місяцях, до яких відноситься річна винагорода (які включаються до розрахункового періоду), починаючи з місяця нарахування річної винагороди. При цьому якщо рік, за який нараховано річну винагороду, відпрацьовано працівником неповністю, а загальна розрахункова сума річної винагороди, яка відноситься до місяців розрахункового періоду (незалежно від кількості таких місяців), більша за фактично нараховану суму річної винагороди, то враховується не загальна розрахункова, а фактично нарахована сума річної винагороди.

Наприклад, якщо на підприємстві, що працює з 5-денним робочим тижнем з вихідними днями в суботу та неділю, Положенням про преміювання передбачено виплату річної винагороди за звітний рік у наступному році в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному році, при цьому працівник відпрацював у 2024 році 196 з 262 робочих днів за графіком роботи (не відпрацьовано періоди з 5 по 9 лютого (5 робочих днів) через хворобу, з 1 по 31 березня (21 робочий день) та з 1 по 30 квітня (22 робочих дні) через перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період воєнного стану, з 8 по 31 липня (18 робочих днів) через перебування у щорічній основній відпустці). Також протягом 2025 року відпрацьовано, зокрема, у лютому 15 робочих днів (з 24 по 28 лютого запроваджувався простій), березні — 11 робочих днів (у період з 17 по 28 березня працівник хворів), квітні — 22 робочих дні, травні — 22 робочих дні, червні — 0 робочих днів (весь червень запроваджувався простій), липні — 23 робочих дні, і працівнику в лютому 2025 року нараховано річну винагороду за 2024 рік, що включає 12 місяців (з січня по грудень), в сумі 10 473,28 грн (14 000 грн : 262 р. д. х 196 відпрац. д.), то зазначена річна винагорода включається в заробіток 12 місяців (незважаючи на те, що в двох місяцях (березні та квітні) 2024 року працівник не працював), починаючи з місяця, в якому нараховано річну винагороду, — лютого 2025 року, а саме включається в заробіток лютого 2025 року – січня 2026 року. При цьому денна винагорода у відпрацьованому 2024 році становить 53,44 грн (10 473,28 грн : 196 відпрац. д.), а частини річної винагороди відносяться до відповідних місяців 2025 року наступним чином:

– до лютого: 53,44 грн х 15 відпрац. д. = 801,60 грн;

– до березня: 53,44 грн х 11 відпрац. д. = 587,84 грн;

– до квітня: 53,44 грн х 22 відпрац. д. = 1175,68 грн;

– до травня: 53,44 грн х 22 відпрац. д. = 1175,68 грн;

– до червня: 53,44 грн х 0 відпрац. д. = 0 грн;

– до липня: 53,44 грн х 23 відпрац. д. = 1229,12 грн;

– до серпня 2025 року – січня 2026 року — шляхом множення 53,44 грн на кількість відпрацьованих робочих днів у цих місяцях.

Якщо цього працівника в серпні 2025 року буде переведено на іншу постійну нижчеоплачувану роботу (ст. 114 КЗпП), то при обчисленні середнього заробітку за перші два тижні з дня переведення в заробіток розрахункового періоду (червень – липень) включаються лише частини річної винагороди за 2024 рік, які відносяться до місяців розрахункового періоду: червня і липня. Але оскільки в червні у працівника немає відпрацьованих днів (весь цей місяць працівник був у простої), до цього місяця частина річної винагороди не відноситься. Отже, загальна розрахункова сума річної винагороди включає лише її частину, що відноситься до липня — 1229,12 грн. Частини річної винагороди, які відносяться до лютого, березня, квітня і травня, не враховуються, оскільки ці місяці не включаються до розрахункового періоду.

Оскільки 2024 рік працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума річної винагороди не перевищує фактично нараховану суму цієї винагороди (1229,12 грн < 10 473,28 грн), то при обчисленні середнього заробітку працівника за перші два тижні з дня переведення в серпні 2025 року враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума річної винагороди — 776,16 грн.

Врахування матеріальної допомоги

Якщо колективним договором підприємства або законодавством передбачена виплата працівникам матеріальної допомоги або допомоги на оздоровлення, в тому числі яка включається до фонду оплати праці, а також у разі виплати працівникові разової матеріальної допомоги, яка не передбачена законодавством або локальним документом підприємства, така матеріальна допомога (незалежно від її видів) не враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «середньозарплатних» виплат, оскільки згідно з підпунктом «б» пункту 4 Порядку № 100 одноразові виплати, в т. ч. матеріальна допомога, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (див. приклад 11 нижче).

Відсутність виплат у розрахунковому періоді

Згідно з абзацом третім пункту 4 Порядку № 100 якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунок «середньозарплатних» виплат проводиться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.

Якщо у вищевказаній ситуації розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору (абз. четвертий п. 4 Порядку № 100).

Вищевказані норми застосовуються у разі, коли у працівника протягом останніх 4 календарних місяців не було виплат, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, або коли у нього відсутній розрахунковий період.

Наприклад, якщо працівника, посадовий оклад якого становить 12 000 грн, залучають до виконання державних обов’язків з 21 липня 2025 року, і за ним в цей період зберігається середній заробіток (ч. перша ст. 119 КЗпП), а протягом останніх 4 календарних місяців (березень – червень) він хворів, і йому за цей період нараховувалися тільки «лікарняні», які не враховуються при обчисленні середнього заробітку (абз. другий п. 4 Порядку № 100), то розрахунок середнього заробітку за період виконання державних обов’язків здійснюється з установленого працівникові посадового окладу — 12 000 грн, оскільки його розмір у липні 2025 року більше мінімальної заробітної плати, яка становить 8000 грн (див. приклад 5 нижче).

Якщо працівниця, посадовий оклад якої становить 7500 грн, 14 липня 2025 року вийшла на роботу після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (з відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною на підставі медичного висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною 6 років), а з наступного дня — з 15 липня її направляють на обов’язковий медичний огляд (ст. 123 КЗпП), при цьому протягом останніх 4 місяців у неї не було заробітної плати і немає розрахункового періоду, то обчислення середнього заробітку за день медичного огляду здійснюється виходячи з мінімальної заробітної плати — 8000 грн, оскільки вона більше встановленого працівниці посадового окладу — 7500 грн (див. приклад 6 нижче).

Аналогічний підхід застосовується, коли працівниця після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами або під час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 років виходить на роботу, і їй надаються перерви для годування дитини (ст. 183 КЗпП), а протягом останніх 4 місяців у неї немає заробітку. В цьому випадку для розрахунку середньої заробітної плати використовують тарифну ставку (посадовий оклад), що діє на день надання перерв для годування дитини, а якщо вона менше мінімальної заробітної плати, то для розрахунків використовується остання (див. приклад 16 нижче).

Звертаємо увагу, що для осіб, які працюють на умовах повної зайнятості, порівнюються посадовий оклад по повній посаді та мінімальна заробітна плата в місячному розмірі. Для осіб, які працюють на умовах неповного робочого часу, після вищезазначеного порівняння посадовий оклад або мінімальна заробітна плата обчислюються пропорційно індивідуальному графіку роботи працівника (див. приклад 7 нижче).

Якщо працівнику встановлено погодинну оплату праці, то замість посадового окладу (для порівняння з мінімальною заробітною платою у місячному розмірі) застосовується місячна заробітна плата, яка визначається як добуток годинної тарифної ставки на місячну норму робочого часу в місяці настання події, з якою пов’язане нарахування середнього заробітку.¹⁶

Якщо працівнику встановлено відрядну оплату праці, то замість посадового окладу (для порівняння з мінімальною заробітною платою у місячному розмірі) застосовується місячна заробітна плата, яка визначається як добуток відрядної розцінки (відрядних розцінок) на місячну норму виробітку в місяці настання події, з якою пов’язане нарахування середнього заробітку (див. приклад 19 нижче).

Якщо середня заробітна плата обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Отже, при нарахуванні «середньозарплатних» виплат, які обчислюються виходячи з виплат за останні 2 місяці, умовний сумарний заробіток розрахункового періоду визначається множенням посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на 2 (див. приклади 5, 6, 7 нижче).

Обчислення середньоденної (середньогодинної) заробітної плати

Згідно з пунктом 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

При розрахунку сум «середньозарплатних» виплат середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період (абз. перший п. 8 Порядку № 100).

До кількості відпрацьованих робочих днів розрахункового періоду включаються також вихідні дні, в які працівник був залучений до роботи на підставі наказу (розпорядження) роботодавця і працював, а оплата за роботу у вихідний день, нарахована в одинарному або подвійному розмірі, включається в сумарний заробіток розрахункового періоду¹⁷ (див. приклад 12 нижче).

Таким чином, середньоденна заробітна плата для нарахування «середньозарплатних» виплат визначається діленням заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді. Середньоденна заробітна плата застосовується, зокрема, при оплаті днів відрядження за середнім заробітком, днів перебування на курсах підвищення кваліфікації, днів давання крові, тобто коли законодавством передбачена оплата днів відсутності працівника на роботі, при цьому працівник відсутній на роботі цілий день.¹⁸

Середньогодинна заробітна плата визначається шляхом ділення заробітної плати, нарахованої в розрахунковому періоді, на кількість відпрацьованих робочих годин у розрахунковому періоді. Середньогодинна заробітна плата застосовується при відсутності працівника на роботі кілька годин протягом робочого дня¹⁸, зокрема, при оплаті годин відвідування суду (за викликом), годин додаткових перерв, що надаються жінкам для годування дитини (див. приклади 16, 17 нижче).

¹⁸ Див. лист Мінекономіки від 13.07.2021  № 4711-06/36275-07, листи Мінсоцполітики від 06.10.2017  № 19671/0/2-17/28 та від 27.12.2017  № 2993/0/101-17  в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 6/2021, стор. 100, № 6/2018, стор. 118, та № 4/2018, стор. 113.

Оскільки Порядком № 100 чітко не визначено, в яких випадках при обчисленні середнього заробітку за останні 2 календарні місяці роботи необхідно застосовувати середньоденну, а в яких середньогодинну заробітну плату, рекомендуємо у внутрішньому документі (наприклад, колективному договорі або Положенні про оплату праці на підприємстві, затвердженому наказом керівника) встановити всі випадки, коли нараховується середньогодинний заробіток за робочі години відсутності на роботі. Такий механізм можна передбачити для працівників, які працюють позмінно, коли години однієї зміни припадають на різні (суміжні) календарні дні, зокрема, для позмінно працюючих працівників, прийнятих на службу в територіальну оборону в особливий період, за якими зберігається середній заробіток відповідно до частини першої статті 119 КЗпП (див. приклад 18 нижче).

Визначення середньоденної заробітної плати шляхом ділення заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців дні на число відпрацьованих календарних днів за цей період здійснюється у випадках, передбачених законодавством. Це можливо, наприклад, у випадку, коли працівника призвано на військові збори (в мирний час), якщо в наказі про проходження зборів вказано, що військовозобов’язані проходять військову підготовку в усі календарні дні таких зборів, відповідно, їм виплачується середній заробіток за усі календарні дні зборів.

При обчисленні середньої заробітної плати за 2 місяці виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п’ятого пункту 4 Порядку № 100 (див. вище), на число робочих днів за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, згідно з графіком роботи підприємства (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Таким чином, у випадках, коли в розрахунковому періоді працівник не мав заробітної плати або у нього немає розрахункового періоду, середньоденна заробітна плата обчислюється таким чином: спочатку визначається умовний сумарний заробіток в умовному розрахунковому періоді — останні 2 календарних місяці шляхом множення посадового окладу або мінімальної заробітної плати на 2 (календарних місяці), після чого отриманий результат ділиться на кількість робочих днів за останні 2 календарних місяці згідно з графіком роботи підприємства. Водночас, на думку Мінекономіки¹⁹, якщо працівнику встановлено індивідуальний графік роботи (неповний робочий тиждень), то при визначенні кількості робочих днів необхідно враховувати індивідуальний графік роботи працівника.

Згідно з абзацом шостим пункту 4 Порядку № 100 працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень цього Порядку. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.²⁰

Обов’язково застосовувати вищенаведену норму потрібно було тоді, коли за працівниками-військовослужбовцями зберігався середній заробіток згідно з частиною третьою статті 119 КЗпП. Однак остання з 19 липня 2022 року не містить положення про збереження середнього заробітку за працівниками-військовослужбовцями, тому роботодавці, які за власним рішенням продовжують нараховувати середній заробіток працівникам-військовослужбовцям, самостійно вирішують застосовувати чи ні вищенаведені норми абзацу шостого пункту 4 Порядку № 100.

Визначення сум «середньозарплатних» виплат

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число (кількість) робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Аналіз чинного законодавства свідчить про те, що на сьогодні немає нормативно-правових актів, які прямо встановлюють, що за працівниками середній заробіток, який обчислюється за останні 2 місяці, зберігається за календарні дні відсутності на роботі. Однак таке може випливати з локальних документів відповідних державних органів, установ, організацій або з суті виконання певних обов’язків. Наприклад, оплаті будуть підлягати всі календарні дні перебування працівника на військових зборах, якщо згідно з наказом про призов на такі збори виконання військових обов’язків передбачено для військовозобов’язаних в усі календарні дні перебування на військових зборах (в тому числі у вихідні дні за графіком роботи працівника). Також необхідно оплачувати за середнім заробітком й календарні дні професійного навчання (підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання іншим професіям з відривом від виробництва — ст. 122 КЗпП), якщо таке навчання проходить у вихідні (неробочі) дні за графіком роботи працівника (наприклад, у суботу).

Звертаємо увагу, що якщо оплаті підлягають робочі дні (години) відсутності працівника на роботі, то оплачуються робочі дні (години), встановлені графіком роботи саме для працівника, якому нараховується середній заробіток.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число (кількість) робочих днів у розрахунковому періоді (абз. третій п. 8 Порядку № 100). Цей принцип розрахунку застосовується, зокрема, для нарахування вихідної допомоги, визначення суми відшкодування шкоди працівником підприємству.

Середньомісячне число (кількість) робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа (кількості) робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. четвертий п. 8 Порядку № 100). Якщо працівнику встановлено індивідуальний режим роботи, наприклад неповний робочий тиждень, то, на думку Мінекономіки²¹, середньомісячна кількість робочих днів розраховується діленням на 2 сумарної кількості робочих днів за останні 2 календарні місяці згідно з індивідуальним графіком роботи працівника (див. приклад 13 на стор. 47).

Округлення середньомісячного числа (кількості) робочих днів у розрахунковому періоді здійснюється до одного знаку після коми.²²

Тепер розглянемо застосування вищевикладених норм про обчислення середнього заробітку на конкретних прикладах.

 

ПРИКЛАД 1

Обчислення середньої заробітної плати, якщо розрахунковий період,
що становить 2 календарні місяці, відпрацьований повністю

Працівниця з 2024 року працює на підприємстві, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Ця працівниця весь робочий день 08 липня 2025 року (вівторок) проходила обов’язкове медичне обстеження (медогляд) в медичній установі (згідно з вимогами до її професії).²³ За такий день на підставі статті 123 КЗпП їй нараховується середня заробітна плата. У розрахунковому періоді (травень – червень) у працівниці згідно з графіком її роботи було 43 робочих дні (далі — р. д.), в т. ч. у травні — 22 р. д., у червні — 21 р. д. Працівниця відпрацювала всі встановлені графіком її роботи робочі дні в зазначених місяцях, тому має в розрахунковому періоді 43 відпрацьованих дні (далі — відпрац. д.).

Оклад працівниці — 7600 грн. У кожному місяці розрахункового періоду їй нараховано заробітну плату в розмірі 8000 грн, яка включає оклад — 7600 грн, і доплату до мінімальної заробітної плати — 400 грн (8000 – 7600).

Обчислимо середньоденну заробітну плату працівниці:

(8000 грн х 2 міс.) : 43 відпрац. д. = 372,09 грн

Оскільки медичне обстеження проходило протягом одного дня, що припадає на робочий день працівниці, то їй за такий день необхідно виплатити середній заробіток у розмірі середньоденної заробітної плати, тобто 372,09 грн.

ПРИКЛАД 2

Обчислення середньої заробітної плати, якщо працівник
відпрацював на підприємстві менше 2 календарних місяців

Працівника підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, прийнято на роботу 12 травня 2025 року, а в період з 14 по 25 липня його залучали до виконання державних обов’язків у робочий час. За цей період, що включає 10 робочих днів, на підставі частини першої статті 119 КЗпП працівникові нараховується середній заробіток. Оклад працівника — 14 000 грн.

Протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) працівник перебував у трудових відносинах і працював лише в період з 12 травня по 30 червня 2025 року, тому цей відпрацьований період є для нього розрахунковим періодом (абз. третій п. 2 Порядку № 100).

У розрахунковому періоді (з 12 травня по 30 червня 2025 року) працівник у травні відпрацював лише 15 з 22 робочих днів, передбачених графіком роботи підприємства на цей місяць, а в червні відпрацював 21 робочий день — виконав норму робочого часу на червень.

Загальна кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

15 відпрац. д. (травень) + 21 відпрац. д. (червень) = 36 відпрац. д.

Заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

14 000 грн : 22 р. д. х 15 відпрац. д. (травень) + 14 000 грн (червень) = 9545,45 + 14 000 = 23 545,45 грн

Середньоденна заробітна плата:

23 545,45 грн : 36 відпрац. д. = 654,04 грн

Середній заробіток за період виконання державних обов’язків, на який припадає 10 робочих днів:

654,04 грн х 10 р. д. = 6540,40 грн

ПРИКЛАД 3

Обчислення середньої заробітної плати, якщо працівник
відпрацював на підприємстві менше одного календарного місяця

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, прийнятий на роботу 09 червня 2025 року. Для ліквідації виробничої аварії роботодавець тимчасово перевів працівника на один місяць — з 01 по 31 липня 2025 року на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою. На період з 01 по 31 липня 2025 року припадає 23 робочих дні за графіком роботи підприємства. Працівник у липні на новій роботі (посаді) відпрацював усі робочі дні, встановлені графіком роботи підприємства. Оклад працівника на попередній роботі (посаді) — 12 000 грн, на новій (тимчасовій) роботі (посаді) — 11 000 грн. За липень працівнику нараховано заробітну плату виходячи з умов оплати на новій (тимчасовій) роботі (посаді) в розмірі окладу — 11 000 грн.

Обчислимо середній заробіток працівника за липень виходячи з умов оплати праці за попередньою роботою (посадою).

Протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) працівник перебував у трудових відносинах і працював лише в період з 09 по 30 червня 2025 року, тому цей відпрацьований період є для нього розрахунковим періодом (абз. третій п. 2 Порядку № 100).

У червні та в розрахунковому періоді (з 09 по 30 червня) працівник відпрацював 16 робочих днів, при цьому за графіком роботи підприємства у червні 21 робочий день.

Заробітна плата працівника у червні та в розрахунковому періоді:

12 000 грн : 21 р. д. х 16 відпрац. д. = 9142,86 грн

Середньоденна заробітна плата:

9142,86 грн : 16 відпрац. д. = 571,43 грн

Середній заробіток працівника за липень (за період виконання трудових обов’язків на новій роботі), в якому за графіком роботи підприємства 23 робочих дні:

571,43 грн х 23 р. д. = 13 142,89 грн

Оскільки в липні середній заробіток на попередній роботі є вищим за заробітну плату на новій (тимчасовій) роботі (13 142,89 грн > 11 000 грн), то працівнику за липень необхідно доплатити різницю між середнім заробітком на попередній роботі та заробітною платою на новій роботі в сумі 2142,89 грн (13 142,89 – 11 000).

ПРИКЛАД 4

Обчислення середньої заробітної плати, якщо
протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю працівник перебував у відрядженні з 14 по 25 липня 2025 року (10 робочих днів). У період з 28 квітня по 02 липня 2025 року працівник хворів, тому протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) перед місяцем направлення у відрядження (липень) у нього немає відпрацьованих днів. Оклад за посадою працівника — 15 000 грн.

Оскільки протягом останніх 2 календарних місяців перед місяцем направлення у відрядження працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи: березень – квітень (абз. п’ятий п. 2 Порядку № 100).

У розрахунковому періоді (березень – квітень) працівник відпрацював:

– у березні — 21 робочий день (всі робочі дні цього місяця згідно з графіком роботи);

– у квітні — 19 з 22 робочих днів, оскільки з 28 по 30 квітня хворів.

Загальна кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

21 відпрац. д. (березень) + 19 відпрац. д. (квітень) = 40 відпрац. д.

Заробітна плата працівника в розрахунковому періоді:

– у березні — 15 000 грн (оклад), оскільки відпрацьовано 21 робочий день (всі робочі дні, передбачені графіком роботи в цьому місяці);

– у квітні за 19 відпрацьованих робочих днів:

15 000 грн : 22 р. д. х 19 відпрац. д. = 12 954,54 грн

«Лікарняні», нараховані за період хвороби з 28 по 30 квітня, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Сума виплат, що враховуються в розрахунковому періоді:

15 000 грн (березень) + 12 954,54 грн (квітень) = 27 954,54 грн

Середньоденний заробіток:

27 954,54 грн : 40 відпрац. д. = 698,86 грн

Працівникам, які направлені у відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку (ст. 121 КЗпП). Тому, крім середньоденного заробітку, визначимо розмір денного заробітку працівника в місяці направлення у відрядження (в липні) та порівняємо ці величини.²⁴

В липні заробітна плата працівника включає оклад — 15 000 грн та суму індексації — 133,23 грн (3028 грн х 4,4%), а норма робочого часу в цьому місяці — 23 робочих дні, тому денний заробіток працівника в липні становить:

(15 000 грн + 133,23 грн) : 23 р. д. = 657,97 грн

Як видно, середньоденний заробіток працівника в липні є більшим за денний заробіток (698,86 грн > 657,97 грн), тому працівникові за період відрядження, на який припадає 10 робочих днів, виплачується середній заробіток в розмірі:

698,86 грн х 10 р. д. = 6988,60 грн

Якби сталося навпаки — денний заробіток працівника дорівнював, наприклад, 703,25 грн, і був більшим за середньоденний заробіток в липні (703,25 грн > 698,86 грн), то працівникові за період відрядження необхідно було б виплатити звичайний заробіток у розмірі:

703,25 грн х 10 р. д. = 7032,50 грн

ПРИКЛАД 5

Обчислення середньої заробітної плати, якщо протягом останніх 4 місяців
працівник не працював, а його оклад більше мінімальної заробітної плати

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю працівника залучили до виконання державних обов’язків з 21 липня по 08 серпня 2025 року (на цей період припадає 15 робочих днів). За працівником в цей період зберігається середній заробіток на підставі частини першої статті 119 КЗпП. Оклад працівника — 10 000 грн. В період з 01 січня по 30 червня 2025 року працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період воєнного стану (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136), тому протягом останніх 4 календарних місяців (березень – червень) в нього немає відпрацьованих днів і заробітної плати.

В цьому випадку середній заробіток обчислюється виходячи з установленого працівникові посадового окладу чи мінімальної заробітної плати залежно від того, яка з цих величин більше (абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100).

Оскільки в липні 2025 року розмір посадового окладу працівника більше розміру мінімальної заробітної плати (10 000 грн > 8000 грн), для розрахунку середнього заробітку використовується розмір посадового окладу — 10 000 грн.

Враховуючи, що середній заробіток обчислюється з посадового окладу, умовний сумарний заробіток розрахункового періоду визначається шляхом множення посадового окладу на кількість місяців розрахункового періоду, тобто на 2 (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Для визначення середньоденної заробітної плати використовується кількість робочих днів за графіком роботи працівника протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) перед місяцем залучення до виконання державних обов’язків — липень (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата в умовному розрахунковому періоді (травень – червень):

(10 000 грн х 2 міс.) : (22 р. д. (травень) + 21 р. д. (червень)) = 20 000 грн : 43 р. д. = 465,12 грн

Середній заробіток за період виконання державних обов’язків (з 21 липня по 08 серпня), на який припадає 15 робочих днів:

465,12 грн х 15 р. д. = 6976,80 грн

ПРИКЛАД 6

Обчислення середньої заробітної плати, якщо протягом останніх 4 місяців
працівник не працював, а його оклад менше мінімальної заробітної плати

На підприємстві з 5-денним робочим тижнем і вихідними днями в суботу та неділю працівниця з 2022 року по 15 липня 2025 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку і відразу після її закінчення 16 липня вийшла на роботу. На наступний день — 17 липня вона проходила обов’язковий медичний огляд протягом всього робочого дня, тому за цей день їй необхідно нарахувати середній заробіток (ст. 123 КЗпП). Оклад працівниці — 7700 грн.

Оскільки через перебування у вищевказаній відпустці у працівниці протягом останніх 4 календарних місяців (березень – червень) перед місяцем проходження медогляду не було відпрацьованих днів і заробітної плати, обчислення середнього заробітку за день проходження медогляду здійснюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати залежно від того, яка з цих величин більше (абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100).

У липні 2025 року розмір посадового окладу працівниці менше розміру мінімальної заробітної плати (7700 грн < 8000 грн), тому для розрахунку середнього заробітку використовується розмір мінімальної заробітної плати — 8000 грн.

Оскільки середній заробіток обчислюється з мінімальної заробітної плати, умовний сумарний заробіток розрахункового періоду визначається шляхом множення мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду, тобто на 2 (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Для визначення середньоденної заробітної плати використовується кількість робочих днів за графіком роботи працівниці протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) перед місяцем проходження медогляду — липень (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата в умовному розрахунковому періоді (травень – червень):

(8000 грн х 2 міс.) : (22 р. д. (травень) + 21 р. д. (червень)) = 16 000 грн : 43 р. д. = 372,09 грн

Середній заробіток за один день проходження медогляду:

372,09 грн х 1 р. д. = 372,09 грн

ПРИКЛАД 7

Нарахування середнього заробітку за період військової служби працівнику, який працює
з неповним робочим днем, якщо оклад за повною посадою менше мінімальної заробітної плати

Працівника 14 липня 2025 року призивають на військову службу під час мобілізації на особливий період, і відповідно до колективного договору підприємства за ним зберігається середній заробіток, що обчислюється згідно з нормами Порядку № 100, за весь період такої служби до моменту демобілізації. Працівнику в трудовому договорі та наказом керівника встановлено неповний робочий день — 5 робочих годин на день при 8-годинному робочому дні на підприємстві. Оклад за повною посадою працівника — 7500 грн. Індивідуальна норма робочого часу працівника в липні — 115 робочих годин (23 р. д. х 5 р. г.) при повній нормі робочого часу на підприємстві в цьому місяці — 184 робочих години (23 р. д. х 8 р. г.).

Протягом останніх 4 календарних місяців (березень – червень) працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати на період воєнного стану (ч. 3 ст. 12 Закону № 2136), тому в зазначеному періоді в нього немає відпрацьованих днів і нарахованої заробітної плати.

В цьому випадку середній заробіток обчислюється виходячи з установленого працівнику посадового окладу чи мінімальної заробітної плати (залежно від того, яка з цих величин більше), обчислених пропорційно умовам укладеного трудового договору, тобто пропорційно встановленому режиму роботи працівника (абз. четвертий п. 4 Порядку № 100).

Оскільки в липні 2025 року оклад за повною посадою працівника є меншим від мінімальної заробітної плати в місячному розмірі (7500 грн < 8000 грн), при цьому працівник працює на умовах неповного робочого дня, обчислимо для нього «пропорційну» мінімальну заробітну плату в липні 2023 року виходячи з індивідуальної норми робочого часу працівника в цьому місяці:

8000 грн : 184 р. г. х 115 відпрац. г. = 5000 грн

Саме ця «пропорційна» мінімальна заробітна плата працівника в липні використовується при розрахунку середнього заробітку за період проходження військової служби.

Враховуючи, що середній заробіток обчислюється з «пропорційної» мінімальної заробітної плати, умовний сумарний заробіток розрахункового періоду визначається шляхом множення «пропорційної» мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду, тобто на 2 (абз. п’ятий п. 4 Порядку № 100).

Для визначення середньоденної заробітної плати використовується кількість робочих днів за графіком роботи працівника протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) перед місяцем призову на військову службу — липень (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата в умовному розрахунковому періоді (травень – червень):

(5000 грн х 2 міс.) : (22 р. д. (травень) + 21 р. д. (червень)) = 10 000 грн : 43 р. д. = 232,56 грн

Середній заробіток працівника за період проходження військової служби в липні (з 14 по 31 липня), на який припадає 14 робочих днів за графіком роботи працівника:

232,56 грн х 14 р. д. = 3255,84 грн

Середній заробіток працівника за період проходження військової служби в серпні (з 01 по 31 серпня), на який припадає 21 робочий день за графіком роботи працівника:

232,56 грн х 21 р. д. = 4883,76 грн

Звертаємо увагу, що у вищерозглянутому випадку, коли у працівника, який працює з неповним робочим днем, відсутні відпрацьований час і заробітна плата в розрахунковому періоді (тобто коли розрахунки здійснюються з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати — абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100), для обчислення середнього заробітку застосовується не середньогодинна заробітна плата, а середньоденна заробітна плата, яка обчислюється шляхом ділення умовного сумарного заробітку за останні 2 календарні місяці, на кількість робочих днів у зазначеному розрахунковому періоді згідно з графіком роботи працівника, оскільки це прямо передбачено абзацом другим пункту 8 Порядку № 100, і, відповідно, оплачуються робочі дні відсутності працівника на роботі.

Якщо у працівника, якому встановлено неповний робочий день, в розрахунковому періоді будуть відпрацьований час і заробітна плата, нарахована пропорційно відпрацьованому часу (ч. друга ст. 56 КЗпП), то в колективному договорі (іншому локальному документі підприємства, затвердженому наказом керівника) можна передбачити для обчислення середнього заробітку такого працівника застосування середньогодинної заробітної плати з оплатою робочих годин відсутності на роботі. Таку ж норму можна прописати і для позмінно працюючих працівників, у яких робочі зміни припадають на суміжні робочі (календарні) дні (див. приклад 18 нижче).

ПРИКЛАД 8

Обчислення середньої заробітної плати, якщо працівнику виплачено
«лікарняні» та місячні премії в розрахунковому періоді, який відпрацьований неповністю

На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю. Працівник підприємства два повних робочих дні — 15 і 16 липня 2025 року (вівторок і середа) як військовозобов’язаний за направленням міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦКСП) проходив медичний огляд у закладі охорони здоров’я, тому за ці дні за ним зберігається середній заробіток (ч. 2 ст. 21 Закону про військовий обов’язок).

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівником у травні відпрацьовано лише 12 з 22 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник в період з 05 по 18 травня (14 к. д.) перебував у щорічній відпустці, за період якої йому нараховано відпускні. У червні працівником відпрацьовано лише 16 з 21 робочого дня, передбаченого графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник хворів у період з 09 по 13 червня. Оклад працівника — 12 000 грн. Колективним договором підприємства для посади працівника передбачено нарахування виробничих премій за відпрацьований місяць в цьому ж місяці в розмірі 20% посадового окладу пропорційно відпрацьованому часу в такому місяці.

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівнику було нараховано та виплачено:

• у травні:

– заробітну плату за травень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в сумі 6545,45 грн (12 000 грн : 22 р. д. х 12 відпрац. д.);

– премію за травень, обчислену пропорційно відпрацьованому часу, в сумі 1309,09 грн (12 000 грн х 20% : 22 р. д. х 12 відпрац. д.);

– відпускні в сумі 5523,29 грн за дні відпустки з 01 по 14 травня;

• у червні:

– заробітну плату за червень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в сумі 9142,86 грн (12 000 грн : 21 р. д. х 16 відпрац. д.);

– премію за червень, обчислену пропорційно відпрацьованому часу, в сумі 1828,57 грн (12 000 грн х 20% : 21 р. д. х 16 відпрац. д.);

– «лікарняні» в сумі 1972,60 грн за дні хвороби з 09 по 13 червня.

Відпускні та «лікарняні» не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100), а премії враховуються у фактично нарахованому розмірі, оскільки нараховані в поточному місяці за поточний місяць і обчислені пропорційно відпрацьованому часу (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Сума виплат, що враховуються в розрахунковому періоді:

6545,45 + 1309,09 + 9142,86 + 1828,57 = 18 825,97 грн

Кількість відпрацьованих днів у розрахунковому періоді:

12 відпрац. д. (травень) + 16 відпрац. д. (червень) = 28 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

18 825,97 грн : 28 відпрац. д. = 672,36 грн

Середній заробіток за 2 робочих дні (15 і 16 липня), в які працівник проходив медичний огляд за направленням ТЦКСП:

672,36 грн х 2 р. д. = 1344,72 грн

ПРИКЛАД 9

Обчислення середньої заробітної плати, якщо працівнику виплачено
квартальні та місячні премії, а розрахунковий період відпрацьований неповністю

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, направлений на курси підвищення кваліфікації з 14 липня по 08 серпня 2025 року, які проводилися з понеділка по п’ятницю (на період курсів припадає 20 робочих днів). За період перебування на зазначених курсах за працівником зберігається середня заробітна плата (ст. 122 КЗпП, Постанова № 695).

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівником у травні відпрацьовано лише 15 з 22 робочих днів, передбачених графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник хворів у період з 12 по 20 травня. У червні працівником відпрацьовано лише 10 з 21 робочого дня, передбаченого графіком роботи на цей місяць, оскільки працівник в період з 09 по 23 червня (15 к. д.) перебував у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін (ст. 26 Закону про відпустки). Оклад працівника — 10 000 грн. Колективним договором підприємства передбачено нарахування виробничої премії за відпрацьований місяць в наступному місяці в розмірі 25% окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному місяці, а також нарахування виробничої премії за квартал у першому місяці наступного кварталу в розмірі 75% окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному кварталі.

За межами розрахункового періоду працівнику нараховано і виплачено, зокрема:

– у квітні 2025 року виробничу премію за І квартал в розмірі 5859,38 грн (10 000 грн х 75% : 64 р. д. х 50 відпрац. д.);

– у липні 2025 року виробничу премію за ІІ квартал в розмірі 5423,08 грн (10 000 грн х 75% : 65 р. д. х 47 відпрац. д.);

– у липні 2025 року виробничу премію за червень в розмірі 1190,48 грн (10 000 грн х 25% : 21 р. д. х 10 відпрац. д.).

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівнику було нараховано і виплачено:

• у травні:

– заробітну плату за травень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 6818,18 грн (10 000 грн : 22 р. д. х 15 відпрац. д.);

– виробничу премію за квітень в розмірі 2500 грн (10 000 грн х 25%);

– «лікарняні» в сумі 2958,90 грн за дні хвороби з 12 по 20 травня;

• у червні:

– заробітну плату за червень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 4761,90 грн (10 000 грн : 21 р. д. х 10 відпрац. д.);

– виробничу премію за травень в розмірі 1704,55 грн (10 000 грн х 25% : 22 р. д. х 15 відпрац. д.).

«Лікарняні», нараховані працівнику в травні, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Премія за І квартал, нарахована за 3 місяці цього кварталу в квітні 2025 року, відноситься до 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — квітня, тобто включається в заробіток квітня, травня і червня. Оскільки квітень не включається до розрахункового періоду (травень – червень), то частина зазначеної премії, що відноситься до квітня, не враховується при обчисленні середньої заробітної плати. Травень і червень включаються до розрахункового періоду, тому частини премії за І квартал, що відносяться до травня і червня, враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Визначимо розмір денної премії за І квартал, враховуючи, що працівник відпрацював у цьому кварталі 50 робочих днів:

5859,38 грн : 50 відпрац. д. = 117,19 грн

Частини премії за І квартал для цілей обчислення середньої заробітної плати відносяться до місяців розрахункового періоду — травня і червня (виходячи з кількості відпрацьованих робочих днів у зазначених місяцях) наступним чином:

– до травня: 117,19 грн х 15 відпрац. д. = 1757,85 грн;

– до червня: 117,19 грн х 10 відпрац. д. = 1171,90 грн.

Загальна розрахункова сума премії за І квартал, що відноситься до місяців розрахункового періоду:

1757,85 грн (травень) + 1171,90 грн (червень) = 2929,75 грн

Оскільки І квартал 2025 року працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума премії за І квартал 2025 року не перевищує фактично нараховану суму цієї премії (2929,75 грн < 5859,38 грн), то при обчисленні середнього заробітку за час перебування на курсах підвищення кваліфікації враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума премії за І квартал 2025 року — 2929,75 грн.

Премія за ІІ квартал, нарахована за 3 місяці цього кварталу в липні 2025 року, відноситься до 3 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — липня, тобто включається в заробіток липня, серпня і вересня. Оскільки ці 3 місяці не включаються до розрахункового періоду (травень – червень), то зазначена премія не враховується при обчисленні середньої заробітної плати (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Премія за червень, нарахована в липні, відноситься до місяця, в якому вона нарахована, — липня (абз. третій п. 3 Порядку № 100). Оскільки липень не включається до розрахункового періоду (травень – червень), то зазначена премія не враховується при обчисленні середньої заробітної плати.

Премія за травень, нарахована в червні в сумі 1704,55 грн, відноситься до місяця, в якому вона нарахована, — червня (абз. третій п. 3 Порядку № 100). Оскільки червень включається до розрахункового періоду (травень – червень), то зазначена премія враховується при обчисленні середньої заробітної плати.

Визначимо розрахункову суму премії за травень, яка включається в заробіток червня з метою обчислення середньої заробітної плати, враховуючи, що працівник відпрацював у травні 15 робочих днів, у червні — 10 робочих днів:

1704,55 грн : 15 відпрац. д. (травень) х 10 відпрац. д. (червень) = 1136,37 грн

Оскільки травень працівник відпрацював частково (неповністю), а розрахункова сума премії за травень не перевищує фактично нараховану суму цієї премії (1136,37 грн < 1704,55 грн), то при обчисленні середнього заробітку за час перебування на курсах підвищення кваліфікації враховується не фактично нарахована, а розрахункова сума премії за травень — 1136,37 грн.

Премія за квітень, нарахована у травні в сумі 2500 грн, відноситься до місяця, в якому вона нарахована, — травня (абз. третій п. 3 Порядку № 100). Оскільки травень включається до розрахункового періоду (травень – червень), то зазначена премія враховується при обчисленні середньої заробітної плати.

Визначимо частину премії за квітень, яка включається в заробіток травня з метою обчислення середньої заробітної плати, враховуючи, що працівник відпрацював у квітні всі 22 робочих дні, у травні — 15 робочих днів:

2500 грн : 22 відпрац. д. (квітень) х 15 відпрац. д. (травень) = 1704,55 грн

Визначимо сумарну заробітну плату в розрахунковому періоді, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати:

6818,18 грн (зарплата за травень) + 1704,55 грн (частина премії за квітень) + 4761,90 грн (зарплата за червень) + 1136,37 грн (частина премії за травень) + 2929,75 грн (частина премії за І квартал) = 17 350,75 грн

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді:

15 відпрац. д. (травень) + 10 відпрац. д. (червень) = 25 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

17 350,75 грн : 25 відпрац. д. = 694,03 грн

Середня заробітна плата працівника за період перебування на курсах підвищення кваліфікації (з 14 липня по 08 серпня), на який припадає 20 робочих днів:

694,03 грн х 20 р. д. = 13 880,60 грн

ПРИКЛАД 10

Обчислення середньої заробітної плати, якщо працівнику виплачено відпускні, середній
заробіток за час відрядження і піврічна премія, а розрахунковий період відпрацьований неповністю

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, у 2025 році як донор проходив медичне обстеження в закладі охорони здоров’я 22 липня (вівторок), здавав кров 24 липня (четвер), а 25 липня (п’ятниця) використав додатковий день відпочинку, що надається після дня здачі крові.²⁵ Всього працівник був відсутній на роботі в липні зазначених 3 робочих дні, за які йому потрібно нарахувати середній заробіток відповідно до статті 124 КЗпП.

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівник перебував у щорічній основній відпустці з 07 по 30 травня (24 к. д.), тому в травні відпрацював лише 4 з 22 робочих днів, передбачених графіком роботи в цьому місяці. У період з 23 по 27 червня (включає 5 робочих днів) працівник перебував у відрядженні з його оплатою за середнім заробітком, тому в червні відпрацював лише 16 з 21 робочого дня, передбаченого графіком роботи в цьому місяці. Оклад працівника — 12 000 грн. Колективним договором підприємства для посади працівника передбачено нарахування виробничої премії за півріччя в першому місяці наступного півріччя в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному півріччі.

У січні 2025 року працівнику була виплачена виробнича премія за ІІ півріччя 2024 року в сумі 9545,45 грн (12 000 грн : 132 р. д. х 105 відпрац. д.).

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівнику було нараховано і виплачено:

• у травні:

– заробітну плату за травень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 2181,82 грн (12 000 грн : 22 р. д. х 4 відпрац. д.);

– відпускні в розмірі 9468,49 грн;

• у червні:

– заробітну плату за червень виходячи з окладу пропорційно відпрацьованому часу в розмірі 9142,86 грн (12 000 грн : 21 р. д. х 16 відпрац. д.);

– середній заробіток за час відрядження в розмірі 2727,25 грн.

Відпускні та середній заробіток за час відрядження не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Премія за ІІ півріччя 2024 року, нарахована за 6 місяців цього півріччя в січні 2025 року, відноситься до 6 місяців, починаючи з місяця, в якому вона нарахована, — січня, тобто включається в заробіток січня, лютого, березня, квітня, травня і червня. Оскільки січень, лютий, березень і квітень не включаються до розрахункового періоду (травень – червень), то частини зазначеної премії, що відносяться до січня, лютого, березня і квітня не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати. Травень і червень включаються до розрахункового періоду, тому частини премії за ІІ півріччя, що відносяться до травня і червня, враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Визначимо розмір денної премії за ІІ півріччя 2024 року, враховуючи, що працівник відпрацював у цьому півріччі 105 робочих днів:

9545,45 грн : 105 відпрац. д. = 90,91 грн

Частини премії за ІІ півріччя 2024 року з метою обчислення середньої заробітної плати відносяться до місяців розрахункового періоду — травня і червня (виходячи з кількості відпрацьованих робочих днів у зазначених місяцях) наступним чином:

– до травня: 90,91 грн х 4 відпрац. д. = 363,64 грн;

– до червня: 90,91 грн х 16 відпрац. д. = 1454,56 грн.

Загальна розрахункова сума премії за ІІ півріччя 2024 року:

363,64 + 1454,56 = 1818,20 грн

Оскільки ІІ півріччя 2024 року працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума піврічної премії менша за фактично нараховану суму цієї премії (1818,20 грн < 9545,45 грн), то при обчисленні середнього заробітку за «донорські» дні в липні враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума премії за ІІ півріччя 2024 року — 1818,20 грн.

Визначимо сумарну заробітну плату в розрахунковому періоді (травень – червень), яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати:

2181,82 грн (зарплата за травень) + 9142,86 грн (зарплата за червень) + 1818,20 грн (частина премії за ІІ півріччя) = 13 142,88 грн

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (травень – червень):

4 відпрац. д. (травень) + 16 відпрац. д. (червень) = 20 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

13 142,88 грн : 20 відпрац. д. = 657,14 грн

Середня заробітна плата працівника-донора за період відсутності на роботі у зв’язку з донацією (3 робочих дні — 22, 24 і 25 липня):

657,14 грн х 3 р. д. = 1971,42 грн

Звертаємо увагу, якби день проходження медичного обстеження припав на один місяць, наприклад на 31 липня, а день здачі крові та додатковий день відпочинку, що надається після дня здачі крові, — на інший місяць, наприклад на 4 і 5 серпня, то для оплати дня проходження медичного обстеження розрахунковий період включає травень – червень, а для оплати дня здачі крові та додаткового дня відпочинку, що надається після дня здачі крові, розрахунковий період включає червень – липень, тобто розрахункові періоди відрізняються, відповідно, будуть відрізнятися і середньоденні заробітки для оплати зазначених «донорських» днів.

ПРИКЛАД 11

Обчислення середнього заробітку при переведенні на постійну нижчеоплачувану роботу,
якщо працівнику виплачено річну винагороду, матеріальну допомогу, одноразову премію
і середній заробіток, а розрахунковий період відпрацьований неповністю

Працівника підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, з 01 серпня 2025 року переведено на іншу постійну нижчеоплачувану роботу (посаду). За такого переведення за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення (ч. перша ст. 114 КЗпП). Оклад працівника на попередній посаді — 10 000 грн, на новій посаді — 9500 грн.

Колективним договором підприємства для посади працівника передбачено нарахування річної винагороди за звітний рік на початку наступного року в розмірі окладу пропорційно відпрацьованому часу у звітному році.

У лютому 2025 року працівнику було виплачено річну винагороду за 2024 рік у сумі 7633,59 грн (10 000 грн : 262 р. д. х 200 відпрац. д.).

У розрахунковому періоді (червень – липень) працівнику нараховано і виплачено:

• в червні:

– заробітну плату за 21 відпрацьований робочий день, передбачений графіком роботи в цьому місяці, в розмірі окладу — 10 000 грн;

– премію за виконання окремого доручення разового характеру в сумі 2000 грн;

– матеріальну допомогу в сумі 4000 грн.

• в липні:

– заробітну плату за відпрацьовані 20 з 23 робочих днів, передбачених графіком роботи в цьому місяці, виходячи з окладу — 8695,65 грн (10 000 грн : 23 р. д. х 20 відпрац. д.);

– середня заробітна плата за день проходження медичного обстеження, день здачі крові та додатковий день відпочинку, що надається після дня здачі крові, тобто за 3 робочі дні 22, 24 і 25 липня в загальній сумі 1395,36 грн.

Премія за виконання окремого доручення разового характеру і матеріальна допомога як одноразова виплата не враховуються при обчисленні середнього заробітку (пп. «а», «б» п. 4 Порядку № 100). Середня заробітна плата за день проходження медичного обстеження, день здачі крові та додатковий день відпочинку, що надається після дня здачі крові, також не враховується при обчисленні середнього заробітку (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Оскільки річну винагороду за 2024 рік, який включає 12 місяців з січня по грудень, працівнику нараховано і виплачено в лютому 2025 року, то з метою обчислення середньої заробітної плати така річна винагорода включається в заробіток 12 місяців, починаючи з місяця, в якому її нараховано, — лютого 2025 року, а саме включається в заробіток лютого 2025 року – січня 2026 року. З цих місяців у розрахунковому періоді є тільки два місяці — червень і липень 2025 року, тому в заробіток розрахункового періоду (червень – липень) включаються частини річної винагороди за 2024 рік, які відносяться до червня і липня 2025 року.

Визначимо розмір денної річної винагороди за 2024 рік, враховуючи, що працівник у 2024 році відпрацював 200 робочих днів:

7633,59 грн : 200 відпрац. д. = 38,17 грн

Частини річної винагороди за 2024 рік з метою обчислення середнього заробітку відносяться до місяців розрахункового періоду — червня і липня (виходячи з кількості відпрацьованих робочих днів у зазначених місяцях) наступним чином:

– до червня: 38,17 грн х 21 відпрац. д. = 801,57 грн;

– до липня: 38,17 грн х 20 відпрац. д. = 763,40 грн.

Загальна розрахункова сума річної винагороди за 2024 рік становить:

801,57 + 763,40 = 1564,97 грн

Оскільки 2024 рік працівник відпрацював частково (неповністю), а загальна розрахункова сума річної винагороди менша за фактично нараховану суму цієї винагороди (1564,97 грн < 7633,59 грн), то при обчисленні середнього заробітку працівника за перші два тижні з дня переведення в серпні 2025 року враховується не фактично нарахована, а загальна розрахункова сума річної винагороди — 1564,97 грн.

Визначимо сумарну заробітну плату в розрахунковому періоді (червень – липень), яка враховується при обчисленні середнього заробітку:

10 000 грн (зарплата за червень) + 8695,65 грн (зарплата за липень) + 1564,97 грн (частина річної винагороди за 2024 рік) = 20 260,62 грн

Кількість відпрацьованих робочих днів працівником у розрахунковому періоді (червень – липень):

21 відпрац. д. (червень) + 20 відпрац. д. (липень) = 41 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

20 260,62 грн : 41 відпрац. д. = 494,16 грн

Середній заробіток працівника за перші два тижні з дня переведення — з 01 по 14 серпня, на які припадає 10 робочих днів за графіком роботи працівника:

494,16 грн х 10 р. д. = 4941,60 грн

Оплата праці працівника за 10 відпрацьованих робочих днів з 01 по 14 серпня (перші два тижні з дня переведення) виходячи з умов оплати праці на новій (нижчеоплачуваній) посаді, враховуючи, що в серпні 21 робочий день за графіком роботи підприємства:

9500 грн : 21 р. д. х 10 відпрац. д. = 4523,81 грн

Оскільки за період — перші два тижні з дня переведення середній заробіток працівника є вищим за його заробітну плату на новій (нижчеоплачуваній) посаді (4941,60 грн > 4523,81 грн), то працівнику, крім заробітної плати за відпрацьовані дні на новій посаді протягом перших двох тижнів з дня переведення, необхідно нарахувати доплату до середнього заробітку в сумі 417,79 грн (4941,60 – 4523,81).

ПРИКЛАД 12

Нарахування середнього заробітку за час відрядження, якщо
в розрахунковому періоді робота у вихідний день і виплачено одноразові винагороди

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, перебував у відрядженні з 07 по 18 липня 2025 року (12 календарних днів, з них 10 робочих днів). У липні за графіком роботи працівника (підприємства) — 23 робочих дні. Оклад працівника — 14 000 грн.

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівнику було нараховано і виплачено:

• у травні:

– заробітну плату за 22 відпрацьованих робочих дні, передбачених графіком роботи в цьому місяці, в розмірі окладу — 14 000 грн;

– винагороду до Дня народження в сумі 2000 грн;

– грошову винагороду за призове місце в спортивних змаганнях, що проводилися підприємством, в сумі 3000 грн;

• у червні:

– заробітну плату за 21 відпрацьований робочий день, передбачений графіком роботи в цьому місяці, в розмірі окладу — 14 000 грн;

– оплату за відпрацьовані 7 годин у вихідний день 14 червня (субота), оскільки працівник залучався до роботи в цей день на підставі наказу керівника для ліквідації наслідків виробничої аварії, в сумі 1166,67 грн (14 000 грн : 168 р. г. х 7 відпрац. г. х 2);

– премію за раціоналізаторську пропозицію в сумі 2500 грн;

– винагороду до ювілею (25-річчя) підприємства в сумі 3500 грн;

– компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, в сумі 2514,78 грн.

Оплата за роботу у вихідний день 14 червня, як оплата за відпрацьований час враховується при обчисленні середньої заробітної плати. Крім того, оскільки працівник залучався до роботи у вихідний день 14 червня на підставі наказу керівника, цей день для нього вважається робочим і відпрацьованим днем в розрахунковому періоді (червні).

Винагорода до Дня народження і винагорода до ювілею (25-річчя) підприємства як одноразові виплати не враховуються при обчисленні середнього заробітку (пп. «и» п. 4 Порядку № 100).

Премія за раціоналізаторську пропозицію, грошова винагорода за призове місце в спортивних змаганнях і компенсація втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати не враховуються при обчисленні середнього заробітку (підпункти «г», «д», «л» п. 4 Порядку № 100).

Оскільки оплата праці за час відрядження здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим від середнього заробітку (ч. четверта ст. 121 КЗпП), то у працівників, яким встановлено оклади (посадові оклади, місячні тарифні ставки), необхідно порівняти денний заробіток в місяці відрядження з середньоденним заробітком в розрахунковому періоді. Якщо денний заробіток працівника в місяці відрядження, який обчислюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, не менше середньоденного заробітку, то для оплати робочих днів відрядження застосовується денний заробіток. Якщо середньоденний заробіток вище денного заробітку, працівникові за кожний робочий день відрядження виплачується середньоденний заробіток, а за весь час відрядження — середній заробіток.²⁶

До денного заробітку працівника включаються усі елементи заробітної плати, які працівник отримує відповідно до умов трудового (колективного) договору в місяці, в якому його направляють у відрядження (оклад, постійні надбавки, доплати, премії, індексація тощо).

Для визначення оплати за дні відрядження обчислимо середньоденний заробіток працівника в розрахунковому періоді та його денний заробіток в місяці відрядження, а потім їх порівняємо.

І. Обчислення середньоденного заробітку в розрахунковому періоді.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді (травень – червень), що враховується при обчисленні середнього заробітку:

14 000 грн (оклад у травні) + 14 000 грн (оклад у червні) + 1166,67 грн (оплата роботи у вихідний день у червні) = 29 166,67 грн

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (травень – червень) з урахуванням відпрацьованого дня 14 червня:

22 відпрац. д. (травень) + 22 відпрац. д. (червень) = 44 відпрац. д.

Середньоденний заробіток:

29 166,67 грн : 44 відпрац. д. = 662,89 грн

ІІ. Визначення денного заробітку в липні.

Заробітна плата працівника в липні згідно з умовами трудового (колективного) договору включає оклад — 14 000 грн, індексацію заробітної плати в сумі 133,23 грн (3028 грн х 4,4%), а інших додаткових виплат (надбавки, доплати, премії тощо) не передбачено.

Денний заробіток працівника в липні, в якому за графіком роботи працівника (підприємства) 23 робочих дні, становить:

(14 000 грн + 133,23 грн) : 23 р. д. = 614,49 грн

ІІІ. Визначення оплати за час відрядження.

З проведених розрахунків видно, що денний заробіток в липні менше середньоденного заробітку в розрахунковому періоді (614,49 грн < 662,89 грн), тому працівнику за кожний з 10 робочих днів відрядження (з 07 по 18 липня) нараховується середньоденний заробіток — 662,89 грн, а за весь час відрядження виплачується середній заробіток.

Сума середнього заробітку за час відрядження:

662,89 грн х 10 р. д. = 6628,90 грн

ПРИКЛАД 13

Обчислення середньомісячної заробітної плати для визначення суми вихідної допомоги,
якщо в розрахунковому періоді робота на умовах неповного робочого тижня

Працівника звільняють 31 липня 2025 року у зв’язку зі скороченням штату (п. 1 ст. 40 КЗпП) і виплачують згідно з нормами колективного договору вихідну допомогу в розмірі двох середньомісячних заробітків. На підприємстві 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, але для працівника встановлено режим роботи — неповний робочий тиждень з 3 робочими днями: понеділок, середа, п’ятниця.

У розрахунковому періоді (травень – червень) норма робочого часу працівника відповідно до індивідуального графіка роботи у травні — 13 робочих днів, у червні — 13 робочих днів, а норма робочого часу на підприємстві у травні — 22 робочих дні, у червні — 21 робочий день. Оклад за повною посадою працівника — 12 000 грн, а місячна заробітна плата працівника визначається пропорційно до відпрацьованого часу в місяці (ч. друга ст. 56 КЗпП).

У розрахунковому періоді (травень – червень) працівнику було нараховано і виплачено:

– заробітну плату за травень за 13 відпрацьованих днів, передбачених індивідуальним графіком роботи працівника в цьому місяці, в сумі 7090,91 грн (12 000 грн : 22 р. д. х 13 відпрац. д.);

– заробітну плату за червень за 7 відпрацьованих днів з 13 робочих днів, передбачених індивідуальним графіком роботи на цей місяць, або з 21 робочого дня, передбаченого графіком роботи підприємства на цей місяць, — 4000 грн (12 000 грн : 21 р. д. х 7 відпрац. д.);

– відпускні в сумі 5523,29 грн за 14 календарних днів щорічної основної відпустки, наданої з 09 по 22 червня.

Відпускні не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді (травень – червень), яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати:

7090,91 грн (зарплата за травень) + 4000 грн (зарплата за червень) = 11 090,91 грн

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (травень – червень):

13 відпрац. д. (травень) + 7 відпрац. д. (червень) = 20 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

11 090,91 грн : 20 відпрац. д. = 554,55 грн

Для визначення суми вихідної допомоги середньоденну заробітну плату необхідно помножити на середньомісячну кількість робочих днів у розрахунковому періоді (абз. третій п. 8 Порядку № 100).

Середньомісячна кількість робочих днів у розрахунковому періоді, встановлена відповідно до індивідуального графіка роботи працівника:

(13 р. д. (травень) + 13 р. д. (червень)) : 2 міс. = 13 р. д.

Середньомісячний заробіток:

554,55 грн х 13 р. д. = 7209,15 грн

Сума вихідної допомоги (два середньомісячних заробітки):

7209,15 грн х 2 = 14 418,30 грн²⁷

ПРИКЛАД 14

Обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,
якщо протягом останніх 4 календарних місяців працівник не працював

Працівник підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, хворів з 14 жовтня 2024 року. Не дочекавшись його виходу на роботу, керівник підприємства наказом звільнив з роботи цього працівника 31 березня 2025 року згідно з пунктом 5 статті 40 КЗпП (нез’явлення на роботу протягом більш як 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності). Однак звільнений працівник звернувся до суду, який 15 липня 2025 року виніс рішення про визнання звільнення працівника незаконним і поновив його на роботі, зобов’язавши підприємство виплатити йому середній заробіток за весь час вимушеного прогулу — з 01 квітня по 15 липня 2025 року. Посадовий оклад працівника — 10 000 грн.

Оскільки протягом останніх 4 календарних місяців (грудень 2024 року – березень 2025 року) перед місяцем початку вимушеного прогулу (квітень) працівник через хворобу не працював, розрахунок середнього заробітку здійснюється виходячи з установленого працівникові посадового окладу чи мінімальної заробітної плати (абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100). Враховуючи, що посадовий оклад працівника у квітні більше мінімальної заробітної плати (10 000 грн > 8000 грн), середній заробіток обчислюється з посадового окладу.

Для розрахунку використовується кількість робочих днів за графіком роботи працівника протягом останніх 2 календарних місяців (лютий – березень 2025 року), що передують місяцю початку вимушеного прогулу — квітень (абз. другий п. 8 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата в умовному розрахунковому періоді (лютий – березень):

(10 000 грн х 2 міс.) : (20 р. д. (лютий) + 21 р. д. (березень)) = 20 000 грн : 41 р. д. = 487,80 грн

Кількість робочих днів за графіком роботи працівника, що припадають на період вимушеного прогулу (з 01 квітня по 15 липня 2025 року):

22 р. д. (квітень) + 22 р. д. (травень) + 21 р. д. (червень) + 11 р. д. (липень) = 76 р. д.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу:

487,80 грн х 76 р. д. = 37 072,80 грн

ПРИКЛАД 15

Обчислення середньої заробітної плати при переведенні на легшу нижчеоплачувану роботу

Працівника підприємства, на якому встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю, у зв’язку з погіршенням здоров’я на підставі медичного висновку перевели на легшу нижчеоплачувану роботу (посаду) з 14 липня 2025 року, тому за ним зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, тобто з 14 по 27 липня його заробітна плата повинна бути не менше попереднього середнього заробітку (ст. 170 КЗпП). Оклад працівника на попередній посаді становив 15 000 грн, на новій посаді — 13 000 грн.

У період з 04 березня по 04 липня 2025 року працівник хворів, тому протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень) перед місяцем переведення (липень) у нього немає відпрацьованих днів.

Оскільки протягом останніх 2 календарних місяців перед місяцем переведення на іншу посаду працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи: березень – квітень (абз. п’ятий п. 2 Порядку № 100).

У розрахунковому періоді (березень – квітень) працівник відпрацював тільки один робочий день 03 березня з 21 робочого дня за графіком роботи підприємства в березні, тому за цей відпрацьований день йому була нарахована заробітна плата виходячи з окладу в сумі:

15 000 грн : 21 р. д. х 1 відпрац. д. = 714,29 грн

«Лікарняні», які нараховані працівнику за дні хвороби з 04 березня по 31 квітня, не враховуються при обчисленні середнього заробітку (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Середньоденна заробітна плата в розрахунковому періоді (березень – квітень):

714,29 грн : 1 відпрац. д. = 714,29 грн

Середній заробіток за перші два тижні з дня переведення (з 14 по 27 липня), на які припадають 10 робочих днів:

714,29 грн х 10 р. д. = 7142,90 грн

На новій посаді працівнику в липні виплачуються лише оклад — 13 000 грн та індексація заробітної плати в сумі 133,23 грн (3028 грн х 4,4%), тому заробітна плата працівника за 10 відпрацьованих робочих днів, що припадають на два тижні з дня переведення (з 14 по 27 липня), враховуючи, що норма робочого часу в липні за графіком роботи — 23 робочих дні, становить:

(13 000 грн + 133,23 грн) : 23 р. д. х 10 відпрац. д. = 5710,10 грн

Оскільки за період роботи — перші два тижні з дня переведення (з 14 по 27 липня) середній заробіток є вищим за заробітну плату на новій посаді (7142,90 грн > 5710,10 грн), то працівнику, крім заробітної плати за відпрацьовані дні на новій посаді протягом перших двох тижнів з дня переведення, необхідно нарахувати доплату до середнього заробітку в сумі 1432,80 грн (7142,90 – 5710,10).

ПРИКЛАД 16

Обчислення середньогодинної заробітної плати для оплати працівниці часу
годування дитини, якщо відсутній заробіток в розрахунковому періоді

Працівниця, оклад якої становить 15 000 грн, перервала відпустку для догляду за дитиною, якій виповнився 1 рік, і вийшла на роботу 07 липня 2025 року. На підставі заяви працівниці наказом керівника підприємства їй встановлено протягом робочого дня 2 перерви по 1 робочій годині щодня для годування дитини на період роботи з 07 по 31 липня 2025 року (загальна тривалість перерв в день — 2 робочих години). Ці перерви, що надаються крім загальної перерви для відпочинку і харчування, включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком (ст. 183 КЗпП). На підприємстві та для працівниці встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю з 8-годинним робочим днем.

На період з 07 по 31 липня 2025 року за графіком роботи припадає 19 робочих днів, тому загальна тривалість перерв працівниці для годування дитини в цьому місяці становить:

19 р. д. х 2 р. г. = 38 р. г.

Протягом останніх 4 календарних місяців у працівниці немає відпрацьованих днів і заробітної плати, тому середня заробітна плата обчислюється виходячи з установленого їй посадового окладу — 15 000 грн, оскільки він більше мінімальної заробітної плати — 8000 грн (абз. третій, четвертий п. 4 Порядку № 100).

Враховуючи, що працівниці необхідно оплатити робочі години відсутності на роботі, для розрахунку використовується кількість робочих годин, встановлених за графіком роботи працівниці протягом останніх 2 календарних місяців (травень – червень), що передують місяцю виходу на роботу (липень).

Норма робочого часу в годинах за графіком роботи працівниці в умовному розрахунковому періоді (травень – червень):

176 р. г. (травень) + 168 р. г. (червень) = 344 р. г.

Середньогодинна заробітна плата:

(15 000 грн х 2 міс.) : 344 р. г. = 87,21 грн

Середній заробіток працівниці за час перерв для годування дитини в липні:

87,21 грн х 38 р. г. = 3313,98 грн

ПРИКЛАД 17

Обчислення середнього заробітку, якщо встановлена погодинна оплата праці працівнику,
який декілька годин був відсутній на роботі у зв’язку з його викликом
в державний орган як свідка по справі про адміністративне правопорушення

Працівник підприємства 05 серпня 2025 року (вівторок) був викликаний як свідок до державного органу, в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, тому 5 робочих годин був відсутній на роботі. За цей час за ним зберігається середній заробіток (ст. 275 КпАП). Працівнику встановлена погодинна оплата праці з годинною ставкою 80 грн. Також йому щомісячно виплачується премія в розмірі 10% основної заробітної плати за відпрацьований час у місяці.

У розрахунковому періоді (червень – липень) працівнику нараховано і виплачено:

• у червні:

– заробітну плату за 168 відпрацьованих робочих годин (норма робочого часу в червні) в сумі 13 440 грн (80 грн х 168 відпрац. г.);

– премію за червень в сумі 1344 грн (13 440 грн х 10%);

• у липні:

– «лікарняні» за дні хвороби з 07 по 11 липня, на які припадають 5 робочих днів або 40 робочих годин;

– заробітну плату за 144 відпрацьованих години з 184 робочих годин, передбачених графіком роботи в липні, в сумі 11 520 грн (80 грн х 144 відпрац. г.);

– премію за липень в сумі 1152 грн (11 520 грн х 10%).

«Лікарняні» не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (абз. другий п. 4 Порядку № 100), а премії враховуються в фактично нарахованому розмірі, оскільки нараховані в поточному місяці за поточний місяць і обчислені пропорційно відпрацьованому часу (абз. третій п. 3 Порядку № 100).

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді (червень – липень), яка враховується при обчисленні середнього заробітку:

13 440 + 1344 + 11 520 + 1152 = 27 456 грн

Кількість відпрацьованих годин у розрахунковому періоді (червень – липень):

168 відпрац. г. (червень) + 144 відпрац. г. (липень) = 312 відпрац. г.

Середньогодинна заробітна плата:

27 456 грн : 312 відпрац. г. = 88 грн

Середній заробіток за час відсутності на роботі у зв’язку з викликом до державного органу, в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення:

88 грн х 5 р. г. = 440 грн

ПРИКЛАД 18

Нарахування середнього заробітку за період виконання державних обов’язків
працівнику, який працює позмінно, виходячи із середньогодинної заробітної плати

На безперервно працюючому підприємстві працівника залучили до виконання державних обов’язків з 16 червня по 11 липня 2025 року. За весь період виконання державних обов’язків за працівником зберігається середній заробіток (ч. перша ст. 119 КЗпП). Працівник, оклад якого становить 14 000 грн, працює позмінно згідно з графіками змінності, що складаються щомісяця.

Згідно з графіком змінності на червень норма робочого часу працівника — 168 робочих годин, при цьому на період з 01 по 15 червня (період роботи на підприємстві) припадає 80 робочих годин, а на період з 16 по 30 червня (період виконання державних обов’язків) — 88 робочих годин.

Згідно з графіком змінності на липень норма робочого часу працівника — 184 робочих години, при цьому на період з 01 по 11 липня (період виконання державних обов’язків) припадає 64 робочих години, а на період з 12 по 31 липня (період роботи на підприємстві) — 120 робочих годин.

У розрахунковому періоді (квітень – травень) працівник відпрацював усі робочі години (далі — р. г.), передбачені графіком змінності: у квітні — 176 р. г., у травні — 176 р. г., тому за кожний місяць розрахункового періоду отримав заробітну плату в розмірі окладу — 14 000 грн.

Відповідно до колективного договору підприємства середній заробіток працівникам, які працюють позмінно, за час виконання державних обов’язків обчислюється виходячи із середньогодинної заробітної плати та нараховується за робочі години, передбачені графіком змінності, але не відпрацьовані з зазначеної причини.

Сумарна заробітна плата в розрахунковому періоді (квітень – травень):

14 000 грн (квітень) + 14 000 грн (травень) = 28 000 грн

Кількість відпрацьованих працівником годин у розрахунковому періоді:

168 відпрац. г. (квітень) + 168 відпрац. г. (травень) = 336 відпрац. г.

Середньогодинна заробітна плата:

28 000 грн : 336 відпрац. ч. = 83,33 грн

Середній заробіток працівника за період виконання державних обов’язків з 16 по 30 червня 2025 року, на який припадає 88 робочих годин за графіком змінності працівника на червень:

83,33 грн х 88 р. г. = 7333,04 грн

Середній заробіток працівника за період виконання державних обов’язків з 01 по 11 липня 2025 року, на який припадає 64 робочих години за графіком змінності працівника на липень:

83,33 грн х 64 р. г. = 5333,12 грн

Загальний середній заробіток працівника за весь період виконання державних обов’язків з 16 червня по 11 липня 2025 року:

83,33 грн х (88 р. г. + 64 р. г.) = 12 666,16 грн

ПРИКЛАД 19

Нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні
працівнику, якому встановлено відрядну оплату праці, за відсутності виплат
у розрахунковому періоді через призупинення дії трудового договору

Працівника підприємства було звільнено 11 липня 2025 року за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) наказом керівника підприємства, однак у день звільнення повного остаточного розрахунку з працівником здійснено не було — роботодавець не виплатив йому грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки. Таку грошову компенсацію було виплачено підприємством звільненому працівнику лише 07 серпня 2025 року.

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у день звільнення (за відсутності спору про їх розмір) підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за 6 місяців (ст. 117 КЗпП). Отже, підприємство має виплатити звільненому працівникові середній заробіток за всі робочі дні, що припадають на період затримки розрахунку при звільненні — з 12 липня по 07 серпня 2025 року. На зазначений період припадає 19 робочих днів за графіком роботи підприємства.

Працівнику, звільненому в липні 2025 року, було встановлено відрядну систему оплати праці, проте з січня 2025 року по день звільнення дію трудового договору між роботодавцем та працівником було призупинено на період воєнного стану (ст. 13 Закону № 2136).

Оскільки з розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100), час призупинення дії трудового договору в період воєнного стану виключається з розрахункового періоду.

В результаті протягом останніх 4 календарних місяців перед місяцем звільнення працівник не мав відпрацьованих днів та заробітної плати. В цьому випадку середній заробіток обчислюється виходячи з установлених працівнику в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. третій п. 4 Порядку № 100). Якщо у зазначеному випадку розмір посадового окладу (місячної тарифної ставки) є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, середній заробіток розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку (абз. четвертий п. 4 Порядку № 100).

Оскільки працівнику було встановлено відрядну систему оплати праці, то замість посадового окладу (для порівняння з мінімальною заробітною платою у місячному розмірі) застосовується місячна заробітна плата, яка визначається як добуток відрядної розцінки (відрядних розцінок) та місячної норми виробітку в місяці звільнення працівника.

У місяці звільнення (в липні) працівнику встановлено місячну норму виробітку по виробах двох видів:

– 60 виробів І виду за відрядної розцінки 80 грн за виріб:

– 50 виробів ІІ виду за відрядної розцінки 130 грн за виріб.

Визначимо місячну заробітну плату працівника в липні шляхом множення норми виробітку на відрядні розцінки:

60 виробів (І виду) х 80 грн + 50 виробів (ІІ виду) х 130 грн = 4800 + 6500 = 11 300 грн

У місяці звільнення розмір місячної заробітної плати працівника більший за мінімальну заробітну плату в місячному розмірі (11 300 грн > 8000 грн), тому середньоденна заробітна плата обчислюється виходячи з розміру місячної заробітної плати.

Сумарна заробітна плата працівника в умовному розрахунковому періоді (травень – червень):

11 300 грн (травень) + 11 300 грн (червень) = 22 600 грн

Кількість умовно відпрацьованих днів у розрахунковому періоді:

22 відпрац. д. (травень) + 21 відпрац. д. (червень) = 43 відпрац. д.

Середньоденна заробітна плата:

22 600 грн : 43 відпрац. д. = 525,58 грн

Середній заробіток за весь час затримки розрахунку (з 12 липня по 07 серпня), на який припадає 19 робочих днів:

525,58 грн х 19 р. д. = 9986,02 грн

Звертаємо увагу, якби звільненому працівнику було встановлено не відрядну, а погодинну оплату праці, то для розрахунку середнього заробітку необхідно було б визначати місячну заробітну плату (для її порівняння з мінімальною заробітною платою у місячному розмірі) шляхом множення годинної тарифної ставки на місячну норму робочого часу в місяці звільнення. Наприклад, якщо годинна тарифна ставка становить 70 грн, а норма робочого часу працівника в місяці звільнення (липні) — 184 робочих години, то місячна заробітна плата становитиме:

184 р. г. х 70 грн = 12 880 грн

Інші розрахунки необхідно здійснювати у вищерозглянутому порядку.

_____________________________________________________________________________