Нарахування «лікарняних» та відпускних працівнику, якщо після його звільнення з військової служби і до виходу на роботу пройшло 20 днів

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII (далі — Закон № 2232) закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з пунктом 7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі — Положення № 1153), військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Інформація про статус військовозобов’язаних, у тому числі про звільнення їх з військової служби, відображається у військово-обліковому документі громадянина (формується в електронній формі або видається в паперовій формі) та в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів («Оберіг»).

Відповідно до частини 11 статті 26 Закону № 2232, пунктів 242 і 260 Положення № 1153 особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у 5-денний строк прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦКСП) для взяття на військовий облік.

Для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, громадяни звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків, із збереженням середньої заробітної плати (ч. 2 ст. 21 Закону № 2232).

Чинне законодавство не визначає, через скільки днів після звільнення з військової служби працівник має стати до роботи, але це має бути розумний строк.

Свого часу Міністерство соціальної політики України роз’яснило¹, що працівник повинен приступити до виконання обов’язків за трудовим договором наступного дня після дня взяття на військовий облік у військовому комісаріаті (ТЦКСП). Працівник, який після демобілізації заявив роботодавцю про намір повернутися на своє місце роботи, стає до виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, на підставі відповідного розпорядчого акта (наказу, розпорядження) роботодавця.

Отже, зважаючи на зміст запитання, якщо працівник звільнився з військової служби 10.09.2026, після чого 15.09.2026 (у 5-денний строк) став на військовий облік у ТЦКСП, то вже з 16.09.2026 він може стати до роботи. Про намір стати до роботи з певної дати працівник повідомляє роботодавця (в усній чи письмовій формі), після чого роботодавцем (керівником підприємства) видається наказ про допуск працівника до роботи із зазначенням дати виходу на роботу.

Період відсутності працівника на роботі, починаючи з дня, наступного за днем звільнення з військової служби, і по день, що передує дню, в якому працівник стає до роботи, в табелі обліку використання робочого часу позначається за кодом «І» або «30» (інші причини неявок), за винятком дня взяття на військовий облік у ТЦКСП (коли за працівником зберігається середній заробіток), який табелюється за кодом «ІН» або «22» (інший невідпрацьований час, передбачений законодавством — виконання державних і громадських обов’язків).

Нарахування лікарняних.

Обчислення середньої заробітної плати для нарахування оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок Пенсійного фонду України, (далі разом — «лікарняні») провадиться згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, до яких належать:

– тимчасова непрацездатність;

– відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

– відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком;

– відпустка без збереження заробітної плати;

– призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

– період, протягом якого працівник проходив військову службу під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період.

Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа усі робочі дні місяця не працювала з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду.

Враховуючи вищевикладене, при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» лише період, протягом якого працівник проходив військову службу під час дії особливого періоду до дня фактичного звільнення, виключається з розрахункового періоду. Період відсутності працівника на роботі, починаючи з дня, наступного за днем звільнення з військової служби, і по день, що передує дню, в якому працівник стає до роботи (в нашому випадку це період з 11.09.2026 по 30.09.2026), не вважається періодом, не відпрацьованим з поважних причин, тому цей період не виключається з розрахункового періоду.

Зважаючи на зміст запитання, якщо працівник хворів з 12.10.2026 по 21.10.2026 (10 к. д.), то з розрахункового періоду (останні 12 календарних місяців — з 01.10.2025 по 30.09.2026) виключається період військової служби (з 01.10.2025 по 10.09.2026), тому розрахунковий період включає лише період з 11.09.2026 по 30.09.2026 (20 к. д.). У цьому періоді підприємством працівнику був нарахований лише середній заробіток за день взяття на військовий облік (15.09.2026) в сумі 657,53 грн, який враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних», оскільки зазначений середній заробіток є складовою заробітної плати та з нього сплачується ЄСВ.

Отже, середньоденний заробіток працівника в розрахунковому періоді становить:

657,53 грн : 20 к. д. = 32,88 грн

Сума «лікарняних» за період хвороби:

32,88 грн х 10 к. д. хвороби = 328,80 грн

Звертаємо увагу на такий нюанс: якби підприємство не нарахувало працівнику середній заробіток за день взяття на військовий облік (це можливо, оскільки в цей день працівник ще не був допущений до роботи і не було підстав видавати наказ про увільнення працівника від роботи на один день для взяття на військовий облік з нарахуванням середнього заробітку), то у працівника взагалі не було б виплат у розрахунковому періоді, внаслідок чого середньоденний заробіток працівника в розрахунковому періоді становив би 0 грн (0 грн : 20 к. д.), відповідно й сума «лікарняних» становила б 0 грн (0 грн : 10 к. д. хвороби). При цьому не було б підстав застосовувати пункт 28 Порядку № 1266.

Нагадаємо, що відповідно до пункту 28 Порядку № 1266 якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку.

У нашому випадку працівник у період з 01.10.2025 по 30.09.2026 не працював з неповажних причин (крім 15.09.2026), тому процитована норма пункту 28 Порядку № 1266 на нього не поширюється.

Нарахування відпускних.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпустки (далі — відпускні) здійснюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100).

Обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (абз. перший п. 2 Порядку № 100).

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100).

У нашому випадку «бойова» відпустка надається працівнику з 26.10.2026 тривалістю 14 к. д., а в розрахунковому періоді (останні 12 календарних місяців — з 01.10.2025 по 30.09.2026) згідно із законодавством працівник не працював і за ним не зберігався заробіток лише під час перебування на військовій службі (з 01.10.2025 по 10.09.2026), тому цей період виключається з розрахункового періоду. Відповідно, розрахунковий період включає лише період з 11.09.2026 по 30.09.2026 (20 к. д.). У цьому періоді підприємством працівнику був нарахований лише середній заробіток за день взяття на військовий облік (15.09.2026) в сумі 657,53 грн, який враховується при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування відпускних (абз. другий п. 4 Порядку № 100).

Отже, середньоденний заробіток працівника в розрахунковому періоді становить:

657,53 грн : 20 к. д. = 32,88 грн

Сума відпускних за період «бойової» відпустки:

32,88 грн х 14 к. д. = 460,32 грн

Якби підприємство не нарахувало працівнику середній заробіток за день взяття на військовий облік, то у працівника не було б виплат у розрахунковому періоді. У такому випадку на підставі абзаців третього–четвертого пункту 4 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних здійснюється виходячи з установленого працівнику посадового окладу або мінімальної заробітної плати залежно від того, яка з цих величина більше.²