Трудові гарантії у разі тимчасового переведення працівника на нижчеоплачувану посаду до пошуку постійного працівника

Питання тимчасового переведення працівника на іншу роботу регулює лише стаття 33 «Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором» Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).

Відповідно до частини першої статті 33 КЗпП тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою.

Згідно з частиною другою статті 33 КЗпП роботодавець має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей (далі — форс-мажорні обставини), з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

У випадках, зазначених у частині другій статті 33 КЗпП, забороняється тимчасове переведення на іншу роботу вагітних жінок, жінок, які мають дитину з інвалідністю або дитину віком до 6 років, а також осіб віком до 18 років без їх згоди (ч. третя ст. 33 КЗпП).

Це всі норми, які містить стаття 33 КЗпП, при цьому вона (як і інші статті) КЗпП у разі відсутності вищезазначених форс-мажорних обставин не встановлює ані граничний строк тимчасового переведення на іншу роботу за згодою сторін, ані гарантії в оплаті праці за такого тимчасового переведення.

Стаття 32 КЗпП встановлює гарантії лише у разі постійного переведення на іншу роботу, а стаття 114 КЗпП — гарантії в оплаті праці при переведенні працівника тільки на іншу постійну нижчеоплачувану роботу у вигляді збереження попереднього середнього заробітка протягом двох тижнів з дня переведення.

Норми, аналогічні нормам частини другої статті 33 КЗпП, тільки для форс-мажорних обставин у період дії воєнного стану, містить і частина 1 статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136).

Таким чином, у разі відсутності форс-мажорних обставин, зазначених у частині другій статті 33 КЗпП та частині 1 статті 3 Закону № 2136, тимчасове переведення працівника на іншу посаду допускається лише за його згодою, а строк такого тимчасового переведення (у днях, місяцях тощо або до настання певної події, наприклад, до прийняття постійного працівника) та гарантії в оплаті праці встановлюються за домовленістю роботодавця і працівника з відображенням в наказі про тимчасове переведення, або ці питання мають бути вирішені в локальному документі підприємства (колективному договорі, Положенні про тимчасове переведення працівників на іншу посаду, Положенні про оплату праці тощо).

Це узгоджується з нормами статті 97 КЗпП, відповідно до якої умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються госпрозрахунковими підприємствами самостійно у колективному договорі, а якщо колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вищезазначених вимог (тобто за погодженням з органом, що представляє інтереси працівників).

Крім того, згідно зі статтею 9-1 КЗпП підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові пільги для працівників, а відповідно до статті 13 КЗпП колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії.

У будь-якому випадку при тимчасовому переведенні працівника на іншу нижчеоплачувану посаду, яке оформляється наказом керівника підприємства, виконану роботу на новій посаді оплачують виходячи з розміру окладу (місячної/годинної тарифної ставки), встановленого за такою (новою) посадою працівника (у штатному розписі, Положенні про оплату праці тощо), а також за домовленістю сторін або згідно з нормами локального документа працівнику може виплачуватися доплата, наприклад, до попереднього окладу або середнього заробітку протягом усього періоду тимчасового переведення, якщо ініціатором тимчасового переведення є роботодавець. Про необхідність виплати такої доплати потрібно зазначити в наказі про тимчасове переведення.

ПРИКЛАД

Оплата праці працівника при тимчасовому переведенні на нижчеоплачувану посаду

Умови як в запитанні: на підприємстві 13.03.2026 (п’ятниця) звільнився працівник, який обіймав посаду техніка-електрика. До прийняття нового (постійного) працівника наказом керівника підприємства на посаду техніка-електрика з 16.03.2026 (понеділок) тимчасово переведено іншого працівника за його згодою, який обіймає посаду техніка електрозв’язку. Оклад за посадою техніка-електрика — 14 500 грн, оклад за посадою техніка електрозв’язку — 15 000 грн. Наказом про тимчасове переведення встановлено, що у зв’язку з переведенням на нижчеоплачувану посаду, крім окладу за новою посадою, тимчасово переведеному працівнику виплачується доплата до середнього заробітку за попередньою посадою протягом усього періоду тимчасового переведення. У березні працівник після переведення працював за новою посадою в період з 16.03.2026 по 31.03.2026. На підприємстві встановлено 5-денний робочий тиждень з вихідними днями в суботу та неділю.

Обчислимо заробітну плату працівника в березні, в тому числі за відпрацьований період на новій посаді, враховуючи, що працівнику виплачується доплата до середнього заробітку за попередньою посадою, а останній обчислюється згідно з нормами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100), виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю переведення (абз. четвертий п. 2 Порядку № 100).

Норма робочого часу в березні — 22 робочих дні (далі — р. д.), з яких на основній посаді працівник у період з 01.03.2026 по 15.03.2026 відпрацював 10 р. д., а на новій посаді після переведення працівник в період з 16.03.2026 по 31.03.2026 відпрацював 12 р. д.

Протягом останніх 2 календарних місяців перед місяцем переведення (у січні – лютому) норма робочого часу становила: в січні — 22 р. д., лютому — 20 р. д. В розрахунковому періоді (січень – лютий) працівник відпрацював усі встановлені графіком роботи робочі дні (далі — відпрац. д.) та отримав у цих місяцях заробітну плату в розмірі окладу — 15 000 грн.

Середньоденна заробітна плата в розрахунковому періоді (січень – лютий):

(15 000 грн + 15 000 грн) : (22 відпрац. д. + 20 відпрац. д.) = 30 000 грн : 42 відпрац. д. = 714,29 грн

Заробітна плата працівника в березні за відпрацьований період на основній посаді (до переведення на іншу посаду) — з 01.03.2026 по 15.03.2026:

15 000 грн : 22 р. д. х 10 відпрац. д. = 6818,18 грн

Заробітна плата працівника в березні за відпрацьований період з дня переведення на нову посаду — з 16.03.2026 по 31.03.2026 виходячи з розміру окладу за новою (нижчеоплачуваною) посадою:

14 500 грн : 22 р. д. х 12 відпрац. д. = 7909,09 грн

Середній заробіток працівника за 12 р. д., що відповідає періоду роботи на новій посаді з 16.03.2026 по 31.03.2026:

714,29 грн х 12 р. д. = 8571,48 грн

Сума доплати до середнього заробітку за період роботи працівника на новій посаді з 16.03.2026 по 31.03.2026:

8571,48 – 7909,09 = 662,39 грн

Сумарна заробітна плата працівника в березні (за період роботи на основній посаді та за період роботи на новій посаді після переведення):

6818,18 грн (зарплата за період роботи на основній посаді) + 7909,09 грн (зарплата за період роботи на новій посаді виходячи з окладу) + 662,39 грн (доплата до середнього заробітку за період роботи на новій посаді) = 15 389,66 грн