ІПК ДПСУ «Щодо дати скасування пільгової ставки та перерахунку ЄСВ, якщо працівник повідомив роботодавця про скасування інвалідності через декілька місяців» від 04.05.2026 № 2568/ІПК/99-00-24-03-03

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 04.05.2026  № 2568/ІПК/99-00-24-03-03

Щодо дати скасування пільгової ставки та перерахунку ЄСВ, якщо працівник
повідомив роботодавця про скасування інвалідності через декілька місяців

(Витяг)

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення <…>, щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що має працівника, який у 2024 році надав довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією (далі — МСЕК) від <…>.2024 про встановлення безстроково третьої групи інвалідності з <…>.2024 — довічно, після чого з <…>.2024 платником податків була застосована пільгова ставка єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) у розмірі 8,41 відс. на нарахований дохід працівника.

<…>.2026 працівник повідомив роботодавця про те, що відповідно до отриманого ним витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від <…>.2025 № <…> було скасовано рішення МСЕК від <…>.2024 № <…> про встановлення довічного терміну інвалідності. Згідно з цим рішенням МСЕК визнано підстави про надання інвалідності лише на 1 рік, терміном <…>.2024 по <…>.2025.

Тобто, починаючи з <…>.2025 працівник втратив встановлену групу інвалідності та повідомив про це платника податків лише <…>.2026.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. З якої дати платник податків повинен скасувати пільгову ставку єдиного внеску?

2. Чи потрібно робити перерахунок (донарахування) єдиного внеску? Якщо так, то з якої дати: з дати надання працівником відомостей про скасування інвалідності (<…>.2026) чи з дати скасування інвалідності працівнику (<…>.2025)?

3. Які заходи необхідно здійснити платнику податків з метою приведення звітності у відповідність до вимог законодавства?

Щодо першого–третього питання

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі — Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності відповідно до пп. 5 п. 2 розділу III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, із змінами та доповненнями (далі — Інструкція № 449), є належним чином засвідчений витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності, отриманий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» від 15 листопада 2024 року № 1338 (далі — Постанова № 1338), або завірена копія довідки до акта огляду огляду в МСЕК, яка видана до 01 січня 2025 року.

Нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених в абзацах третьому – п’ятому пп. 5 п. 2 розділу III Інструкції № 449, здійснюється роботодавцем із дати отримання від працівника документів щодо встановлення інвалідності та проводиться протягом строку, встановленого Постановою № 1338 (абзац восьмий пп. 5 п. 2 розд. III Інструкції № 449).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).

Враховуючи викладене, оскільки за результатом повторного огляду (витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від <…>.2025 № <…>) найманому працівнику скасовано безстрокову третю групу інвалідності, яка була призначена з <…>.2024, та визнано підстави про надання інвалідності строком лише на один рік з <…>.2024 по <…>.2025, то працівник втрачає статус особи з інвалідністю та право на застосування пільгової ставки з <…>.2025, тобто з цієї дати застосовується ставка єдиного внеску для зазначеного працівника у розмірі 22 відс., а роботодавець повинен зробити перерахунок сум єдиного внеску та подати Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з типом «Уточнюючий».¹

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

__________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: У вищерозглянутій ситуації фактично з вини працівника, який лише через декілька місяців повідомив роботодавця про скасування інвалідності, роботодавець має недоплату ЄСВ, оскільки декілька місяців застосовував ставку ЄСВ у розмірі 8,41% замість ставки ЄСВ у розмірі 22%. У цій ситуації роботодавець вимушений не тільки подати Податковий розрахунок з типом «Уточнюючий» та доплатити ЄСВ, а й сплатити штраф, оскільки відповідно до пункту 3 частини 11 статті 25 Закону № 2464 податковим органом на платника ЄСВ за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ накладається штраф у розмірі 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період (місяць), за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого ЄСВ. Також згідно з частинами 2 і 10 статті 25 Закону № 2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум ЄСВ платники ЄСВ зобов’язані самостійно обчислити ЄСВ і сплатити їх з нарахуванням пені з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Щоб не потрапляти в таку ситуацію, рекомендуємо роботодавцям локальним документом зобов’язати всіх працівників, яким встановлено інвалідність, повідомляти роботодавця про скасування інвалідності та зміну групи інвалідності одразу (наприклад протягом 3–5 робочих днів) після прийняття відповідного рішення експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи.