Нарахування компенсації за невикористану щорічну відпустку працівнику, який звільняється з роботи відразу після звільнення з військової служби, за період якої підприємство виплачувало йому частину окладу

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (далі — Порядок № 100), обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати компенсації за невикористані відпустки.

Вищенаведена норма стосується лише грошової компенсації за невикористані щорічну відпустку та додаткову відпустку працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (далі разом — відпустки), на які працівник набув право з 01.01.2024, оскільки з 12 вересня 2023 року пункт 2 Порядку № 100 містить абзац другий такого змісту:

«Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.».

Отже, при нарахуванні грошової компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право по 31.12.2023, потрібно застосовувати спеціальну норму абзацу другого пункту 2 Порядку № 100, тобто розрахунковий період при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування грошової компенсації за невикористані відпустки (далі — грошова компенсація) включає лише календарні місяці 2023 року, а до виплат розрахункового періоду включаються лише виплати, нараховані у 2023 році.

Якщо у працівника є невикористані дні відпусток, на які працівник набув право як по 31.12.2023, так і з 01.01.2024¹, то розрахункові періоди для нарахування грошової компенсації за дні відпустки, зароблені по 31.12.2023, і за дні відпустки, зароблені з 01.01.2024, будуть відрізнятися, тому потрібно обчислювати дві середньоденні заробітні плати. При цьому сама грошова компенсація також має складатися з двох частин: перша — за відпустки, право на які набуто по 31.12.2023; друга — за відпустки, право на які набуто з 01.01.2024.²

Крім розрахункового періоду за невикористані дні відпусток, набуті по 31.12.2023, в іншому порядок обчислення середньої заробітної плати для нарахування «відпускної» компенсації такий самий, як і для нарахування відпускних.³

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абз. сьомий п. 2 Порядку № 100).

Зважаючи на зміст запитання, працівник весь 2023 рік перебував на військовій службі (не працював згідно із законодавством), а підприємство щомісяця у 2023 році виплачувало йому не середній заробіток і не повний посадовий оклад, а лише частину посадового окладу в сумі 10 000 грн (оклад за посадою працівника — 12 500 грн). Отже, весь 2023 рік за мобілізованим працівником заробіток зберігався частково, тому при розрахунку грошової компенсації за невикористані відпустки, набуті по 31.12.2023, на працівника поширюється норма абзацу сьомого пункту 2 Порядку № 100, тобто всі місяці 2023 року виключаються з розрахункового періоду, відповідно, у працівника у 2023 році відсутній розрахунковий період. У цьому випадку середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку № 100 (абз. восьмий п. 2 Порядку № 100), тобто з посадового окладу або мінімальної заробітної плати залежно від того, яка величина більше.

Якщо у працівника немає у 2023 році розрахункового періоду, а у 2026 році він звільняється, то обчислення середньої заробітної плати для нарахування грошової компенсації за відпустки, зароблені по 31.12.2023, здійснюється з посадового окладу або мінімальної заробітної плати, встановлених, на думку автора, у 2023 році, а саме в останньому місяці розрахункового періоду — грудні 2023 року, оскільки вищепроцитована спеціальна норма абзацу другого пункту 2 Порядку № 100 дозволяє для розрахунку грошової компенсації використовувати лише виплати, нараховані у 2023 році. За логікою, якщо у 2023 році виплати працівнику не нараховувалися, то потрібно використовувати встановлені у 2023 році розміри посадового окладу або мінімальної заробітної плати. Тому автор не погоджується з висновком Мінекономіки⁴, що в цій ситуації потрібно використовувати посадовий оклад, встановлений в місяці звільнення працівника (в нашому випадку — червні 2026 року).

Свій висновок Мінекономіки аргументує нормою абзацу четвертого пункту 4 Порядку № 100, згідно з яким «якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку». Вважаємо, що в цій нормі для цілей нарахування грошової компенсації за відпустки, зароблені по 31.12.2023, «часом розрахунку» слід вважати 2023 рік, зокрема останній місяць розрахункового періоду — грудень 2023 року, а не місяць фактичного звільнення працівника і нарахування грошової компенсації у наступних роках. Тобто «час розрахунку» і «час нарахування» компенсації за відпустки, зароблені по 31.12.2023, — це не тотожні поняття. Крім того, в Порядку № 100 немає норми, згідно з якою для розрахунку суми грошової компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31.12.2023, застосовується розмір посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, встановлений в місяці звільнення працівника або в місяці нарахування (виплати) компенсації.

Нагадаємо, що пункт 2 Порядку № 100 постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2023 № 957 був доповнений з 12.09.2023 новим абзацом другим саме для того, щоб сума компенсації за невикористані відпустки, зароблені по 31.12.2023, залежала тільки від умов оплати праці (посадового окладу, заробітної плати), встановлених у 2023 році, і не залежала від збільшеної оплати праці (посадового окладу, заробітної плати) в наступних роках, коли фактично буде здійснюватися виплата такої компенсації. Тобто метою нововведення з 12.09.2023 було зекономити кошти роботодавців (в першу чергу кошти державного і місцевих бюджетів) у 2024 році та наступних роках на виплаті працівникам (в т. ч. бюджетної сфери) грошової компенсації за невикористані відпустки, зароблені по 31.12.2023, оскільки з 01.01.2024 планувалося, а потім і фактично відбулося підвищення мінімальної заробітної плати та мінімального посадового окладу (в тому числі підвищення посадових окладів в бюджетній сфері), про що Кабміну було відомо ще в серпні 2023 року, коли ним розроблявся Закон про Держбюджет-2024.

Підсумовуючи, зазначимо, що роботодавці можуть як погодитись з думкою автора, так і діяти відповідно до роз’яснень Мінекономіки. Але слід враховувати, що роз’яснення та листи міністерств мають лише інформаційно-рекомендаційний характер. Якщо висновки, зроблені в роз’ясненнях та листах міністерств, суперечать положенням нормативно-правових актів (зокрема, положенням абзацу другого пункту 2 Порядку № 100), то роботодавці повинні керуватися положеннями нормативно-правових актів.

Для визначення середньоденної заробітної плати необхідно сумарну заробітну плату працівника в розрахунковому періоді розділити на кількість календарних днів у розрахунковому періоді за винятком святкових і неробочих днів (у період воєнного стану святкових і неробочих днів немає). Потім одержаний результат (середньоденну заробітну плату) необхідно помножити на кількість невикористаних днів відпустки, за які виплачується грошова компенсація (п. 7 Порядку № 100).⁵

Якщо працівник на момент звільнення має невикористані дні відпустки, зароблені по 31.12.2023, і невикористані дні відпустки, зароблені з 01.01.2024, то грошова компенсація, обчислена за дні відпустки, зароблені по 31.12.2023, і грошова компенсація, обчислена за дні відпустки, зароблені з 01.01.2024, підсумовуються і працівнику при звільнені виплачується загальна сума грошової компенсації.

Розглянемо порядок визначення суми грошової компенсації на конкретному прикладі в ситуації, наведеній в запитанні.

ПРИКЛАД

Нарахування працівнику при звільненні грошової компенсації за невикористані відпустки,
на які він набув право по 31.12.2023 та після цієї дати

Працівник підприємства був мобілізований у 2022 році. За період проходження військової служби підприємство нараховувало йому середній заробіток по 18 липня 2022 року, а з серпня 2022 року за власним рішенням виплачувало працівнику щомісяця частину посадового окладу в сумі 10 000 грн (оклад за посадою працівника — 12 500 грн). На початку червня 2026 року працівник демобілізувався, вийшов на роботу 8 червня і написав заяву про звільнення за власним бажанням 30 червня 2026 року. Працівнику при звільненні виплачується грошова компенсація за невикористані 18 календарних днів (далі — к. д.) щорічної відпустки, набутої станом на 31.12.2023, та за невикористані 2 к. д. щорічної відпустки, набутої з 01.01.2024. Оклад за посадою працівника з 1 січня 2026 року становить 17 000 грн.

Обчислимо окремо суми грошової компенсації за відпустку, зароблену по 31.12.2023, і за відпустку, зароблену за період з 01.01.2024 по 30.06.2026, а потім їх підсумуємо.

1. Грошова компенсація за 18 к. д. відпустки, заробленої працівником по 31.12.2023.

Розрахунковий період для нарахування грошової компенсації за 18 к. д. відпустки, заробленої по 31.12.2023, включає 12 календарних місяців: січень – грудень 2023 року.

Протягом усього 2023 року працівник перебував на військовій службі (не працював згідно із законодавством) і щомісяця отримував від підприємства заробітну плату частково (частину посадового окладу в сумі 10 000 грн), тому на підставі абзацу сьомого пункту 2 Порядку № 100 всі місяці 2023 року виключаються з розрахункового періоду, відповідно, у працівника у 2023 році відсутній розрахунковий період. У цьому випадку середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку № 100 (абз. восьмий п. 2 Порядку № 100), тобто з посадового окладу або мінімальної заробітної плати, встановлених на час розрахунку, — 2023 рік, залежно від того, яка величина більше.

Оскільки у 2023 році посадовий оклад працівника був більше мінімальної заробітної плати (12 500 грн > 6700 грн), середня заробітна плата обчислюється з посадового окладу на час розрахунку — 12 500 грн. При цьому, оскільки працівник весь 2023 рік перебував у трудових відносинах з підприємством, кількість місяців розрахункового періоду дорівнює 12 (січень – грудень 2023 року).

Сумарна заробітна плата в умовному розрахунковому періоді (січень – грудень 2023 року):

12 500 грн х 12 місяців = 150 000 грн

Середньоденна заробітна плата:

150 000 грн : 365 к. д. = 410,96 грн

Сума грошової компенсації за 18 к. д. відпустки, заробленої по 31.12.2023:

410,96 грн х 18 к. д. відпусток = 7397,28 грн

2. Грошова компенсація за 2 к. д. відпустки, заробленої працівником з 01.01.2024.

Розрахунковий період для нарахування грошової компенсації за 2 к. д. відпустки, заробленої з 01.01.2024 по 30.06.2026, включає останні 12 календарних місяців перед місяцем виплати грошової компенсації (перед місяцем звільнення): червень 2025 року – травень 2026 року.

Оскільки протягом усього розрахункового періоду працівник перебував на військовій службі (не працював згідно із законодавством) і щомісяця отримував від підприємства заробітну плату лише частково (частину посадового окладу в сумі 10 000 грн), то на підставі абзацу сьомого пункту 2 Порядку № 100 всі 12 місяців (червень 2025 року – травень 2026 року) виключаються з розрахункового періоду, відповідно, у працівника відсутній розрахунковий період. У цьому випадку середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього – п’ятого пункту 4 Порядку № 100 (абз. восьмий п. 2 Порядку № 100), тобто з посадового окладу або мінімальної заробітної плати, встановлених на час розрахунку — червень 2026 року, залежно від того, яка величина більше.

Оскільки в червні 2026 року (місяці нарахування грошової компенсації) посадовий оклад працівника більше мінімальної заробітної плати (17 000 грн > 8647 грн), середня заробітна плата обчислюється з посадового окладу на час розрахунку — 17 000 грн.

Сумарна заробітна плата в умовному розрахунковому періоді (червень 2025 року – травень 2026 року):

17 000 грн х 12 місяців = 204 000 грн

Середньоденна заробітна плата:

204 000 грн : 365 к. д. = 558,90 грн

Сума грошової компенсації за 2 к. д. відпустки, заробленої з 01.01.2024:

558,90 грн х 2 к. д. відпусток = 1117,80 грн

3. Загальна сума грошової компенсації за невикористані відпустки.

Враховуючи, що сума грошової компенсації за 18 к. д. відпустки, заробленої працівником по 31.12.2023, становить 7397,28 грн, а сума грошової компенсації за 2 к. д. відпустки, заробленої у 2024–2026 роках, становить 1117,80 грн, визначимо загальну суму грошової компенсації, яку потрібно виплатити працівнику при звільненні за всі невикористані дні відпусток:

7397,28 + 1117,80 = 8515,08 грн