ВОЄННИЙ СТАН І МОБІЛІЗАЦІЮ ПРОДОВЖЕНО ЩЕ НА 90 ДНІВ ДО 2 СЕРПНЯ 2026 РОКУ
Першим Указом Президента України, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.04.2026 № 4857-IX, що набрав чинності 01.05.2026, у зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією проти України на часткову зміну статті 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (з наступними доповненнями), затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб.
Таким чином, воєнний стан в Україні продовжено до 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року.
Нагадаємо, що первісно воєнний стан вводився із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, після чого неодноразово продовжувався (востаннє — до 4 травня 2026 року), але, на жаль, ворог продовжує збройну агресію проти України.
Другим Указом Президента України, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 28.04.2026 № 4858-IX, що набрав чинності 04.05.2026, у зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання боєздатності Збройних Сил України та інших військових формувань на часткову зміну статті 3 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022 (з наступними доповненнями), затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, продовжено з 4 травня 2026 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Таким чином, загальну мобілізацію в Україні продовжено до 2 серпня 2026 року.
Нагадаємо, що первісно проведення загальної мобілізації було оголошено з 24 лютого 2022 року протягом 90 діб, після чого неодноразово продовжувалося (востаннє — до 4 травня 2026 року), але, на жаль, війна триває, тому нашій країні потрібні захисники.
Враховуючи вищенаведене, до 2 серпня 2026 року будуть діяти всі заходи, обмеження, особливості трудових відносин, бронювання працівників, ведення військового обліку тощо, встановлені на період дії воєнного стану та мобілізації, про які докладно йшлося в низці матеріалів нашого журналу. Також продовжує діяти Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
ВІЙСЬКОВИЙ ЗБІР ЗА СТАВКОЮ 5% ДЛЯ ФІЗОСІБ БУДЕ СПЛАЧУВАТИСЯ ЩЕ ПРОТЯГОМ ТРЬОХ РОКІВ ПІСЛЯ ПРИПИНЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ
Цим документом (далі — Закон № 4835), який набрав чинності 15.04.2026, внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі — ПКУ), якими продовжено обов’язок сплачувати військовий збір в його теперішньому порядку на три роки, наступні за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан.
Так, в оновленому абзаці п’ятому підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ тепер встановлено, що військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту (тобто для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку І, ІІ та ІV груп та для платників єдиного податку ІІІ групи, крім електронних резидентів), встановлюється з 1 січня 2025 року по 31 грудня третього календарного року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан.
В оновленому абзаці шостому підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ тепер встановлено, що починаючи з 1 січня року, наступного за третім календарним роком після року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, ставка військового збору для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту (тобто для фізичних осіб), становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту.
Отже, до доходів фізичних осіб ставка військового збору у розмірі 5 відсотків буде застосовуватися по 31 грудня третього календарного року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан. З 1 січня року, наступного за третім календарним роком після року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, ставка військового збору для фізичних осіб становитиме 1,5 відсотка.
В оновленому підпункті 1.14 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ тепер встановлено, що з 1 січня 2025 року по 31 грудня третього календарного року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, при обчисленні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платниками єдиного податку ІІ, ІІІ групи та фізичними особами–підприємцями – платниками єдиного податку ІV групи до загальної суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, визначених пунктами 297-1.2 – 297-1.5 статті 297-1 ПКУ, включаються суми військового збору, сплаченого відповідно до положень цього пункту.
Також пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ доповнено підпунктом 1.17 такого змісту:
«1.17. Військовий збір, що сплачується відповідно до цього пункту, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України та спрямовується на забезпечення потреб Збройних Сил України».
На думку законодавців – розробників Закону № 4835, метою його прийняття є удосконалення окремих норм ПКУ та створення протягом трьох років, наступних за роком, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, умов для належного забезпечення функціонування економіки та забезпечення достатніми ресурсами у сфері оборони та потреб України під час післявоєнної відбудови.
ВНЕСЕНО ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ ОБЧИСЛЕННЯ СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ СТРАХОВИХ ВИПЛАТ
Цим документом (далі — Постанова № 533), який набрав чинності 01.05.2026, внесено зміни до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266).
Спочатку зупинимося на змінах у Порядку № 1266, які стосуються фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства, а потім розглянемо загальні зміни, які стосуються всіх страхувальників і застрахованих осіб.
Так, до абзацу першого пункту 1 Порядку № 1266 внесено доповнення, внаслідок чого норми цього Порядку тепер поширюються також на фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства.
У першому реченні абзацу першого пункту 3 Порядку № 1266 перелік поважних причин, через які календарні дні виключаються з розрахункового періоду при обчисленні середньоденної заробітної плати для нарахування страхових виплат, доповнено ще однією поважною причиною — період, протягом якого фізична особа – підприємець, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, була звільнена від сплати єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) відповідно до частини 6 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон № 2464).
Нагадаємо, що відповідно до частини 6 статті 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 цієї статті (тобто фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність), звільняються від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску (далі — МСВ). Такі особи можуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше МСВ.
Також Порядок № 1266 доповнено пунктом 30-1 такого змісту:
«30-1. Обчислення середнього доходу фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства для розрахунку розмірів допомоги по вагітності та пологах, допомоги по тимчасовій непрацездатності проводиться відповідно до механізму, визначеного цим Порядком, з урахуванням особливостей сплати єдиного внеску за себе, визначених законодавством.».
Пунктом 2 Постанови № 533 доручено Пенсійному фонду України забезпечити за кошти від сплати ЄСВ, розподіленого на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, виплату нарахованої допомоги по вагітності та пологах за заявами-розрахунками, поданими фізичними особами – підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, які були звільнені від сплати ЄСВ відповідно до частини 6 статті 4 Закону № 2464 та не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах, з урахуванням змін, внесених цією Постановою.
Що стосується загальних змін у Порядку № 1266, то до абзацу другого пункту 3 Порядку № 1266 внесено важливе уточнення, внаслідок чого він тепер має таку редакцію:
«Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа усі робочі дні місяця не працювала з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду.».
Про недосконалість попередньої норми абзацу другого пункту 3 Порядку № 1266 ми повідомляли (див. ВПЗ № 7/2025, стор. 7), і ось нарешті її приведено «до ладу». Тепер не з роз’яснень Пенсійного фонду України (див. лист ПФУ від 22.08.2025 № 2800-030401-8/55839 у ВПЗ № 9/2025, стор. 104, та лист ПФУ від 17.09.2025 № 2800-030401-8/62282 у ВПЗ № 10/2025, стор. 113), а з норми абзацу другого пункту 3 Порядку № 1266 прямо випливає, що якщо застрахована особа усі робочі дні місяця не працювала з поважних причин, такий місяць повністю виключається з розрахункового періоду, відповідно, не враховуються і всі виплати, нараховані застрахованій особі в такому місяці (докладно про це йдеться у статті «Лікарняні: порядок нарахування і виплати» у ВПЗ № 4/2026, стор. 56).
Перше речення абзацу другого пункту 30 Порядку № 1266 викладено в такій новій редакції:
«Страхові виплати та оплата перших п’яти (сімнадцяти — за місцем роботи, де стався страховий випадок за страхуванням від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності (у разі видачі листка непрацездатності у паперовій формі — на підставі його копії, засвідченої в установленому законом порядку) та довідки про заробітну плату за основним місцем роботи за формою згідно з додатком або даних про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), зазначених в індивідуальних відомостях про застраховану особу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, за формою, встановленою Пенсійним фондом України.».
Отже, тепер чітко визначено, за якою формою працівник за місцем роботи за сумісництвом має надати довідку з основного місця роботи про нараховану йому заробітну плату — за формою, наведеною в додатку до Порядку № 1266 (форма цієї довідки з 2015 року майже не змінювалася). Водночас запроваджено і альтернативу такій довідці — індивідуальні відомості про застраховану особу в реєстрі застрахованих осіб, тобто довідка ОК-7, наведена у додатку 5 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1. Дані про нараховану заробітну плату з реєстру застрахованих осіб (довідку ОК-7) працівник може надати роботодавцю за сумісництвом, якщо за основним місцем роботи такий працівник не може з будь-яких причин отримати довідку про нараховану йому заробітну плату. Це може бути, зокрема, у разі, якщо «основний» роботодавець, територіально перебуває в зоні бойових дій або тимчасово призупинив господарську діяльність.
Як і раніше, якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом (абз. другий п. 30 Порядку № 1266).
Такі довідки (дані з реєстру застрахованих осіб) мають містити інформацію про нараховану заробітну плату в місяцях розрахункового періоду, щоб сумарна заробітна плата, з якої розраховується страхова виплата, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не перевищувала максимальну величину бази нарахування ЄСВ (абз. третій п. 30 Порядку № 1266).
Посилання в оновленому абзаці другому пункту 30 Порядку № 1266 на установлений законом порядок засвідчення копій паперового листка непрацездатності (далі — ЛН) обумовлено приведенням норм цього абзацу у відповідність до норми частини 5 статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV, згідно з якою у разі видачі ЛН у паперовій формі для особи, яка працює за сумісництвом, на умовах трудового договору (контракту) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є копія ЛН у паперовій формі, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи такої особи. Для застрахованої особи, яка одночасно здійснює підприємницьку та іншу діяльність і не працює на умовах трудового договору (контракту), копію ЛН у паперовій формі засвідчує заклад охорони здоров’я, який його видав.
МІНЕКОНОМІКИ ВНЕСЛО ЗМІНИ ДО КЛАСИФІКАТОРА ПРОФЕСІЙ
Цим документом (далі — Наказ № 4946), який набрав чинності з дня його видання, затверджено Зміну № 17 до національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі — Класифікатор професій), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.07.2010 № 327.
Зміни до Класифікатора професій (далі — КП) полягають в наступному:
1. У розділі 5 «Працівники сфери торгівлі та послуг» КП професійну назву класифікаційного угруповання з кодом КП 9131 «Домашня прислуга та прибиральники» змінено на «Домашні робітники та прибиральники».
2. У додатках «А» і «Б» КП скасовано професійну назву роботи з кодом КП 3431 «Керуючий справами (секретар) виконавчого комітету».
3. У додатках «А» і «Б» КП змінено:
– за кодом КП 1210.1 професійну назву роботи «Керівник (директор) закладу (установи, організації) культури (центру культурних послуг, закладу культури клубного типу, кінотеатру, театру, кіностудії, іншого клубного хабу)» на «Керівник (директор) закладу (установи, організації) культури (центру культурних послуг, закладу культури клубного типу, кінотеатру, театру, кіностудії, іншого культурного хабу)»;
– за кодом КП 1229.3 професійні назви роботи «Керівник апарату» та «Керуючий справами виконавчого апарату» на «Керуючий (секретар) виконавчого комітету (апарату)»;
– за кодом КП 2453.2 професійну назву роботи «Артист хору (соліст-вокаліст, співак)» на «Артист (хору, артист-вокаліст, артист-соліст, соліст, соліст-бандурист, співак)»;
– за кодом КП 3330 професійну назву роботи «Асистент викладача професійної освіти» на «Асистент викладача»;
– за кодом КП 5141 професійну назву роботи «Майстер татуювання (перманентного макіяжу)» на «Пігментолог шкіри обличчя та тіла»;
– за кодом КП 7139 професійну назву роботи «Монтажник інженерних систем будівель» на «Монтажник (інсталятор) інженерних систем та устаткування»;
4. До додатків «А» і «Б» КП внесено такі нові професійні назви роботи:
– за кодом КП 1110 «Депутат місцевої ради (сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради)»;
– за кодом КП 1229.4 «Керівник (завідувач) дошкільного підрозділу»;
– за кодом КП 2229.2 «Професіонал з контролю якості лікарських засобів»;
– за кодом КП 2359.2 «Кар’єрний освітній радник»;
– за кодом КП 2429 «Медіатор»;
– за кодом КП 3221 «Лаборант судово-медичної лабораторії»;
– за кодом КП 3474 «Артист-дресирувальник тварин»;
– за кодом КП 7422 «Майстер з виготовлення меблів»;
Внаслідок вищенаведених змін у Класифікаторі професій роботодавці мають звірити назви посад (професій) у внутрішніх документах (штатному розписі, посадових інструкціях тощо) та привести їх у відповідність з оновленими назвами посад (професій) у Класифікаторі професій. Зміни до внутрішніх документів (штатного розпису тощо) вносяться наказом керівника підприємства.
Також у разі зміни назв посад (професій) у штатному розписі необхідні зміни вносяться до особової картки працівника (типова форма № П-2) та на вимогу працівника до його паперової трудової книжки.