Лист Держпраці «Щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю» від 04.03.2026 № 328/2.3/2.2-3B-26a
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
ЛИСТ
від 04.03.2026 № 328/2.3/2.2-3B-26a
Щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю
(Витяг)
Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці розглянув Ваше звернення <….> та повідомляє.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
Відповідно до статті 18-2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», що набрав чинності з 01.01.2026, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлюється у кількості:
одного робочого місця з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, — для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;
4 відсотки середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, — для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить більше 25 працівників;
2 відсотки середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, — для платників внеску закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг, державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.
Роботодавці самостійно розраховують показник нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений цією статтею, з округленням його до цілого значення згідно з математичними правилами округлення.
До виконання зазначеного нормативу робочих місць зараховується працевлаштування роботодавцем відповідної кількості осіб з інвалідністю, розмір оплати праці кожної з яких перевищує розмір мінімальної заробітної плати у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць. У разі недотримання роботодавцем вимоги щодо розміру оплати праці працівника, який є особою з інвалідністю, такий роботодавець не має права враховувати цю працюючу особу з інвалідністю у виконанні нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Роботодавець у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, має право зарахувати до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю забезпечення роботою осіб з інвалідністю першої групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю другої групи з порушенням зору або психічними розладами у розрахунку: одна працююча особа з інвалідністю — за двох штатних працівників (два робочих місця визначеного нормативу).
Враховуючи вищевикладене, до виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю зараховується працівник, якщо він фактично працював на робочому місці протягом місяця (повністю або частково); розмір нарахованої заробітної плати за цей місяць перевищує мінімальну; тривалість робочого часу може бути нормальна, скорочена або неповна за рахунок заходів розумного пристосування.
Працівники з інвалідністю, які приступили до роботи або звільнилися протягом місяця, включаються у виконання нормативу за фактично відпрацьовані дні, за умови дотримання зазначених умов.
У разі виникнення додаткових питань Ви можете звернутись до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.
Інформуємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм.
Заступник директора – начальник відділу нагляду за додержанням законодавства про працю – Олена КОНОВАЛОВА
_____________________________________________________________________________
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Держпраці у вищенаведеному листі справедливо зазначила, що працівники з інвалідністю, які приступили до роботи або звільнилися протягом місяця, включаються у виконання нормативу за фактично відпрацьовані дні. Тобто незалежно від того, коли протягом місяця (на початку, в середині чи в кінці місяця) інваліда прийняли на роботу або звільнили з роботи, до середньооблікової кількості штатних працівників-інвалідів він зараховується залежно від кількості відпрацьованих днів у місяці. Це випливає з норм Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286 (далі — Інструкція № 286).
Нагадаємо, що відповідно до пунктів 2.1 та 2.3 Інструкції № 286 в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше. В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.1
1 Докладно порядок розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників на підприємстві відповідно до норм Інструкції № 286 показаний на конкретному прикладі у статті «Середня кількість працівників на підприємстві: порядок розрахунку» та листі Мінсоцполітики від 04.05.2016 № 108/19/71-16 в журналі «Все про працю і зарплату» відповідно № 8/2024, стор. 80, та № 1/2018, стор. 110.
Згідно з пунктом 3.2 Інструкції № 286 середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників. Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого — по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 Інструкції № 286, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (пп. 2.5.8 – 2.5.9 Інструкції № 286).
Наприклад, якщо на підприємстві у березні 2026 року, який має 31 календарний день (далі — к. д.), працювало за основним місцем роботи 3 інваліди: один відпрацював повний місяць — 31 к. д., другий працював у період з 1 березня по 13 березня (день звільнення), тобто відпрацював 13 к. д., третій працював у період з 23 березня (день прийняття на роботу) по 31 березня, тобто відпрацював 9 к. д., то середньооблікова кількість штатних працівників-інвалідів у березні становить:
(1 особа х 31 к. д. + 1 особа х 13 к. д. + 1 особа х 9 к. д.) : 31 к. д. = 53 особи : 31 к. д. = 1,7 (осіб)
Округлення отриманого результату до цілих одиниць дає 2 працівники-інваліди.
Аналогічно середньооблікова кількість штатних працівників-інвалідів розраховується в кожному місяці звітного кварталу.2
2 На конкретних прикладах порядок розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників-інвалідів на підприємстві відповідно до норм Інструкції № 286 розглянуто у статті «Виконання нормативу з працевлаштування інвалідів з 2026 року» журналу «Все про працю і зарплату» № 1/2026, стор. 87.
Нагадаємо, що відповідно до пункту 9 Порядку обчислення середньомісячної заробітної плати (винагороди) для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 268 (див. ВПЗ № 3/2026, стор. 111), середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за календарний квартал визначається шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за кожен місяць кварталу та ділення отриманої суми на кількість місяців у календарному кварталі, за які здійснено нарахування заробітної плати.
Наприклад, якщо на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників становила в січні — 7 осіб, в лютому — 8 осіб, в березні — 9 осіб, то середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві у І кварталі становить:
(7 осіб + 8 осіб + 9 осіб) : 3 місяці = 24 особи : 3 міс. = 8 осіб
Отже, таке підприємство повинно було працевлаштувати у І кварталі 2026 року як мінімум одного інваліда, тобто середньооблікова кількість штатних працівників-інвалідів у І кварталі на підприємстві мала дорівнювати одній особі (з дотриманням вимоги щодо розміру заробітної плати інваліда). Якщо на підприємстві у І кварталі інваліди не працювали (норматив не був виконаний), то підприємство має сплатити за І квартал внесок на підтримку працевлаштування інвалідів, який згідно зі статтею 18-2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 № 875-XII (далі — Закон № 875) розраховується як добуток трьох показників:
– 40% середньомісячної заробітної плати (винагороди) у звітному кварталі, розрахованої на одного працівника;
– кількість місяців у кварталі (тобто 3);
– різниця між нормативом для підприємства і середньообліковою кількістю штатних працівників-інвалідів (у нашому випадку ця різниця — 1 особа).
Розмір внеску на підтримку працевлаштування інвалідів у період дії воєнного стану встановлено на рівні 50% розміру, визначеного статтею 18-2 Закону № 875.
Також у коментованому листі Держпраці зазначила, що інвалід зараховується до виконання нормативу, якщо він фактично працював на робочому місці протягом місяця (повністю або частково), а розмір нарахованої заробітної плати за цей місяць перевищує мінімальну заробітну плату.
Що стосується заробітної плати інваліда, то частиною дев’ятою статті 18-2 Закону № 875 встановлено таке:
«До виконання зазначеного нормативу робочих місць зараховується працевлаштування роботодавцем відповідної кількості осіб з інвалідністю, розмір оплати праці кожної з яких перевищує розмір мінімальної заробітної плати у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць. У разі недотримання роботодавцем вимоги щодо розміру оплати праці працівника, який є особою з інвалідністю, такий роботодавець не має права враховувати цю працюючу особу з інвалідністю у виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.».
Таким чином, інвалід зараховується до нормативу, якщо розмір його заробітної плати перевищує розмір мінімальної заробітної плати (далі — МЗП) у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць. Тобто тільки якщо інвалід повністю відпрацював календарний місяць, його заробітна плата має перевищувати МЗП. Логічним буде вважати, що якщо інвалід відпрацював календарний місяць не повністю, то його заробітна плата має перевищувати МЗП, обчислену пропорційно відпрацьованому часу (виконаній нормі праці), тобто сума МЗП, з якою порівнюється заробітна плата інваліда, має обчислюватися в тому ж порядку, що і МЗП у разі роботи на умовах неповного робочого часу або при невиконанні працівником у повному обсязі місячної норми праці, як це визначено частиною п’ятою статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР.3
3 Докладно про те, як обчислюється мінімальна заробітна плата при роботі на умовах неповного робочого часу або при невиконанні працівником місячної норми праці йдеться у статті «Мінімальна заробітна плата: розмір, підстави та порядок виплати» журналу «Все про працю і зарплату» № 1/2026, стор. 54.
З огляду на викладене, вважаємо, що:
– якщо інваліду встановлено нормальну тривалість робочого часу (тобто інвалід працює на умовах повної зайнятості) і він повністю відпрацював календарний місяць (тобто виконав у повному обсязі місячну норму праці), то для зарахування до нормативу такого інваліда в поточному місяці йому має бути нарахована місячна заробітна плата в розмірі, який більше (хоча б на 0,01 грн) МЗП (8647 грн у 2026 році);
– якщо інваліду встановлено скорочену тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП) або інвалід працює на умовах неповного робочого часу (ст. 56 КЗпП) і він виконав встановлену для нього індивідуальну норму робочого часу, то для зарахування до нормативу такого інваліда йому має бути нарахована місячна заробітна плата в розмірі, який більше (хоча б на 0,01 грн) «пропорційної» МЗП.3
Якщо вищезазначені умови щодо розміру заробітної плати інваліда в поточному місяці не виконано (інваліду з повною зайнятістю нараховано місячну заробітну плату в розмірі, який дорівнює або нижче МЗП, а інваліду, який працює зі скороченим або неповним робочим часом, нараховано місячну заробітну плату в розмірі, який дорівнює або нижче «пропорційної» МЗП), то такий інвалід в поточному місяці до нормативу не зараховується.