Відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3 або 6 років

Одним з видів соціальних відпусток, перелік яких наведено у статті 4 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), є відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Порядок надання цієї відпустки регламентується статтями 179, 181 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) і статтями 18, 20 Закону про відпустки.

Частиною першою статті 18 Закону про відпустки встановлено, що після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка)¹ за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (далі — відпустка по догляду за дитиною до 3 років).

Підприємства за рахунок власних коштів можуть надавати одному з батьків дитини частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості (ч. п’ята ст. 179 КЗпП, ч. друга ст. 18 Закону про відпустки).

Якщо дитина потребує домашнього догляду, одному з батьків дитини в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку (далі — відпустка по догляду за дитиною до 6 років), а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, — не більш як до досягнення дитиною 16–річного віку, а якщо дитині встановлено категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А» або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги — до досягнення дитиною 18–річного віку (ч. сьома ст. 179 КЗпП, п. 3 ч. першої ст. 25 Закону про відпустки). Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1162.

Всі вищевказані відпустки можуть бути використані повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами дитини, які фактично здійснюють догляд за нею, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів (ч. восьма ст. 179 КЗпП, ч. третя ст. 18 Закону про відпустки).

Відпустка по догляду за дитиною до 3 років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні, крім прийомних дітей у прийомних сім’ях та дітей-вихованців у дитячих будинках сімейного типу (ч. шоста ст. 179 КЗпП, ч. п’ята ст. 20 Закону про відпустки).

Отже, якщо один з батьків дитини під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років передав дитину на повне державне забезпечення, він повинен перервати зазначену відпустку і вийти на роботу, оскільки у нього не буде законних підстав для подальшого перебування в такій відпустці. Те ж саме необхідно зробити і в разі смерті дитини, за якою здійснювався догляд.

Підстави для надання та документальне оформлення відпусток по догляду за дитиною

Відпустка по догляду за дитиною до 3 років і відпустка по догляду за дитиною до 6 років (далі разом — відпустка по догляду за дитиною) надаються за заявою матері (батька) дитини або осіб, які мають право на таку відпустку, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) роботодавця (ч. перша ст. 181 КЗпП, ч. третя ст. 20 Закону про відпустки).

Працюючі батьки дитини самостійно вирішують, хто з них буде отримувати за місцем роботи відпустку по догляду за дитиною. У заяві про надання відпустки по догляду за дитиною мати чи батько дитини повинні зазначити, що інший з батьків за місцем своєї роботи не використовує своє право на отримання такої відпустки або взагалі не працює за трудовими договорами (наприклад, є фізичною особою – підприємцем).

Для оформлення відпустки по догляду за дитиною працівник повинен надати роботодавцю також свідоцтво про народження дитини (для підтвердження віку дитини), при цьому підприємство повинно мати копію такого свідоцтва.²

Крім того, для надання відпустки по догляду за дитиною до 6 років необхідно надати медичний висновок про те, що дитина потребує домашнього догляду (ч. сьома ст. 179 КЗпП, п. 3 ч. першої ст. 25 Закону про відпустки). Відпустка по догляду за дитиною до 6 років надається на строк, зазначений у медичному висновку — довідці форми № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді» (далі — довідка), затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.06.2012 № 430 (далі — Наказ № 430).³ Довідка надається закладами охорони здоров’я на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (далі — ЛКК). Строк дії довідки встановлюється індивідуально і становить не менше 6 місяців (п.п. 4, 17 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о «Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді», затвердженої Наказом № 430).

Якщо строк, на який видана вищезазначена довідка, закінчився, а дитина ще потребує догляду, то особа, яка бажає і далі перебувати у відпустці по догляду за дитиною до 6 років, має отримати в закладі охорони здоров’я нову довідку (на новий строк), надати її роботодавцю і одночасно подати нову заяву про продовження відпустки по догляду за дитиною до 6 років.⁴ Працівник може вказати в заяві на відпустку і менший строк, ніж вказано в медичному висновку (довідці).

На підставі поданих заяви, довідки та свідоцтва про народження дитини роботодавець видає наказ (розпорядження) про надання (продовження) працівнику відпустки по догляду за дитиною до 6 років.⁴

Типову форму наказу (розпорядження) про надання відпустки (форма № П-3) затверджено наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 (далі — Наказ № 489), а Примірну форму наказу (розпорядження) про надання відпустки наведено в додатку 22 до наказу Міністерства юстиції України від 09.07.2026 № 1860/5 (далі — Наказ № 1860/5). Згідно з типовою формою у наказі про надання відпустки мають бути зазначені прізвище, ім’я та по батькові працівника, якому надається відпустка, назва структурного підрозділу, назва професії (посади), вид і період відпустки, підстава її надання (в наказі не передбачено зазначення відомостей про дитину, для догляду за якою надається відпустка, в т. ч. дати народження, прізвища, імені та по батькові, статі дитини).

У табелі обліку використання робочого часу типової форми № П-5, затвердженої Наказом № 489, час перебування працівника у відпустці по догляду за дитиною до 3 років позначається з кодом «ВП» («16»), у відпустці по догляду за дитиною до 6 років — з кодом «ДД» («17»).

Дати надання і закінчення відпусток по догляду за дитиною до 3 та 6 років зазначаються по працівнику в додатку Д5 (ФІЗ-Д5) Податкового розрахунку за відповідний місяць з відображенням в реквізиті 07 категорії особи відповідно 6 та 4. При перебуванні в цих відпустках повний місяць працівник не включається до середньооблікової кількості працівників у такому місяці та не відображається в Податковому розрахунку.⁵

Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону про відпустки бабі, діду чи іншим родичам дитини, які фактично доглядають за нею, відпустка по догляду за дитиною до 3 років надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) одного з батьків дитини про те, що він (вона) вийшов (вийшла) на роботу до закінчення терміну цієї відпустки.

Отже, право на відпустку по догляду за дитиною до 3 років баби, діда чи інших родичів дитини, які фактично доглядають за нею, є похідним від права одного з батьків дитини на таку відпустку, тобто один з батьків дитини може делегувати право на відпустку вище переліченим особам тільки після свого виходу на основну роботу.⁶

Таким чином, право баби, діда чи інших родичів дитини, які фактично доглядають за нею, на отримання відпустки по догляду за дитиною до 3 років може бути реалізовано тільки за умови надання довідки з місця роботи одного з батьків дитини про те, що він перервав свою відпустку по догляду за дитиною до 3 років і вийшов на основну роботу. Крім такої довідки, для отримання відпустки по догляду за дитиною до 3 років баба, дід чи інший родич дитини, які фактично доглядають за нею, за місцем своєї роботи повинні подати заяву на відпустку, надати медичний висновок (довідку) і документ, що підтверджує спорідненість з дитиною.

Якщо один з батьків перебуває у відпустці по догляду за однією дитиною до 3 років, то, на думку Мінпраці⁷, для надання такої відпустки іншому з батьків для догляду за другою дитиною до 3 років в цей же період немає підстав (право на таку відпустку має лише один з батьків незалежно від кількості дітей у сім’ї віком до 3 років). Але є і альтернативна думка Держпраці та регіонального органу Держпраці⁸: кожна дитина є окремою підставою для надання відпустки для догляду за дитиною до 3 років. Для отримання такої відпустки один із батьків має надати свідоцтво про народження дитини та будь-який офіційно оформлений документ, що підтверджує невикористання зазначеної відпустки іншим з батьків.

На думку автора, позиція Держпраці більш аргументована, а позиція Мінпраці застаріла.

Якщо один з батьків перебуває у відпустці по догляду за однією дитиною до 3 років, то інший з батьків в цей же період має право на отримання відпустки по догляду за другою дитиною до 6 років, оскільки відпустка по догляду за дитиною до 3 років і відпустка по догляду за дитиною до 6 років є різними видами відпусток.

Використання відпустки по догляду за дитиною

Використання відпустки по догляду за дитиною до 3 років є правом, а не обов’язком працівника. Якщо працівниця не бажає скористатися зазначеним правом, то після закінчення «декретної» відпустки вона повинна вийти на роботу.

Відпустку по догляду за дитиною до 3 років працівник може використовувати на свій розсуд по день виповнення дитині 3 років.

Відпустку по догляду за дитиною до 6 років працівник може використовувати у строки, встановлені в медичному висновку, але не більш як по день виповнення дитині 6 років.

Якщо працівник, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною, приступає до виконання своїх посадових обов’язків на умовах неповного робочого часу, зазначена відпустка не переривається. Тому при таких умовах інші родичі не мають права на оформлення відпустки по догляду за дитиною.

Якщо один з батьків дитини під час відпустки по догляду за дитиною перебуває на лікуванні в медичній установі, інші родичі не мають права на оформлення зазначеної відпустки, оскільки в такій відпустці перебуває один з батьків дитини.

Якщо один з батьків, які мають дитину віком до 3 років, є фізичною особою – підприємцем (далі — ФОП), а інший з батьків — працівником підприємства, то перший з батьків, як ФОП, не має права на будь-який вид відпусток, в т. ч. і на відпустку по догляду за дитиною до 3 років, оскільки не перебуває у трудових відносинах. В цьому випадку другий з батьків за місцем роботи за трудовим договором має право на отримання відпустки по догляду за дитиною до 3 років.

Якщо жінка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, і по ній оформлено листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретний» ЛН), то такий ЛН їй оплачується (допомога по вагітності та пологах нараховується⁹) тільки у разі припинення (переривання) відпустки по догляду за дитиною до 3 років та надання відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка). У цьому випадку роботодавець на підставі заяви працівниці має видати два накази: перший наказ — про припинення (зупинення) відпустки по догляду за дитиною до 3 років; другий наказ — про надання «декретної» відпустки працівниці.

Вищевикладене пояснюється тим, що законодавством не передбачено оформлення працівнику одночасно двох різних відпусток, а також не передбачено надання працівнику одночасно двох відпусток по догляду за першою та другою дитиною віком до 3 років.¹⁰

Якщо працівниця є сумісником — має два місця роботи за трудовим договором, на яких перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, і по ній оформлено «декретний» ЛН, то для отримання «декретних» за двома місцями роботи вона має подати за двома місцями роботи заяву про припинення (переривання) відпустки по догляду за дитиною до 3 років та надання «декретної» відпустки.

Якщо жінка за основним місцем роботи перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, то за місцем роботи за сумісництвом вона має право працювати.¹¹

Закінчення відпустки по догляду за дитиною

Працівник, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною, на свій розсуд має право в будь-який час перервати її та вийти на роботу, а потім знову піти в таку відпустку по день досягнення дитиною 3 років (6 років).¹²

Відповідно до частини десятої статті 179 КЗпП особи, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, повинні повідомити роботодавця про дострокове припинення такої відпустки не пізніш як за 10 календарних днів до дня дострокового припинення такої відпустки.

Форма повідомлення (усна, письмова) не визначена, але рекомендуємо роботодавцям у локальному документі встановити, що повідомлення про дострокове припинення відпустки по догляду за дитиною подається у вигляді письмової заяви (Примірну форму заяви працівника наведено в додатку 40 до Наказу № 1860/5). На підставі повідомлення (заяви працівника) роботодавець видає наказ про дострокове припинення відпустки по догляду за дитиною у працівника.¹³

Якщо працівник перериває відпустку по догляду за дитиною до 3 років з метою отримання додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням, від нього не повинні вимагати, щоб він відпрацював певний період (наприклад, один день) перед наданням йому навчальної відпустки. Переривання відпустки по догляду за дитиною до 3 років і надання навчальної відпустки здійснюються на підставі заяви працівника та наказу роботодавця. Аналогічно після закінчення навчальної відпустки працівнику на підставі його заяви на наказу роботодавця знову може бути надано відпустку по догляду за дитиною до 3 років.¹⁴

Останнім днем перебування працівника у відпустці по догляду за дитиною до 3 років (6 років) є день виповнення дитині 3 років (6 років), тобто день народження дитини. Працівник, який повністю використав відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років (6 років), повинен стати до роботи на наступний день після дня, в якому дитині виповнюється 3 роки (6 років).¹⁵

Посада працівника, якому надано відпустку по догляду за дитиною, не є вакантною посадою, оскільки на період такої (і будь-якої іншої) відпустки за працівником, як зазначено у статті 2 Закону про відпустки, зберігається робоче місце (посада), і роботодавець не має права вивести працівника за штат.¹⁶

На період перебування працівника у відпустці по догляду за дитиною роботодавець має право прийняти на роботу іншого працівника для виконання обов’язків по тимчасово не зайнятій посаді до фактичного виходу на роботу працівника, який перебуває в зазначеній відпустці. З новим працівником укладається строковий трудовий договір (ст. 23 КЗпП). При виході працівника з відпустки по догляду за дитиною особа, прийнята на роботу за строковим трудовим договором для заміщення цього працівника, підлягає звільненню в день, що передує дню виходу на роботу працівника, який перебував у відпустці по догляду за дитиною.

Допомога при народженні дитини в період перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років

Порядок і умови призначення державної допомоги сім’ям з дітьми, яку можуть отримувати жінки (інші особи) під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, встановлені Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 № 2811-ХII (далі — Закон № 2811) та Порядком призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 (далі — Порядок № 1751).

Нагадаємо, що ще з 1 липня 2014 року були внесені зміни до Закону № 2811, внаслідок чого припинилося призначення допомоги по догляду за дитиною до 3 років, але одночасно запроваджено виплату допомоги при народженні дитини в розмірі 41 280 грн. Виплата цієї допомоги здійснюється одноразово в сумі 10 320 грн, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (тобто в сумі 860 грн щомісяця). Аналогічні зміни були внесені урядом і до Порядку № 1751.

З 1 січня 2026 року до Закону № 2811 та Порядку № 1751 були внесені зміни, внаслідок чого допомога при народженні дитини у вищезазначеному розмірі виплачується тільки на дитину, яка народилася до 31 грудня 2025 року включно. Одночасно з 1 січня 2026 року запроваджено виплату допомоги при народженні першої та кожної наступної дитини одноразово в розмірі 50 000 грн (ст. 11 Закону № 2811, п. 16 Порядку № 1751). Крім того, запроваджено з 1 січня 2026 року допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, яка виплачується щомісяця в розмірі 7000 грн на кожну дитину, а починаючи з 2027 року — у розмірі, який встановлюється законом про Державний бюджет України на відповідний рік (ст. 12-4, 12-5 Закону № 2811, п. 17–22 Порядку № 1751).

Допомога при народженні дитини надається одному із батьків дитини, опікуну, з яким дитина постійно проживає та який подав заяву про призначення такої допомоги (п. 3 Порядку надання допомоги при народженні дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2025 № 1805). Допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку надається матері або іншому законному представнику дитини (крім прийомних батьків, батьків-вихователів, патронатних вихователів та представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників), які фактично здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку (п. 17 Порядку № 1751).

Отже, для надання вищезазначених допомог не має значення, працює чи ні особа, яка здійснює догляд за дитиною.

Якщо після переривання відпустки по догляду за дитиною до 3 років та виходу на роботу одного з батьків дитини інший працюючий родич (інший з батьків, баба, дід, інший родич дитини) фактично доглядає за дитиною, то такому працівнику може бути надано відпустку по догляду за дитиною до 3 років незважаючи на те, що один з батьків дитини продовжує отримувати допомогу при народженні дитини чи допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку (родичу дитини не потрібно подавати за місцем своєї роботи довідку з пенсійного органу про те, що йому або одному з батьків дитини виплачується або не виплачується допомога при народженні дитини).

Робота на умовах неповного робочого часу в період відпустки по догляду за дитиною

За бажанням матері, батька дитини або осіб, зазначених у частині восьмій статті 179 КЗпП і частині третій статті 18 Закону про відпустки (баба, дід чи інший родич дитини, які фактично доглядають за нею, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків або батьків-вихователів), у період перебування їх у відпустці по догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома (ч. дев’ята ст. 179 КЗпП, ч. четверта ст. 18 Закону про відпустки). З цієї норми випливає, що вищезазначені особи можуть одночасно перебувати у відпустці по догляду за дитиною до 3 років і працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Законодавство не визначає, де саме один з батьків дитини (інша особа, яка фактично доглядає за дитиною) може працювати на умовах неповного робочого часу — на підприємстві, з яким він перебуває у трудових відносинах і на якому йому надано відпустку по догляду за дитиною до 3 років, або на іншому підприємстві. Отже, один з батьків дитини (інша особа, яка фактично доглядає за дитиною) має право в період такої відпустки працювати на умовах неповного робочого часу як на цьому підприємстві (яке є основним місцем роботи), так і на будь-якому іншому підприємстві або вдома. Якщо працівник під час відпустки по догляду за дитиною до 3 років стає до роботи на іншому підприємстві, то трудовий договір, який укладається з ним на такому підприємстві з виконанням роботи на умовах неповного робочого часу, має ознаки трудового договору про роботу за сумісництвом.¹⁷

Нагадаємо, що згідно зі статтею 56 КЗпП за угодою між працівником і роботодавцем може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оскільки у випадку, що розглядається, ініціатором встановлення неповного робочого часу є працівник, який перебуває у відпустці по догляду за дитиною, то він повинен подати роботодавцю заяву, де вказується, з яким режимом роботи він бажає працювати, період, протягом якого він бажає працювати з таким режимом (зазвичай до закінчення відпустки по догляду за дитиною), підстава для зміни режиму роботи (відпустка по догляду за дитиною).

На підставі заяви працівника роботодавець видає наказ, в якому вказує новий режим роботи для нього.

Якщо неповний робочий час вводився на певний період (наприклад, до закінчення відпустки по догляду за дитиною), про що зазначено в наказі керівника, то після закінчення такого періоду (закінчення відпустки по догляду за дитиною) неповний робочий час скасовується автоматично (встановлюється звичайний режим роботи) і керівнику не потрібно видавати додатковий наказ.

Якщо неповний робочий час вводився до закінчення відпустки по догляду за дитиною до 3 років, але після закінчення цієї відпустки працівнику на підставі його заяви та медичного висновку надається відпустка по догляду за дитиною до 6 років, і він бажає продовжувати роботу на умовах неповного робочого часу, то йому необхідно подати нову заяву із зазначенням нового періоду роботи з таким режимом, на підставі якої видається наказ керівника із зазначенням нового періоду роботи на умовах неповного робочого часу.

У табелі обліку використання робочого часу типової форми № П-5, затвердженої Наказом № 489, працівникам, які працюють на умовах неповного робочого часу, за кодом «РС» («05») проставляються фактично відпрацьовані дні (години) роботи. У дні, які є неробочими для працівника відповідно до індивідуального графіка його роботи (в які не відображаються відпрацьовані години), в табелі проставляється код відпустки, в якій перебуває працівник: «ВП» («16») — відпустка по догляду за дитиною до 3 років; «ДД» («17») — відпустка по догляду за дитиною до 6 років.

Згідно з частиною третьою статті 56 КЗпП робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Отже, якщо працівник в період відпустки по догляду за дитиною працює на умовах неповного робочого часу, він користується всіма трудовими правами, встановленими для працівників, які працюють на умовах повного робочого часу, в тому числі має право на отримання щорічної основної відпустки повної тривалості (не менше 24 календарних днів — ч. перша ст. 6 Закону про відпустки). Працівник, який є «чорнобильцем» категорії 1 або 2, має право також на додаткову «чорнобильську» відпустку тривалістю 14 робочих (16 календарних) днів, яка надається тільки один раз протягом календарного року і оплачується пенсійними органами за рахунок коштів державного бюджету (п. 22 ст. 20, п. 1 ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 № 796-XII).¹⁸

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час фактичної роботи на умовах неповного робочого часу, навіть якщо в цей час працівник перебуває у відпустці по догляду за дитиною (п. 1 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки). Якщо працівник не працює, перебуваючи у відпустках по догляду за дитиною до 3 років або 6 років, то період таких відпусток не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (п.п. 3, 4 ч. першої ст. 9 Закону про відпустки).

Відпустки (щорічні, додаткові), на які працівник має право, працюючи на умовах неповного робочого часу під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, можуть бути надані тільки на підставі наказу про надання таких відпусток, що тягне видання наказу про закінчення відпустки по догляду за дитиною до 3 років, оскільки законодавством не передбачено одночасне перебування працівника у двох відпустках. Але після закінчення щорічної або будь-якої додаткової відпустки працівнику знову може бути надано відпустку по догляду за дитиною до 3 років на підставі наказу керівника.

Що стосується страхових виплат в період перебування працівника у відпустці по догляду за дитиною і роботи на умовах неповного робочого часу, то оскільки в період такої роботи працівник отримує заробітну плату, з якої сплачується єдиний соціальний внесок, він є застрахованою особою.¹⁹

У статті 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) наведено вичерпний перелік випадків, за яких допомога по тимчасовій непрацездатності не надається. До таких випадків не належить тимчасова непрацездатність працюючої особи в період відпустки по догляду за дитиною до 3 років. Тому в разі тимчасової непрацездатності працівника, який працює в режимі неповного робочого часу в період перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, ЛН оформляється і оплачується на загальних підставах.¹⁹

Якщо працівник під час відпустки по догляду за дитиною до 3 років працює на умовах неповного робочого часу, то він має право на формування ЛН по догляду за хворою дитиною та отримання «лікарняних» по догляду за хворою дитиною.²⁰

Трудові гарантії та стаж в період відпустки по догляду за дитиною

Під час перебування у відпустках будь-якого виду за працівником зберігається місце роботи (ч. третя ст. 2 Закону про відпустки). У період воєнного стану працівника не можна звільнити за ініціативою роботодавця під час перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3 років²¹ та не можна відмовити працівнику в наданні цієї відпустки (ч. 1 ст. 5, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX).

За осіб, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, відповідно до підпункту 6 пункту 2 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 178 (далі — Порядок № 178), пенсійними органами сплачується ЄСВ в розмірі мінімального страхового внеску (далі — МСВ) за повний місяць догляду за дитиною до досягнення нею 3 років. Якщо період догляду за дитиною до досягнення нею 3 років становить менш як один календарний місяць, ЄСВ розраховується в розмірі, пропорційному кількості календарних днів відпустки у місяці, за який сплачується ЄСВ (п. 3 Порядку № 178). Така сплата ЄСВ за осіб, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, дозволяє зарахувати період цієї відпустки до страхового стажу для нарахування пенсії та страхових виплат.²²

Так, до страхового стажу для нарахування пенсії включається період відпустки по догляду за дитиною до 3 років, оскільки за осіб, які перебувають у цій відпустці, пенсійні органи сплачують ЄСВ у розмірі МСВ (п. 18 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, пп. 6 п. 2, пп. 3 п. 4 Порядку № 178).

Крім того, період відпустки по догляду за дитиною до 3 років включається до страхового стажу для нарахування страхових виплат як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру МСВ (ч. 1 ст. 14 Закону № 1105).

Період відпустки по догляду за дитиною до 6 років до страхового стажу не включається.

Період відпустки по догляду за дитиною до 3 (6) років зараховується як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю (ст. 181 КЗпП).