Набрав чинності Закон, яким передбачено об’єднання Класифікатора професій, Довідників кваліфікаційних характеристик професій та Реєстру кваліфікацій

02 травня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці» від 15.04.2025 № 4353-IX (далі — Закон № 4353). Цим Законом внесено зміни до Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (далі — Закон про зайнятість) та Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі — Закон про освіту). Змінами, зокрема, передбачено:

– створення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій шляхом об’єднання Національного класифікатора професій, Довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників та Реєстру кваліфікацій;

– повноваження з ведення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій надано Національному агентству кваліфікацій, і встановлено перехідний період, під час якого він буде здійснювати ведення Довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Вищенаведені зміни досягнуто шляхом викладення Законом № 4353 в новій редакції статті 4-1 КЗпП, при цьому перші п’ять частин цієї статті змін не зазнали. Відтепер стаття 4-1 КЗпП має таку редакцію:

«Стаття 4¹. Професія (вид занять), кваліфікація, Єдиний реєстр кваліфікацій – Класифікатор професій

Професія (вид занять) — це сукупність близьких за трудовими функціями видів трудової діяльності, що можуть вимагати певної професійної та/або освітньої кваліфікації працівника.

Трудова функція — це інтегрований, переважно автономний набір трудових дій, що визначається характерним для нього технологічним процесом та передбачає наявність певних компетентностей, необхідних для їх виконання.

Професійна кваліфікація (повна професійна кваліфікація) — це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати трудові функції, визначені відповідним професійним стандартом.

Часткова професійна кваліфікація — це визнана або присвоєна/підтверджена суб’єктом, уповноваженим на це законодавством, та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей та/або результатів навчання, що дає змогу здійснювати частину трудових функцій, визначених відповідним професійним стандартом.

Перелік робіт, які не потребують наявності в особи професійної або часткової професійної кваліфікації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного агентства кваліфікацій.

Єдиний реєстр кваліфікацій – Класифікатор професій — це автоматизована система класифікації, збирання, верифікації, оброблення, зберігання та захисту інформації про кваліфікації, професії (види занять).

Національне агентство кваліфікацій забезпечує створення і ведення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій.

Порядок створення, внесення змін та ведення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національного агентства кваліфікацій.

Назва професійної кваліфікації, що відсутня в Єдиному реєстрі кваліфікацій – Класифікаторі професій, визначається та затверджується розробником професійного стандарту та після його затвердження автоматично вноситься Національним агентством кваліфікацій до зазначеного реєстру.

Володільцем Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій та виключних майнових прав на програмне забезпечення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій є держава.

Держателем та адміністратором Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій від імені держави є Національне агентство кваліфікацій.

Держатель Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій є володільцем реєстрових даних, які містяться в ньому.

Доступ до реєстрових даних Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій є відкритим та безоплатним.

Єдиний реєстр кваліфікацій – Класифікатор професій забезпечує обмін аналітичними, агрегованими даними, а також електронну інформаційну взаємодію з Єдиною державною електронною базою з питань освіти, Єдиною інформаційно-аналітичною системою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, Реєстром застрахованих осіб, Єдиним порталом вакансій EURES (Європейської мережі служб зайнятості), інформаційною системою органів державної статистики, інформаційно-комунікаційними системами Пенсійного фонду України.

Дані в Єдиному реєстрі кваліфікацій – Класифікаторі професій формуються з урахуванням міжнародної стандартної класифікації видів занять (International Standard Classification of Occupations – ISCO)».

Крім того, Законом № 4353 виключено частину шосту статті 4-2 КЗпП, згідно з якою порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та зайнятості населення, за поданням Національного агентства кваліфікацій.

Текст статті 206 «Надання роботи у відповідності з набутою кваліфікацією» КЗпП викладено в такій новій редакції:

«Працівнику, який успішно закінчив виробниче навчання, присвоюється кваліфікація відповідно до реєстрових даних з Єдиного реєстру кваліфікацій — Класифікатора професій і, у разі наявності вакансії, надаються пропозиції роботи для працевлаштування відповідно до набутої ним професійної кваліфікації / часткової професійної кваліфікації.».

Нагадаємо, що попередня редакція статті 206 КЗпП містила такий текст:

«Працівникові, який успішно закінчив виробниче навчання, присвоюється кваліфікація відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника і надається робота відповідно до набутої ним кваліфікації та присвоєного розряду.».

Законом № 4353 у Законі про зайнятість абзац перший частини 3 статті 46 викладено в такій новій редакції:

«3. Підбір підходящої роботи здійснюється кар’єрним радником серед вакансій, поданих роботодавцем відповідно до пункту 11 частини четвертої статті 50 (було — абзацу другого пункту четвертого частини третьої статті 50; — Ред.) цього Закону, а також актуальних вакансій, отриманих з інших джерел (зокрема з інформаційних ресурсів з пошуку роботи) та включених до Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.».

Одночасно у статті 50 Закону про зайнятість виключено абзац другий пункту 4 частини 3, згідно з яким роботодавці зобов’язані своєчасно та в повному обсязі подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Також у статті 50 Закону про зайнятість частину 4 доповнено пунктом 11, згідно з яким роботодавці мають право подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії) у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Таким чином, тепер роботодавець не зобов’язаний, а має право подавати територіальним органам Державної служби зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Нагадаємо, що наразі форма звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затверджена наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 № 827-22, подається за наявності попиту на робочу силу (вакансії) — з дня виникнення потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

Законом № 4353 у частині 2 статті 38 Закону про освіту абзаци п’ятий і дев’ятий викладено в новій редакції, а після абзацу дев’ятого доповнено новим абзацом десятим, внаслідок чого тепер Національне агентство кваліфікацій:

– здійснює міжнародне співробітництво у сфері кваліфікацій і професій (видів занять);

– забезпечує створення і ведення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій;

– формує та надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, інформацію з Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій щодо кодів та назв професій (видів занять) відповідно до міжнародної стандартної класифікації видів занять (International Standard Classification of Occupations – ISCO).

Розділом II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4353 установлено, що:

– строк створення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій становить один рік з дня набрання чинності цим Законом (тобто цей реєстр має бути створено в період з 02.05.2025 по 01.05.2026, тому для роботодавців протягом такого року фактично нічого не зміниться);

– до дня створення (включаючи введення в експлуатацію) Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій ведення Класифікатора професій здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (тобто Мінекономіки);

– до дня створення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій ведення Реєстру кваліфікацій здійснюється Національним агентством кваліфікацій;

– до дня створення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій ведення довідників кваліфікаційних характеристик професій працівників здійснюється Національним агентством кваліфікацій відповідно до порядку, затвердженого рішенням Національного агентства кваліфікацій.

– до дня створення професійних стандартів діє перехідний період, під час якого можуть використовуватися кваліфікаційні характеристики, що містяться у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників.

На думку розробників Закону № 4353, існуючі Національний класифікатор професій та Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників в силу відсутності їх синхронізації з Реєстром кваліфікацій, моральної застарілості та невідповідності сучасним виробничим процесам та обладнанню, а також ведення різними суб’єктами, гальмують розвиток ринку праці та не сприяють ефективному виконанню завдань та функцій колегіального органу у сфері кваліфікацій. Мета Закону № 4353 — це впорядкування системи кваліфікації та створення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій шляхом об’єднання Національного класифікатора професій, Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, Реєстру кваліфікацій, їх діджиталізації та синхронізації з іншими базами даних, щоб процес обміну та доступу до інформації про професійні кваліфікації був швидкий, прозорий та відповідав потребам ринку праці у реальному часі.

Реалізація положень Закону № 4353 пришвидшить розвиток та вдосконалення системи кваліфікацій, сприятиме розробці професійних стандартів на сучасні професії, а не на посади, впорядкує інформацію про професійні кваліфікації, усуне морально застарілі та занадто бюрократизовані процедури на ринку праці, сприятиме отриманню об’єктивної інформації про ринок праці та стане каталізатором його розвитку.

Надання повноважень щодо створення та ведення Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій Національному агентству кваліфікацій як колегіальному органу у сфері кваліфікацій обумовлено змістом завдань, які стоять перед таким органом, створеним за сучасною європейською моделлю соціального партнерства, що виявила себе найбільш дієвою для сфери кваліфікацій країн Західної Європи, і сприятиме ефективному виконанню завдань у сфері кваліфікацій, що стоять перед державою, та реалізації цих завдань узгоджено із потребами сучасного ринку праці.