З 18 травня 2024 року до низки законодавчих актів внесено зміни, спрямовані на удосконалення проведення заходів мобілізації

18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024  № 3633-IX (далі — Закон № 3633). Цим документом внесено зміни до низки законодавчих актів України, зокрема, до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 № 3543-XII (далі — Закон про мобілізацію) та Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII (далі — Закон про військовий обов’язок).

У пояснювальній записці до Закону № 3633 зазначено, що він розроблений з метою законодавчого удосконалення процедур проведення заходів мобілізації, удосконалення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, соціального захисту військовослужбовців, а також окремих питань проходження військової служби для покращення якості підбору особового складу під час доукомплектування бойових підрозділів для відсічі збройної агресії проти України. Завданням Закону № 3633 є уточнення питань військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, обов’язків органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, військово-цивільних адміністрацій, військових адміністрацій, підприємств, установ і організацій та громадян України під час проведення мобілізації, уточнення підстав для надання відстрочки та звільнення від призову на військову службу, а також підстав для звільнення з військової служби під час дії воєнного стану.

Нижче розглянемо лише нововведення, які стосуються роботодавців та їх працівників.

Так, змінами, внесеними до статті 21 Закону про мобілізацію, передбачено, що підприємства, установи і організації зобов’язані, зокрема, забезпечувати своєчасне оповіщення і прибуття працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, на збірні пункти шляхом вжиття відповідних інформаційних та організаційно-технічних заходів із подальшою компенсацією витрат за здійснення такого процесу з Державного бюджету України, яка здійснюється не пізніше ніж через місяць після подання відповідного звернення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, Уряд має розробити вказаний порядок надання роботодавцям компенсації витрат, пов’язаних із забезпеченням своєчасного оповіщення і прибуття працівників, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, на збірні пункти на підставі поданих роботодавцями звернень.

Одразу зазначимо, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633 Кабінету Міністрів України доручено у місячний строк з дня опублікування цього Закону (тобто з 18 квітня до 18 травня 2024 року) прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону, а у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону (тобто з 18 квітня до 18 липня 2024 року) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

В новій редакції викладено статтю 25 «Організація і порядок бронювання військовозобов’язаних» Закону про мобілізацію, якою, зокрема, передбачено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:

– державної служби категорії «А», голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів — усі військовозобов’язані;

– державної служби категорій «Б», «В», в органах місцевого самоврядування — не більше 50% кількості військовозобов’язаних цих категорій у зазначених органах;

2) в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, НАБУ, ДБР, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

3) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633 доручено Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону:

– прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону, у тому числі визначити критерії, на основі яких відповідні підприємства, установи та організації будуть віднесені до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливих для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, а їх працівники підлягатимуть бронюванню;

– переглянути порядок бронювання військовозобов’язаних з урахуванням вимог цього Закону та прийняти відповідні нормативно-правові акти.

Враховуючи вищевикладене, Кабінет Міністрів України має внести зміни до своєї постанови від 27.01.2023 № 76, якою наразі затверджено:

– Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану;

– Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Також Кабінет Міністрів України має внести зміни до своєї постанови від 30.12.2022 № 1487, якою затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (докладно про бронювання працівників та ведення військового обліку на підприємстві йдеться у статтях «Бронювання працівників під час воєнного стану» та «Військовий облік військовозобов’язаних на підприємстві» журналу «Все про працю і зарплату» № 2/2023, стор. 80 та 94).

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633 встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, у разі перебування на території України зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за її наявності) та інші персональні дані шляхом прибуття самостійно до ТЦКСП за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до ЦНАП, або через електронний кабінет військовозобов’язаного (за наявності), а у разі перебування за кордоном — шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті ТЦКСП за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет військовозобов’язаного (за наявності).

У період дії воєнного стану громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред’являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) ТЦКСП або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України (ч. 4 ст. 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII).

У викладеній в новій редакції статті 21 «Матеріальне забезпечення громадян України у зв’язку з призовом, направленням або прийняттям на військову службу» Закону про військовий обов’язок зазначено, зокрема, таке:

«1. Громадянам України, які звільняються з роботи у зв’язку з направленням, призовом або прийняттям на військову службу, виплачується вихідна допомога в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

2. Громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, направленням, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються центрами рекрутингу, центрами надання адміністративних послуг, центрами зайнятості, відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, Центральним управлінням або регіональним органом Служби безпеки України, відповідними підрозділами розвідувальних органів України на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за такими громадянами місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.».

У викладеній в новій редакції частині 1 статті 38 Закону про військовий обов’язок зазначено, зокрема, таке:

«1. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та заклади освіти незалежно від підпорядкування і форми власності зобов’язані на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України сповістити призовників, військовозобов’язаних та резервістів про їх виклик до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, забезпечити їх своєчасне прибуття за цим викликом, у семиденний строк повідомити відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України про прийняття на роботу (навчання) та звільнення з роботи (навчання) призовників, військовозобов’язаних та резервістів.».

У частині 1 статті 42 «Відповідальність посадових осіб і громадян України» Закону про військовий обов’язок, викладеній в новій редакції, встановлено наступне:

«1. Керівники, інші посадові особи органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності та громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, допризовної підготовки, взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби, проходження служби у військовому резерві, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, призову на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, прибуття за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов’язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.».

Що стосується вищезазначеної відповідальності, то чекаємо оприлюднення і набрання чинності Закону України від 09.05.2024 № 3696-IX, який вже підписаний Президентом України.