Індикатор надійності

Підказка: Пароль повинен мати щонайменше 12 символів. Щоб зробити його сильнішим, використовуйте великі та маленькі букви, цифри, та спеціальні символи.

Внесено зміни до Кодексу законів про працю України, якими врегульовано окремі питання надомної та дистанційної роботи

02 травня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи» від 27.03.2025 № 4339-IX (далі — Закон № 4339). Цим Законом внесено зміни до Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), якими врегульовано порядок направлення у відрядження надомних та дистанційних працівників, а також передбачена можливість переведення працівника на надомну або дистанційну роботу в разі навчання його дитини віком до 14 років дистанційно.

Так, Законом № 4339 статтю 60-1 «Надомна робота» КЗпП після частини п’ятої доповнено новою частиною шостою такого змісту:

«Особливості направлення працівника, який виконує надомну роботу, в службове відрядження встановлюються трудовим договором про надомну роботу».

У зв’язку з цим частини шоста – одинадцята стали відповідно частинами сьомою – дванадцятою статті 60-1 КЗпП.

Також статтю 60-1 КЗпП доповнено частиною тринадцятою такого змісту:

«За погодженням із роботодавцем працівник може працювати на умовах надомної роботи у разі навчання його дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою здобуття освіти відповідно до наказу (розпорядження) керівника такого закладу освіти на період такого навчання».

Крім того, Законом № 4339 статтю 60-2 «Дистанційна робота» КЗпП після частини п’ятої доповнено новою частиною шостою такого змісту:

«У разі необхідності направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, у службове відрядження працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Особливості направлення працівника, який виконує роботу дистанційно, у службове відрядження встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу».

У зв’язку з цим частини шоста – дванадцята стали відповідно частинами сьомою – тринадцятою статті 60-2 КЗпП.

Також статтю 60-2 КЗпП доповнено частиною чотирнадцятою такого змісту:

«За погодженням із роботодавцем працівник може працювати на умовах дистанційної роботи у разі навчання його дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою здобуття освіти відповідно до наказу (розпорядження) керівника такого закладу освіти на період такого навчання».

Законом № 4339 статтю 121 «Гарантії і компенсації при службових відрядженнях» КЗпП після частини другої доповнено новою частиною третьою такого змісту:

«У разі направлення у службове відрядження працівника, який виконує роботу дистанційно (стаття 60-2), у тому числі при його відрядженні до місцезнаходження роботодавця, пункт відправлення працівника у відрядження та пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлюються роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки та зазначаються у наказі (розпорядженні) про відрядження».

У зв’язку з цим частини третя і четверта стали відповідно частинами четвертою і п’ятою статті 121 КЗпП.

Таким чином, Законом № 4339 врегульовано питання направлення у відрядження працівників, які виконують надомну або дистанційну роботу, і усунено прогалини у правовому регулюванні такої події, оскільки зазначені працівники та їх роботодавці стикались з низкою проблем (у т. ч. виникали конфлікти з контролюючими органами) в питаннях правомірності направлення цих працівників у відрядження, належного оформлення відряджень, нарахування та виплати передбачених законодавством компенсацій витрат на відрядження. Тепер особливості направлення надомних та дистанційних працівників у відрядження встановлюються трудовим договором про надомну або дистанційну роботу. В разі направлення у відрядження працівника, який виконує дистанційну роботу, такий працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом (у т. ч. з використанням інформаційно-комунікаційних технологій), при цьому пункт відправлення працівника у відрядження та пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлюються роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки та зазначаються у наказі (розпорядженні) про відрядження. Це допоможе роботодавцю і працівнику правильно визначити витрати на відрядження (зокрема, на проїзд до місця відрядження і назад) та розмір авансу на відрядження.

Крім того, у зв’язку з триваючою військовою агресією проти нашої країни частина закладів загальної середньої освіти змушені перебувати на змішаній формі навчання (очно-дистанційній). Така ситуація є виправданою з точки зору безпеки для дітей та педагогічних працівників, однак створює труднощі для батьків у випадку їх одночасного перебування на роботі під час дистанційного навчання малолітньої дитини. Тому дану ситуацію врегульовано шляхом доповнення КЗпП відповідними нормами. Тепер якщо у працівника дитина навчається дистанційно у закладі загальної середньої освіти, то на період такого навчання працівнику за погодженням із роботодавцем може бути запроваджена надомна або дистанційна робота. Для цього працівник має подати відповідну заяву і в разі позитивного рішення роботодавця між сторонами укладається трудовий договір про надомну або дистанційну роботу (типові форми таких договорів затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.05.2021 № 913-21). В період воєнного стану трудовий договір, в тому числі про надомну або дистанційну роботу, може бути укладений як в письмовій, так і в усній формі (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX).

Разом з тим на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру надомна або дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про надомну чи дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження надомної або дистанційної роботи (ч. дев’ята ст. 60-1, ч. дванадцята ст. 60-2 КЗпП).

З метою реалізації вище наведених нововведень пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 4339 доручено Кабінету Міністрів України у двомісячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом і забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.


Вам також може бути цікаво

Встановлено строки зберігання документів з військового обліку та бронювання
МОЗ внесло зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 78 «Охорона здоров’я»
Держстат оприлюднив індекс інфляції за березень 2025 року
Набрав чинності Закон, яким застрахованим особам повернено право на отримання страхових виплат за кожним місцем роботи та встановлено додаткові гарантії в отриманні страхових виплат
Внесено зміни до Порядку бронювання працівників і Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств критично важливими
Оновлено Порядок надання компенсації за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю