Внесено зміни до Податкового кодексу та інших законів, якими знижено податковий тиск на суб’єктів господарювання в період воєнного стану та після його скасування
18.03.2022
1286
1
17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX (далі — Закон № 2120). Цим Законом внесено зміни до Податкового кодексу України (далі — ПКУ) та інших законодавчих актів України, зокрема, до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ).
Зміни направлені на зниження податкового тиску на суб’єктів господарювання (платників податків) в період дії воєнного стану і протягом певного періоду після його закінчення, зокрема, щодо сплати податку на додану вартість, акцизного податку, єдиного податку тощо.
Що стосується змін для роботодавців, то встановлено пільгове оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) та військовим збором (далі — ВЗ) благодійної допомоги, а також звільнено від сплати єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ) доходи деяких осіб.
Так, підпункт 165.1.54 ПКУ доповнено підпунктом «в», згідно з яким не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (не оподатковується ПДФО і ВЗ) сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану на користь:
– учасників бойових дій — військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності в період дії воєнного, надзвичайного стану, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів;
– працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей;
– фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.
Підпункт 165.1.56 ПКУ доповнено новим абзацом, відповідно до якого не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (не оподатковується ПДФО і ВЗ) сума (вартість) благодійної допомоги, яка виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на користь фізичних осіб, які мешкають (мешкали) у населених пунктах, на території яких проводяться (проводилися) бойові дії під час дії воєнного, надзвичайного стану, та/або вимушено покинули місце проживання (тимчасово переміщені особи), у зв’язку з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), у тому числі у зв’язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, підтвердженими у встановленому законом порядку.
У пункті 170.7 «Оподаткування благодійної допомоги» ПКУ підпункт 170.7.2 доповнено підпунктом «в», згідно з яким не включається до оподатковуваного доходу (не оподатковується ПДФО і ВЗ) цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
У підпункті «а» підпункту 170.7.8 ПКУ додано норму, відповідно до якої не включається до оподатковуваного доходу (не оподатковується ПДФО і ВЗ) благодійна допомога, що надається згідно з підпунктом 165.1.54 ПКУ у будь-якій сумі (вартості):
– платникам податку, визначеним абзацом другим підпункту «в» підпункту 165.1.54 ПКУ (тобто учасникам бойових дій), — для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;
– платникам податку, визначеним абзацами третім і четвертим підпункту «в» підпункту 165.1.54 ПКУ (тобто працівникам, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, та фізичним особам, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах), як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі — для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення.
Що стосується змін у сплаті ЄСВ, то Законом № 2120 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ доповнено новими пунктами 9-19 – 9-23.
Так, підпунктом 9-19 розділу VIII Закону про ЄСВ визначено, що тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4 (фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність) та 5-1 (члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах) частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄСВ за себе. При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини 1 статті 7 цього Закону, згідно з яким сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, щодо таких періодів для таких осіб не застосовується. При цьому такими особами розрахунок ЄСВ у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту ЄСВ не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (п. 9-19 р. VIII Закону про ЄСВ).
Згідно з підпунктом 9-20 розділу VIII Закону про ЄСВ під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування — фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати ЄСВ за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України. Суми ЄСВ, нараховані та не сплачені вказаними роботодавцями, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких зазначені наймані працівники отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено ЄСВ за рахунок державного бюджету. Для визначення суми ЄСВ, що підлягає сплаті за рахунок державного бюджету, платник ЄСВ розраховує та відображає у звітності суму ЄСВ за таких найманих працівників у розмірах, передбачених частинами 5 і 14 статті 8 Закону про ЄСВ (тобто за ставками: в загальному випадку — 22%, для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю — 5,3%, для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, — 5,5% бази нарахування ЄСВ). Для розрахунку використовуються дані звітності стосовно найманих працівників щодо суми нарахованого доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується ЄСВ, суми нарахованого ЄСВ, суми донарахованого та зменшеного нарахування ЄСВ таких найманих працівників. На підставі зазначеного розрахунку Державна податкова служба України формує бюджетні запити на отримання коштів на покриття сум несплаченого роботодавцями ЄСВ. Вимоги щодо нарахування ЄСВ на заробітну плату (дохід), що не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) за останній календарний місяць (включно), у якому відбулася фактична демобілізація такого працівника.
Тимчасово, на період дії та протягом 3 місяців після скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 Закону про ЄСВ, не застосовуються (п. 9-21 р. VIII Закону про ЄСВ).
Тимчасово, на період дії та протягом 3 місяців після скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам ЄСВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню (п. 9-22 р. VIII Закону про ЄСВ).
На період дії та протягом 3 місяців після скасування воєнного, надзвичайного стану установлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ. Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ, розпочаті до 24 лютого 2022 року та не завершені, зупиняються по останній календарний день третього місяця з дня припинення (скасування) воєнного, надзвичайного стану (п. 9-23 р. VIII Закону про ЄСВ).
Що стосується податкових перевірок, то Законом № 2120 у підрозділі 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ підпункт 69.2 викладено в новій редакції, якою встановлено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:
– камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням товарів (продукції), визначених підпунктами 215.3.1, 215.3.2, 215.3.2-1 та 215.3.3-1 пункту 215.3 статті 215 ПКУ. Така камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, — за днем їх фактичного подання;
– фактичних перевірок.
У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення вищевказаних перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у такому випадку не застосовуються, у тому числі положення підпункту 112.8.9 ПКУ.
Також Законом № 2120 на період дії воєнного, надзвичайного стану зупинено дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Нагадаємо, що пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ встановлено мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:
– документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
– документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 ПКУ.
Стосовно сплати єдиного податку Законом № 2120 підрозділ 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 9, яким установлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей:
«9.1. Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок.
При цьому такими особами декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього підпункту єдиний податок не сплачувався.
9.2. Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи – підприємці та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень.
До таких осіб не застосовується обмеження щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.
9.3. Платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, без урахування обмежень, встановлених пунктом 291.5 статті 291 цього Кодексу, не можуть бути:
1) суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють:
– діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
– обмін іноземної валюти;
– виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
– видобуток, реалізацію корисних копалин;
2) страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
3) представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;
4) фізичні та юридичні особи – нерезиденти.
9.4. Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, встановлюється у розмірі 2 відсотки доходу.
9.5. Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
9.6. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, є квартал.
Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал із зазначенням суми помісячного доходу у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Такі платники єдиного податку щомісяця до 15 числа сплачують авансовий внесок єдиного податку за підсумками попереднього календарного місяця.
9.7. Платники єдиного податку третьої групи розраховують суму податку за звітний квартал та здійснюють сплату задекларованих сум з урахуванням авансових внесків єдиного податку, сплачених протягом звітного кварталу.
9.8. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими цим пунктом, суб’єкт господарювання до останнього числа місяця, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.
9.9. Після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом.
Платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.
Новоутворені суб’єкти господарювання, які бажають обрати спрощену систему оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, подають заяву за загальною процедурою, передбаченою цим Кодексом.
9.10. Надати право Кабінету Міністрів України визначати особливості нарахування та сплати єдиного податку».
Законом № 2120 статтю 102 ПКУ доповнено пунктом 102.9, відповідно до якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Зокрема, зупиняється строк, встановлений пунктом 102.1 ПКУ, згідно з яким контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня — у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — за днем її фактичного подання.