З 1 січня 2026 року набирає чинності Закон про Держбюджет–2026, яким встановлено соціальні стандарти та інші показники на 2026 рік

З 1 січня 2026 року набирає чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX (далі — Закон про Держбюджет-2026), яким встановлено на 2026 рік соціальні стандарти та інші показники, які впливають на оплату праці, оподаткування доходів фізичних осіб, а також встановлено порядок індексації доходів громадян.

Відповідно до статті 8 Закону про Держбюджет-2026 мінімальна заробітна плата з 1 січня 2026 року становить:

• у місячному розмірі — 8647 грн;
• у погодинному розмірі — 52 грн.

Отже, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2026 року зросте у місячному розмірі на 647 грн (8647 – 8000), у погодинному розмірі — на 4 грн (52 – 48). Вищенаведені розміри мінімальної заробітної плати протягом усього 2026 року змінюватися не будуть.

Згідно зі статтею 7 Закону про Держбюджет-2026 прожитковий мінімум з 1 січня 2026 року становить:

• усереднений на одну особу в розрахунку на місяць — 3209 грн;
• для дітей віком до 6років — 2817 грн;
• для дітей віком від 6до 18 років — 3512 грн;
• для працездатних осіб— 3328 грн;
• для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді— 2102 грн;
• для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів — 2102 грн;
• для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури — 1600 грн;
• для осіб, які втратили працездатність— 2595 грн;
• для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду, — 1600 грн.

Таким чином, прожитковий мінімум для працездатних осіб (далі — ПМПО), який використовується для розрахунку низки інших показників, в тому числі для визначення оподатковуваного доходу, з 1 січня 2026 року зросте на 300 грн (3328 – 3028).

Статтею 32 Закону про Держбюджет-2026 встановлено, що у 2026 році (починаючи з 1 січня 2026 року) розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ), тобто максимальної суми доходу застрахованої особи на місяць, на яку нараховується ЄСВ, визначеної Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ), дорівнює 20 розмірам мінімальної заробітної плати (далі — МЗП), встановленої законом, а для доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу, — 15 розмірам МЗП, встановленої законом.

Одночасно пунктом 3 «Прикінцевих положень» Закону про Держбюджет-2026 зупинено на 2026 рік дію пункту 4 частини 1 статті 1 Закону про ЄСВ в частині розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ (наразі пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону про ЄСВ встановлено, що максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам МЗП).

Отже, у 2026 році максимальна величина бази нарахування ЄСВ для доходів працівників та інших фізичних осіб становитиме 20 розмірів МЗП (як і у 2025 році), а для грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу становитиме 15 розмірів МЗП.

Враховуючи вищезазначені (збільшені у 2026 році) показники МЗП у місячному розмірі та ПМПО, у тому числі станом на 1 січня 2026 року, максимальної величини бази нарахування ЄСВ, протягом усього 2026 року важливі для роботодавців «зарплатно-податково-страхові» показники будуть наступними:

• мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) — 3328 грн (ч. шоста ст. 96 Кодексу законів про працю України);
• максимальна величина бази нарахування ЄСВ для доходів працівників та інших фізичних осіб— 172 940 грн (8647 грн х 20), для грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу — 129 705 грн (8647 грн х 15);
• сума ЄСВ, яка має бути сплачена роботодавцем, якщо база нарахування ЄСВ у застрахованої особи за основним місцем роботи не перевищує МЗП, — 1902,34 грн (8647 грн х 22%);
• розмір мінімального страхового внеску— 1902,34 грн (8647 грн х 22%);
• сума податкової соціальної пільги (далі— ПСП), яка надається:

– у розмірі 100% (пп. 169.1.1 Податкового кодексу України; далі — ПКУ) — 1664 грн (50% х 3328 грн);

– у розмірі 100% на кожну дитину працівнику, який утримує двох чи більше дітей до 18 років (пп. 169.1.2 ПКУ), — добуток 1664 грн та кількості дітей;

– у розмірі 150% (пп. 169.1.3 ПКУ) — 2496 грн (1664 грн х 150%);

– у розмірі 200% (пп. 169.1.4 ПКУ) — 3328 грн (1664 грн х 200%);

• граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, — 4660 грн (3328 грн х 1,4), а для одного з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 1.2 (тобто для особи, яка утримує двох чи більше дітей віком до 18 років), підпунктами «а» (для одинокої матері (батька), вдови (вдівця) або опікуна, піклувальника) та «б» (для особи, яка утримує дитину з інвалідністю) підпункту 169.1.3 ПКУ, — добуток 4660 грн та кількості дітей;
• максимальна сума нецільової благодійної (матеріальної) допомоги сукупно за рік, яка не оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі— ПДФО) та військовим збором (далі — ВЗ), — 4660 грн (пп. 7.3 ПКУ);
• максимальна вартість подарунків (призів переможцям та призерам спортивних змагань) у негрошовій формі у розрахунку на місяць, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.39 ПКУ), — 2161,75 грн (8647 грн х 25%);
• максимальна сума добових витрат, понесених працівником у зв’язку з відрядженням у межах України, яка не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ), — 864,70 грн (8647 грн х 0,1) за кожний календарний день відрядження;
• максимальна сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.21 ПКУ),— 25 941 грн (8647 грн х 3);
• максимальна вартість путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, яка надається його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.35 ПКУ), — 43 235 грн (8647 грн х 5);
• максимальна основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, урозрахунку на рік, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. «д» пп. 164.2.17, пп.1.55 ПКУ), — 2161,75 грн (8647 грн х 25%);
• максимальна сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої профспілки протягом року сукупно, яка не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп.1.47 ПКУ), — 4660 грн;
• максимальна сума коштів або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку (колишнього працівника) за його останнім місцем роботи (ут. ч. перед виходом на пенсію) роботодавцем такого померлого платника податку, які не оподатковуються ПДФО та ВЗ (пп. «б» пп. 165.1.22 ПКУ), — 9320 грн (2 х 4660 грн);
• максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних», якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців, та мінімальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних» — 284,07 грн (8647 грн : 30,44);
• максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних», якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців — 568,13 грн (8647 грн х 2 : 30,44);
• максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних» і «декретних», якщо страховий випадок настав: у січні 2026 року— 5256,24 грн (160 000 грн : 30,44), у лютому – грудні 2026 року — 5681,34 грн (172 940 грн : 30,44).

Статтею 40 Закону про Держбюджет-2026 встановлено, що у 2026 році для всіх категорій працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів розмір заробітної плати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному бюджеті.

Статтею 42 Закону про Держбюджет-2026 визначено, що у 2026 році щорічні відпустки, на які працівник державного органу набув право за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані таким працівником до кінця 2026 року. У разі невикористання працівником державного органу зазначених щорічних відпусток йому в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного державного органу має бути виплачено грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік (згідно з роз’ясненням Мінекономіки грошова компенсація працівнику державного органу виплачується тільки за невикористані дні щорічних відпусток після використання ним 24 календарних днів щорічної основної відпустки — ст. 24 Закону України «Про відпустки»).

Статтею 41 Закону про Держбюджет-2026 встановлено, що обчислення індексу споживчих цін (далі — ІСЦ) для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з січня 2026 року, який приймається за 1 або 100%. Сума індексації, яка склалася у грудні 2025 року, у січні 2026 року не нараховується.

Отже, з 1 січня 2026 року (як це було і з 1 січня 2025 року) індексація обнуляється, а «базовим» місяцем для обчислення величини приросту ІСЦ фактично буде січень 2026 року, в якому індексація не нараховується. Обчислення ІСЦ наростаючим підсумком почнеться з лютого 2026 року.

Пунктом 3 «Прикінцевих положень» Закону про Держбюджет-2026 зупинено на 2026 рік дію пункту 9-19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ЄСВ, яким встановлено, що тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 Закону про ЄСВ, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати ЄСВ за себе.

Отже, у 2026 році (як і у 2025 році) фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, повинні нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄСВ за себе.

Також пунктом 3 «Прикінцевих положень» Закону про Держбюджет-2026 зупинено на 2026 рік дію:

– частини другої статті 18 Закону України «Про судову експертизу» щодо розміру посадових окладів судових експертів;

– абзацу третього частини 1 статті 57-1 Закону України «Про освіту» в частині збереження середнього заробітку працівників закладів та установ освіти, наукових установ (стосується тих, які в умовах воєнного стану були вимушені залишити робоче місце), абзаців першого – п’ятого частини 2 статті 61 Закону України «Про освіту» (ними визначено розміри окладів педагогічних та науково-педагогічних працівників), абзацу першого частини 2 статті 36 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (стосується розмірів ставок (окладів) наукових працівників державних наукових установ, закладів вищої освіти).

Пунктами 8–13 «Прикінцевих положень» Закону про Держбюджет-2026 встановлено особливості оплати праці державних службовців окремих державних органів у 2026 році, зокрема, залежно від того, чи провів відповідний державний орган класифікацію посад державної служби. При цьому визначено, що норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить Закону про Держбюджет-2026.