Оновлено порядок надання компенсацій роботодавцям за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб

27 січня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб» від 24.01.2023 № 67 (далі — Постанова № 67). Цим документом внесено зміни до Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 696 (далі — Порядок № 696).

Зміни обумовлено набранням чинності з 29 січня 2023 року окремих норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці» від 21.09.2022 № 2622-IX (далі — Закон № 2622), про які ми докладно повідомили у статті «Новий порядок стимулювання роботодавців працевлаштовувати безробітних» журналу «Все про працю і зарплату» № 6/2022.

Пункт 3 Порядку № 696 доповнено абзацом сьомим, яким встановлено, що фінансування заходів сприяння зайнятості, визначених цим пунктом, здійснюється в межах коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі — Фонд з безробіття) та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі — ФСЗІ;  у разі працевлаштування особи з інвалідністю з числа зареєстрованих безробітних) після працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб за направленням центру зайнятості.

Нагадаємо, що згідно з абзацами першим – шостим пункту 3 Порядку № 696 до заходів сприяння зайнятості належать:

– компенсація зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб фактичних транспортних витрат на переїзд до іншої адміністративно-територіальної одиниці місця працевлаштування;

– компенсація зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб витрат для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства, якщо це необхідно для працевлаштування;

– компенсація витрат роботодавця на оплату праці за працевлаштування на умовах строкових трудових договорів зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб;

– компенсація витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб, на перепідготовку та підвищення кваліфікації (далі — навчання) таких осіб.

Заходи із сприяння зайнятості можуть проводитись окремо або одночасно стосовно кожної внутрішньо переміщеної особи.

В абзаці другому пункту 7 Порядку № 696 тепер зазначено, що компенсація витрат роботодавця на оплату праці виплачується в розмірі фактичних витрат на оплату праці осіб, прийнятих за направленням центрів зайнятості, але не вище двох розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом (раніше було — не вище середнього розміру заробітної плати штатного працівника, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць), або обчисленої з неї відповідної суми в разі, коли особа працювала неповний місяць.

Якщо компенсація надається за неповний місяць і фактичні витрати на оплату праці перевищують два розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом, розмір компенсації за цей період обчислюється шляхом ділення двох розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом, на кількість робочих днів місяця (або кількість годин у разі погодинного обліку робочого часу), встановлених законодавством, та множення на кількість робочих днів (або кількість годин), за які надається компенсація (абз. четвертий п. 7 Порядку № 696).

До пунктів 14, 21 та 25 Порядку № 696 внесено зміни, які набрали чинності з 29 січня 2023 року, тобто через три місяці з дня набрання чинності Законом № 2622.

Так, в оновленому абзаці другому пункту 14 Порядку № 696 тепер зазначено, що у разі звільнення працівника, за якого виплачується/виплачувалася компенсація до закінчення строку збереження гарантій зайнятості, згідно з пунктом 1 частини першої статті 36 та пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) роботодавець повертає суму одержаної компенсації в повному обсязі, крім випадку, коли на його робоче місце роботодавцем працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості, до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості.

Одночасно пункт 14 Порядку № 696 доповнено новим абзацом третім, яким встановлено, що у разі якщо на місце звільненого працівника працевлаштовано зареєстрованого безробітного з числа внутрішньо переміщених осіб, виплата компенсації продовжується до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості з урахуванням положень абзацу сьомого пункту 3 цього Порядку.

В пункті 21 Порядку № 696 тепер зазначено, що компенсація витрат роботодавця, який працевлаштовує за направленням центру зайнятості зареєстрованого безробітного з числа внутрішньо переміщених осіб строком не менш як на 12 календарних місяців, на навчання здійснюється за рахунок коштів Фонду з безробіття в межах видатків, передбачених на зазначену мету в бюджеті Фонду з безробіття на відповідний рік та ФСЗІ (у разі працевлаштування особи з інвалідністю, що зареєстрована в установленому порядку як безробітна).

В оновленому абзаці першому пункту 25 Порядку № 696 тепер зазначено, що у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація витрат на оплату праці до закінчення строку збереження гарантій зайнятості або на навчання протягом 12 місяців з дня працевлаштування, згідно з пунктом 1 частини першої статті 36 та пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП сума перерахованих коштів повертається роботодавцем у повному обсязі до бюджету Фонду з безробіття або ФСЗІ залежно від джерела компенсації, крім випадку, коли на його робоче місце роботодавцем працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості, до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості.

Одночасно пункт 25 Порядку № 696 доповнено новим абзацом другим, яким встановлено, що у разі якщо на місце звільненого працівника працевлаштовано зареєстрованого безробітного з числа внутрішньо переміщених осіб, виплата компенсації продовжується до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості з урахуванням положень абзацу сьомого пункту 3 цього Порядку.

Таким чином, з 29 січня 2023 року роботодавці мають право на отримання компенсації витрат на:

– оплату праці (в розмірі фактичних витрат на оплату праці, але не вище двох розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, коли особа працювала неповний місяць) працевлаштованих зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб на умовах строкових трудових договорів тривалістю не більше 6 календарних місяців за умови збереження гарантій зайнятості таких осіб протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у два рази;

– перепідготовку та підвищення кваліфікації осіб з числа безробітних внутрішньо переміщених осіб, яких працевлаштовано строком не менше ніж на 12 календарних місяців. Розмір компенсації визначається Кабінетом Міністрів України в межах вартості навчання з перепідготовки та підвищення кваліфікації, але не може перевищувати 10-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на дату здійснення роботодавцем такої оплати.