МОЗ внесло зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників Випуск 78 «Охорона здоров’я»

07 березня 2025 року набрав чинності наказ Міністерства охорони здоровʼя України «Про затвердження Змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я»» від 07.03.2025 № 419. Цим наказом внесено зміни до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я» (далі — Довідник), затвердженого та впровадженого в дію наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.03.2002 № 117.

Зокрема, пункт 13 «Начальник (завідувач, керівник) структурного підрозділу закладу охорони здоров’я» розділу «Керівники» Довідника доповнено абзацом другим, який визначає такі завдання та обов’язки для посади:

«Застосовує сучасні методи профілактики, діагностики, диференційної діагностики, лікування, реабілітації та диспансеризації хворих в межах спеціальності, яка відповідає профілю структурного підрозділу, надає їм екстрену (невідкладну) медичну допомогу».

Підрозділ «Інші професіонали в галузі медицини» розділу «Професіонали» Довідника доповнено пунктом 31 «Професіонал з клінічних досліджень». В цьому пункті для професіонала з клінічних досліджень визначено завдання та обов’язки, те, що він повинен знати, а також кваліфікаційні вимоги.

До завдань та обов’язків професіонала з клінічних досліджень належать, зокрема, такі:

– бере участь у проведенні клінічних випробувань лікарських засобів відповідно до рівня підготовки та професійного досвіду, відповідно до обов’язків, які делегує йому спонсор клінічних випробувань під час участі у клінічних випробуваннях;

– надає технічну допомогу дослідникам, які проводять клінічні випробування, за умов збереження конфіденційності інформації клінічних випробувань, відповідно до умов протоколу клінічних випробувань та функціональних обов’язків, які делегує йому спонсор клінічних випробувань під час участі у клінічних випробуваннях;

– веде відповідну документацію, пов’язану із проведенням клінічних випробувань в місці проведення випробувань, за умов збереження конфіденційності інформації клінічних випробувань, про що зазначається в договорі про співпрацю зі спонсором клінічних випробувань;

– здійснює професійну діяльність, використовуючи сучасні інформаційні технології, включаючи роботу із комп’ютерними базами даних для обліку візитів пацієнтів;

– забезпечує інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей;

– дотримується принципів професійної етики і деонтології;

– зберігає конфіденційність інформації, яка знаходиться в матеріалах клінічних випробувань, відповідно до обов’язків, зазначених в договорі про співпрацю зі спонсором клінічних випробувань;

– постійно удосконалює свій професійний рівень.

Кваліфікаційними вимогами до професіонала з клінічних досліджень є: вища освіта ступеня магістра за спеціальністю «Медицина», «Стоматологія», «Медична психологія», «Педіатрія» або «Фармація, промислова фармація» (освітня програма за дипломом «Фармація», «Клінічна фармація» або «Технології парфумерно-косметичних засобів») галузі знань «Охорона здоров’я». Інтернатура за однією з лікарських або фармацевтичних спеціальностей. Спеціалізація за спеціальністю «Клінічні дослідження». Наявність сертифіката спеціаліста з цієї спеціальності. Безперервний професійний розвиток. Без вимог до стажу роботи.

Кваліфікаційні категорії за спеціальністю «Клінічні дослідження» не передбачаються. Професіонал з клінічних досліджень може отримувати кваліфікаційну категорію за основною (лікарською або фармацевтичною) спеціальністю. Безперервний професійний розвиток за спеціальністю «Клінічні дослідження» зараховується як безперервний професійний розвиток за основною спеціальністю.

У розділі «Фахівці» Довідника в новій редакції викладено пункт 17 «Лікар-інтерн».

До завдань та обов’язків лікаря-інтерна тепер належать, зокрема, такі:

– виконує навчальний план та увесь обсяг роботи згідно з програмою підготовки в інтернатурі за відповідною спеціальністю під керівництвом куратора лікарів-інтернів у закладі охорони здоров’я (на базі практичної частини підготовки) та керівника групи лікарів-інтернів у закладі вищої освіти або науковій установі (на базі освітньої частини підготовки) із обов’язковим залученням до надання медичної та реабілітаційної допомоги;

– здобуває компетентності, які визначені програмою підготовки в інтернатурі за відповідною спеціальністю;

– виконує обов’язки (роботу) за посадою лікаря-інтерна та під керівництвом лікаря закладу охорони здоров’я (далі — ЗОЗ) бере участь у наданні всіх видів медичної та реабілітаційної допомоги, що відповідає спеціальності в інтернатурі, з відповідним внесенням записів до електронної системи охорони здоров’я;

– здійснює діяльність з відповідної спеціальності з прогресивним рівнем складності по мірі виконання програми підготовки в інтернатурі. Окремі обов’язки (види та обсяг робіт) за рішенням куратора лікарів-інтернів у ЗОЗ та керівника ЗОЗ виконує самостійно;

– на період дії карантину, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану може надавати медичну допомогу відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 № 375;

– планує роботу та аналізує її результати;

– веде лікарську документацію, в тому числі в електронній формі;

– бере активну участь в поширенні медичних знань серед населення;

– дотримується принципів медичної етики і деонтології;

– проходить поточне, проміжне та підсумкове оцінювання (атестацію) на визначення знань та практичних навичок з присвоєнням професійної кваліфікації лікаря-спеціаліста за відповідною лікарською спеціальністю.

Кваліфікаційними вимогами до лікаря-інтерна є: вища освіта ступеня магістра за спеціальностями «Стоматологія», «Медицина», «Педіатрія», «Медична психологія», «Технології медичної діагностики та лікування» галузі знань «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення». Направлення на проходження програми підготовки в інтернатурі за відповідною спеціальністю. Без вимог до стажу роботи.

Також у розділі «Фахівці» Довідника додано новий пункт 58 «Лікар-резидент».

До завдань та обов’язків лікаря-резидента належать, зокрема, такі:

– виконує навчальний план та програму підготовки в лікарській резидентурі за відповідною спеціальністю під керівництвом клінічного куратора у ЗОЗ (на базі лікарської резидентури) та керівника у закладі вищої освіти або науковій установі із обов’язковим залученням до надання медичної та реабілітаційної допомоги;

– здобуває компетентності, які визначені програмою підготовки в лікарській резидентурі за відповідною лікарською спеціальністю;

– виконує всі види робіт (огляди, консультації, операції, маніпуляції, процедури, дослідження і догляд за пацієнтом), передбачені вимогами програми та навчальним планом підготовки в лікарській резидентурі, індивідуальним навчальним планом підготовки;

– під наглядом клінічного куратора виконує обов’язки лікаря-спеціаліста за лікарською спеціальністю, що відповідає спеціальності лікарської резидентури, з відповідним внесенням записів до електронної системи охорони здоров’я, в тому числі не менше ніж 2 рази на місяць чергує у профільному відділенні у вечірній час;

– здійснює діяльність з відповідної спеціальності з прогресивним рівнем складності по мірі виконання програми підготовки в лікарській резидентурі;

– окремі обов’язки (види та обсяг робіт) за рішенням клінічного куратора та керівника ЗОЗ виконує самостійно;

– планує роботу та аналізує її результати;

– веде лікарську документацію, в тому числі в електронній формі;

– бере активну участь в поширенні медичних знань серед населення;

– дотримується принципів медичної етики і деонтології;

– проходить поточний, проміжний та підсумковий контроль (атестацію) на визначення знань та практичних навичок з присвоєнням професійної кваліфікації лікаря-спеціаліста за відповідною спеціальністю лікарської резидентури.

Кваліфікаційними вимогами до лікаря-резидента є: вища освіта ступеня магістра за спеціальностями «Стоматологія», «Медицина», «Педіатрія», «Медична психологія», «Технології медичної діагностики та лікування» галузі знань «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення». Інтернатура (спеціалізація) за лікарською спеціальністю, на основі якої здійснено вступ до лікарської резидентури. Наявність сертифіката лікаря-спеціаліста з цієї спеціальності. Відповідність вимогам до стажу роботи за цією спеціальністю для відповідного контингенту вступників до лікарської резидентури.