Внесено зміни до Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб

11 жовтня 2025 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні» від 08.10.2025 № 1271 (далі — Постанова № 1271). Цим документом внесено зміни до Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 331 (далі — Порядок № 331).

Нагадаємо, що Порядок № 331 визначає умови, механізм виплати та порядок використання коштів для надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб (зокрема тих працівників, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування) внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні (далі — компенсація витрат) за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших джерел, не заборонених законодавством. Компенсація витрат надається у розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом, або обчисленої з неї відповідної суми у разі, коли внутрішньо переміщена особа (далі — ВПО) працювала неповний місяць, щомісяця протягом 3 місяців, а для осіб з інвалідністю з числа ВПО — 6 місяців з дня працевлаштування, за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ), на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.

Постановою № 1271 пункт 3 Порядку № 331 після абзацу третього доповнено новим абзацом четвертим, згідно з яким для роботодавців, які провадять свою діяльність у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях, загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати 6 місяців з дня працевлаштування ВПО на умовах, передбачених пунктом 2 цього Порядку.

Таким чином, розширено можливість надання компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування ВПО для роботодавців, що провадять діяльність у прикордонних та постраждалих від війни регіонах, шляхом встановлення для них тривалішого строку компенсації — до 6 місяців.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 331 компенсація витрат надається роботодавцю, крім роботодавців, які є бюджетними установами (за винятком надавачів соціальних послуг), фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), зокрема за сумісництвом, за таких умов:

– роботодавець перебуває на обліку як платник ЄСВ;

– розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством;

– подання в установленому законодавством порядку податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період на дату подання заяви на отримання компенсації витрат (раніше було — подання в установленому законодавством порядку податкової квартальної звітності або податкової річної звітності за останній звітний період на дату подання заяви на отримання компенсації витрат).

Вищенаведений абзац четвертий пункту 2 Порядку № 331 викладено в новій редакції Постановою № 1271, внаслідок чого у Порядку № 331 термінологію щодо звітності, яку подає роботодавець для отримання компенсації витрат, приведено у відповідність до чинного законодавства.

В абзаці четвертому пункту 4 Порядку № 331 уточнено, що заява про компенсацію витрат подається роботодавцем до центру зайнятості за місцем провадження його діяльності (раніше було — до центру зайнятості, розташованого за місцезнаходженням роботодавця).

У першому реченні абзацу другого пункту 18 Порядку № 331 уточнено, що перевірка центром зайнятості достовірності відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів, дотримання порядку їх використання роботодавцем може бути проведена за місцем провадження діяльності роботодавця (раніше було — за місцезнаходженням роботодавця) або у приміщенні центру зайнятості.

Отже, тепер вище вказана перевірка буде проводитися за місцем провадження діяльності роботодавця, що, на думку розробників Постанови № 1271, дозволить здійснювати реальний нагляд та усунути формальні підходи до перевірки.