Внесено зміни до Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб під час воєнного стану

09 червня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні» від 06.06.2023 № 568. Цією Постановою внесено зміни до Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 331 (далі — Порядок № 331).

Так, до пункту 1 Порядку № 331 внесено доповнення, внаслідок чого в ньому тепер зазначено, що цей Порядок визначає умови, механізм виплати та порядок використання коштів для надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб (зокрема тих працівників, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування) внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні (далі — компенсація витрат) за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та інших джерел, не заборонених законодавством.

Крім того, пункт 1 Порядку № 331 доповнено двома абзацами такого змісту:

«Для цілей цього Порядку під терміном «внутрішньо переміщена особа» розуміється особа, яка після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану отримала довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296).

Термін «роботодавець» вживається у цьому Порядку в значенні, наведеному в Податковому кодексі України.».

Нагадаємо, що згідно з підпунктом 14.1.222 Податкового кодексу України роботодавець — юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов’язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов’язки, передбачені законами. Для цілей розділу IV цього Кодексу до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими.

Ще одним нововведенням є виключення з Порядку № 331 тексту «гіг-контракту».

Таким чином, дію Порядку № 331 (надання компенсації витрат) поширили на тих працівників, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі — ВПО) після введення воєнного стану в Україні, в тому числі після працевлаштування. При цьому компенсація витрат, передбачена Порядком № 331, не буде виплачуватися під час воєнного стану у разі укладення цивільно-правових договорів з фізичними особами на виконання робіт та/або надання послуг, а також у разі працевлаштування резидентом Дія Сіті гіг-спеціалістів за гіг-контрактом.

Абзац четвертий пункту 2 Порядку № 331 викладено в новій редакції, згідно з якою компенсація витрат надається роботодавцю, крім роботодавців, які є бюджетними установами (за винятком надавачів соціальних послуг), фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), зокрема за сумісництвом, за умови подання в установленому законодавством порядку податкової квартальної звітності або податкової річної звітності за останній звітний період на дату подання заяви на отримання компенсації витрат (раніше було — за умови подання в установленому законодавством порядку податкової звітності за IV квартал 2021 р. або річної звітності за 2021 рік).

Як і раніше, відповідно до пункту 3 Порядку № 331 компенсація витрат надається у розмірі 6700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану ВПО, за яку роботодавцем сплачується єдиний соціальний внесок (далі — ЄСВ), на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення. Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи на умовах, передбачених пунктом 2 цього Порядку.

Нагадаємо, що згідно з пунктом 2 Порядку № 331 компенсація витрат надається роботодавцю, крім вищезазначених, за таких умов:

– роботодавець перебуває на обліку як платник ЄСВ;

– розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством.

Особа з числа ВПО може бути працевлаштована на умовах, визначених Порядком № 331, один раз.

У разі припинення трудових відносин, зокрема розірвання строкового або безстрокового трудового договору (контракту), зокрема за сумісництвом, до завершення строку виплати компенсації витрат, роботодавець протягом 5 робочих днів з дня такого припинення зобов’язаний повернути суму невикористаної компенсації витрат на рахунок регіонального центру зайнятості. Сума, що підлягає поверненню, визначається як різниця між сумою компенсації витрат (6700 гривень) та її розміром, розрахованим пропорційно відпрацьованому працівником часу на місяць (п. 11 Порядку № 331).

До абзацу третього пункту 18 Порядку № 331 внесено уточнення, внаслідок чого ним тепер встановлено, що центр зайнятості контролює використання коштів, що перераховуються роботодавцю як компенсація витрат, та здійснює моніторинг збереження зайнятості працівників шляхом проведення відповідної перевірки протягом 180 календарних днів після останньої виплати такої компенсації та має право отримувати від роботодавця необхідні пояснення з відповідних питань, зокрема в письмовій формі.

Таким чином, центр зайнятості тепер буде здійснювати моніторинг збереження зайнятості працівників.