Журнал Все про працю і зарплату № 5/2023

Олександр ШИПОВСЬКИЙ, головний редактор журналу «Все про працю і зарплату»

Трудове законодавство передбачає цілу низку випадків, коли за працівниками зберігається середній заробіток або їм виплачуються допомоги та компенсації, що розраховуються з середньомісячної заробітної плати, при визначенні розміру яких використовуються дані про виплати працівникам за останні 2 календарні місяці роботи. У зазначених випадках обчислення середнього заробітку та суми виплат здійснюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100. Який алгоритм розрахунку сум «середньозарплатних» виплат? Які виплати враховуються при обчисленні середнього заробітку? Як розраховується середньоденна (середньогодинна) заробітна плата? Як визначається сума виплати, що обчислюється із середньої заробітної плати?

Олег ВИНОГРАДОВ, експерт з питань трудового і податкового законодавства

У попередньому номері журналу були розглянуті особливості відображення у Податковому розрахунку нарахованих (виплачених) відпускних, «лікарняних» та «декретних», а також нарахованих на них (утриманих з них) податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску. Оскільки при нарахуванні відпускних, «лікарняних», «декретних» та інших виплат, а також при відображенні у Податковому розрахунку сум ЄСВ, ПДФО та ВЗ можливі помилки, то виникає потреба в коригуванні сум доходу, ЄСВ, ПДФО та ВЗ у вже поданому Податковому розрахунку. Крім того, при заповненні реквізитів Податкового розрахунку можливі несумові помилки. Як у поданому Податковому розрахунку виправляються помилки, якщо не минув граничний строк його подання за поточний звітний період? Який порядок виправлення помилок в Податковому розрахунку, якщо закінчився строк його подання за звітний період? Як за допомогою Податкового розрахунку виправити помилки, допущені у Звіті з ЄСВ та формі № 1ДФ, що подавалися за періоди до 2021 року?

Вадим АНТИПОВ, експерт з питань трудового законодавства

В умовах ведення бойових дій на території нашої країни багато підприємств змушені зупиняти чи обмежувати господарську діяльність, запроваджуючи простій окремих структурних підрозділів або працівників. Крім того, частково чи повністю зупиняти виробництво підприємства можуть за відсутності поставок сировини для виготовлення продукції або ринків збуту для виготовленої продукції. Також простої трапляються через вихід з ладу обладнання, форс-мажорні обставини та з інших причин. Який порядок повідомлення працівників про введення простою? Як документально оформляється простій на підприємстві? Які виплати здійснюються працівникам під час простою? Чи враховується оплата простою при нарахуванні «середньозарплатних» і страхових виплат? Чи виплачуються працівникам «лікарняні» та «декретні» під час простою? Який порядок оподаткування та відображення в обліку оплати простою?

Артем КОЛІСНИЧЕНКО, експерт з питань трудового законодавства

У попередніх номерах журналу поточного та минулих років були розглянуті різні аспекти припинення трудового договору з працівником на підставах, які найчастіше зустрічаються, а саме за угодою сторін, за власним бажанням працівника, з ініціативи роботодавця у зв’язку зі скороченням чисельності або штату працівників, у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі. У цій статті продовжимо розгляд особливостей розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, при цьому зупинимося на нюансах звільнення працівника за систематичне невиконання ним без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення (за пунктом 3 статті 40 КЗпП). За наявності яких умов можливе звільнення працівника за вказаною підставою? Як таке звільнення оформляється документально?