Індикатор надійності

Підказка: Пароль повинен мати щонайменше 12 символів. Щоб зробити його сильнішим, використовуйте великі та маленькі букви, цифри, та спеціальні символи.

Затверджено Порядок припинення трудового договору у разі смерті роботодавця – фізичної особи

20 жовтня 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку припинення трудового договору у разі смерті роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою» від 14.10.2022 № 1172 (далі — Постанова № 1172).

Нагадаємо, що з 19.07.2022 частину першу статті 36 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) було доповнено пунктом 81, згідно з яким підставою припинення трудового договору є смерть роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою.

Одночасно статтю 36 КЗпП було доповнено частиною четвертою, згідно з якою порядок припинення трудового договору з підстав, передбачених пунктом 81 частини першої статті 36 КЗпП, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання частини четвертої статті 36 КЗпП Кабінет Міністрів України Постановою № 1172 затвердив Порядок припинення трудового договору у разі смерті роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (далі — Порядок № 1172). Цим Порядком визначається алгоритм дій працівника, який бажає припинити трудовий договір у разі смерті роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (далі — звільнення за пунктом 81 статті 36 КЗпП), а також встановлюються обов’язки центрів зайнятості у разі подання працівником заяви про припинення трудового договору і особливості взаємодії між центром зайнятості, Пенсійним фондом України та Державною податковою службою (далі — ДПС).

Згідно з Порядком № 1172 для припинення трудового договору (для звільнення за пунктом 81 статті 36 КЗпП) працівник подає в електронній або паперовій формі до будь-якого центру зайнятості:

– заяву про припинення трудового договору (далі — заява) з викладенням відповідної інформації про смерть роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;

– копії документів, що підтверджують смерть роботодавця або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою (за наявності);

– копії документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі — РНОКПП) або серії та номера паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відповідну відмітку в паспорті громадянина України);

– інформацію про роботодавця: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) роботодавця – фізичної особи, РНОКПП або індивідуальний податковий номер (для фізичної особи – підприємця) (за наявності такого у роботодавця);

– копію примірника трудового договору або наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, а у випадку їх відсутності — відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;

– копію трудової книжки (за наявності).

У день подання від працівника заяви центр зайнятості повідомляє про припинення трудового договору Пенсійному фонду України та ДПС і надсилає відповідну інформацію в електронній формі, яка має містити відомості про:

працівника: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) працівника, його дату народження та РНОКПП або серію та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відповідну відмітку в паспорті громадянина України), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

роботодавця: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) роботодавця – фізичної особи, РНОКПП або індивідуальний податковий номер (для фізичної особи – підприємця) (за наявності такого у роботодавця);

– дату припинення трудового договору.

Датою припинення трудового договору вважається день подання заяви працівником. Протягом 3 робочих днів з дня надходження інформації про припинення трудового договору Пенсійним фондом України вноситься відповідна інформація до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Центр зайнятості на вимогу працівника на підставі відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування вносить запис про припинення трудового договору до трудової книжки, яку надав працівник, із зазначенням причини звільнення відповідно до пункту 81 частини першої статті 36 КЗпП, але не раніше ніж через 3 робочих дні з дня подання заяви.

Обробка та обмін інформацією, зазначеною у Порядку № 1172, здійснюються з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних та дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації, рівень захисту якої має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.


Вам також може бути цікаво

Внесено зміни до Класифікатора професій
Внесено зміни до Податкового кодексу, якими скасовано право на підвищену податкову соціальну пільгу осіб, позбавлених звання Героя України
Внесено зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного соціального внеску щодо домашніх працівників
Внесено зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних і до Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств критично важливими
Прийнято та офіційно опубліковано Закон про Держбюджет–2025, яким встановлено соціальні стандарти та інші показники на 2025 рік
ДПСУ роз’яснила порядок застосування нової ставки військового збору податковими агентами (роботодавцями)