До страхового стажу тепер зараховуються періоди незаконних звільнення та переведення на нижчеоплачувану роботу працівника, якщо роботодавець сплатив ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску

26 січня 2026 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до страхового стажу періоду незаконного звільнення працівника» від 03.12.2025 № 4697-IX. Цим Законом внесено зміни до двох законів України.

Частину 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV доповнено новим абзацом третім такого змісту:

«До страхового стажу зараховується період вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням, на підставі рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, яке набрало законної сили, та за який роботодавець сплатив страхові внески в розмірі, передбаченому абзацом першим цієї частини».

Отже, до страхового стажу для нарахування пенсії включається період вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням, на підставі рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, яке набрало законної сили, та за який роботодавець сплатив страхові внески (ЄСВ) в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

У Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон про ЄСВ) абзац другий частини 2 статті 7 викладено в такій новій редакції:

«Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким нараховано різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи або після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час, або згідно з рішенням суду — середню заробітну плату за вимушений прогул. При цьому сума єдиного внеску, нарахована за кожний місяць вимушеного прогулу або з урахуванням різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску».

Нагадаємо, що в абзаці першому частини 2 статті 7 Закону про ЄСВ зазначено таке:

«2. Для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.».

Частину 8 статті 9 Закону про ЄСВ доповнено новим абзацом третім такого змісту:

«Єдиний внесок, нарахований на суми, зазначені в абзаці другому частини другої статті 7 цього Закону, сплачується одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів для здійснення їх виплати.».

Таким чином, якщо за рішенням суду працівника поновлено на попередній роботі з нарахуванням різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (далі — різниця), то сума ЄСВ, яка нараховується на різницю, визначається шляхом ділення різниці на кількість місяців, за які вона нарахована (аналогічно нарахуванню ЄСВ на середній заробіток за період вимушеного прогулу). Сума ЄСВ, нарахована за кожний місяць вимушеного прогулу або з урахуванням різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску, тобто у 2026 році не може бути менше 1902,34 грн (8647 грн х 22%). ЄСВ, нарахований на середній заробіток за період вимушеного прогулу та на різницю, сплачується одночасно з їх виплатою.