Індикатор надійності

Підказка: Пароль повинен мати щонайменше 12 символів. Щоб зробити його сильнішим, використовуйте великі та маленькі букви, цифри, та спеціальні символи.

Затверджено Порядок надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю

29 серпня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю» від 22.08.2023 № 893 (далі — Постанова № 893). Цим документом затверджено Порядок надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю (далі — Порядок № 893).

Пунктом 1 Постанови № 893 встановлено, що до переліку (видів) соціальних послуг у сфері зайнятості належить надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю.

Порядок № 893 визначає умови, механізм виплати роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю, а також її строки та розмір.

Дія Порядку № 893 поширюється на роботодавців, які починаючи з дня набрання чинності Постановою № 893 (тобто з 29 серпня 2023 року) працевлаштували особу з інвалідністю I або II групи, яка є застрахованою особою.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 893 компенсація фактичних витрат за облаштування робочого місця (далі — компенсація) — відшкодування роботодавцю фактичних витрат за облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю у розмірі не вище граничного розміру компенсації, встановленого цим Порядком.

Облаштування робочого місця — комплекс заходів та засобів, вжитих роботодавцем для адаптації та розумного пристосування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю (далі — інвалід) згідно з документом, в якому визначена така рекомендація, з урахуванням потреби такої особи.

Джерелами фінансування компенсації є кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі — Фонд) та інших джерел, не заборонених законодавством. Фінансування компенсації здійснюється в межах коштів, передбачених на такі цілі в бюджеті Фонду (п. 3 Порядку № 893).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 893 компенсація надається регіональним центром зайнятості роботодавцю за облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю. Компенсація надається за придбаний (придбані) роботодавцем допоміжний засіб (допоміжні засоби) для облаштування робочого місця працевлаштованого інваліда, перелік яких визначений в додатку 1 до Порядку № 893.

Компенсація виплачується в розмірі фактичних витрат роботодавця за облаштування робочого місця працевлаштованого інваліда, але не вище граничного розміру компенсації. Граничний розмір компенсації не може перевищувати 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому приймається рішення про її надання, для інвалідів I групи та 10 розмірів мінімальної заробітної плати — для інвалідів II групи (п. 5 Порядку № 893).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 893 компенсація надається регіональним центром зайнятості за зверненням роботодавця. Для отримання компенсації роботодавець подає центру зайнятості за місцем провадження його господарської діяльності заяву про надання компенсації за облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 893 (далі — заява) та документи/інформацію, передбачені цим пунктом та/або зазначені в заяві, які подаються та обробляються з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Заява подається роботодавцем протягом 90 календарних днів з дня працевлаштування інваліда одним з таких способів.

  • у паперовій формі — особисто до центру зайнятості;
  • в електронній формі:

– засобами офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості (за наявності технічної можливості);

– за допомогою засобів електронних комунікацій шляхом надсилання заяви з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, на офіційну адресу електронної пошти відповідного центру зайнятості;

– засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі — Портал Дія) (за наявності технічної можливості).

До заяви роботодавець додає:

– засвідчену ним копію наказу (розпорядження) про прийняття на роботу або примірник трудового договору, а в разі їх відсутності — відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;

– засвідчену ним копію документа, що підтверджує придбання роботодавцем допоміжного засобу (допоміжних засобів) для облаштування робочого місця працевлаштованого інваліда (договір, рахунок-фактура (рахунок, квитанція, накладна тощо);

– відомості про господарську діяльність, а також про всю незначну державну допомогу, отриману роботодавцем протягом останніх 3 років, її форму та мету (ці відомості не подаються під час воєнного стану).

Згідно з пунктом 7 Порядку № 893 компенсація не надається з таких підстав:

1) роботодавець має заборгованість/податковий борг:

– з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ) станом на 1 число місяця, в якому подана заява;

– із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

– із виплати заробітної плати;

– з податків, зборів та інших платежів до державного і місцевого бюджетів понад 6 місяців, що передують 1 числу місяця, в якому подана заява;

2) станом на дату подання заяви до роботодавця застосовуються судові процедури банкрутства (неплатоспроможності), передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, або роботодавець перебуває на стадії ліквідації;

3) станом на дату подання заяви сума компенсації та допомоги за будь-якими іншими напрямами державної підтримки та/або допомоги (незалежно від її видів та джерел) сукупно перевищує суму незначної державної допомоги (ця норма не застосовується під час воєнного стану);

4) інвалід станом на дату його працевлаштування не був застрахованою особою;

5) працевлаштування роботодавцем інваліда, за якого компенсація вже була виплачена або виплачується такому або іншому роботодавцю станом на дату подання заяви;

6) інвалід протягом 180 календарних днів, що передують дню його працевлаштування, перебував у трудових відносинах з роботодавцем, який подав заяву;

7) інвалід протягом 180 календарних днів, що передують дню набрання чинності Постановою № 893 (передують 29 серпня 2023 року), перебував у трудових відносинах з роботодавцем, який подав заяву;

8) роботодавець подав заяву через 90 календарних днів з дня працевлаштування інваліда;

9) неподання документів, передбачених пунктом 6 Порядку № 893, у встановлені строки;

10) подання роботодавцем неповного пакета документів, передбачених пунктом 6 Порядку № 893;

11) надання роботодавцем до заяви нерозбірливої копії (сканованої копії, фотокопії) документів, передбачених пунктом 6 Порядку № 893;

12) подання роботодавцем недостовірної інформації, зазначеної в заяві, та/або недостовірних документів, передбачених пунктом 6 Порядку № 893, та/або підтвердження факту невідповідності роботодавця або працевлаштованої ним особи вимогам Порядку № 893;

13) роботодавець станом на дату подання заяви фактично перебуває та провадить свою господарську діяльність на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України та територіях активних бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, та для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

14) роботодавець станом на дату подання заяви провадить господарську діяльність на території Російської Федерації та Республіки Білорусь;

15) роботодавця станом на дату подання заяви віднесено до юридичних або фізичних осіб, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію указами Президента України, щодо застосування персональних (спеціальних) економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України «Про санкції»;

16) відсутні кошти на фінансування компенсації, передбачені на такі цілі в бюджеті Фонду, протягом строку розгляду рішення про надання або відмову в наданні компенсації;

17) придбаний (придбані) роботодавцем допоміжний засіб (допоміжні засоби) для облаштування робочого місця не визначений (визначені) переліком згідно з додатком 1 до Порядку № 893.

Інформація про відсутність/наявність у роботодавців, які звертаються за отриманням компенсації, податкового боргу з податків, зборів та інших платежів до державного і місцевого бюджетів та/або заборгованості з ЄСВ, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, визначається в порядку інформаційної взаємодії між Державним центром зайнятості та ДПС.

Інформація про відсутність/наявність у роботодавців, які звертаються за отриманням компенсації, заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, трудові відносини з особою, працевлаштованою роботодавцем, визначається в порядку інформаційної взаємодії між Державним центром зайнятості та Пенсійним фондом України.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 893 рішення про надання або відмову в наданні компенсації приймається регіональним центром зайнятості протягом 10 робочих днів з дня подання документів, передбачених пунктом 6 цього Порядку, та оформляється наказом регіонального центру зайнятості.

У разі подання неповного пакета документів центр зайнятості повідомляє про це роботодавцю. Після доповнення або доопрацювання таких документів роботодавець має право повторно звернутися до центру зайнятості протягом 5 робочих днів з дня отримання повідомлення центру зайнятості. У разі повторного подання роботодавцем документів рішення про надання або відмову в наданні компенсації приймається регіональним центром зайнятості протягом 5 робочих днів з дня повторного подання роботодавцем документів.

Щодо рішення про надання або відмову в наданні компенсації центр зайнятості протягом 3 робочих днів з дати його прийняття надсилає роботодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в заяві, відповідну інформацію, у тому числі з обґрунтуванням причин відмови.

У разі подання заяви засобами Порталу Дія про рішення про надання або відмову в наданні компенсації із зазначенням підстав відмови центр зайнятості протягом 3 робочих днів з дати його прийняття повідомляє роботодавцю засобами Порталу Дія.

У разі підтвердження за результатами додаткової перевірки факту невідповідності роботодавця або інваліда вимогам Порядку № 893, що були отримані за результатами верифікації, здійсненої Мінфіном, після прийняття регіональним центром зайнятості рішення щодо надання компенсації таке рішення скасовується, а кошти, виплачені роботодавцю, підлягають поверненню.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 893 компенсація виплачується роботодавцю протягом 5 робочих днів з дня прийняття рішення про надання компенсації на його банківський рахунок, зазначений у заяві. У разі зміни місця провадження господарської діяльності роботодавця компенсацію виплачує регіональний центр зайнятості, що прийняв рішення про її надання.

Під час воєнного стану не застосовуються положення абзаців третього – п’ятого пункту 3, абзаців шістнадцятого і сімнадцятого пункту 6, підпункту 3 пункту 7 Порядку № 893. Ці положення встановлюють, що компенсація надається з урахуванням положень Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» від 01.07.2014 № 1555-VII (далі — Закон № 1555). Сума компенсації та допомоги за будь-якими іншими напрямами державної підтримки та/або допомоги (незалежно від її видів та джерел) сукупно не може перевищувати суму незначної державної допомоги, визначену Законом № 1555. Суб’єкт господарювання, який має намір отримати компенсацію, надає центру зайнятості відомості про сукупний розмір незначної державної допомоги, отриманої ним протягом останніх 3 років, її форму та мету.

Нагадаємо, що незначна державна допомога — державна допомога одному суб’єкту господарювання, сукупний розмір якої незалежно від її форми та джерел не перевищує за будь-який трирічний період суму, еквівалентну 200 тисячам євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України, що діяв на останній день фінансового року (ст. 1 Закону № 1555).


Вам також може бути цікаво

ДПСУ роз’яснила порядок застосування нової ставки військового збору податковими агентами (роботодавцями)
Набрав чинності Закон, яким збільшено ставку військового збору
Набрав чинності новий Порядок бронювання військовозобов’язаних
Воєнний стан і мобілізацію продовжено ще на 90 днів до 8 лютого 2025 року
Змінено ознаки окремих доходів для відображення у Податковому розрахунку
Закон України, яким збільшується ставка військового збору, направлено на підпис Президенту України