Підвищено заробітну плату медичним працівникам та обмежено розмір посадового окладу керівника закладу охорони здоров’я

13 січня 2022 року набрала чинності, але застосовується з 1 січня 2022 року постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці медичних працівників закладів охорони здоров’я» від 12.01.2022 № 2 (далі — Постанова № 2).

Пунктом 1 Постанови № 2 встановлено, що:

1) розмір нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності за повністю виконану місячну (годинну) норму праці установлюється у межах фонду оплати праці на 2022 рік:

– на рівні не менше 20 000 грн. лікарям (крім лікарів-інтернів) та професіоналам з вищою немедичною освітою, які допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров’я;

– на рівні не менше 13 500 грн. для посад молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівцям з початковим рівнем (короткий цикл) вищої медичної освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства;

2) граничний розмір надбавок, передбачених у підпункті «а» підпункту 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298 (тобто надбавок за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання), за складність, напруженість у роботі у розмірі до 50% посадового окладу, ставки заробітної плати, тарифної ставки), може бути збільшений для досягнення розміру нарахованої заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності, передбаченого підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 2;

3) надбавки, установлені з урахуванням положень підпункту 2 пункту 1 Постанови № 2, не враховуються під час установлення доплат та інших надбавок медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності;

4) диференціація заробітної плати медичним працівникам закладів охорони здоров’я державної або комунальної форми власності здійснюється у межах фонду оплати праці шляхом встановлення доплат та надбавок з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи;

5) у разі встановлення медичному працівнику неповного робочого дня або неповного робочого тижня, а також під час невиконання працівником у повному обсязі встановленої норми тривалості робочого часу вимога щодо розміру оплати праці, передбачена підпунктом 1 пункту 1 Постанови № 2, застосовується пропорційно до відпрацьованого часу.

Аналогічні норми стосовно розмірів заробітної плати медичних працівників тепер містить новий підпункт 9 пункту 1 додатка 3 «Перелік зобов’язань надавача медичних послуг щодо забезпечення належного рівня надання таких послуг за договором» до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України «Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій» від 25.04.2018 № 410 (далі — Постанова № 410). Також підпунктом 9 встановлено, що для медичних працівників, які залучені виключно до надання первинної медичної допомоги (лікарів або молодших спеціалістів з медичною освітою (фахових молодших бакалаврів), фахівців з початковим рівнем (короткий цикл) вищої освіти, першим (бакалаврський) рівнем вищої медичної освіти і магістрів з медсестринства, які входять до команди з надання первинної медичної допомоги такого лікаря), цей підпункт застосовується у разі, коли лікаря обрали не менше ніж 70% пацієнтів оптимального обсягу практики первинної медичної допомоги.

Таким чином, всім медичним працівникам державної або комунальної форми власності з 1 січня 2022 року підвищено заробітну плату. При цьому Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці повідомило про неприпустимість у будь-якій формі тиску на медпрацівників з метою змусити їх написати заяву про встановлення неповного робочого часу (медики вже повідомляють, що їх примушують до написання заяв про запровадження неповного робочого часу). Оформлення медпрацівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений у закладі охорони здоров’я, тягне за собою відповідальність роботодавців, встановлену абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП, у вигляді штрафу у 10-кратному розмірі МЗП, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

Також 1 січня 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 19 травня 1999 р. № 859 та від 25 квітня 2018 р. № 410» від 15.12.2021 № 1334. Цією Постановою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств» від 19.05.99 № 859 (далі — Постанова № 859) та до Постанови № 410.

Так, пункт 1 Постанови № 859 доповнено підпунктом 1-1, яким встановлено, що  розмір посадового окладу керівника закладу охорони здоров’я забезпечує співвідношення між середньою заробітною платою медичних працівників та не може перевищувати розмір середньої заробітної плати медичних працівників підприємства більш як на 60%.

Пункт 1 додатка 3 до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженої Постановою № 410, доповнено підпунктами 6 – 8, внаслідок чого тепер надавач медичних послуг зобов’язаний протягом строку дії договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій відповідно до законодавства:

– забезпечувати здійснення розрахунку справедливого співвідношення між заробітною платою медичних працівників та керівного складу закладів охорони здоров’я, диференціації заробітної плати з урахуванням обсягів, складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника;

– вживати заходів до підвищення заробітної плати працівників;

– сприяти перегляду та вдосконаленню колективно-договірного регулювання трудових відносин і соціально-економічних інтересів медичних працівників, зокрема стосовно оплати праці, режиму роботи, часу відпочинку, безпечних умов праці, соціального захисту.