Набрав чинності Закон про Держбюджет–2024, яким встановлено соціальні стандарти на 2024 рік, від розміру яких залежить низка інших показників

1 січня 2024 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX (далі — Закон про Держбюджет-2024), яким встановлено, зокрема, соціальні стандарти на 2024 рік.

Так, згідно зі статтею 8 Закону про Держбюджет-2024 мінімальна заробітна плата у 2024 році становить:

– у місячному розмірі: з 1 січня — 7100 грн., з 1 квітня — 8000 грн.;

– у погодинному розмірі: з 1 січня — 42,60 грн., з 1 квітня — 48 грн.

Крім того, розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, визначено на рівні 1600 грн.

Відповідно до статті 7 Закону про Держбюджет-2024 прожитковий мінімум з 1 січня 2024 року становить:

– усереднений на одну особу в розрахунку на місяць — 2920 грн.;

– для дітей віком до 6 років — 2563 грн.;

– для дітей віком від 6 до 18 років — 3196 грн.;

– для працездатних осіб — 3028 грн.;

– для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді — 2102 грн.;

– для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів — 2102 грн.;

– для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури — 1600 грн.;

– для осіб, які втратили працездатність — 2361 грн.

Зауважимо, що прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення протягом 2024 року змінюватися не буде.

Враховуючи вищезазначені показники мінімальної заробітної плати у місячному розмірі та прожиткового мінімуму для працездатних осіб (далі — ПМТЛ), у тому числі станом на 1 січня 2024 року, протягом 2024 року важливі для роботодавців «зарплатно-податково-страхові» показники будуть наступними:

• мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) — 3028 грн. (ч. шоста ст. 96 Кодексу законів про працю України);
• максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску (далі — ЄСВ): з 1 січня — 106 500 грн. (7100 грн. х 15), з 1 квітня — 120 000 грн. (8000 грн. х 15);
• сума ЄСВ, яка має бути сплачена роботодавцем, якщо база нарахування ЄСВ у застрахованої особи за основним місцем роботи не перевищує розміру мінімальної заробітної плати: з 1 січня — 1562 грн. (7100 грн. х 22%), з 1 квітня — 1760 грн. (8000 грн. х 22%);
• розмір мінімального страхового внеску: з 1 січня — 1562 грн. (7100 грн. х 22%), з 1 квітня — 1760 грн. (8000 грн. х 22%);
• сума податкової соціальної пільги (далі — ПСП) протягом усього 2024 року, яка надається:

• — у розмірі 100% (пп. 169.1.1 Податкового кодексу України; далі — ПКУ) — 1514 грн. (50% х 3028 грн.);
• — у розмірі 100% на кожну дитину працівнику, який утримує двох чи більше дітей до 18 років (пп. 169.1.2 ПКУ), — добуток 1514 грн. та кількості дітей
• — у розмірі 150% (пп. 169.1.3 ПКУ) — 2271 грн. (1514 грн. х 150%);
• — у розмірі 200% (пп. 169.1.4 ПКУ) — 3028 грн. (1514 грн. х 200%);

• граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, — 4240 грн. (3028 грн. х 1,4), а для одного з батьків у випадку та у розмірі, передбачених підпунктом 1.2 (тобто для особи, яка утримує двох чи більше дітей віком до 18 років), підпунктами «а» (для одинокої матері (батька), вдови (вдівця) або опікуна, піклувальника) та «б» (для особи, яка утримує дитину з інвалідністю) підпункту 169.1.3 ПКУ, — добуток 4240 грн. та кількості дітей;
• максимальна сума нецільової благодійної (матеріальної) допомоги сукупно за рік, яка не оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі— ПДФО) та військовим збором (далі — ВЗ), — 4240 грн. (пп. 170.7.3 ПКУ);
• максимальна вартість подарунків (призів переможцям та призерам спортивних змагань) у негрошовій формі у розрахунку на місяць, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.39 ПКУ), — 1775 грн. (7100 грн. х 25%);
• максимальна сума добових витрат, понесених працівником у зв’язку з відрядженням у межах України, яка не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ), — 710 грн. (7100 грн. х 0,1) за кожний календарний день відрядження;
• максимальна сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.21 ПКУ),— 21 300 грн. (7100 грн. х 3);
• максимальна вартість путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, яка надається його роботодавцем— платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.35 ПКУ), — 35 500 грн. (7100 грн. х 5);
• максимальна основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, урозрахунку на рік, що не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. «д» пп. 164.2.17, пп. 165.1.55 ПКУ), — 1775 грн. (7100 грн. х 25%);
• максимальна сума виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням професійної спілки, її об’єднання та/або організації професійної спілки, прийнятим в установленому порядку, на користь члена такої профспілки протягом року сукупно, яка не оподатковується ПДФО та ВЗ (пп. 165.1.47 ПКУ), — 4240 грн.;
• максимальна сума коштів або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку (колишнього працівника) за його останнім місцем роботи (ут. ч. перед виходом на пенсію) роботодавцем такого померлого платника податку, які не оподатковуються ПДФО та ВЗ (пп. «б» пп. 165.1.22 ПКУ), — 8480 грн. (2 х 4240 грн.);
• максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних», якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців, та мінімальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних»: з 1 січня — 233,25 грн. (7100 грн. : 30,44), з 1 квітня — 262,81 грн. (8000 грн. : 30,44);
• максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних», якщо страховий стаж становить менше 6 місяців за останні 12 місяців: з 1 січня — 466,49 грн. (7100 грн. х 2 : 30,44), з 1 квітня — 525,62 грн. (8000 грн. х 2 : 30,44);
• максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних» та «декретних», якщо страховий випадок настав: у січні — 3301,58 грн. (100 500 грн. : 30,44), у лютому – квітні — 3498,69 грн. (106 500 грн. : 30,44), у травні – грудні — 3942,18 грн. (120 000 грн. : 30,44).

Статтею 22 Закону про Держбюджет-2024 встановлено, що у 2024 році для всіх категорій працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів розмір заробітної плати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному бюджеті.

Статтею 33 Закону про Держбюджет-2024 визначено, що у 2024 році щорічні відпустки, на які працівник державного органу набув право за останній відпрацьований робочий рік, мають бути використані таким працівником до кінця 2024 року. У разі невикористання працівником державного органу зазначених щорічних відпусток йому в межах затверджених видатків на оплату праці відповідного державного органу має бути виплачено грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки, на які він набув право за останній відпрацьований робочий рік.

Статтею 39 Закону про Держбюджет-2024 встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року. Отже, у 2024 році відновлено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», при цьому «базовим» місяцем для обчислення величини приросту індексу споживчих цін буде грудень 2023 року (місяць, що передує місяцю, з якого починається обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком).

Також пунктами 10–23 «Прикінцевих положень» Закону про Держбюджет-2024 визначено особливості встановлення розмірів посадових окладів у 2024 році в державних органах.