Затверджено порядок бронювання працівників

Ще 30 листопада 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 04.11.2022 № 2732-IX, яким статтю 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від  21.10.93 № 3543-XII (далі — Закон про мобілізацію) викладено в такій новій редакції:

«Стаття 25. Організація і порядок бронювання військовозобов’язаних

1. Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

2. Військовозобов’язані, зазначені у частині першій цієї статті, не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

3. Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов’язаних може також здійснюватися за списком військовозобов’язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті».

На виконання вищенаведених норм статті 25 Закону про мобілізацію Кабінетом Міністрів України прийнята постанова «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76 (далі — Постанова № 76), яка набрала чинності 31 січня 2023 року.

Постановою № 76 затверджено:

– Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (далі — Порядок бронювання);

– Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі — Порядок № 76).

Одночасно Постановою № 76 скасовано дію постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03.03.2022 № 194, якою раніше був встановлений порядок бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення.

Відповідно до пункту 1 Порядку бронювання цей Порядок визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов’язаних за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють:

– в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування (далі — державні органи), у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

– на підприємствах, в установах і організаціях (далі — підприємства), яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

– на підприємствах, в установах і організаціях (далі — підприємства), які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

– на підприємствах, в установах і організаціях (далі — підприємства), які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Пунктом 2 Порядку бронювання встановлено, що бронювання військовозобов’язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі — список), погодженими Генеральним штабом Збройних Сил (військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, — за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки; далі — СЗР).

Заброньованим військовозобов’язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі — відстрочка).

У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати:

– строку проведення мобілізації — для військовозобов’язаних, зазначених в абзаці другому пункту 1 Порядку бронювання (тобто які працюють в державних органах);

– 6 місяців — для військовозобов’язаних, зазначених в абзацах третьому – п’ятому пункту 1 Порядку бронювання (тобто які працюють на підприємствах).

Пунктом 2 Постанови № 76 встановлено, що:

– відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, які були надані військовозобов’язаним рішеннями Міністерства економіки до набрання чинності цією Постановою, є чинними протягом строку, на який вони надані;

– анулювання відстрочок, зазначених в абзаці другому цього пункту, здійснюється у випадках та порядку, що визначені пунктом 12 Порядку бронювання, затвердженого цією Постановою.

Згідно з пунктом 3 Порядку бронювання керівники державних органів, підприємств відповідають за включення військовозобов’язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Для всіх підприємств, зазначених в абзацах третьому – п’ятому пункту 1 Порядку бронювання, загальними є такі норми:

– військовозобов’язані керівники зазначених підприємств та їх заступники, а також працівники підприємств паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності;

– список подається підприємством до відповідного органу за формою згідно з додатком 1 в паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2;

– кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних підприємства на дату подання списку. У разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50% кількості військовозобов’язаних підприємства на дату подання списку;

– до підприємств паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, не застосовується вищезазначені обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.

Відповідно до пункту 6 Порядку бронювання підприємства, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають список до державного органу, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення).

В обґрунтуванні до списку зазначаються:

– дата прийняття і номер акта Кабінету Міністрів України, рішення центрального або місцевого державного органу про встановлення (доведення) мобілізаційного завдання (замовлення) підприємству, дата і номер укладеного договору (контракту) на виконання підприємством мобілізаційного завдання (замовлення);

– інформація про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Державний орган, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення), проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подає його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР).

Згідно з пунктом 7 Порядку бронювання підприємства, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, подають список до центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, в інтересах яких вони здійснюють виробництво товарів, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому.

В обґрунтуванні до списку зазначається інформація про:

– виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, дату і номер укладеного державного контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

– відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Центральні органи виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, або Мінстратегпром проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР).

Відповідно до пункту 8 Порядку бронювання підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської міської військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.

В обґрунтуванні до списку зазначаються:

– дата прийняття і номер рішення центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за відповідною сферою управління та галуззю національної економіки), або обласної, Київської міської держадміністрацій, або обласної, Київської міської військових/військово-цивільних адміністрацій (у разі їх утворення) про визначення підприємства, установи і організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період або рішення МЗС чи Секретаріату Кабінету Міністрів України про затвердження переліку таких підприємств;

– інформація про відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або обласна, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, або обласна, Київська міська військові/військово-цивільні адміністрації (у разі їх утворення), МЗС, Секретаріат Кабінету Міністрів України проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та подають його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР).

Пунктом 9 Порядку бронювання встановлено, що погоджені Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, СЗР) за результатами розгляду щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань списки, подані відповідно до пунктів 4 – 8 цього Порядку, Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, СЗР) подає Мінекономіки.

Згідно з пунктом 10 Порядку бронювання за результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 9 Порядку бронювання, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, СЗР) Мінекономіки приймає рішення про бронювання військовозобов’язаних. Зазначення в рішенні Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного неправильної інформації про його прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування (повне та скорочене) та місцезнаходження державного органу, підприємства, код згідно з ЄДРПОУ (за наявності) може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

Відповідно до пункту 11 Порядку бронювання з метою оформлення військовозобов’язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов’язаних державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР).

Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, СЗР) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу СЗР).

Державний орган, підприємство видають військовозобов’язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3.

Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного державного органу, підприємства, є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.

Витяг видається військовозобов’язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.

Державні органи, підприємства у п’ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов’язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦКСП), де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу СЗР), повідомлення про бронювання військовозобов’язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.

ТЦКСП, в якому військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ СЗР), на підставі рішення про бронювання військовозобов’язаних зараховує такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

Згідно з пунктом 12 Порядку бронювання надана відстрочка підлягає анулюванню у разі:

1) закінчення строку її дії;

2) завершення підприємством виконання мобілізаційного завдання (замовлення) або його скасування;

3) завершення підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

4) позбавлення підприємства статусу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення таких підприємств критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;

5) ліквідації органу державного органу, підприємства;

6) звільнення військовозобов’язаного з державного органу, підприємства.

У випадках, зазначених у підпунктах 2 – 6 пункту 12 Порядку бронювання, анулювання відстрочки здійснюється за рішенням Мінекономіки на підставі обґрунтованого подання державного органу, підприємства. Відповідно до зазначеного рішення державні органи, підприємства у п’ятиденний строк з дня його прийняття вилучають у військовозобов’язаного витяг, виданий відповідно до пункту 11 цього Порядку, та надсилають його до ТЦКСП, де військовозобов’язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗР), з відміткою у відомості видачі бланків спеціального військового обліку (додаток 4).

Відповідно до пункту 13 Порядку бронювання державні органи, підприємства щокварталу складають звіт про чисельність військовозобов’язаних, які заброньовані згідно з цим Порядком, станом на 1 число місяця, що настає за звітним кварталом (далі — Звіт).

До Звіту включаються зведені показники за державним органом, підприємством та за підпорядкованими їм структурними підрозділами і філіями незалежно від їх місцезнаходження (п. 14 Порядку бронювання).

Пунктом 15 Порядку бронювання встановлено, що Звіт подається до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом (додаток 6):

– державному органу — підприємствами, які залучаються ними до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) в особливий період;

– центральним органам виконавчої влади, що здійснюють керівництво Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, або Мінстратегпрому — підприємствами, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

– центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, відповідній обласній, Київській міській держадміністрації або відповідній обласній, Київській міській військовій/військово-цивільній адміністрації (у разі її утворення), Секретаріату Кабінету Міністрів України — підприємствами, які визначені критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Порядок № 76 встановлює механізм визначення підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, для цілей бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 76 визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі — критично важливе підприємство) здійснюється за такими критеріями:

1) загальна сума податків, зборів, платежів, нарахованих, утриманих та сплачених до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство;

2) сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;

3) підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83;

4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Критерії, за якими здійснюється визначення підприємства, яке має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади, встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською міською держадміністраціями, або обласною, Київською міською військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) з урахуванням потреб територіальної громади;

5) відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства;

6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством;

7) підприємство є резидентом Дія Сіті.

До критично важливих підприємств належать: спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 76 підставою для прийняття рішення про визначення підприємства, крім підприємств, зазначених в абзацах другому – п’ятому цього пункту, критично важливим є відповідність трьом або більше критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку.

Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства критично важливим є відповідність двом або більше критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку № 76, а саме для таких підприємств:

– підприємства паливно-енергетичного комплексу;

– підприємства, яке провадить діяльність у сфері охорони здоров’я, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту та належить до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримується за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надає населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі;

– лінійних аудіовізуальних медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, програмне наповнення якого складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, або які залучені до системи оповіщення, та їх афілійованих осіб, а також державних та комунальних закладів культури.

Пунктом 4 Порядку № 76 встановлено, що визначення підприємства критично важливим здійснюється центральним органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, за відповідною сферою управління та галуззю національної економіки або обласною, Київською міською держадміністраціями, або обласною, Київською міською військовими/військово-цивільними адміністраціями (у разі їх утворення) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 76 з метою визначення підприємства критично важливим таке підприємство у разі відповідності критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, звертається до центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України (за сферою управління чи галуззю національної економіки), або до обласної, Київської міської держадміністрацій, або обласної, Київської міської військових/військово-цивільних адміністрацій (у разі їх утворення), на території юрисдикції яких воно розташовано. До звернення додаються копії підтвердних документів, а також інформація про подання підприємством в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній календарний квартал, що підтверджується:

– копією податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання або

– квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку або

– квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо результатів перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків, або

– поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу у разі надсилання податкової декларації поштою.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 76 орган, зазначений у пункті 5 цього Порядку, до якого надійшло звернення підприємства, зобов’язаний розглянути його на відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, та за результатами розгляду прийняти одне з таких рішень:

– про відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, і визначення його критично важливим;

– про невідповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 цього Порядку.

Рішення про відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку № 76, і визначення його критично важливим повинне містити інформацію про ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ; податковий номер платника податків; повне та скорочене найменування підприємства; критерії, яким відповідає підприємство.

Рішення про невідповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку № 76, повинне містити інформацію про відмову у визначенні підприємства критично важливим з обґрунтуванням невідповідності критеріям.

Копію рішення про відповідність підприємства критеріям, зазначеним у пункті 2 Порядку № 76, і визначення його критично важливим орган, зазначений у пункті 5 цього Порядку, надсилає до Мінекономіки та Генерального штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР) (п. 7 Порядку № 76).

Згідно з пунктом 8 Порядку № 76 підтвердження статусу критично важливого підприємства здійснюється підприємством не рідше ніж один раз на рік. Підприємство для підтвердження зазначеного статусу подає відповідну заяву до органу, який прийняв рішення про визначення такого підприємства критично важливим, до якої додаються копії підтвердних документів та інформація, зазначені у пункті 5 Порядку № 76 (див. вище).

Рішення про підтвердження статусу критично важливого підприємства або про позбавлення такого статусу приймається у порядку, визначеному пунктом 6 Порядку № 76.

Копію рішення про підтвердження статусу критично важливого підприємства або про позбавлення такого статусу орган, зазначений в абзаці другому цього пункту, в одноденний строк з дня його прийняття надсилає до Мінекономіки та Генерального штабу Збройних Сил (СБУ, СЗР).