Індикатор надійності

Підказка: Пароль повинен мати щонайменше 12 символів. Щоб зробити його сильнішим, використовуйте великі та маленькі букви, цифри, та спеціальні символи.

Внесено зміни до Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб

30 грудня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо врегулювання окремих питань зайнятості населення» від 27.12.2023 № 1390, якою Уряд вніс зміни до декількох своїх постанов. Роботодавців стосуються лише зміни, внесені до Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 331 (далі — Порядок № 331).

Нагадаємо, що Порядок № 331 визначає умови, механізм виплати та порядок використання коштів для надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб (зокрема тих працівників, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування) внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні (далі — компенсація витрат) за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі — Фонд) та інших джерел, не заборонених законодавством.

Пункт 3 Порядку № 331 викладено в такій новій редакції:

«3. Компенсація витрат надається у розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом, або обчисленої з неї відповідної суми у разі, коли особа, визначена пунктом 1 цього Порядку, працювала неповний місяць, щомісяця протягом тривалості надання компенсації витрат, що визначається абзацом третім цього пункту, за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період воєнного стану та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.

У разі коли компенсація витрат надається за неповний місяць, розмір компенсації за такий період обчислюється шляхом ділення розміру мінімальної заробітної плати, установленої законом, на кількість робочих днів місяця (або кількість годин у разі погодинного обліку робочого часу), встановлених законодавством, та множення отриманого в результаті ділення розміру на кількість робочих днів (або кількість годин), за які надається компенсація витрат.

Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати трьох місяців, а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб — шести місяців з дня працевлаштування особи на умовах, передбачених пунктом 2 цього Порядку.

Фінансування компенсації витрат здійснюється в межах коштів, передбачених на зазначені цілі в бюджеті Фонду, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.».

Таким чином, розмір компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб (далі — ВПО) встановлено на рівні мінімальної заробітної плати (раніше було — 6700 гривень), а якщо ВПО відпрацювала неповний місяць, розмір компенсації обчислюється з мінімальної заробітної плати пропорційно відпрацьованому часу. Крім того, збільшено з двох до трьох місяців загальну тривалість надання компенсації, а також встановлено окремий строк виплати компенсації для осіб з інвалідністю з числа ВПО — 6 місяців. При цьому працевлаштована ВПО не обов’язково має бути зареєстрованим безробітним.

Як наслідок, в разі працевлаштування ВПО (без інвалідності), яка отримала такий статус після 24 лютого 2022 року, з 1 січня 2024 року роботодавець має право на компенсацію витрат на оплату її праці у розмірі 7100 грн за місяць протягом 3 місяців, тобто загальна сума компенсації за січень – березень може становити 21 300 грн (3 міс. х 7100 грн). З 1 квітня 2024 року, коли МЗП зросте до 8000 грн, загальна сума компенсації витрат на оплату праці ВПО становитиме 24 000 грн (3 міс. х 8000 грн).

В абзаці першому пункту 4 Порядку № 331 уточнено, що для прийняття рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації роботодавець не раніше ніж через 5 календарних днів після працевлаштування ВПО та не пізніше 6 місяців з дня працевлаштування ВПО подає до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості або філії регіонального центру зайнятості (далі — центри зайнятості) заяву про компенсацію витрат (далі — заява):

– в електронній формі — через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі — Портал Дія);

– в паперовій формі — особисто під час відвідування центру зайнятості або на адресу електронної пошти відповідного центру зайнятості.

У пункті 5 Порядку № 331 до переліку документів, що надаються роботодавцем центру зайнятості для отримання компенсації, додано копію документа, в якому зазначена інформація про інвалідність працевлаштованої особи (у разі працевлаштування особи з інвалідністю — форма № 080/о, затверджена наказом МОЗ від 04.12.2001 № 482, або форма № 157-1/о, затверджена наказом МОЗ від 30.07.2012 № 577).

Також пункт 5 Порядку № 331 доповнено абзацом шостим, згідно з яким інформація, зазначена в заяві та в додатках до неї, визначених цим пунктом, подається та обробляється на всіх етапах з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

Пункт 6 Порядку № 331 доповнено абзацом, згідно з яким формування роботодавцем заяви в електронній формі на отримання компенсації здійснюється з урахуванням відомостей про осіб з інвалідністю, отриманих через Портал Дія з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Пункт 9 Порядку № 331 викладено в такій новій редакції:

«9. Рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації витрат приймається регіональним центром зайнятості та оформлюється відповідним наказом протягом п’яти календарних днів після отримання заяви від роботодавця.

Рішення щодо відмови у наданні компенсації витрат приймається регіональним центром зайнятості у разі наявності однієї з таких підстав:

невідповідність роботодавця умовам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку;

непідтвердження станом на дату подання заяви факту працевлаштування особи на умовах, передбачених абзацом першим пункту 2 цього Порядку;

відсутність станом на дату подання заяви у працевлаштованої особи довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

отримання особою довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану;

подання роботодавцем неповного пакета документів, передбачених пунктами 4 і 5 цього Порядку;

подання роботодавцем заяви з порушенням строку, передбаченого абзацом першим пункту 4 цього Порядку;

подання роботодавцем у заяві недостовірних відомостей та/або недостовірних документів, визначених пунктом 5 цього Порядку, та/або підтвердження факту невідповідності роботодавця або працевлаштованої ним особи вимогам цього Порядку;

працевлаштування роботодавцем особи, за яку компенсація витрат вже була виплачена або виплачується такому або іншому роботодавцю станом на дату подання заяви;

підтвердження регіональним центром зайнятості за результатами додаткової перевірки факту невідповідності роботодавця або працівника вимогам цього Порядку, встановленого за результатами верифікації, здійсненої Мінфіном;

працевлаштована особа станом на дату подання заяви не була застрахованою особою.

Повідомлення про прийняте рішення щодо надання компенсації витрат, відмови у її наданні надсилається роботодавцю протягом трьох календарних днів у спосіб, обраний роботодавцем для подання заяви.

У разі підтвердження за результатами додаткової перевірки факту невідповідності роботодавця або працівника вимогам цього Порядку, встановленого за результатами верифікації, здійсненої Мінфіном, після прийняття регіональним центром зайнятості рішення щодо надання компенсації витрат таке рішення скасовується, а кошти, виплачені роботодавцю, підлягають поверненню.

У разі коли на дату прийняття регіональним центром зайнятості рішення трудові відносини з працівником припинено, сума компенсації, що підлягає відшкодуванню, розраховується і виплачується пропорційно відпрацьованому працівником часу на місяць.».

Таким чином, у пункті 9 Порядку № 331 збільшено перелік підстав, за наявності яких регіональним центром зайнятості може бути прийнято рішення про відмову в наданні роботодавцю компенсації витрат, при цьому достатньо наявності однієї з вищенаведених підстав.

Пункт 12 Порядку № 331 викладено в такій новій редакції:

«12. Для отримання компенсації витрат за другий та наступні місяці протягом тривалості надання компенсації витрат, визначеної абзацом третім пункту 3 цього Порядку, роботодавець підтверджує продовження зайнятості осіб, стосовно яких прийнято рішення щодо надання компенсації витрат, за допомогою Порталу Дія або шляхом подання відомостей про працівників до центру зайнятості (безпосередньо або на адресу електронної пошти).

Регіональний центр зайнятості здійснює перерахування коштів роботодавцю за другий та наступні місяці роботи працівника протягом п’яти робочих днів після зарахування коштів на рахунок регіонального центру зайнятості.

У разі подання роботодавцем відомостей про працевлаштування особи після закінчення трьох місяців з дня працевлаштування, а для осіб з інвалідністю з числа внутрішньо переміщених осіб — шести місяців регіональний центр зайнятості здійснює перерахування коштів роботодавцю за місяці роботи такої особи в межах тривалості надання компенсації витрат, визначеної абзацом третім пункту 3 цього Порядку.».

Пункт 17 Порядку № 331 викладено в такій новій редакції:

«17. Роботодавець, працевлаштована особа несуть відповідальність за недостовірність документів і відомостей, що є підставою для надання компенсації витрат, відповідно до законодавства.

У разі подання недостовірних документів та відомостей, передбачених цим Порядком, роботодавець добровільно чи на підставі рішення суду зобов’язаний повернути Фонду кошти, отримані або використані з порушенням цього Порядку.».

Отже, з пункту 17 Порядку № 331 прибрали норму, згідно з якою у разі нецільового використання роботодавцем отриманих коштів або використання їх з порушенням цього Порядку роботодавець зобов’язаний повернути Фонду отримані кошти.

Пункт 19 Порядку № 331 викладено в такій новій редакції:

«19. Спори, що виникають з питань надання компенсації витрат, розглядаються в установленому законодавством порядку.».

Таким чином, з пункту 19 Порядку № 331 виключено норму, згідно з якою спори, що виникають у разі нецільового використання коштів для надання компенсації, розглядаються в установленому законодавством порядку.


Вам також може бути цікаво

ДПСУ роз’яснила порядок застосування нової ставки військового збору податковими агентами (роботодавцями)
Набрав чинності Закон, яким збільшено ставку військового збору
Набрав чинності новий Порядок бронювання військовозобов’язаних
Воєнний стан і мобілізацію продовжено ще на 90 днів до 8 лютого 2025 року
Змінено ознаки окремих доходів для відображення у Податковому розрахунку
Закон України, яким збільшується ставка військового збору, направлено на підпис Президенту України